Інтегрований урок для 1 класу

 

Тема дня. Пізнаю український рушник. 

Навчання грамоти. Тема: Звук ш. Позначення його буквами Ш ш. Читання складів слів. Письмо рядкової букви ш, складів, слів із нею. Розвиток зв’язного мовлення.

Математика. Тема: Одиниця вимірювання маси кг. Запис результатів вимірювання маси тіла (за малюнками). Порівняння числа та значення числового виразу.

Фізична культура. Тема: Загальнорозвиваючі вправи в русі. Ходьба із вантажем (мішечки) га голові. Пересування приставними кроками правим, лівим боком. Танцювальні кроки: переступання, крок польки. Рухлива гра: «Альпіністи». Естафети.                                         

 

Ключові компетентності  вміння вчитися:

навчально-організаційні вміння і навички:

- під керівництвом учителя визначає мету роботи і план її виконання;само організовуватися до навчальної діяльності, доводити роботу до кінця, контролювати свої дії;

загально мовленнєві вміння і навички:

- читає склади та слова, математичні записи, розвиває словниковий запас;

загальнопізнавальні вміння:

• розрізняє малу та велику букву Ш серед решти літер, вміє написати рядкову бук-ву ш та з’єднувати її з іншими буквами під час письма; розрізняє величини вимірювання маси; розв’язує приклади та задачі з застосування даної величини;

контрольно-оцінні вміння:

- висловлює судження про відповіді однокласників та свою власну;

інформаційно-комунікативна:

висловлює власну думку; переказує прочитаний текст; на підготовчому рівні дає повні відповіді на поставлені запитання; пояснює умови математичних завдань;

загальнокультурна:

- дотримується правил поведінки на уроці;

здоров’язбережувальна:

- розпізнає правильне і неправильне сидіння за партою;

соціальна:

- працює індивідуально та в групі.

 

Інтегруються предмети: навчання грамоти, математика, фізична культура.

 

Мета тематичного дня:

ознайомити учнів із твердим звуком [ш], який не має парного м’якого; навчити правильно артикулювати звук [ш] та аналізувати його; ознайомити учнів з буквами Ш, ш («ша»); удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати активний і пасивний словник учнів; вчити учнів писати рядкову букву ш («ша»), зіставляти схоже й відмінне у її елементах з іншими буквами, з’єднувати її в склади та слова; ознайомити учнів з одиницею вимірювання — кілограмом і практичним застосуванням цієї одиниці вимірювання; ознайомити учнів з правилами безпеки на уроках фізичної культури, ознайомити з правильним виконанням приставного кроку; розвивати усне мовлення, творче мислення, пам’ять, увагу, волю, спостережливість; формувати навички обчислень у межах вивчених таблиць, уміння розв’язувати задачі, порівнювати вираз і число; розвивати увагу,логічне мислення; формувати правильну поставу, витривалість та швидкість;

виховувати інтерес до читацької діяльності, вміння самостійно і продуктивно працювати з дитячою книжкою; виховувати інтерес до математики.

 

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть розрізняти велику та малу

букву Ш серед інших літер алфавіту, писати рядкову букву ш та правильно з’єдну-вати її з іншими літерами; розрізняти позначення одиниць вимірювання маси та застосовувати їх під час розв’язків; навчаться пересуватися приставним кроком.

 

Обладнання: «Буквар» Захарійчук М. Д., математика Богданович М. В., друковані та прописні букви, ілюстративний матеріал,мультимедійна презентація, вишиті рушники, аудіо записи.

 

Зміст занять протягом дня:

І частина

 

І. Етап орієнтації. Мотивація діяльності

1. Створення емоційного фону заняття (1 хв.)

Приготуйтеся швиденько,

Станьте біля парт рівненько.

Ми урок розпочинаємо,

Багато нового пізнаємо.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів. (2 хв.)

Сьогодні урок-майстерня у нас.

Погляньте, як багато виробів чекає на вас.

Так будемо рушник вишивати,

Й наш клас оберегом-красою прикрашати.

Для цього потрібні старанність і пильність,

Бо копітка ця робота вимагає сумлінність.

— А з якого матеріалу ми вишиватимемо рушник, ви дізнаєтесь, прослухавши віршик.

Шпак шпачисі каже гнівно:

«Шершень захопив шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!»   О. Кононенко

— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьому вірші? (Звук [ш])

— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпачисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)

— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня)
Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, полюють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.

 

ІІ. Етап цілепокладання

— Отже, сьогодні ми будемо працювати зі звуком [ш] й буквами Ш ш, які позначають його на письмі. З ними ми навчимося читати склади, слова і речення. А ще ми вивчимо одиниці вимірювання маси і зможемо зважувати та порівнювати різні речі.

• Чи погоджуєтесь ви із таким планом уроку?
• Яких результатів ви очікуєте?

ІІІ. Етап цілереалізації

1. Усна лічба. Гра «Допоможіть бджілка» (2 хв.)

Давайте допоможемо бджілкам зібрати мед з квітів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Гра «Медова математика». Математичний диктант ( 3 хв.)

Бджілки чудові майстрині і математики, тому вони хочуть перевірити ваші математичні вміння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самоперевірка (відповіді — на дошці: 7; 5; 7; 8; 4.)

3. Актуалізація опорних знань учнів. Повторення та закріплення вивченого. ( 1 хв.)

— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні підготувати робоче місце. Як ви гадаєте, що буде слугувати робочим місцем? (Міркування учнів.) Так, це наш ротик із зубками і язичком, наші очі й наша розумна голова.

 

 

4. Робота над скоромовкою ( 3 хв.)

— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовки, які знаємо. Учитель починає скоромовку — учні продовжують.

Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

Через річку, через брід

Ходить чапля на обід,

Носить дрібних жабенят

Для маленьких чапленят.

 

5. Гра «Літак — Парашут» (читання таблиці складів) ( 2-3 хв.)

• Перш ніж ми розпочнемо наші тренування з парашутами давайте проведемо розминку.

 

6. Виконання загальнорозвиваючих вправ (6 хв.)

Ходьба:

- на носках, руки до плечей;

- на п’ятах, руки за спину;

- перекатним кроком, руки за голову;

- в напівприсяді, руки за головою.

Біг:

спиною вперед;

обличчям уперед

 

7. Вправи на відновлення дихання. ( 2 хв.)

 

8. Комплекс ЗРВ на місці ( 5 хв.)

— Підготуймо наші очки, щоб уважними були, й гарні знання здобути.

Учитель показує вказівкою від приголосних ліворуч до голосних угорі — «літак підіймається», учні читають відкриті склади (сі, се, си…). Вказівка рухається від голосних до приголосних праворуч — «парашут опускається», учні читають закриті склади (іс, ес, ис…).

— Щойно ми підготували свої місця. Тож, часу не гай — працювати починай!

 

9. Робота над звуком [ш]. Розвиток фонематичного слуху. ( 6-7 хв.)

— Підготуємо малюнок, який вишиємо ми. А для цього треба бути уважними.
Наш рушник буде незвичним, бо у кожнім візерунку є секрет — це звук [ш]. Ось послухайте й скажіть — що намалюємо на нашім рушничкові?

    Гра починається — плескаймо лише тоді, коли почуємо звук [ш]!
Учитель демонструє малюнки квітів (шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка) і метелика шовкопряда.

Вишиймо ми літечко

З сонечком й віконечком!

Виростим шипшину — ніжну та пахучу!

Й трошечки колючу!

Квітку сонця — соняшник зростимо.

Й у казковий світ квітів ми пориньмо.

Ще й волошок голубих, весняних шафранів

У наш рушник ми додамо — гарний, вишиваний.

А метелик-шовкопряд на ромашку прилине,

Й у світ чарівний, гарний ми усі пориньмо!

— Отже, чим прикрасимо рушник? (Учні називають метелика-шовкопряда й назви квітів: шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка.)

— Який звук повторюється у всіх цих назвах? (Звук [ш])

• А скажіть дітки, щоб потрібно квітам, щоб рости. (Вода)

 

ІІ частина

10. Розв’язування задач ( 5 хв.)

— В яких одиницях вимірюється вода? Яку величину ми вивчали на попередньому уроці? (Літр)

— Що вимірюють літрами? (Кількість рідини, ємкість посуду)

Завдання 6 (с. 82)

— Джмелик вирішив, що обидві задачі розв’язуються відніманням, бо воду відливали. Чи не помилився він?

Задача 1. Скільки літрів води залишилось у бідоні? (6 – 2 = 4 (л))

— Чому обрали дію віднімання? (Тому що ключове слово «залишилось».)

Задача 2. Скільки всього літрів води відлили? (6 + 2 = 8 (л))

— Чому обрали дію додавання? (Тому що ключове слово «всього».)

 

11. Спостереження за артикуляцією звука [ш] (10 хв.)

    Звучить шум моря, шелест дерев, шуршання паперу, шипіння змії.
Учні порівнюють звук [ш] зі звуками природи, а його вимову порівнюють з вимовою звука [ж].

    Разом з учителем учні доходять висновку, що звук [ш] утворюється так само, як і звук [ж]. Єдина різниця між цими звуками — що при утворенні звука [ш] голосові зв’язки не беруть участі. (Скориставшись дзеркалом та простеживши за м’язовими відчуттями мовленнєвого апарату, учні можуть помітити, що при вимові звука [ш] широкий кінчик язика піднімається до переднього краю твердого піднебіння й утворює з ним щілину; друга щілина утворюється між задньою частиною язика і переднім краєм м’якого піднебіння. Струмінь повітря, проходячи через щілини, утворює характерний шум, що нагадує шипіння. Голосові зв’язки не напружені, голос не утворюється.)

— Отже, який це звук? (Приголосний)

— Чому приголосний? (При його вимові повітря проходить не вільно, а зустрічає перешкоду.)

— А які бувають приголосні? (Дзвінкі та глухі, тверді і м’які)

— Який саме приголосний звук [ш]? (Шиплячий, глухий, твердий)

 

12. Визначення позиції звука [ш] у словах. ( 5 хв.)

— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні знати, що він символізує і що з ним робити. А про це знає Червона Шапочка. Та коли вона до нас йшла, Сірий вовк з’їв її пиріжки. І вона дуже плаче, бо не зможе пригостити свою бабусю. Та вона не знає, що кошик у неї чарівний і може наповнитись свіжими пиріжками, якщо вона правильно «посадить» слова у три магічні горщики.

  У перший горщик (жовтий) потрібно «посадити» ті слова, назви яких починаються на звук [ш].

  У другий горщик (зелений) потрібно «посадити» ті слова, у назвах яких звук [ш] чуємо в середині слова.

  У третій горщик (червоний) потрібно «посадити» ті слова, які закінчуються на звук [ш].

— Допоможемо Червоній Шапочці правильно «посадити» слова! А для цього ми повинні бути уважними й кмітливими. Зараз я прочитаю слова, а ви уважно їх послухайте та запам’ятайте. Потім потрібно буде назвати їх по пам’яті та «посадити» у відповідний горщик. Готові?

Учитель зачитує слова: шапка, шарф, шило, груша, шкарпетка, шуба, каша, шматок, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша.

Спершу учні називають слова, назви яких починаються на звук [ш] (шапка, шарф, шило, шкарпетка, шуба, шматок). Учитель дістає малюнки цих слів і кладе («саджає») у жовту ямку-відерце.

Потім учні згадують слова, у назвах яких звук [ш] стоїть у середині слова. (Груша, каша, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша) Учитель дістає малюнки цих слів і кладе («саджає») у зелену ямку-відерце.

А для третьої, червоної ямки-відерця, учні самостійно придумують слова, що закінчуються на звук [ш] (наш, ваш, товариш, кіш, суміш, куліш).

 

13.Ознайомлення з одиницями маси ( 10 хв.)

— Подивіться на ці два пакети.

— Чим вони схожі? (Вони однакові за кольором, за формою, за розміром.)

— Чим відрізняються? (Дати одному учневі в руках потримати пакети.)

— Що можна сказати? (Один пакет легший, інший — важчий.)

— Діти, виявляється, існує властивість предметів, яку ми не завжди можемо побачити. Щоб виявити цю властивість, треба взяти предмети до рук.

Коли ми говоримо «легше» або «важче», то маємо на увазі властивість предметів, яка називається маса. (На дошку учитель вивішує плакат «Маса».)

— Якій властивості предметів буде присвячений наш урок? (Масі)

— Який прилад допоможе нам порівнювати маси предметів? (Терези)

— Які терези вам відомі? (Магазинні, побутові, вантажні, аптечні.)

Учитель демонструє дітям безмін, чашкові ваги.

— Діти, візьміть до однієї руки підручник, а до іншої — зошит. Що легше, а що — важче? (Підручник важчий від зошита, а зошит легший від підручника.) Тепер візьміть до однієї руки підручник, а до іншої — ручку. Що легше, а що — важче? (Підручник важчий за ручку, а ручка легша за підручник.)

    Діти, хто здогадався, що ми зараз порівнювали? (Маси предметів.)

— Так, правильно, ми порівнювали маси предметів. І тому правильно буде говорити, що маса підручника більше маси зошита, а маса зошита... (менше маси підручника). Якщо маса ручки менше маси підручника, то... (маса підручника більше маси ручки). А тепер візьміть до кожної руки по підручнику і порівняйте їхні маси.

— Що можна сказати про маси підручників? (Маса одного підручника дорівнює масі іншого підручника.)

— Масу предметів вимірюють у кілограмах. (На дошці — плакат «Кілограм».) Для вимірювання маси на терезах використовують гирі.

    У давні часи були такі міри, які використовувалися тільки в одній країні: в Україні — пуд, в Англії — фунт. Людям щоразу доводилося пояснювати одне одному, яку масу вони позначають тією або іншою мірою. Тому вони домовилися використовувати однакові міри маси. Ви знаєте, що, купуючи картоплю в магазині, ми просимо зважити, наприклад, скільки? (2–3 кілограми)

— Кілограм — це міра маси. Її використовують люди в усьому світі. І всі розуміють одне одного, коли потрібно відміряти, наприклад, 2 кілограми.

(Учитель демонструє гирі; показує на прикладі, як зважують пачку солі, пакет соку, гречку.)

— А на письмі кілограм умовно позначають кг. Умовна позначка пишеться без крапки. (На дошці учитель вивішує умовну позначку «кг».)

— Подивіться уважно на терези. На одну чашу ми поклали підручник, а на іншу — зошит. Визначте, що важче, що — легше? (Підручник важчий від зошита, а зошит легший від підручника.) Як ви це визначили? (Якщо предмет важчий, то чаша терезів буде нижче.) А тепер спробуйте сформулювати відповідь, використовуючи слово маса. (Якщо маса предмета важча, то чаша терезів буде нижче.)

— Зараз я кладу на терези пачку солі й гирю. Визначте, що важче, що — легше? (Маси цих предметів однакові.) Якщо маси предметів однакові, то тоді говорять, що чаші терезів перебувають у рівновазі.

— Молодці! Ви чудово впоралися з усіма завданням, тому кошик повний, і Червона Шапочка пропонує вам позмагатись.

 

14. Естафета «Перенеси швидко» ( 5 хв.)

• Молодці! Ви дуже швидко перенесли мішечки і Червона Шапочка зараз вам розповість про рушник.

 

ІІІ частина

15. Показ мультимедійної презентації про рушник.( 2 хв.)

Червона Шапочка: --Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові—то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.

Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, яку ставили під образами на покуті, з ним ходили доїти корову.

Учитель (із натхненням): --А ви не забули, що до нас у гості скоро завітає дівчинка? Потрібно її належно зустріти. Тож вишиймо рушничок! (Із сумом) … А ще потрібно спекти хліб, і сіль покласти…

Червона Шапочка: --Я можу вам допомогти! Але ви маєте виконати мої завдання.

 

16. Збагачення активного словника учнів лексикою зі звуком [ш]. (4 хв.)

Червона Шапочка: --Я ставитиму вам запитання, а ви даватимете відповіді словами зі звуком [ш]. Готові?

— Що потрібно купити з одягу на зиму? (Шапку, шарф, шубу)

— Кого впіймала кішка? (Мишку-норушку)

— Де живе шпак? (У шпаківні)

— Що шиє швачка? (Штани, шорти)

— Послухайте скоромовку. Які слова зі звуком [ш] ви запам’ятали? (Самостійні відповіді дітей.)

Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.  В. Ладижець

— Хто може швидко повторити скоромовку? (Учні спочатку повторюють скоромовку у групах по двоє-троє осіб, а потім — усі разом.)

— Що таке пороша? (Пухкий сніг, який щойно випав)

— Ви знаєте, що таке шило? (Знаряддя праці, подібне до великої голки з дерев’яною ручкою)

— Що шило шило? (Шубку Шурі)

— Яка вийшла шубка? (Прехороша)

 

17. Робота над літерою «ша». Розглядання та аналіз будови літери «ша» (1 хв.)

— Чудова робота! Червона Шапочка пішла готувати свіжий хліб і купувати сіль. А щоб ми її довго не чекали, вона залишила нам завдання. За кожне виконане завдання ми зможемо вишити один елемент рушничка. Отже, вишиймо квітку шипшини.

 

18. Аналіз друкованої букви Ш, ш («ша») (1 хв.)

— Прослухайте віршик і скажіть, якою літерою на письмі позначають звук [ш]?

Надворі лежить поліно,

Трійко пташок зверху сіло.

Подивись: ну й чудеса —

Вийшла з пташок буква «ша».

— То якою літерою на письмі позначають звук [ш]? (На письмі звук [ш] позначають літерою «ша».)

 

19. Хвилинка фантазії (2 хв.)

— На що схожа буква? (На гребінець, тризуб, древні колони, огорожу, заколку)
Учитель ознайомлює учнів з буквою Ш, ш («ша») і пояснює її структурні елементи.

— Квітка шипшини готова. Подивіться, яка вона гарна й чудова!

                     

                     

— А тепер вишиймо квітку сонця — соняшник. Для цього нам потрібно прочитати склади й слова з літерою «ша».

 

20.Утворення та читання складів. Робота з таблицею складів ( 2 хв.)

— Хором прочитайте склади у таблиці. Учні читають під ритм учителя склади — спершу тихо, потім голосніше, дуже голосно і повільно затихаючи.

 

21.Гра «Знайди пеньки» ( 3 хв.)

шпак	дошка	куліш
шпак	дошка	куліш
шпак	дочка	куліш
шпик	дошка	кулик

Учні знаходять «пеньки»: шпик, дочка, кулик. Аналізують значення невідомих слів.

Шпик — це свиняче сало, зрізане з хребтової і бокової частини туші.

Куліш — козацька страва, яку варили тільки з пшона та сала.

Кулик — птах, який живе біля річки, болота, співає трелями. (Можна включити аудіозапис пісні кулика.)

 

22.Читання пірамідок слів ( 2 хв.)

— Дивлячись на пунктирну лінію, прочитайте слова.

 

— Подивіться, який гарний соняшник вийшов! Значить, ми добре попрацювали і можемо відпочити.

 

 

 

 

 

23.Фізкультхвилинка. Пересування приставними кроками правим,лівим боком.(5 хв.)

Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить:

Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш!

Як в гайку струмок дзвенить:

Джр! — Джр! — Джр! — Джр! — Джр!

Як бджола в саду бринить:

Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз!

Як шумлять у птаха крила:

Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш!

У морі синьому вітрила:

Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш!

Вітер з гаєм розмовляє:

Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш!

Поміж листячком гуляє:

Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш!

Й ми всі трохи пошуміли,

Від роботи відпочили.

 

24.Робота за Букварем. Графічний аналіз рядкової букви «ша» (3 хв.)

— А зараз прикрасимо наш рушничок синіми волошками! А тому попрацюємо за Букварем.

Розгортаю свій Буквар

І знаходжу новий дар.

Букву «ша» цікаву,

Нову і незнану.   Н. Березіцька

— Із яких елементів вона складається?

— Зіставте друковану і рукописну букви «ша». Що спільного, чим відмінні? (Учні разом із учителем порівнюють літеру «ша» з літерами і, ї, и, й, у.)

— Знайдіть у рядку «зайву» букву. (Учитель пише на дошці: ш ш ш ш и ш ш ш ш.)

— Чим подібні букви ш і и? Які ще букви мають такі ж елементи, як і літера «ша»?

— Що вам нагадує буква «ша»? На що вона схожа?

 

25.Пояснення написання рядкової букви ш (ша). Розповідь Червоної Шапочки про те, як писати рядкову букву ш («ша»).  (2 хв.)

— Розкрию вам секрет — як букву «ша» писати!

Рядкова буква ш («ша») складається з трьох коротких прямих ліній, заокруглених унизу праворуч. Починаємо писати від верхньої рядкової лінії коротку пряму лінію вниз на себе. Біля нижньої рядкової лінії заокруглюємо праворуч. Торкнувшись нижньої рядкової лінії, ведемо вгору до верхньої рядкової лінії. Не відриваючи руки, ведемо по писаному коротку вниз на себе. Заокруглюємо, торкнувшись нижньої рядкової лінії, праворуч. Ведемо вгору до верхньої робочої лінії. Не відриваючи руки, пишемо по писаному коротку пряму лінію вниз на себе.

Біля нижньої рядкової заокруглюємо праворуч угору, торкнувшись цієї лінії.

Закінчуємо писати близько середини робочого рядка.

Літеру пишемо під рахунок: раз-і, два-і, три-і.

 

26.Письмо букви ш («ша») у повітрі та письмо букви «ша» мокрим пензликом разом із шершнем. (1 хв.)

Звучить дзичання шершня.

— До нас шершень прилетів. Він щось хоче нам сказати: «Навчіть і мене букву «ша» писати». Допоможемо йому?

Учні з учителем імітують політ шершня й у повітрі «пишуть» літеру «ша» з коментуванням дій під рахунок: раз-і, два-і, тpи-i.

 

 

27. Пальчикова гімнастика з кішкою і мишкою ( 1 хв.)

 

28. Письмо рядкової літери ш («ша») ( 3 хв.)

Раптом чути сильний вітер.

— Діти, це ліс оживає! Він свою королеву зустрічає!

— Придивіться, як багато літер «ша» у неї! (15) Знайдіть їх і обведіть різнокольоровими олівцями — прикрасьте її.

— Королеві сподобалось, як ви її прикрасили. Тому вона дарує вам завдання: «У прописах знайдіть другий робочий рядок. Обведіть літеру ш («ша») за пунктирними лініями, запам’ятайте кожен рух і продовжте писати літеру ш («ша») самостійно».

  Учитель задає ритм: раз-і, два-і, тpи-i. Учні пишуть під диктовку.

— Знайдіть королеву — букву ш («ша») — і вдягніть їй корону.

 

29.Танцювальні вправи: переступання, крок польки. (3 хв.)

• Тепер потанцюйте з Королевою веселий танок.

Які розумнички! Тепер ви не забудете, як гарно і правильно писати букву ш («ша»), а також зможете танцювати польку!

 

ІV частина

30.Письмо складів з літерою ш(«ша») (1 хв.)

Звучить грамзапис — «шипіння» змії.

— Чуєте, хтось шипить. Це змія — жовте брюшко. Вона приготувала нам ще одне завдання. Подивіться на третій рядок. Послухайте жовтобрюшка і скажіть, які склади він хоче, щоб ви написали! (иш, іш, ши, шу, ше, ош)
Учні разом із учителем звертають увагу на з’єднання букв.

 

31. Письмо слів з літерою ш («ша») (2 хв.)

— До нас прийшли друзі — мишка і кішка! У них є смачненький сир! Той, хто виконає їхнє завдання, зможе його скуштувати!

Завдання: «Написати слова на четвертому і п’ятому рядочках. А потім придумати з двома з них одне речення».

Шина — частина автомобільного колеса з гуми.

 

32.Словникова робота. ( 3 хв.)

Шайба — це диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.

Уболівальники — ті, хто турбується, переживає за спортсменів.

Тренер — фахівець, який навчає, систематично вправляє у чомусь, з чогось.

2) Читання стовпчиків слів (з дошки).

гра	лісу	команду	створили
грати	двір	капітан	розпочалася
пограти	місто	ковзани
уболівальники
тренер-старшокласник

— Квітка готова, ніби жива вона вийшла. Отже, зрозуміли текст ви чудово. І настав час самостійно почитати. А виростимо ми ромашку білу, ніжну і милу.

 

33.Напівголосне читання тексту учнями. (3 хв.)

— Як називалися команди?

— Яка команда виявилася сильнішою?

 

34.Відповіді на запитання та вибіркове читання. (2 хв.)

— Скільки команд створили хлопчики для гри в хокей?

— Яка команда забила першу шайбу?

— Як поводили себе уболівальники?

— Що просили дівчатка у капітана?

— Скільки всього шайб забили під час гри?

— Яким був загальний рахунок?

— Який висновок зробив після гри тренер-старшокласник? Чому? Що ви скажете про гру?

 

35.Робота над виразністю читання. (2 хв.)

— Знайти в тексті питальні речення, окличні речення.

— З якою інтонацією їх треба читати?

I абзац. Читання «буксиром» (з учителем).

II абзац. Читання «ланцюжком».

До кінця тексту. Читання «дощиком» у різному темпі (повільно, прискорено, скоромовкою, повільно). Читання тексту кращими учнями.

— Ромашка готова, усміхається вона: «А метелик-шовкопряд — буде тут сидіти? Дуже хочу я його сюди посадити!»

 

36.Розвиток усного мовлення учнів (3 хв.)

— Та ж нехай! Буде в нас метелик! Розкажіть ви, діти, у які ігри полюбляєте ви грати?

— Молодці, ви були уважними і старанними. Подивіться, який гарний рушничок ми щойно вишили! (Демонстрування рушника.)

— А ось і Червона Шапочка прийшла — хліб, сіль нам принесла! Отже, настав час зустрічати дівчинку, яка сама вишила рушник.

 

37.Фізкультхвилинка (1 хв.)

Тихо звучить українська народна мелодія.

Встаньмо дружно ми з-за парт,

Вирівняймо спинки,

Будем радо ми вітати

Працьовиту дівчинку!

Два прихлопи, два притопи.

На носок і каблучок.

Руки вліво, руки вправо.

Ми танцюймо «козачок».

Раз — присіли, два — присіли.

І в рядочок дружно стали.

У класі з’являється «дівчинка-лялька».

Учні:

--Хлібом-сіллю зустрічаємо,

Раді бачить гостю й добру господиню.

Учні стають у три рядочки, тримаючи одне одного за плечі, а найперші подають «дівчинці» хліб-сіль на вишитому рушникові.

Дівчинка. Добрий день вам, діти! Ой, як приємно, коли так зустрічають! Я хочу радістю своєю поділитися, як я рушник вишивала! А чи знаєте ви, що таке рушник і навіщо його вишивають? (Міркування учнів.)

 

38.Читання вірша В. Лучука «Рушник» (1 хв.)

Дівчинка. Я зараз розповім вам про те, як я вишивала рушник. А ви будьте уважні і скажіть, що я вишила на ньому?

Учитель виразно читає вірш напам’ять.

 

39.Бесіда за змістом прочитаного. (2 хв.)

Чи сподобався вам вірш? Про що він? Що дівчинка вишила на рушничкові? (Калинову гілку, книжку і сопілку)

Що зробила вона з рушничком? (Оздобила портрет Шевченка)

Якими кольорами дівчинка гаптувала рушник? (Всіма кольорами)

Де дівчинка вишила калинову гілку? (Під мережкою внизу)

3 якими почуттями дівчинка вишивала? Чи їй подобалося це робити? (Вона працювала з добрими, щирими почуттями, залюбки)

 

40.Робота з підручником «Математика» Богдановича М. (3 хв.)

Завдання 1. Визначення маси предметів

— Розгляньте малюнки.

— Яка маса рису? Яка маса гранатів?

Порівняння виразу і числа

Завдання 2 (з коментуванням)

41.Самостійна робота ( 3 хв.)

Завдання 3

 

ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

 

1.Метод «Мікрофон» (4 хв.)

— З якою буквою ви сьогодні ознайомилися?

— Який звук вона позначає на письмі? Як утворюється звук [НІ]?

— На що схожа буква «ша»? З яких елементів складається?

— Що читали на уроці? Які нові слова запам’ятали?

— Яку скоромовку ви вивчили на уроці?

— Що означають слова: рушник, шайба, хокей, пороша, шило, куліш, кулик?

— Хто такі тренер, уболівальники?

— Про що нам сьогодні розповіла дівчинка? Який вірш вона прочитала? А де ми зможемо його зустріти?

— З якою величиною ознайомилися на уроці?

— Чому маса — це величина?

— Який пристрій допомагає виміряти масу?

— Складіть задачу про масу предметів у класі.

— Чи вдалося на уроці нам добре попрацювати? Чи виникали труднощі? Як ви їх побороли?

 

2.Рухлива гра «Альпіністи» (4 хв.)

Червона Шапочка запрошує вас пограти веселу гру «Альпіністи»

 

3.Підсумкова бесіда (1 хв.)

— А зараз слово хочуть вимовити наші гості — Червона Шапочка та дівчинка з рушничком! (Учитель від імені «гостей» дякує за роботу на уроці, відмічає найактивніших учнів, дає поради слабким учням, налаштовує учнів на самостійне читання віршів, оповідань з книжки «У труді зростаємо».)

У куточку читача стоїть книжечка оця!

Ви її тільки візьміть —

Й прочитайте вірші вмить.

Вона вам багато цікавого розповість!

А потім розкажіть своїм друзям і дорослим

Про те, як можуть працювати люди!