День Валентина у садочку

Про матеріал

Інформаційно-просвітницькі заняття розроблені соціальним педагогом з метою профілактики безпечної поведінки підлітків в Інтернеті.

Перегляд файлу

Інформаційно-просвітницьке

заняття 9

ПРАВА ЛЮДИНИ

В ІНТЕРНЕТІ

Мета: ознайомити учасників з видатними подіями та міжнародними документами щодо становлення прав людини он-лайн. Розвивати логічне мислення, вміння орієнтуватися в ситуаціях, які можуть виникати в он-лайн просторі. Сприяти формуванню ціннісного ставлення до прав людини он-лайн.

Хід заняття

Соціальний педагог

Законодавство про реалізацію та захист прав в Інтернеті постійно розвивається. Незважаючи на те, що віртуальний простір здається нереальним і неконтрольованим, це не означає, що це простір для порушень прав людини. І від самих користувачів здебільшого залежить безпека цього простору. Інтернет буде таким, яким люди самі його зроблять

Анонімність в Інтернеті сприяє тому, що права людини можуть порушуватись. Іноді люди не звертають уваги на те, що контент, який вони створюють та поширюють, коментарі, які вони роблять на сторінках, зачіпають права інших людей або містять дискримінаційні ознаки.

Хоча доступ до Інтернету на сьогодні офіційно не визнаний як право людини, його розглядають як умову реалізації прав людини (свобода вираження поглядів, освіта, праця тощо).

Права людини та основні свободи в рівній мірі стосуються як оф-лайнового, так і он-лайнового простору. Ніхто не повинен бути об’єктом незаконного втручання в здійснення прав людини та основних свобод під час перебування в Інтернеті.

Підвищуючи здатність громадськості шукати, отримувати та поширювати інформацію без втручання та незалежно від кордонів, Інтернет відіграє особливо важливу роль у питанні права на свободу вираження поглядів.

Вправа 1 «Історія створення прав людини в Інтернеті»

Мета: ознайомити учасників з видатними подіями та міжнародними документами щодо становлення прав людини он-лайн. Розвинути навички аналізу та презентації видатних подій і змісту міжнародних документів щодо прав людини он-лайн. Сприяти формуванню ціннісного ставлення до прав людини он-лайн.

Матеріали: картки з інформацією, плакат з лініює часу.

Хід проведення

Учасники заняття об’єднуються у шість малих груп.

Завдання груп – ознайомитися з матеріалами, виділити в ньому відоме/невідоме/цікаве, таким чином «сортувати» інформацію.

Провівши маркування позначить, наприклад,

• знаком «+» – що вже вам відомо;

• знаком «–» – що вам невідомо/або суперечить вашим уявленням;

• знаком «!» – що вам цікаво/неочікувано;

• знаком «?» – що незрозуміло або про що б хотіли дізнатися більше.

Після опрацювання кожна група презентує отриману інформацію перед учасниками заняття.

Лист 1
Загальну декларацію прав людини прийняла Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року. Поява Декларації зумовлена жахливими наслідками Другої Світової Війни і являє собою перший в історії акт, у якому проголошено невід ’ємні права, які мають усі люди. У Статті 1 зазначено: „Усі люди народжуються вільними й рівними у їхній гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю й повинні діяти один щодо одного в дусі братерстваˮ. Усього декларація містить 30 статей, які стали основою для інших міжнародних і регіональних документів, національних конституцій. Прийняття Загальної декларації щорічно відзначають 10 грудня, цей день називають Днем прав людини або Міжнародним днем прав людини.

Лист 2
Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (або скорочено – Європейська конвенція про захист прав людини) підписали 4 листопада 1950 року уряди держав – членів Ради Європи. Конвенція складається з 59 статей і трьох розділів: „Права і свободиˮ (ст. 2 – 18), „Європейський суд з прав людиниˮ (ст. 19 – 51), „Інші положенняˮ (ст. 52 – 59). Конвенція зазначає, що держави, які її підписали, гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права та свободи, зазначені в першому розділі Україна ратифікувала Конвенцію в 1997 році.

Лист 3
Конвенція ООН про права дитини є першим та основним міжнародно-правовим документом обов’язкового характеру, що деталізує індивідуальні права людини від народження до 18 років у 54 статтях. Наприклад, дитина має право вільно висловлювати власні думки (ст. 13), жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте й сімейне життя, таємницю кореспонденції (ст. 16), держави мають забезпечувати, дитині доступ до інформації та матеріалів з різних джерел (ст. 17). Конвенцію прийнято Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року.

Україна ратифікувала Конвенцію в 1991 році. Один раз на чотири роки Україна звітує перед Комітетом ООН з прав дитини про дотримання положень Конвенції.

Лист 4
На 21-ій сесії ООН у 2012 році спеціальний доповідач з питань заохочення й захисту права на свободу думок та їх вільне вираження Франк Ла Рю підкреслив, що немає необхідності вводити нові правозахисні стандарти для Інтернету, оскільки принципи й доктрини в галузі прав людини застосовуються як в оф-лайновому режимі, так і в он-лайновому.
Через чотири роки, 27 червня 2016 року, на 32-й сесії Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію з назвою „Заохочення, захист і здійснення прав людини в Інтернетіˮ, у якій підтверджує, що ті самі права, які людина має в оф-лайновому середовищі, повинні також захищатися в он-лайновому середовищіˮ.

Лист 5
У 2014 році Комітет Міністрів Ради Європи у Стразбурзі приймає Рекомендацію, у якій зазначає, що держави-члени зобов’язані забезпечити для всіх права людини та основні свободи, закріплені в Європейській конвенції про захист прав людини в контексті використання Інтернету. У Рекомендації Рада Європи представляє Керівництво з прав людини для Інтернет-користувачів, де наголошено, що діти й молодь мають право на особливий захист і допомогу під час роботи в Інтернеті. Вони мають право на освіту, щоб захистити себе від Інтернет-загроз, і повинні бути під особливим захистом від перешкод для їхнього фізичного, психічного й морального благополуччя, зокрема від сексуальної експлуатації та наруги в Інтернеті та інших форм кіберзлочинності.

Лист 6
Форум з управління Інтернетом – це щорічний міжнародний форум для всіх зацікавлених сторін (держава, бізнес, громадські організації, ЗМІ, академічна й технічна спільноти та ін.) для відкритого діалогу та обговорення проблем управління Інтернетом. Форум офіційно був заснований Генеральним Секретарем ООН у липні 2006 року. На ІІІ Форумі з управління Інтернетом у 2008 році (Хайдарабад, Індія), учасники визначили, що принципи розвитку Інтернету повинні забезпечувати он-лайнове середовище, яке підтримує права людини. Результати обговорень під час Форуму з управління Інтернетом (2015) було взято до уваги в підготовці Резолюції Ради ООН з прав людини щодо заохочення прав людини в Інтернеті.
В Україні Форум з управління Інтернетом проводять щороку з 2010 року. Тему прав людини в Інтернеті обговорюють з 2012 року.

Соціальний педагог

7 березня 2018 року Рада Європи прийняла для своїх 47 держав-членів керівні принципи, що стосуються ролі та відповідальності Інтернет
-посередників, таких як пошукові системи і соціальні медіа.

Вказується, що повноваження таких посередників як учасників вираження думок в он-лайновому середовищі, їх роль і вплив на права людини, а також пов'язана з цим відповідальність, повинні бути уточнені.

У Рекомендації щодо ролі та відповідальності Інтернет-посередників Комітет міністрів - виконавчий орган Організації - закликає держави визначити засновані на правах людини і верховенстві права рамки, які закріплюють основні зобов'язання держав щодо захисту і просування прав людини в цифровому просторі і відповідні функції посередників.

У Рекомендації зазначається, що відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., як це тлумачиться Європейським судом з прав людини, держави-члени Ради Європи мають зобов'язання забезпечувати права та свободи, закріплені в Конвенції 1950 р., кожному, хто знаходиться в їхній юрисдикції, як в автономному режимі, так і в Інтернеті.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини і Рамкової програми "Захист, повага та засоби захисту", посередники повинні поважати права людини своїх користувачів та сторін, які беруть участь у всіх їхніх діях. Це включає в себе обов'язок діяти відповідно до чинного законодавства та регуляторних рамок. Через роль кількох посередників, їх відповідні обов'язки та захист за законом повинні визначатися щодо конкретних послуг і функцій, які виконуються.

У Рекомендації міститься заклик до держав створювати безпечне і сприятливе он-лайнове середовище, в якому посередники, користувачі і всі зацікавлені сторони знають свої права і обов'язки; сприяти розвитку необхідних механізмів саморегулювання і спільного регулювання, а також забезпечувати наявність механізмів розгляду всіх скарг на порушення прав людини в цифровому просторі.

У документі також підкреслюється важливість забезпечення більшої прозорості у всіх процесах модерації контенту. Необхідно просувати програми грамотності щодо ЗМІ для того, щоб користувачі могли користуватися перевагами он-лайнового середовища при мінімальному рівні ризиків.

Орієнтовні питання для обговорення:

Як вам працювалось?
Що було для вас новим?
Як ці знання ми можемо застосовувати під час користування Інтернетом?

Соціальний педагог

ЩО ТАКЕ «ГАЙД»?

«Гайд» – це «Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів», який є частиною Рекомендації CM/Rec (2014) 6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам.

Від англійської – to guide (вести, направляти). Англійська назва посібника – «Guide to Human Rights for Internet Users».

Гайд уявляє собою набір положень і принципів, що стосуються здійснення прав людини в Інтернеті.

Посібник розрахований на широкий загал. Він інформує громадськість, педагогів і молодь про права і свободи людини в Інтернеті, їх можливі обмеження і доступні засоби захисту.

«Гайд» не встановлює нових прав людини. Він заснований на Європейській конвенції з прав людини, інших конвенціях Ради Європи та міжнародних механізмах захисту прав людини.

Посібник описує, як права людини можуть реалізовуватись та захищатись у наступних областях: «Доступ і недискримінація», «Свобода вираження поглядів та інформації», «Зібрання, об’єднання та участь», «Приватне життя і захист даних», «Освіта і грамотність», «Діти і молодь» та «Ефективні засоби правового захисту».

«Гайд» підкреслює, які обов’язки користувачів, органів державної влади, Інтернет-провайдерів та провайдерів Інтернет-контенту існують під час здійснення прав людини в Інтернеті.

Нижче пропонується спрощена версія «Гайда». У розділі «Документи для інтерактивних вправ» ви знайдете ще більш скорочену версію для використання при роботі з групою. З повним текстом можна ознайомитися на офіційній сторінці документу за посиланням: http://www.coe.int/en/web/internet-users-rights/guide

Україномовну версію можна завантажити з сайту Інтернет Асоціації України: http://www.inau.org.ua/166.3115.0.0.1.0.phtml

Рекомендація CM/Rec (2014) 6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо використання «Посібника з прав людини для Інтернет-користувачів» (ухвалена Комітетом міністрів 16 квітня 2014 року на 1197-му засіданні постійних представників міністрів).

1. Посібник є інструментом для ознайомлення вас із правами людини в Інтернеті, їх можливими обмеженнями та доступними засобами правового захисту.

2. Посібник засновано на Європейській конвенції про захист прав людини, а також інші документи Ради Європи, в яких розглянуто різні аспекти захисту прав людини.

3. Посібник не запроваджує нові права. У ньому розглянуто чинні стандарти прав людини та механізми їх забезпечення.

Вправа 2 «Реалізація прав людей в он-лайн»

Мета: Ознайомити учасників із змістом «Посібника з прав людини для Інтернет-користувачів». Розвинути навички поширення інформації про права людини он-лайн. Сприяти формуванню ціннісного ставлення до прав людини он-лайн.

Матеріали: картки з інформацією, плакат «Права людини в Інтернеті».

Хід проведення

Учасники заняття об’єднуються у сім малих груп. Кожна група отримує роздати по одному аркушу з інформацією про права людини в он-лайн. Учню опрацьовують матеріал, презентують його по черзі. Після презентації групи наклеюють на плакат «Права людини в Інтернеті».

Лист 1

Доступ і недискримінація

1 Доступ до Інтернету – це важливий засіб для реалізації вами своїх прав та участі в демократії.

2. Ваш доступ до Інтернету має надаватися за розумну ціну і бути недискримінаційним.

3. Органи державної влади мають сприяти вашому доступу до Інтернету, якщо ви проживаєте у сільській місцевості та географічно

віддалених районах, а також якщо ви належите до малозабезпечених верств населення та (або) осіб з особливими потребами

чи інвалідністю.

4. При взаємодії з органами державної влади, провайдерами мережі Інтернет та провайдерами Інтернет-контенту чи послуг ви не можете бути об’єктом дискримінації за будь-якими ознаками.

Лист 2

Свобода вираження поглядів та інформації

1. Ви можете вільно висловлюватися в Інтернеті та мати доступ до інформації, поглядів і висловлювань інших осіб.

2. Обмеження можуть накладатися на такі висловлювання, в яких містяться заклики до дискримінації, ненависті або насильства.

3. Ви можете вільно створювати, повторно використовувати і оширювати Інтернет-контент із повагою до права на захист інтелектуальної власності та авторського права.

4. Органи державної влади зобов’язані поважати і захищати вашу свободу вираження поглядів та свободу інформації.

5. Ваш Інтернет-провайдер та провайдер Інтернет-контенту і послуг мають корпоративні зобов’язання поважати ваші права та забезпечувати механізми розгляду ваших скарг.

6. Ви можете вирішити не розкривати свою особу в Інтернеті, наприклад, скористатися псевдонімом. Однак органи державної влади в певних випадках можуть вдатися до заходів, завдяки яким вашу особу буде розкрито.

Лист 3

Зібрання, об’єднання та участь

1. Ви можете вільно обирати будь-який сайт, додаток чи будь-яку іншу послугу з метою створення груп, приєднання та участі в будь-якій соціальній групі.

2. Ви маєте право на мирний протест в Інтернеті.

3. Ви можете вільно користуватися доступними он-лайновими можливостями для участі в політичних дебатах, законодавчих ініціативах.

Лист 4

Приватне життя і захист даних

1. Вам потрібно знати, що при користуванні Інтернетом ваші персональні дані регулярно обробляються.

2. При обробці ваших персональних даних органи державної влади

і приватні компанії зобов’язані дотримуватися певних правил.

3. Ваші персональні дані повинні оброблятися лише у передбачених

законом випадках або за умови надання вами згоди.

4. На вас не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації.

5. Ваше приватне життя мають поважати і на робочому місці. Це передбачає конфіденційність вашої приватної електронної кореспонденції та спілкування.

6. Вам можуть надавати допомогу органи захисту даних.

Лист 5

Освіта і грамотність

1. Ви повинні мати он-лайн-доступ до освітнього, культурного, наукового, навчального та іншого контенту державною мовою.

2. Ви повинні мати доступ до інтерактивної освіти і знань у частині Інтернеті медіа грамотності.

Лист 6

Діти і молодь

1. Ви маєте право на вільне вираження своїх поглядів та участь у житті суспільства, на те, щоб бути почутими та вносити свій вклад у вирішення питань, які стосуються ваших інтересів.

2. Ви можете очікувати на навчання безпечному користуванню Інтернетом з боку ваших вчителів, вихователів, батьків чи опікунів.

3. Контент, який ви створюєте в Інтернеті, або контент про вас, що створюється іншими Інтернет-користувачами, може ставати доступним у будь-якому куточку світу і завдавати шкоду вашій гідності, безпеці, приватному життю у цей час або на наступних етапах вашого життя.

4. Ви маєте отримувати чітку інформацію про те, який он-лайн-контент та поведінка є незаконними (наприклад, домагання в Інтернеті), а також мати можливість повідомити про це. Вам повинні надати поради та підтримку з належною повагою до вашої конфіденційності та анонімності.

5. Вам повинен надаватися спеціальний захист від втручання у ваше фізичне, психічне та моральне благополуччя. Ви маєте право на освіту, яка покликана захистити вас від подібних загроз.

Лист 7

Ефективні засоби правового захисту

1. Ваш Інтернет-провайдер, провайдери доступу до Інтернет-контенту чи послуг або інша компанія та (або) орган державної влади повинні повідомити вас про ваші права та можливі засоби правового захисту.

2. Державна влада зобов’язана захищати вас від незаконного доступу, втручання, підробки або інших шахрайських маніпуляцій із вашими електронними персональними даними, комп’ютером та даними, які в ньому зберігаються.

3. Ви маєте право на справедливий судовий розгляд.

4. Ви маєте право на індивідуальну скаргу до Європейського суду з прав людини після вичерпання всіх існуючих національних засобів правового захисту.

Орієнтовні питання для обговорення:

Як вам ця вправа?
Що нового ви дізнались?
Чому саме такі символи ви обрали?
Які питання у вас виникали під час спілкування, що залишилось незрозумілим?
Що ви зміните у вашій поведінці в Інтернеті після ознайомлення з «Гайдом»?

Соціальний педагог

ПРАВА ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ = ЗАХИСТ Є

Для ефективної реалізації прав людини в он-лайновому просторі користувачі Інтернету мають отримувати підтримку.

У разі обмеження або порушення їхніх прав вони мають доступ до механізмів правового захисту, зокрема звернення до суду.
В Україні механізмами захисту прав людини в Інтернеті є:

Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема на адресу електронної пошти: hotlіne@ombudsman.gov.ua
Можливості такого звернення передбачено в ст. 55 Конституції України.
Звернення до Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У разі, якщо виявлено факт вчинення злочину за допомогою Інтернету, можна подати електронне звернення, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті

Департаменту кіберполіції Національної поліції України https://cyberpolice.gov.ua   та написати відповідну заяву в найближчий відділ поліції.
Звернення до суду. У разі, якщо порушено права людини в Інтернеті, за захистом своїх прав можна звернутись до суду. До суду може звернутись людина   самостійно,   якщо   її   виповнилось   14   років,   у   молодшому   віці за захистом прав дитини можуть звернутись до суду батьки чи опікуни.
Звернення до міжнародних судів чи організацій. Після використання всіх національних механізмів правового захисту кожна людина може звертатися за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини.
Також у випадках, коли права окремої людини   порушуються, заяви про   такі   порушення   можуть   бути   подані   безпосередньо до Управління

Верховного комісара ООН з прав людини за адресою: urgent-actіon@ohchr.org від компетентних органів.

Соціальний педагога

ПРАВА ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ = НАЯВНІСТЬ ОБОВ’ЯЗКІВ
Уся складність стосунків держави, людей і приватних компаній у питанні прав людини виглядає так: Приватні компанії – люди: приватні компанії повинні поважати й забезпечувати права людини в їхній діяльності, а люди повинні дотримуватися правил Інтернет-провайдерів та провайдерів Інтернет-контенту. Держава – приватні компанії: держава повинна контролювати приватні компанії, щоб не було порушень прав людини, а компанії повинні дотримуватися законодавства, установленого державою.
Держава – люди: держава повинна дотримуватися міжнародного законодавства у сфері прав людини, а люди повинні дотримуватися законодавства та поважати права інших людей.

ПРАВА ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ = ЦІННІСТЬ ДЛЯ ВСІХ
Інтернет має суспільну цінність, тому що всі – люди, органи державної влади та приватні компанії – здійснюють свою діяльність через Інтернет. Тому всі розраховують на безпечний та надійний доступ до нього. Законодавство про реалізацію та захист прав в Інтернеті постійно розвивається. Незважаючи на те, що віртуальний простір здається нереальним і неконтрольованим, це не означає, що це простір для порушень прав людини. І від самих користувачів здебільшого залежить безпека цього простору – Інтернет буде таким, яким люди самі його зроблять.

ПРАВА ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ = Я ПОВИНЕН ПОВАЖАТИ
Анонімність в Інтернеті сприяє тому, що права людини можуть порушуватись. Іноді люди не звертають уваги на те, що контент, який вони створюють і поширюють, коментарі, які вони роблять на сторінках, зачіпають права інших людей або містять дискримінаційні ознаки. У цьому випадку будь-хто, чиї права порушуються, може розраховувати на захист

Вправа 3 «Права в он-лайн існують»

Мета: Презентувати учасникам «Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів». Обговорити дії, що порушують права людини в Інтернеті. Сформувати навички аналізу небезпечної поведінки в Інтернеті

Матеріали: Листки з описом ситуацій.

Хіт проведення

Учасники заняття об’єднуються у групи і отримують копії посібника «Гайд». Кожна група отримує правову ситуацію, якій вони повинні визначити про яке право людини йде мова, і чому вони обрали таку відповідь.

Ситуація 1.

Хлопець 1 час від часу розміщує відеоролики порнографічного змісту на своїй сторінці в соціальній мережі.

Ситуація 2.

Хлопець 2 розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі скріншот переписки з однокласником, який ділився з ним своїми почуттями до дівчини з тієї ж школи.

Ситуація 3.

Хлопець 3 підібрав пароль від скайпу свого знайомого та від його імені веде переписку з іншими людьми.

Ситуація 4.

Дівчина 4 розмістила фотографії зі святкування 2 -річчя своєї молодшої сестри. На фото в домі її батьків були зображені її дорослі родичі, молодші брати та сестри. Фотографії «лайкнули» більше 80 друзів.

Матеріал для соціального педагога

Ситуація 1. В ситуації йде мова про судову справу, що мала місце в Україні у 2012 році. Дії обвинуваченого було кваліфіковано як розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, тобто як злочин, передбачений статтею 301 Кримінального кодексу України.

Ситуація 2. В ситуації йде мова на порушення права на приватність, зокрема конфіденційність кореспонденції та можливе розголошення певних обставин приватного життя іншої особи, що є порушенням статей 31 і 32 Конституції України. За такі протиправні діяння наступатиме цивільно-правова відповідальність, тобто за зверненням потерпілої сторони можливо призначення компенсації завданої моральної шкоди за рішенням суду.

Ситуація 3. В ситуації йде мова про втручання у роботу комп’ютерних систем, що є злочином, за яке передбачається кримінальна відповідальність за статтею 361 Кримінального кодексу України.

Ситуація 4. В ситуації йде мова про порушення права на приватність шляхом поширення інформації про сімейне життя (конфіденційної інформації) без згоди особи. Стаття 32 Конституції України забороняє такі дії, а Закон України «Про захист персональних даних» передбачає судовий захист від незаконного збирання та поширення персональних даних, незалежно від носія та форми зберігання інформації. Всі ситуації, наведені у вправі, відображають реальні дії і є або кримінальними правопорушеннями (1), або порушеннями прав людини (2-4), за які може наступати цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування потерпілій стороні завданої моральної шкоди у розмірі, визначеному судом.

Орієнтовні питання для обговорення:

Яке враження у вас від цієї вправи?
Що нового ви дізнались?
Чи користувались ви «Гайдом» під час обговорення?
Яка ситуація була найскладніша, а яка найлегша для обговорення? Чому?
Чи зустрічали ви з такими ситуаціями у реальному житті? Що можна зробити для того, щоб вони не повторювались?

Соціальний педагог

Академічна доброчесність

Академічна доброчесність – це моральний кодекс та етичні правила цивілізованого наукового та освітнього співтовариства. Поняття «академічної доброчесності» включає в себе такі цінності, як запобігання шахрайству, фальшуванню та плагіату; підтримку академічних стандартів; чесність і ретельність у дослідженнях і науковому видавництві.

Питання академічної доброчесності є дуже актуальним для України. Адже неприпустимою є ситуація, коли наукові роботи (від курсових до докторських) виконуються на замовлення за гроші, коли студентські роботи передаються від курсу до курсу лише зі зміненими титульними сторінками, коли у наукових текстах перефразовують чужі думки та видаються за власні без посилання на їх справжнього автора. І абсолютно неприпустимо, коли в суспільстві такий стан речей сприймається як норма.

28 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІІ, що запровадив і формалізував єдині для всіх рівнів освіти види порушень академічної доброчесності (академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання). Крім того, стаття 42 Закону України «Про освіту» визначає особливості дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними і науковими працівниками та здобувачами освіти; види академічної відповідальності науково-педагогічних і наукових працівників та здобувачів освіти; права осіб, стосовно яких порушено питання про порушення ними академічної доброчесності тощо.

У 2018 р. розроблено на апробовано програму підвищення кваліфікації працівників бібліотек «Академічна доброчесність та бібліотеки». Також за проектом було підготовлено 3 рекламно-інформаційні плакати, один з яких розміщений на додатку 1, 2.

Команда з Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна під керівництвом Ольги Гужви в рамках Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні SAIUP підготувала серію інфографіки “Доступно про плагіат”(додаток 3).

В зрозумілій, а головне – візуально дружній формі, школярі та вчителі можуть отримати корисні поради з правил дотримання академічної доброчесності, наприклад. А також інформацію: які бувають різновиди плагіату, що НЕ є плагіатом, які бувають види цитування і як правильно їх оформлювати.

«Довідник з академічної доброчесності для школярів» - це видання, розраховане на учнів молодших та старших класів, тому довідник написаний простою, зрозумілою мовою. Автори наводять приклади плагіату та способи, якими його можна уникнути, пропонують алгоритм роботи з інформацією, правила цитування. Загалом довідник містить шість розділів: «Що таке академічна доброчесність?», «Що таке плагіат?», «Чому це погано?», «Плагіат на практиці», «Як уникнути плагіат», «Відповідальність за плагіат», кожен з яких, для полегшення сприйняття, проілюстровано інфографікою. Переглянути та завантажити документ можна за посиланням: http://www.univer.kharkov.ua/docs/work/dovidnyk-SAUP.pdf

Вправа 4 «Кому належить 1000 грн.?»

Мета: на прикладі ознайомити учасників заняття з поняттям авторське право, плагіат, академічна доброчесність. Сформувати навички критичного мислення та поваги до поняття інтелектуальної власності підчас роботи в Інтернеті.

Хід проведення

Вчитель зачитує приклад правової ситуації.

Ситуація.

Оленка, учениця 10 класу цікавиться літературою, і сама часто пише цікаві твори. Також вона веде свою власну блог-сторінку на якій виставляє свої мініатюри. Ірина учениця 11 класу скопіювала Оленчин твір і представила його вчительці як свій. Вчителька подала твір на конкурс, на якому він зайняв І місце і був нагороджений 1000 грн. Кому належить 1000 грн?

Учасники заняття об’єднуються у три групи, з гідно того, хто на їхню думку повинен отримати 1000 грн. Кожна група повинна прокоментувати, та висунути аргументи чому саме ця людина на їхню думку повинна отримати приз.

Матеріал для соціального педагога

Для того щоб розібратися в ситуації потрібно спочатку проаналізувати поняття автрське право та плагіат. Згідно Закону «Про авторське право та суміжні права».

Авторське право — це сукупність прав, які належать автору у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.

Плагіат - це оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Чим скористалася Оленка.

Стаття 54 Основного Закону встановлює заборону використовувати або поширювати об’єкти інтелектуальної власності без згоди їх автора, за винятками, встановленими законом. Що порушили Ірина та вчителька.

Отже в даній ситуації ми маємо справу з авторським правом та плагіатом.

Загалом за використання плагіату передбачено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Найчастіше у випадку використання плагіату винна особа притягується до цивільної відповідальності. У даному випадку до Оленки і вчительки. Оленка представила чужий твір як свій. Вчителька оприлюднила через конкурс твір без згоди автора. Ви можете сказати що вчителька не знала що те твір Оленки, а не Ірини, відповідь одна «Незнання не звільняють від відповідальності»

Якщо Оленка докаже у суді факт використання плагіату то до Ірини і вчительки можуть бути застосовані відповідні, стягнення:

- відшкодування збитків та (або) моральної шкоди;

- стягнення доходу, отриманого в результаті відповідного порушення (у даному випадку 1000грн.);

- виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат;

Якщо Оленка не зможе відстояти свої права то 1000грн. належить Ірині.

Бажаємо вам відповідально ставитись до авторських прав інших та не допускати плагіату в подальшому.

Вправа 5 «Чи я плагіював?»

Мета: визначити рівень застосування плагіату у житті учнів. Формувати навички академічної доброчесності в учнів.

Матеріали: додаток 2.

Хід проведення

Учасникам заняття пропонується дати відповідь на запитання з додатка 2.

За результатами якого визначається різновиди і поняття порушення права цитування. Кожен учасник після завершення опитування на шкалу плагіату розміщує свій результат.

Питання для обговорення.

На які запитання було важко відповісти?
Чи вважали ви свої дії плагіатом?
Що ви зміните у своєму он-лайн житті щоб дотримуватись академічної доброчесності?

Вправа 6 «Пакуємо папки»:

Мета: провести рефлексію заняття. Визначити рівень обізнаності дітей з даної тематики, та зацікавленість цією проблемою.

Матеріали:

Ватман «Робочий стіл»,
Стікери.

Хід проведення

Наше заняття дійшов логічного завершення. Подумайте, друзі, щоб ви взяли із собою з нашого заняття, які знання вам стануть у пригоді при наступному Інтернет-сеансі?

Якщо учасник отримав нові та корисні знання, які стануть йому корисні у житті – стікер « відправляють» у свою Папка;
якщо учасник не отримав ніякої цінної для себе інформації або йому було нецікаво - стікер « відправляють» у свою Корзину;
якщо отримані нові знання потрібно повторити для кращого засвоєння - стікер « відправляють» у Програму.

Соціальний педагог

Нові інформаційні технології кардинально змінили картину спілкування людей, і очікуються ще більші зміни. У той же час право не поспіває за стрімким розвитком технологій, які відразу й осмислити непросто. Оскільки природа людини не змінюється, нові технології несуть не тільки небачені можливості для інтелектуального і технічного прогресу, але й несподівані засоби і способи здійснення злочинів. Виникають також нові загрози правам людини. Тому видається надзвичайно важливим осмислення сутності інформаційних суспільних відносин у нових умовах і формулювання нових гарантій прав людини.

Вправа 7 «Домашнє завдання»

Підрахуйте скільки часу ви проводите за комп’ютером кожного дня протягом тижня. Результати запишіть у таблиці.

Таку саму таблицю ви заповнювали на першому занятті порівняйте їх.

вид	Кількість затраченого часу
	понеділок	Вівторок	середа	четвер	п’ятниця	субота	неділя
Навчаєтесь
Дивитись фільми
Слухаєте музику
Граєте ігри
Спілкуєтесь (соціальні мережі, форуми, чати)
Інший вид роботи

Додаток 1

Додаток 2

Використана література.

#ЦЕНТР КРАЩОГО ІНТЕРНЕТУ https://betterinternetcentre.org
«Довідник з академічної доброчесності для школярів» / уклад. М. В. Григор’єва, О. І. Крикова, С. Г. Пєвко; за загал. Ред. О. О. Гужви – Х. : ХНУ ім.. В. Н. Каразіна, 2016. – 64 с.
7 відеороликів з Державної бібліотеки України для юнацтва Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті https://www.youtube.com/watch?v=kfAIXHzKurI&index=1&list=PLE1AB899EAA95904D
Авторське право для бібліотекарів: підручник / [пер. з англ. О. Васильєва]. http://www.informatio-consortium.net/CRL-2015.
Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
Веб-сайт «On-ляндія – безпечна веб-країна» режим доступу : https://disted.edu.vn.ua/media/bp/html/etusivu.htm
Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с.
Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с.
Кара-Мурза С.Г. Маніпуляція розумом. Киев, 2000.
Каталог наукових публікацій з питань формування безпечної поведнінки дітей в Інтернеті. Українською мовою. https://independent.academia.edu/OlenaChernykh.
Курс «Інформаційна безпека у цифровому світі» на дистанційній платформі громадянської освіти від Відкритого Університету Майдану (ВУМ). https://vumonline.ua/course/information-security/.
Курс «Інформаційні війни» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://edx.prometheus.org.ua/courses/KNU/102/2015_T2/about
Курс «Критичне мислення для освітян» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about.
Курс «Основи інформаційної безпеки» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://edx.prometheus.org.ua/courses/KPI/IS101/2014_T1/about
Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник/За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. - К.: Міленіум, 2010, с. 13-66.
Медіакультура та медіаосвіта учнів ЗОШ: візуальна медіакультура: с. 97-102; с.110-121. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. Львів, 2006.
Методичні рекомендації «Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями» Загальна редакція: К.Б. Левченко, д-р юрид. наук, професор, О.А. Удалова, канд. пед. наук, Л.Г. Ковальчук http://lib.selyam.net/tw_files2/urls_102/116/d-115783/7z-docs/1.pdf
Мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами мережі Інтернет -https://onlinesafety.info/
Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення / Методичні рекомендації. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2017. – 76 с.
Освіта в сфері прав людини в Інтернеті : метод. посіб. / Мурашкевич О. А., Черних О. О. ; Спіл. програма Європ.
Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
Портал «Про Інтернет», режим доступу: http://www.prointernet.in.ua/
Посібник «Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної етики та грамотності для «чайників». Українською мовою. http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf
Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний Меморандум (Рекомендація CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний меморандум). К.: ТОВ “Інжиніринг”, 2014. https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016802e3e96
Права людини та Інтернет https://www.youtube.com/channel/UCeuQLmBXJMdjLl5lUEUQDlA
Проект «Права людини та Інтернет http://hr-online.org.ua/ua/.
Сайт кіберполіції України. https://www.cybercrime.gov.ua/index.php
Союзу та Ради Європи "Зміцнення інформ. суспільства в Україні". - Київ : ВАІТЕ, 2015. - 70 с.)
Тренінгові вправи з безпечної поведінки в Інтернеті для дітей та молоді.. http://startuem.lg.ua/?p=1427.
Українська версія навчального посібника для батьків: «Клан Клік-Клац. Виховання дітей у цифрову еру». https://edpro.com.ua/blog/informacijna-bezpeka.