Інструктаж з безпеки життєдіяльності для здобувачів освіти під час літніх канікул

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

•       Інструкція з безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти під час канікулярного періоду розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», (затверджено МОН України 01.08.2001р. №563), «Правил дорожнього руху України» (затвердж. Кабміном України 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями від 11.02.2013р., від 06.03.2013р. та від 04.06.2014р.),«Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України» , (затверджено МОН України, МВС України, ГУДПО від 30.09.1998 № 348/70 (зі змінами наказ Міносвіти № 64/12 від 12.03.1999р. та наказ МОН №80/16 від 21.02.2001р., Постанова Кабінету міністрів України № 266 від 29 квітня 2015 р, лист МОН від 04.06.2020 р.), «Про рекомендований порядок дій на випадок виникнення загроз соціального та воєнного характеру» (затверджено МОН України 25.10.2022 № 1/12583-22).

•       Учасники освітнього процесу повинні бути проінформованими щодо правил надання першої долікарської допомоги під час різних уражень чи нещасних випадків.

2.ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Загальні правила поведінки:

Перебуваючи вдома, на вулиці, у громадських місцях, в службових приміщеннях чи в іншому замкнутому просторі, з незнайомими людьми необхідно чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків та травмування:

•       небезпечно перебувати на територіїї будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель тощо;

•       небезпечно вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби;

•       небезпечно споживати незнайомі дикі рослини, частини квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;

•       на вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;

•       не підходити до обірваних дротів, особливо, якщо вони під напругою;

•       не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними дротами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;

•       бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турнікети та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;

•       не потрапляти на дахи багатоповерхових будівель для запобігання падіння з висоти;

•       не нахилятися з відчинених вікон, не налягати на перила чи парапети сходових частин;

•       не провокувати тварин, не вступати в контакт з агресивними тваринами для запобігання отримання травм;

•       застосовувати всі знання й правила, отримані на заняттях основ безпеки життєдіяльності (основ здоров’я);

•       утримуватися від взаємодії з агресивними людьми; у спілкуванні керуйтеся толерантними відносинами;

•       не заходити в під’їзд, ліфт із підозрілими людьми, в разі небезпеки одразу кликати допомогу;

•       бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами у провулках, підземних переходах, малолюдних вулицях тощо;

•       під час перебування на дискотеці, слід керуватися загальними правилами етикету й правилами поведінки,  не провокувати оточуючих на агресивну поведінку своїми діями і словами;

•       у разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати поліцію за номером 102, телефонувати родичам;

•       не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень, не порушувати закон;

•       знати напам’ять номери телефонів близьких родичів, а також номери телефонів служб екстреної допомоги:101 – пожежна охорона; 102 – поліція; 103 – швидка медична допомога; 104 – газова  служба; 

112 – служба екстреного виклику. При наданні інформації про небезпеку, коротко і якомога точніше описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я тощо.

                                                 

2.2 Правила дорожнього руху.

Під час канікулярного періоду, перебуваючи на вулиці і ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

•       рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках;

•       за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини бути уважними;

•       переходити проїжджу частину по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч, переконуючись у безпечності таких дій;

•       у місцях із регульованим рухом уважно стежити за сигналами регулювальника чи світлофора;

•       виходити на проїжджу частину з транспорту переконавшись, що не наближаються інші транспортні засоби;

•       чекати на транспортний засіб на зупинках, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;

•       у разі наближення транспортного засобу з увімкненим маячком чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно покинути її;

•       заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри,                                    

•       по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна лише особам, які досягли 14-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світловими відбивачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом;

•       слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;

водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; 

•       для катання на інших засобах (скейтборди, самокати, ролики тощо) слід обирати місце на безпечних майданчиках та пристосованих для цього місцях, на проїжджу частину виїжджати заборонено. 

2.3 Правила поведінки при користуванні громадським транспортом. 

Правила особистої безпеки при знаходженні в автобусі, тролейбусі, трамваї:

•       не притуляйтеся до дверей;

•       уникайте поїздки на сходах;

•       постаратися, не засинати під час руху;

•       триматись за поручні;

•       автобус або тролейбус, що стоїть, обходьте ззаду, трамвай – спереду;

•       при користуванні ескалатором уважно стежте за гострими і великими предметами, об які можна спіткнутися.

При користуванні послугами таксі:

•       намагайтеся викликати таксі через диспетчерські служби, що викликають більше довіри;        стежте за тим, щоб таксист віз вас правильним і найкоротшим шляхом;        точно і чітко називайте потрібну адресу.

2.4 Правила особистої безпеки при знаходженні в залізничному транспорті.

Щоб знизити ризик травмування, дотримуйтесь таких правил:

•       не відчиняйте зовнішні двері;

•       не стійте на підніжці;

•       не виглядайти з вікон,особливо в сторону колії зустрічного руху;

•       не перевозьте вибухові та легкозаймисті речовини;

•       не зривайте без необхідності стоп-кран;

•       не залишайте на столі у вагоні скляний посуд, гострі предмети;

•       рухаючись вздовж полотна залізничної колії, не підходьте близько до неї;

•       переходьте залізничну колію тільки в установлених місцях;

•       перед переходом через залізничні колії по спеціальному настилу спочатку треба упевнитися у відсутності потяга, який рухається; при наближенні потяга його треба пропустити та, упевнившись у відсутності потяга на сусідніх коліях, продовжувати свій рух; 

•       при очікуванні потяга не влаштовувати на платформі рухливі ігри, не бігати по перону;        робіть посадку та висадку з вагона після його зупинки.

2.5 Правила особистої безпеки в літаку.

•       перед кожним зльотом і посадкою старанно підганяйте ремінь безпеки;

•       перевірте, чи немає у вас над головою важких валіз;

•       перед можливою аварією слід прийняти безпечну фіксовану позу;

•       про стан усіх виходів із салону розповідає стисло стюардеса. Обов’язково, подумки уявіть свій шлях до найближчого виходу. А якщо ви знаходитесь поруч з аварійним люком, то на вас покладається додаткова відповідальність: від того, чи зумієте ви його відчинити, залежить життя багатьох людей.

 

3.ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

•       Під час канікулярного періоду, перебуваючи вдома, на вулиці, в різних установах, організаціях, необхідно чітко виконувати правила пожежної безпеки.

•       У разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід подзвонити до служби 101 (якщо це можливо), повідомити: повну адресу, де відбувається пожежа, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку і як до нього під'їхати;

•       Слід негайно вийти з приміщення, покликати дорослих, повідомити чи в приміщенні залишились люди;

•       З висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину, не користуйтесь ліфтами. Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини, покривалом, пальтом тощо.

Основні вимоги пожежної безпеки в лісі.

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:

•       кидати палаючі сірники, недопалки на землю;

•       палити суху траву, розводити вогнища;

•       залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.              

Щоб запобігти пожежі необхідно дотримуватись таких правил поведінки в лісі:

•       розводити багаття в лісі тільки в спеціально передбачених для цього місцях;

•       багаття розпалювати дрібними сухими сосновими і ялиновими гілками, корою, трісками тощо;

•       перед тим як розпалювати багаття, звільніть місце для нього від нагромадження сушняку, сухої трави або ж обкопайте місце навколо багаття невеликим рівчаком;

•       у суху погоду навколо багаття прибирати суху траву, мох, хвою, щоб запобігти пожежі;

не лягайте відпочивати біля багаття – це небезпечно, ви можете обгоріти або й задихнутися;

•       перед тим, як залишити місце, де було розпалено багаття, обов'язково загасіть вогонь,залийте багаття водою, якщо її немає, то розгребіть та подрібніть великі вуглини;

•       покидати місце багаття можна тільки тоді, якщо є повне переконання, що вогонь не розгориться знову;

•       категорично забороняється розводити багаття на торфовищі;

•       якщо ви не можете погасити багаття, негайно телефонуйте за номером "101" або "112".

 

4.  ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

Відпочиваючи у прибережній зоні водоймища, річки чи озера, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді:

•       купатися тільки у спеціально відведених і обладнаних для цього місцях, у світлу частину доби;

•       купатися краще в спокійну безвітряну погоду за температури води не нижче +20С°, повітря – не нижче +24С°;

•       у воду заходити слід повільно: постояти і почекати, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води, а перед самим зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі;

•       не запливати за огороджувальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; не залізати на технічні та попереджувальнізнаки, буї та інші предмети;

•       не використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

•       не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна;

•       не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається;

•       перед тим як стрибнути у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища, не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавальних засобів;

•       не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів тощо;

•       не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця;

•       не купатися біля обривів, сильно зарослих рослинністю берегів;

•       при перших ознаках переохолодження негайно виходити з води, переодягнутися у сухий одяг;        не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. 

•       заборонено купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку;

•       коли вже трапилося лихо і хтось тоне, слід швидко витягнути потерпілого з води, кликати допомогу;     до прибуття лікарів “швидкої допомоги” надати першу домедичну допомогу.

 

5.НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ СОНЯЧНОМУ ТА ТЕПЛОВОМУ УДАРІ

Тепловий удар виникає уразі тривалого перегрівання організму, особливо при підвищеному фізичному навантаженні. Це може статися у походах, на дачних ділянках, під час роботи в приміщенніз високою температурою, в умовах підвищеної вологості і за недостатнього провітрювання.

Для запобігання сонячному або тепловому удару бажано:

•       ходити у кепці з довгим козирком, у сонцезахисних окулярах та в світлому одязі з натуральних тканин;  не приймати сонячних ванн на голодний чи повний шлунок ;

•       перебувати переважно у затінку;

•       засмагати слід вранці до 11 год або після 16 год вечора;

•       користуватися сонцезахисними кремами;

•       дотримуватись питного режиму;

•       вмиватися кілька разів на день;

•       перші ознаки сонячного та теплового удару: різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, блювота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а, можливо, й втрата свідомості;

•       якщо в цей час потерпілому не надати нагальної допомоги, він може загинути в найближчі години від зупинки дихання та кровообігу.

Допомога при сонячному та тепловому ударах:

•       потерпілого перенести у затінок, покласти на спину, звільнити його тіло від одягу;

•       змочити прохолодною водою голову та груди;

•       за необхідності зробити штучне дихання ;

•       викликати швидку допомогу;

•       до приїзду лікаря надавати домедичну допомогу;

•       для виведення зі стану непритомності потерпілому дають понюхати нашатирний спирт;

•       при опіках не змащуйте тіло ніякими речовинами (кремами, мазями, за винятком лікувальних);  поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов’язкою.

 

6.ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

6.1 Для запобігання ураження електрострумом при експлуатації електропобутових приладів та електромереж слід дотримуватись правил електробезпеки:

•       не торкатися мокрими руками до електроустаткування та не витирати його мокрими ганчірками;

•       не торкатися одночасно діючого електроустаткування та металевих конструкцій, що заземлені (труби водопроводу, опалювання і тощо);

•       не користуватися несправними вимикачами, розетками, електричними приладами з пошкодженими проводами й пошкодженою ізоляцією;

не можна з’єднувати проводи скручуванням, зав’язувати їх у вузли; Не варто:

•       висмикувати вилку з розетки за шнур;

•       обмотувати шнур навколо прасок, фенів і подібних приладів;

•       накривати та залишати без нагляду ввімкнені освітлюючи електроприлади;        користуватися саморобними електроприладами;      використовувати електроприлади у ванні з водою.

У разі пошкодження ізоляції, несправності електроприладу, наявності обірваних електропроводів звертатися до фахівця електрослужби.

Правила поводження при ураженні блискавкою.

Чого не слід робити:

•       ховатися під деревами (особливо тими, що стоять окремо);

•       стояти на відкритому просторі, (блискавка б’є в найвищу точку на місцевості);

•       лягати на землю (таким чином ви підставите все тіло під удар блискавки), краще присісти навпочіпки в суху яму чи траншею, обхопивши ноги руками;

•       бігти;

•       їхати на велосипеді;

•       купатися;

•       перебувати поруч з металевими предметами, торкатися металевих споруджень, дротяної огорожі, тримати в руках довгі чи металеві предмети (вудки, парасольки);

•       стояти біля відчиненого вікна;

Що слід робити при ураженні блискавкою:

•       потерпілого слід роздягнути;

•       облити голову холодною водою та обгорнути мокрим холодним простирадлом;

•       якщо людина ще не опритомніла, треба зробити штучне дихання “рот у рот”, а при зупинці серця – непрямий масаж, поверхню опіку закрити пов’язкою та як найшвидше викликати медичну допомогу або відправити до лікарні, не забуваючи, що в будь-який момент може наступити зупинка дихання і серця. Навіть якщо людина опритомніла, у неї можуть виявитися серйозні ушкодження внутрішніх органів.

 

7.БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СПОРТИВНИХ ІГОР

Під час проведення ігор треба користуватися спеціальним спортивним одягомта спортивним взуттям, яке відповідає певним видам спорту.

•       проводити ігри без спортивного одягу і спортивного взуття не варто;

•       поступово давати навантаження на м’язи з метою запобігання травмам;                                                ·

•       під час ігор треба виконувати вказівки тренера або судді, дотримуватись встановлених правил;      

•       в спортивних спорудах слід мати аптечку (на відкритих спортивних майданчиках – переносну аптечку) з набором медикаментів, перев’язувальних засобів.

