Інтегрований урок "Проєкт "Український борщ"
Назва проєкту: Рослинні компоненти борщу, або чому борщ український?
Немає страви кращої борщу…
П'ять казанів стояло юшки,
А в чотирьох були галушки,
Борщу трохи було не з шість…
І. Котляревський, «Енеїда»
Трейлер до проєкту (реклама): Напевно ви чули про оголошення борщу Національною нематеріальною культурною спадщиною України? Які рослинні компоненти цієї страви, що надали їй такої слави? Яке їхнє походження та особливості біологічного існування? Чим вони корисні для людини? І чому українці так люблять борщ, що ладні надати йому «пальму першості» у змаганні з іншими національними стравами? Які таємниці відкриє біологічне дослідження улюбленої українцями страви, яка стала справжнім національним брендом?
Інтегративно-асоціативна складова: ботаніка, систематика, біологія, біогеографія, біохімія, етимологія, філологія, українська література, історія, кулінарія, рослинництво.
Джерела інформації: цифрові ресурси
- http://www.volynpost.com/news/158874-hto-j-chomu-nazvav-borsch-borschem
- https://uk.wikipedia.org/wiki/
- https://cbo.org.ua/buryak-korist-i-shkoda-dlya-organizmu-lyudini/ © https://cbo.org.ua/
Навички та компетентності ХХІ століття:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Карта проєкту:
- Походження назви та історія українського борщу.
- Різновиди борщу за рослинними компонентами.
- Біологічна характеристика рослинних компонентів борщу.
- Висновки.
Інструкція для вчителя: проєкт може бути короткотривалим (на один урок), або середньо тривалим. Можна влаштувати інтегровані уроки, або, навіть, інтегрований інтерактивний навчальний день присвячений борщу, як національній страві. Збір інформації краще організувати заздалегідь, розділивши учнів на групи, надати конкретні завдання. Кількість рослин - компонентів борщу для дослідження можна обирати також на власний розсуд, головне, чим цікавіше, тим краще. Почати інтерактивний день можна з конференції, де виступатимуть «фахівці» з інформацією про рослини – компоненти борщу: «біологи», «хіміки», «історики», «географи», «лікарі», «філологи», «селекціонери» та інші на розсуд учителя та бажання учнів. Проєкт можна спрямувати на вивчення досягнень селекції та сільського господарства щодо вирощування культур – складових борщу. Можна перейти на фестивальний формат, представивши твори української культуру, де пригадується борщ та його рослинні компоненти. Завершити захід можна колективним приготуванням борщу. Треба подбати про дотримання санітарно – гігієнічних норм. Процес приготування борщу (нарізання овочів, натирання моркви, чищення картоплі, тощо) може проходити під керівництвом учителя обслуговуючої праці, за участю працівників шкільної їдальні. Під час приготування страви учні можуть ділитися рецептами та традиціями борщу в їхніх родинах. Завершити інтерактивний день доцільно дегустацією борщу, який приготували. Важливо, створити умови для того, що б учні зробили правильні наукові та виховні висновки, отримали життєві навички та компетентності.
|
|
|
|
|
|
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ТА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО БОРЩУ
Частина лінгвістів вважає, що слово "борщ" походить від назви рослини борщівник. Вона була традиційним компонентом головних селянських страв. У Польщі виник у 18 столітті "борщак", нині також там готують джурек. В Україні страва відома із 14 століття. З точки зору другої частини лінгвістів слово “борщ” складається із двох частин. Перша споріднена словами “бур”, “бор”, “бер” - від бурого кольору, і значить червоний.
Ще один варіант назви - від основного компоненту - буряка, який окультурили саме давні слов’яни, називаючи його на давньогрецькій “бета”, по другій літері алфавіту. У ті старі часи червоний колір іменували бурим. Тому буряк отримав таку назву. Щодо другої частини назви улюбленої страви більшості українців, то оту “щ” пов’язують зі старовинним родичем борщу - щами. Це суп із капусти, варений на м'ясному бульйоні. Майже борщ, але без буряка. Від з'єднання “бур” зі “щі” і виходить “борщ”.
Існує і така етимологічна версія про те, що перша частина слова «бор» від «боротися» (у значенні протистояти, конкурувати, перемагати), а друга частина – «щі» вказувала на те, з ким хотіли боротися українці, вказуючи на традиційну страву опонента. Тим самим, демонструючи, що український борщ смачніший і корисніший за російські щі.
Борщ унікальний своїми квасно-солодкими відтінками присмаку. Страва має більше десяти різновидів, що пов'язано з роз'єднанням у минулому українських земель, з існуванням різних частин українського народу в Польщі, Молдові, Румунії, Чехословаччині, з впливом на формування української кухні різних кулінарних звичаїв і смаків. Борщ набув широкого поширення в національних кухнях сусідніх народів.
Своєю національною стравою борщ вважають у Молдові, Польщі, Білорусі, Литві й Росії. Але тільки в Україні протягом віків сформувався справжній культ борщу і кожен край пишається місцевими особливостями приготування, кожна сімʼя має свій улюблений рецепт. Обов'язковим складником червоного борщу є столовий буряк. До ранньомодерного часу при приготуванні борщу використовували гичку, тобто листя, а не корінь буряка. Сорти буряків із солодким червоним коренем у Східній Європі з'явилися не раніше XVI століття.
|
|
|
|
|
|
РІЗНОВИДИ БОРЩУ ЗА РОСЛИННИМИ КОМПОНЕНТАМИ
Борщ був і залишається важливою стравою в культурах південних народів. Ця ситна їжа давала добру силу у важких сільських роботах. У старовинні кулінарні рецепти борщу включені кисла капуста, грудинка, старе сало і буряк. До появи у Східній Європі картоплі у борщ додавали корінь пастернаку, боби, пшоно, гречку, підсмажене борошно, вбивали сирі яйця, про що свідчить прислів’я «Бий, жінко, два яйця в борщ, хай пан знає, як хлоп уживає». У ХІХ столітті в борщ почали додавати картоплю й помідори. Найпоширенішими з цієї традиційної страви в Україні є український, пісний з грибами і квасолею, весняний холодний. Готують борщі з м'ясом, грибами, ковбасою, додаючи сметану. Пісний борщ з грибами заправляють олією з часником, а до борщу подають пампушки, политі олією з часником, або пиріжки з м'ясом і капустою. Крім звичних нам традиційних рецептів можна зустріти й більш екзотичні, приміром, зі свіжою рибою, оселедцем, морепродуктами, грибами або полуницею чи вишнями.
І ще один нюанс: давній борщ мало був схожим на юшку, його готували таким густим, щоб ложка в ньому стояла. У сучасній українській кулінарії співіснують три види традиційного борщу - червоний, зелений (щавелевий, весняний) та холодний (літній). Відрізняються рецепти й у різних регіонах, тому відомі назви: київський, полтавський, чернігівський, львівський, галицький, волинський тощо. Тож варто поекспериментувати і знайти свій рецепт.
|
|
|
|
|
|
БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИТИКА РОСЛИННИХ КОМПОНЕНТІВ БОРЩУ
Уявімо, що БОРЩ – це не страва, а велике зібрання, науковий «форум» рослинних культур, які «зібрались» для того, щоб заявити про себе, про своє біогеографічне та ботанічне походження, про свої особливості, та свою безперечну значущість для здоров’я українців та не тільки. На цей форум мають з’явитися «ветерани» борщу: борщівник (прадавній інгредієнт, який майже не використовують сьогодні), буряк, капуста, квасоля, пастернак, пшоно (просо). Найбільш сучасними учасниками «форуму» можна вважати картоплю, цибулю, томати, моркву, перець болгарський, часник. Екзотику складають: чорнослив, вишні. То ж проаналізуємо, хто вони, ці з дитинства знайомі нам рослини. Дамо відповіді на запитання про їх біогеографію, ботаніку та значення для людей. Складемо «досьє» (паспорт) на учасників «Борщового форуму».
ПАСПОРТ РОСЛИН – УЧАСНИКІВ «БОРЩОВОГО ФОРУМУ»
|
Рослина |
Систематика |
Ботанічний опис |
Біогеографічне походження |
Значення для здоров’я |
|
Борщівни́к (Heracleum) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Айстериди Порядок: Аралієцвіті Родина: Окружкові Рід: Борщівник |
Однорічна, рідше багаторічна трав'яна рослина. Стебла висотою від 20-50 см до 3-4 м. Листя зібрані в прикореневу розетку, довгочерешкові, великі, можуть бути перисто-роздільними, з сегментами різної форми. Квітки дрібні, білі, рідше зеленувато-жовті або яскраво-рожеві, зібрані в складні парасольки. Плід двосім’янка. |
Борщівник пухнастий та Борщівник моркв’янолистий є ендеміком України. Борщівник Сосновського, Борщівник Мантегацці – ендеміки Кавказу, в Україні належать до отруйних рослин. Відомо близько 70 видів, в Україні - 5. |
Отруйні види залишають небезпечні опіки на шкірі. Їстівні - вживали сирими, вареними, квашеними. Використовували для лікування від жару та як протиерозійний засіб. |
|
Буряк столовий (Beta vulgaris)
|
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Айстериди Порядок: Гвоздикоцвіті Родина: Амарантові Рід: Буряк |
Одно- та дворічна, трав'яниста, перехреснозапильна рослина. Волого- і світлолюбна. Головний корінь конусоподібний, має головку - з неї виростають листя; шийку; корінь з численними бічними відростками. Листок складається з черешка і серцеподібної пластинки. На головці коренеплоду репродуктивні бруньки, з яких на 2-й рік виростають квітконосні пагони. Насіння – горішки |
Відомий за 1500–2000 років до н.є. в Асирії, Вавілоні, Ірані й Вірменії. В Київській Русі його почали вирощувати з Х ст.. У 18 столітті з гібридних форм кормового буряка було відібрано цукровий буряк. З кінця 19 століття й у 20 столітті культура поширилася на всі континенти.. |
Коренеплід містить білка до 2 %, цукрів 25 %; вітаміни групи В, Е, РР, С; калій, залізо, кальцій, сполуки сірки, магній, хлор, цинк, мідь, марганець, бор, йод; бетаїн; антиоксиданти; амінокислоти; пектинові волокна; клітковину. |
|
Капуста (Brassica) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Розиди Порядок: Капустоцвітні Родина: Капустяні Рід: Капуста |
Дворічна рослина.У 1-й рік утворює вкорочений пагін. На 2-й рік з бруньок на пагоні розвиваються квітконосні пагони. Листки прості, великі, м'ясисті, з потужними жилками. Квітки великі, віночок жовтий або білий, до 2 см завширшки. Плоди — стручки. |
Рід походить із Західної Європи, Середземномор'я та регіонів Азії з помірним кліматом. Культурні види вирощують по всьому світі, деякі дикі види ростуть у вигляді бур'янів, особливо в Північній та Південній Америці, Австралії. |
Дуже низькокалорійна, багата на вітаміни К, C, В6, А, фолієву кислоту, марганець, кальцій, калій, магній, залізо, рибофлавін, антиоксиданти. |
|
Квасоля (Phaseolus)
|
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Розиди Порядок: Бобоцвіті Родина: Бобові Рід: Метеликові |
Трав'янисті рослини, частіше однорічні, більшою частиною в'юнкі, з перистим листям. Кожен лист має прилисники. Квіти у пазушних кистях. Квітколоже з чашевидним диском. Крила метеликового зрощені з човником. Біб двостулковий, між насінням з неповними перегородками з губчастої тканини. |
Існує близько 240 видів квасолі в тепліших областях обох півкуль, з яких 20 — культивуються, інші — дикорослі мешканці тропіків. Походить з Південної або Центральної Америки. |
Насіння багате легуміном, крохмалем, містить пектин, жири, білки. Збагачена магнієм, міддю, вітамінами групи В, залізом, кальцієм, фосфором, цинком.
|
|
Пастернак (Pastinaca) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Айстериди Порядок: Аралієцвіті Родина: Окружкові Рід: Пастернак |
Дворічна рослина. У перший рік утворює великий білий коренеплід та розетку з 3—7 великих розсічених листків висотою 60—70 см. На другий рік з'являється розгалужений квітконіс, на якому розвиваються квітки, насіння. Рослина дуже холодостійка, вимоглива до родючості ґрунту, світлолюбна. |
Насіння знайдено в розкопках доби неоліту на території Швейцарії. Був важливим продуктом харчування до завезення в Європу картоплі. Дикорослі форми відомі на Кавказі та Балканах. В Україні поширення набув в XVIII ст. |
Коренеплоди містять вітаміни С, В1, В2, В6, РР, каротину, ефірних олій, ферментів, білку, пектину, клітковини. При температурі понад 20 °C листки виділяють леткі речовини, які викликають опіки шкіри. |
|
Просо (Panicum) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Однодольні Підклас: Тонконогоцвіті Порядок: Тонконогові Родина: Просові |
Однорічна злакова світлолюбна, теплолюбна, стійка до спеки рослина. Має добре розвинену кореневу систему. Стебло довге – соломина, листя з видовженою листковою пластинкою без черешка з паралельним жилкуванням. Суцвіття – волоть, плід – зернівка. |
Із III тисячоліття до нашої ери просо вирощують як сільгосподарську культуру у Китаї, Європі, Монголії та Північній Африці. |
Цінна хлібна, технічна і кормова культура. Зерно містить 55-58% крохмалю, 10-11 % білку, 4 % жиру, характеризується високим вмістом клітковини (3-8%). |
|
Картопля (Solanum tuberosum) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Айстериди Порядок: Пасльоноцвіті Родина: Пасльонові Рід:Паслін |
Однорічна рослина. Коренева система мичкувата. Надземні пагони – столони утворюють підземні бульби. Листки розміщені на стеблах спірально, мають два прилистки. Квітки двостатеві, п'ятичленні: чашечка складається з п'яти зрослих чашолистків, віночок — з п'яти зрослих пелюсток. У квітці - п'ять тичинок. Плід — багатонасінна ягода. |
