Біологія 6 клас
Інструктивна картка дистанційного навчання
Тема уроку: Будова, функції листка, різноманітність, видозміни листків
Мета: сформувати поняття про листок як бічну частину пагона; ознайомитися з його будовою та різноманітністю, основними функціями; розкрити особливості будови і функції листків, їх класифікацію і біологічне значення; розвивати вміння визначати головні частини листка; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо вирішувати поставлені завдання; виховувати розуміння того, що рослина — частина природи.
Очікувані результати: учні називають основні компоненти зовнішньої та внутрішньої будови листка; оперують термінами: вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька); характеризують будову листка у зв’язку з функціями.
Хід уроку:
1. Запишіть тему дистанційного уроку в робочому зошиті.
2. З’ясуйте очікувані результати від вивчення теми уроку.
3. Записати визначення основних понять з теми:
Листок – це бічний орган пагона, головними функціями якого є повітряне живлення, фотосинтез і випаровування води.
Частини листка: основа листка, прилистки, черешок та листкова пластинка.
Основа листка – частина листка, якою він з’єднується із стеблом і до якої прикріплюються інші частини листка.
Прилистки – це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка. Вони захищають пластинку листка, що розвивається.
Черешок – це звужена, інколи майже циліндрична, пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів.
Листкова пластинка – плоска частина листка, яка в основному відповідає за фотосинтез та випаровування води.
4. Замалювати та підписати зовнішню будову листка.
5. Опрацювати інформацію щодо різноманітності листків:
Листки поділяють на прості і складні. Простий листок має одну листкову пластинку і опадає цілком. У складного на черешку розташовуються кілька пластинок. Вони прикріплюються до головного черешка своїми маленькими черешками і називаються листочками. При відмиранні складного листка спочатку опадають листочки, а потім головний черешок. Прості листки бувають черешкові та сидячі.
Складні листки бувають трійчасті, пальчасті і перисті. Залежно від того з парної чи непарної кількості листочків утворені перистоскладні листки розрізняють парноперистоскладні або непарноперистоскладні.
Розрізняють листки і за типом жилкування. Жилка – це провідний пучок. Жилкуванням листка називають розташування жилок у листковій пластинці. Розгляньте на малюнку листки дуба, пирію та конвалії, які мають відповідно сітчасте, паралельне чи дугове жилкування листка.
Існує три основних типи розташування листків на стеблі : чергове, або спіральне, супротивне і мутовчасте або кільчасте. При черговому розташуванні поодинокі листки прикріплені до стеблових вузлів по спіралі ( яблуня, фікус , береза). При супротивному – два листки у вузлі розташовуються один напроти одного (бузина, клен). Мутовчасте листкорозміщення – три і більше листків у вузлі охоплюють стебло кільцем ( елодея , вороняче око, хвощ ).
6. Записати блок-схему «Різноманітність листків»
7. Замалювати внутрішню будову листка
8. Виконати вправу «Закінчіть речення»
1. Назва листків, що мають декілька листових пластинок — …
2. Частина листка, якою він кріпиться до стебла — …
3. Зелена, добре помітна частина листка — …
4. Ділянка черешка, місце прикріплення листка — …
5. Листок без черешка називається — …
6. Тип жилкування в листків тополі, вишні — …
7. Тип жилкування в листків конвалії — …
8. Тип жилкування в пшениці — …
9. Тип листкорозміщення, при якому з вузла виходять два листки — …
10. Тип листкорозміщення, при якому з вузла виходить один листок — …
9. Домашнє завдання:
- Опрацювати параграф 28,29;
- виконати завдання с.127