Міністерство освіти і науки України

               Навчально-методичний центр професійно -технічної освіти 

 

у Волинській області

 

 

 

 

 

 

    Інформаційно-методичний порадник  координатору учнівського самоврядування        

       закладів професійної    (професійно-технічної) освіти

                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Луцьк – 2020 рік

 

Інформаційно-методичний порадник координатору учнівського самоврядування закладів професійної (професійно-технічної) освіти, 2020 р., Луцьк – 28с.

 

 

        В інформаційно-методичному пораднику зібрано матеріали, необхідні педагогу для здійснення педагогічного наставництва діяльності учнівського самоврядування – перелік та витяги з нормативно-правових документів, методичні рекомендації щодо створення та організації діяльності органів учнівського самоврядування, їх завдань, структурних органів, напрямків діяльності, переліку установчих документів та їх оформлення, вимоги до педагогічного супроводу діяльності. В додатку міститься додаткова інформація про корисний досвід, перелік важливих дат в історії державного календаря, план справ обласних органів учнівського самоврядування.

Рекомендовано для заступників директорів з навчально-виховної роботи, класних керівників, вихователів гуртожитку, всім тим, хто здійснює педагогічне наставництво діяльності учнівського самоврядування.

 

 

 

 

 

 

 

Укладач: 

Світлана Юрченко, методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             

ЗМІСТ

 

1             Нормативно-правові документи       3

                      

2             Витяги із нормативних документів:             4                    Закон України «Про освіту» 4

                      Закон України «Про повну загальну середню освіту»                                          5

           Орієнтовне положення про організацію і проведення виховної роботи в  професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки 

України         7                    Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної          

              роботи в професійно-технічному навчальному закладі                                                  8

 Концепція підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського  руху в Україні          9

                      

3             Педагогічний супровід діяльності учнівського самоврядування 13

                      

4             Додатки:          18                   Методичні рекомендації щодо педагогічної координації діяльності  учнівського самоврядування в закладах професійної (професійно-технічної)              освіти 18

                     Адреси передового педагогічного досвіду              24                   Державні та національні свята, пам’ятні дати          24

                       План справ Ради лідерів учнівського самоврядування закладів    професійної (професійно-технічної) освіти області на 2020-2021 н.р.             25                   Рейтинг діяльності учнівського самоврядування закладів П(ПТ)О     28

 

 

1.КЕРУЄМОСЯ У РОБОТІ

 

Конституція України, 28.06.1996 р., поточна редакція від 01.01.2020 р.

Закон України «Про освіту», 05.09.2017 р. № 2145-VIII, поточна редакція від 24.06.2020 року, 725-ІХ. Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», 10.02.1998 р., № 103/98-р, поточна редакція від 20.05.2020 року, 474-ІХ.

Закон «Про повну загальну середню освіту», 16.01.2020 р. № 463-ІX, поточна редакція від 01.08.2020 року, 764-ІХ.

Орієнтовне положення про організацію і проведення виховної роботи в професійнотехнічних навчальних закладах МОН України, наказ МОН України № 257 від 16 квітня 2002 року.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі, лист МОН України № 1/9-252 від 09 липня 2001 року.

Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», наказ МОН України № 1243 від 31 жовтня 2011 року. 

Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 навчальному році щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок, лист МОН України від 20.07.2020 року за № 1/9-385.

Рішення комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Верховної Ради України, протокол № 87 від 19 грудня 2017 року «Про затвердження Рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму на тему: «Роль дитячого руху та учнівського самоврядування у розвитку громадянського суспільства». 

Концепція підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 року №281-р. 

 

 

2.ВИТЯГИ З НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

 

Закон України «ПРО ОСВІТУ» (витяги) 

 

Стаття 26. Керівник закладу освіти

3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти; 

 

Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти

1.   Громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 цього Закону.

У закладі освіти можуть діяти: органи самоврядування здобувачів освіти.

 

2.   Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

3.   Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

 

Стаття 70. Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти

1.  Громадське самоврядування у сфері освіти  ̶  це право учасників освітнього процесу та громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими освітніми потребами, вирішувати питання у сфері освіти як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування, брати участь в управлінні закладом освіти, місцевими і державними справами у сфері освіти з питань, що належать до їх компетенції.

 

2.  Громадське самоврядування у сфері освіти реалізується: у закладі освіти відповідно до статті 28 цього Закону;

 

3.  Органи громадського самоврядування у сфері освіти створюються:

у закладі освіти  ̶  за ініціативою учасників освітнього процесу; Органами громадського самоврядування  у сфері освіти є: органи громадського самоврядування закладу освіти.

 

8. Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах:

пріоритету прав і свобод людини і громадянина;

верховенства права; взаємної поваги та партнерства;

репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та

інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників; обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності;

обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.

 

 

 

Закон України «ПРО ПОВНУ ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ» 

(витяги)

 

Стаття 27. Громадське самоврядування в закладі освіти

1.   Громадське самоврядування в закладі освіти  ̶  це право учасників освітнього процесу безпосередньо та/або через органи громадського самоврядування брати участь у вирішенні питань організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту своїх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та установчими документами закладу освіти.

 

2.   Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 Закону України «Про освіту».

 

3.   У закладі освіти можуть діяти: органи самоврядування працівників закладу освіти; органи учнівського самоврядування; органи батьківського самоврядування.

Інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу можуть утворюватися і діяти відповідно до установчих документів закладу освіти.

 

4.   Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються цим Законом та установчими документами закладу освіти.

У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу освіти не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування цього закладу освіти.

 

5.   Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти, які скликаються не менше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників освітнього процесу (їх органів самоврядування - за наявності).

Інформація про час і місце проведення загальних зборів (конференції) колективу закладу освіти розміщується в закладі освіти та оприлюднюється на офіційному вебсайті закладу освіти не пізніше ніж за один місяць до дня їх проведення.

Загальні збори (конференція) колективу закладу освіти щороку заслуховують звіт керівника закладу освіти, оцінюють його діяльність і за результатами оцінки можуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.

 

 

Стаття 28. Учнівське самоврядування

1.   У закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських, управлінських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.

Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування.

Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема на участь у роботі дорадчих (консультативних із певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.

 

2.   Учнівське самоврядування може діяти на рівні класу, пансіону (за наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти.

Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.

 

3.   Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування.

 

4.   Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.

