Інтегрований урок з географії та математики для 6 класу "Погода"

Про матеріал
Інтегрований урок з географії та математики на тему "Погода" (6 клас) з використанням інтерактивної дошки
Перегляд файлу

 

Інтегрований урок з географії та математики для 6 класу

на тему «Погода»

 

Мета:  формувати  математичні та географічні предметні компетентності;

компетентності  екологічні, комунікативні, громадянську та соціальну, компетентності в галузі природничих наук; продовжити формування компетентностей  навчання впродовж життя та соціокультурної.

Обладнання: презентація , «Погода», фішки, записи  звуків  природи,   роздатковий  матеріал, інтерактивна дошка, метеорологічні прилади.

 

Хід  уроку

  1. Організаційний  момент
  2. Актуалізація опорних знань 

Сьогодні  у  нас  буде  незвичайний  урок, адже  його  проведуть   два  вчителі: географії  і математики. А  тему  ми  дізнаємося, коли розв’яжемо  такі  приклади :

  1. -8+6 ;  2) -7∙(-4) ;  3) -45+45 ;  4) 9 ∙(-2) ;  5) -13-7 ;  6) 26+(-2)

   П -2 О28  Г 0  О -18  Д  -20  А  24

 

  1.          Засвоєння нових знань.  Презентація «Погода»

Запис в зошиті теми уроку,  мотивація. Перегляд презентації.

- Які складові погоди ви знаєте?( на магнітній дошці)

Температура

Атмосферний  тиск

Напрям  і  сила  вітру

Атмосферні  опади

Хмарність

Вологість  повітря

Перевіримо ваші знання, запишемо складові погоди в зошит.

Метеорологи  мають  справу  з  додатніми  і  від’ємними  числами. А хто  ж  першим  відчув  потребу   у  від'ємних  числах ?

Географи  і  моряки, бо  їм  треба  було  знати  положення  міст.

Геологи, бо  їм  треба  було  знати  висоту  гір, глибину  впадин  і морів.

Фізики, інженери, астрономи, лікарі, бо  треба  було  вимірювати  температуру.

У XVIII ст. шведським ученим Цельсієм була запропонована  вимірювальна  шкала, у якій за початок відліку (нуль) була прийнята температура плавлення  льоду, а температура кипіння води - за 100.

До речі, найвищу температуру +42 в Україні було зафіксовано в Луганську в серпні 2010 р., а найнижчу - 41,9 теж у Луганську у січні 1935 р.

 

  1. Первинна перевірка засвоєння знань.

4.1.Задачі ( робота в парах)

1. О 14 год. термометр показував - 10 , а ввечері - 16. Визначте різницю  температур  удень  і  ввечері.

2. 10 лютого о 14 год. температура повітря біля печери Кришталева, що на Тернопільщині, була - 8 , а в середині печери вона становила +11.

Визначте різницю температур.

3. Прилад  радіозонду, випущеного  над  Кримськими  горами  в  стратосферу, зафіксували  температуру  -  84 . У  цей  же  час  температура  повітря  на  поверхні  Землі  становила  +21 . На  скільки  градусів  температура  на  Землі  була  вищою, ніж  у  стратосфері?

4. Визначте, яка  буде  температура  повітря  на  вершині  гори  Ельбрус, якщо  біля  її  підніжжя  вона  становила   +22 .

5. Встановіть  висоту  гори, якщо  відомо, що  на  її  вершині  температура  дорівнює  -  18 , а  біля  підніжжя  -  +6

6. Який  атмосферний  тиск  і  температура  за  бортом  літака, що  летить  на  висоті  6 км, якщо  відомо, що  на  земній  поверхні  температура  +25 , а тиск – 760 мм ртутного  стовпчика?

 

4.2. Історико - математична вікторина

1. Де виникли від'ємні числа?

 (В Китаї, в I ст. до н.е.)

2. Як позначали додатні та від'ємні числа в Китаї?

 (Додатні – червоним  кольором, від'ємні  - чорним) 

3. Хто з європейських математиків першим почав використовувати від'ємні числа?

 (Леонардо Пізанський)

4. Хто зобразив від'ємні числа на монорейковій дорозі?

 (Французький  математик  Рене  Декарт)

5. Як  називали  від'ємні  числа   німецькі  релігійні  фанати?

 ( «Числами  від  сатани»)

6. Хто  з   математиків  досліджував  від'ємні  числа  ?

 ( М.В.Остроградський)

 

4.3. Визначення середніх температур

 

1 варіант – зимових  місяців :  грудень -  - 7,9 ; січень - - 6,5 ; лютий -
- 15  (Відповідь: - 9,8)

2 варіант – осінніх  місяців : вересень - +18,4; жовтень –+ 8,2;

листопад – -0,8  ( Відповідь : +8,6 )

 

4.4. Побудувати  графік  добового  ходу  температур

 

Добовий  хід  температур

 

Час 

спостереження

8 год.

12 год.

16 год.

20 год.

24 год.

04 год.

Температура

повітря

+2°

+6°

+4°

- 2°

- 4°

 

  1. Фізкультхвилинка

Ви гарно працювали, втомилися, давайте відпочинемо. Прийміть зручну позу, положіть руки на коліна, обіпріться на стілець , закрийте очі і давайте полинемо в світ  чарівної природи (Звукозапис  – голоси лісу)

 

  1. Первинне засвоєння знань.

 

Продовжуємо працювати . А зараз давайте розгадаємо загадки про атмосферні опади.

  1. Контроль і самоперевірка знань. 

7.1. Вітер ( звукозапис)

Яке погодне явище ви почули?  Згадаємо морський берег, легенький вітерець… Що таке бриз? Як він змінює свій напрям? Зараз ви самостійно позначите напрям вітру, враховуючи різницю тиску.

 Визначити  напрямок  вітру. (Завдання  проектується  і виконується на  інтерактивній  дошці)

В  якому  випадку  сила  вітру  буде  найбільшою ?

 

747

714

415

780

570

612

612

512

760

760

516

480

 

7.2. Народні  прикмети (випереджаюче завдання)

     Не тільки метеорологи і синоптики створюють прогноз погоди, а й народ та природа. Наші предки уміли передбачати погоду за народними прикметами.

  Хоч лютий і останній місяць зими, але він може  ще і снігом потрусити, і морозом посікти. Колись місяць називали «сніжнем», «бокогрієм», «меженем», адже це календарна межа між зимою та весною.

15 лютого – Стрітення. Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.

23 лютого – Прохора. До Прохора баба охала: ой, холодно! Прийшли Прохір і Влас – уже весна у нас!

24 лютого – Власа. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде.

7.3. Знайти  відповідність  між  атмосферними  явищами  і  умовними  знаками

Під час вивчення теми «Атмосфера» ми з вами вивчали умовні знаки, якими метеорологи позначають атмосферні явища на картах. Вам треба знайти відповідність між явищами і позначеннями.

(Завдання  проектується  і виконується на  інтерактивній  дошці)

7.4. «Переплутані  літери»

«Коли забув ти рідну мову, яка б та мова не була,

Ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла».

Згадаймо  солов’їну  українську мову. Розшифруйте поняття, в яких переплутались літери.

ПОВІТРЯ  - ВОПІТРЯ

ПОГОДА - ДАГОПО

ВІТЕР  - РІВЕТ

РОСА  - АСОР

ТУМАН  - МАНТУ

СНІГ  - ГНІС

 

7.5. Знайди  пару  між  складовими  погоди  і  приладами,  якими  її  вимірюють

 Вам треба знайти відповідність між складовими погоди та приладами.

    (Завдання  проектується  і виконується на  інтерактивній  дошці)

 

7.6.  Практичні  задачі

Теорія без практики – ніщо. Тому давайте виконаємо і пояснимо практичні завдання.

  1.  Хлопці граючись, надягнули на снігову бабу хутряну шубу. Шуба була тепла, і вони думали, що снігова баба швидко розтане. Але коли зняли шубу, то побачили, що снігова баба не змінилася. Чому?Адже всім відомо, що хутряна шуба тепла, так чому ж  вона не гріє?

     Шуба не гріє, а зберігає тепло або холод. Між волосками шуби перебуває повітря, яке погано проводить тепло.

  1. М’яч відскакує і підстрибує під час удару  Чому?

         Повітря стисле і пружне, а в м’ячі – стиснене повітря.

 

8. Підбиття підсумків  уроку. Рефлексія.

 

1) Підрахунок  фішок – оцінювання правильних відповідей

2)Технологія «Мікрофон» - рефлексія

Закінчіть  речення:

  1. Під  час  уроку  мені  сподобалося…
  2. Найскладнішим  для  мене  було…
  3. Ми  подолали  такі  труднощі …

3) Учителі  пропонують  підняти  картки  для оцінки  своєї  роботи  на  уроці:

зелений  квадрат -  задоволений  своєю  роботою;

жовтий  -  могло  бути  краще;

червоний  -  не  задоволений.

docx
Додано
5 травня 2020
Переглядів
844
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку