Інтерактивний кросенс. Зірка Мензатюк «Таємниці козацької шаблі» Географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків

Яремчук Наталія Іванівна,

методист відділу освіти

 Жашківської міської ради

Черкаської області,

 вчитель української мови

та літератури

 Жашківського закладу загальної

середньої освіти  

І-ІІІ ступенів № 3 ім.І.М.Ляшенка

У людини є три шляхи, щоб чинити розумно: найблагородніший - роздум, найлегший - наслідування, найгіркіший - досвід.

Конфуцій

СТОРІНКАМИ КНИГИ ЗІРКИ МЕНЗАТЮК

 «ТАЄМНИЦІ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ»

У розробці подано зразки кросенсів за мотивами пригодницької повісті  Зірки Мензатюк «Таємниці козацької шаблі». Також є інтерактивний кросенс, який «оживає» при скануванні QR-кодів, де зашифровані короткі інформаційні відео, що допоможуть більше дізнатися про місця подорожей головних героїв твору. Роботу можна використовувати як на бібліотечному уроці, так і на уроці української літератури.

Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».

Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок. 
1    2    3
4    5    6
7    8    9
     

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс – знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками.

Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.

Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі. 

Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
         При створенні кроссенса можна скористатися таким  алгоритмом:

1.    Визначити тематику(загальну ідею).
2.    Вибрати  8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3.    Найти зв'язок  між елементами.
4.    Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа».
5.    Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).
6.    Виділити  відмінні риси, особливості кожного елемента. 
7.    Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8.     Замінити вибрані прямі  елементи (образи) і асоціації непрямими,  символічними картинками.
9.    Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.
 

Для полегшення створення  кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.

Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми. 

Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1.    при формулюванні  теми і мети уроку;
2.    при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3.    при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4.    при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі  кроссенса, тобто дев’ять  елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.

Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.

Для вчителя кроссенс
1.    це  спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми); 
2.    це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3.     це можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами. 

Під час  розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення  предмету. Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки.

Кроссенс є прекрасним засобом розвитку  логічного і творчого мислення учнів.
           Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу: інформація — і відразу ж закріп¬лення на практиці в доступній формі. Тут (у грі) працюють емоції, а емоційно підкріплена інформація запам'ятовується набагато краще. 

Для ефективного застосування методу «кроссенс», педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

1.    дати завдання учням для попереднього підготування: прочита¬ти, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
2.    відібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би  давав учням «ключ» до освоєння теми;
3.    дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
4.    на одному занятті можна використовувати одну вправу, а не їх калейдоскоп;
5.    дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками завдання,  зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;
6.    проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.

Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання кроссенсів викладач повинен попередньо добре підготуватися:
1.    глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

2.    старанно планувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

3.    мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття й критерії оцінки роботи учнів;

4.    передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії.

Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов засто-сування цього методу відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять критику, мають починатися з позитивних зауважень. Коригування неточних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі пропозицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь»... , «Існує позиція»..., «Можна сказати (написати, зробити) інакше».... Передусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій початковий варіант дій.

Методика перевірки навчальних досягнень учнів має відповідати меті та методиці викладання предмета. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок по¬требує набагато більше часу, а переконатися у виховному ефекті навчання безпосередньо на уроці взагалі майже неможливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — дати учням можливість висловлювати й захищати особисту думку в будь-яких навчальних ситуаціях у класі та поза школою.

Оцінюючи результати , необхідно враховувати такі умови:

1.    підтримувати баланс перевірки знань, навичок;

2.  застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінюван¬ня, самооцінку та взаємооцінку учнів;

3.    обговорювати з учнями критерії оцінювання;

4.    враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

Отже, для прикладу ознайомлюємо з кросенсами до повісті Зірки Мензатюк «Таємниці козацької шаблі».

Кросенс «Гортаємо сторінки повісті «Таємниці козацької шаблі»

Супровід до кросенсу

1.  Мензатюк Зірка Захаріївна народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях  Кіцманського району Чернівецької області, Україна.

2. Пригодницька повість «Таємниця козацької шаблі». 

3. Привид, що приходив до героїв нашої повісті. Він поставив завдання для нас: відшукати загублену козацьку шаблю, яка потрапила в «погані руки», і передати її до музею.У квартирі пана Богдана уподобав собі з’являтися один патріотично налаштований привид

4. Головними героями нашого твору є сім’я Руснаків – Наталочка, мама і тато і звичайно ж Машка, хоча це і автомобіль

5. У повісті є негативні персонажі – Антипко та його батьки, які були чартами та спонукали людей на погані вчинки.

6.Машка на дереві. Руснаки сиділи... в кроні розлогого дерева

7. Зрадник під час Берестецької битви перекинувся від козаків на бік супротивників і видав їм важливі відомості.

Дістав шляхетне прізвище Щуровський, а в козаків же ж називався Щуром, який перетворився на щура.

      8.Розгадати загадку Антипка допомогла пісня про Богдана Хмельницького

      9.Результат пошуків –знайдена козацька реліквія.

Інтерактивний кросенс.  Зірка Мензатюк «Таємниці козацької  шаблі»

Географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків

Супровід до кросенсу

1. Київ.
2. Дубно.
3. Тараканівський форт
4. Берестечко. Козацькі могили.
5. Підгорецький замок.
6. Олеський замок.
7. Кам`янець-Подільська фортеця.
8. Хотинська фортеця.
9. Козак з шаблею.

Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями  вивченої теми. Важливим є й те, що кросенс сприяє розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви, прояву нестандартного мислення і креативності, розвиває можливість самовираження.

Учні  швидко освоюють умови нової гри, вносять щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до навчального матеріалу.

Список використаної літератури:

1. Жидиліна Н. Кросенс – метод розвитку логічного та креативного мислення 
2. Кузь Т. Метод кросенс як елемент едьютеймента. Використання на уроках української мови та  літератури. http://www.osvitaua.com/2018/10/66312/
3. Мензатюк З. Таємниці козацької шаблі. – Львів. – Видавництво Старого Лева. – 2015.
4. Сорока І.І. Кросенс як засіб розвитку логічного і неординарного творчого мислення учнів на уроках зарубіжної літератури.

file:///C:/Users/ACER2/Downloads/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%81.pdf