Ми розглянули Щоденні 5 і Щоденні 3. Ви вже знаєте, як навчити дітей самостійно виконувати Читання для себе, Письмо для себе, Читання разом з другом, Роботу зі словами, Слухання, Математику самостійно, Математику разом з другом і Математику письмово.
Розглянемо, як інтегрувати Щоденні 5 і Щоденні 3 у роботу класу звичайної української школи.
Ви вже зрозуміли, що технології Щоденні 5 і Щоденні 3 використовують ротаційні моделі. Ці моделі складаються з періодів, під час яких діти працюють самостійно чи в парах. Учитель займається з малою групою дітей або індивідуально з окремими учнями. Які завдання чи вправи виконують діти, що читають і про що пишуть – вибір учителя та учнів. Він регулюється запитами дітей та освітньою програмою.
Діяльності Читання для себе, Письмо для себе, Читання разом з другом, Робота зі словами, Слухання, Математика самостійно, Математика разом з другом і Математика письмово задають певні напрямки. За ними діти працюють самостійно, коли пройдуть 10 кроків до самостійності і натренують витривалість. Вчитель наповнює систему вправами та матеріалами, навчає учнів їх виконувати та ними користуватися. І, коли всі учні можуть самостійно працювати 5-7 хвилин впродовж однієї діяльності, учитель має час на роботу з малою групою чи окремими учнями.
Давайте розглянемо логіку впровадження Щоденних 5.
Починаємо завжди з Читання для себе. Незалежно від часу початку та віку учнів, перші 2-3 тижні їм буде складно самостійно утримувати увагу. Але можливість вибирати й ваша довіра будуть їх надихати та підтримувати. Головне — не поспішати і не нервуватись.
Пропоную розглянути послідовність міні-уроків і 10 кроків до самостійності для кожної з щоденних діяльностей.
1. Читання для себе |
2. Письмо для себе |
1. Три способи прочитати книгу 2. 10 кроків до самостійності 3. Я обираю підходящі книги 4. Я вибираю вдале робоче місце |
1. Підкреслюй незрозумілі слова та рухайся далі 2. Створи свій записник 3. Обери, про що писати 4. 10 кроків до самостійності 5. Щоденник вражень |
3. Читання разом з другом |
4. Робота зі словами |
1. Перевірка розуміння 2. ЛЛКК (лікоть, лікоть, коліно, коліно) та сила голосу 3. Як починати? 4. 10 кроків до самостійності 5. Проясни незрозумілі слова 6. Як обрати партнера |
1. Вибираємо та прибираємо матеріали 2. Вибираємо слова та вправи 3. 10 кроків до самостійності
|
5. Слухання |
1. Математика самостійно |
1. Налаштування та повернення пристроїв до початкового стану. 2. Слухання та слідкування за текстом. 3. 10 кроків до самостійності 4. Справедливе використання обмеженої кількості пристроїв.
|
1. Вибираємо та прибираємо матеріали 2. 10 кроків до самостійності 3. Вибираємо ігри та вправи |
2. Математика письмово |
3. Математика разом з другом |
1. Вибираємо та прибираємо матеріали 2. 10 кроків до самостійності 3. Вибираємо вправи
|
1. Як обрати партнера 2. 10 кроків до самостійності 3. Як починати?
|
А ось розклад уроків 1-го класу однієї зі ста шкіл України, що у 2017-2018 навчальному році пілотують новий Державний стандарт початкової освіти.
понеділок |
вівторок |
середа |
|||
1. Я досліджую світ 2. Математика 3. Навчання грамоти 4. Фізична культура |
135 хв
|
1. Я досліджую світ 2. Навчання грамоти 3. Іноземна мова 4. Фізична культура 5. Мистецтво
|
90 хв
|
1.. Я досліджую світ 2. Математика 3. Навчання грамоти 4. Я досліджую світ 5. Індивідуальні заняття |
225 хв
|
четвер |
|
п'ятниця |
|
|
|
1. Я досліджую світ 2. Навчання грамоти 3. Іноземна мова 4. Фізична культура
|
90 хв
|
1. Я досліджую світ 2. Математика 3. Навчання грамоти 4. Я досліджую світ 5. Мистецтво
|
180 хв
|
|
|
Кольором позначено уроки, на яких можна практикувати Щоденні 5 і Щоденні 3. Таких уроків в 1-му класі — від 2-х до 5-ти на день. Тому кількість періодів для практики щоденних діяльностей щодня буде різною.
