Інтегрований виховний захід "А льон цвіте..."

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ПРОФЕСІЙНОЇ

(ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ)

«КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ»

(КЗППТО «КПКТД»)

 

 

 

Інтегрований виховний захід

« А льон цвіте…»: відображення давніх сільськогосподарських культур льону та коноплі в українській мові, літературі, біології та екології, географії, звичаях українського народу та у професіях «Кухар», «Перукар (перукар-модельєр)»,

 «Продавець непродовольчих товарів»

( в рамках відзначення Всесвітнього дня екології 

01 листопада 2024 р.)

 

 

                                                                                 Підготувала:

                                                       Писарець Наталія Віталіївна,

                                                                           викладач української мови та літератури,

                                                                        спеціаліст вищої категорії, ст. викладач

 

 

 

 

 

Київ - 2024

План відкритого виховного заходу

Тема: « А льон цвіте…»: відображення давніх сільськогосподарських культур льону та коноплі в українській мові, літературі, біології та екології, географії, звичаях українського народу та у професіях «кухар», «перукар (перукар-модельєр)», «продавець непродовольчих товарів» ( в рамках відзначення Всесвітнього дня екології  01 листопада)

Мета:

навчальна: ознайомити здобувачів зі специфікою таких неправомірно забутих с/г культур як льон та конопля, спираючись на знання з біології, екології та географії, розглянути їх відображення  у побуті, звичаях, матеріальній та духовній культурі українського народу, вказати на їх універсальність, важливість та ефективність використання виробів із цих рослин у сьогоднішніх кулінарії, б’юті-індустрії, сфері послуг та можливості застосування у щоденному побуті українців;

розвивальна: розвинути уявлення про вагомість вказаних культур у побутовому та промисловому використанні, поглибити навички критичного мислення, вдосконалити вміння дослідницько-пошукової роботи, грамотного, свідомого, осмисленого підходу і вибору товарів та послуг як споживача та громадянина в країні, що має серйозні проблеми з довкіллям та зазнає щоденного екоциду від ворога;

виховна: звернути увагу на актуальність тематики у часи сьогодення, виховувати навички використання екологічно чистої, корисної, якісної продукції в усіх сферах життя та професійній діяльності, мотивувати у пріоритетах до натуральної, нешкідливої для довкілля сировини, прищеплювати любов та бережливе ставлення до ресурсів планети, розвивати естетичний смак та здоров’язберігаючу функцію, залучати молодь до національних традицій та історичного спадку .

Дата: 01.11.2024

Група: № 29, № 24.

Аудиторія: кабінет української мови.

Оснащення: мультимедійна презентація, музичний супровід (кліпи та уривки з пісень), тексти художніх творів, демонстраційний матеріал (натуральні вироби, страви з льону та коноплі), вироби українського народного вжитку, інтерактивний ресурс ШІ.

ХІД ЗАХОДУ

І. Кліп «А льон цвіте…» Валерія Судче (00.00 – 5.52). Пояснення походження пісні (створена у 1980-х роках поліськими композитором Іваном Сльотою та поетом Василем Юхимовичем під враженням від мальовничих полів льону на Житомирщині та на вшанування полеглих у ІІ світовій війні). Сьогодні ж ця пісня, як ніколи, теж болісна, важлива та актуальна !

ІІ. Кліп Go_A «ШУМ», виступ з Євробачення-2022 (1.10-2.50).

Пояснення символіки пісні, виконаної у стилі «етно-фольк» (Шум» – це ліс, у який давні предки українців приходили закликати весну, співати, грати, виконувати обряди. Веснянками закликали пробудження природи, а гаївки виконували пізньої весни, з буянням цвіту та зелені (як духи природи, мавки та русалки у «Лісовій пісні» Лесі Українки навколо священного дуба, як запальний танок аркан у гуцулів. Імітація обряду засівання поширеними культурами коноплею, житом-пшеницею – програмування майбутніх щедрих врожаїв, магічні ритуали на добро та благополуччя. Тому виступ – це давня пісня предків у сучасному оранжуванні, з драйвом, з наростаючим ритмом, максимально наближеним до обрядових мотивів минулих поколінь).

ІІІ. Мотиваційний момент.

Тематично захід присвячено Всесвітньому дню екології.

ІV. Оголошення теми та мети заходу.

1. Виступ експерта-еколога.
2. Виступ експерта-перукаря.
3. Виступ експерта-кухаря.
4. Виступ експерта-продавця.
5. Виступ експерта-філолога (етнолога). Уривок з пісні «Від Києва до Лубен…»
6. Заключні слова викладача:

Скільки ж праці вкладено нашими предками в українську землю, якими ж потом та кров’ю скроплено той благодатний чорнозем !

Сіяли льон весною, декілька разів старанно прополювали, щоб не лишилося ні билиночки. Коли дозрівав – виривали, в’язали в снопики, підсушували, вибивали сім’я, тоді стелили на полі.

За свідченнями селян: «Льон, кажуть, родиться двічі – раз на полі, а другий раз – на стелищі. Не долежить – вважай втрачено добру частину врожаю, перележить – теж втрата не менша. Треба пильнувати, бо льон слухається тільки погоди, а погода тільки Неба слухається»

Вилежаний льон везли додому, терли на терницях, обтріпували, вичісували. Далі з очищеного волокна пряли нитки. Багато чула про ту важку працю, якою займалися всі жінки восени і взимку: «Якщо не напрядеш ниток, то не буде з чого пошити вбрання собі, чоловіку, дітям. А ще ж потрібно мати рушники, настільники, рядна, а ще – готувати придане донькам. Для тонкого прозорого полотна (серпанку) ткали особливо тоненькі нитки, треба було добре попрацювати, аж до мозолів, щоб її напрясти. Та й працювати доводилося в основному вночі і вдосвіта: «День роби і ніч не спи. Діти були малії, сидю, колишу єдною ногою, колишу да пряду при місяці», - згадувала мешканка Малина.

Далі – ткали, а весною простеляли полотна на лузі, намочували їх у воді і вибілювали на сонці.

Поезія «Реквієм над поліським льоном…»

Вже льон зацвів,
Вже, мабуть, льон цвіте...
А я ось тут, де сірі тротуари.
Де з під асфальту квіточка росте
І на балкони нависають хмари.

Вже льон цвіте. Вже поле голубе.
А в місті неймовірна, млосна спека.
Тут вже забули, що таке "цабе".
Тут не побачить, як летить лелека.

І сіном тут не пахне. Тут газон.
Нема тут сінокосу, лише "стрижка".
Мені сади нагадує вазон,
Який стоїть у мене біля ліжка.

А ще ця пам"ять, схожа на міраж.
А ще світлини з рідного Полісся.
Складаю з них напомацки колаж,
В якому дуб із яблунями зрісся.

Вже льон зацвів, він кольору небес.
Він голубий, як плаття випускниці.
А в місті у заторах Мерседес
І в полі зору жодної синиці.

І плавиться асфальт, тече смола.
Повітря, як натягнуті канати.
А десь льони цвітуть навкруг села
І ранок пестить пахощами м"яти.
                                                                          Г.Потопляк.2019.

Висновок

Неможливо собі навіть уявити, скільки всього неповторного, самобутнього, вишуканого, талановитого спалено, викинуто, закопано, подерто, з’їджено мишами на горищах. Колись все зберігали у скринях. Навіть у тісних хатинах їм вистачало місця, бо ж це були скарби, набуті різними поколіннями, так зберігалася пам'ять роду! А тепер у гарних, просторих будинках їх ніде розмістити, заважають! Спалюючи бабусин спадок, невдячні нащадки тим не менше люблять похизуватися на фото в придбаних у магазинах вишиванках. Як це все зв’язати до купи….

 

 

 

 

 

Додаток 1

І. ЕКОЛОГ

В гірких реаліях сьогодення українцям все більше варто повертатися до мудрого досвіду предків, які вели господарство та організовували свій побут, виходячи виключно з дбайливого, продуманого, перевіреного віками, бережливого ставлення до природи та довкілля, які вважали Землю матінкою-годувальницею і навіть увесь календарний та обрядовий цикл прив’язували до пір року та врожаїв, від яких залежало саме існування роду !

Вважається, що походження льону сягає ще 9000 років і бере свій початок з Індії.

Хоч кожна квітка льону живе лише кілька годин, але сама назва «льон» означає «найкорисніший» і повністю себе виправдовує.

Традиційно в Україні льонарство розвивалося у двох напрямках:

•           вирощування льону-довгунця (для отримання волокна);
•           льону-кучерявця ( для виробництва олії).

По сьогодні він є універсальним і використовується в таких галузях:  

 *лакофарбовій (для виробництва оліфи, лаків, замазки, антикорозійних покриттів, лінолеуму),

*поліграфічній ( льон навіть входить до складу доларових купюр);

*електротехнічній (лляне волокно вдвічі послаблює гамма-випромінювання, захищає від сонячної радіації, гасить електромагнітні хвилі від побутової та промислової техніки);

*шкіряно-взуттєвій,

*миловарній,

*паперовій (полотно для картин, шпалер);

*промисловому будівництві;

* у фармакології та медицині (лляна нитка – єдиний у хірургії матеріал, що не потребує подальшого зняття швів, у провідних клініках світу лікарі вдягнені у лляні халати й очіпки; операційні повністю опоряджуються льоном, що знижує статичну електрику; завдяки природнім процесам фотосинтезу льон зберігає в собі сонячну енергію і виділяє такі собі біофотони, які позитивно діють на людський організм. Давно відомо, що під час воєн лляні пов’язки рятували поранених від гангрени та сепсису).

На жаль, з 2020-х років припинили свою діяльність Рівненський льонокомбінат, Старосамбірський льонокомбінат на Львівщині, Харківський канатний завод, Житомирський льонокомбінат повністю зруйновано, а торгові марки та виробники текстильної галузі змушені користуватися імпортною сировиною. Ще тримається трішки малий бізнес (Пулинський льонозавод, Інститут луб’яних культур…), але вони розташовані в регіонах Сумщини та Чернігівщини, що регулярно потерпають від обстрілів.

 

 

 

 

 

Коноплі

Вироби з конопель відомі ще з 1 тисячоліття до н. е.

Якщо почати з термінології, то власне, канабісом, або ж марихуаною прийнято називати ту рослину, яка має наркотичний чи знеболювальний ефект. А «конОплі» - це технічна сільськогосподарська культура, яка не має психотропних властивостей. Олію добувають з насіння коноплі, а наркотичні речовини – з верхньої частини рослини та листя.

Міцні конопляні волокна спочатку використовували для плетіння мотузок. Потім навчилися виготовляти з волокон тканини, а з тканин — одяг, почали виробляти олію та помітили, що рослина має болезаспокійливий ефект, допомагає від безсоння, тривоги, мігрені (чи, як ми би  сьогодні сказали, при невралгіях різного походження). Шумери доводять, що батьківщиною коноплі є Середня Азія чи Іран. В Європу та Україну рослина потрапила десь з 16 століття.

З коноплі виготовляють до 50 тис. !!! різноманітних виробів (наприклад, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір, пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу,  оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур, деталі в авто- і літакобудуванні, високопоживний корм для тварин. 

Один гектар коноплі дає стільки ж кисню, скільки 25 гектарів лісу.

Для виготовлення паперу 1 гектар замінює 4 гектара вирубаного лісу.

Коноплі виростають за 4 місяці, дерево ж за 20-50 років.

Коноплю застосовують при щонайменше 250 захворюваннях, таких як ревматизм, серцево-судинні проблеми, епілепсія, астма, шлунок, безсоння, психіатрія та захворювання хребта.

У 2023 році український парламент ухвалив закон про легалізацію медичного канабісу, який полегшує біль хворим після складних операцій та при онкології.

Висновки

1. Отож для України, спокон-віків аграрної держави, як ніколи, сьогодні актуально, що льон здатний очищувати ґрунт від радіації, а коноплі - від отрут та хімікатів (залишків того ж палива від ракет, мін, снарядів).
2. Коноплі взагалі неприхотливі, не потребують особливого догляду та води, а оскільки вони здатні захищатися від комах самотужки, то в щедру українську землю не треба вносити тонни пестицидів та гербіцидів.

 

 

 

 

ІІ. ПЕРУКАР

Що не зробить жінка заради збереження пружності шкіри, подовження молодості та відстрочення сивини…

Але мода мінлива (донедавна апетитні накачані ботоксом губи та сідниці сьогодні виглядають досить штучно та навіть кумедно) і все більше популярним та престижним стають природня краса, здоровий спосіб життя, уникнення хірургічного втручання, осучаснені досягненням б’юті-індустрії бабусині секрети та рецепти на основі натуральних компонентів.  

Тому насіння та олія льону у вигляді масок мають потужний омолоджувальний, ліфтинг- ефект, роблять шкіру м’якою та пружною.

Волосся ж ця олія робить сяючим, міцним, живить, пом’якшує, запобігає сивині, надає ефект ламінування.

Лляне та конопляне насіння і олії - один із найцінніших суперфудів в Україні, адже кожен знає, що усі внутрішні болячки тут же відображаються на шкірі, синяками, набряками під очима, ламкістю нігтів, тьмяністю волосся, втомленим поглядом.

У льоні ж є і вітамін А (вітамін краси), і більшість ряду вітаміну В – для здорового сну та стану нервової системи. Льон - відмінний засіб для схуднення та виведення шлаків. Він має ще й потужну антиоксидантну дію (боротьба зі старістю та зношуванням організму).

Маски з льоном допомагають справитися з прищами, зморшками, сухістю та лущенням шкіри, подразненням, надмірною жирністю.

Мило та косметика з конопель не забруднюють воду, тому вони повністю екологічно чисті. Олія коноплі (за ідеальним співвідношенням Омега -3 та Омега-6) у масках та кремах знімає подразнення шкіри, лікує акне (висипання), сприяє загоєнню ран чи тріщин, обморожень, знімає запалення, свербіж, гіперпігментацію, допомагає навіть з псоріазом, екземою та рубцями, прискорює ріст волосся, тому її включають до складу шампунів, бальзамів і навіть туші для вій.

Вона є  лідером за зволоженням та відновленням гідроліпідного балансу не тільки в шкірі, але і в нігтях та волоссі (причому вона єдина, що не залишає звичного жирного сліду). Усуває алергію, тамує біль від розтяжок та забиттів у спортсменів, допомагає відновитися після травм.

Віднедавна ота сполука, яка довгий час була під забороною, бо є наркотичною (канабідіол) дозволена нарешті у косметології. Тому це новий тренд та навіть бум, який впевнено конкурує з лазерними та кріо-процедурами… За впливом  на організм канабіноїди перевершують вітамін Е і С. Є така косметика і в Україні – шукайте на етикетці маркування «CBD». 

А от традиційний «растаманський релакс», «косячок» (навіть в країнах, де це офіційно дозволено) для дівочої вроди не годиться, адже куріння  сприяє руйнуванню колагену в шкірі, а значить, її передчасному старінню.

 

ІІІ. КУХАР

«Ми є те – що ми їмо !» А тому сучасний кухар має знати, радити, підказувати своїм покупцям ази здорового, якісного, корисного споживання, критично аналізувати маркетингові ходи, розвінчувати стереотипи, скеровувати до цікавих лайфхаків, які дозволять пересічному покупцю орієнтуватися у вирі реклами, інформації не завжди чесних блогерів та фітнес-тренерів, обирати продукти свідомо і виважено, дбати про культуру харчування предків та підтримувати національну кухню  

 

Отож я як майбутній кухар підтверджую, що насіння льону найперше багате незамінними жирними кислотами: Омега-3 ( у 3 рази корисніша за рибу-лосось) та Омега-6, які організм не виробляє самостійно.

Також льон - це:

1. Здоров’я кишківника (це регулярне випорожнення, уникнення закрепів, зниження рівня холестерину та правильний метаболізм, усунення наслідків та лікування гастритів, перенесених язв завдяки обволікаючій дії залитого гарячою водою насіння льону, що утворює густий слиз).
2. Здоров’я серця (судини і контроль артеріального тиску, захист від ранніх інфарктів).
3. Гормональний баланс та попередження онкології ( особливо у період вікових змін: профілактика та лікування на ранніх стадіях поширених дуже захворювань грудей у жінок та простати у чоловіків).
4. Профілактика та боротьба із зараженням організму глистами, слідами отруєння, покращення роботи печінки, натуральний сорбент, а також ворог радіонуклідів.
5. Противірусна терапія (зміцнення імунітету, профілактика простудних захворювань).
6. Стабілізація рівня цукру в крові.
7. Зміцнення кісток.
8. Покращення роботи мозку.

Отож я раджу:

1. Купувати насіння льону та коноплі у герметичній вакуумній упаковці, бажано молоти самому перед безпосереднім вживанням (оскільки подрібнене швидше окислюється).
2. Додавати 1-2 ст. насіння чи олію до вранішньої вівсянки, в смузі, до йогурту, до свіжих овочевих салатів.
3. Можна замочувати ціле або мелене насіння льону звечора - вранці оригінальна сира каша готова.

На сьогодні в Канаді та США діє Державна програма «Здорова нація», яка передбачає обов’язкове використання в раціоні людини лляної олії (а лляне насіння розглядають навіть як окремий  продукт харчування, а не як добавку).

Конопля, як і льон, багата на легкозасвоювані жирні кислоти, які мають протибактеріальні і противірусні властивості. Олія так само використовується у салатах, при виготовленні кондитерських виробів, випіканні  хліба. Перевагу варто віддавати холодному  віджиму.

Насіння конопель є фантастичним джерелом білка - близько 32 г на 100 г. За цим показником воно обігнало рибу і майже всі види м'яса.

Якісна олія має зберігатися у скляних пляшках темного кольору, невеликої ємності, щільно запакована з маркуванням виробника.

В Україні поки що немає державних документів-рекомендацій в області харчування. Але з огляду на екологічну ситуацію і стан здоров’я населення нашої країни на часі варто відроджувати забуті традиції і переймати досвід цивілізованих країн.

 

IV. ПРОДАВЕЦЬ

Як фахівець у текстильній галузі я рекомендую товари з льону, тому що:

• ця тканина добре вбирає вологу (саме тому дуже практичі кухонні серветки та рушники);
• має хорошу теплопровідність (одяг здається прохолодним навіть у жарку погоду);
• має високий ступінь міцності.

Льон активно використовують у легкій промисловості, бо виготовляють з нього:
     * жіночий і чоловічий одяг ( сорочки, штани, сукні, футболки, топи,   

        майки, піджаки і блузки);

• дитячий одяг;
• домашній текстиль (скатертини, штори, рушники, серветки);
• спецодяг, постільну білизну;
• екосумки, взуття;
• сувенірну та подарункову продукцію тощо.

Серед головних переваг льняного полотна:

• екологічність - не завдає шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людини;
• гігієнічність - може використовуватися для пошиття нижньої білизни, постільної білизни, піжам;
• антистатичний ефект;
• повітропроникність - тканина забезпечує хорошу циркуляцію повітря, що дозволяє носити вироби навіть в саму спекотну погоду не відчуваючи дискомфорт;
• гіпоаллергенність;
• приємні тактильні відчуття;
• тривалий термін експлуатації;
• стійкість до зараження грибком, цвіллю і іншими шкідливими мікроорганізмами.

• Єдине – що полотно швидко мнеться і важко розгладжується, а при пранні за високих температур тканина зсідається та вицвітає.

Конопля

Забезпечуючи собі зручності, комфорт і вибагливість смаків, ми дуже сильно впливаємо на клімат. Одна з найбрудніших індустрій — це легка промисловість:  води і хімічних речовин використовується найбільше, тому вплив на екологічну ситуацію дуже потужний.

 Вперше серйозно простий споживач замислився над текстилем з коноплі, коли почалися проблеми з легенями через Ковід-19. Тому, з тих часів став все більш популярним еко-тренд і попит на  ковдри, подушки, наматрацники, постільну білизну, пледи, покривала, одяг і навіть товари для тварин -  з конопляного волокна і  наповнювача.

Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта.

Девізом вітчизняного виробника «Українські коноплі» є: «Ми показуємо, що маємо історію, традиції. І це інноваційно, це дає відповідь на глобальний запит: збереження питної води, зменшення використання хімії, відповідальне ставлення до моди та здорові рішення від природи. Ми не видумуємо нове, ми відроджуємо старе !»

Найцікавішими ж виробами для рядового покупця сьогодні є конопляне хутро та ковдри з конопель. «Уявити, що спиш на сіні і носиш верхній одяг з сіна — це щось фантастичне, але ж дуже комфортне на практиці, а ще гуманне і свідоме. Тому, ламаючи стереотипи, все частіше хочеться з посмішкою сказати: «Свою шубу не курю !»

V. ФІЛОЛОГ

У багатьох культурах світу льон став символом світла, чистоти та вірності. У звичаях духовно багатих українців ЛЬОН – це взагалі символ дівочої краси-довгої коси. На весіллі плели косу із льону, прикрашали її стрічками, а потім спалювали біля хати молодят, очищаючи енергетику вогнем.

Під час простудних захворювань, при гарячці старі мудрі люди радили закутувати дитину чи дорослого саме у лляне простирадло – хвороба обов’язково відступала під ранок. Часто і сьогодні в селі можна побачити бабусю в намітці з льону від головних болей.

Особливого магічного значення мав лляний фартух: він захищав не лише від бруду й холоду, а й від злих духів, зурочення. Оскільки він прикривав живіт, то вагітні носили його як оберіг, в деяких областях у мамин фартух під час пологів приймали немовля, безплідним же жінкам насипали у фартух розбиті черепки глечика, щоб завагітніла. На фартухах ворожили, щоб врожай був багатий, господині засівали насіння з фартуха.

Між щоденними сварками та галасом Кайдаші ще й встигали займатися традиційним ремеслом – ткацтвом з коноплі. Ось як колоритно змальовує нам цей процес Нечуй-Левицький:

«Настала Пилипівка. Потяглися довгі, як море, ночі. Молодиці на селі почали вставати вдосвіта прясти. — Мотре! — кричала з печі Кайдашиха.

Вставай прясти на полотно. Чи ти не чуєш? Вже треті півні проспівали, а ти спиш?

Мотря встала, засвітила світло, розпалила тріски й сіла коло печі прясти. Карпо й Лаврін повставали й стали коло припічка ногами м'яти конОплі, а Кайдашиха вкрилась з головою й знов заснула. Вже Мотря напряла півпочинка й почала приставлять до печі обід, як Кайдашиха злізла з печі й тільки сіла за гребінь».

Про поширеність цієї культури свідчить українська пісня «Від Києва до Лубен…».

А ось як ніжно та поетично, хоч вже і не бачачи в Україні безмежних ланів льону, які на обрії зливалися з небом, пише сучасна поетеса Оксана Василець:

Ген, сонця плине човник —

весельце золоте.

І на душі так синьо —

неначе льон цвіте.

Тремтлива хвиля вітру

шукає берегів,

де ніжна ватра маків

і солов'їний спів,

де молодильних яблук

розкішний вітроград

і пасмо трав шовкових

із подихом дріад,

де молодий барвінок —

душі бентежний цвіт —

кохання чари зичить

на сотню довгих літ,

де босий ходить вітер

по золотій стерні,

де під крилом веселки

так хороше мені.

І сонця плине човник —

весельце золоте,

і на душі так синьо — неначе льон цвіте.