Інтелект-карта як інструмент для вивчення предметів освітньої галузі "Суспільствознавство" та освітньої галузі "Мистецтво" в ЗЗСО

 

Відділ освіти Тисменицької райдержадміністрації

Районний методичний центр

 

 

 

 

 

Матеріали

учасника конкурсу на кращу методичну розробку

«Педагогічна знахідка»

Тарас Тетяни Іванівни

учителя історії, мистецтва та художньої культури

Угринівського навчально-виховного комплексу

(загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Власна методична розробка

«Інтелект-карта як інструмент для вивчення предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» та освітньої галузі «Мистецтво»

 в закладі загальної середньої освіти»

 

 

 

 

 

  Зміст

1. Вступ………………………………………………………………. …….4
   1.        Актуальність власної методичної розробки…………………….5
   2.        Мета ВМР………………………………………………………….8
   3.        Основні завдання методичної розробки….……………………..10
   4.        Аналіз джерел та публікацій……………………………………..11
   5.        Новизна методичної розробки…………………………………...13
   6.        Практичне значення ВМР………………………………………..14
2. Основна частина…………………………………………………………15

2.1. Використання ВМР у школі………………………………………..19

2.2. Розробка уроку з використанням інтелект-карт…………………..31

2.3. Результативність ВМР………………………………………………35

    3.  Висновки……………………………………………………………… .....37

    4.  Список використаних джерел…………………………………… ...…….40

    5.  Додатки…………………………………………………………………….43

           5.1. Інтелект-карти. Всесвітня історія. 11 клас…………………………44

           5.2. Інтелект-карти. Мистецтво. 8-9 класи…………………………….. 71

           5.3. Інтелект-карти. Художня культура. 10-11 класи………………….94

           5.4. Інтелект-карти здобувачів освіти………………………………….119

           5.5 Інтелект-карти: самоосвітня діяльність…………………………..  173

 

 

 

 

 

 

 

  Тема: Інтелект-карта як інструмент для вивчення предметів освітньої галузі  «Суспільствознавство» та освітньої галузі «Мистецтво» в закладі загальної середньої освіти.

1. Вступ

«Мета освіти – допомогти учням максимально зрозуміти оточуючий світ і виявити свої внутрішні таланти для того, щоб реалізувати себе як особистість і стати активними громадянами своєї держави».

«У сучасній освіті креативність настільки ж важлива, наскільки й грамотність.»

(Кен Робінсон)

          ХХІ століття – період стрімкого зростання значущості науки і освіти в житті суспільства. Тенденція зростання ролі освіти  пропорційна до здатності людини вирішувати конкретні життєві проблеми.  Характеризуючи освітні системи  різних країн світу, можна говорити про  вплив історичних традицій, реалій, особливостей державного устрою, геополітичного курсу та позицій  країни в системі міжнародних відносин. З перемінним успіхом серед лідерів розмістилися  освітні системи Фінляндії, Ірландії, Великобританії, Гонконгу, Сінгапуру. Найефективнішою вважається така система, яка максимально наближена до практичної дійсності, освітнє середовище якої – життєдіяльність суспільства у всіх її проявах, а засоби навчання – інноваційні освітні технології. Педагогіка такої освіти ненав’язлива, гнучка, наставницька. Знання тут трактуються  через призму практичності, «потрібності». Реформування публічної освіти відбувається  з таких причин: 

• економічної – потрібно навчати дітей так, щоб потім вони змогли знайти своє місце у мінливій економіці 21 століття.
•  культурної -  в умовах глобалізації  дітям необхідно розуміти свою культурну ідентичність та передавати культуру рідного суспільства іншим.

         Стратегічне  планування та управління  інноваційною діяльністю у сфері освіти спрямоване на формування ідеального громадянина, який демонструє  готовність навчатись упродовж  життя; творчо мислити, знати декілька мов, володіти soft skills – умінням ввічливо, терпеливо, доброзичливо досягати цілей - бути «універсальним солдатом»; бути готовим змінювати до 10 професій протягом життя та здійснювати крос-культурні переміщення задля праці в різних країнах світу, внаслідок глобалізації; знати основи ІТ-технологій та мати навички їх використання.  Які навчальні методи допомагають сформувати сучасну людину з інноваційним типом мислення? Що таке універсальний освітній дизайн  з кодовою назвою mind?

          Відповідь очевидна:  удосконалення способів і засобів навчання. Одним із таких  педагогічних прийомів є технологія використання «ментальних карт» (Mind maps), як особливої форми  сприйняття і мислення сучасних учнів («комп'ютерне мислення», «кліпове мислення», «піктографічне мислення» та ін.).   Уперше про інтелект-карти заговорили ще у 70-х роках минулого століття, а автором ідеї став відомий психолог Тоні Бьюзен. Саме він займався вивченням особливостей мислення найвідоміших вчених світу: Альберта Ейнштейна, Томаса Едісона та Леонардо да Вінчі. У процесі дослідження дійшов до висновку, що ці генії використовували ментальні можливості свого мозку на 100%.  Намагаючись зрозуміти, як їм це вдавалося, Бьюзен розробив унікальну технологію осмислення та запам’ятовування інформації, яку згодом назвав інтелект-картою.[3]    

       Ментальні  карти можна  використовувати на різних типах уроку: вивчення нового матеріалу, закріплення матеріалу, узагальнення матеріалу, написання доповіді, підготовка проекту, презентації, анотацій, конспектування  тощо. Проте, використання цієї технології у шкільній  практиці потребує певної адаптації до вікових особливостей учнів, до освітнього середовища, до технічного забезпечення всіх учасників освітнього процесу.

Актуальність теми ВМР

          Актуальність теми «Інтелект-карта як інструмент для вивчення  предметів освітньої галузі  «Суспільствознавство» та освітньої галузі «Мистецтво»  в закладі загальної середньої освіти» полягає у формуванні навиків тематично-діяльнісного інтегративного підходу до вивчення історії, мистецтва та художньої культури; описі форм, засобів, методів навчання окремих дисциплін шкільної програми  «Всесвітня історія» (11 клас), «Мистецтво» (8-9 класи), «Художня культура» (10-11 класи) з використанням сучасних  ресурсів для унаочнення мисленнєвої діяльності..  ВМР спирається на такі інноваційні підходи до викладання перелічених дисциплін, як: 

• інтерактивні методи (орієнтація на особистість; розгляд знань як сукупності актуальних навичок, оцінювання; самооцінювання);
• використання технічних засобів навчання (комп`ютерних, мобільних  та мультимедійних, мережі Internet).

