Інтегроване заняття "Ця країна чарівна - і єдина в нас вона!

 

 

 

 

КОНСПЕКТ

інтегрованого заняття

у старшій  групі

 

«Ця країна чарівна, і єдина в нас вона»

(розвиток мови та довкілля)

 

 

 

 

Мета: збагатити знання дошкільників про рідний край, Батьківщину, її символи і обереги, звичаї; розвивати інтерес до історії рідного краю; виховувати почуття патріотизму;  продовжувати знайомити дітей із символами українського народу; формувати уявлення про те, як шанобливо та бережливо ставились наші предки до криничних джерел; розширити знання про криниці, про їх появу, легенди про них, значення в житті людей;  виховувати шанобливе  та гуманне ставлення до природи, її багатств, патріотичні почуття на основі формування любові до рідної природи, гордості за її красу; розвивати мовлення, мислення;

 

Матеріали та обладнання: кошик, мікрофон, записи пісень, конверти по кількості дітей, розрізані картинки-пазли оберегів України, картинки журавля сірого і білого, атрибути та декорації до казки «Лисичка і журавель» (2 стола, 2 скатертини, тарілка, глечик, ялинки для лісу, де живе лисичка, блакитна тканина для болота, де живе журавель), макет криниці-журавля, картинки різних колодязів і криниць.

 

Хід освітнього заходу:

(діти стоять на килимку на півколом, вихователь перед ними)

 

Вихователь:

Доброго ранку, мої малята!

Дуже рада вас вітати!

Наберем в долоні сміху,

Кинем в небо ми на втіху.

Напорошим наші вуха,

Щоб могли уважно слухать.

І поплескаєм завзято,

Та й почнем наше заняття!

 

А заняття у нас сьогодні незвичайне і дуже цікаве! Бо я запросила до нас дуже важливу гостю. Хочете дізнатися, кого саме? Вона має бути з хвилини на хвилину, але спочатку дайте мені відповідь – що я тримаю у руці? (глобус)

Так, це – глобус, модель нашої планети Земля. На ньому багато блакитного кольору – це моря й океани. А ось ці різнокольорові «латочки» позначають різні країни та держави. І серед них є найрідніший для нас клаптик суші – це наша держава! Діти, а як називається наша держава? (Україна). Ось Україна позначена на глобусі жовтим кольором  (вихователь показує де на глобусі знаходиться Україна)

Україна - це наша земля, рідний край! А ще Україна – це наша Батьківщина. Там, де народилася людина, там і є її Батьківщина.

 

 (включається запис пісні  «Квітуча Україна», Трек 1, під музику заходить дорослий в українському костюмі з кошиком)

( можна на телевізорі включити відеоролик, 1-2 хвилини діти дивляться, а потім заходить дорослий в українському костюмі з кошиком)  https://www.youtube.com/watch?v=9wOn5FtQQ7g

 

Україна: Добрий день, мої любі друзі! Я дуже чекала зустрічі з вами! А чи ви знаєте, хто я?

Діти: Україна!

 

Україна:

На землі великий є одна країна,

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають:

Про ліси, про гори, і про сине море,

Про людей і квіти.

То скажіть же, діти

Що це за країна?

 

Діти:

Це наша рідненька

Ненька – Україна!

 

Україна: Так, молодці! Я – Україна!  А що таке Україна? Як можна мене ще назвати? Давайте пограємо у гру «Мікрофон» , і тоді кожен з вас щось розкаже про мене, про рідний край, про Україну!

 

(Україна дістає з кошика мікрофон і передає дитині, яка перша починає розповідати вірш. Потім та дитина передає мікрофон наступній дитині. У грі беруть участь тільки ті діти, яким заздалегідь дали вірші. Вірші можна брати не всі, на вибір)

 

Гра «Мікрофон»

 

Дитина 1:

Красивий, щедрий, рідний край,

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай,

Усе, що зветься Україна!

