Інтерактивні технології навчання на уроках біології
Вилківський заклад загальної середньої освіти №2 Вилківської міської ради
Ізмаїльського району Одеської області
Склюєва Юлія Миколаївна
Власна методична розробка
Інтерактивні технології навчання
на уроках біології
ЗМІСТ
I. ВСТУП ………………………………………………………………… 1
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 3-22
1. Інтерактивні технології на уроках біології
2. Групова форма організації діяльності учнів на уроках та її прийоми
2.1. «Робота в парах» і «Мікрофон»
2.2. «Незакінчене речення» і «Концентрація»
2.3. «Акваріум» і «Тести»
3. Групова навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках біології та її прийоми
3.1. «Активізуюча вікторина» і «Ланцюжок»
3.2. «Зацікав», «Так – ні», «Вірю – не вірю»
3.3. «Мозговий штурм» і «Шпаргалка»
4. Активізація пізнавальної діяльності учнів при використанні інтерактивних методів навчання та ІКТ на уроках біології
III.ВИСНОВКИ ……………………………………………………………22-23 IV. ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………….... 24
V. ДОДАТКИ……………………………………………………………......25-38
V.1. Конспект уроку «Общая характеристика класса Земноводные»
V.2. Конспект уроку «Размножение и развитие земноводных»
V.3. Конспект уроку «Разнообразие и значение земноводных. Охрана
Земноводных»
V.4. Конспект уроку «Урок-состязание: Обобщающий урок по теме:
«Класс Земноводные»
ВСТУП
Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практикустратегії розвитку критичного мислення. Завдання цієї стратегії полягає у «пробудженні свідомості», коли молода людина усвідомлює реалії, що оточують її, і шукає шляхи розв язання проблем.
Такий підхід співзвучний компетенції особистісно – орієнтованого навчання і нерозривно пов'язаний із застосуванням інтерактивних технологій.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тільки такі уроки принесуть хороший результат і якість знань буде кращою. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати.
Інтерактивні технології базуються на постійній активностівзаємодії всіх учасників навчального процессу. Це співнавчання, взаємонавчання, тісна взаємодія в міні-колективі, коли і учні, і вчитель є рівноправними суб єктами навчання.
Сьогодні стає значимим не стільки те, що випускник знає і навіть вміє застосовувати в лабораторних умовах, а те, як він володіє прийомами пізнання світу.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
Особливостю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідність вимогам суспільства, визначається нестільки тим, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки здібностям і вмінням здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах.
Інтерактивне навчання посідає своє чільне місце, щоб подолати ускладнення, які виникають у процесі нвчання.
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв’ язує певні ситуації і проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень – інформація», «учень – ситуація», «учень – знання», «учень – проблема», «учень – учень», «учень- группа».
Слід підкреслити, що основні функції інтерактивного навчання – пізнавально-навчальна і корекційна - рівнозначущі. Орієнтація лише на одну з них або зменшення питомої ваги тієї чи іншої приводить до знецінювання цього метода і викликає розчарування в учителів, так як не дає очікуваних результатів.
Сутність пізнавально-навчальної функції полягає у вихованні схильностей до роздумів. Це риса характеру, яка проявляється перш за все, коли завдання потребує на миттєвої (вивченої) відповіді на задане питання, - інтерактивне завдання потребує зібратися з думками, перш ніж відповідати.
По-друге, завдання повинно спонукати учня до звернення до різних джерел інформації під час пошуку відповіді на питання. І по-третє, формування відповіді потребує висловлення не тільки своєї думки (я так думаю), а й аргументації її (чому я так думаю).
Беручи за основу саму сутність «ін» - звернення до себе, в інтерактивному навчанні важливішим виступає метод впливу на пізнавально – навчальну діяльність дитини, за рахунок завдань, що потребують власних зусиль, самостійної діяльності, а не форма. Залежно від охопленості учнів усі інтерактивні технології навчання поділяють на такі групи:
- парну (робота учня в парі з учнем, учителем тощо);
- фронтальну (учитель навчає одночасно групу учнів);
- групову або кооперативну (учні активно навчають один одного);
- індивідуальну (самостійну) роботу учня.
Наприклад, груповій формі організації інтерактивного навчання повинні передувати індивідуальні інтерактивні підготовчі завдання, а робота в групі – обов’язкова наявність спільної мети.
Схематично це може бути відображено таким чином:
Інтерактивне навчання взагалі потребує певної зміни усієї організації навчального процесу:
- Наявність у кожної дитини навчального матеріалу, з яким вона буде працювати (тексти, поняття, описи ситуацій, проблеми, проблемної ситуації тощо).
- Кінцева мета роботи учня з навчальним матеріалом (учитель має передбачити) – створення певного власного продукту, а не репродукування навчального матеріалу.
- Учитель під час конструювання уроку за інтерактивними прийомами повинен орієнтуватися на розв’язання головної проблеми - забезпечення умов для особистої діяльності учня (алгоритм, за яким працює дитина і форма представлення кінцевого продукту для оцінювання).
- Інформація за інтерактивним навчанням є відправною точкою для роботи учня, а не кінцевим продуктом.
- Формування вмінь здобувати знання – це головне завдання, яке можна виконати саме за умови запровадження інтерактивного навчання, а самокорекція вже відбувається під час проведення дискусії, діалогу.
Оцінюється власна продукція після проведеного індивідуального інтерактивну і сам процес коректування (діалог, дискусія тощо) як активна форма прояву набутих знань.
Доцільним прикладом є урок, на якому виконуються методи, форми (групові, індивідуальні) інтерактивного впливу на навчально – пізнавальну діяльність, де забезпечується дидактична першоумова - наявність інформації, алгоритмів, за якими учень опановує новий навчальний матеріал. Правильно організовані форми інтерактивного навчального спілкування можуть стати ефективним шляхом подолання труднощів, пов’язаних з різним темпом навчання і рівнем розвитку дітей.
Групова форма організації діяльності
Для того, щоб учні вчилися із захопленням , кожен урок, як цирковий спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу, що вивчається, їм нові знання про життя або таємниці буття природи, людини, суспільства. Важливою є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів.
Об`єднуючи учнів у групи змінного складу, учитель забезпечує ім почуття власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся група. Тому сильні учні ще краще розкривають свої можливості щодо роз`язування різнорівневих завдань, організаторські здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності» вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевніше почуваються, включаються в роботу своєї групи. Учні всієї групи , об`єднані спільною метою і знають, що успіх роботи залежить від праці кожного – тільки тоді можна досягти особистої мети, коли товариші по групі також досягнуть успіху .
Групи працюють за такою схемою:
- одержують від учителя чітку інформацію що до виконання певного завдання;
- виконують своє завдання доти, поки всі учні не готові дати відповідь на поставлене запитання;
- обмінюються інформацією з членами іншої групи, створюючи нові групи з представниками, що мали інше завдання, тобто вчаться, навчаючи один одного.
- об`єднуються в коло однодумців с метою перевірки виконання завдань, поставлених учителем.
Під час перевірки виконання завдань груп відбувається як індивідуальна, так і групова звітність, коли учні делегують представника для захисту своїх результатів і за його виступом оцінюється робота групи або вчитель вибирає сам учня, якій буде знайомити з роботою своєї групи.
Групова форма роботи може бути застосована на уроках різних типів. Робота в групах може використовуватися при вивченні нового матеріалу та при його закріпленні, коли сильні учні, що вже зрозуміли тему, можуть допомагати розібратися слабшим учням. Часто така форма навчальної діяльності використовується під час роботи з додатковою літературою, з підручником для складання опорних схем, таблиць, тощо.
Особливо корисно використовувати її при виробленні правил, плану спільних дій, розробці цікавих ідей. В цей час активно працюють всі учні і досить неординарні ідеї часто видають учні з середнім і, навіть, з низьким рівнем знань. Але обов’язково учні повинні бачити результати своєї роботи, які вивішуються на дошці і пояснюються представником групи.
При цьому він повинен назвати прізвища учнів, яким належать найцікавіші ідеї чи пропозиції, оцінити роботу кожного члена групи.
«Робота в парах»
«Один проти одного, один – вдвох – всі разом. Думати, працювати в парі, обмінятися думками». Технологія особливого ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах. Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом.
Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:
- Обговорити короткий текст, завдання;
- Узяти інтерв’ю і визначити ставлення партнера до тієї чи іншої навчальної діяльності;
- Зробити редагування письмової роботи один одного;
- Сформулювати підсумок уроку;
- Протестувати та оцінити один одного;
- Дати відповіді на питання вчителя;
- Порівняти записи, зроблені в класи.
«Мікрофон»
Інтерактивна вправа «Мікрофон» розвиває в учня вміння публічного виступу, дозволяє узагальнити матеріал. Може використовуватися на всіх етапах уроку. Тема: «Загальна характеристика класу «Земноводні» на етапі актуалізації опорних знань. Учні по черзі відповідають на поставленні запитання перед «уявним» мікрофоном:
- Безумовні рефлекси – це..? (природжені).
- До порожнини тіла входять..? (рот, первинна, вторинна).
- Що таке прямий розвиток? (народжений організм схожий на дорослий)
«Мікрофон» є різновидом загально групованого обговорення, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію (Додаток V.4).
«Незакінчене речення»
Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлювати щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
«Концентрація»
Клас ділиться на групи. Кожна група отримує тексти на аркушах. Аркуші перевернуті текстом вниз. За сигналом учителя учні перевертають аркуші, читають протягом визначеного часу (1-2 хв.) текст, а потім знову перевертають аркуші та відають їх вчителю. Після цього кожен учень записує в зошиті те. Що запам’ятав із тексту. Далі група записує спільний текст на окремому аркуші. Виграє та команда, що найбільш повно відповість текст (Додаток V.4).
«Акваріум»
На етапі систематизації головних теоретичних положень і провідних ідей теми використовуваю метод «Акваріум» - обговорення теми в групі перед усім класом, розв’язання проблеми з наступними коментарями всього класу. Наприклад, при вивченні теми «Система органів розмноження». Питання для обговорення:
1 група:
Сформулюйте висновки про морфофізіологічні зміни в онтогенезі людини.
2 група:
Порівняйте питання «вік» і «життя».
3 група:
Поясніть такі дані: на сьогодні діти дошкільного віку на 10-12 см, а підлітки на 15-20 смвищі, ніж їхні однолітки кінця 19 століття; постійні зуби з’являються на рік раніше; ріст припиняється на 8 років раніше.
Назвіть можливі причини акселерації.
4 група:
Як на основі знань про акселерацію пояснити такі факти: за період з 1800 - 1900 рр. у Нью-Йорку зафіксовано 3600 випадків народження однояйцевих близнят, а за період з 1900 – 2000 рр. – 5600 випадків? Складіть схему або графік.
«Тести»
Цей методичний прийом останнім часом став надзвичайно популярним та має велику кількість варіацій. Нагадаємо основні характеристики та правила роботи з тестами. У педагогічній практиці використовують відкриті та закриті тестові завдання. У відкритих завданнях учень сам записує коротку відповідь, у закритих він обирає відповідь з кількох запропонованих варіантів. Робота з відкритими тестами дає учням змогу виявити певну самостійність, однак вона вимагає багато часу. Закриті тести різноманітніші. Одні з них вимагають від учнів лише пригадати вивчений матеріал, інші перевіряють його розуміння і навіть уміння розв’язувати задачі.
На кожному уроці можна використовувати тести оперативного контролю. Невеликі за розмірами (5-8 запитань), вони можуть здійснюватись у вигляді диктанту, у цьому випадку перелік відповідей на запитання записаний на дошці (у закритому тесті). Краще використовувати два варіанти запитань. Варіанти відповідей, як для кожного варіанта окремо, так і один перелік відповідей для обох варіантів. Такі тести мають навчальний характер, тому перевірити їх слід одразу ж після виконання. Учитель вибірково перевіряє роботи окремих учнів, усі інші тести обробляються учнями з допомогою взаємоперевірки. Учитель оголошує результати й аналізує помилки.
Складаючи тести, необхідно уникати таких недоліків, як одноманітність побудови, недостатня увага до творчої діяльності, вмінь та навичок учнів, нечіткість формулювання тощо. Тестове завдання має бути записане у формі, яка відповідає цілям і завданням тесту. Завдання мають бути розміщені в порядку зростання складності. Умовно тестові завдання можна поділити на чотири групи за складністю.
Учні з високим рівнем знань можуть мати додаткові творчі завдання – скласти самостійно тести до вивченої теми (Додаток V.4).
Групова навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках біології
та її прийоми
Серед проблем, розв'язання яких впливає на поліпшення біологічної підготовки учнів, особливе місце займає групова навчально-пізнавальна діяльність учнів. Під груповою формою навчання розуміють таку форму організації навчальних занять, за якої певній групі учнів ставиться єдине навчальне завдання, для розв'язання якого необхідне об'єднання зусиль усіх членів групи, тісна їх взаємодія.
Групова робота на уроці активізує мислиннєву діяльність учнів, допомагає ліквідувати прогалини в їхніх знаннях, згуртувати коллектив, привчає працювати самостійно. Обгрунтовано, що найбільш ефективню є групова робота, оскільки учні розпочинають активно спілкуватися зі своїми ровесниками. У спільній навчальній роботі деякий матеріал краще засвоюється, ніж під керівництвом учителя. Групова навчально-пізнавальна діяльність дозволяє більш продуктивніше організовувати роботу на уроці.
Самостійна робота учнів розглядається як одна із форм групової діяльністі, що забезпечує більш високу активність, творчість учнів, спрямовону на досягнення максимально можливих навчальних результатів.
Групова робота на уроках буде ефективнішою, якщо її поєднувати з іншими формами організації навчання. Застосування її обумовлюється конкретними завданнями, які розв'язують учні на різниї етапах, змістом навчального матеріалу та готовністю учнів до роботи в группах. Організація групової діяльність учнів розпочинається з комплектації груп.
Комплектація навчальних груп.
Враховуючи рівні пізнавальної активності – відтворюючий, інтерпретуючий, творчий та біологічні здібності учнів, - їх можна об'єднати в чотири типологічні групи: А, В, С, Д.
