Інклюзивна освіта: рівні умови для всіх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Людина народжується на світ не для того,

щоб зникнути безвісною пилинкою,

людина народжується,

щоб лишити по собі слід вічний

Класний керівник - це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства - душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого - багатство народу, йог майбутнє, його надія - молоде покоління. Класний керівник творить найбільше багатство суспільства - Людину...

                                                          В. О. Сухомлинський

Кожна історична епоха висуває вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний позитивний педагогічний досвід. На початку ХХІ століття перед нами постає питання: Якою має бути людина?Бути  хорошим  вчителем  можна  тільки  будучи  хорошим  вихователем . У вихованні  все  головне – і  урок, і  розвиток  різносторонніх  інтересів  дітей  поза  уроком, і  взаємовідносини  вихованців  у  колективі. Вчитель має складну, але дуже важливу місію – стати класним керівником. Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це особистість, яка уособлює в собі і вихователя, і психолога, і соціального педагога. То ж що таке класне керівництво сьогодні? «Класне керівництво – це не посада і не покликання. Класне керівництво – це хрест, який обираєш добровільно і несеш протягом усього життя в школі.Це і вівтар, бо приносиш на нього найдорожче – здоров’я, особисте життя, спокій і затишок близьких. Це і Голгофа, бо саме класний керівник протягом 7 років стороз розтерзаний  і сто раз розіп’ятий усіма інстанціями за «гріхи» своїх вихованців. Та над усе класне керівництво – це Едемський сад, бо відчуваєш справді райську насолоду, коли твоїми зусиллями з маленького непослуха виростає велика людина».

Класний керівник повинен мати мудрість вчителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в професійно-технічному навчальному закладі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

     Класний керівник  починається з любові до дітей і до своєї професії. Переконана, що в кожній дитині закладені можливості і здібності, які необхідно розкрити, підтримувати і розвивати, кожна дитина є унікальною особистістю. Особливо це стосується роботи вчителя в класі з інклюзивним навчанням.
 

 

Таке поняття, як вчитель інклюзивного класу, зовсім недавно ввійшло в наше життя, а для мене воно вперше прозвучало ще у 2018 – 2019 навчальному році. Школа стає учасником дослідно-експериментальної роботи МОН України з питань інклюзивного навчання, філософією якого є забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх дітей, що стало і моїм переконанням.

Маємо сприйняти дитину такою, якою вона є: з її поглядами, позицією, прагненнями, особливостями. І найголовніше – зрозуміти дитину, зазирнути в її надзвичайний, багатогранний, внутрішній світ,створити умови для підвищення успішності кожного учня. Для цього дитина має вчитися у «зоні найближчого розвитку», тобто робити те, що їй цікаво, але поки що неможливо опанувати без підтримки. Ніщо так не поліпшує мотивацію, як можливість впоратися із завданням і досягти успіху.

Працюючи з дитиною з особливими освітніми потребами, вчителю потрібно організувати таке освітнє середовище, що забезпечує можливості робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших. І які б методи не використовував учитель, важливо розуміти:людину не можна вимірювати лише через дефіцит чогось. Та навіть здібності і досягнення – хоч це і важливий вклад у життя класу, але й ними не можна виміряти цінність людини. Бо інклюзія – це коли важливий кожен.
Реалізовувати принцип «навчитися жити разом» – дуже важливо в інклюзивному класі. Це я розумію і сприймаю як запоруку успіху. З асистентом вчителя Допомагаю своєму учню при виконанні навчальних завдань, залучаю його до різних видів діяльності, стимулюю розвиток соціальної активності дитини.

Навчання з однолітками в інклюзивному класі має вагомі переваги для кожної дитини з особливими освітніми потребами: вона отримує можливість соціалізуватися, розвивати свої сильні сторони і таланти, мріяти. А всі діти закладу освіти  навчаються природно сприймати і толерантно ставитися до індивідуальних відмінностей, налагоджувати дружні стосунки, співпрацювати, допомагати один одному. Діти в класі не реагують на погану поведінку учня, а навпаки стараються йому допомогти у вирішенні особистих питань.

Я, як вчитель і класний керівник інклюзивного класу, перебуваю в постійному творчому пошуку: як викласти матеріал максимально ефективно та цікаво, як залучити до навчального процесу «особливу» дитину, як сконцентруватись на сильних сторонах учня, на його досягненнях і, водночас, утримувати в полі зору його потреби. Відповіді на запитання знаходжу в процесі самовдосконалення, саморозвитку: участь у тематичних семінарах, тренінгах та проектах, проходження онлайн-курсів – це не повний перелік того, що забезпечує ефективну організацію освітнього процесу в інклюзивному класі. Тому наполегливо і з цікавістю навчаюся.

 

 

 

 

Інклюзивна освіта

Інклюзивна освіта  - перспектива нова.

Хоч різні можливості -  рівні права.

Кожна дитина – це цілий світ,

Освіта, повага і рівність для всіх!

Сьогодні можливість якісно жити дітям з ООП (особливими освітніми потребами) забезпечує інклюзивна освіта.

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками у дітей з особливими потребами поліпшується когнітивний, мовний, соціальний та емоційний розвиток. При цьому ровесники відіграють роль моделей для таких дітей. У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків із однолітками й участі в громадському житті. Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально, а не теоретично.

Водочас звичайні діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них. Вони навчаються співпраці, а також поводитися нестандартно, бути винахідливими і співчутливими.

У нашому навчальному закладі відкрито три класи з інклюзивним навчанням.. Для надання освітніх послуг цим дітям створено команду супроводу, до складу якої увійшли асистент вчителя, вчитель, психолог та соціальний педагог.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

     Інклюзія змінюється на всіх рівнях освіти, оскільки це – особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби учнів усіх груп та категорій. Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень, кожна людина здатна відчувати і думати, має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.Жодна з них не має відчувати себе іншою – і це головне завдання інклюзії.

Головною метою вчителя стає формування ключових компетенцій учнів, оскільки саме набуття життєво важливих компетентностей може допомогти людині орієнтуватися в сучасному суспільстві, сприяє формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу.

    В своїй роботі я дотримуюсь позиції: «Щоб щось робити інакше, потрібно вміти й бачити інакше... ».Ми успішні настільки, наскільки ми керуємо змінами. Тому потрібно перестати боятися змін.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах , з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей».

 

 

 

Інклюзивна освіта дозволяє:

Мета інклюзивного навчання

Інклюзивне навчання має покращити навчальне середовище, забезпечити потреби всіх учнів з повагою до їхніх здібностей та можливостей.

Учителям та учням відкривається все розмаїття способів навчання, а його методи мають бути особистісно орієнтованими – з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливим потребами.

 

Завдання інклюзивної освіти

Інклюзивне навчання базується на основі психолого-педагогічного вивчення потенціалу та особливостей розвитку дитини з особливими освітніми потребами, прогнозування можливих труднощів у процесі навчання та шляхів їх подолання, соціально-педагогічної взаємодії колективу навчального закладу.

 

 

Нормативно-законодавча база України з питань інклюзивної освіти

У грудні 2015 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права інвалідів, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб та можливостей.

5 липня 2017року президент України підписав ухвалений 23 травня цього ж року закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».

• Конституція України
• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
• Закон України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї», ухвалений Верховною Радою України 16.12.2009р.
• Закон України «Про освіту»
• Закон України «Про загальну середню освіту»
• Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» від 05.06.2014р. №1324-VII, який набрав чинності 01.01.2015р.
• Про затвердження типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН  № 414 ВІД 23.04.2018
• Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами. Наказ МОН  № 627 ВІД 12.06.2018
• Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти. Наказ МОН  № 609 ВІД 08.06.2018

 

 

 

 

 

 

 

 

Переваги інклюзивної освіти
(Для дітей з особливими освітніми потребами):

(для інших дітей):

 

 

 

 

 

 

 

 

Етика та філософія інклюзії

Модель понять, що належать до етики та філософії інклюзії

Філософія інклюзії

Міжнародні стандарти в галузі прав людини ґрунтуються на ідеї участі кожної особи в суспільному житті на засадах рівності й без дискримінації (ООН, 1993).

Інклюзія (від англ. inclusion – включення) – процес посилення ступеню участі всіх громадян у соціумі, і насамперед тих, що мають проблеми у фізичному розвитку. Цей процес передбачає розробку і застосування таких рішень, які створять умови для рівноправної участі кожної людини в академічному і суспільному житті.

Важливо зазначити, що терміни «інклюзія» та «інтеграція» не є тотожними. Досягнення повноцінного включення дитини в академічне та суспільне життя може відбуватися за умови активної участі всіх зацікавлених сторін. Інклюзія є соціальною концепцією, яка передбачає гуманізацію суспільних відносин і дотримання прав осіб з обмеженими можливостями на якісну та доступну освіту. Інклюзія в освіті є частиною інклюзивного суспільства – це процес реального включення дітей з особливими потребами в активне суспільне життя в середовищі однолітків. Концепція інклюзивної освіти декларує, що усі діти є цінними й активними членами суспільства. Це є однією з головних демократичних ідей. Отже, інклюзія як одна з гуманітарних ідей розвитку сучасного суспільства стосується всіх його членів та потребує прийняття не лише професійною громадою, але й широкими верствами населення. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, виключає будь-яку дискримінацію дітей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами. Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від її особливих потреб

 

 

 

Складові інклюзивної моделі освіти

 

 

 

Інклюзія в нашій школі означає розкриття кожного учня.

Інклюзія враховує потреби дітей,створюються спеціальні умови, підтримканеобхідні учням і вчителям для досягнення успіху.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самоосвіта
Формальна освіта допоможе Вам вижити.

Самоосвіта приведе Вас до успіху.
Джим Рон

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку і самовдосконалення вчителя. Вона є основною формою підвищення професійної педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої сомоосвітньої підготовки.

Чим краще усвідомлює вчитель своє високе призначення, тим краще розуміє вимоги до власної особистості, тим активніше працює над собою. А це основа проофесійного успіху.

      Інклюзія— процес включення всіх громадянвсоціумі. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь суспільному житті.

Інклюзивне навчання– це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей»

     Для України інклюзивна освіта є педагогічної інновацієюі в той же час вимогою не лише часу, а й з моменту ратифікації Конвенції ООН про права інвалідів– одним із міжнародних зобов`язань держави.

ЮНЕСКОрозглядає інклюзіюяк динамічний процес, який полягає в позитивному ставленні до різноманітності учнів у навчальному середовищі, сприйнятті індивідуальних особливостей розвитку дитини не як проблеми, а як можливостей для розвитку. Тому рух у напрямі інклюзії – це не тільки технічна або організаційна зміна, але і певна філософія в освіті.

    Тому вдосконалюсь, використовуючи інтернет ресурси, проходжу курси на різних платформах, так як інклюзивна освіта – це щось нове в  системі освіти,та для мене особисто,  тому потрібно вчитись самому і шукати шляхи її реалізації.

Таким чином, для розуміння інклюзії мають значення чотири ключові аспекти:

1. Інклюзія – це процес. Її слід розглядати як неперервний пошук ефективних способів врахування питання багатоманітності. Інклюзія навчає співіснувати з відмінностями, які розглядаються як стимул для заохочення дітей і дорослих до навчання.
2. Інклюзія спрямована на виявлення й усунення бар`єрів. Вона передбачає збір, узагальнення і оцінку інформації з великої кількості різних джерел з метою вдосконалення освітньої політики і практики, заохочення дітей і дорослих до навчання.

 

 

 

3. .Інклюзія створює умови для присутності, участі та досягнень усіх учнів. Термін «присутність» означає місце навчання дітей і те, наскільки регулярно вони його відвідують. Термін «участь» описує якість їхнього навчального досвіду і тому вимагає врахування думок тих, хто навчається. Термін «досягнення» стосується не лише результатів тестів чи екзаменів, а охоплює також результати навчання в межах усіх навчальних планів і програм (curriculum).
4. .Інклюзія вимагає підвищеної уваги до дітей «групи ризику», для яких існує вірогідність виключення чи низької успішності. Йдеться про моральний обов`язок вести ретельне спостереження за групами учнів, які за статистикою найчастіше потрапляють до «групи ризику», і, за потреби, вживати заходів для забезпечення їхньої присутності, участі та досягнень у системі загальної освіти.

Функції інклюзивної освіти:

 

 

 

Основні принципи та цінності інклюзивної освіти

Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

 

 

Обов'язки вчителя та асистента вчителя

Обов’язки вчителів	Спільна робота (вчитель та асистенти вчителів)	Обов’язки асистентів учителів
Оцінювання Оцінити навчальні потреби на основі даних про клас та учнів.	Обговорити можливості учня, сильні та слабкі сторони.	Бути присутні  при розробці планування.
Планування Спланувати роботу на уроці та відібрати ресурси. Вибрати належний вид роботи згідно з ІНП. Визначити пріоритети.	Обговорити підготовку матеріалу та зміну навчального плану з огляду на потреби учня.	Допомогти у доборі та складанні матеріалів, у розробці візуальних засобів, надати іншу подібну допомог.
Спостереження Розробити чітку систему управління класом.	Зустрічатися, щоб обговорити досягнення учня. Обговорити й провести очікування щодо поведінки учня та встановлених у класі правил.	Працювати в межах встановлених шкільних правил, включаючи систему управління класом. Документувати спостереження щодо діяльності учнів у журналі спостережень та повідомляти вчителю (за потреби)
Навчання Виконувати план уроку, проводити навчання згідно з цим планом. Спостерігати за процесом навчання, за потреби - допомагати учням. Надати асистенту ресурси.	Чітко висловити результати й обмінятись досвідом. Обговорити конкретні стратегії, діяльність та результати. Обговорити розташування робочого місця.	Пояснювати учням елементи уроку.  Спостерігати за тим, як вони закріплюють матеріал. Сприяти закріпленню конкретних методів, стратегії та мови (під керівництвом учителя).
Оцінка Слідкувати за прогресом учнів та оцінити його. Стежити за виконанням ІНП.	Обговорити спостереження. Обмінятись інформацією.	Спостерігати за поведінкою учнів і надавати інформацію вчителю. Збирати й записувати дані для подальшої оцінки учня.
Звіт Звітувати перед батьками та педколективом (за нагоди) як формально, так і неформально.	Обговорити інформацію про учня. Дотримуватись конфіденційності.	Звітувати перед учителем щодо сильних сторін учня, досягнень і потреб. Звітувати перед учителем щодо поведінки учня та її наслідків.

 

 

 

Висновок

Інклюзія – це не лише можливість перебувати в певному навчальному закладі. Вона також передбачає спеціальну організацію навчального процесу й надання підтримки дітям з ООП в умовах звичайного навчального закладу. Головна передумова досягнення успіху – не середовище саме по собі, а методика навчання.

Навчання в інклюзивних навчальних закладах корисне і для дітей з ООП, і для звичайних дітей, членів їхніх родин та суспільства загалом. Як свідчать дослідження, в інклюзивних групах та класах увагу зосереджено перед усім на розвиткові сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з ООП. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з ООП і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія дітей з ООП з ровесниками в інклюзивних групах сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають чуйними, готовими до взаємодопомоги.

Інклюзивні підходи також корисні для сім’ї. Родини дітей з ООП можуть знаходити підтримку з боку інших батьків, вони краще розуміють у чому розвиток їхніх дітей типовий, а в чому атиповий, в також беруть активнішу участь у процесі навчання та виховання.

Вихователі інклюзивних груп глибше розуміють індивідуальні відмінності й особливості дітей, а також ефективніше співпрацюють з батьками ті іншими фахівцями (логопедами, психологами, дефектологами, спеціалістами з лікувальної фізкультури та ін.) Інклюзивна система освіти також корисна із суспільного погляду, оскільки завдяки спільному навчанню діти змалку вчаться розуміти й толерантно ставитися до людських відмінностей.

Внаслідок змін, які впроваджує інклюзивна освіта, виграють усі!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.А.Я.Малярчук.Дидактичний матеріал для виправлення мовленєвих недоліків.-Київ «Літера»,2005.

2.Болба Валентина Миколаївна.Логопедичнаскринька.Практичнийпосібник.Гоща 2012.

3.Дидактичний матеріал для логопедичних занять з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку. – Харків «Основа»,2007.

4. Інтернет ресурси.

5.Колупаєва А. А., Данілявічюте Е. А., Литовченко С. В.Професійне співро- бітництво в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник / Колупаєва А. А., Данілявічюте Е. А., Литовченко С. В. — К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. — 197 с.

 6. Матеріали навчально-практичного семінару проекту «Розвиваємо інклюзивну школу разом: партнерство загальноосвітнього та спеціального закладів». Київ, 30 - 31.10. 2012р.

7. «Особистісно-орієнтована дошкільна освіта». Методичне керівництво до програми «Крок за кроком ». К.А.Хансен, Р.К.Кауфман, К.Б.Уолш. Пер. З англ. – Київ: Всеукраїнський фонд «Крок за кроком», 2000р.

8.Подолання логопедичних проблем молодших школярів.Т.Бишова,

О.Кондратюк.-Київ «Шкільний світ»,2006.

9.Тренінговий модуль «Міжвідомчий підхід у впровадженні інклюзивного навчання». Байда Л.Ю., Красюкова-Еннс О.В. – К., 2013. – 48 с.

10.«Як зробити школу інклюзивною. Досвід проектної діяльності»: Методичний посібник/Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»/Укл. С. Єфімова. – К.:ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2012р.