Інтегрований урок з всесвітньої історії та світової літератури Франція в ХVI- першій половині XVII століття

       Інтегрований  урок  з    всесвітньої історії та світової  

        літератури  на тему:

«Франція   в    ХVI –  першій половині  XVII століття»

                                                       Вчитель історії 

                                           Пасічанської ЗОШ І-ІІ ступенів

                                          Романко  Олена  Володимирівна

   Мета: сформувати уявлення про становлення абсолютизму у Франції, створити умови для розуміння ролі особистості у формуванні абсолютизму на прикладі кардинала Рішельє; розглянути життя монарха у Франції, встановити зв'язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками розвитку абсолютизму у Франції; охарактеризувати абсолютну монархію у Франції , розвивати вміння порівнювати учасників громадянської війни у Франції, висловлювати свою думку щодо впливу релігії на формування влади в державі. 

 Очікувані результати: учні навчаться називати дати, пов’язані з історією Франції, показувати на карті територію Франції в перспективі її розвитку, напрямки військових походів та перебіг громадянської війни у  Франції, застосовувати і пояснювати на прикладах поняття та терміни, характеризувати абсолютну монархію у Франції, порівнювати учасників громадянської війни у Франції, висловлювати свою думку щодо впливу релігії на формування влади в державі.

Тип уроку:  урок засвоєння нових  знань.

Обладнання: карта світу, Європи, Франції.

     Поняття: цензова, десятина, «дворянство шпаги», «дворянство мантії», 

     абсолютизм, абсолютна монархія, гугеноти, гугенотські війни, Бурбони,  

     інтенданти, едикт.

     Основні  події та дати:  1562 рік – початок громадянських війн, 1572 –     «Варфоломіївська ніч», 1589 – Нантський едикт, 1585 – 1642 – кардинал Рішельє, 1629 – «Едикт милості».

Історичні постаті:  Франциск І, Генріх  Наварський, Гізи, Катерина Медичі, Генріх  ІV Бурбон, Рішельє.

                                                    План  вивчення нового матеріалу.

1. Французьке суспільство на початку Нового часу.
2. Французький абсолютизм.
3. Реформація у Франції.
4. Редігійні війни у Франції (1562 – 1594 рр)
5.  Кардинал Рішельє і тріумф абсолютизму.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Супроводжується  демонстрацією презентаціх.

ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ:

Франція у XVI ст. була найбільш населеною країною Європи. Чисельність її жителів сягала 15-18 млн чоловік. Її столиця Париж була у ті часи найбільшим містом Європи із населенням 300 тис. жителів. Об'єднання Франції в єдину централізовану державу завершилося наприкінці XV ст.

2. Французький абсолютизм.

 Учні  опрацьовують матеріал підручника і заповнюють таблицю.

3. Реформація у Франції.

Об'єднати учнів у групи. Одна група описує католицизм, інша – протестантизм. Потім порівнюють.

    У католицизмі існує організаційна єдність віруючих, скріплена авторитетом Папи  Римського. У протестантів не існує  єдності і немає глави церкви. Священнослужителями в католиків можуть бути тільки чоловіки, у протестантів серед духовенства зустрічаються також жінки. Католики приймають хрещення у  будь – якому віці, протестанти – тільки в зрілому. Католики визнають культ Діви Марії. Богородиця для протестантів – лише досконала жінка. Немає також культу святих. У католиків сім таїнств церкви, у протестантів – тільки два, а в деяких течіях – жодного. У католиків існує поняття про посмертне страждання душі. Протестанти вірять  тільки в Страшний Суд. Католики причащаються на прісному хлібі, для протестантів вид хліба для причастя неважливий. Католики сповідаються в присутності священника, протестанти – без посередника перед Богом. У протестантів немає особливої форми богослужіння. Протестанти не визнають ікон, хреста, не шанують мощі святих, як це прийнято в католиків.

4. Релігійні війни у Франції.

Заповнити  таблицю  «Релігійні війни у Франції» використовуючи наданий матеріал.

Релігійні (гугенотські) війни – війни у Франції між католиками і кальвіністами (гугенотами) у другій половині XVI ст. Сучасники називали їх громадянськими війнами.

Основні причини

Поширення у Франції, особливо на півдні країни, кальвінізму. Ворожнеча між двома гілками династії Капетингів – Валуа (перебували при владі) і Бурбонами. Погіршення становища різних соціальних верств унаслідок «революції цін» і важкого податкового тягаря. Поразка Франції в Італійських війнах. Незадоволене дворянство, яке годували ці війни, шукало нової сфери діяльності, пенсій, посад тощо. Поширення опозиційних настроїв серед провінційної знаті та дворянства, незадоволених зміцненням абсолютизму. Ослаблення королівської влади після смерті Генріха II сприяло формуванню різних опозиційних угруповань.

Ворогуючі угруповання

Католики:

• очолювали лотаринзькі герцоги Гізи;• спиралися на не задоволену абсолютистською політикою знать північно-східних і центральних провінцій та міста цих земель, які були не задоволені податковим тягарем;• уважали себе захисниками престолу і католицької церкви.

Гугеноти:

• очолювали представники роду Бурбонів;• спиралися на не задоволену становленням абсолютизму знать і дворянство південно-західних і південних провінцій та міста цих областей, які чинили опір утраті колишніх привілеїв самоуправління;• були кальвіністами і розраховували покращити своє становище секуляризацією церковних земель.

Привід. 1 березня 1562 р. Загоном, очолюваним герцогом Франциском Гізом, було вбито невелику групу гугенотів під час їхньої молитви в містечку Вассі.

Періоди.

• 1562–1570 рр. Боротьба не відрізнялася жорстокістю. Обидва угруповання намагалися захопити короля і правити від його імені.• 1572–1576 рр. Загострення боротьби. Широкомасштабні воєнні дії. Католики і гугеноти почали виступати проти правлячої династії.• 1580–1594 рр. Погіршення економічної ситуації в країні. Падіння авторитету короля Генріха III. Поява на політичній арені нового вождя гугенотів Генріха Наваррського. Завершення.• 1598 р. Підписання королем Генріхом IV Нантського едикту. Офіційною релігією у Франції був оголошений католицизм, але також гарантувалися права гугенотів.

5. Кардинал Рішельє  і тріумф абсолютизму.

Доповіді учнів, які підготували матеріал про Генріха  ІV та кардинала Рішельє. Під час виступів учнів усі інші складають коротку тезисну характеристику історичних осіб.

Генріха  ІV (Генріх Бурбон).

1. Підписання Нантського удикту;
2. Списання більшості боргів дворянам;
3. Зниження податків на селян;
4. Політика протекціонізму;
5. Зменшення мита;
6. Ліквідація внутрішньої митниці;
7. Виділення коштів для розвитку мануфактур;
8. Уведення  Ради нотаблів замість Генеральних штатів;
9. Обмеження влади аристократів;

10)Колонізація Канади.

11) обмеження влади губернаторів;

12) інтенданти – виконавці волі короля;

13) 1610 – вбивство Генріха  ІV фанатиком;

14)  «добрий король».

Кардинал Рішельє.                                                                                                                Рішельє народився в  Парижі, в сім’ї важливого державного чиновника 9 вересня 1585 році з’явився син, якого назвали Арман Жан дю Плессі. Освіту здобував у Наваррском коледжі.
В 1607 році, в квітні після посвяти в сан, юнак стає єпископом.
Через півроку в Сорбонні він, захистивши дисертацію з предмету богослов’я, стає доктором філософії. В 1608 році, в грудні йому довіряють в Люсоні завідувати єпископатом.
В 1614 році єпископ приїжджає в Париж. Там від духовенства обирається Депутатом Генеральних Штатів. 
З 1615 року Рішельє є наставником Анни Австрійської. У 1616 році, у листопаді він починає працювати державним секретарем Франції і займається питаннями країни, що зачіпають зовнішню і військову політику.
У 1617 році стає керівником в Раді королеви. 
З 1617 року по 1624 рік єпископ Рішельє, перебуваючи поза Парижа, пише свої основні праці з богослов’я. 
У 1622 році удостоюється звання кардинала.
З 1624 року і до кінця свого життя, Рішельє знаходиться за короля на посаді першого міністра. 
В 1629 році йому присвоюють звання генерал-лейтенанта, особливий титул Його Величності.
У 1631 році отримав ще один титул – герцог. 
Помер кардинал взимку в Парижі, 5 грудня 1642 року.

Вчитель  зарубіжної літератури.

Королівські мушкетери

      Із назвою «мушкетери» більшість людей знайома з епопеї А.Дюма «Три мушкетери» або із фільмів про часи кардинала Рішельє. Мушкетери – солдати ХVІ – ХVІІ століття, озброєні мушкетом, а також частини кавалерії в декількох країнах Європи і Азії.

      В армії короля Карла V в кожному підрозділі піхоти було 10 мушкетерів. Через певний час їхня кількість значно збільшилася, і вони складали до двох третин усієї піхоти. Такий склад був у армії протягом Тридцятилітньої війни.

      Генріх ІV створив для своєї охорони роту «карабінерів», яка складалася з дворян, озброєних карабінами. У 1622 році  Людовік ХІІІ наказав замінити карабіни мушкетами з довгим стволом – з цього часу їх почали називати «мушкетери королівського військового дому». Саме про них і ведеться мова. Рота під час свого формування налічувала 100 рядових мушкетерів, капітана, 2 лейтенантів та 4 корнетів. Із 1634 року капітаном роти вважався король, хоча фактично командир носив звання капітан – лейтенант – цю посаду обіймав де Тревіль (Жан – Арман де Пейре, сеньйор, із 1643 року граф де Труавіль, інакше де Тревіль). Де Тревіль був гасконцем, тому через певний час більшість роти складали вихідці із Гасконії. Мушкетери мали коней сірої масті, тому їх прозвали «сірі мушкетери». 

Завдання на контурній карті.

Позначте:

1.  території, які залишилися вірні католицизму;
2. Підпишіть міста Париж, Ла-Рошель;
3. Підпишіть місто, де був підписаний едикт, який ознаменував завершення релігійних війн у Франції;
4. Обведіть кордони Франції за часів кардинала Рішельє.

ІV. Узагальнення та систематизація  знань.

1. Складіть кросворд із понять, з якими ознайомилися на уроці.

V. Підсумки уроку.

Основні висновки.

З ХV – ХVІ століття у Франції утвердився абсолютизм, який остаточно був закріплений правлінням короля Генріха  ІV та кардинала Рішельє. Франція пройшла через громадянську релігійну війну, результатом якої стало толерантне ставлення до різних віро сподівань.Франція почала створювати власну колоніальну імперію.

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал  підручника та виконати завдання до нього.
2. Творче завдання. Описати життя двору під час правління Людовіка ХІІІ.
3. Випереджальне завдання. Підготувати опис Версаля.