 

Дитина 2:

Україна – це рідний край!

Україна – це ліс і гай!

Україна – це рідна земля!

Україна – це ти і я!

 

Дитина 3:

Україна – це небо блакитне,

А в тім небі – зірки золоті.

Сяють нам з високості привітно

Ці два кольори, ніжні й прості!

 

Дитина 4:

Україна – це жовта пшениця

І блакитні волошки у ній.

Гей, як любо кругом – подивіться!

В тій країні коханій моїй!

 

Дитина 5:

Україна – то не звук і не просто слово,

Україна – серця гук, солов’їна мова.

Україна – то земля, вкрита стиглим житом,

Що так сонячно сія під небесним німбом!

 

Дитина 6:

Україна – то сади, їх рясні щедроти,

То настояні меди у духмяних сотах!

Україна – то стіжки, мов церковні зводи,

Україна – то стежки наших родоводів!

 

Дитина 7:

Україна – то Дніпро повен грай-водою,

Україна – то добро, творене тобою.

Україна – то отця мудрі настанови,

Україна – то серця, сповнені любов’ю!

 

Дитина 8:

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, одна!

 

Україна: Дякую вам, мої любі дітки, за таки приємні та чудові слова! Дуже серце моє радіє, що ви так гарно говорите про свій рідний край, про Батьківщину, про Україну!

Але водночас і дуже сумно мені! Адже не всі люблять  Україну!

Жила я собі і горя не знала. Завжди була вродливою, що й ніхто ані під зорями, ані під сонцем такої не бачив. І гнучка я була, мов тополина. І розкішна, мов калина. І вродлива, як весна буйнотрава. І привітна, як літо ласкаве. І щедра, як осінь багряна. І палка, як зима рум’яна. Ось тільки та врода незрівнянна викликала в інших не втіху і радість, а заздрість і ненависть. А добре слово  та моє співчутливе серце пробуджували не чуйність та ніжність, а  жорстокість.

І прийшли на мою землю злі нелюди. І почали мене мучити, топтати, калічити. Почали руйнувати мої міста і села, вбивати і катувати людей моїх і діточок малих.  Почала я плакати і кричати!  Але не схилила голови! Бо знаю, що зовсім скоро прийде кінець катам моїм! І відродиться земля моя, і буде буяти краса моя, як вишня в садочку, як пшениця на полі, як сонечко не блакитному небі, як грона червоної калини!

А чому, спитаєте ви? Тому що на людей отих лихих завжди знаходяться  справжні козаки, герої,  які не шкодують життя за рідну землю! Слава Україні!

 

Діти всі: Героям слава!

 

Вихователь: Діти, давайте підтримаємо нашу Україну, наших героїв ЗСУ та заспіваємо пісню січових стрільців «Ой у лузі червона калина», щоб всі почули і скоріше  прийшла у наш рідний край перемога!

 

Пісня «Ой у лузі червона калина», Трек 2

 

Україна: А ви хочете вирушити у подорож нашою країною та дізнатися про її  красу, мужність та велич?

А яким транспортом можна подорожувати по Україні? (роздуми та відповіді дітей)

Так, правильно! І сьогодні ми з вами будемо подорожувати  - потягом!

 

Пісня «Чуку-чуку-чу, паровозик», Трек 3

(Діти встають один за одним, тримаючи руки на поясі попередньої дитини, першою встає Україна і під музику починають рухатися по групі)

 

МАЛДІВИ - ЧУКУ ЧУКУ | ВЕСЕЛИЙ ПОТЯГ | Пісні для дітей

https://www.youtube.com/watch?v=eA9lLdkO33k

 

Україна: І перша наша зупинка «Продовжить прислів’я». Я буду читати першу половину прислів’я, а ви маєте пригадати і продовжити його.