Группа А. Здібні до біології учні. Вони вміють самостійно працювати, творчо мислити, легко засвоюють і відтворюють теоретичний матеріал, уміють розв'язувати задачі.
Группа В. Учні мають добрі знання з біології. Володіють навичками самостійної роботи, вміють аналізувати матеріал, виділяти в ньому суттєве, узагальнювати біологічні факти, однак частина учнів, на відміну від учнів групи А, не володіє високою працездатністю, повільніше засвоює навчальний матеріал. Члени цієх групи відчувають труднощі під час розв'язання творчих завдань і, зазвичай потребують деякої допомоги з боку вчителя.
Группа С. Учні з середніми навчальними можливостями, володіють знаннями, вміннями та навичками, що відповідають обов'язковим результатам навчання, застосовують матеріал за зразком, аналогією, розв'язують лише стандартні задачі. Навчальна діяльність цих учнів потребує оперативного контролю.
Группа Д. Учні з низькими навчальними можливостями. Вони слабо сприймають і засвоюють навчальний матеріал, не вміють розв'язувати найпростіші завдання, не володіють мисленевими операціями: синтез, аналіз, узагальнення, виділення суттєвого тощо. Учні потребують постійної допомоги з боку вчителя.
На основі розглянутих типологічних груп створюються навчальні гомогенні групи, до складу яких входять учні лише з однієї типологічнох групи, і групи гетерогенні, до яких входять учні з різних типологічних групп.
Розподіляються учні за типологічними группами шляхом:
А) спостереженням за їх навчальною діяльністю;
Б) проведенням анкетування;
В) аналізу результатів виконання письмових робіт.
Найоптимальніше число членів у навчальній групі – 4-5, а кількість групп – 6-8. Після того, як учні навчилися працювати в парі, формую гетерогенні навчальні групи. У бесідах з учнями з'ясовую найкращі варіанти об'єднання двох пар у группу. Упродовж місяця склад навчальної групи стабілізується.
Розрізняють два види основної групової роботи: недиференційована (усі групи одержують однакові за змістом завдання) і диференційована (групи одержують різні за змістом завдання).
Під час недиференційованої групової роботи всі учні групи можуть виконувати завдання в однаковому обсязі або учні типологічних групп А, В, виконують завдання в більшому обсязі, а учні групп С, Д – у меншому.
Під час диференційованої групової роботи завдання ділиться на менші за обсягом завдання, і одне з таких завдань виконує кожна група або кожна група опрацьовує одну й ту ж тему, використовуючи різні джерела знань. Розрізнятимемо також диференційовану та недиференційовану роботу учнів у межах однієї групи. Під час недиференційованої роботи учні спільними зусіллями виконують запропоновані завдання однакової складності.
Диференційована робота в группах є більш складною.
Учні виконують завдання різної складності відповідно до своїх здібностей. Тут велику роль відіграє керівник групи (назвемо його учень-асистент). Він розподіляє завдання між учнями, керує роботою, узагальнює результати членів групи, надає в разі потреби, допомогу своїм товаришам, перевіряє правильність виконання завдань, нерідко оцінює і рецензує відповіді учнів.
Учня-асистента обирають усі групи (у більшості випадків – це учень з типології А або В). Учитель від учнів-асистентів отримує інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу кожним учнем групи.
На особливу увагу заслуговує такий вид групової роботи, за якого учні об'єднуються в комбіновані групи для підготовки матеріалів до уроку, тему якого вони вибирають самостійно. Учні отримують завдання: «теоретики» - пояснити матеріал, «практики» - розповісти про прикладне застосування теорії, «біологі» - допомогти засвоїти тему всім учням. Для «теоретиків» потрібно скласти завдання так, щоб їх повідомлення доповнювали один одного за змістом і в логічній послідовності розкривали тему уроку. Крім цього створюється група «опонентів», які підбирають цікаві питання, що випливають зі змісту завдання. У ролі «опонентів» виступають учні, які вміють аналізувати, розмірковувати, застосовувати здобуті знання на практиці. У підсумку уроку звертається увага на головні ідеї, оцінюється робота учнів. Такий вид групової роботи сприяє розвитку в учнів навичок роботи з додатковою літературою, вміння виступати перед аудиторією, аналізувати, порівнювати.
«Активізуюча вікторина»
Може бути використана практично на кожному уроці як при повторенні матеріалу, так і при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «Клас Земноводні» учням пропонується вибрати правильні твердження:
1. Для всіх земноводних характерна двобічна симетрія.
2. Покриви земноводних представлені шкірою.
3. Дихають земноводні легенями і вологою шкірою.
4. Запліднення у більшості земноводних переважно внутрішнє.
5. Земноводні потребують охорони.
Завдання для вікторини можуть бути досить різноманітними. Можна продумати запитання, відповіді на які повинні бути поширеними, логічними та обґрунтованими. Можна дати можливість учням продовжити речення, почате вчителем. Наприклад, тема «Загальна характеристика плазунів»:
1. Кровоносна система плазунів складається………………
2. Покриви плазунів представлені…………………………..
3. Дихання плазунів здійснюється за допомогою………….
4. Органи чуття у гадюки степової розташовані на………..
5. Розмноження плазунів…………………………………….
«Ланцюжок»
Учні читають запропонований учителем текст. Потім кожен по черзі має поставити запитання до тексту і водночас дати відповідь одним словом на поставлене йому запитання. Виграє той, хто поставить найцікавіше запитання і дасть найвдалішу відповідь. Перше запитання ставить учитель.
Потім перший учень відповідає на питання і пропонує запитання другому учню, другий відповідає та ставить питання третьому тощо.
На етапі узагальнення знань практично на кожному уроці можна застосовувати вправу «Ланцюжок», коли учні по-черзі назівають терміни, а наступний дає визначення терміну (Додаток V.2).
«Зацікав»
У вивченні нової теми, під час подачи цікавої інформації про організми і процеси, які вивчаються на уроці, застосовують прийом «Зацікав» (Додаток V.1)
«Так - ні»
Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає до активної участі в уроці. Учитель загадує щось (природне явище, число, предмет, історичну подію, літературний персонаж та ін.). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так», «ні», «так і ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Якщо питання некоректне або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він відмовляється від відповіді наперед обумовленим жестом. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вдалими. Головне в цьому прийомі - навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань (Додаток V.3).
«Вірю - не вірю»
Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні (Додаток V.3).
«Мозковий штурм»
Інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити уяву та творчість , дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
«Шпаргалки»
Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст з допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягають шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі (Додаток V.1).
Активізація пізнавальної діяльності учнів при використанні інтерактивних методів навчання та ІКТ на уроках біології
Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику інноваційні методи навчання. Саме інтерактивна навчальна діяльність з біології передбачає організацію:
- діалогового спілкування школярів і вчителів;
- дискусій, коли учні вчаться висловлювати власну думку, відстоювати ідею та чітко формувати її;
- лекційно семінарських занять та роботи в групах, у результаті яких формуються навички самостійного добування знань та вміння працювати у колективі;
- рольових ігор, конкурсів захистів, турнірів, під час яких у школярів формується здатність знаходити і розглядати альтернативні рішення, критично мислити.
Під час групової роботи на уроці, лекційно семінарських занять школярі, перетворюючись із пасивних учасників процесу на активних суб’єктів власного навчання, відтворюють засвоєні знання, пояснюють їх один одному, здійснюють перевірку, поповнюють словниковий запас новими термінами, ознайомлюються з новітніми досягненнями науки, створюють опорні конспекти, заповнюють таблиці, пропонують власні проекти. Групова робота дає більше можливостей для реалізації індивідуального підходу до навчання. Учні обмінюються інформацією, отримують консультації вчителя, виконують творчі завдання, здійснюють взаємоперевірку знань. Створюється атмосфера дружнього спілкування, творчості, відповідальності за доручену справу.
Для успішного впровадження технологій інтерактивного навчання необхідно пам’ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та заінтригувати.
Для вирішення цієї проблеми використовую "розминки", які замінюють організаційні моменти уроку і до того ж відіграють певну роль в обґрунтуванні навчання:
- Універсальні розминки.
- Спеціальні розминки використовуються для мотивації вивчення теми, створення ситуації здивування.
Усі інтерактивні технології умовно поділяються на чотири групи:
- кооперативне навчання,
- фронтальні технології інтерактивного навчання,
- технології навчання у грі,
- технології навчання у дискусії.
Кожна група методів має свої особливості, які необхідно враховувати при визначенні способів організації засвоєння учнями знань.
Кооперативна навчальна діяльність – це форма організація навчання у малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою.
За такою організацією навчання легко керувати роботою кожного учня, а також її можна застосовувати на різних етапах навчання.
При вивченні теми "Життєві цикли" використовую інтерактивну технологію "Синтез думок".
Завдання:
1. З допомогою підручника з’ясуйте, що таке прості та складні життєві цикли у рослин.
2. Дайте визначення понять: гаметофіт, спорофіт, однодомний та дводомний гаметофіт, заросток.
3. Наведіть приклади простих та складних життєвих циклів у рослин.
4. Складіть опорну схему:
1 група – "Життєвий цикл папороті"
2 група – "Життєвий цикл покритонасінних рослин"
5. Виконавши завдання, поставте кілька запитань щодо вивченого матеріалу членам своєї групи.
6. Прозвітуйте про свою роботу.
Групи презентують сої опорні схеми і всі разом створюють опорний конспект.
При вивченні теми "Регуляція народжуваності" використовую інтерактивну вправу "Карусель". Учні стають у 2 кола – одне рухається, інше – ні. Йде обговорення методів контрацепції. Спочатку запитання ставлять учні зовнішнього кола, переходячи від одного учня до іншого, потім міняються місцями.
Запитання для обговорення:
- Які методи є найбільш доцільними для молоді?
- Які з методів краще використовувати одруженим людям?
- Чим небезпечний аборт?
Фронтальні технології інтерактивного навчання застосовую у комбінації з іншими, їх метою є з’ясування певних положень, привернення уваги учнів до складних та проблемних питань у навчальному матеріалі.
Найпростішими, що не потребують ретельної підготовки, є такі технології, як обговорення проблеми в загальному колі "Мікрофон", незакінчені речення, "мозковий штурм".
Технології навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом включення у ігрове моделювання явищ, що вивчаються. Учні самі обирають свою роль у грі. Висувають припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення.
Так в імітаційні грі - експромт "Танкер" класний колектив поділяється на групи "Планктон", "Нектон", "Бентос", "Морські птахи", "Люди". Після того як учні зайняли свої місця і утворили міні-групи роздаю аркуші на яких написано назви орієнтовних ролей, і зачитую газетне повідомлення про аварію супертанкера і вилив нафти на поверхню океану. Пропоную кожному уявити свої почуття в цій ситуації і кожній групі впродовж наступних 20 хвилин написати п’єсу-діалог. Після завершення роботи вони озвучують написане. Це сприяє розвитку здатності до імпровізації, уміння слухати партнера і співпрацювати з ним.
Як відомо гратись люблять усі діти, включаючи до уроку ігрові моменти, можна зацікавити предметом навіть найпасивніших у навчанні школярів, привернути їхню увагу до нецікавого для них матеріалу. "Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень", - писав В.А.Сухомлинський.
Під час вивчення теми "Обмін речовин" клас перетворюється на науково-дослідний інститут до складу якого входять кілька підрозділів: "Лабораторія з вивчення обміну вуглеводів", "Лабораторія з вивчення обміну жирів", тощо. Учнів поділяю на групи відповідно до кількості лабораторій розподіляю посади: завідувачі лабораторій, наукові працівники і т.д. На це відводиться 5 хвилин, наступні 15 хвилин кожна лабораторія вивчає запропоновану тему або виконує завдання, потім кожна група звітує про результати своїх досліджень.
На уроці з вивчення питань раціонального харчування можна провести невелику рольову гру – засідання наукової ради із захисту наукових робіт на тему: "Раціональне харчування школярів – запорука здоров’я". До цього уроку кожний школяр вдома складає тижневе меню для підлітка. Вибір продуктів харчування, способи їх приготування, норми і режим харчування мають бути науково обґрунтовані і доступні. На уроці школярі захищають свої роботи, а авторитетна комісія з кращих учнів і вчителя оцінює їх.
При проведені уроку "Захворювання чоловічих і жіночих статевих органів. СНІД" проводжу рольову гру "Судове засідання" де дійовими особами є: суддя, народні засідателі, прокурор, адвокати хвороб, секретар, підсудні хвороби, свідки.
Завдяки іграм на уроках діти не тільки аналізують певні явища, а й набувають особистого досвіду. Наприклад, вивчаючи тему "Рух крові по судинах" учні можуть зобразити сценічно шлях кровообігу, шлях еритроцитів по колу. Для цього роздають картки з написами: еритроцит, кисень, вуглекислий газ, правий шлуночок. Під час вивчення родин, рослин і класів тварин з метою їх класифікації проводжу гру "Свої та чужі". Гра відгадай – один учасник називає характерні ознаки морфологічної будови рослини чи тварини, способу життя, особливості поведінки – інші відгадують.
Навчальні ігри використовую також у позакласній роботі: від традиційного ланцюжка і "Поле чудес" до серйозних рольових ігор, які формують у дітей дослідницьке, творче ставлення до предмета ("Подорож у країну птахів", "Комахи - друзі і вороги", уроки-суди: "Наркоманії – ні!", "Алкоголь і потомство", "Захистімо планету", "Клонування: "за" і "проти"", "Таємниці людського організму"). До Міжнародного дня порозуміння з ВІЛ-інфікованими разом із психологом школи проводжу ігри-розминки із статевого виховання для підлітків. І як результат – міцні знання, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій і вчителя і учнів.
Учням подобаються заняття інтерактивного екологічного тренінгу "Зона тривоги. Пташиний грип."
Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї думки, поглиблює знання. Наприклад, під час вивчення теми "Постембріональний розвиток тварин. Ріст організмів. Явище регенерації." Проводжу дискусію у стилі телевізійного ток‑шоу.
Запитання:
- Що таке ріст?
- Коли ростуть одноклітинні організми?