 

5.   З питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.

Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи щодо своєї діяльності.

6.   Органи учнівського самоврядування мають право:

брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної

роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування; проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти; брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур

внутрішньої системи забезпечення якості освіти; захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти; вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи

закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм; через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що

стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

 

7.   Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу.

 

8.   Засади учнівського самоврядування визначаються цим Законом та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.

У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності).

9.   Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних

засадах.

 

 

ОРІЄНТОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ І ПРОВЕДЕННЯ

ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(витяги)

 

3.  Зміст та форми організації виховної роботи в ПТНЗ     3.3. До основних завдань змісту виховної роботи входить:      організація учнівського самоврядування. 

 

4.  Орієнтовні методи та форми виховної роботи в ПТНЗ 

      Методи та форми виховної роботи стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління, критично-творчого   мислення,  самоактивності,  творчості,  самостійності та усвідомлення власних світоглядних  орієнтацій,  які є основою життєвого вибору, громадянського самовизначення. 

 До оптимальних форм  і методів виховної роботи відносимо ті,  що  ѓрунтуються  на  демократичному стилі  взаємодії «вчитель  -  учень». До таких методів належать ситуаційнорольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером тощо.

                Крім цих методів доцільно використовувати також традиційні форми роботи:

     збори учнівського колективу (загальні, курсу, групи);

     обговорення політичних  подій  в  державі,  в світі;  випуски учнівських  газет,  збірок  власних   творів,   презентації   книг,  виставки нових періодичних видань:  газет,  журналів, книг, посібників;

     учнівські лекторії, уроки-екскурсії, уроки-зустрічі з цікавими людьми, уроки-концерти, рольові ігри,  диспути,  творчі зустрічі з викладачами, випускниками, науковцями;      читацькі конференції, науково-практичні учнівські конференції;

     лекції з питань організації  навчальної  та  наукової  роботи учнів та слухачів;

 

     консультації: юридичні, психологічні, медичні тощо;

     засідання творчих  гуртків,  клубів  за  інтересами,  студій, віталень;

     вечори відпочинку,     дискотеки,    літературні    зустрічі, карнавали, українські вечорниці, спортивні ігри, змагання, гуртки, секції, козацькі забави тощо;      огляди художньої самодіяльності, фестивалі;

     конкурси на кращу учнівську групу,  на  кращого  класного керівника, на кращого майстра своєї професії;

     культпоходи до музеїв, екскурсії в інші міста і села України, туристичні походи та інші форми роботи. 

 

5.  Облік і контроль виховної роботи 

5.4.            Облік роботи гуртків, секцій, об'єднань, рад учнівського самоврядування, колективів художньої самодіяльності здійснюють керівники у відповідних журналах. 

5.5.            Питання щодо ефективності виховних заходів заслуховується та обговорюється на педагогічній раді ПТНЗ. 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 

(витяги)

 

Для здійснення виховного процесу слід використати внутрішні умови навчального закладу, а саме:

розвиток учнівського самоврядування.

 

Педагогічне керівництво за допомогою виховної роботи спрямовувати на формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що дає можливість учневі відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

Активізуючи учнівське самоврядування маємо змогу виховувати в майбутніх спеціалістів соціальну відповідальність, розвивати прагнення до наукового пошуку, підвищення рівня самостійності.

Учнівське самоврядування  ̶  це засіб участі в управлінні на засадах самодіяльності й самоврегулювання. Приймаючи участь у розв'язанні різних проблем, учень, слухач розвиває практичні навички управління громадськими справами, сприяє оволодінню системою знань, умінь і навичок, необхідних для виконання соціальних, організаторських та інших функцій майбутнього фахівця. 

У навчальному закладі можуть діяти різноманітні форми учнівського самоврядування. Вищим органом учнівського самоврядування є збори або конференція. 

Головною структурною одиницею самоврядування є академічна група. Вищим навчальним органом самоврядування в ПТНЗ є учнівська Рада. 

У структурі органів учнівського самоврядування можуть бути комісії з навчальної, наукової, виховної, профорієнтаційної, фізкультурно-масової, соціальної, художньої самодіяльності, організації дозвілля; комісія із зарубіжних зв'язків, комісія із організації роботи з молодіжними об'єднаннями, організаціями, працевлаштування.

В учнівському гуртожитку координуючим органом виступає учнівська Рада гуртожитку, до складу якої входять найбільш відповідальні учні, слухачі.

Рада гуртожитку передбачає організацію цілого ряду форм роботи: професійноорієнтаційна, культурно-масова, спортивно-оздоровча, побутово-контролююча.

З учнями проводяться різні зустрічі з діячами культури, медичними працівниками, з працівниками органів внутрішніх справ; виконання умов договорів з адміністрацією на поселення до гуртожитків, бережливе ставлення до житла і майна в них, організація дозвілля учнів та інше. 

Розвиток учнівського самоврядування виступає однією з головних умов реалізації завдання щодо підвищення якості підготовки фахівців, виховання соціально активних працівників, здатних творчо та ініціативно вирішувати проблеми морального оновлення суспільного життя.

Шляхи реалізації Методичних рекомендацій щодо організації та проведення виховної роботи в ПТНЗ залежать від професіоналізму класних керівників, майстрів виробничого навчання, вихователів та якісного змісту виховних заходів. Для цього необхідно організувати навчання класних керівників, обмін передовим досвідом творчих педагогічних працівників виховної роботи;

Директорам ПТНЗ включати виховні питання в атестаційні вимоги до педагогічних працівників. Разом з тим, вирішувати питання про моральне та матеріальне стимулювання педагогів, що здійснюють виховну роботу.

 

 

КОНЦЕПЦІЯ ПІДТРИМКИ ТА СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОГО

ГРОМАДСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ

(витяги) Проблема, яка потребує розв’язання

Протягом останнього десятиліття в Україні виникла принципово нова ситуація у дитячому громадському русі, що потребує:

внесення змін до нормативно-правової бази для забезпечення розвитку дитячого громадського руху та ефективного функціонування дитячих громадських організацій на всіх рівнях; надання науково-методичної, інформаційної, організаційної підтримки дитячим

громадським організаціям; налагодження системи підготовки (навчання) кадрів: дітей, дорослих координаторів,

волонтерів, керівників дитячих громадських організацій всіх рівнів; проведення ефективного моніторингу діяльності дитячих громадських організацій, своєчасного виявлення проблем та визначення шляхів їх розв’язання, прогнозування тенденцій розвитку дитячого громадського руху; обміну досвідом роботи;

ефективного оновлення діяльності дитячих громадських організацій з національно-

патріотичного виховання та збагачення соціально значущим змістом; охоплення більшої кількості дітей різними формами діяльності дитячих громадських

організацій; створення дієвої системи координаційних зв’язків між дитячими громадськими

організаціями; організації та проведення спільних заходів;

консолідації дорослих для ефективного розвитку дитячого громадського руху в Україні; розширення соціального партнерства дитячих громадських організацій з іншими

соціальними інституціями, бізнес-структурами тощо; включення в діяльність дитячих громадських організацій інклюзивної складової,

враховуючи потреби дітей з інвалідністю; розроблення системи міжвідомчої координації органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з надання державної підтримки дитячим громадським організаціям в Україні, зміцнення співробітництва на всіх рівнях.

Всі наявні обставини зумовили необхідність розроблення Концепції.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є створення умов для подальшого розвитку дитячого громадського руху, забезпечення права дітей на об’єднання, участь у житті суспільства, сприяння реалізації їх інтелектуального, фізичного, творчого потенціалу.

 

Завданнями Концепції є: створення сприятливої нормативно-правової бази для розвитку дитячого громадського

руху та функціонування дитячих громадських організацій; формування ефективного інформаційного простору з метою підвищення іміджу

дитячого громадського руху в Україні; забезпечення розвитку системи науково-методичного супроводу діяльності дитячих

громадських організацій, популяризація їх досвіду роботи;

налагодження системи підготовки (навчання) кадрів: дітей, дорослих координаторів,

волонтерів, керівників дитячих громадських організацій всіх рівнів; сприяння проведенню наукових досліджень з питань розвитку дитячого громадського

руху; розроблення механізму сприяння, ефективного функціонування дитячих громадських організацій у суспільстві і державі, визнання їх діяльності, розширення фінансових можливостей дитячих громадських організацій; посилення виховного потенціалу дитячих громадських організацій, зокрема шляхом

залучення дітей до участі у реалізації соціально значущих програм і проектів; розроблення системи міжвідомчої координації органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з надання державної підтримки дитячим громадським

організаціям в Україні, зміцнення співробітництва на всіх рівнях; заохочення дитячих громадських організацій включати в свою діяльність інклюзивну

складову, враховуючи потреби дітей з інвалідністю; сприяння розвитку системи міжгалузевої та міжвідомчої взаємодії державних,

громадських, наукових, бізнес-структур в інтересах дитячого громадського руху.

 

Концепція ґрунтується на таких основних принципах:

 

принцип гуманізації виховного простору  ̶  створення максимально сприятливих умов для розвитку інтелектуального, фізичного, творчого потенціалу дитини як унікальної особистості, визнання самоцінності дитини; принцип захисту прав і свобод дітей  ̶ сприяння участі дітей у житті суспільства і в

ухваленні рішень, об’єднання навколо спільних інтересів; принцип суб ’єкт-суб’єктної взаємодії  ̶ розвиток рівноправного партнерства в умовах

спільної діяльності; принцип особистісної орієнтації  ̶ створення умов для формування самоцінності особистості, гармонізації гуманістичних цінностей, розвитку здібностей, спрямування зусиль на забезпечення розвитку світогляду, самосвідомості, культури потреб, відповідальної поведінки; принцип соціальної відповідальності  ̶ узгодженість змісту і методів виховання в реальній соціальній ситуації, взаємозв’язок виховних завдань і завдань соціального розвитку демократичного суспільства, орієнтація виховного процесу на реальні потреби і можливості соціуму, формування у дітей готовності до ефективного розв’язання життєвих проблем, сприяння участі дітей у соціально значущих відносинах; принцип відкритості  ̶ участь усіх заінтересованих некомерційних організацій, бізнес-

структур, сім’ї, громадськості, інших соціальних інституцій у забезпеченні створення кожній дитині максимально сприятливих умов для духовного, інтелектуального, творчого і фізичного розвитку, задоволення її інтересів і потреб; принцип доступності  ̶ можливість вести незалежний спосіб життя і всебічно брати участь в усіх аспектах життя, доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв’язку, зокрема, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів і послуг, відкритих або таких, що надаються населенню як у міських, так і в сільських районах.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми здійснюється шляхом виконання комплексу завдань і заходів за такими основними напрямами:

-       удосконалення нормативно-правової бази щодо розвитку дитячого громадського руху в Україні та функціонування дитячих громадських організацій, зокрема:

-       внесення змін до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та інших нормативно-правових актів, що діють у зазначеній сфері, у частині визначення поняття «дитячий громадський рух»;

-       розроблення системи міжвідомчої координації органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з надання державної підтримки дитячим громадським

організаціям в Україні, зміцнення співробітництва на всіх рівнях;

-       вивчення зарубіжного досвіду підтримки дитячого громадського руху з метою його поширення в Україні;

-       налагодження системи координаційних зв’язків між дитячими громадськими організаціями, зокрема проведення спільних заходів, відкритих заходів, майстер-класів, презентацій діяльності, зустрічей, конференцій, фестивалів тощо; удосконалення науково-методичного забезпечення діяльності дитячих громадських

організацій, що передбачає проведення:

-       наукових досліджень з питань розвитку дитячого громадського руху в Україні, вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду становлення дитячого громадського руху, етапів його розвитку та публічне оприлюднення результатів досліджень;

-       аналізу діяльності дитячих громадських організацій, методик роботи, напрацьованого досвіду у виконанні програм та реалізації проєктів, спрямованих на формування громадянина-патріота, забезпечення розвитку соціальних компетентностей дітей, що затребувані українським суспільством;

-       оцінки та моніторингу діяльності дитячих громадських організацій з метою своєчасного виявлення проблем та визначення шляхів їх розв’язання, прогнозування тенденцій розвитку дитячого громадського руху; запровадження системи підготовки (навчання) кадрів дитячого громадського руху,

зокрема:

-       проведення навчальних заходів (семінарів, тренінгів, засідань за круглим столом тощо) для дітей, дорослих координаторів, волонтерів, керівників дитячих громадських організацій з метою підвищення кваліфікації та обміну досвідом;