1. Батьківщина – мати, …(умій за неї постояти)

2. Наша слава - …(Українська держава)

3. Людина без Батьківщини - …(пташка без крил)

4. Вкраїна – мати, …( за неї треба головою стояти)

5. Людина без Вітчизни,…(як соловей без пісні)

6. За морем тепліше, …(та вдома миліше)

7. Без верби і калини… (немає України)

 

Україна: Молодці! А скажіть мені, будь ласка, чим являються для українського народу верба і калина? (символи, обереги)

Правильно! І символів  та оберегів я маю дуже багато! А які саме, ми з вами дізнаємося на наступній зупинці! Ото ж, сідаємо знов всі у потяг і вирушаємо далі!

 

Пісня «Чуку-чуку-чу, паровозик», Трек 3

 

Україна: Ми з вами  приїхали на зупинку «Символи та обереги України». Ось у мене є конверти, а у конвертах розрізані картинки-пазли. Вам треба їх зібрати і сказати, який символ чи оберег на ній зображено.

 

Дидактична гра «Обереги України»

(можна розрізати картинки на частинки або придбати дидактичні ігри за посиланням. Конвертів може бути  по кількості дітей  або поставити, щоб діти працювали в парах. Під час гри можна включити запис музики, Трек 4 )

 

ДИДАКТИЧНА ГРА "НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ"

https://sonechko.net.ua/goods/didakticna-gra-narodni-simvoli-ukraini

 

Дидактична гра «Символи в українських оберегах»

https://anelok.in.ua/product/dydaktychna-hra-symvoly-v-ukrajinskyh-oberehah/

 

Дидактична гра «Обереги українців»

https://anelok.in.ua/product/dydaktychna-hra-oberehy-ukraintsiv-onovlena/

 

Україна: Які ви розумнички! Всі справилися з завданням! А хто може мені щось розповісти про свій символ-оберіг? (якщо мало дітей, то всі можуть щось сказати. Якщо дітей багато, то запитати можна 5-6 дітей. На попередніх заняттях вихователь може поговорити  з дітками про обереги)

А ось у мене є ще одна картинка, на ній теж зображений  птах – символ

 України. Хто з вас знає, що це за пташка? (журавель)

 

Україна: Навесні на рідне болото повернулися з теплих країн журавлі. Як добре вдома! Пригріває сонечко, зеленіють соковиті болотні трави. Журавлі трохи відпочили після довгого перельоту, і стали шукати, опустивши довгий дзьоб в болотяну воду, черв’яків, жучків, жаб і пуголовків. Є чим поживитися серед боліт, є і затишні місця в густих заростях очерету, де можна влаштувати гніздо.

Довгі ноги і дзьоб допомагають журавлю пристосуватися до життя серед трясовини і боліт. Оперення у журавля сріблясто-сіре, на голові темна шапочка, прикрашена червоною цяткою. Крила у цих птахів великі, сильні, облямовані по краях темними пір’ям.

На болотах можна побачити білого журавля – стерха. Він дуже гарний – білосніжний, з червоним чолом і дзьобом, чорними ногами і чорними смужками на кінцях крил. Цей рідкісний птах занесений в Червону книгу (показують дітям відповідну картинку)

Навесні журавлі влаштовують ігри й танці. Танцюють журавлі і парами, і всією зграєю. Підходить журавель до самки, стає перед нею і кланяється, киває головою, запрошуючи потанцювати. Журавлиха перериває полювання за жабами, і танець починається: журавлі підстрибують, присідають, перебирають ногами, махають крилами.

Гніздо журавлі будують на землі серед чагарників і трав. Скоро в ньому з’являються одне-три великих яйця. Висиджують яйця обоє птахів, а через місяць з яєць вилуплюються пташенята. Ледве обсохнувши вони слідують за батьками, в перший же день добре плавають, а місяці через два вчаться літати і готуються до далекого перельоту.

Коли на болотах дозрівають ягоди – журавлина, морошка, брусниця і лохина, – журавлі із задоволенням щипають їх, люблять поласувати соковитими стеблами молодої осоки і насінням різних трав.

