Інтегрований  урок  позакласного читання,  Я у світі та музичного мистецтва
(захист творчих проектів)
4 клас

 

«Добре вчити дитину,

яка тягнеться до вас,

як соняшник до сонця»

О.Я.Савченко

Тема з літературного читання. Рослини-символи в легендах рідного краю.
Тема з Я у світі. Народні символи України.
Тема з музики. Виконання  пісень за вибором учнів. Урок-концерт.
Мета. Вчити свідомо сприймати художні тексти, визначати головну думку в творі, давати характеристику дійовим особам, аналізувати  прочитане, робити  висновки, узагальнювати; виробляти  вміння підбирати  книги  на задану  тему; збагачувати словниковий запас.
Розвивати навички діалогічного та монологічного мовлення, уміння працювати у групах, удосконалювати уміння правильно, швидко та виразно читати, працювати над твором, розширювати кругозір, вміння орієнтуватися у структурі твору,  навички узагальнення та систематизації пошукової інформації.
Виховувати любов до природи, почуття патріотизму, бажання пізнавати нове, читаючи книги.

Обладнання. Виставка книг по темі, ілюстрації рослин, про які йтиме мова у творах,  проекти учнів, комп’ютерні презентації

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Доброго ранку, доброго дня!
Бажаєте ви, бажаю вам я!

Хай плещуть долоньки, тупають ніжки,

Працюють голівки та сяють усмішки!

 

-По Країні знань впевнено далі ми ідемо,

 Урок позакласного читання сьогодні проведемо

Стоять перед нами нелегкі задачі,

Тож побажаєм собі ми удачі:

Працелюбності – дівчатам,

А старанності – хлоп’ятам,
І терпіння для всіх нас.
За роботу, в добрий час!
-Подивилися на мене. Усміхнулися усі.                        

Чи готові до роботи? – Так, готові!

-Молодці! Наш девіз ми пригадаєм
І роботу починаєм…
«Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб жодна хвилинка не втратилась марно».

 

-В класі в нас сьогодні свято, з’їхалось гостей багато.
Прошу вас ще раз піднятись і з гостями привітатись.

Доброго дня,  дорогі вчителі!
Ми вітаєм щиро Вас
І запрошуєм ласкаво
На урок в 4 клас.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку.

       "Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього", – писав відомий український поет Максим Рильський. І це справді так. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів.
        Упродовж багатьох віків з покоління в покоління люди зберігали і примножували традиції українського народу, його довічні символи, серед яких одне з почесних місць займають рослини. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки... Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

ПЕРЕГЛЯД  ПРЕЗЕНТАЦІЇ  з поясненням вчителя та доповненнями учнів.
III. Актуалізація читацького досвіду школярів.
(Робота з виставкою книжок за темою)
Презентація книг,  які підготували учні та огляд видань,  підготовлених вчителем.
         Наша Україна — край мальовничий. Дивовижна природа рідного краю знайшла відображення в народних обрядах, традиціях, у нашій історії і творчості,  а найбільше в народних легендах рідного краю.
          Так, синій вічнозелений барвінок вважають символом життя, плакучу вербу — символом тяжкої жіночої долі, соняшник відображує тепло й сонце. Але, мабуть, немає в нашому краї рослини, яку шанували б більше за пишну, червону калину.

 IV.Активізація  читацького  мислення.
Захист  творчих проектів.

(Діти розповідають про рослини - народні символи України, виконують  улюблені пісні про квіти-символи)

«КАЛИНА»  (Проект Вероніки Верхоли)
Символом дівочої краси та ніжності є калина. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато легенд та пісень.
(Легенда про калину)
У народі складено багато загадок про калину.

1. За хатою у садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен смик –
Та й укине на язик.

 2. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.

 3. Сидить дід над водою
З червоною бородою,
Хто не йде –не мине,
За борідку ущипне.

 4. Стоїть дід над водою
З червоною бородою,
Тільки сонце пригріє –
Борода його красніє.

 5. В лісі на горісі червона плахта висить.
6. І не дівчина, а червоні стрічки має.
7. Навесні білим цвітом,
Восени – червоним плодом.
8. Стоїть собі пишна понад гаєм,
Червоними китицями з сонцем розмовляє.

 9. Зацвіла в долині струнка і красива,
Цвіте, розростається, як називається?

 10. Що то за рослина
Схожа на дівчину?
Квітне червоніє
Сонечку радіє.
Соком наливається…
Як же називається?

 11. Що воно за кущ стоїть.
Червоним полум’ям горить.
Кисло-солодкі ягідки…
Їдять і дітки, і пташки?

Не обминув увагою калину народ і в прислів’ях та приказках.

 Прислів’я та приказки про калину
1. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
2. Калина хвалилась, що з медом солодка.
3. Пишна та вродлива, як червона калина.
4. Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.
5. Щоки червоні, як кетяги калинові.
6. Молода дівчина така гарна, як червона калина.
7. Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.
8. З калинового лугу вибирай собі пару другу.
9. Вибери собі дівку, як калинову квітку.

  В українців багато обрядів пов’язані з калиною.

 У яких обрядах і як українці використовували калину:
1. Прикрашали святковий коровай.
2. Робили весільне гільце.
3. Вплітали у Спасову бороду на обжинки.
4. Робили сопілочки і брали на спомин на чужину.
5. Вишивали на сорочках і рушниках.
6. Садовили на честь народження доньки.
7. Вплітали до букету – кумів величати.
8. Садовили на могилі, як символ туги, печалі, пам’яті.
9. Дарували букет нареченому на знак відданості і любові на заручини.
10. Вплітали у косу нареченій, як символ дівочої чистоти на весілля.
11. Солдат брав у похід, як символ рідної землі.
12. Вплітали у вінки на будь-яке свято.

 

Щедро оспівана калина у творах українських поетів. Т.Г. Шевченко, наприклад, дуже любив калину і в своєму «Кобзареві» слово «калина» вжив 385 разів, а взагалі у своїй творчості поет згадує це слово 965 разів.

 Українські поети про калину

Т.Г.Шевченко

Тече вода з-під явора

 Яром на долину,

 Пишається над водою

 Червона калина.

 Пишається калинонька,

 Явір молодіє,

 А кругом їх верболози

 Й лози зеленіють;

 

 Над Дніпровою сагою,

 Стоїть явор меж лозою,

 Меж лозою з ялиною,

 З червоною калиною;

 А калина з ялиною

 Та гнучкою лозиною,

 Мов дівчаточка із гаю,

 Виходжаючи, співають…;

 

 Посадила стара мати

 Три ясени в полі.

 А невістка посадила

 Високу тополю.

 Три явори посадила

 Сестра при долині…

 А дівчина заручена –

 Червону калину.

 І.Я.Франко

 Червона калино, чого в лузі гнешся?

 Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?

 Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?

 Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?

 Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,

 І світло люблю я, купаюся в ньому.

 Та вгору не пнуся, бо сили не маю,

 Червоні ягідки додолу схиляю.

 Я вгору не пнуся, я дубам не пара,

 Та ти мене, дубе, отінив, як хмара.

 

 Леся Українка

 Козак умирає, дівчинонька плаче:

 “Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче!”

 “Ой, коли ж ти справді вірная дівчина,

 Буде з тебе на могилі хороша калина.”
Моя бабуся теж поетеса. Її перша збірка віршів називається «ЧЕРВОНІ КЕТЯГИ КАЛИНИ» Я прочитаю сьогодні бабусин вірш… (декламує вірш з книжки)

До образу калини звертався народ і в піснях .

(Пісня «Червона калина)

 

 

«БАРВІНОК»   (Проект Івана Данчика)
А ось барвінок - символ вічності та кохання.
-У народі живе чудова легенда про походження цієї рослини.
(розповідає легенду)
-Багато загадок склав народ про цю рослину.
"Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає, хоч мороз усе побив, — його не займає”
“Все мороз поглушив, а мого цвіту й не зайняв”.
-Барвінок- казковий герой. (Характеристика вчинків)
-Барвінок – дитячий журнал. (Огляд-презентація журналу)
-Барвінок – оберіг
- Про барвінок писали Т.Шевченко, Л.Глібов:
"Барвінок цвів і зеленів..." - Тарас Шевченко

Барвінок  цвів  і  зеленів, 
Слався,  розстилався; 
Та  недосвіт  перед  світом 
В  садочок  укрався. 
Потоптав  веселі  квіти, 
Побив...  Поморозив... 
Шкода  того  барвіночка
Й  недосвіта  шкода! 

Не було б таких новинок
Та хрещатенький Барвінок
    Усіх здивував.
Він Фіалочку блакитну,
Наче панночку тендітну
За себе узяв  (Квіткове весілля).

Блискуче зелене листя цієї квітки не в'яне ні взимку, ні влітку, а навесні звеселяє блакитними зірочками цвіту. В Україні шанували ту вічнозелену рослину. Плели з барвінку весільні вінки молодим.
Ось який віночок з барвінку ми виплели з моєю мамою.(показує)
В українських народних піснях барвінок -  символ вірної любові. І доглядати за барвінком належало дівчині.

(співає пісню) «Несе Галя воду…»

 

 

«СОНЯШНИК» (Проект Діани Поп)
СОНЯШНИК - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів... Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову.
Навіть легенда про це розповідає…
(розповідає легенду)

В українських домівках вишивали соняшники, малювали їх, прикрашали ними паркани. Соняшник - це не тільки символ Сонця, сяйва і краси - це знак процвітання.
Мені подобається заняття квілінгом. Ось який соняшник я нещодавно виготовила.

(показує роботу)
Для дітей багато українських поетів склали вірші про соняшник. Послухайте,  будь ласка…

(декламує вірш)

Петро Ребро

Соняхи

На городі, в гарбузинні,

Соняхи, мов хлопчаки,

Ловлять сонячне проміння

В золоті свої шапки.

О. Орач

 

Соняшник

На осонні соняшник

підроста,

голову за сонечком

поверта.

 

Дивиться він сонечку

просто в очі -

щось до мами-сонечка

мовить хоче.

Віктор Кочевський

 

ЦВІТУТЬ СОНЯШНИКИ

Ще вчора соняхи були

Непоказні, незрячі,

А нині зверху розлили

Моря жовтогарячі.

Біжить до сходу по росиці

За соняшником сонях,

Як вершники золотолиці

На невидимих конях.
А ще є веселі дитячі пісні про цю квітку. Я спробую підняти усім Вам настрій гарним виконанням пісні «СОНЯШНИК»
(співає пісню)
 

«МАК» (Проект Івана Шевчука)
Не було садка, де б не зустрічався мак. « Дівка гарна, як маків цвіт», « Пройшов мій вік, як маківка одцвіла» « Голівка, як маківочка» - так говорять народні приказки. А народна легенда про мак розповідає…

(розказує легенду)

 

На свято Маковія ( 14 серпня) – у церкві разом з іншими квітами святили мак і зберігали його протягом року. Вважалося, що сила макового зерна може відвернути лихо. Обсипали маком хату, пороги стаєнь, хлівів і саму худобу, щоб відьма не ходила.

 

Мак став символом пам’яті та примирення,  державним святом,  яке Україна відзначає 8 травня.  Символ маку присутній і в українському фольклорі – за легендою, маки зацвітають там, де пролилася козацька кров.
Згадаємо усіх тих,  хто пролив свою кров за вільну Україну.

 

ВІРШ "МАКИ ЧЕРВОНІ"

Маки червоні- символ Перемоги

Ці квіти- кров загиблих на війні

І матері сіють маки червоні

На могилках своїх юних синів

Маки червоні на вітрі палають,

Нам,нагадавши про ті страшні дні,

Маки червоні тихо ридають,

Низько схиливши голівки свої.

(роздає виготовлені власноруч маки і співає пісню «Червоні маки»)

Хвилина мовчання  - пам’ять про героїв «Небесної сотні» та воїнів АТО,  які віддали свої життя за наше мирне небо…

 

 

Фізкультхвилинка

Наші ручки: раз, два, три!

(плескання в долоні)

Наші ніжки: раз, два, три!

 (притупування ногами)

На носок, на каблучок,

(виконання руху " ковирялочки" обома

ногами по черзі)

Руку вліво, руку вправо:

(підняти ліву руку вгору-вліво долонею

назовні; аналогічний рух правою рукою)

Ми танцюєм козачок

(руки зігнуті до плечей, тулуб напівна-

хилений вперед, притупуємо ногами)

Раз - присядем, два - присядем, (присідання)

Гарний настрій - добре всім

(піднятись на носки)

Покружляли, повертілись

(покружляти на місці)

Й тихо всі за парти сіли

 

 

V.Розширення  читацького  кругозору школярів.
Доповнення,  уточнення,  розширення читацького досвіду у дітей учителем.

 

Говорити про квіти  можна до безконечності. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони на вишитих рушниках, скатертях. Квіти – це окраса землі, окраса нашого життя. Не злічити усіх квітів, що існують на землі. Вони всі дуже різні.

Але сьогодні ми поведемо розмову про найпоширенішу квітку України – чорнобривці.

Коли з’явились перші чорнобривці в Україні невідомо, але назву вони отримали за незвичайну окрасу квітки. Чорнобривці - дуже яскраві і вражають своєю ошатністю. Насичена палітра їх відтінків коливається від світло-лимонного до темно-оранжевого і винного, а іноді можна зустріти і змішування кількох тонів.

Багато переказів і легенд існує про чорнобривці і сьогодні ми з вами послухаємо одну з них.
(Вчитель розповідає легенду про чорнобривці. Звучить пісня «Чорнобривці»)

Чорнобривці

Легенда

Жила колись в одному селі сім’я. Звичайні, трудящі люди. Сталася в них радісна подія – народилася трійня, три сини-соколи. Такі в них були карі очі, як мед гречаний, такі чорні брови, такі схожі між собою, що рідні, не змовляючись назвали їх Чорнобривцями, хоч кожен мав своє ім’я. Коли підросли, то виявилось, що і таланти у них однакові і різні водночас: один був золотар, другий гончар – керамік, третій різьбяр дерева-кістки-рога. На всю країну стали славні хлопці, звідусюди приїздили до них подивитись на їх майстерність, придбати бодай одну річ, яка кому до вподоби.

Трапилось так, що село, де жили хлопці, на якийсь час попало в поле дій безкінечних війн, які вели між собою люди. Село намагалось жити своїм повсякденним чином, але одного дня ввірвався ворожий загін, до грабежу-розбою взялися. Цупили все, що їм подобалось. Дійшли до хати майстрів-чорнобривців. Розгребли все, що було в майстерні. Розгорілися жадобою, і забрали в полон майстрів. Як не благали, як не відкуплялись – ніщо не допомогло: повезли хлопців у чужу землю.

Тяжко тужили батьки, а від синочків, ані чутки, ані звістки.Йшли роки, підросла сестричка. Бачила, які сумні тато й мама, все допитувалась – чому? Довго не розповідали, а потім якось бабуся все оповіла. І вирішила дівчина іти в чужий край, шукати братів. Ніякі вмовляння не допомогли.

Довго блукала дівчина світом: ніхто не чув про чорнобривців. А потім якийсь дідо сказав їй: «Це, мабуть твої брати були! Вони всі троє однаковісінькі, та такі ж гарнесенькі. Хан їх і голодом морив, і бив, наказуючи працювати. А вони одне у відповідь:

– Відвезіть нас додому. Ми будемо працювати, і все зроблене забирайте. Але тільки вдома ми можемо робити такі речі, як ви бачите.

Бо стільки тих виробів привезли з ними. Хан наказав їх бити, поки не згодяться працювати. Забили їх до смерті»…

– Дідуню! А де вони поховані?

– А їх ніхто не ховав. Хан наказав викинути в степ. Там зараз тільки кісточки тліють.

– Покажіть, де це! Благаю Вас!

Позбирала в торбинку кісточки братів, бо вже мало що й лишилося. Схудла, змарніла, але дійшла додому. З великою радістю зустріли батьки і все село дівчину. Поплакали над долею хлопців-чорнобривців, та й розійшлися додому. А батьки поховали в садку останки своїх синів.

За якийсь час побігла дівчина в садок, як щоранку це робила і зачудувалася: на могилці братів розцвіли дивні квіти. Покликала батьків, і ті водночас мовили: «Чорнобривці!»

Полюбили ті квіти на Україні, рідко біля якої хати їх немає. Отак повернулися нетлінною красою додому хлопці-чорнобривці.

Бесіда за змістом прочитаного.

Читання в парах.

Один учень читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені помилки.

Читання частинами.

Читають логічно закінченими частинами і визначають головну думку кожної частини,  придумують їй назву.

Діалогічне читання.

Діти, розподіливши, хто буде читати слова автора, певних дійових осіб, відтворюють діалог із даного тексту.

 

 

VI. Підсумкова бесіда.

        Наші предки завжди вважали Україну батьківщиною чорнобривців. Тут їх люблять і цінують по-особливому. Це квітка материнства, доброти, щедрості.

Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам’ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край.

Скільки б не писали і не говорили про квіти-символи, забагато не буде. Сподіваємося, що сьогодні ви отримали часточку добра, тепла і, звичайно ж, знань.
 

БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ    «МОЗКОВИЙ ШТУРМ»

-Як звали головних героїв легенди про барвінок?

-Яку пісню виконав сьогодні Іван Данчик?

-Що виплітали молодим на весілля?

-Що символізує барвінок?

-Чому соняшник завжди повертає свою голову за Сонцем?

-Яке улюблене заняття Діани Поп?

-Соняшник – це символ…

-Від кого захистила рідну землю дівчина Калина?

-Які обряди українців пов’язані з калиною?

-Як називається перша збірка віршів Веронічиної бабусі?

-З чим порівнюють калину?

-Хто був головними дійовими особами у легенді про мак?

-Яке церковне свято святкують українці,  пов’язане з маком?

-Символом якого державного свята є мак?

-Під яким гаслом проходило святкування цього року?

-_Чим займалися брати-Чорнобривці?

- Куди відправилася сестра?

-Хто розповів сестрі про долю її братів?

-Що дивного сталося наступного ранку?

Тож, давайте будемо берегти і цінувати те, що подарувала нам природа. Вирощуйте, доглядайте квіти, охороняйте природу, бо вона – наше життя.

 

                                  Що каже свіжих квітів жмутик?

                                       Про що їх мова непроста?

                                       Верба – одвертість, айстра – смуток,

                                        лілея біла – чистота.

                                        Конвалія – любов таємна,

                                        мак – юний цвіт, що не згаса.

                                        Лавр – завжди успіх, слава певна,

                                        а мальва – холодність,   краса.

                                        Дзвіночок польовий – то вдячність,

                                       троянда – то любов свята.

                                       Нарцис – то горда необачність,

                                       волошка – ніжність, простота.

                                        Саранка – лілія – сміливість

                                         півонія – життя багато літ,

                                        фіалочка – сором’язливість,

                                         любов минуща – первоцвіт.

                                         Ми любим квіти дарувати,.

                                         й коли настане слушний час –

                                         все те, що хочемо сказати,.

                                         букетик висловить за нас.

(Учні дарують присутнім букетики квітів-символів і пісню «Діти України – квіти України»)

-Ви сьогодні гарно й плідно всі попрацювали

Тож усі ви заробили дуже високі бали.

VII. Домашнє завдання

-Підготувати на наступний урок позакласного читання  легенди про тварин – символів України.
Швидко спливають хвилини
Ось і прощатись пора
Ми на прощання всім зичим
Щастя,  здоров’я й добра.