-       внесення до навчальних планів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів теми про дитячий громадський рух в Україні та діяльність дитячих громадських організацій;

-       розширення соціального партнерства з іншими соціальними інституціями, підприємцями, установами, організаціями, громадськістю, підвищення рівня співпраці з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, зокрема:

-       залучення соціальних інституцій, підприємців, установ, організацій, громадськості до сприяння дитячим громадським організаціям у провадженні соціально значущої діяльності;

-       надання можливостей дитячим громадським організаціям брати участь у формуванні державної молодіжної політики;

-       розширення міжнародних зв’язків, у тому числі щодо реалізації спільних проєктів та участі у заходах міжнародного рівня;

-       розроблення та реалізація проєктів, спрямованих на залучення дітей до участі у житті суспільства на всеукраїнському, регіональному та місцевому рівні;

-       реалізація спільних проектів з національно-патріотичного виховання;

-       створення умов для успішної взаємодії закладів освіти з дитячими громадськими організаціями, формування нового типу партнерства закладів загальної середньої освіти і дитячих громадських організацій;

-       утвердження позитивного ставлення до дитячих громадських організацій громадськості через різноманітні форми популяризації їх соціально значущої діяльності та ініціатив;

-       забезпечення організаційної та педагогічної підтримки і взаємодії;

-       забезпечення співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з дитячими громадськими організаціями, використання можливостей їх виховного ресурсу, надання державної підтримки, у тому числі введення у практику зустрічей представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з дітьми-лідерами, керівниками дитячих громадських організацій, налагодження комунікаційного зв’язку з органами державної влади та органами місцевого самоврядування;інформаційна підтримка діяльності дитячих громадських організацій, зокрема:

-       сприяння дитячим громадським організаціям проведенню оглядів дитячої преси, конкурсів, прес-конференцій; випуску дайджестів, інформаційних бюлетенів, друкованих видань, створенню в Інтернеті дитячих порталів тощо;

-       популяризація у різних формах видань (включаючи електронні) та соціальних мережах здобутків, соціальних і творчих досягнень, поширення соціальної реклами щодо діяльності дитячих громадських організацій.

Очікувані результати Реалізація Концепції сприятиме: збільшенню кількості дітей, охоплених різними формами громадської діяльності: 2018 рік - до 5 відсотків, 2019 рік - до 10, 2020 рік - до 15, 2021 рік - до 20, 2022 рік - до 25 відсотків; збільшенню кількості дитячих громадських організацій різного спрямування на 20

відсотків; забезпеченню створення організаційних, науково-методичних умов, сприятливих для розвитку дитячого громадського руху в Україні, своєчасного виявлення проблем та шляхів їх розв’язання, прогнозування подальших тенденцій; скоординованим діям дитячих громадських організацій, спрямованим на забезпечення

розвитку дитячого громадського руху в Україні; створенню умов для широкого залучення дітей до дитячого громадського руху та діяльності дитячих громадських організацій, розширення масштабу їх участі у розв’язанні соціально значущих проблем всеукраїнського, регіонального та місцевого рівня; забезпеченню можливостей для кожної дитини як суб’єкта права та соціальної діяльності здійснити вільний вибір і реалізувати запити на свій вільний час, наповнений життєвими цінностями та орієнтирами для кожного суб’єкта, що сприятиме збільшенню кількості дітей, охоплених змістовним дозвіллям; забезпеченню безперервності діяльності і виховання із створенням дитині необхідних умов для позитивної соціалізації, засвоєння соціальних ролей, зміцнення здоров’я, розвитку соціальної активності та ініціативності;

зниженню негативних проявів у дитячому середовищі та посиленню протидії

асоціальним, екстремістським рухам та сепаратизму на 10 відсотків; підвищенню компетенції педагогічних кадрів з питань дитячого громадського руху в

Україні; удосконаленню співпраці та партнерству соціальних інститутів, громадськості, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, бізнес-структур, установ, організацій з дитячими громадськими організаціями у вихованні підростаючого покоління; розвитку у контексті стратегії інтеграції України до Європейського співтовариства міжнародного співробітництва через обмін досвідом практичної роботи і науковою інформацією, впровадження у практику інноваційних технологій; створенню позитивного іміджу дитячого громадського руху в Україні шляхом розширення поінформованості суспільства про реалізацію соціально значущих проектів та ініціатив дитячих громадських організацій.

 

 

 

 

 

 

3.ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВСЬКОГО САМВРЯДУВАННЯ

 

Світлана Юрченко,  методист НМЦ ПТО у Волинській області 

 

Відповідно до Орієнтовного положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах (п.3.3) серед основних завдань організації виховної роботи в закладі професійної (професійно-технічної) освіти є «організація діяльності учнівського самоврядування». Працюючи в освітніх закладах під час їх атестацій, аналізуючи діяльність учнівського самоврядування, виявлено ряд питань, які потребують певного коригування та надання методичної допомоги. Саме тому і виникла ідея підготувати методичні рекомендації координаторам учнівського самоврядування з питань: як має бути організована діяльність учнівського самоврядування? якою повинна бути документація? яка роль педагога у координації діяльності самоврядування здобувачів освіти в закладах професійної (професійно-технічної) освіти?  

 

Вступ

Законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» в  освітньому закладі дозволено створювати органи громадського самоврядування працівників закладу, здобувачів освіти, батьків. Такі органи громадського самоврядування створюються за їх безпосередньої ініціативи. Вони створюються для того, щоб кожен учасник освітнього процесу особисто чи колективно, через громадський орган самоврядування міг реалізувати своє право вирішувати питання організації освітнього процесу, захищати свої права, але діяльність має проводитися у межах повноважень, які визначені законом та установчими документами закладу освіти.

У цій структурі органів громадського самоврядування ми розглянемо учнівське самоврядування.

З одного боку, згідно законодавства здобувачам освіти надається право долучатися до організації освітнього процесу, здійснювати через органи самоврядування захист своїх прав та інтересів, організовувати дозвілля.

А з другого   ̶ учнівське самоврядування для педагога є хорошим засобом впливу на формування і розвиток здобувача освіти, формування у нього досвіду соціальної дії, розвитку громадянських, управлінських, соціальних компетентностей, удосконалення практичних навичок управління громадськими справами, розвитку гнучких/м’яких навичок, необхідних для побудови успішної траєкторії життєвого руху. 