 

8.ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ ШЛУНКОВО – КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.

Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:

•       дотримуватися правил особистої гігієни;

•       ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після відвідування туалету;              мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;    користуватися індивідуальним посудом;

•       запобігати проникненню комах та тварин до кухні;

•       регулярно мити та обдавати окропом посуд та іграшки;

•       окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти;

•       для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);

•       добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і рибу;

•       дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів 

(не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);

•       використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;

•       вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати кип’ячену;

•       мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;

•       не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;

•       при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);

•       не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;

•       уникати заковтування води під час купання;

•       уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;

при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може бути шкідливим.

 

9.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНОЇ АБО АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинена аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно зателефонувати до служб екстреної допомоги.

9.1 Природні небезпеки. Серед надзвичайних ситуацій природногопоходження в Україні найчастіше трапляються:

•       геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали, просадки земної кори);

•       метеорологічнінебезпечні явища(зливи,урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь);

•       гідрологічні небезпечні явища (повені, підвищення ґрунтових вод та ін.);

•       пожежі лісових та хлібних масивів;

•       масові інфекції та хвороби людей, тварин та рослин. Щорічно в суху, жарку погоду небезпека від лісових та торф’яних пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та в наслідок деяких природних чинників. Причиноюпожеж з вини людини є: спалювання відходів на прилеглих до лісу територій, недопалки, кинутий сірник тощо. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні. Серед інфекційних захворювань найбільш поширені на території України дифтерія, кір, гострі кишкові інфекційні хвороби.

9.2 Радіаційна небезпека.

Основними шляхами підвищення безпеки життєдіяльності в умовах радіоактивного забруднення є захист людини від:

•       зовнішнього опромінення; ураження радіоактивними опадами;

•       захист органів дихання та шлунково-кишкового тракту від попадання радіоактивних речовин всередину.

У разі повідомлення про радіоактивну небезпеку необхідно:

•       укритися у середовищі проживання чи виробничому середовищі. Стіни дерев'яних споруд послаблюють іонізуюче випромінювання в 2рази, цегляні - в 10 раз, заглиблені цегляні та бетонні – в 40...100 разів;

•       закрити кватирки та вентиляційні люки, ущільнити рами вікон та дверей;

•       створити запас питної води, набрати її у закриті посудини;

•       підготувати мило та інші простізасоби санітарного призначення для обробки рук та інших частин тіла;

•       після спеціального оповіщення провести екстрену йодну профілактику. Йодистий калій чи водно-спиртовий розчин є перешкодою для надходження радіоактивного йоду в щитовидну залозу та сприяє виведенню радіонуклідів, що потрапили до організму. Їх приймають після їжі разом з рідиною один раз на 7днів по 3-5 крапель. Протягом тижня раз на день наносити на поверхню кистей рук настойку йоду у вигляді сітки.

9.3 Безпека поводження з вибухонебезпечними пристроями.

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

•       предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

•       наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

•       наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

•       наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань, предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці. У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою забороняється:

•       наближатися до нього, пересувати або брати в руки;

•       користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами - поблизу пристроїв(вони можуть спровокувати вибух);

•       заливати його рідинами, засипати землею, або чимось його накривати;

•       розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмети;

•       торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання;  при виявленні підозрілого предмету повідомити за номером: 101 або 112.

10. БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ПОВІТРЯНИХ ТРИВОГ 10.1 Якщо сирена повітряної тривоги застала на вулиці, необхідно:

•       Одразу прямувати до найближчого укриття (підземні переходи, метро тощо);     Якщо поряд немає укриття, але видно лісосмугу, варто прямувати туди і сховатися.

10.2 Вдома при повітряній тривозі потрібно:

•       Закрити вікна, вимкнути всі прилади та світло;

•       Швидко одягнутися, взяти з собою тривожну валізу з необхідними речами;

•       Разом з дорослими прямувати до укриття та уважно стежити за повідомленням місцевої влади, правоохоронців;            Якщо поруч немає укриття, дотримуватися правила "двох стін".

10.3 Якщо перебуваючи у школі почули сигнал повітряної тривоги, потрібно:

•       Чітко виконувати вказівки вчителів, швидко та без паніки пройти в укриття.

•       Після команди "Відбій повітряної тривоги" покинути спокійно укриття.

БАЖАЮ ЩАСЛИВИХ, ВЕСЕЛИХ ТА БЕЗПЕЧНИХ КАНІКУЛ!  J