У другій половині вересня ночі стають довшими і холоднішими, а вранці з’являються густі, вологі тумани. Дзвінке курликання журавлів розноситься на світанку над болотами, птахи збираються в зграї, готуються до відльоту в теплі країни.

Але де б не був журавель, як би далеко не літав, він завжди повертається до дому, у свій рідний край.

 

З далекого краю,

З  далеких світів

Журавлик на крилах

Додому летів.

Минав океани,

Ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

- Чия це земля?

Чиї це долини?

Чиї це луги?

Чию це калину

Гойдають вітри?

Впізнав Україну:

- Моя це земля!

Моє тут гніздечко

І мова моя!

 

А може хто з вас теж знає вірш про журавля?

 

Дитина 9:

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

– Де найкраща є земля?

Журавель відповідає:

– Краще рідної – немає.

 

Дитина 10:

Журавлі летять, курличуть,

шлють останнє  «прощавай!»,

Літечко з собою кличуть,

забирають в теплий край.

Ой, як жалко мені літа

і журавликів моїх.

Та не буду я тужити,

бо весною стріну їх!

 

Україна: Дякую, малята!  Ми ще з вами поговоримо про журавля. А зараз нам знов час у дорогу вирушати! Поїхали!

 

Пісня «Чуку-чуку-чу, паровозик», Трек 3

(паровозик має під’їхати до тої частини групи або залу, де стоять декорації до казки «Лисичка та журавель»)

 

Україна: І наша зупинка називається «Казкова» . І недарма вона так називається, бо чекає нас цікава казка! 

А хто ж нас тут зустрічає? (виходять 2 дитини у костюмах лисички і журавля або просто в масках) Діти, хто це? А з якої вони казки? (Лисичка і журавель)

Тож прошу усіх – сідайте,

Ваші вушка наставляйте,

Часу ми не гаємо,

Казку – розпочинаємо!

 

Інсценізація казки «Лисичка і журавель»

(роль автора виконує вихователь)

 

Автор: Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі! (виходять герої, кланяються один одному)

Кличе лисичка журавля до себе в гості:

Лисичка:  Приходь, журавлику, приходь, лебедику до мене в гості! Я для тебе – як для себе.

Журавель: Дякую, кумонько, за запрошення! Прийду неодмінно! (знов кланяються і розходяться в різні сторони, кожен до своєї хатки, до своїх декорацій)

 

Пісня «Занадився журавель», Трек 5

(діти  всі встають, співають і показують рухи , а журавель важно ходить , високо підіймаючи коліна і руки в сторони, як крила)

 

Автор: От приходить журавель на ласкаві запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці  (лисичка ставить на стіл тарілку)  та й припрошує:

Лисичка: Пригощайся, журавлику, пригощайся, лебедику! Кашка смачненька, солоденька! На молоці варила, медом заправляла! (журавель підходить до столу, нахиляється над тарілкою, починає дзьобом стукати по тарілці)

Автор:  Журавель до кашки – стукав, стукав дзьобом по тарілці – нічого не вхопить.

А лисичка як узялася до страви – лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто і з’їла! (лисичка імітує, що лиже кашку з тарілки)

Автор: Вилизала  та і говорить  до журавля:

Лисичка: Вибачай, журавлику,– що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого (робить  невинне обличчя і розводить руками)

Журавель: То спасибі ж, кумонько! Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.

Лисичка: А прийду, журавлику, прийду, лебедику!  Чекай мене завтра! (журавель уходить до себе до дому)

Автор: На тому й розійшлися. А на другий день уже лисичка йде до журавля в гостину.

Пісня «Я лисичка, я сестричка», Трек 6

(може співати сама дитина, яка виконує роль лисички, або просто звучить плюсовка. Лисичка ходить, імітує рухи лисиці)

 

Автор: А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків – усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою (журавель несе глечик і ставить на стіл) та й каже:

Журавель: Пригощайся, люба приятелько, не соромся! Дуже смачного борщику  я наварив – з м’ясом, з картоплею,  з бурячком. Та ще й сметанкою приправив. (лисичка підходить до столу, намагається сунути мордочку у глечик, то нюхає, то лапкою, то облизується…)

Автор: От лисичка до глечика – голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє! (журавель підходить до столу, опускає свій довгий дзьоб у глечик та їсть)

А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку – та й поїв, що наварив. А тоді й каже:

Журавель:  Оце ж вибачай, лиска,– що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю  (розводить руками в сторони)

Автор: Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала! ( лисиця сердито тупає ногою, сварить журавля пальцем та їде до себе до дому )

Автор: Та від того часу й не приятелює з журавлями.

 

Україна: Дякуємо нашим акторам за таку чудову казку!  А чому вас ця казка навчила? (роздуми та відповіді дітей)

А нас чекає знов наш паровозик! Рушаємо на нашу останню зупинку!

 

Пісня «Чуку-чуку-чу, паровозик», Трек 3

 

Україна: Приїхали! А щоб дізнатися, як називається наша зупинка, вам треба відгадати загадку:

Стоїть хатка серед двору,

Журавликом дивиться вгору.

Цим журавликом беруть водицю,

А звуть цю хатку…

 

Діти: Криниця!

 

Україна: Так, молодці! І наша зупинка називається «Чарівна криниця»  А чому чарівна?

Усім відомо, що людина без води прожити довго не може. Ковток прозорої джерельної води зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам, дарує радість пастухам. Дітки, а кому ще потрібна вода? (тваринам, рослинам, птахам) Так, без води нічого і ніхто не може жити. А звідки ми беремо воду? (з річки, з крана…)Так, правильно. А ось в селі ще можна зустріти біля хати колодязь або криницю. У народі кажуть: яка криниця — такий і господар. І тому люди   дбайливо оздоблювали їх. Над криницями завжди ставили накриття, щоб вода лишалася чистою та прозорою. А ще біля криниць завжди садили дерева — вербу або калину  і робили лавку, щоб подорожній міг відпочити .

Криниці, дітки, бувають дуже різні. Ось подивіться уважно на ці картинки (вихователь вішає на дошку картинки різних криниць, розповідає, як саме і за допомогою якого механізму набирали воду з колодязів і криниць).  Якими за формою бувають криниці? (круглими, квадратними).  А з чого вони бувають виготовлені? (з каміння, з дерева, з бетону). Діти, криниці дуже глибокі, тому не можна заглядати у криницю, пустувати біля неї. А чому, як ви вважаєте? (бо можна впасти у криницю). Так, пригадуєте, що трапилося з необережною кицею, яка пішла по водицю? Давайте пригадаємо цей віршик, а розкаже нам його _____________________ (ім’я дитини)

 

Дитина 11:

Пішла киця по водицю,

Та й упала у криницю,

Пішов котик рятувати –

За вушечко витягати.

Витяг кицю за вухо,

Та посадив, де сухо.

Киця котика не бачить,

Сидить собі та й плаче:

Одна була хустина,

Та й ту в воду впустила!

 

Україна: Ой, бідна киця! Шкода її! Але ж не можна гратися біля води і біля криниці! Я впевнена, що ви це добре зрозуміли, дітки!

Дітки, а давайте роздивимося ось цю картинку (можна зробити макет криниці-журавля).  Це криниця – журавель. А чи ви хочете дізнатися, чому саме так називається ця криниця? Ось послухайте легенду.

 

Легенда про криницю – журавля.

 

Колись дуже-дуже давно в одному селі жив хлопчик. Одного дня пішов  він  до лісу

і заблукав. Довго-довго блукав хлопчик чагарниками і так захотів пити, що терпіти вже не було сил.