Походить з Південної Америки. Вперше була одомашнена на території Перу. Після завоювання в 16 сторіччі Південної Америки іспанцями, потрапила до Європи. В Україні почали вирощувати «земляне яблуко» з 1780 року. |
У бульбах знайдено піридоксин, аскорбінову кислоту; виявлено мідь, |
|
Цибуля (Allium) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Однодольні Ряд: Холодкоцвіті Родина: Амарілісові Рід: Цибулеві |
Цибулини поодинокі; зовнішні оболонки, коричневі. Листя сидячі, циліндричні. Суцвіття —зонтик, Квіти двостатеві, Сегменти оцвітини від білого до зеленувато-білого, жовтого, фіолетового, рожевого кольорів. Плід — коробочка. Насіння чорне, ромбоподібне або кулясте. |
Родом із гірських районів середньої Азії, звідки поширився по всьому світу. Перші відомості доходять з часів четвертого тисячоліття до н. е. Цибуля і часник були добре відомі стародавнім єгиптянам. |
Містить до14 % цукрів, вітаміни А, В, С, ефірні олії, мінеральні солі (калій, залізо, кобальт, марганець, селен, цинк, сірка), каротин. Стимулює секрецію шлунку, має фітонцидні дії, тощо |
|
Помідор (Lycopersicum) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Айстериди Порядок: Пасльоноцвіті Родина: Пасльонові Рід: Помідор |
Однорічна трав'яниста заввишки 40—120 см. Цвіте в червні - вересні. Листки непарноперисторозсічені, з довгасто-яйцеподібними листочками. Квітки двостатеві, дрібні, жовті, на довгих ніжках, зібрані півзонтиками. Плід — велика куляста або видовжена, соковита, м'ясиста, дво- чи багатокамерна ягода. |
Походять з Центральної та Південної Америки. Дикі види одомашнили в Мексиці, і дали назву «великий фізаліс». В 1498 р. Колумб привіз їх в Іспанію і Португалію. На Запоріжжі стоїть монумент «Слава помідору!» |
Постачальник вітаміну А, який підтримує імунітет, зір та здоров'я шкіри. Вітамін К - для кісток. А калій -поживна речовина для роботи серця, скорочення м'язів та підтримки здорового артеріального тиску. |
|
Морква (Daucus) |
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Ряд: Аралієцвіті Родина: Окружкові Рід: Морква |
Дворічна, травяниста. У перший рік утворюється розетка прикореневого листя та коренеплід. Суцвіття- складний зонтик. Квіти білі з дрібними зубчиками чашечки та жовтуватими пелюстками. Плоди — дрібні, двохсім'янники довжиною 3-4 мм. |
Походить від дикої, яка росте в горах Афганістану. Насіння знайдене серед неолітичних селищ швейцарських Альп. Від індоєвропейського слова «морк» - будь-яке їстівне коріння. Відома і в давній Греції і в Римі. |
Коренеплоди містять ефірної олії, вітаміни: А, В1, РР, В2, В6, С, біотин, фолієву кислоту, ферменти, що регулюють обмінні процеси та імунітет. «Чемпіон» каротину. |
|
Перець (Capsicum annuum)
|
Домен: Еукаріоти Царство: Зелені рослини Відділ: Вищі рослини Надклас: Покритонасінні Клас: Еудікоти Підклас: Айстериди Порядок: Пасльоноцвіті Родина: Пасльонові Рід: Перець звичайний |
Коренева система добре розвинена, чуттєва до холоду. Стебло трав'янисте, у молодому віці м'яке, у дорослих рослин грубе. Квітки утворюються в пазухах листя по одному, рідше по двох. Цвітіння до самих заморозків. Плоди — багатонасінні несправжні ягоди, червоні, жовтогарячі, жовті, коричневі, зелені, різноманітні за формою, розміром і масою. |
У дикому стані зростає в тропічних районах Америки. Як городина став відомий після відкриття Америки, звідти його привезли до Іспанії, Італії і Болгарії. Звідти в XIX столітті перець потрапив до України. |
Багатий на вітаміни С, В1, В2, Е, каротин і рутин, що зміцнюють стінки кровоносних |
|
|
|
|
|
|
ВИСНОВКИ:
Борщ – багатокомпонентна національна страва, основу якої складають вегетативні органи і плоди рослин всього світу. Це корисна їжа, яка дає енергію і насичує організм людини вітамінами та важливими для здоров’я речовинами. Проєкт говорить, що українці - працьовита, допитлива, творча нація, яка змогла районувати в Україні та покращити в сортовому плані культури інших країн. Це доброзичливі, дружні люди, які здатні об’єднувати навколо власних традицій багато інших народів. Традиції українського народу спонукають до подальшого розвитку в Україні сільського господарства, селекції, агрономії, тощо.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку