Інтеграційні процеси

Інтеграційні процеси. Всесвітня історія 11 клас

Об'єднання Німеччини. Падіння Берлінського муру. 1989 р. Поки тривала «холодна війна», справжні примирення та співпраця між Сходом і Заходом були неможливими. У середині 1980-х років напруження в міжнародних відносинах між Сходом і Заходом послабилося. На початку 1989 р. в Центральній та Східній Європі відбулися мирні демократичні революції, унаслідок яких комуністи втратили владу в цих країнах. НДР. Жителі країни, зокрема мешканці Східного Берліна, почали виходити на протести. Тисячі німців просили політичного притулку в посольствах ФРН та інших країн. У травні 1989 р. Угорщина зруйнувала укріплення на кордоні з Австрією, а у вересні того ж року відкрила свої кордони, Берлінський мур втратив значення. 9 листопада 1989 р. влада НДР оголосила про відкриття кордону. Берлінський мур було зруйновано.

Об’єднання Німеччини. У 1990 р. США, СРСР, Велика Британія, Франція, ФРН та НДР узгодили самоліквідацію НДР і входження її до складу ФРНканцлер Гельмут Коль, якого вважають «канцлером німецького об'єднання», від імені уряду визнав, що східний кордон проходитиме по річках Одер і Нейсе. Після об'єднання східні німці набули тих самих прав, що й жителі західних земель ФРН. Після возз'єднання Німеччини потрібні були роки на подолання соціальних та економічних труднощів, пов'язаних з об'єднанням двох держав і народів. Сучасна Німеччина, канцлером якої у 2005 р. вперше стала жінка — Ангела Меркель, є однією з ключових держав Європейського Союзу та світу

Від ЄЕС до ЄСОдним з найважливіших явищ другої половини XX ст. стало прискорення інтеграційних процесів. У різних регіонах світу вони мали певні особливості. Найбільш інтенсивною та плідною виявилася європейська політична й економічна інтеграція, яка згодом стала зразком для інших регіонів світу. Для створення об'єднаної Європи існували цивілізаційні (спільні цінності, соціальні й політичні ідеали), економічні (подібні економічні системи, досвід підприємництва), історичні та військово-політичні передумови. Першим кроком на шляху до європейської економічної інтеграції став «план Маршалла». Більшість політичної, економічної та інтелектуальної еліти Західної Європи усвідомлювала, що вирішити всі ці завдання можливо лише за допомогою спільних зусиль. Обережну позицію щодо європейської інтеграції займав французький президент Ш. де Голль.

Кроки на шляху Європейської економічної інтеграціїЄЕС мало захистити європейський ринок від засилля американського капіталу та сприяти розвитку національних економік

Процес європеїзаціїХронологія розширення ЄС: 1975 р. — Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерданди, Франція; 1973 р. — Велика Британія, Данія, Ірландія; 1981 р. — Греція; 1986 р. — Португалія, Іспанія; 1990 р. — НДР (увійшла до складу ФРН); 1995 р. — Австрія, Фінляндія, Швеція; 2004 р. — Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Естонія; 2007 р. — Болгарія, Румунія; 2013 р. — Хорватія. На початку 1992 р. в м. Маастрихті (Нідерланди) дванадцять країн ЄЕС підписали Маастрихтський договір про розширення повноважень наднаціональних структур і поступовий перехід до «Європи без кордонів». Договір передбачає тісне політичне й економічне співробітництво, а в перспективі — спільні збройні сили. У 1993 р. ЄЕС стало складовою Європейського Союзу (ЄС). Почав функціонувати спільний ринок, у межах якого у 2002 р. в готівковому обігу з'явилася офіційна валюта більшості країн ЄС — євро. Починаючи з кінця ХХ ст. Європейський Союз розвивається у двох напрямах: поглиблення інтеграційних процесів і прийняття нових членів з числа країн Центрально-Східної Європи. Станом на 2019 р. до складу ЄС входить 28 країнЄвропейський Союз — найбільше міждержавне об'єднання майже півмільярда осіб — виробляє орієнтовно третину світового ВВП, контролює шосту частину світової торгівлі та має величезний платоспроможний ринок. Європа є найбільшим експортером та імпортером світу

Криза у ЄСВипробуванням для ЄС стала боргова криза в країнах єврозони. До літа 2012 р. вона охопила Грецію, Ірландію, Португалію, Іспанію та Кіпр. Банки Європейського Союзу, США та Японії роздавали кредити, однак позичальники не поспішали їх повертати, а органи державної влади країн не здійснювали належного регулювання. (Дефолт Греції)

Проблема брексіту. Незважаючи на те що уряд Е. Блера проводив соціально орієнтовану внутрішню політику, британці дорікали йому за непродуману зовнішню політику (зокрема, участь у війні в Іраку). У 2007 р. Е. Блер подав у відставку цю посаду обійняв консерватор Девід Камерон. Через економічні проблеми у країні з'явилися антиєвропейські настрої: консерватори, незаможні верстви, жителі сільських районів, люди похилого віку звинувачують Євросоюз у штучному стримуванні темпів розвитку країни, «законодавчій колонізації» (вищість загальноєвропейських законів над британськими), збільшенні кількості мігрантів . Британія перебувала в Євросоюзі в привілейованому становищі: не належала до єврозони, не приєдналася до Шенгенської угоди про безвізовий режим усередині ЄС тощо. Після референдуму Д. Камерон подав у відставку, а прем'єр-міністром стала його політична опонентка Тереза Мей. Процес виходу країни зі складу ЄС отримав назву брексіт (англ. brexit — скорочена форма від Britain — Британія та exit — вихід).