Урок у першому класі триває 35 хвилин + 10 хвилин на динамічні паузи для мозку й тіла, які ми проводимо між періодами. Разом 45 хвилин. Після 2-го і 4-го уроку заплануємо великі перерви для прогулянки та перекусів.
Орієнтовний розклад дзвінків може бути таким:
8:30 – 9:15 – 1 урок
Перерва 10 хв
9:25 – 10:10 – 2 урок
Перекус і прогулянка 30 хв
10:40 – 11:25 – 3 урок
Перерва 10 хв
11:35 – 12:20 – 4 урок
Обід і прогулянка 60 хв
13:20 – 14:05 – 5 урок
Для прикладу розгляньмо понеділок: у розкладі є 3 уроки, на яких можна практикувати Щоденні діяльності.
понеділок |
час, хв |
1. Я досліджую світ |
45 |
Ранкове коло |
10 |
Щоденник вражень |
5 |
Пояснення вчителя |
10 |
Раунд І Щоденних 5 1. Вибір діяльностей, матеріалів, партнерів. Пауза для мозку і тіла 2. Учні самостійно працюють з обраними діяльностями. Учитель працює з малою групою чи індивідуально. 3. Прибирання матеріалів, пауза для мозку і тіла. |
15 |
Спільна підсумкова зустріч. |
5 |
Перерва |
10 |
2. Математика |
45 |
Пояснення вчителя |
10 |
Раунд І Щоденних 3 1. Вибір діяльностей, матеріалів, партнерів, пауза для мозку і тіла 2. Учні самостійно працюють з обраними діяльностями. Учитель працює з малою групою чи індивідуально. 3. Прибирання матеріалів, пауза для мозку і тіла. |
15 |
Раунд ІІ Щоденних 3 1. Вибір діяльностей, матеріалів, партнерів 2. Учні самостійно працюють з обраними діяльностями. Учитель працює з малою групою чи індивідуально. 3. Прибирання матеріалів, пауза для мозку і тіла. |
15 |
Спільна підсумкова зустріч. |
5 |
Перерва (перекус + прогулянка) |
30 |
Навчання грамоти |
45 |
Пояснення вчителя |
10 |
Раунд ІІ Щоденних 5 1. Вибір діяльностей, матеріалів, партнерів, пауза для мозку і тіла 2. Учні самостійно працюють з обраними діяльностями. Учитель працює з малою групою чи індивідуально. 3. Прибирання матеріалів, пауза для мозку і тіла. |
15 |
Раунд ІІІ Щоденних 5 1. Вибір діяльностей, матеріалів, партнерів, пауза для мозку і тіла 2. Учні самостійно працюють з обраними діяльностями. Учитель працює з малою групою чи індивідуально. 3. Прибирання матеріалів, пауза для мозку і тіла. |
10 |
Спільна підсумкова зустріч. |
10 |
перерва |
10 |
Фізична культура + Підсумкове коло дня |
45 |
Перерва (обід + прогулянка) |
60 |
Ми з’ясували, що в день, коли є 3 уроки для практики Щоденних діяльностей, можна орієнтовно провести 3 періоди Щоденних 5 і 2 періоди Щоденних 3. Цей розклад дуже умовний. У кожному класі він буде відрізнятися, адже залежить від багатьох чинників. Наприклад, часу, протягом якого учні можуть утримувати витривалість, теми уроку, кількості діяльностей, під час яких учні можуть працювати самостійно.
Якщо в класі проходить тематичний день, кількість періодів також може змінюватися.