 

На сайті Міністерства освіти і науки України на сторінці позашкільна освіта в розділі учнівське самоврядування знаходимо визначення:

Учнівське самоврядування – це спосіб залучення учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі. 

Самоврядування – це самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.

 

Створення та діяльність органів учнівського самоврядування визначається нормативно-правовими документами:

 Законами України «Про освіту» (статті 26, 28, 53, 70), «Про повну загальну середню освіту» (статті 27, 28), «Про професійно-технічну освіту» (стаття 23); 

Орієнтовним положенням про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України; 

Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі.

На основі цих нормативних документів ми проговоримо організаційні моменти створення, діяльності органів учнівського самоврядування в освітньому закладі.

 

Отож, учнівське самоврядування виконує такі завдання:

1.  Залучає молодь до прийняття рішень.

2.  Захищає права та інтереси учнів. 3. Реалізує інтереси учнів, здійснює підтримку їхніх здібностей, прав та свобод.

4. Створює умови для самореалізації учнів. 5.Налагоджує контакти та реалізує спільні проекти, ініційовані учнями.

 

На яких принципах організовується діяльність? Принципи діяльності органів учнівського самоврядування прописані у частині 8 статті 70 Закону України «Про освіту». Отже, діяльність має базуватися на: пріоритетності прав і свобод; верховенстві права;  взаємній повазі та партнерстві;  обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритеті узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості і гласності;

обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємній  відповідальності сторін.

 

Новий закон «Про повну загальну середню освіту» надає більше прав органам учнівського самоврядування. Засади діяльності прописані у 9-ти частинах статті 28.  

 

Відповідно до цієї статті межі впливу органів учнівського самоврядування, їх повноваження фіксуються у формі прав. Вони мають право:

брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, організації

дозвілля, оздоровлення, побуту, харчування; проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, спортивні, оздоровчі та інші заходи, ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти; захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти; вносити пропозиції, брати участь у розробленні, обговоренні плану роботи закладу

освіти, змісту освітніх і навчальних програм; через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань,

що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

 

 Якою має бути структурна схема органів учнівського самоврядування? У закладі можуть створюватися і діяти різноманітні форми учнівського самоврядування, маючи при цьому різні назви,  на рівні груп, гуртожитку, закладу.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська конференція, це як визначаться учасники самоврядування. 

Вищому органу підзвітний виконавчий орган, який може мати різну назву – учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, учнівський парламент, учнівська республіка, тощо.

Виконавчий орган структурно може складатися з комітетів, центрів, комісій, які займаються певними конкретними напрямами діяльності. Це: навчальна, науково-пошукова, профорієнтаційна, фізкультурно-масова, соціальної допомоги, волонтерська, організації дозвілля; комісія із зарубіжних зв'язків, організації роботи з молодіжними об'єднаннями та організаціями, захисту прав.

В учнівському гуртожитку координуючим органом виступає учнівська Рада гуртожитку. Рада гуртожитку передбачає організацію таких форм та напрямків роботи, як побутово-контролююча, культурно-масова, спортивно-оздоровча тощо. 

 

Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер (рішення мають не обов’язковий характер, а дорадчий, рекомендований).

Фінансове забезпечення роботи органів учнівського самоврядування законодавством не передбачене.

 

Отже, орієнтовну схему структури органів учнівського самоврядування можна зобразити:

 

Збори або конференція здобувачів освіти закладу

Учнівський комітет/ рада командирів

Назва центрів/секторів

 

Документація органів учнівського самоврядування.

Свою діяльність учнівське самоврядування організовує з врахуванням вимог законодавства про освіту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти. Зміст своєї діяльності прописує в «Положенні про учнівське самоврядування закладу».

Тому єдиним обов’язковим документом є Положення про учнівське самоврядування освітнього закладу. Із змістом «Положення про учнівське самоврядування» мають бути ознайомлені усі здобувачі освіти закладу. Після ознайомлення Положення затверджують на загальних зборах чи конференції здобувачів освіти закладу.

У Положенні потрібно прописати положення чи правила, що регулюватимуть діяльність органів учнівського самоврядування. Для цього слід скористатися ст. 28 Закону «Про повну загальну середню освіту». Орієнтирами написання можуть бути такі напрямки, як: 

загальні положення, вказується, що діяльність організовується на основі законодавства про освіту, правил внутрішнього розпорядку закладу, Конституції України, інших нормативно-правових документів, які регулюють діяльність закладу освіти; мета і завдання – для чого створюються органи учнівського самоврядування, які

мають вирішувати завдання; структура: слід вказати назву вищого органу, зафіксувати кількісне представництво в ньому від навчальних груп, яка форма і назва виконавчого органу, які комісії працюватимуть і чим мають займатися, яким має бути самоврядування на рівні груп, гуртожитку;  права органу учнівського самоврядування, вони прописані в ст. 28 закону «Про повну

загальну середню освіту»;  прописати процедуру виборів голови/президента виконавчого органу, на яких умовах

та на який термін обирається;  слід вказати періодичність засідань виконавчого органу, якою має бути документація,

звітність про діяльність. 

 

Положення – це правила, за яким працюють органи учнівського самоврядування. І від того, як вони будуть прописані залежатиме чіткість і злагодженість роботи органів учнівського самоврядування. А здобувачі освіти закладу, знаючи права органів учнівського самоврядування, зможуть вміло користуватися їх підтримкою в захисті своїх прав.  

 

 Наступний документ – План діяльності. В законі «Про повну загальну середню освіту» сказано, що органи учнівського самоврядування долучаються до планування роботи закладу, вносять свої пропозиції, рекомендації. Тому в своїй діяльності вони використовують витяг з плану роботи закладу з своїми пропозиціями. План діяльності ̶  це може бути перелік справ із вказаними датами проведення, виконавцями. Оскільки у ході діяльності виникають різні робочі питання (є  такі, які завчасно можна спрогнозувати, потребують колективної думки і рішення), можна наперед прописати тематику засідань виконавчого органу.

 

У статті 28 сказано, що органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи  інші документи своєї діяльності. Проте, в разі ситуації із захистом честі та гідності учнів,  коли питання потребуватиме подальшого вивчення і розгляду, тоді таке засідання чи збори протоколюються з прийняттям відповідного рішення.