- Як ви вважаєте, що таке обмежений та необмежений ріст?
- Чи відрізняється обмежений ріст від необмеженого?
- Охарактеризуйте безперервний та періодичний ріст.
- Від чого залежить ріст особин кожного виду?
Це технологія структурованої дискусії яка дає змогу оцінити участь кожного учня, її метою є набуття учнями навичок публічних виступів і дискутувань, обстоювання власної позиції, формування громадянської активності.
З досвіду роботи бачу, що сучасні діти все менше звертаються за інформацією до книг, а намагаються її отримати з комп’ютера.
Розв’язати ці проблеми в значній мірі дозволяє використання інформаційних технологій. Тому в своїй практиці я найчастіше використовую уроки з використанням мультимедійної дошки.
До найбільш ефективних форм представлення навчального матеріалу на уроках слід віднести мультимедійні презентації. Метою такого представлення інформації є формування у школярів системи мислеобразів, скорочення часу на пояснення, попередження фізичної та психологічної втоми.
В останній час на допомогу вчителю створено декілька програмних педагогічних засобів. В своїй роботі я використовую наступні ППЗ: «Загальна біологія – 10 клас», «Біологія – 9 клас», «Біологія – 8 клас».
Найбільш ефективним є їх використовувати під час вивчення нового матеріалу, оскільки вони дозволяють відобразити суттєві сторони біологічних об’єктів, наочно представити навчальний матеріал, ефективно перевірити його засвоєння, урізноманітнити організаційні форми роботи з учнями та методичні прийоми вчителя. Крім того без використання ППЗ неможливо обійтись під час виконання лабораторних робіт, особливо коли в кабінеті немає достатньої кількості лабораторного обладнання або роздаткового природного матеріалу, наприклад, під час вивчення дії ферментів слини, порівнянні будови крові людини та жаби, вивченні процесу мітозу, вивченні способу рухів молюсків, внутрішньої будови ланцетника, визначенні деяких органічних речовин, вивченні будови органел клітини тощо.
Не можливо не сказати про використання можливостей Інтернету, який все більше проникає в освітній процес. Інтернет – це не тільки необмежений біологічний інформаційний ресурс, він має велике значення для самоосвіти вчителя та використання ресурсів мережі під час підготовки до уроків. Зазначу, що не слід відмовлятися від англомовних сайтів, оскільки вони містять цікаві ілюстрації, які можна зберегти та використовувати під час створення мультимедійних презентацій. Але використання інформаційної мережі не повинно бути самоціллю. Весь сенс в тому, щоб зробити можливості мережі необхідними для розв’язання пізнавальних задач, перемістити навчальний акцент з накопичення інформації на формування вмінь учнів використовувати різні способи діяльності в умовах, коли будь-яка інформація є легкодоступною.
Підводячи підсумок хочу підкреслити, що використання інформаційних технологій дозволяє провести урок на якісно новому рівні, врахувати психологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення біології, розвивати логічне мислення школярів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів, там самим покращити якість їх знань з предмету.
Всю свою діяльність я орієнтую на вирішення проблеми, яку можна виразити словами великого педагога В.О. Сухомлинського: "Краса природи – це могутнє джерело енергії думки, це поштовх, що пробуджує і ліниву, і сонну, й інертну думку. Якщо думка виливається в поетичне слово, якщо в цьому слові затремтіли ніжні барви квітів, запахли трави, заграли переливи тіней і напівтіней лісового сутінку, значить, затремтіла дитяча думка, значить розум дитини черпає животворні сили з вічного джерела життя, а пізнання - з природи, з краси".
ВИСНОВКИ
Інтерактивні технології на уроках мають значні переваги, а саме:
- допомагають створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учня;
- дають можливість здійснювати диференціацію навчання;
- сприяють виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;
- забезпечують високу активність всіх учнів;
- реалізують їх природне прагнення до спілкування, взаємодопомогу і співпрацю;
- підвищують результативність навчання та розвиток учнів.
Саме впровадження інтерактивних технологій може сприяти розвитку пізнавальної активності в учнів. Використання нетрадиційних уроків дає змогу практично застосовувати біологічні знання. Для цього необхідно володіти сучасними методами, які б пробуджували в учнів бажання пізнати нове, незвідане.
Інтерактивні технології сприяють розвитку різноманітних якостей і здібностей учнів, допомагають у тому, щоб проявляти і реалізовувати пізнавальну активність у процесі розкриття і засвоєння програмового матеріалу.
Інтерактивні технології дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять. Увагу учнів, допомагають оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.
Отже для того, щоб досягти високого рівня у вихованні інтересу до вивчення біології необхідно:
- використовувати нестандартні форми проведення уроку;
- підбирати цікавий навчальний матеріал;
- чітко мотивувати вивчення тієї чи іншої теми;
- враховувати важливість емоційності навчального матеріалу,
- використовувати ІКТ.
ЛІТЕРАТУРА
1.Боднаровська Н.М. Управління творчою самореалізацією на уроках біології / Н.М. Боднаровська // Біологія. Науково-методичний журнал. - №7. - 2008.- С. 2-5.
2.Бонішко Д.С. Гра і її місце у викладанні біології / Д.С. Бонішко // Біологія. Науково-методичний журнал. -№13. -2007.- С. 2-4.
3.Боровицкий П.И. Методика преподования биологии / П. И. Боровицкий, П. Ф. Винниченко - М.: Высшая школа, 1962. - С. 44-72.
4.Брижевич Г.М. Інтерактивні форми навчання на уроках біології / Г.М. Брижевич // Біологія. Науково-методичний журнал. -№19. -2007.- С. 27-33.
5.Горбунова В.І. Застосування ігрових технологій на уроках / В.І. Горбунова // Біологія. Науково-методичний журнал. - №13 -2007 - С. 4-6.
6.Десяшиченко Н.М. Моделі сучасних уроків біології за методиками критичного мислення та особистісно орієнтованої освіти / Н.М. Десяшиченко // Біологія. Науково-методичний журнал. - №24 - 2002. - С. 5-7.
7.Захарюхіна Н.М. Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інноваційних технологій на уроках біології / Н.М. Захарюхіна // Біологія. Науково-методичний журнал. - №16.- 2009.- С. 19-21.
8.Козленко О.І. Захоплююче навчання: Біологічна рольова гра / О.І. Козленко. - Xарків: Основа, 2003. - С. 109-111.
9.Криворучко М.В. Специфіка формування інтелектуальних умінь на уроках біології для учнів різних вікових категорій / М.В. Криворучко // Біологія. Науково-методичний журнал. - №19.- 2007.- С. 14-23.
10.Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье:Книга для учителя. Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1989. - 192с.
11.Нарівна Л.М. Пізнавальна гра як один з прийомів інноваційних підходів до проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів / Л. М. Нарівна // Біологія. Науково-методичний журнал.- №36.- 2007.- С. 2-3.
12.Переверзєва С.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології з використанням інтерактивних технологій / С.В. Переверзєва // Біологія. Науково-методичний журнал. - №4.- 2008.- С. 8-11.
13.Чорноус І.М. Ігри на уроках біології / І.М. Чорноус // Біологія. Науково-методичний журнал. - №28.- 2007.- С. 4-6.