Раптом побачив він лісову криницю, проте вода в ній була дуже глибоко — так, що маленький хлопчик не міг її дістати.

Аж раптом у небі з’явився журавель. Пожалів він хлоп’я і спустився до нього. Птах підійшов до криниці, нахилив свою довгу шию і дістав із криниці води. Хлопчик напився та подякував доброму птахові. Малюк відпочив і незабаром знайшов стежинку додому. Удома він розповів про доброго птаха.

У пам’ять про цю подію люди почали ставити біля криниць дерев’яних журавлів, за допомогою яких опускали цеберко в криницю та діставали воду (після розповіді вихователь показує дітям на макеті, як опускали відерце у криницю за допомогою «журавля»)

 

Україна:

Журавлі летять у вирій

Ген за тридев’ять земель,

А один в селі лишився –

Синьоокий журавель.

Журавлі летять у вирій

В день холодний та ясний.

А один – в селі лишився,

Став колодязь – журавель.

А у  нього очі сині…

Хай кличе в мандри осінь золота,

Та знає він, що лиш на Батьківщині

Солодкою стає проста вода.

 

Я знаю, дітки, що ви теж підготували вірші про криницю (вірші вихователь може брати не всі, на свій вибір)

 

Дитина 12:

Край стежки, у полі

В рясну косовицю

Я викопав людям

Глибоку криницю.

Зове перехожих:

- Спиніться в путі!

Такої води

Не пили у житті.

 

Дитина 13:

Прозора та чиста,

Як небо, ясна,

Ще й квітами, травами

Пахне вона.

В ній райдуга стрічки

Свої умивала

І навіть, повірте,

Гарнішою стала.

 

Дитина 14:

Сюди прилітали

Ще й диво – жар – птиці,

Пили, смакували

Водицю з криниці.

Несли косарі

На луги  її вранці,

Пили комбайнери,

Натомлені в праці.

В людей веселіють,

Яснішають лиця,

Їм силу бадьору

Вернула криниця.

 

Дитина 15:

Із криниці – студениці,

Що під вишнями в саду,

Я водиці – льодяниці

У відерце наберу.

Дам напитись, освіжитись

Я малятам в холодку.

Їм водиця – льодяниця

Буде дуже до смаку.

 

Дитина 16:

По стежині до кринички

Я з відеречком прийшла,

А з кринички-чарівнички

Чути пісню джерела.

І така та пісня мила —

Слухала б її всі дні;

Прибуває в тіло сила,

веселішає мені.

Що за диво — ці кринички:

Тут — глибінь, а тут — блакить.

Зачерпнула я водички,

А відеречко дзвенить.

 

Дитина 17:

Пекучий день, щебечуть птиці,

І яворів шумлять ряди.

Я із прозорої криниці

Нап’юсь холодної води.

 

Дитина 18:

На зеленій галявині, де рясна трава,

Дзюркотить криниченька, чиста, лісова.

Дл води схиляються квіти запашні,

Камінці поблискують в темній глибині.

 

Дитина 19:

Ми збирали ягоди, забрели сюди,

Відпочити в затишку сіли край води.

Ходять в лісі шелести, дзюркотить вода…

Це казки криниченька нам розповіда.

 

Дитина 20:

За селом у нас криничка,  

Неглибока, невеличка.

Клен шумить над нею листом,

В ній вода холодна й чиста.

Йдуть із поля трудівниці —

Завертають до криниці.

 

Дитина 21:

Із відерцем ходить мати

Чисту воду з неї брати.

Знають люди: як нап'єшся,

Наче сили наберешся.

І говорять: то криниця,

У якій жива водиця.

 

Україна:  Діти, біля криниці завжди росте густа трава, бо там багато вологи. Господарь біля криниці садить   вербу або калину, щоб прикрасити криницю й оберігати від спеки. До криниць, до води люди завжди ставилися дуже шанобливо. Криниця – це символ знань, чистоти, мудрості, надії. Всі ми повинні бережно ставитися до криниць, річок, джерел, водойм, не засмічувати їх, адже вода – це наше життя. Ми повинні берегти всю природу: і дерева, і квіти, і тварин, і землю, і воду!

 

Не кидайте сміття у криницю,

Вода у криниці свята.

Кидати сміття не годиться,

Тут завжди вода золота

Криниці неначе ікони,

До них в нас молились завжди.

Прохожі тут били поклони,

І воду з криниці несли.

Із пригоршні, а чи з горнятка,

Чи просто з старого відра.

П’є воду людина й лошатко,

Бо чиста вода – золота!

 

Україна:  Діти, а давайте поміркуємо, чому не можна кидати сміття у криницю?  А у річку чи ставок?

А я знаю, що наші дівчатка підготували для вас і для мене чудовий таночок.

 

Таночок дівчат під пісню «Криниця», Трек 7.

 

Україна: Наші пращури багато приказок і прислів’їв склали про воду, криницю. А ви, діти, знаєте такі приказки та прислів’я? Ото зараз я і перевірю. Я читаю початок прислів’я, а ви продовжуєте:

Не брудни криниці…(бо схочеться  напитися водиці)

Не плюй у криницю… (знадобиться води напитися)

В криницю воду лити…(тільки людей смішити)

Де доглянута криниця…(там смачненька водиця)

Хто хоче чистої води…(скоріше до криниці йди)

Де срібна вербиця …(там здорова водиця)

До води, як і до хліба…(завжди велика пошана)

Не знаємо ціну водиці…(поки не висохла криниця)

Треба нахилитися…(щоб з криниці води напитися)

Будь багатий, як земля…(а здоровий, як вода)

 

Україна: Що ж, малята, закінчилося наше заняття. Але  життя продовжується, і ви постійно будете дізнаватися про щось нове і цікаве. Але бережіть і шануйте те, що вас оточує: природу, людей, традиції, нашу землю, свій рідний край і  неньку Україну.

 

Дитина 22:

Збережімо деревце в долині,

Щоб шуміло на тугих вітрах.

Стане більше цвіту в Україні,

В нім зів’є своє гніздечко птах!

 

Дитина 23:

Збережімо річку і криницю,

Пізнаваймо ближче до пуття,

Відкриваймо книжку – таємницю

Зберігаймо землю і життя.

 

Дитина 24:

Фарби дасть мені матуся,

Малювати я навчуся.

Намалюю рідний край –

Дім в селі, ставок і гай,

Синє небо, жовте сонце

Заглядає нам у віконце.

 

Дитина 25:

Чорнобривці тут на гряді,

Полуниці в палісаді,

І хліба вже чималі,

В небі линуть журавлі.

 

Дитина 26:

Тут і гори, і долини,

Тут річки, моря, рівнини,

Тут тварини й птахи,

Ось струмок сховавсь у мхи.

 

Україна:

Мати в аркуш подивилась,

Посмішка в очах з’явилась.

І сказала мати сину:

- Як люблю я Україну!

Ця країна – чарівна!

І єдина в нас вона!

 

 

Перегляд відеоролику «Моя Батьківщина - Україна!»

https://www.youtube.com/watch?v=d2evJuoknd4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Журавлині танці.

 

 

 

 

Білий журавель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обереги України

 

 

 

Пісня «Занадився журавель,  журавель»

 

1. Занадився журавель, журавель

До Бабиних конопель,  конопель

 

Приспів:

Сякий-такий журавель

Сякий-такий довгоносий

Сякий-такий довгоногий

Сякий-такий виступає

Конопельки все щипає

 

2. Буде лихо журавлю, журавлю,

Коли його я зловлю, я зловлю.

 

Приспів:

Сякий-такий журавель

Сякий-такий довгоносий

Сякий-такий довгоногий

Сякий-такий виступає

Конопельки все щипає

 

Пісня «Червона калина»

Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!