 

Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу. За дотриманням цих вимог має стежить педагог - наставник, педагог-координатор. Педагог-координатор призначається рішенням педагогічної ради. Наказом по закладу це рішення затверджується та прописуються напрямки координації: надає допомогу, координує діяльність структурних підрозділів, контролює забезпечення і дотримання прав, гідності і честі, дотримання принципів діяльності, організовує навчання активу у співпраці з іншими педагогами.

 

Співпраця педагога-координатора має бути організована на правах партнерів, консультантів, координаторів.

Основними завданнями педагога координатора учнівського самоврядуванням – це: 

надання методичної, консультативної та практичної допомогу у вирішенні питань; контроль за дотриманням учасниками учнівського самоврядування правил законності,

реальності прийнятих рішень;  передавання досвіду організаторської роботи, навчання організаторської

майстерності; навчання необхідним умінням та навичкам, навчання активу.

 

Три поради педагогам-координаторам учнівського самоврядування:

            1.Не опікуватися, а бути партнерами.

 2.Допомагати стверджуватися у ролі відповідальних організаторів цікавого життя в освітньому закладі.

3.Забезпечувати простір для ініціативи, творчості, самодіяльності на етапах пошуку корисних справ - їх реалізації - підведення підсумків.

 

Учнівське самоврядування має забезпечувати, досягати виховного ефекту. А це залежатиме від того, чи дотримуються органи учнівського самоврядування у своїй діяльності демократичних принципів – демократизму. 

 

Дотримання демократичних принципів діяльності вимірюється такими критеріями, тобто можливий за таких умов:

проведення загальних зборів (1-2 рази на рік);

змінності лідерів учнівського самоврядування, які почергово виконують функції

організаторів, виконавців; реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування (в тому числі

центрів, комісій) на альтернативній основі; періодичної звітності виборного активу перед колективом, широкої гласності його

роботи; самостійного визначення здобувачами освіти завдань, змісту та організаційних форм

самоврядування; наділення учнів реальними правами та обов'язками.

 

Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумулюється у формулі: «Радити! Пропонувати! Показувати перспективи зростання! Довіряти!», бути неформальним лідером колективу.   

 

Ще на один важливий момент слід звернути увагу.

Закон України «Про повну загальну середню освіту» посилює учнівське самоврядування. Цим законом надано право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом директора закладу освіти в разі порушення прав здобувачів освіти, їх честі й гідності.

 Здобувачі освіти мають знати, що в разі таких ситуацій вони мають право звернутися до директора в особі керівника органу самоврядування. В разі такого звернення директор зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника органу учнівського самоврядування про усунення порушень та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та законодавства.

 

Підсумовуючи:

1.Учнівське самоврядування відіграє важливу роль у вихованні, формуванні, розвитку особистості здобувача освіти  ̶ формується досвід соціальної дії, учні набувають гнучких/м’яких навичок, важливих для побудови успішної кар’єри, досягнення життєвого успіху. 2. Діяльність органів учнівського самоврядування, права та межі повноважень визначені законодавством про освіту, прописуються в Положенні про учнівське самоврядування закладу, затверджуються загальними зборами здобувачів освіти. 

3.   У закладі можуть створюватися різні форми і назви органів учнівського самоврядування, а в їх  структурі – структурні напрямки. Зміст напрямків діяльності прописуються у Положенні про учнівське самоврядування закладу.

4.   Керівник закладу сприяє і створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування.

5.   Діяльність органів учнівського самоврядування координується педагогом.

Корисні посилання для роботи:

Методичний посібник «Ділові папери в роботі органів самоврядування дітей та учнівської молоді», Біла Церква, 2009 рік, рекомендований до друку Інститутом проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Матеріали «Координаторам учнівського самоврядування» на сайті МОН України на сторінці «Учнівське самоврядування», які можна завантажити. У цих матеріалах презентації, текстові матеріали ділових ігор. Також розміщені матеріали проектної діяльності з патріотичного виховання областей України.

 

Рекомендації семінару: 

1.Організувати діяльність органів учнівського самоврядування у відповідності до вимог законодавства про освіту:

-                      створити умови для діяльності;

-                      призначити педагога-координатора, прописати координуючі обов’язки, координацію діяльності здійснювати на принципах підтримки, порад, допомоги, довіри, спільно з педагогами закладу організувати навчання активу;

-                      розробити /внести зміни в положення про учнівське самоврядування закладу, затвердити загальними зборами (протягом жовтня);

-                      спланувати справи з врахуванням побажань здобувачів освіти закладу, затвердити на засіданні виконавчого органу;

-                      протоколи засідань виконавчого органу вести за необхідності.

 

2.При  розміщенні матеріалів на сайті освітнього закладу враховувати методичні рекомендації ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» щодо організації роботи сайту закладу освіти (із фокусом на повагу прав людини в онлайн-просторі), датований 04.06.2020 №22.1/10-1154.

 

Рекомендувати для розміщення на сторінці «Учнівське самоврядування» сайту:

структура самоврядування,  символіка, 

положення про учнівське самоврядування,  план справ на поточний рік, 

персональний склад виконавчого органу самоврядування (фото розміщується за умов

згоди учня) / напрацьовані матеріали діяльності.

 

 

 

 

4.ДОДАТКИ

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

ЩОДО ПЕДАГОГІЧНОЇ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

 

 

Підготувала: Світлана Юрченко, 

методист НМЦ ПТО у Волинській області

 

1.Нормативно-правові документи, що регулюють створення та діяльність органів учнівського самоврядування:

 Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту». 

Орієнтовне положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України. 

Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі.

 

 

2.Що таке учнівське самоврядування:

Учнівське самоврядування – це спосіб залучення учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі. 

Самоврядування – це самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.

Учнівське самоврядування виконує завдання:

1.  Залучає молодь до прийняття рішень.

2.  Захищає права та інтереси учнів. 3. Реалізує інтереси учнів, здійснює підтримку їхніх здібностей, прав та свобод.

4. Створює умови для самореалізації учнів.

5.Налагоджує контакти та реалізує спільні проекти, ініційовані учнями. (Із сайту МОН на сторінці позашкільна освіта, розділ учнівське самоврядування).

 

3.  Принципи діяльності органів учнівського самоврядування: 

пріоритетність прав і свобод; верховенство права;  взаємна повага та партнерство;  обов’язковість розгляду пропозицій сторін; пріоритет узгоджувальних процедур; прозорість, відкритість і гласність;

обов’язковість дотримання досягнутих домовленостей; взаємна відповідальність сторін. (Закон України «Про освіту», стаття 70, частина 8).

 

4.  Межі впливу органів учнівського самоврядування, їх повноваження фіксуються у формі прав:

брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, організації

дозвілля, оздоровлення, побуту, харчування; проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, спортивні, оздоровчі та інші заходи, ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти; захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти; вносити пропозиції, брати участь у розробленні, обговоренні плану роботи закладу

освіти, змісту освітніх і навчальних програм; через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань,

що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

(Закон України «Про повну загальну середню освіту», стаття 28, частина 9).

 

5. Структурна схема органів учнівського самоврядування:  

Вищим органом є загальні збори або учнівська конференція. 

Вищому органу підзвітний виконавчий орган, який може мати різну назву.

Виконавчий орган структурно може складатися з комітетів, центрів, комісій, які займаються певними конкретними напрямами діяльності: навчальна, науково-пошукова, профорієнтаційна, фізкультурно-масова, соціальної допомоги, волонтерська, організації дозвілля; комісія із зарубіжних зв'язків, організації роботи з молодіжними об'єднаннями та організаціями, захисту прав.

В учнівському гуртожитку координуючим органом виступає учнівська Рада гуртожитку. Рада гуртожитку передбачає організацію таких форм та напрямків роботи, як побутово-контролююча, культурно-масова, спортивно-оздоровча, тощо.  

 

 

Орієнтовна схема структури органів учнівського самоврядування:

Вищий орган:

збори здобувачів освіти закладу або конференція здобувачів освіти закладу Виконавчий орган:

учнівський комітет/ рада командирів (інші)  центри/сектори/комісії (інші)

 

 

Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер.

Фінансове забезпечення роботи органів учнівського самоврядування законодавством не передбачене.

(Методичні рекомендації 

щодо організації та проведення виховної роботи  в професійно-технічному навчальному закладі. Із сайту МОН України: 

головна/освіта/позашкільна освіта/учнівське самоврядування)

 

6. Документація органів учнівського самоврядування: 

Свою діяльність учнівське самоврядування організовує з врахуванням вимог законодавства про освіту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти і прописує в «Положенні про учнівське самоврядування освітнього закладу», що є обов’язковим документом. 

У Положенні потрібно прописати положення чи правила, що регулюватимуть діяльність органів учнівського самоврядування. Для цього слід скористатися ст. 28 Закону України «Про повну загальну середню освіту». 

Орієнтирами запису правил/положень можуть бути такі напрямки, як: 

загальні положення  ̶ вказується, що діяльність організовується на основі законодавства про освіту, правил внутрішнього розпорядку закладу, Конституції України, інших нормативно-правових документів, які регулюють діяльність закладу освіти; мета і завдання – для чого створюються, які мають вирішувати завдання; структура  ̶ вказати назву вищого органу, зафіксувати кількісне представництво в ньому від навчальних груп, форму і назву виконавчого органу, назви комісій/центрів/секторів, які створюються, прописати питання якими займатимуться, яким має бути самоврядування на рівні груп, гуртожитку;  права органу учнівського самоврядування, прописані в статті 28 Закону України «Про

повну загальну середню освіту»;  процедура виборів голови/президента виконавчого органу, на яких умовах та на який

термін обирається;  вказати періодичність засідань виконавчого органу, документація, звітність про діяльність. 

 

Положення – це правила, за яким працюють органи учнівського самоврядування. І від того як вони будуть прописані залежатиме чіткість і злагодженість роботи органів учнівського самоврядування. А здобувачі освіти закладу, знаючи права органів учнівського самоврядування, зможуть вміло користуватися їх підтримкою в захисті своїх прав.   

Із містом «Положення про учнівське самоврядування» мають бути ознайомлені усі здобувачі освіти закладу. Після ознайомлення Положення затверджують на загальних зборах чи конференції здобувачів освіти закладу, на титульній сторінці робиться відмітка

«Затверджено рішенням зборів здобувачів освіти, дата».

             

План діяльності/план справ учнівського самоврядування. 

Це перелік справ та тематика засідань виконавчого органу з вказаними датами проведення, виконавцями.

 

Протоколи засідань. В статті 28 Закону України «Про повну загальну середню освіту» сказано, що органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи  інші документи своєї діяльності. Проте, в разі ситуації із захистом честі та гідності учнів, якщо ця ситуація потребуватиме подальшого вивчення і розгляду, тоді таке засідання чи збори протоколюються з прийняттям відповідного рішення.

(Закон України «Про повну загальну середню освіту»)

 

7.  Зміст діяльності:

Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу. 

За дотриманням цих вимог стежить педагог - наставник, педагог - координатор. Педагог-координатор призначається рішенням педагогічної ради. Наказом по закладу це рішення затверджується та прописуються напрямки координації, орієнтовними можуть бути такі: надає допомогу, координує діяльність структурних підрозділів, контролює забезпечення і дотримання прав, гідності і честі, дотримання принципів діяльності, організовує навчання активу у співпраці з іншими педагогами.

 

8.  Керівник освітнього закладу: 

створює умови для діяльності органів учнівського врядування (підтримка та надання

методичної допомоги, забезпечення приміщенням тощо); призначає з числа заступників з виховної роботи чи педагогів-організаторів відповідального за співпрацю з органами учнівського врядування закладу та сприяє підвищенню їх кваліфікації; залучає органи учнівського врядування до превентивно-профілактичних заходів, спрямованих на попередження правопорушень та злочинності серед неповнолітніх, розв'язання проблем, насильства, жорстокості, гендерної нерівності, наркоманії та інших негативних явищ у молодіжному середовищі; активно залучає учнівську молодь до реалізації соціальних програм і проектів,

проведення акцій та заходів, організованих органами учнівського врядування; сприяє активній співпраці органів учнівського врядування із засобами масової

інформації для інформування громадськості про їх діяльність.

(Лист МОН України №1/9-850 від 07 грудня 2009 року 

«Про розвиток органів учнівського врядування»)

 

9. Педагог – координатор учнівського самоврядування:

Співпраця педагога-координатора має бути організована на правах партнерів, консультантів, координаторів.

Завдання педагога координатора учнівського самоврядування: 

надання методичної, консультативної та практичної допомогу у вирішенні питань; контроль за дотриманням учасниками учнівського самоврядування правил законності,

реальності прийнятих рішень;  передавання досвіду організаторської роботи, навчання організаторської

майстерності; навчання необхідних умінь та навичок, навчання активу.

 

Поради педагогам-координаторам учнівського самоврядування:

            1.Не опікуватися, а бути партнерами.

 2.Допомагати реалізувати себе в ролі відповідальних організаторів цікавого життя в освітньому закладі.

3.Забезпечувати простір для ініціативи, творчості, самодіяльності на етапах пошуку

корисних справ ̶  їх реалізації  ̶  підведення підсумків.

 

Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумулюється у формулі «Радити! Пропонувати! Показувати перспективи зростання! Довіряти!», бути неформальним лідером колективу.   

 

 

10. Критерії дотримання демократичних принципів в діяльності органів учнівського самоврядування:

Учнівське самоврядування має забезпечувати, досягати виховного ефекту. А це залежатиме від того, чи дотримуються органи учнівського самоврядування у своїй діяльності демократичних принципів – демократизму. Дотримання демократичних принципів діяльності вимірюється критеріями, тобто можливі за таких умов:

проведення загальних зборів (мінімум 1 раз на рік);

змінності лідерів учнівського самоврядування, які почергово виконують функції

організаторів, виконавців; реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування (в тому числі

центрів, комісій) на альтернативній основі; періодичної звітності виборного активу перед колективом, широкої гласності його

роботи; самостійного визначення здобувачами освіти завдань, змісту та організаційних форм

самоврядування; наділення учнів реальними правами та обов'язками.

 

11.Звернути увагу:

Закон України «Про повну загальну середню освіту» посилює учнівське самоврядування. Цим законом надано право голові учнівського самоврядування на невідкладний прийом директором закладу освіти в разі порушення прав здобувачів освіти, їх честі і гідності.

 Здобувачі освіти мають знати, що в разі таких ситуацій вони вправі звернутися до директора в особі керівника/голови органу учнівського самоврядування. 

У разі звернення керівника/голови учнівського самоврядування до директора закладу,  він зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника органу учнівського самоврядування про усунення порушень та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та законодавства.

 

12. Підсумки:

1.Учнівське самоврядування відіграє важливу роль у вихованні, формуванні, розвитку особистості здобувача освіти – розвиваються громадянські, управлінські, соціальні компетентності, формується досвід соціальної дії, учні набувають гнучких/м’яких навичок, важливих для побудови успішної кар’єри, досягнення життєвого успіху.

2.Діяльність органів учнівського самоврядування, права та межі повноважень визначені законодавством про освіту, прописуються в Положенні про учнівське самоврядування закладу, затверджуються загальними зборами здобувачів освіти. 

3. У закладі можуть створюватися різні форми і назви органів учнівського самоврядування, а в їх  структурі – структурні напрямки. Зміст напрямків діяльності прописуються у Положенні про учнівське самоврядування закладу.

4.Керівник закладу сприяє і створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування. 5.Діяльність органів учнівського самоврядування координується педагогом.

 

13.Корисні посилання для роботи:

Методичний посібник «Ділові папери в роботі органів самоврядування дітей та учнівської молоді», Біла Церква, 2009 рік, рекомендований до друку Інститутом проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Матеріали «Координаторам учнівського самоврядування» на сайті МОН України на сторінці «Учнівське самоврядування».

 

 

Використані джерела:

Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту». 

Орієнтовне положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України. 

Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі.

Лист МОН України №1/9-850 від 07 грудня 2009 року «Про розвиток органів учнівського врядування».

Методичні рекомендації ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» щодо організації роботи сайту закладу освіти (із фокусом на повагу прав людини в онлайновому просторі), датований 04.06.2020 №22.1/10-1154.

Сайт МОН України: головна/освіта/позашкільна освіта/учнівське самоврядування

 

 

 

 

АДРЕСИ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

 

1.Досвід з виховної роботи областей України, за посиланням на сайт ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», позашкільна освіта та виховна робота : https://drive.google.com/file/d/1nSOKPX3vRhWzJCbzCfMG4MdD2TrNzMWi/view

 

Тема	Адреса
Формування громадянських компетентностей учнів засобами позаурочної роботи	ДПТНЗ «Луцьке ВПУ будівництва та архітектури»
Створення умов для розвитку та формування учнівської молоді, виховання національної і загальнолюдської моралі, духовності і культури	Володимир-Волинське ВПУ
Формування в учнівської молоді досвіду соціальної дії	Колківське ВПУ
Національно-патріотичне виховання учнів шляхом використання елементів козацької педагогіки	Торчинський професійний ліцей

2. Досвід педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти Волинської області:

 

 

 

 

ДЕРЖАВНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА, ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

 

22 січня  «Про День Соборності України», Указ Президента України від 13 День Соборності листопада 2014 року № 871/2014.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/871/2014/print1386600936775911

 

29 січня                               День пам’яті героїв Крут

 

20 лютого      «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та День Героїв          увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні», Указ Президента Небесної Сотні        України від 11 лютого 2015 року № 69/2015. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/69/2015

 

8                    травня День  пам’яті та примирення

9                    травня День перемоги  над нацизмом  у Другій світовій війні «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», пункт 1.2., Закон України від  9 квітня 2015 року

№ 315-VІІІ

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19

 

«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», пункт 1.3., Закон України від  9 квітня 2015 року

№ 315-VІІІ

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19

28 червня	День Конституції України. Стаття 161: День прийняття Конституції України є державним святом - Днем Конституції України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
23 серпня День  Державного прапора	«Про День Державного Прапора України», Указ Президента України від 23 серпня 2004 року № 987/2004. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987/2004
24 серпня День  Незалежності України	«Про День незалежності України», постанова Верховної Ради України від 20 лютого 1992 року  № 2143 – ХІІ. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2143-12
14 жовтня День  захисника України	«Про День захисника України», Указ Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806/2014. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/806/2014/print1390327040845824
28 жовтня День  визволення України від нацистських загарбників	«Про День визволення України від фашистських загарбників», Указ Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836/2009. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/836/2009

21 листопада День Гідності та Свободи	«Про День Гідності та Свободи», Указ Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/872/2014/print1386600936775911
6 грудня День Збройних Сил України	«Про День Збройних Сил України», постанова Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 року № 3528 – ХІІ.  http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3528-12