Інтегрований урок у 4 класі літературного читання та музичного мистецтва

Інтегрований урок у 4 класі

літературного читання та музичного мистецтва

Тема уроку літературного читання: Музей «Заповіту» Т.Г.Шевченка в Переяславі

Мета: розширити знання учнів про життя та творчість Т. Г. Шевченка; ознайомити з деякими відомостями про історію створення «Заповіту»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати прочитане; виховувати любов та повагу до безсмертного імені Кобзаря. 

Тема уроку музичного мистецтва: Народна пісня у творчості     композиторів

Мета: закріплення знань про жанри народних пісень, повторення вивчених пісень, розширення музичного кругозору через слухання музики, розвиток слуху, вокально-хорових навичок, уміння аналізувати музику, відчувати її, прищеплення любові до народної творчості і поваги до творчості композиторів, а також підведення дітей до висновку, що композитор тільки тоді стає відомим і творчість його люблять і пам’ятають, коли він живиться із криниці народної творчості.

Тема інтегрованого уроку: Т.Г.Шевченко та українська пісня

Тип уроку  Інтегрований

Хід уроку

Учителі 

І.- Чи почули всі дзвінок?

Він покликав на урок

Стали, діти, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько.

Сьогодні урок – відкритий для всіх,

Багато гостей. Тож вітаємо їх!

 (Музичне вітання)

- Роботи у нас багато і тому пропоную:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитись, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

• Над якою темою ми працюємо?
• Про що говорили на минулому уроці?
• Що готували вдома?
• (Перевірка вірша 4 учні)

- Ви щойно розповідали вірш, який став літературною основою пісні, яка мільйонами українців сприймається як музичний символ нації. Образ Дніпра, який уособлює могутні сили народу, геніально оспіваний у творчості Шевченка, уже неможливо уявити без мелодії, яку довгий час вважали народною. Насправді ж її автором є Данило Якович Крижановський.

Це пісні-роздум, забарвлена в суворі тони. Водночас м’якість та плавність рухів споріднюють її з ліричними українськими піснями. Ще однією з визначних рис цієї пісні є наближеність до пісень-гімнів.

Широка співуча мелодія змальовує безкраї обрії Дніпра й створює відчуття рішучості, нездоланної могутності нашого народу. Послухайте, будь ласка, цю пісню у виконанні народного хору та подивіться репродукцію картини М.Бурачека, яка була навіяна поезією Шевченка і також називається «Реве та стогне Дніпр широкий».

*(Слухання, питання «Чи співпадає загальний настрій поезії, картини та пісні?»)

Вчитель початкових класів.

• А сьогодні продовжимо вести розмову про  творчий шлях геніального сина українського народу  та  дізнаємося про історію створення його безсмертного «Заповіту». 

 Робота з підручником с.86 читає учень

— Коли було відкрито музей «Заповіту»?  ( прочитати речення)

—  Назвіть дату створення знаменитого твору? 

— Які незвичайні дерева можна побачити у садибі Козачковського? 

— Хто їх посадив? 

— Що сказав Тарас Григорович, саджаючи дерева?  ( прочитати)

Цікаво знати! 

— «Заповіт», перекладений нині 147 мовами світу, написаний Т. Г. Шевченком 25 грудня 1845 року. 

Як він народився? За яких обставин Шевченко написав своє «невмируще слово»? 

...Грудень 1845 року видався напрочуд сніжним і морозяним. Криві, вузенькі вулички старовинного Києва вкрили замети. Саме тієї пори вирушав у далеку дорогу — аж на Полтавщину — Тарас Шевченко. 

У Полтаві він поквапився до Шведської могили, яку хотів замалювати, бо ще раніше не бачив місцевість, де було поховано загиблих під час Полтавської битви шведів,  За малюванням  побачив поета  поміщика  Степана  Самійлова, з котрим Шевченко здавна приятелював. Разом дісталися хутора В’юниця, де сім’я Самійлових радо привітала поета. А на ранок Шевченкові стало зле. Місцевий фельдшер визначив — запалення легенів. На сімейній раді вирішили — негайно відправити хворого поета в Переяслав до лікаря Андрія Козачковського, котрий був добрим знайомим як Самойлових, так і самого Шевченка.

Зустріли хворого Шевченка в Переяславі добре. Йому відвели окрему кімнату, оточили увагою. Лікар робив усе можливе, аби швидше поставити свого земляка на ноги! 

Третьої ночі настала криза. Хворий відчував повне виснаження — груди здавлювала задуха, серце калатало, мов дзвін. Збуджена уява малювала гнітючі картини, а в голові роїлися похмурі думки. Та найбільше ятрила одна думка: «Я ще мало встиг зробити для рідного народу... Яким же буде моє останнє слово до людей?». Відтак дістав олівця й записника. На білому полі свіжою борозенкою лягли перші рядки: 

Мультимедійна презентація ( музей у Переяслові)

ІІ.

- На прикладах пісень, написаних на поезію Шевченка, поговоримо про те, як народна пісня впливає на творчість композиторів, як вона надихає професійних музикантів створювати перлини вокальної музики. Тож давайте згадаємо, що таке народна пісня? Композиторська? Які бувають народні пісні? Чим народна пісня відрізняється від композиторської? Чи може композитор стати великим без вивчення і без любові до рідної пісні? (Відповідають) Молодці!!

ІІІ.

- На слова якого автора багатьма українськими композиторами теж були написані пісні, в тому числі М. Лисенко та Г. Гладким.

- Скажіть, будь ласка, як називали великого Шевченка? (Кобзар, співець українського народу). Молодці! Тому не дивно, що багато народних пісень написані саме на вірші цього поета. І зараз одну з них ми заспіваємо. Це пісня «Зацвіла в долині червона калина». Але перед виконанням ми повинні що зробити? (розспіватися)

(Розспівка, виконання пісні)

Молодці! А тепер послухайте, як на ці ж самі вірші під враженням від народної пісні написала свій твір про ту саму червону калину українська композиторка Б.Фільц. (Слухання, аналіз чи сподобалася пісня, чим відрізняється).

- А тепер пригадайте, як ще використовують українські пісні композитори? (Створюють обробки) Добре! А що таке обробки народних пісень? (Відповідають).

А яку українську пісню і в обробці якого композитора ми вивчили на попередніх уроках? («Зоре моя вечірняя» Я. Степового) Що ви про неї знаєте? (Відповідають «Поетичний текст пісні – це уривок з поеми Т.Шевченка «Княжна», яку поет написав у засланні на Аралі. Вдалині від України, у степах Казахстану, поет дуже тужив за рідним краєм, рідною природою.

З поетичними образами вірша перегукується настрій картини Т. Шевченка «Місячна ніч на Кос-Аралі». Можливо, цей краєвид нагадав поету його рідні місця і надихнув на створення поетичних рядків).

- Гарно! Тож зараз давайте її виконаємо. (Виконують пісню, споглядають картину, після виконання відповідають на питання «Які почуття виражені в пісні, які ознаки нам говорять про її приналежність до народності?»)

IV. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися про Т. Г. Шевченка? 

- Які пісні ми сьогодні співали і слухали?

- На слова якого поета?

- Чи розкриває музика своїми особливими засобами зміст і настрій віршів Шевченка?

- Чи може композитор писати музику, яку будуть любити і пам’ятати, не знаючи рідної пісні?

Добре! Молодці!

V. Домашнє завдання

    -Відповідати на запитання рубрики «Чи уважно ти читав?» (с. 87).

    - Намалювати ілюстрацію до однієї з пісень, що звучали на уроці.