Щоденні 5 і Щоденні 3 – це не лише свобода вибору для дітей, але й свобода для вчителя. Педагогу важливо пам’ятати про обов’язкові види діяльностей, які мають виконувати всі учні щодня: Читання для себе, Письмо для себе та Математика самостійно.
Щоденні 5 і Щоденні 3 допомагають учням тренувати витривалість, розвивати самостійність та робити успішний вибір. Коли технологія стає звичною для учнів, учитель щодня проводить ранкове коло та пояснює тему всьому класу.Потім займається з учнями індивідуально та в малих групах, поки інші працюють самостійно чи в парах. Таким чином задовольняються потреби та цілі кожної дитини.
Коли ми знайомимо учнів з Щоденними 5 та Щоденними 3, ми знайомимо з цими технологіями і їхні родини. Адже чим більше рідні дітей знають про їх заняття в школі, тим краще можуть підтримувати їх удома.
Іноді батькам нелегко зрозуміти навчальні процеси, які відбуваються в класі. Адже їхній шкільний досвід відрізняється від досвіду, який отримують діти. Важливо допомогти батькам учнів зрозуміти технології Щоденні 5 і Щоденні 3. Необхідно навчити рідних робити те, чим займаються на уроках їх діти. Так вони зможуть відчути все на власному досвіді.
Батьки мають право знати, що вчитимуть їхні діти, як вони будуть проводити час. У свою чергу, кожен учитель хоче, щоб батьки довіряли його професійному підходу і були впевнені, що він турбується й поважає кожну дитину.
На початку навчального року батькам можна надіслати ознайомлювальний лист і розповісти про Щоденні 5 і Щоденні 3. А впродовж першого місяця навчання запросити батьків до класу й навчити їх виконувати Щоденні діяльності. Дати час для практики в малих групах або в парах з їхніми дітьми.
Після такої практики вони впевняться: щоденні діяльності — це цікаво та пізнавально, вони розвивають у дітей самостійність і витривалість. Відтепер батьки знатимуть, про що спілкуватися з дитиною вдома. Вони навіть зможуть запровадити у родині нові традиції. Наприклад, Читання для себе чи Читання разом.
З кожним кроком Щоденних 5 і Щоденних 3 ми розвиваємо в учнів витривалість, навчаємо їх правильно поводитись. Вони стають самостійними. Ми, вчителі, навчаємось більше довіряти своїм учням. Вони охоче беруть на себе відповідальність і стають незалежнішими.
Ми підтримуємо учнів, поважаємо їх і навчаємо, забезпечуємо можливість вибирати. Так вони стають кращими читачами, письменниками й математиками.
Зміни відбуваються повільно, завдяки постійній роботі вчителів з дітьми і над собою. Неабияку роль відіграє й наша готовність ставитися до кожного учня як до чудової талановитої особистості. Безсумнівно, такими вони і є.
Всі ми, учителі, учні, батьки, повільно але постійно й беззаперечно розвиваємося. Так ми відкриваємо для себе сучасну освіту.
Зрештою, навчання впродовж життя – одна з найважливіших навичок людини ХХІ століття.
В добру путь! Всім натхнення та успіхів!
Розпочинати впровадження групової роботи краще з роботи в малій групі, тобто парі. Розглянемо деякі стратегії парної роботи.
Цю стратегію, розроблену Манзо в 1960, використовують на етапі усвідомлення змісту. Учні читають текст у парах і зупиняються після того, як прочитали абзац. Після ознайомлення з абзацом тексту вони по черзі ставлять запитання на розуміння прочитаного. Це можуть бути запитання стосовно головної думки тексту, відтворення основних ідей, важливої інформації, що міститься в абзаці. Важливо, щоб учні ставили не лише буквальні запитання (Що? Де? Коли?), а й запитання які стосуються ідей, що не «лежать на поверхні» (Чому? Що буде далі? Що дає підстави так думати? Як це впливає на наше життя?).
Модель «Вчитель – весь клас»
Щоб ознайомити учнів з послідовністю дій та набути досвіду роботи за цією стратегією, перший етап читання за методикою взаємних запитань проводиться за моделлю «Вчитель – весь клас».
1. Учні читають 1 абзац тексту самостійно мовчки.
2. Згортають книжки та відповідають на запитання вчителя.
3. Далі читають другий абзац і формулюють запитання до вчителя.
4. Вчитель відповідає на запитання учнів, намагаючись стимулювати їх ставити запитання не тільки на пригадування фактичної інформації, а й на трансформацію, синтезування, аналіз, прогнозування подальшого змісту.
5. Учні мають перевірити, наскільки точні та правильні відповіді вчителя.
Модель «Учень – учень»
Два учні читають текст, зупиняючись після кожного абзацу, та по черзі ставлять запитання один одному. Для кращого розуміння учнями власних дій, можна використати картки – пам’ятки.
Зразок картки – пам’ятки
1. Уважно прочитай перший абзац тексту самостійно мовчки.
2. Згорни книжку, сформулюй запитання до свого партнера. Починай запитання так: Хто…, Що…, Коли…, Чому…, Яким чином…?
3. Використовуй непрямі запитання.
4. Уважно вислухай відповідь.
5. Якщо щось потребує уточнення, постав додаткове запитання.
6. Впевнись, що твій партнер зрозумів інформацію.
7. Впевніться в парі, що всі слова в тексті вам зрозумілі. Якщо є потреба, зверніться до словника.
Учні можуть не тільки обговорювати тексти в парі, а й виконувати творчі завдання. Наприклад, малювати чи створювати об’ємну модель.
Ця стратегія розроблена Доном Денсеро та групою вчених Техаського Християнського університету для читання учнями текстів підвищеної складності (перевантажених складними для розуміння фактами, їх кількістю).
Алгоритм роботи за стратегією
Крок 1. Поясніть учням, що наприкінці уроку вони мають знати зміст цілої статті, хоча читати будуть лише одну частину. Про зміст інших частин вони дізнаються від своїх однокласників.
Крок 2. Поділіть клас на пари. Пронумеруйте пари від 1 до 4. Текст складається з чотирьох частин.
Крок 3. Наголосіть, що пара читатиме ту частину тексту, з номером якої співпадає номер її пари. Отже, першу частину прочитає пара під номером 1, другу – під номером 2 і т.д.
Крок 4. Поясніть учням, що читаючи перший абзац фрагменту тексту, вони мають виконувати в парі одну з ролей.
Перша роль – доповідач. Він уважно читає текст та переказує його.
Друга роль – кореспондент (той, хто запитує). Він теж читає текст, і після прослуховування переказу доповідача ставить запитання, щоб щось уточнити, нагадати, що не про все було розказано, звернути увагу на факти, про які не було сказано. «А що ти скажеш стосовно…..? Ти пам’ятаєш про ….? Чи було в тексті про…?».
Крок 5. Продемонструйте ці ролі під час невеличкого вступу до тексту. Виберіть в партнери одного з учнів.
Крок 6. Скажіть учням, що після читання першого абзацу частини тексту, вони повинні помінятися ролями.
Крок 7. Продемонструйте зміну ролей, читаючи другий абзац вступу до тексту. Поміняйтеся ролями з учнем-партнером.
Крок 8. Наголосіть, що після читання й вивчення тексту у парах, учні мають розповісти свою частину всьому класу. Попросіть їх поставитися до цього відповідально, оскільки від їх розповіді залежить, як всі учні зрозуміють текст.
Крок 9. Нагадайте учням, щоб вони працювали тихо й не заважали іншим обговорювати текст.
Крок 10. Роздайте учням частини тексту та нагадайте про час для його читання.
Крок 11. Попросіть учнів завершити вивчення тексту та організуйте виступи груп з доповідями, починаючи з першої та закінчуючи останньою. Якщо пар більше, вони можуть доповнювати розповіді одна одної.