14.Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.
ДОДАТОК V.1
УРОК № 1
Тема. Общая характеристика класса Земноводные.
Цель:
образовательная: раскрыть особенности строения и жизнедеятельности земноводных как первых наземных позвоночных;
развивающая: развивать научное мировоззрение, раскрывая взаемосвязь между строением , способом жизни и средой обитания земноводных;
воспитательная: осуществить биотическое воспитание школьников.
Основне понятия и термины:
Амфибии, легкие, трехкамерное серце, клоака, веки, барабанные перепонки, среднее ухо, наружное ухо, слизистые железы, кости конечностей и поясов, кожное дыхание, полушария головного мезга, уростиль.
Оборудование: учебник, рабочие тетради, натуральные скелеты рыбы и лягушки, таблицы «Скелет рыбы», «Скелет лягушки», «Земноводные»
Методы и методические прийомы: информационно-рецептивные; учебно-исследовательские.
Тип урока: комбинированный.
ХОД УРОКА
І. Оргмомент.
ІІ. АКТУАЛИЗАЦИЯ ОПОРНЫХ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ.
Биологическая разминка:
1) Какие животные были предками четвероногих?
2) Какие особенности их строения позволяли им иногда выходить на сушу?
3) Как дышали кистеперые рыбы?
4) Какое преимущество дало кистеперым развитие конечностей из плавников?
Спи, царевич мой прекрасный, баюшки, баю.
Я тебе на сон грядущий песенку спою.
Я спою о том, как гибнет наш несчастный род,
Проживая жизнь в болотах, полную невзгод.
Бьют камнями нас мальчишки – просто так, зазря.
Убежать от них, укрыться нам почти нельзя.
Нет зубов, не можем багать, нам нельзя летать.
Вынуждены громко квакать и лишь мух хватать.
Учитель: Сегодня на уроке пойдет речь о братьях наших меньших.
Тема урока: Характеристика класса Земноводные. Особенности процессов жизнедеятельности.
Первыми позвоночными, переступившими рубежи водной среды, первыми завоевателями суши, эволюционными прародителями пресмыкающихся, птиц, зверей являются земноводные. Их называют амфибии, что означает двоякоживущие, то есть приспособившиеся к жизни и в воде и на суше.
Класс Земноводные
Отряд Хвостатые Отряд Безхвостые Отряд Безногие
ІІІ. ИЗУЧЕНИЕ НОВОГО МАТЕРИАЛА.
Особенности внешнего строения земноводних.
(Рассказ учителя с елементами беседы)
1) Отделы тела: голова, туловище, 2 пары конечностей, хвост (у некоторых он редуцирован)
2) Тело сплющено в спинно-брюшном направлении и имеет двухстороннюю симметрию.
3) Покровы: кожа, богатая слизистими железами ( у некоторых видов они ядовите)
Особенности внутреннего строения и процессов жизнедеятельности.
І. Опорно-двигательная система
1. Объяснение учителя
Скелет: Мышцы:
череп, позвоночник, скелет развитые мышцы задних
конечностей, пояса конечностей конечностей
2. Работа учащихся с учебником: 36 стр.185 рис. 36.4
3. Выполнение Л. Р. № 12 «Сравнение скелетов земноводных и рыб»
4. Заполнение таблицы «Признаки приспособлености к жизни в воде и на суше у взрослой формы лягушки»
5. Выполнение интерактивного упражнения «Разорванная шпаргалка»: учащиеся должны составить правильный ответ.
|
1. Шейный отдел |
короткий, семь позвонков |
|
2. Туловищный отдел |
образовае одним позвонком |
|
3. Кресцовый отдел |
первый отдел позвоночника, состоящий из одного позвонка |
|
4. Хвостовой отдел |
плечо, предплечье, кисть |
|
5. Передняя конечность |
сросшиеся тазовые кости |
|
6. Задняя конечность |
грудина, две лопатки, две ключицы, две вороньи кости |
|
7. Пояс передних конечностей |
количество позвонков у разных видов амфибий отличается |
|
8. Пояс задних конечностей |
бедро, голень, стопа |
ІІ. Пищеварительная система земноводных (в сравнении с рыбами).
(Рассказ учителя с елементами беседы)
Мелкие зубы Печень
Р – Гл – П – Ж – К – Ао
Язык Поджелудочная железа
В отличии от рыб у земноводних имеются отличия:
1. Земноводные ловят только движущихся насекомых с помощью слизистого язика, как книжка прикрепленного к челюсти передним краем.
2. На челюсти у земноводных имеются мелкие зубы для удержания добычи.
3. Глаза помогают при проглатывании крупной пищи.
ІІІ. Дыхательная система.
- Легкие – гладкие мешки, в отличии от рыб, которые дышат жабрами.
- Дыхание пассивное за счет движения дна ротовой полости.
- Слизистая влажная кожа на 50 % является органом дыхания и в воздухе и под водой.
ІV. Кровеносная система. Объяснение учителя с использованием таблицы «Эволюция кровеносной системы позвоночных».
Рыбы: Земноводные:
1. Сердце – двухкамерное 1. Сердце – трехкамерное
2. Один круг кровообращения 2. Два круга кровообращения:
большой и малый
У земноводных все органы тела снабжаются смешанной кровью, кроме головного мозга. Обмен веществ протекает медленно, животные холоднокровные.
V. Выделительная система.
Точно такая же, как у рыб: почки ----- мочеточники ----- мочевой пузырь.
- Земноводные не способны регулировать поступление воды через кожу.
- Почки выделяют большое количество воды.
- Моча из мочевого пузыря поступает в клоаку.
VІ. Нервная система и органы чувств.
ЦНС состоит из головного и спинного мозга. Головной мозг состоит из 5 отделов, как у рыб: продолговатый мозг, средний, мозжечок, промежуточный, передний мозг. У земноводных хуже, чем у рыб развит мозжечок, но лучше развит передний мозг.
ІV. ЗАКРЕПЛЕНИЕ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ.
Работа учащихся в группах.
Задания: Пользуясь текстом параграфа 36 за 7 минут учащиеся в каждой группе заполняют таблицу, обговаривают и презентуют свою работу.
1 группа: Строение и функции опорно-двигательной системы.
2 группа: Строение и функции кровеносной системы.
3 группа: Строение и функции дыхательной системы.
4 группа: Строение и функции пищеварительной системы.
V. Домашнее задание: параграф 36.
Приготовить на выбор:
1. Биологическую сказку о Земноводных.
2. Составить кроссворд по теме: «Многообразие земноводних».
3. Сообщения о лягушках, саламандрах, тритонах, жабах, червягах.
ДОДАТОК V.2
УРОК № 2
Тема. Размножение и развитие земноводных.
Цель:
образовательная: ознакомить учащихся с особенностями размножения и развития земноводных; с сезонными явлениями в жизни земноводных;
развивающая: совершенствовать умения сравнивать, делать выводы и обобщения;
воспитательная: осуществить биотическое воспитание школьников.
Основне понятия и термины:
Половые железы, икра, головастик, нерест, зимовка.