         Інтелект-карти – це ефективний метод структурування,  аналізу інформації та ідей. Вони дозволяють пришвидшувати процес опанування матеріалу, сприяють запам`ятовуванню інформації, вдосконалюють управління навчальним  процесом [2,  c. 49]. Методика інтелект-карт (Mind-Maps) була розроблена у 70-х рр. ХХ ст. англійськими науковцями Т. Бьюзеном та Б. Бьюзеном. В основу концепції покладено уявлення про принципи роботи людського мозку: асоціативне мислення, візуалізацію уявних образів, цілісне сприйняття. Т. Бьюзен  зазначає, що інтелект-карта − це інструмент для збільшення ефективності мозкового штурму [3, c.89]. До слова, Т.Бьюзен написав 82 бестселери з даної теми.

         Вважаю,  що учителю важливо  коригувати  викладання предметів шкільної програми відповідно до вимог сьогодення, використовуючи ефективні методи, щоб гарантувати  успішність, дисципліну, реалізацію навчальних програм, результативність роботи, подальше зростання та розвиток можливостей учнів.

         ВМР актуальна тим, що пропонує велику кількість готових інтелект-карт з історії, мистецтва та художньої культури для подальшого їх використання у якості поурочних планів, елементів уроку, варіантів контролю рівня засвоєння матеріалу здобувачами освіти тощо.  

          Дисципліни освітньої галузі «Суспільствознавство» (історія) та освітньої галузі «Мистецтво» (мистецтво, художня культура) характеризуються великим обсягом матеріалу для засвоєння. Як правило, кількість сторінок для опрацювання одразу насторожує. Відповідно, проблема мотивації учня при вивченні даних дисциплін дуже актуальна. Актуальність  даної теми обумовлена й тим, що процес створення інтелект-карт в школі та поза її межами є ефективним втіленням принципу НУШ – педагогіки партнерства.  ВМР є спробою  спростити бачення цілого ряду шкільних предметів здобувачами освіти,  мотивувати  учасників освітнього процесу до навчання; формування надпредметних і міжпредметних змістових ліній у процесі вивчення історії, мистецтва, художньої культури в школі; заохочення оперувати інформацією (аналізувати, узагальнювати і систематизувати); спонукати до  спілкування, оцінювання та самооцінювання. [5] Метод інтелект-карт на уроках  історії, мистецтва, художньої культури дозволяє перетворити процес вивчення навчального матеріалу на цікавий квест, незалежно від форми роботи: індивідуальної чи групової.  Очевидно, що  робити це набагато ефективніше через ті речі, які цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

        Вивчення даної теми триває, період впровадження ВМР -  2017-2018 н.р., саме він описаний в даній методичні розробці. .  Зазначу, що дане питання перебуває на стадії напрацювань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета розробки: визначення та обґрунтування умов ефективного використання інтелект-карт, як засобу для реалізації дидактичної структури уроку, як інструменту розвитку креативного, асоціативного та критичного мислення; як механізму покращення ментальних характеристик здобувачів освіти на уроках історії, мистецтва та художньої культури;  як елементу «ситуації успіху» та мотивації під час освітньої діяльності; як продукту візуалізації результативного навчання, як процесу втілення педагогіки партнерства.

            Перспективність розробки. Інтелект-карти можна використовувати на уроках суспільних дисциплін для: складання історичного портрету, виконання проектів різної складності  з історії, мистецтва, художньої культури, створення презентацій, моделювання «ситуації успіху», «мозкового штурму», розвитку інтелектуальних здібностей та критичного мислення учнів,  підготовки до олімпіади тощо. Інтелект-карти можуть використовуватися як в освітньому процесі, так і у самоосвітній  діяльності вчителя-предметника або учня, під час підготовки матеріалу з певної теми, вирішення творчих завдань, тренування творчого мислення, креативності, розвитку творчої уяви. Принцип побудови інтелект-карт корисно використовувати на уроках узагальнення практично  з будь-якого предмету.   

           Окрім того, карту знань можна будувати під час конспектування  об’ємних тем – замість довгих лінійних записів  учень формує лише одну блок-схему.

Дана методична розробка є інструментом для   надання якісних освітніх послуг під час вивчення історії, мистецтва та художньої культури в школі.

Адресується: педагогам дисциплін освітньої галузі «Суспільствознавство» та освітньої галузі «Мистецтво» ЗЗСО, учням 8-11 класів, класним керівникам, батькам.

 

 

 

 

                                                                                      Рис.1.1. Зміст інтелект-карти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні завдання ВМР:

• полегшити роботу педагогів та учнів під час роботи з інформацією при  вивченні дисциплін суспільного та художньо-естетичного циклів;
• покращити ментальні процеси учнів, тобто, покращити процес запам’ятовування навчального матеріалу;
• розкрити суть понять «інтелект-карта», як інструменту для вивчення навчальних дисциплін та «майндмапер», як автора карти;
• запропонувати  алгоритм дій для створення інтелект-карт, з покроковою характеристикою;
• здійснити огляд найпопулярніших комп’ютерних програм та онлайн-сервісів для створення інтелект-карт;
• назвати принципи створення та сферу застосування  даного методу візуалізації;
• визначити місце і роль інтелект-карт в системі засобів  формування критичного мислення, компетентностей та наскрізних вмінь учнів ЗЗСО;
• забезпечити умови для розвитку творчої особистості дитини;
• формувати  позитивне  ставлення в учнів до процесу навчання та  пізнавальної діяльності;
• мотивувати до навчання;
• забезпечити особистісно орієнтовану модель навчання;
• уможливити оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку  історії, мистецтва, художньої кільтури;
• сформувати рутини при опрацюванні будь-якої інформації;
• сприяти медіаграмотності всіх учасників освітньої діяльності;
• інтегрувати педагогіку партнерства у освітній процес;
• довести можливість створення інтелект-карти в будь-якому місці з інтеренет-покриттям, за допомогою мобільних додатків та підручних (в умовах сучасності) інструментів – телефона, планшета, айпада тощо.

 

Аналіз джерел та публікацій. Детальний опис технології створення та застосування   інтелект-карт  належить автору  міндмеппінгу - Тоні Б’юзену та його брату Барі Б’юзену. В своїх працях автор називає mind map «хорошою формою для нотаток», «багатогранним пристроєм, що тренує кожний ментальний м’яз розуму” [2] .  Хорст Мюллер у своїй книзі детально описує теоретично-практичні рекомендації із створення та впровадження ментальних карт під час роботи з інформацією, доступно, з використанням ілюстрацій.[26]  Праці науковців Копил В. І., Аксьонова О.В., Терещенко Н.В., Жоголева Н.В., Байсара Л.І. розкривають зміст поняття «психологія візуального мислення» у процесі навчання засобом ментальних карт. Детально та вичерпно  технологію  інтелект-карт, як інструменту для навчання дорослих (післядипломна освіта), описує Катюк Я.Л.  Окремої уваги заслуговує посібник для вчителів і учнів під час створення інтелект-карт, автора  Найдьонової А.В., в якому перелічено всі переваги міндмеппінгу. У  рекомендаціях з розвитку критичного  мислення в учнів  Пометун О. І., серед іншого, радить вчителям-практикам використовувати інтелект-карти.

          Перелічені праці лягли в основу  положень даної ВМР, оскільки містять теоретичні засади переваг радіального мислення (під час роботи з інформацією) над лінійним записом, описують принципи, головні ознаки та етапи створення інтелект-карт. Автори описують ментальні процеси з позиції психології, фізіології тощо.

         Цінність ВМР полягає в тому, що в ній запропоновано покроковий алгоритм створення інтелект-карти за допомогою інтернет-ресурсу або мобільного додатку  MindMtister та Mindjet MindMtister учнями школи. Розроблено  методичні рекомендації з використання технології інтелект-карт на уроках освітньої галузі «Суспільствознавство» та освітньої галузі «Мистецтво». Поєднання  продуктів дидактичного дизайну створює таке дидактичне середовище, яке здатне виконувати головну вимогу освітньої політики: формування ключових  компетентностей в учнів.

 

 

 

 

Інструменти для створення інтелект-карт.

Детальну інформацію роботи з інтелект-картами розміщено на http://www.mind-map.ru/.

Основними безкоштовними додатками для розробки цих засобів є:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Новизна розробки полягає у пошуку, зборі та систематизації теоретичного матеріалу щодо використання інтелект-карт у ЗЗСО при викладанні історії, мистецтва та художньої культури у 8-11 класах. Запропоновано покроковий алгоритм створення інтелект-карти на основі особистого досвіду для вивчення предметів кількох освітніх галузей, а саме: освітньої галузі «Суспільствознавство» та «Мистецтво».  Матеріали ВМР також  можуть бути використані для викладання курсів «Громадянська освіта» (10 клас), «Людина і світ» (11 клас) та інших.

        В додатках до даної роботи представлені зразки авторських інтелект-карт з таких дисциплін: «Всесвітня історія» (11 клас), «Мистецтво» (8-9 класи), «Художня культура» (10-11 класи), виконаних вчителем та учнями. Сфера застосування даних розробки - як поурочні плани до теми, як елементи підсумкових чи контрольних робіт, як творчі завдання, як проектні роботи.   В даному випадку, інтелект-карта – не самоціль, а інструмент. Відповідь на ключове питання педагогіки: Як вчити?

         Цінність ВМР полягає в тому, що в ній запропоновано покроковий алгоритм створення інтелект-карти за допомогою інтернет-ресурсу або мобільного додатку  MindMtister та Mindjet MindMtister (інструмент – мобільний телефон, айпад, планшет, лепбук, нетбук), в будь-якому місці, з покриттям мережі інтернет. Запропоновано методику дистанційного навчання засобом інтелект-карт. Розроблено  методичні рекомендації з використання технології  карт  розуму на уроках освітньої галузі «Суспільствознавство»(історія) та освітньої галузі «Мистецтво»(мистецтво, художня культура), з перспективою використання під час вивчення курсів «Громадянська освіта» (10 клас), «Людина і світ»(11 клас), тобто, для кількох предметів шкільної програми.

         В порівнянні з гронуванням  та опорно-логічними схемами,  інтелект-карта є значно ширшим та універсальним інструментом. Ця технологія вирізняється: ресурсами і засобами для створення; візуалізацією (окрім тексту карта містить фото і відео-матеріали); виконується в електронному вигляді та експортується або зберігається для подальшого доповнення; наповненням – можливістю формулювання основної теми і сегментів не одним словом, а словосполученням і реченням. Інтелект-карта забезпечує розвиток і асоціативного (гронування), і логічного (опорно-логічні схеми), і критичного, і творчого, і піктографічного мислення.

Практичне значення ВМР полягає в тому, що її можна використовувати при вивченні історії, мистецтва та художньої культури, відповідно до центральної теми на  кожній карті. [Додатки].  Важливо, що дана технологія адаптована як до індивідуальної форми роботи, так і до роботи в групах. Значення інтелект-карт на уроках історії полягає у розкритті змісту історичної освіти, реалізації надпредметних наскрізних ліній «Громадянська відповідальність», «Культурна свідомість», розвитку історичного мислення в учнів, сприянні запам’ятовуванню фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів), візуалізації  історичних процесів, залученні ІКТ в аналітичну роботу, формуванні історичної компетентності молодого покоління, розвитку соціальних компетентностей — здатності продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі/команді та проявляти ініціативу. [15] 

           Таким чином, ментальні карти  можуть виступати як альтернатива створенню лінійних тез, які, зазвичай, учні пишуть у вигляді конспектів. Метод інтелект-карт дозволяє економити час на опрацюванні додаткових джерел, конспектуванні, анотуванні, написанні кількох чернеток у ході традиційної роботи над параграфом, оскільки дозволяє у значно більшому об’ємі задіяти творчість учня, його креативність. Не варто забувати про переваги піктографічного запам’ятовування. Візуалізована інформація у рази краще сприймається ніж текстова.

        Практичне значення інтелект-карт на уроках дисциплін художньо-естетичного циклу полягає у  реалізації міжпредметних змістових ліній: «Культурна свідомість», «Інформаційне середовище», «Цінності й моральність».  Результат – формування морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки, дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за потреби реагує на це відповідно до можливостей. [11]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Основна частина

          Сучасність дуже динамічна. Це доба великих швидкостей, великих відкриттів, великих ризиків та високої мобільності.  Комфортно і впевнено почуває себе тільки та людина, яка володіє інформацією, швидко аналізує, вміє працювати в команді та мислить перспективно. Сьогоднішнє відкриття вже завтра стає історією. Його значущість стирається серед нових винаходів, розробок, випробувань. У людини багато технічних помічників, здатних пришвидшити будь-який процес до немислимого темпу. І серед цих швидкостей треба встигати рости, вчитися, реалізовуватися. 

            У ХХІ столітті бути освіченим означає не просто «знати», потрібно інтегрувати теорію в практику,  компілювати, синтезувати. Стандартне, так зване «правильне» мислення, поступається творчості та креативності.  Лайфхаки заполонили інформаційний простір: вони стали вчителями, які мають багатомільйонні аудиторії. Доля сучасної освіти багато в чому  визначається її здатністю забезпечити запити суспільства не станом «на сьогодні», а станом «на завтра». Цікаво, до якої кількості сторінок підручника дійшли б укладачі, якби діяли за принципом «все включено»? Як діяти педагогам в умовах постійних змін пріоритетів та акцентів у світі? А як бути учням?  Питання відкриті. Проте, очевидним є той факт, що вміння працювати з інформацією – гарантія успішності при будь-яких системах. Тому,  ефективний вчитель повинен  так побудувати освітню діяльність, щоб навчити учня, знайти тих 35% основного в будь-якому тексті.

           Умовою розкриття потенціалу креативності здобувачів освіти є наповнення традиційного навчального процесу елементами інноваційних технологій та  інтерактивних методів. Освітня політика держави диктує нові вимоги до  змісту навчальних  матеріалів і якості його засвоєння. З’являється потреба в застосуванні методу «згортання» великих блоків інформації до найголовніших понять. Такі зміни в суспільстві спонукають вчителів шукати інновації та впроваджувати їх уосвітній процес з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів та мотивації до навчання впродовж життя. Інтелект-карти можуть стати механізмом більш інтенсивного навчання,  заміною текстових конспектів графічним зображенням.[23]

           Автор техніки ментальних карт, Тоні Бьюзен, пропонує
«…перестати боротися з собою та почати допомагати своєму мисленню». Для
цього потрібно тільки виявити зв'язок між ефективним мисленням і пам'яттю, та запитати себе, що саме сприяє запам'ятовуванню.  [2]

Алгоритм створення інтелект-карт.

Крок 1. Визначення основної теми або центрального об’єкта (ідеї, події, явища, процесу).  На основі вказаної інформації: параграфу підручника, роздаткового матеріалу, витвору мистецтва тощо.

Крок 2.      Радіантне (радіальне)  розміщення  елементів  основної теми, у вигляді гілок чи зв’язків інтелект — карти. На даному етапі важливими є лаконічність і повнота формулювань елементів карти, пошук ілюстрацій та відео-матеріалів до них. Тобто, асоціації автора щодо теми.

Крок 3.      Доповнення  інтелект – карти новими ідеями, так зване  «розгалуження гілок», «дроблення інформації».  Щодо кількості розгалужень, що відходять від базових порядкових ідей (головних гілок), ніяких обмежень немає. На цій стадії слід активно маркувати інформацію, використовувати коди (колір, символ або їх комбінації), робити перехресні посилання або встановлювати зв’язки між різними сегментами інтелект — карти.

Крок 4.     Редагування ментальної карти. На даному етапі  остаточно перевіряється виклад основного та другорядного з теми.

Крок 5.       Зберігання, експортування чи друк інтелект-карти.  Якщо працювати на безкоштовному пробному варіанті, то потрібно зробити скрін своєї роботи, щоб мати можливість наступної спроби.

 Крок 6.     Закріплення нових знань за допомогою презентації візуалізованої роботи з текстом. Важливо, що існує безліч варіантів для роботи з готовими інтелект-картами на уроці: порівняння робіт різних учнів, доповнення інтелект-карти новими аргументами, асоціативне мислення з теми, контроль рівня засвоєння навчального матеріалу, пошук пропущених елементів і т.д. При  заходженні в глухий кут слід просто додати ряд порожніх гілок, що відходять від уже існуючих ключових слів  та образів,  і   «схильність до заповнення пустот», характерна для мозку людини, зіграє свою роль, стимулюючи нові асоціації та продукти образного мислення.           Творчу безвихідь буде подолано.

Крок 7.      Накопичення, зберігання, використання  власних  інтелект – карт. Постійне вдосконалення навиків створення ментальних карт, повторення вивченого на основі попередніх результатів роботи, систематизація за хронологією. 

        Залежно від ступеня згортання інформації, можна виокремити  три види

інтелект-карт:

• детальні – максимальна репрезентація інформації, навчального матеріалу;
• схематичні – спрощено-узагальнене представлення інформації (ключової ідеї);                                      
• символічні -  максимальне згортання інформації,  з використанням знаків, малюнків, зображень.

                                                          Рис. 2.1. Принципи створення інтелект-карт

 

 

                                                        Рис. 2.2. Алгоритм створення інтелект-карти

 

 

                                        Використання ВМР в школі

          На уроках освітніх галузей «Суспільствознавство» та «Мистецтво» (історії, мистецтва, художньої культури) рекомендую використовувати  інтелект-карти для: візуалізації змісту теми уроку (на основі параграфу), складання історичного портрету, опису мистецького твору та його автора, різноманітних проектів, створення оригінальних презентацій. Таку карту можна використати на різних етапах: під час актуалізації опорних  знань, під час мотивації пізнавальної діяльності для розкриття теми уроку, під час узагальнення й систематизації, як домашнє завдання тощо. Залежно від типу завдань до карти, вчитель контролює рівень її наповнення, залишаючи «білі плями» у вигляді порожніх іконок, неназваних ліній, нерозкритих сегментів тощо.  Завдяки майдмеппінгу вся інформація з навчальної теми трансформується в асоціативні зв’язки навчальних понять.

Рис. 2.3. Приклад інтелект-карти з використанням  відеоресурсу. Всесвітня історія. Тема «Роки брежнєвського «застою». 11клас

 

      

        Дана ментальна карта може бути застосована  як поурочний план, для пояснення нового матеріалу. До карти прикріплені науково-популярні відео «Роки Брежнєвського «застою» та «Дисидентський рух» для кращого розуміння учнями виучуваного періоду історії. Для формування в здобувачів освіти понятійно-термінологічної бази до карти включено терміни разом з тлумаченням. Завдання до карти:

• доповнити кожен сегмент карти додатковими розгалуженнями;
• історичний портрет Л.Брежнєва, можна  прикріпити відео, або фото з анотацією;

         Таку карту можна використовувати як шаблон, доопрацьовану роботу переслати педагогу для оцінювання або презентувати на наступному уроці.

        Рис. 2.4.  Інтелект-карта учениці 11 класу Гаргари Яніни з теми Тема «Роки  

                                                                                              брежнєвського «застою»

 

           Всесвітня історія, 11 клас. Автор підручника  Т.В. Ладиченко. У підручнику  вміщено матеріал із всесвітньої історії другої половини ХХ- початку ХХІ ст., відповідно до програми. Опанувати  цей складний та насичений подіями етап всесвітньої  історії допоможуть інтелект-карти, які виконували роль поурочного плану для вчителя, шпаргалки для учня. Завдяки чіткому структуруванню інформації, історичні процеси даного періоду  стають зрозумілими і послідовними. Для учнів-авторів ментальних карт процес вивчення історії став цікавим квестом: робота з мобільними телефонами (інструменти для створення карт) тривала і на уроці, і дистанційно. Зокрема, одним із бонусів до теми було створення нової інтелект-карти та надсилання її вчителю для перевірки. Відповідно, ще одне завдання виконане: ІКТ плюс дистанційне навчання. Реалізація ВМР розпочалася з інформаційної роботи, оформлено «розумні» сходи, на яких, серед іншого, розміщено ресурс для створення інтелект-карт. Відведено період, за який учні повинні зареєструватися та завантажити цей додаток, переглянути відео- уроки.  Таким чином, основу для початку роботи створено.

 

Пропоную  ще декілька шаблонів  інтелект-карт.

Рис. 2.5. Інтелект-карта до теми «Японія в другій половині ХХ-на початку ХХІ ст» (11 клас)

 

 

        Дана ментальна карта характеризує індивідуальний підхід вчителя до виучуваної  теми і виконує роль  поурочного плану. Основною темою, як бачимо, є Японія. Елементами  центральної теми виокремлено наступні: повоєнні реформи, японське «економічне диво» та внутрішня і зовнішня політика держави. Кожна з підтем підлягає так званому «дробленню інформації». Акцент в даній роботі зроблено на кольорі  та формі карти. Вона лаконічна, без використання фото і відео. Така «скромність» зумовлена випереджуючим завданням для учнів у формі пошуку і озвучування відеосюжету про Японію того періоду.

Рис. 2.6. Приклад інтелект-карти на тему «Японія в другій половині ХХ-на початку ХХІ ст», виконаної ученицею 11 класу Какапич Тетяною

 

          Таке «повідомлення успіху» отримує педагог на електронну адресу чи Viber. Параграф опрацьовано ученицею детально і створено таку ментальну карту.

         Наводжу приклад характеристики інтелект-карти для визначення рівня засвоєння навчального матеріалу здобувачем освіти:

•  робота учениці з теми «Японія у повоєнний період» виконана сумлінно, без грубих граматичних помилок (деякі помарки наявні);
• вірно виокремлено три сегменти-гілки основної теми, на основі параграфу;
• в назві центральної теми упущено фіксування періоду, який вивчається;
• розмір шрифту малий (утруднює сприймання), колір – стриманий, фото і відео- відсутні;
• дотримано принципу: не менше трьох кольорів в карті.

         Вищенаведені ментальні карти і подальша робота з ними передбачають такі рівні засвоєння інформації: розпізнавальний (робота виконувалась з опорою на підказку-підручник), репродуктивний (завдання: після презентації роботи запропонувати автору або іншим учням відтворити зміст карти), продуктивний (завдання: створити інший тип карти з використанням кольору, фото, відео, асоціацій; створити нову інтелект-карту на основі одного з  сегментів, тобто, змінити центральну тему, наприклад,  «японське економічне диво», «японське – це модно» тощо); творчий (завдання: проектна групова робота з теми, типу «50 слів про Японію», «Японський менеджмент», «Тойота – знак якості»,  «Україна-Японія: точки дотику», «Японія-США: «закляті» друзі» і т.д.).

         Крім названих чотирьох рівнів знань (рівнів засвоєння), є ще один рівень засвоєння - розуміння. Цей  рівень особливий тим, що не пов’язаний з відтворенням. Його психологічною основою є порівняння, встановлення зв’язку невідомого з відомим, підведення невідомого поняття під відоме, раніше засвоєне.

       Наголошую на ще одному «плюсі» інтелект-карти: під час її створення відбувається чотирикратне повторення виучуваного матеріалу: читання з розумінням, виокремлення головного, наповнення карти шляхом надиктовування та написання тексту. А це – запорука високого рівня запам’ятовування.

         Наступним пропоную зразок  інтелект-карти із вмонтованим відео (за підручником Л.М. Масол «Мистецтво», 8 клас), для ефективного розкриття деяких елементів основної теми (рис.2.7.). За умови безперебійного інтернету, достатньо натиснути «Пуск» на іконці, і ментальна карта «оживе». Це значно підсилює сприйняття нової теми учнями, формує асоціації,  мотивує, фіксує  деталі.[15]

Завдання до карти:

• окремі сегменти-гілки даної карти не розкриті.  Доповнити їх – домашнє завдання;
• інтер’єр бароко: переваги, практичність, деталі;
• після перегляду відео про архітектуру бароко, написати 6 ключових, на думку учня, слів; аргументувати;
• пошукова робота: вартість картин живописців періоду бароко.

                                        Рисунок 7. 2. Інтелект-карта до теми «Бароко» (8 клас)

       І візуал (сприймає більшу частину інформації за допомогою зору), і аудіал (сприймає через слух), і кінестетик (сприймає інформацію іншими органами чуття- рух, дотик) зможуть працювати з таким конспектом навчального матеріалу. Адже інтелект-карти враховують особливості сприйняття і переробки інформації різними учнями. Робота над картою – чудова нагода для реалізації міжпредметних зв’язків та інтегрованого навчання.

Рис.8.2. Інтелект-карта учениці 9 класу Дроняк Ольги

 

 

 

 

         

                                                            Рис.2.9. Інтелект-карта. Всесвітня історія 11 клас.

         Ця карта – результат роботи в групах на основі параграфу. Три групи – три сегменти карти.     Перша (найсильніша) група розкривала причини деколонізації країн Азії, Африки та Латинської Америки у ХХ-ХХІ ст. Друга – ознайомила з індустріальними державами азійського регіону, плюс пошукова робота: відео про так званих   «азійських драконів».  Третя група працювала над «соціалістичним» шляхом окремих країн регіону. На основі напрацювань та презентацій роботи, домашнім завданням передбачено укласти інтелект-карту з даної теми в єдиному форматі, шляхом співпраці. Такий результат отримано.

 

       Мистецтво, 9 клас, тема «Модерн, модернізм у живописі».  На карті, окрім текстового наповнення, використано  візуалізацію у формі фотографій митців. Карта вмістила представників модерну та модернізму, але на ній немає деяких зв’язків і  ознак стилю. (рис. 2.10). Учні, на основі підручника, повинні самостійно сформулювати їх та доповнити карту, або ж записати в зошит.

Рис. 2.10. Інтелект-карта «Модерн, модернізм у живописі». Мистецтво, 9 клас.

 

 

  Мистецтво, 8 клас,  урок-узагальнення (узагальнюючого повторення) з цілого курсу. Завдання: на роздрукованому великому форматі максимально деталізувати дану карту: ознаками модерну-модернізму, біографічними та творчими особливостями представників, скласти розповідь від першої особи (від митця) про творчість і пошук власного стилю. Результат: «сторітеллінг» плюс  міндмеппінг плюс оціночні судження плюс ціннісне ставлення до мистецтва зазначеного періоду.

 

 

 

Рис.2.11. Приклад друкованого варіанту інтелект-карти для роботи на уроці. 9 клас. Мистецтво.

 

 

Рис. 2.12. Інтелект-карта як засіб асоціативного мислення з будь-якої теми. Колективна робота учнів 10 класу.

 

 

            Таким чином, при складанні інтелект-карт  задіяні обидві півкулі головного мозку, оскільки в процесі їх творення відкриті всі сенсорні канали [9]. У випадку роботи зі схемами, аналізу інформації,  працює ліва півкуля, яка відповідає за логіку. У процесі відбору  графічних образів, символів, відповідно,  активізуються нові ментальні процеси правої півкулі (образне мислення). Так зв'язується робота обох півкуль – від асоціацій до логіки і навпаки. У цьому полягає   перевага технології  інтелект-карт.

 

 

Розробка уроку з використанням інтелект-карти

Тема: «ПЕРЕБУДОВА» ТА РОЗПАД СРСР (1985-1991 рр.) РОСІЯ ТА НОВІ  НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати розвиток СРСР; визначати причини розпаду СРСР;

• описувати процес становлення прорадянських режимів у країнах регіону;

• аналізувати внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР;

• давати характеристику діяльності політичних діячів: Л. Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина, В. Путіна.

• поповнити свій понятійний запас такими термінами: «застій», «перебудова», гласність, путч, Біловезька угода, Союз Незалежних Держав (СНД);

• складати інтелект-карту на основі матеріалу підручника та інтернет-ресурсу, використанням фото і відео для підсилення ментальних процесів під час вивчення даної теми

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вправа «Займи позицію»

• Чи згодні ви із судженням, що реформи Хрущова мали непослідовний характер і не могли розв’язати назрілих проблем? (Так/ні/ваш варіант)

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання №1. Робота з підручником, складання карти в малих групах (2-3 учні) з використанням мобільних додатків.

1. Охарактеризуйте основні напрями реформ нового керівництва СРСР на чолі з    М. Горбачовим.

2. Зміна пріоритетів у  зовнішній політиці СРСР періоду Горбачова?

3. Причини й наслідки путчу 1991 р.?

Завдання №2. Скласти інтелект карту, з чотирма сегментами, на тему: «Росія та нові незалежні держави наприкінці XX ст. — на початку XXI ст.» (робота у великих групах).

Завдання №3. Причини економічного та політичного зростання і занепаду нових незалежних держав після розпаду СРСР.

Рис.2.13. «Перебудова» М.С.Горбачова: суть політичного курсу. 11 клас. Всесвітня  історія.

 

        На уроці достатньо створити основу інтелект-карт: на основі інформації підручника чи інших джерел, вибрати основну тему та сегменти (лінії), деталізувати карту можна і вдома, в процесі подальшого опрацювання параграфу.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Демонстрація робіт на клас, визначення найкращої для подальшого використання як дидактичного елементу уроку.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Опрацювати текст підручника, доповнити інтелект-карти.

        При вивченні або закріпленні матеріалу, учні колективно або самостійно створюють на дошці (ватмані) інтелект-карту з готових елементів, виконуючи завдання до кожної з підтем, додавати нові «гілки», малюнки, символи. Виходить своєрідний кластер. Для підсилення емоційної складової, використовуємо «українські смайли», як засіб позитивного мислення. При повторенні матеріалу учні малюють карту розуму, працюючи в групах. Улюбленим для класу є презентування карти автором (авторами), його слухають, питають, аплодують. Тобто, створюють «ситуацію успіху».

        У випадку перевірки знань з теми, під час самостійних робіт, можна формулювати різнорівневі завдання з використанням карт: 2, 3,5 сегментів тощо.

Перед впровадженням цього методу проведене інформування учасників освітнього процесу: оформлено «розумні» сходи, де зображено інтернет-ресурс ментальних карт, відведено термін учням на завантаження мобільного додатку, переглянуто відео уроки, проаналізовано готові зразки. Я постійно отримую «повідомлення успіху» від учнів, вони використовують цей метод для вивчення інших дисциплін.  Наші конспекти стали дуже  презентабельними, змістовними. Весь підручник можна вмістити на 34-35 картах, час на актуалізацію опорних знань суттєво скорочується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.14. Робота в групах  над паперовим варіантом інтелект-карти. 11 клас.

Рис.2.15. Приклад інтелект-карти зі «смайлами», інша назва - кластер. 11 клас.

 

Результативність ВМР

З метою визначення результативності ВМР проведено наступні діагностування:

• результатів ментальних характеристик під час роботи з виучуваним матеріалом історії, мистецтва, художньої культури (запам’ятовування, мислення, систематизація);
• результатів діагностики навиків ефективної самостійної роботи з інформацією будь-якого типу.

 

Результативність діагностики рівня ментальних характеристик учнів під час роботи з інформацією (жовтень 2017 р)

клас	низький	середній	Високий
8-А	27%	47%	26%
8-Б	25%	47%	28%
9	18%	46%	36%
10	30%	40%	30%%
11	22%	48%	30%

 

 

Результативність діагностики рівня ментальних характеристик учнів під час роботи з інформацією (квітень 2018 р)

клас	низький	середній	Високий
8-А	19%	41%	40%
8-Б	18%	40%	42%
9	11%	45%	44%
10	10%	50%	40%
11	17%	43%	40%

 

 

        За результатами діагностики можна зробити висновок, що використання інтелект-карт на уроках освітньої галузі «Суспільствознавство» та освітньої галузі «Мистецтво» є інструментом реалізації дидактичної структури уроку, механізмом покращення ментальних характеристик здобувачів освіти, засобом критичного, асоціативного, графічного мислення учасників освітнього процесу. Та засобом ефективної роботи з інформацією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Висновки

          Сучасне суспільство висуває перед школою багато вимог, з-поміж яких – формування умінь та якостей особистості, необхідних  у дорослому житті. Концепція реформування середньої освіти й оновлені навчальні програми орієнтують учасників освітнього процесу на результат. У зв’язку з цим учителеві надано широкі можливості самостійно планувати навчальну роботу з учнями: як за змістом, так і за видами та методами  діяльності.

Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок. Оновлене формулювання мети загальної історичної освіти і компетентнісний потенціал предмета викладено в пояснювальній записці до програм. При організації навчальної діяльності вчитель має дбати насамперед про розвиток історичного мислення учнів. Вимоги щодо знання фактологічного матеріалу  підпорядковано формуванню   життєво важливих  компетенцій. [метод рекоменд]

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.[11]

У повсякденному житті при роботі з інформацією переважна більшість людей мислить лінійно, використовуючи лише ліву півкулю мозку. При роботі з мind map залучається і права півкуля, яка відповідає за творчі здібності, почуття, уяву і пара- лельну обробку інформації. У результаті такої спільної роботи функціонування мозку різко зростає, відповідно зростає продуктивність роботи [2] Найпростіші, на перший погляд, прийоми  дуже дієві.  Наприклад, просте комбінування двох кортикальних функцій мозку (мови і сприйняття кольору), докорінно змінює підхід до конспектування.  Конспектування,  з використанням  всього двох кольорів у викладі матеріалу, більш ніж у два рази  покращує мнемонічні характеристики  того ж  конспекту. До того ж, процес навчання набуває ознак розваги.[1] За умови технічного забезпечення, для реалізації потреб учнів у пізнанні та творенні, доцільно використовувати сучасні цифрові технології – у цій діяльності знадобиться їх інформаційно-цифрова компетентність.

        Інтелект-карти – ефективний інструмент вивчення дисциплін суспільного та художньо-естетичного циклів у закладі загальної середньої освіти. На користь даного твердження приводимо такі аргументи:

• Mind maps (інша назва:  карта пам’яті, ментальна карта, карта думок, інтелект-карта тощо) – спосіб організації інформації таким чином, щоб мозку було максимально легко працювати з нею, тобто, відображення на папері ефективного способу думати, згадувати, вирішувати, запам’ятовувати творчі завдання;
• інтелект-карти – це ефективний метод структурування і аналізу інформації та ідей, інструмент ефективного навчання, розробки дидактичних матеріалів, поурочного планування, контролю рівня засвоєння матеріалу;
• ментальні карти  виступати як альтернатива створенню лінійних тез, які, зазвичай, учні та вчителі  пишуть у вигляді конспектів;
• метод інтелект-карт на уроках  історії, мистецтва, художньої культури дозволяє перетворити освітній процес на цікавий квест, незалежно від форми роботи: індивідуальної чи групової;
• процес створення інтелект-карти формує  в учня головні  компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний;
• ментальна карта виконує такі дидактичні завдання: мотивація, самоосвіта, стимулювання пошукової діяльності, активація ментальних процесів, формування нових понять, аналіз, синтез, критичне мислення, практичність тощо;
• серед інструментів для створення ментальних карт - найпопулярніші комп’ютерні програми та онлайн-сервіси;
• інтелект-карта – найкоротший шлях до впровадження ІКТ, цифрових технологій та інтерактивного навчання в систему освіти;
• цей метод  - інструмент поурочного та дистанційного навчання, медіаграмотності суб’єктів освітньої діяльності;
• інтелект-карта – це показник рівня засвоєння інформації, це індивідуальна та групова робота, це інструмент проектного навчання;
• спільна інтелект-карта - це приклад ефективної роботи в команді, лайфхак, «повідомлення успіху», наочність тощо;
• ментальна карта – каталізатор мнемонічних процесів;
• під час складання карт, дотримуйтеся радіальної структури. Гілок та відгалужень може бути стільки, скільки вам потрібно, але пам’ятайте про ієрархію: найважливіші поняття мають розташовуватись ближче до центру, а менш значущі – подалі.
• Інтелект-карти (Mind maps) допомагають вирішити безліч питань, а на їх створення не потрібно багато часу.

        Створення ментальних карт – це дидактичний прийом, який з одного боку, залишає простір для самореалізації і вільних роздумів учня, з іншого, – направляє його в потрібне русло, дає йому певні орієнтири. Навчіть своїх учнів користуватися користуватися інтелект-картами, створюйте разом з ними, друкуйте, ламінуйте кращі роботи, використовуйте як наочність. Величезний плюс Mind maps полягає у тому, що їх можна використовувати на будь-якому уроці. Обмежень немає взагалі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Бьюзен Т. Научите себя думать / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2004. – 192 с

2. Бьюзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2003. – 304 с.

3. Вікіпедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org

4. Всесвітня історія: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень)./Ладиченко Т.В. – К.: Грамота, 2011. – 224 с.

5.Державні стандарти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:     https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti

6. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: навч. Посіб. / Ілона Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.

7. «Життя – урок». Сайт вчителя Антонової Н.М.  . [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://antonovanm.ucoz.net/

 8. Катюк Я. Л. MIND MAP як сучасний метод навчання дорослих у післядипломній педагогічній освіті. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://news.online.ua/687517/gipermarket-znan-naykrashchiy-sayt-dlya-navchannya/

9. Кен Робінсон для TED: якою повинна бути освіта - Студвей. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: studway.com.ua/ken-robinson/

10. Кіндрат І. Використання інтелектуальних карт у плануванні і організації освітнього процесу [Електронний ресурс] / І. Кіндрат. – Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/pedagog/106/19935- vikoristannya-intelektualnix-kart-u-planuvanni-ta-organizaci 97- osvitnogo-procesu.html

11.Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2017/2018 навчальному році. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:     https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-predmetiv-hudozhno-estetychnogo-tsyklu-u-2017-2018-navchalnomu-rotsi/

12. Методичні рекомендації щодо викладання історії у 2017/2018 навчальному році. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:    

https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-istoriyi-u-2017-2018-navchalnomu-rotsi/

13. Мистецтво: підруч.для 9 –го кл.загальноосвіт.навч.закл./Н.В. Назаренко, Н.В. Чєн,  Д.О. Севастьянова, М.М. Мерзлікіна. -  Харків: Оберіг, 2017. – 256 с.: іл.

15. Мистецтво: підруч.для 8  кл.загальноосвіт.навч.закл./ Л.М. Масол. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2016. – 240 с.

16.MindMeister | Лучшее для майндмэппинга. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  mindmeister.com

17. Mindjet MindManager - программа для создания интеллект-карт. Електронний ресурс]. – Режим доступу: seostage.ru/mindmanager-edim-slona-po-chastyam.html

18. Найдьонова А.В. Інтелект-карти як інструмент ефективної роботи з інформацією. Посібник для педагогів та учнів.-2017., https://ru.calameo.com/read/004373434dec4e2bf2b83

19. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак – К. : Видавничий центр «Просвіта», 2000. – 368 с.

20.Нова українська школа. Порадник для вчителя. Навчально-методичні рекомендації. Київ – 2017/ https://ru.calameo.com/books/004893623eb570293970e

21.  Онлайн-курс для вчителів початкової школи. EdEra – інтерактивна онлайн-освіта. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:     https://www.ed-era.com/

22.  Паламарчук В. Від творчої особистості – до нових технологій навчання // В. Паламарчук. – К., 2001. – №8. – С. 2-3.

23. Посібник для учнів та педагогів "ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ як інструмент ефективної роботи з інформацією" <a href="http://metodportal.com/node/55711"> Методичний портал | Посібник для учнів та педагогів "ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ як інструмент ефективної роботи з інформацією"</a>

24.Професії майбутнього. Що повинен уміти спеціаліст майбутнього?  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.euroosvita.net/index.php/?Category=1&id=4753&%3Bid=4753

25. Пометун О., Гупан Н. Формування критичного мислення учнів у процесі навчання прав людини. . [Електронний ресурс]. – Режим доступу:    https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/27/visnuk_13.pdf

26. Хорст Мюллер. Составление ментальных карт. Метод генерации и структурирования идей. - М.: ОМЕГА-Л, 2007. - 128 с.

27. Художня культура : підручник  для 11 кл. загальноосвіт.навч.закл.: рівень стандарту/ Н.Є. Миропольська, Л.М. Масол, О.В.Гайдамака: за аг.ред. Н.Є. Миропольської. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 176 с.:іл..

28. Тетяна Тарас. Створюємо скрайбінг-презентацію закладу освіти./ Практик а управління закладом освіти. Щомісячний спеціалізований журнал.//№4., травень 2018р., С.61.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стисла анотація досвіду

       У методичній розробці висвітлюється функціональний потенціал ментальних карт як дидактичного прийому у викладанні  суспільних та художньо-естетичних дисциплін.   Також запропоновано інноваційний підхід до навчання на основі інтелект-карт, який є продуктивнішим в порівнянні з традиційною системою запису інформації.  Швидкий процес інформатизації суспільства робить інформацію ключовим об’єктом у житті людини.  Як наслідок - тотальна залежність людини від інформації. Тому вивчення інформаційних потоків, систематизація, виокремлення головного, медіаграмотність  є необхідністю для сучасного молодого покоління.

            Рушійною силою самоосвітньої діяльності педагога є прагнення самовдовдосконалення, самореалізації, орієнтація на високий результат у професійній діяльності, перспективне планування діяльності. Дуже важлива атмосфера уроку, його практична складова. Звичайно, монотонне повторювання сприятиме запам’ятовуванню. Проте,  задоволення від такого виду роботи небагато, відповідно, зачинивши за собою двері класу, учень забуде все. Якщо перетворити процес навчання на «пресування», то спротив організму неминучий. Інтелект-карта (інша назва:  карта пам’яті, ментальна карта, карта думок, інтелект-карта тощо) –допомога мозку  максимально легко працювати з інформацією, тобто, відображення на папері ефективного способу думати, згадувати, вирішувати, запам’ятовувати творчі завдання. За допомогою цієї технології, можна навчитися мислити абсолютно по-новому, використовуючи потенціал обох півкуль мозку: лівої і правої.

         Метод інтелект-карт універсальний (своєрідний лайфхак) для обробки інформації будь-якого типу,  прийнятний до застосування в будь-якій сфері життя.   На основі цього методу можна створити систему навчання, яка дасть учню найважливіші уміння – умінням самостійно здобувати знання, презентувати їх і використовувати  у своїй діяльності. Багаторазове (не трикратне!) повторення гарантує запам’ятовування змісту матеріалу, формує термінологічно-понятійну лексику та навики презентування власної роботи, з висловленням умовиводів, оцінок, суджень, аналізу.