Історія м. Великі Мости

НАШ КРАЙ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ Моє рідне місто. Історія м. Великі Мости

Мета дослідити історію Великих Мостів від заснування до сьогодення та висвітлити дані про людей, які стали гордістю нашого міста.

Актуальність теми на даному етапі розвитку міста, його історія мало досліджена та розкрита. Багато важливих історичних документів знаходиться не тільки в архівах Львівської області та України, а й сусідніх країнах чекаючи свого дослідника. Наукова актуальність теми полягає у можливості узагальнити факти з історії міста, переосмислити їх і зробити висновки щодо його розвитку від найдавніших часів до сучасності.

“ Блаженна людина, що любить свій край” (Іван Огієнко)

Надання Августові магдебурзького права 1549р.

Auqustow - Mosty Wielkie - Великі Мости Герб м. Великі Мости у вигляді коронованої сокири схрещеної із стрілою.

Августів на історичних мапах Українські землі у складі Австрійської імперії на поч. ХІХ ст. Auqustow – карта Австрійської імперії кін.XVIII ст.

Історична довідка Після поділів Речі Посполитої В. Мости приєднуються до Жовківського округу, таким чином історична єдність Мостівщини з Белзом, яка йшла з давніх княжих часів, була розірвана. На той час до Мостівського староства, яке очолював бюрократ Адам Мнішек, входили: м. Мости (з присілками Борове і Лугове) та села Волиця (з новими хуторами Вечірки, Станислівка), Двірці, Бутини (з мазурськими колоніями Казумин і Шишаки), Хлівчани, Хропів, Салаші та Домашів. У 1819 р. розпадається Мостівське староство, яке було створено ще у XVI ст. Місто Мости, село Двірці та Волиця австрійський фіскус (фінансовий орган) продає поміщикові Йосифові Удрицькому. Продаються також села Пархач (Межиріччя), Сілець з хутором Завоня, села Гора, Куличків, Бутини і Пристань.

Схема Мостівщини поч. ХХст.

Національний склад населення За своїм національним складом населення Мостівщини було різнобарвним. У містечку та околицях найбільш яскраво були представлені три національності. В першій половині ХІХ ст. в місті проживало 1864 греко-католиків (русинів), 440 римо-католиків (поляків) та 476 хасидів (євреїв). Від 1846 р. чисельність населення значно збільшується. Власник Мостів, Йосиф Удрицький, із стратегічною метою, яка мала дати місту шанс на швидкий, інтенсивний та довготривалий розвиток побудував в місті воєнні казарми та будинки для родин офіцерів. З цього часу тут стояв полк австрійських офіцерів. У другій пол. ХІХ ст. в Мостах проживало (разом з присілками Лугове і Борове) 3874 чол. (з них приблизно 2010 - українців, поляків – 490, євреїв – 1374). На кін. ХІХ ст. населення Великих Мостів зросло до 4400 чоловік, перевагу в місті мали все ще українці (2300 чол.).

Війська австрійських уланів

Соціально-економічне становище населення 1.На території Мостівщини діяли австрійські закони, мова діловодства – німецька або польська. 2.Населення містечка потерпало від соціального і національного гніту. Хлібороб був прикутий до землі, панщина доходила до п’яти-шести днів на тиждень, окрім цього численні натуральні податки. 3.У місті розвивалось ремісництво, сільське господарство, а також діяло ряд цехових установ, шевський та кравецький цехи, пекарський цех, вироблялись попіл, сода, дьоготь, видобувалась залізна руда, виплавлялось залізо, працювали млини, тартаки, кузні, солодівні, броварні, ґуральні, переробні майстерні льону. Багато з вироблених продуктів були предметом торгівлі, товарного обміну та навіть експорту. Мости було під покровом найвищої державної влади, надання вище зазначених привілей королівських „Магдебурзьке право”. Користали з цього всі мешканці міста: українці, поляки та щоразу більша кількість євреїв.

Світлини із повсякденного життя

Вітальні відкритки із зображенням міста поч. ХХ ст.

Духовне життя населення Як уже зазначалось у попередніх розділах у містечку та навколишніх селах чітко простежується співіснування трьох чисельних релігійних громад. Під кінець XVIII ст. до латинської парафії в Великих Мостах належало вісім навколишніх сіл. Кількість парафіян у Великих Мостах в 1834 році налічувала понад 360 чоловік, а 13 років потому прихожан збільшилося понад 440 чоловік. Натомість в вісьмох місцевостях приналежних до парафії Успіння Діви Марії, в тому самому часі становила від 646 до 850 вірних. В даний період богослужіння греко - католицької церкви відправлялись в древній релігійної церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці. Дана церква була збудована у 1812 р. на місці святині побудованої у 1565р. і яка згоріла під час великої пожежі у 1775 р. Біля церкви була побудована плебанія. У 1883р. Збудовано новий храм у візантійському стилі, який слугує вірянам і до сьогодення.

Греко – католицька громада міста Зовнішній вигляд храму Церковний іконостас, архітектурна пам’ятка ХVІІІ ст.

Римо-католицька громада

Єврейська громада міста Єврейська громада на середину ХІХ ст. становила майже п’ятсот осіб. Хасиди, які були представниками ортодоксальної течії, надзвичайно консервативні, культу садиків, носили характеристичну одежу, і ізольовувались від іншого жидівського люду. Євреї мостів займались переважно торгівлею і позиковими операціям, тому проживали у центральній частині міста, де розташовувалась площа-ринок.

Розвиток шкільництва Юзефінські реформи в Мостах спонукали до розвитку шкільництва. В Мостах Великих діяла школа тривіальна, про яку зустрічається інформація з 1833 року. В 1847 році у ній навчалось 130 учнів. Першими вчителями були Ян Перський, Олександр Хатванський, Михайло Вінницький. Найімовірніше працювала дана школа при церкві, де в 1835 році функціонувала парафіяльна уніатська школа. До даної школи ходили як українські діти так і польські, при римо-католицькій церкві була відкрита школа в 1857 році. З погляду на те, що хасидизм уникав освіти поза талмудом, жидівські діти не ходили до жодної з парафіяльних шкіл, а навчались в хедері під опікою меламеда.

Вихідці з м. Великі Мости Влодімеж Пухальський (кіноматографія) Володимир Кон (математика)

Auqustow - Mosty Wielkie - Великі Мости

Список використаних джерел та літератури І. Джерела: 1. Akta grodzkie i ziemskie z czasуw Rzeczypospolitej Polskiej. T.X. Lwуw 1884 2. K. Liske, Cudzoziemcy w Polsce, Lwуw 1876. 3. Władysław Walewski. Słownik geograficzny Krуlestwa Polskiego i innych krajуw słowiańskich. Tom VI (Malczyce-Netreba) z 1885 r. 4. Василь Чернецький. Містечко Мости Великі в окрузі Жовківській. Львів 1898. ІІ. Література 5. Bogumiła Kołodziejczak. Mosty Wielkie. Wspomnienie parafian. – Wrocław, 2010. 6. Z. Nowak. Od Augustowa do Mostуw Wielkich. Szkice z dziejуw kresowego miasteczka 1549 – 1945, Gdańsk 2004. 7. Головко В. Великі Мости // ІМіС УРСР. Львівська обл. К.1968.  ІІІ. Інтернет ресурси 8. Великі Мости htt//uk.wikipedia.org