Вплив ЄС на міжнародні відносини. У XXI ст. Європейський Союз не просто проводить зовнішню політику як цілісне об'єднання, а й претендує на роль одного з глобальних лідерів у міжнародних відносинах• Європейський Союз — окремий суб'єкт міжнародних відносин, самостійно бере участь у самітах G7, G20, а також представлений у найбільших міжнародних структурах.• Бере участь у врегулюванні палестино-ізраїльського конфлікту.• Незважаючи на забюрократизованість апарату й повільність ухвалення рішень, має важелі впливу на інші країни.• Має двосторонні договори з багатьма державами світу про торгово-економічне співробітництво, які містять також і політичні умови: повага до прав людини, верховенство закону, демократії та ринкової економіки.• Забезпечує 2/3 загальносвітового обсягу коштів, які спрямовують на допомогу найбіднішим країнам.• ЄС має достатні можливості для здійснення міжнародних збройних місій.

США – провідна держава вільного світу. США не постраждали у війні. За рік до закінчення війни в американському м. Бреттон-Вуді відбулася міжнародна фінансова конференція, на якій долар був визнаний світовою грошовою одиницею. У 1950 р. маловідомий сенатор-республіканець Джозеф Маккарті, заявив, що в нього є список прізвищ комуністів, які здійснюють підривну діяльність в уряді США. Розпочалася кампанія, що отримала назву маккартизм. Тисячі людей були звільнені з роботи як «неблагонадійні». На четвертий рік діяльність Дж. Маккарті була засуджена, а він сам давно помер від алкоголізму. Друга половина 1940-х років США заявили про свою велику місію: відновлення порядку й рівноваги сил у Європі та на Близькому Сході. Ці порядок і рівновагу, на думку США, порушив Радянський Союз, у якому вбачали загрозу експансії. Крок за кроком США утверджувалися в статусі світового лідера й центру згуртування демократичних сил. Епоха «холодної війни» зміцнила вплив США у світі. Не бракувало й драматичних подій без застосування зброї. Зокрема, навесні 1961 р. закінчилася провалом спроба вторгнення на Кубу підтриманих Америкою противників комуністичного уряду Фіделя Кастро. У відповідь СРСР таємно від американців розмістив на Кубі ядерні ракети. Наступного року через це виникла Карибська криза, яка ледь не призвела до ядерної війни між двома наддержавами

США провідна держава вільного світу. У липні 1969 р. американські астронавти прилетіли на Місяць. Перемога США над СРСР у «холодній війні», розпуск Організації Варшавського договору та розпад радянської імперії поклали край існуванню біполярного світу й утвердили США як світового лідера у XXI ст. Сполучені Штати Америки та Європейський Союз — основні гравці на світовій арені у XXI ст. Проте зростання ролі Китаю та прояви ізоляціонізму в зовнішній політиці президента США Д. Трампа суттєво вплинули на статус США в міжнародних справах. Президент США Дональд Трамп (з 2017 р.) проголосив основним принципом зовнішньої політики гасло «Америка понад усе!». Він, неодноразово заявляв про невизнання окупації Росією Криму й засуджував війну проти України, а з іншого — демонструє прагнення поліпшити відносини з Північною Кореєю та Росією. Також серед його пріоритетів — перемога в Сирії над терористичною «Ісламською державою». Нові відносини США з європейськими союзниками передбачають посилення відповідальності країн, що перебувають під захистом СШААмерика має докласти зусиль, аби зберегти за собою світове лідерство.

Переваги СШАНайбільша економіка світу. Одна з найбільш багатонаселених країн світу. Завдяки тому, що долар залишається основною світовою валютою, США мають змогу знижувати витрати на розвиток національної економіки, залишатися лідером у світовій торгівлі, ключових фінансових організаціях світу (МВФ, Світовий банк тощо), у наданні міжнародної економічної та гуманітарної допомоги. Американський капітал присутній у більшості міжнародних корпорацій, а США — найбільший світовий інвестор. Лідерство в здійсненні наукових досліджень і розробленні інноваційних технологій. Лідерство у сфері реалізації міжнародних освітніх програм. Дослідження в американських університетах активно підтримують державні структури, бізнес і недержавні агентства. Збереження в країні високотехнологічних галузей промисловості (авіакосмічна, медична та фармацевтична, військова, телекомунікаційна, комп'ютерна). Лідерство у військовій сфері. Збройні сили оснащені найсучаснішими видами озброєнь, уключаючи зброю масового знищення (ядерну, хімічну, бактеріологічну). Також США є світовим лідером за обсягом військових витрат і продажу озброєнь.• США продовжують впливати на тенденції світової масової культури через Інтернет, друковані ЗМІ, радіо й телебачення.

Домашнє завдання. Вчити параграф 8 Підготуватися до тематичної контрольної роботи: параграф 4-8