Історичний розвиток української національної ідеї

Про матеріал
Наукове есе на тему:"Історичний розвиток української національної ідеї". Виконано під керівництвом наукового керівника Карлічук Лариси Василівни, Сухиною Ольгою для участі в конкурсі в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана.
Перегляд файлу

1

 

Сухіна Ольга Ігорівна

Нововолодимирівський заклад загальної середньої освіти I-II ст. Єланецької селищної ради.

С. Нововолодимирівка, Миколаївська обл.

Науковий керівник - Карлічук Лариса Василівна.

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Історичний розвиток української національної ідеї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Україна! Мила Батьківщина! Омріяний край! Це тобі належать найкращі і світлі почуття твоїх доньок та синів…

Я пишаюся тим, що я українка! Що живу в незалежній державі, говорю рідною мовою, маю право сповідувати будь-яку релігію. Маю можливість вчитися і вибрати професію за здібностями і покликом серця. Тут я народилась і хочу жити.» Я не той патріот, що живе в Україні, а зажерливим оком позирає за кордон». Ці рядки поета Ігоря Мартинюка як ніщо інше відображають мою життєву позицію. Мене цікавить все, що стосується України. І все, що може нашому народові допомогти жити добре.

      Я вибрала тему історичного розвитку національної ідеї тому, що вважаю її актуальною. Особливо зараз, з огляду на розбудову нашої держави.  Бо складові

державотворення не мислимі без сильної національної ідеї.

 Українська національна ідея - це ідея, яка відображає головні національні інтереси і задає оптимальний напрямок розвитку країни.  Вона пронизує, і культуру ,і освіту,  і економіку ,і інші сфери . Вона допомагає вибудовувати модель національного розвитку .Її покликання об'єднувати народ і сприяти його гармонійному розвитку.

 Звідки  виникло  поняття національної ідеї? Наскільки воно є новим… Традиційно вважається ,що в поняття «українська національна ідея» виникло у 18-19 столітті. І це так.

  Але  коли подивитися пильніше на нашу історію, то ми можемо бачимо ,що витоки ідеї сягають давньослов'янських часів. Часів, коли праукраїнці демонстрували свою  самобутність - у обрядах та звичаях. У своєму світосприйнятті. Відголоски тієї давньої епохи лунають і сьогодні…Ці ознаки вже тоді вирізняли наших предків із навколишніх народів.

 Потім були часи славнозвісної Київської Русі. За її часів складалася українська народність , починала складатися нація. Національна ідея була і тоді. Просто вона була  іншою і відповідала вимогам свого часу. За князівської доби вона реалізовувалась по-різному. Тому що в кожного князя була своя політика. Але кожен з них прагнув щоб держава була централізованою та сильною.

Далі йшли славетні часи Галицько-Волинської та Литовсько- Руської держави. Часи   Козацької доби вчили  наших  предків консолідації та боротьбі.  Все це   сприяло формуванню патріотизму. Національна ідея існувала в той час як якась ідеологія. Вона штовхала українців на відстоювання своїх прав та свобод.

18-19 століття принесло свої зміни. Це була епоха великих потрясінь. Революція у Західній Європі ,Велика Французька революція ,Громадянська війна у США . Ці зміни торкнулись і  українців.

 Це була епоха славетних особистостей, які залишили глибокий слід в історії. Ці люди зробили дуже багато для національного відродження України.

«Батьком національного відродження» справедливо вважається Тарас Григорович Шевченко. Це була унікальна особистість. Його вклад важко переоцінити. Він заклав основи для ідейного формування національної ідеї. Своїми творами він заклав базис   політичної ідеології. Його твори пронизані патріотизмом, прагненням до свободи.

 Чому це  зробив саме поет?

 А тому що, в умовах бездержав”я ( Україна була поділена між Російською та Австрійською імперією) в ролі «будителів» виступали поети, письменники, історики. В ті часи центральна влада сприймалась як чужа та ворожа. 

До речі ,завдячуючи саме історикам, українці себе усвідомлювали,   як окремий народ і ми маємо багато хорошого історичного матеріалу про наше минуле. На кінець 18 ст. серед дворян Лівобережжя посилився інтерес до історії. Особливо їх цікавили козацькі часи. Кілька старшинських нащадків присвятили себе дослідженню та опрацюванню різних історичних документів. Василь Рубан, Яків Маркевич, Опанас Шафонський та інші. Хоча все починалось як просто замилування старовиною. Ці люди навіть не уявляли про наслідки своєї праці. Їх праці дуже схвально зустріло українське дворянство. Деякими дослідниками керував не просто інтерес. На початку 19 ст. Імперська геральдична канцелярія почала піддавати сумніву право нащадків старшини на дворянський статус. Це викликало обурення в колах українців. І вони почали досліджувати історичні документи, щоб підтвердити право на високий статус своїх предків. Це все сприяло продовженню історичних досліджень.

Вивчення історії було потрібне ще для того, щоб спростувати твердження деяких скептиків які взагалі піддавали сумніву існування українського народу як такого.

Тож не дивно що на передовій формування національної ідеї стояли саме історики.

До формування національної ідеї долучались і різні товариства.

 Це Кирило-Мефодіївське товариство яке було створено 1846 року з видатних представників українського народу – Гулака, Костомарова, Куліша.

 Його програма передбачала національне визволення українців та входження їх до федерації слов’янських народів. Вони поєднували боротьбу за визволення України з боротьбою за соціальну справедливість, свободу слова, друку, віри.

Відомим було і Братство тарасівців. Вони теж відіграли важливу роль у ствердженні та розвитку національної ідеї.

  Віддомим  теоретиком національної ідеї був і Михайло Драгоманов.

 Велику роль відігравав  і І. Франко.

 Він вважав, що інструментом пробудження національної свідомості має бути  українська культура і мова. А це в свою чергу має об'єднувати і  згуртовувати суспільств. Кожен  з цих великих людей , зробив свій внесок у розвиток національної ідеї.

    Довгий  час національною ідеєю виступала мрія  про незалежність. Віковічне  прагнення нашого народу здійснилось 1991 року . Тернисту дорогу подолав наш народ  на шляху до свободи.

    А що з диктує нам сьогодення? Які які виклики воно ставить перед нами? Які національні інтереси зараз? Які особливості реалізації національної ідеї сьогодні?

Національна ідея сьогодні стає мірилом духовності і протистоїть ідеологіям орієнтованим на уніфікацію національних відмінностей та цінностей.

Українська національна ідея має стати програмою відродження нації. Її  покликання- об'єднувати народ.  Вона  має не тільки сприяти розвитку освіти,

культури, науки, економіки.А  й й забезпечувати єдність української нації, інтеграцію національних меншин до її складу при збереженні      культурних особливостей.                  

     І хоч  багато хто вважає, що національна ідея в українців є слабкою, я не зовсім з цим згідна. Я думаю, що в нас є багато сильних сторін . Я думаю, що на нас чекає хороше майбутнє.

Ще хочеться кілька слів зауважити щодо духовності нашого народу. Адже це теж є важливим фактором . Те,  що наша  держава у свій час прийняла християнство, має свій вплив на розвиток нашої ідеї. Адже духовні і моральні цінності ,які ми маємо завдяки цьому кроку, дуже впливають на консолідацію  суспільства. Вони об'єднують людей.

        Наш народ має  великий потенціал. Українці розумні і працелюбні. Хоча століття під гнітом інших держав  наклали певний відбиток на наше мислення. Іноді нам не вистачає цілеспрямованості, ініціативності ,десь впевненості. Люди іноді бояться, відрізнятися від інших. Хочуть бути як всі. Цей девіз для багатьох є життєвим кредо. На жаль…  

     Українська національна ідея має бути заповнена більш глибоким змістом. 

     Вона повинна мати метод дослідження ,який не тільки розвиває історію українців  і їх потенціал. А й вчить , як цей потенціал реалізовувати в сучасному світі.  Вчить як українцям жити в нашій великій українській родині. І  не просто жити. А  жити щасливо

       І вже сьогодні ми можемо бачити поступ у багатьох сферах життя. Наш народ розвивається .Розвивається і національна ідея.

     І хоч щоб там не  говорили , що десь краще, інші країни живуть краще. Але я знаю, що є держави на значно нижчому рівні ніж Україна. І освіта у нас хороша! І культура!

 Наша національна ідея повинна мати метод дослідження ,який не тільки розкриває історію українців  і їх потенціал. А й вчить , як цей потенціал реалізовувати в сучасному світі.  І вже сьогодні ми можемо бачити поступ у багатьох сферах життя. Наш народ розвивається .Розвивається і національна ідея.

    Сьогодні деякі установи продовжують творити українську національну ідею. Наприклад -Інститут історії України . Ідея була і є, і я сподіваюсь що ми  як  народ і надалі будемо її поглиблювати. І робити все з свого боку щоб наша держава процвітала. Будемо гідними людьми. Гідними жити такі прекрасні державі з такою багатою і самобутньою історією!

   Кожен українець має усвідомити яка його роль усіх цих процесах. Адже ми “художники” своєї долі і наші дії, як мазки на полотні. Тож хай картина нашого життя буде  гарною. І хай допоможе нам в цьому Бог !

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Черненко Анатолій. Українська національна ідея: Монографія .-Дніпропетровськ, 1994 - 144 с.

2. Мосейчук В. В  Українська національна ідея- Львів,2007-80с.

3.  Франко І Одвертий лист до галицької української молоді! І. Франко - Зібрання творів .У 50 м.-  Наукова думка.1986-т.5-с.401-409.

4.Н .Яковенко. Нарис історії України.  З найдавніших часів до кінця 18ст.-К,1977.

5.Збірник наукових праць” Гілея:науковий вісник” ВГО Українська академія наук Випуск 131 (№ 4)- Київ -2018.

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
16 лютого
Переглядів
120
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку