Інструкція з надання першої (долiкарської) медичної допомоги потерпілим в майстерні обробки тканини та волокнистих матеріалів

Про матеріал
НСТРУКЦІЯ № з надання першої (долiкарської) медичної допомоги потерпілим в майстерні обробки тканини та волокнистих матеріалів І. Загальні положення 1.1. Будь-яка особа педагогічного колективу або учні, які пройшли навчання повинні вміти надати першу долікарську допомогу при характерних пошкодженнях. 1.2. Під час надання першої (долікарської) допомоги слід використовувати всі стерильні засоби, препарати, ліки, інструменти аптечки, яка повинна зберігатися у спеціально відведеному місці.
Перегляд файлу

ЗАТВЕРДЖЕНО:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IНСТРУКЦІЯ №

з надання першої (долiкарської) медичної допомоги потерпілим в майстерні обробки тканини та волокнистих матеріалів

 

І. Загальні положення

1.1. Будь-яка особа педагогічного колективу або учні, які пройшли навчання повинні вміти надати першу долікарську допомогу при характерних пошкодженнях.

1.2. Під час надання першої (долікарської) допомоги слід використовувати всі стерильні засоби, препарати, ліки, інструменти аптечки, яка повинна зберігатися у спеціально відведеному місці.

1.3. Після надання першої долікарської допомоги слід направити потерпілого до лікувальної установи або повідомити у відповідний відділ охорони здоров'я.

1.4. Майстерня трудового навчання навчального закладу повинна бути забезпечена носилками, мати адресу і телефон найближчої лікувальної установи, де можуть надати медичну допомогу.

1.5. Розслідування й облік нещасних випадків з учнями під час навчально-виховного процесу проводяться відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.

Пiд час занять в майстерні трудового навчання можливi такi нещаснi випадки:

  • Удари, розтяги;
  • Переломи, вивихи;
  • Обмороження;
  • Поранення;
  • Отруєння;
  • Ураження електрострумом;
  • Опіки.

Слiд пам'ятати, що чим швидше буде надано допомогу потерпiлому, тим менше буде негативних наслiдкiв. У разi необхiдностi потрiбно негайно викликати швидку допомогу.

У майстерні повинна бути аптечка з набором медикаментiв, перев'язувальних засобiв i приладдя, основний перелiк якого наведено нижче, а також цiєї iнструкцiї щодо надання першої медичної допомоги.

 

Перелiк медикаментiв, перев'язувальних засобiв i приладдя для аптечки в майстерні трудового навчання

 

Назва

Кількість

1.

Бинт стерильний і нестерильний

По 1 шт.

2.

Серветки стерильні

1 уп.

3.

Вата гігроскопічна (у банці з притертою пробкою)

50 г.

4.

Спирт етиловий

30-50 мл.

5.

Мазь від опіків (з анестезином тощо)

1 уп.

6.

Перманганат калію

15-20 г.

7.

Розчин йоду спиртовий

1 фл.

8.

Розчин борної кислоти 5%-й спиртовий

1 фл.

9.

Розчин оцтової кислоти 2%-й

100-150 мл.

10.

Розчин аміаку 10%-й

1 фл.

11.

Валідол

1 уп.

12.

Вазелін борний

1 уп.

13.

Розчин перекису водню 3%-й

50 мл.

14

Активоване вугілля в таблетках

4 уп.

15

Сульфацил-натрію 30%-й у тюбиках по 1,5 мл

5 шт.

16

Сода питна

1 пачка

17

Ножиці медичні

1 шт.

18

Пінцет

1 шт.

19

Клей БФ-6 (або лейкопластир)

25 мл.(3 пак.)

20

Джгут

1 шт.

 

Комплектування аптечки роблять за погодженням з персоналом медпункту закладу.

Вiдповiдальнiсть за наявнiсть медикаментiв, перев'язувальних засобiв, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта, а за його відсутності на вчителя.

Контроль за станом аптечки здiйснює персонал медпункту.

 

ІІ. Надання першої долікарської допомоги

 

Заходи першої допомоги:

  • тимчасова зупинка кровотечі,
  • перев’язування ран або опіків,
  • накладання шин на місце перелому кісток, штучне дихання.

2.1. Отруєння хлором.

Ознаки отруєння: подразнення верхнiх дихальних шляхiв, при тривалiй дiї кашель посилюється i може завершитися спазмом окремих дiлянок дихальних шляхiв, а потiм припиняється дихання. Навiть при короткочаснiй дiї хлору треба остерiгатися гострого набряку легень.

Перша допомога: негайно вивести потерпiлого на свiже повiтря, звiльнити вiд одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем або вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, можна дати випити суспензiю магнiй оксиду (10 г на склянку води). Покласти до рук i нiг потерпiлого теплi компреси.

2.2. Отруєння органiчними рiдинами.

При потрапляннi в органiзм через травний тракт отруйних органiчних рiдин: ацетон, формалiн, метиловий, амiловий спирти, анiлiн тощо, необхiдно викликати блювання, а потiм дати молока i яєчний бiлок.

2.3. При отруєннях в iнших випадках необхiдно:

  • при отруєннi карбон дисульфiдом: потерпiлого вивести на свiже повiтря, давати вдихати нашатирний спирт, дати валiдол, напоїти мiцним солодким чаєм;
  • при отруєннi натрiй фторидом: створити потерпiлому повний спокiй, поїти молоком з яєчним бiлком або дати вапнистої води;
  • при отруєннi сульфатною кислотою: дати проковтнути шматочок льоду i покласти лiд на живiт, прополоскати рот розчином калiй перманганату з масовою часткою за речовиною 2 %, молоко, яєчний бiлок, розчин крохмалю.

2.4. При опіках:

2.4.1. При термiчних опiках першого ступеня уражене мiсце обробляють етиловим спиртом, пiсля чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину i звертаються до дерматолога. Нi в якому разi не можна проколювати пухир, змочувати мiсця опiкiв водою, припiкати їх розчином калiй перманганату, брилiантової зеленi, розчином йоду, застосовувати "народнi засоби", рiзнi олiї, вазелин, бо вони тiльки пiдсилюють опiки, сповiльнюють загоєння ран. При важких опiках необхiдно негайно  вiдправити потерпiлого до лiкувального закладу.

2.4.2. У разi хiмiчних опiкiв уражену дiлянку шкiри треба промити великою кiлькiстю прохолодної води протягом 15-20 хв, забороняється обробляти обпеченi мiсця ватним тампоном; потiм промивають розчином питної соди з масовою часткою натрiй гiдрокарбонату 2 % (при попаданнi кислоти) або розчином оцтової або лимонної кислоти з масовими частками за речовинами 1-2 % (при попаданнi лугу), ополоскують водою i накладають марлеву пов'язку з риванолем або фурацилiном.

2.5. При потрапляннi в око будь-якої хiмiчної рiдини необхiдно ретельно промити його великою кiлькiстю води і направити потерпілого до лікарняної установи.

2.6. Той, хто надає допомогу при пораненнi, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо - змастити пальцi йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навiть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.

2.7. При незначних порiзах рану обробляють йодною настоянкою i накладають марлеву пов'язку, яка захищає органiзм вiд мiкробiв i сприяє швидкому зсiданню кровi.

2.8. При пораненнi склом або iншим предметом рану промивають великою кiлькiстю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом; виймають осколки скла i знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється тiльки навкруги, але нi в якому разi не з глибинних шарiв рани. Шкiру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брилiантової зеленi, перев'язують i звертаються до медпункту.

2.9. При серйозному порiзi й сильнiй кровотечi необхiдно накласти джгут вище рани, накрити рану стерильною марлею i негайно викликати лiкаря.

2.10. Забої та розтягнення часто трапляються на голіностопних суглобах, в результаті чого вони напухають, а іноді виступає синець. На хворе місце кладуть холодний компрес або кригу. Суглоб забинтовують, щоб не було рухомості.

2.11. При ураженні електрострумом потерпілого звільняють від подальшого контакту із струмопровідною частиною електрообладнання шляхом відключення установки. Якщо поблизу відсутній струмовимикаючий пристрій, необхідно відтягнути потерпілого, взявшись за кінці одягу рукою в гумовій рукавиці або ставши на сухі дошки, відкинути довгою палицею провід, який упав на нього. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно попередити його падіння після звільнення від струму. Можна провід перерубати сокирою.

Якщо в потерпілого розладилось серцебиття, дихання, необхідно негайно приступити до штучного дихання та непрямого масажу серця до прибуття лікаря.

Штучне дихання виконують трьома способами.

Перший спосіб: потерпілого кладуть на спину. Під спину кладуть туго згорнуту одежу (або інше), а під голову м’яку підстилку. Через марлю пальцями витягують язик потерпілого і тримають в такому положенні. Потім той, хто надає допомогу стає в головах потерпілого на коліна, бере потерпілого за руки нижче ліктів і на рахунок «раз-два» закидає їх за голову, на рахунок «три - чотири» притискує руки до боків, натискуючи при цьому на грудну клітку.

Другий спосіб: Його застосовують тоді, коли в потерпілого пошкоджені кістки рук.

Потерпілого кладуть на живіт, а руки витягують уздовж тіла вперед. Той, хто надає допомогу, стає на коліна так, щоб ноги потерпілого знаходилися між його ніг, а руки - на рівні грудної клітки потерпілого, на рахунок «раз-два» натискує на грудну клітку потерпілого, на рахунок «три-чотири» перестає натискувати.

При першому і другому способах вказані вище рухи необхідно повторювати 16-18 раз за хвилину.

Третій спосіб: «рот в рот», «рот в ніс». Цей спосіб самий ефективний. Потерпілого кладуть на спину. Під плечі йому кладуть тугий згорток (або щось подібне інше) з одежі і закидають голову. Потім на палець намотаною марлею очищають порожнину рота, кладуть марлю або носову хусточку на рот (ніс) і примусово вдувають повітря в легені потерпілого.

Непрямий масаж серця. Потерпілого кладуть на спину, обов’язково на щось тверде. Потім кладуть дві руки на грудку клітку навпроти серця і сильно (різкими рухами) натискують. При цьому використовують не тільки силу своїх рук, а й вагу свого тіла. Штучне дихання і масаж серця роблять по черзі: 4-5 натиснень на серце, 1-2 штучного дихання і так далі. Які б ознаки не подавав потерпілий, штучне дихання і масаж серця потрібно робити до прибуття лікаря.

2.12. При переломах рану обробляють так, щоб уражена частина тіла була нерухомою. На місці перелому прикріпляють шини (відповідної довжини). При відкритому переломі обробляють рану. Накладають пов’язку. Шину прикріпляють туго, але не занадто, щоб зберегти кровообіг.

2.13. При обмороженні ушкоджену частину тіла розтирають (обережно) сухою вовняною або суконною тканиною, щоб забезпечити нормальний кровообіг і нагріти її до нормальної температури тіла, застосовуючи для цього воду кімнатної температури. Не можна відігрівати заморожені місця тіла в гарячій воді. Після того, як заморожені місця відігріли, на них накладають марлеву пов’язку з борною маззю або несолоним жиром, тепло вкривають потерпілого і дають тепле питво.

2.14. При опіках опечене місце тіла покривають чистою марлею, або простирадлом. Не слід проколювати пухирі, відривати приліплені шматки одежі.

2.15. При отруєнні отруйними газами потерпілого необхідно вивести (винести) на свіже повітря, забезпечити спокій, виключити можливості охолодження. У випадку тяжкого отруєння йому дають вдихати кисень, роблять штучне дихання.

2.16. Удари, розтяги.

Внаслідок удару об твердий предмет або падіння можуть пошкодитись м’які тканини, розтягнутися зв’язки. Це проявляється у вигляді припухлості, синця на місті удару.

Щоб надати першу допомогу, треба створити спокій пошкодженій ділянці й покласти на неї 3-4 рази холод (щоразу на 1 годину з інтервалами 15-20 хв).

У разі удару носа, що супроводжується кровотечею, не дозволяється сякатися. Голову слід нахилити вперед, затиснувши крила носа пальцями на 10-15 хв.

За умови удару голови треба забезпечити спокій. Під час транспортування постраждалого слід покласти на спину, підклавши під голову подушку або м’яку тканину. Не можна дозволяти учневі з такою травмою самостійно йти в лікарню.

2.17. Переломи, вивихи.

Основними ознаками перелому є різкий біль, який посилюється при спробі рухатися, припухлість, що поступово збільшується у місці пошкодження, деформація. Діагноз перелому може встановити тільки лікар.

У разі вивиху відбувається зміщення з’єднання кісток.

Якщо є підозра на вивих, перелом, підвивих, розтягнення зв’язок, не можна пробувати вправляти, тягти за пошкоджене місце. Необхідно створити максимальний спокій, нерухомість пошкодженій частині тіла за допомогою транспортної шини – твердого матеріалу, обгорнутого в м’яку тканину. Шину треба прибинтувати так, щоб вона захоплювала суглоби нижче і вище від місця пошкодження. У разі перелому кісток гомілки укладають дві шини із зовнішнього і внутрішнього боків ноги від стопи до верхньої третини стегна.

У разі перелому стегна одну шину розміщують уздовж зовнішнього боку від пахової западини пошкодженого боку до стопи, а другу – уздовж внутрішнього боку від паху до стопи. Шини туго прибинтовують до ноги бинтами або рушником в 3-4 місцях. Стопу фіксують тугою пов’язкою.

У разі перелому руки, ключиці або вивиху кісток у плечовому, ліктьовому суглобі руку притискають до тулуба, закріплюють пов’язкою.

2.18. Обмороження.

Ознаки обмороження – оніміння пошкодженої частини тіла, збліднення, а потім посиніння шкіри і набряклість. Біль на початку не відчувається, але при відігріванні обмороженої ділянки з’являється різкий біль.

Для надання першої допомоги треба внести потерпілого в тепле приміщення, розведеним спиртом розтерти побілілі місця до появи чутливості шкіри, а потім накласти пов’язку з вазеліном. Потерпілого необхідно напоїти гарячим чаєм.

Якщо шкіра в місці обмороження набрякла і набула червоно-синюшного відтінку, розтирати її не можна. Необхідно протерти тими самими розчинами й накласти суху стерильну пов’язку.

2.19. Поранення.

Під час надання першої допомоги у разі поранення необхідно зупинити кровотечу, накласти стерильну пов’язку і доставити потерпілого до лікаря.

Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо – намазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.

При незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові.

Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев’язують і звертаються в медпункт.

У разі кровотечі у вигляді крапель або рівної струмини під тиском судину, яка кровоточить, потрібно притиснути до кістки вище від місця поранення, а якщо це кровотеча на руці або нозі, то після цього максимально зігнути кінцівку в суглобі та забинтувати в такому положенні. Потім накладають джгут на 5-10 см вище від рани, під джгут необхідно підкласти тканину або марлеву пов’язку, а також записку про час його накладання. Джгут не можна залишати на кінцівці довше ніж на 1,5 год.

1

 

doc
Додано
18 серпня 2020
Переглядів
1547
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку