Інтелектуальна гра « Таємниці Лаври»

Інтелектуальна гра

« Таємниці Лаври»

Мета: виявити рівень знань з історії виникнення чернецтва та заснування Києво-Печерського монастиря, його історичної та культурної спадщини; пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого роду, її культури, виховувати почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, української мови,  дбайливе ставлення до духовних цінностей; сприяти розвиткові творчих здібностей учнів.

Обладнання: 

1. Виставка виробів, малюнків „Мої враження від екскурсії по Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику”.
2. Дитячі твори на тему: „Лаврська скарбниця”.
3. „Дерево мудрості” (саморобний плакат). На ньому знаходяться запитання командам.
4. Виставка літератури, фото та відео матеріали.
5. Вислів „Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього”.

Звучить пісня про Київ

Ведуча: – Пам’ять... Вона нетлінна і вічна...

Ведучий: – Хто не знає минулого, не вартий майбутнього. Та це не про нас, адже вчителі та учні школи №256 прагнуть знати історію свого рідного краю, рідного міста.

Ведуча: – Сьогодні ми спробуємо відкрити сторінку пожовклих рукописів, у яких літописці називали Київ столицею могутньої держави Київської Русі „привабливістю світу” і „матір’ю міст Руських”.

Ведучий: – Сьогодні у всій своїй величі розкинувся Київ по обох берегах древнього Славутича. По праву він здобув собі славу одного з найкрасивіших міст світу. Будь-якої пори року Київ чудовий і гостинний, і мільйони туристів прагнуть побувати в цьому місті, де краса природи і витвори рук людських злилися воєдино, де дбайливо зберігаються чудові пам’ятки архітектури, створені за 15 сторіч історії міста. (Читається напам’ять вірш Ліни Костенко).

А над Дніпром, на цій святій горі,

Тут ціле місто, з гутами, ровами

З надбрамними кремезними церквами,

З монастирями вже в монастирі.

Аж страх бере. Стоїть новоприбулець.

Ніде не втрапить, поки не спитав!

Самих тут келій – кілька добрих вулиць.

Самих церков – на кілька тих Полтав.

Так написала про Лавру Ліна Костенко.

Ведуча: – Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник. Протягом майже дев’яти століть працею народних майстрів складався його комплекс. Унікальні художні пам’ятки заповідника відбивають складний шлях розвитку вітчизняної культури, адже кожна епоха залишила тут свій слід.

Ведучий: – Спробуємо сьогодні розгадати таємниці Києво-Печерської Лаври, віддати шану цій святині.

Ведуча: – А розгадувати будуть дві команди. Отож запрошуємо на сцену команди знавців.

1. Команда учнів
2. Команда вчителів

Під час гри пропонуються музикальні паузи

1. Танець „Київський вальс”
2. Пісні про Київ
3. Танець „Українська вишиванка”
4. Театральна вибірка (уривок з твору „Наймичка” Т.Г. Шевченка).

І тур.

Інтелектуальна розминка.

Команди презентують по три запитання одна одній, підготовлені заздалегідь.

ІІ тур. Відеозапитання.

(Запитання від вчителів та наукових співробітників Києво-Печерського Національного заповідника)

Ведуча: – Сьогодні ми мали змогу спостерігати за двома чудовими командами. Дві яскраві ниточки – вчителі і учні – зв’яжуться у вузлик, що ймення йому знання, знання, набуті тут, в рідних стінах цього закладу. Знання історії свого рідного краю, свого міста.

Ведучий: – Шановні пані і панове, ми мали змогу переконатись, що тільки в єднанні, вмінні дійти згоди, в знанні історії свого минулого ми зможемо побудувати міцну державу. Хочеться звернутися до всіх нас: єднаймося, організовуймося. У нас одна історія, яку ми повинні знати, одна держава, ймення якій – Україна!

Орієнтовний перелік питань для команд:

1. Хто автор першого варіанту „Повісті временних літ?” і в якому році був остаточно зведений цей літопис? (Преподобним Нестором літописцем; у 1113 році).

2. Кого вважають засновником Печерського монастиря? І коли він був заснований? (Засновниками вважають преподобних Атонія та Феодосія. Аскетичний спосіб життя пр. Антонія уславив його по всій Руській землі. У церковній та історичній літературі час створення монастиря обмежений періодом 1051 р., коли пр. Антоній оселився у печері, до 1062 р., коли було поставлено першу дерев’яну церкву і наземні споруди).

3. Яка споруда є головним монастирським храмом Києво-Печерської Лаври (Успенський собор, збудований у 1073 – 1078рр.)

6. На початку 70-х р. ХІ ст. князь Святослав подарував обителі 100 гривень (50 фунтів золота) і місце перед Ближніми печерами, де Феодосій вирішив збудувати велику кам’яну церкву. Святослав особисто взяв участь у закладенні нового храму. Що це за храм? (Успенський собор).

4. Тут були надруковані: „Часослов” (1616р.), „Візерунок цнот”, „Служебник”, „Требник” і інші книги церковного змісту (Лаврська друкарня).

5. Він об’єднав братську і лаврську школи, заснувавши Києво-Могилянську академію (Петро Могила).

6. Під час польського правління її називали „державою в державі”. Про що мова? Чому так називали?

(Києво-Печерська лавра. Вона була центром опору полонізації та окатоличенню, церковні діячі підтримували розвиток освіти і науки).

7. Що означає слово „Тератургіма” і як ця назва пов’язана з Києво-Печерською лаврою? (Книга чудес, що сталися у Лаврі та її печерах. З’явилася у 1638 р., написав її відомий письменник і історик – лаврський чернець Афанасій Кальнофойський ХVІІ ст. Її було видано за дорученням та з благословення київського митрополита Петра Могили. „Тератургіма” задумувалася як продовження і закінчення книги Сильвестра Носова і мала довести, що чудеса в цьому монастирі відбуваються і досі).

Використана література:

1. Києво-Печерська лавра ‒ памʼятка історії та культури України: [монографія] / [Бруснікіна Г. П. та ін.] ; Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник. ‒ К. : [б. в.], 2006. ‒ 426 с.
2. Костенко Л. Триста поезій: вибране / Ліна Костенко ; [упоряд.: О. Пахльовська, І. Малкович]. ‒ К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. ‒ 415 с.
3.  Кочубинська Т. Памʼятки історії та культури Києво-Печерської Лаври : матеріали для екскурсій / Т. Кочубинська ; упоряд. О. Коваль ; відп. ред. С. Кролевець. ‒ К. : Кий, 2002. ‒ 253 с.
4. Шевченко Т.Г. Прижиттєві видання творів, 1841 ‒ 1861 / Тарас Шевченко ; [упоряд., авт. ст. та прим. С. А. Гальченко] ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. ‒ Факс. відтворення. ‒ К. : Веселка, 2013. ‒ 397 с.