Оборудование: учебник, рабочие тетради, натуральные скелеты рыбы и лягушки, влажный препарат лягушки, таблицы «Тип Хордовые. Класс Земноводные», «Надкласс Рыбы. Костные рыбы», «Размножение лягушки».
ХОД УРОКА
І. Оргмомент.
ІІ. АКТУАЛИЗАЦИЯ ОПОРНЫХ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ
Проверка знаний, умений, навыков.
- Какую группу животных мы изучаем?
- Задание: «Закончи предложения»
1. Амфибии первыми встали…
2. У них есть позвоночник и они первыми научились…
3. Оставив сушу, они не порвали связь…
4. Они первыми из позвоночных научились дышать…
5. Чтобы защитить глаза от повреждения они первыми начали…
6. Они обзавелись вторым кругом крообращения, а сердце стало …
7. Чтобы на суше было легко глотать сухую добычу, они превратились в …..
8. Чистой артериальной кровью снабжается…
-Учащиеся сдают листочки и получает каждый ученик оценку; за каждый правильный ответ – 1,5 балла.
ІІІ. ИЗУЧЕНИЕ НОВОГО МАТЕРИАЛА.
1. Размножение земноводных. (Рассказ учителя)
Где бы ни жили земноводные, размножаются они в воде.
Как ведут себя амфибии в брачный период?
1. Земноводные – раздельнополые животные, есть самки и самцы, развит половой диморфизм.
2. У самцов в уголках ротового отверстия развиваются специальные приспособления – резонаторы – усилители звука при привлечении самок.
3. На большом пальце у самца появляется бородавка.
4.У некоторых самцов во время размножения изменяется окраска тела. Например, у самца остромордой лягушки серая окраска изменяется на светло-голубую.
5. Оплодотворение, как у рыб, наружное. Самец подпрыгивает к самке, крепко сжимает ее передними конечностями. Самка выбрызгивает икринки (яйцеклетки), а самец поливает ее жидкостью, содержащей сперматозоиды.
2. Развитие земноводных:
Рассказ учителя с использованием таблицы «Развитие лягушки»
Икра – личинка – головастик – взрослая лягушка.
7. После рассказа учителя учащиеся заполняют таблицу: (Работа в тетради)
|
Вопросы |
Головастик |
Лягушка |
|
1.Среда обитания |
|
|
|
2.Форма тела |
|
|
|
3.Конечности |
|
|
|
4.Наличие хвоста |
|
|
|
5.Особенность покрова тела |
|
|
|
6.Органы дыхания |
|
|
|
7.Органы крообращения |
|
|
|
8.Отделы скелета |
|
|
|
9.Органы пищеварения |
|
|
|
11.Нервная система |
|
|
Работа с использованием метода «Цепочка». Класс делится на пары и по цепочке учащиеся 1 варианта комментированно заполняют графу: «Головастик», а учащиеся 2 варианта по цепочке заполняют графу: «Лягушка», пользуясь параграфом 37, раздел «Развитие земноводных».
Вывод.
Работа учащихся в группах.
-
Изучая раздел : «Сезонные явления в жизни земноводных»
1. Класс делится на группы.
2. Каждая группа получает задания:
а) Согласно временам года, начиная с весны, рассказать, как изменяется поведение и образ жизни земноводных по временам года?
1 ученик 2 ученик
Весна Лето
Осень Зима
3 ученик 4 ученик
1 ученик (1 группа): Рассказ об образе жизни земноводных весной.
Продолжает 2 ученик из 2 группы.
2 ученик ( 2 группа) : Рассказ об образе жизни земноводных летом.
Продолжает 3 ученик из 3 группы.
3 ученик ( 3 группа): Рассказ об образе жизни земноводных осенью.
Продолжает 4 ученик из 4 группы.
4 ученик ( 4 группа): Рассказ об образе жизни земноводных зимой.
ІV. ЗАКРЕПЛЕНИЕ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ.
Объясните явления:
- Квакание лягушек в теплое время и его отсутствие в холодное время года.
- Квакание самцов и приспособления для дальнейшего распространения звуков.
- Как вы понимаете: «Як зазиміє, то й жаба оніміє».
Домашнее задание: параграф 37.
ДОДАТОК V.3
УРОК № 3
Тема: Разнообразие и значение земноводных. Охрана земноводных.
Цель:
образовательная: расширить знания учащихся о разнообразии земноводных, о их значении в природе и жизни человека, ознакомить с видами земноводних, которые охраняются;
развивающая: развивать научное мировоззрение, раскрывая взаемосвязь между строением , способом жизни и средой обитания земноводных;
воспитательная: осуществить биотическое воспитание школьников.
Оборудование: Таблица: «Безхвостые и Хвостатые земноводные»; мультимедийные презентации.
Тип урока: Комбинированный.
ХОД УРОКА
І. Оргмомент.
ІІ. АКТУАЛИЗАЦИЯ ОПОРНЫХ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ
Проверка знаний, умений, навыков.
(Класс делится на 3 группы)
К доске вызывается по одному учащемуся из каждой группы.
--- Учитель задаёт вопросы: «Верите ли вы, что…?»
1. Верите ли вы, что итальянские скрипачи в футлярах своих скрипок держали лягушек, а перед концертом вынимали их и гладили, считая, что руки не будут потеть?
2. Верите ли вы, существует мнение, что жабы проникают в коровник, чтобы высосать из вымени коровы молоко?
3. Верите ли вы, что если случайно убить лягушку, то пойдёт дождь?
4. Верите ли вы, что самым лучшим животным, который поедает вредных насекомых, считают травяную лягушку? (Да)
5. Верите ли вы, что язык у жабы приклеен ко рту передним концом? (Да)
6. Верите ли вы, что жаба-повитуха нанизывает свои икринки на шнур? (Да)
Учащиеся отвечают «да» или «нет» и объясняют свои ответы, в виде логического объяснения.
Если учащийся не знает ответа, то учитель обращается к группе.
ІІІ. ИЗУЧЕНИЕ НОВОГО МАТЕРИАЛА.
--- Разгадайте загадки:
Не вручали приз не разу Повелось уж так издревне,
Мне друзья в своём кругу. Что живу я не везде,
А ведь я отличным брасом Обитаю на деревьях,
Многих перегнать могу. (Лягушка) И икру мечу в воде. (Квакша)
- Известно большое количество лягушек: крупных, как лягушка-голиаф, длинной 32 см, весом 3.5 кг. И наоборот, африканские карликовые лягушки.
Сегодня мы с вами должны изучить многообразие класса Земноводные.
Тема: Многообразие земноводных. Значение и охрана земноводных.
Вступительное слово учителя.
Класс Земноводные
Отряд Хвостатые Отряд Безхвостые Отряд Безногие
План:
- Характеристика представителей отряда Безхвостые
- Характеристика представителей отряда Хвостатые
- Характеристика представителей отряда Безногие
- Земноводные Украины
І. Презентация представителей отряда Безхвостые (слайды).
1. Характерные особенности бесхвостых.
2. Представители: Лягушки великаны и пигмеи
Лягушка - голиаф
Лягушка - аба
Южноамериканская лягушка – бугай
Южноамериканская квакша
Африканские карликовые лягушки
Работа учащихся с тетрадью.
После презентации учащиеся комментированно с помощью докладчика заполняют раздел «Безхвостые» в таблице тетради.
ІІ. Презентация представителей отряда Хвостатые (слайды).
1. Характерные особенности хвостатых.
2. Представители: Саламандра черноскинная
Саламандра черная
Работа учащихся с тетрадью.
После презентации учащиеся комментированно с помощью докладчика заполняют раздел «Хвостатые» в таблице тетради.
ІІІ. Презентация представителей отряда Безногие (слайды).
1. Характерные особенности Безногих.
2. Представитель: Кольчатая червяга
Работа учащихся с тетрадью.
После презентации учащиеся комментированно с помощью докладчика заполняют раздел «Безногие» в таблице тетради.
ІV. Презентация Земноводных Украины (слайды).
Жаба серая Жаба зеленая
Квакша обыкновенная Лягушка озерная
Лягушка чесночная Лягушка остромордая
Лягушка травяная Саламандра пятнистая
Обыкновенный тритон Тритон карпатский
V. ЗАКРЕПЛЕНИЕ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ.
Конкурс сказочников.
Класс делится на 3 группы.
1. Учащиеся в параграфе 38 выбирают один раздел, который больше всего понравился.
2. Учащиеся внимательно читают текст данного раздела.
3. Учащиеся придумывают сказку, передавая в ней основной смысл.
4. Каждая группа рассказывает свою сказку.
VІ. Подведение итогов и выставление оценок.
VІІ.Домашнее задание: параграф 38, повторить параграфы 36, 37.
ДОДАТОК V.4
УРОК № 4
Обобщающий урок по теме: «Класс Земноводные». Урок-состязание.
Мета:
обучающая: повторить и обобщить знания учащихся о строении и многообразии земноводных, их охране, значении в природе и в жизни человека; определить индивидуальный уровень усвоения материала темы для каждого ученика;
развивающая: развивать научное мировоззрение, системное и логическое мышление;
воспитательная: осуществить биотическое воспитание школьников.
Оборудование: Таблица: « Земноводные»; мультимедийные презентации.
Тип урока: Комбинированный.
ХОД УРОКА
І. Оргмомент.
Класс делится на 3 команды
1 команда: Лягушки 2 команда: Тритоны 3 команда: Квакши
І задание: Народные приметы о земноводных.
Народные приметы утверждают, что лягушки – настоящие «живые барометры». Какие вы знаете приметы, связанные с земноводными?
Вопросы 1 команде:
- Кожа лягушки серого цвета – к (дождю), жёлтого к (хорошей погоде)
- Лягушки молчат перед (холодной) погодой.
Вопросы 2 команде:
- Лягушка прыгает на берегу и квакает к (дождю).
- Зашумит река и закричит лягушка (будет дождь).
Вопросы 3 команде:
- Лягушка квакает с приятной трелью к (ясной погоде).
- Лягушка держится на поверхности воды и квакает, выставляя мордочку наружу – к (ненастью)
За каждый правильный ответ ученик получает трафарет лягушки.
ІІ задание: Аукцион терминов.
На столе учителя трафареты лягушек, на обратной стороне написаны термины: головастик, резонаторы, слизь, икринка, семенники, яичники.
Представители из каждой команды подходят к столу и берут по 2 трафарета.
Отвечают по очереди.
Правильный ответ – трафарет лягушки.
ІІІ задание : Тесты.
1.Тело земноводных состоит из отделов:
А) головы, туловища, хвоста;
Б) головы, туловища;
В) головы и хвоста;
Г) отделы не выражены.
2. К амфибиям принадлежат животные:
А) исключительно холоднокровные;
Б) встречаются теплокровные;
В) исключительно теплокровные;
Г) преимущественно теплокровные, но встречаются холоднокровные.
3. Покровы земноводных есть:
А) кожа, покрытая чешуйками;
Б) голая сухая кожа;
В) голая кожа, покрытая большим количеством слизистых желез;
Г) кожа, покрытая волосками.
4. Взрослым амфибиям характерно:
А) двухкамерное сердце, один круг кровообращения;
Б) двухкамерное сердце, два круга кровообращения;
В) трёхкамерное сердце, один круг кровообращения;
Г) трёхкамерное сердце, два круга кровообращения.
5. Взрослые амфибии дышат с помошью:
А) жабр Б) молочных мешков
В) лёгких Г) жабр и лёгких
6. Шейный отдел позвоночника имеет позвонков:
А) 1 Б)2 В) 3 Г) не имеет
Рекламная пауза
Сценка: Два француза
Мсье Пьер: О, мсье Жак, осторожно, не замочите ноги!
Мсье Жак: как вы любезны, мсье Пьер, здесь действительно очень сыро.
Пьер: Не воспользоваться ли нам, мсье Жак, столь непродолжительной остановкой, что бы отловить несколько лягушек на обед?
Жак: Пожалуй, мсье Пьер, какое кушанье вы предпочитаете?
Пьер: Маринованные лягушачьи окорочка в чесночном соусе. Моя Жозефина из прекрасно готовит!
Жак: А я люблю жареные, под соусом бешмаль. Пальчики оближешь!
Пьер: Удивляюсь, что при таком изобилии лягушек местное население их почему-то игнорирует.
Жак (иронично): О, они эти украинцы предпочитают столь изысканному кушанью кашу с молоком и гуся в яблоках!
Пьер: А нас, французов, называют «лягушатниками».
Жак: Ну называть называют, а лягушек нам поставляют достаточно крупными партиями.
Пьер: Разумеется. Франция слишком маленькая страна, что бы позволить себе есть своих собственных лягушек.
Жак: Ещё бы. Если мы съедим всех свои лягушек, то наши комары съедят нас!
Пьер: А что такое для такой огромной страны, как Украина несколько миллионов лягушачьих лапок?
ІV задание: Где установлены памятники лягушкам?
1 команда:
В Париже, у здания института Пастера установлен первый памятник лягушке. Это животное с давних времен служит объетом лабораторных опытов.
2 команда:
Второй памятник был сооружен в Токио на средства, собранные студентами.
3 команда:
V задание: Творческое задание.
Каждая команда выбирает земноводное животное и характеризует его по плану:
- Систематическое положение вида.
- Особенности строения вида.
- Образ жизни животного.
- Значение вида в природе и в жизни человека.
1 команда – Саламандра
2 команда – Тритон
3 команда – Жерлянка
По плану по цепочке учащиеся описывают своих животных. Лучшие получают трафарет лягушки.
Учитель: Наш урок – состязание подходит к концу, пришло время подвести итоги. Каждая команда должна подсчитать количество трафаретов – лягушек. У кого больше – тот победитель!
«Свободный микрофон»
- Что понравилось вам на уроке? Почему?
- Что не понравилось? Почему?
- Удивил ли вас урок?
- Надо ли работать над этой темой?
Учитель: Мне хочется закончить наш урок с глубоким смыслом:
Лягушек спросили: «О чем вы поете?
Ведь вы же, простите, сидите в болоте!»
Лягушки сказали: «О том и поем,
Как чист и прозрачен родной водоем!»
Давайте любить родную природу и не засорять водоемы!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку