Історія України.9 клас. Практична робота № 2 «Русалка Дністрова»

Історія України.9 клас.

Практична робота № 2 «Русалка Дністрова»

Варіант І

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання ( 1 б.)

1) Коли зорганізувалася «Руська трійця»?

2) Хто були засновники «Руської трійці»?

3) Основна мета діяльності гуртка.

Завдання 2.Прочитайте уривок з вірша. Оберіть твердження, що стосуються «Русалки Дністрової».(2б.)

Уривок із вірша Маркіяна Шашкевича «Погоня»:

Сам затужив, та й заплакав,

Та й став ся сумненьким,

Та й затужив, та й заспівав

Голосом тихеньким:

«Як би я в сей сторононьці,

Як би я безрідний жив? —

Батько, ненька в могилоньці,

Та й сестрицю враг вмертвив.

Ходім, коню, в чужиноньку

Думучку думати,

Ходім, коню, на Украйноньку

Степами блукати».

1. Написано живою українською мовою, правопис ґрунтувався на фонетичному принципі.
2. Перший в західноукраїнських землях шкільний підручник народною мовою.
3. Видання започаткувало розвиток у західноукраїнських землях нової літератури.
4. Перше наукове дослідження про українську мову в Галичині.
5. Вийшла друком в Угорщині у 1837 р.
6. Друкований орган Головної Руської Ради.
7. Перша наукова праця з історії Закарпаття.

 

Завдання 3.Прочитай уривок джерела та дай відповідь на запитання, у чому Маркіян Шашкевич вбачав мету створення альманаху «Русалка Дністрова»? (3б.)

«Я випробовував свої сили руською (українською) мовою, оскільки це моя рідна мова..., і хотів заложити наріжний камінь для її дальшого розвитку і тим самим зарадити нестачі руської літератури... Оскільки я був упевнений, що ця мова значно відрізняється від церковної і російської (московської) мови, то я шукав її в мові народу, збирав там, де мав змогу... народні пісні та народні казки, щоби на них краще досліджувати будову руської мови».

 

Завдання 4. Прочитай уривок джерела та дай відповідь на запитання Чому діячі «Руської трійці» зазнали переслідувань влади після видання альманаху? (3 б.)

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованого 1834, але забороненого віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей. Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І.Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».

 

 

Завдання 5.Прочитай уривок джерела та дай відповідь на запитання, у чому полягає значення видання альманаху?( 3 б.)

Іван Пільгук (український літературознавець): «Так у всіх відношеннях «Русалка Дністровая» викликала цілу бурю в Західній Україні. То був сміливий виклик, виступ проти консерватизму, проти національного гноблення українського народу, за національну гідність і єднання українських земель. Незважаючи на те, що після цензурної заборони збереглася незначна кількість примірників «Русалки Дністрової», вона відіграла велику роль в історії культурного відродження у Західній Україні».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України.9 клас.

Практична робота № 2 «Русалка Дністрова»

Варіант ІІ

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання ( 1 б.)

1) Де навчалися засновники «Руської трійці»?

2) Які збірку до друку готували гуртківці у 1834 році?

3) У якому місті було видано альманах «Русалка Дністрова»?

Завдання 2.Співвіднесіть  діячів з фактами їхньої біографії. (2 б.)

А) Був ініціатором збору та популяризації фольклору, створення словника та граматики живої української мови, реформування правопису, впровадження рідної мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства, підготував «Читанку для діточок». Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма. 
Б) Український поет, етнограф, філолог, священик УГКЦ, учасник «Руської трійці». Був одним із зачинателів нової української літератури в Галичині. Співавтор збірок «Зоря» у 1834 р. та «Русалка Дністрова». Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» . Під час «весни народів» перейшов на полонофільські позиції, проповідував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі.

В) Спільно з гуртківцями  видав альманах «Русалка Дністровая». Брав активну участь у з’їзді   у Львові (1848 р.), де виступив з доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його  нарічіях». Автор праць з історії, археології, етнографії та філології.

 

1) Яків Головацький            2) Іван Вагилевич              

3) Маркіян Шашкевич         4) І.Могильницький

 

Завдання 3.Прочитай уривок джерела та дай відповідь на запитання. Які головні ідеї альманаху? Передайте короткий зміст? ( 3 б.)

«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)

Завдання 4. Прочитай уривок джерела та дай відповідь на питання, у чому Яків Головацький вбачав мету створення альманаху «Русалка Дністрова»? ( 3 б.)

 «Горстка людей — словінці, дальматинці, лужицькі серби, словаки, видають часописи, а три мільйони українців у Галичині не може виказатися нічим, що вказувало б на їх літературне життя. Навіть нидіючі в музулманському ярмі болгари, дають познаки своєї духової праці, а українці під Австрією живуть без літератури, без часопису без національного виховання, без шкіл, як варвари».

Завдання 5.Прочитай уривок джерела та дай відповідь на запитання, якою була причина заборони ввозити збірки в Галичину? Микола Лесюк (український мовознавець): (3б.)

«Щоб обійти сувору галицьку цензуру, молоді люди вирішили видати свій альманах у Будапешті. (Надруковано 1000 примірників). Однак цензуру обійти їм не вдалося, бо «Русалку Дністровую» заборонили ввозити в Галичину. Причина заборони невідома, це можна пояснити хіба тільки тим, що написаний альманах був простою народною українською мовою, ...що приймалось як виклик усталеній системі та що могло, на думку цензури, підірвати високий авторитет церковнослов’янської мови...»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прочитай уривок джерела та дай відповідь на питання, чому «Русалку Дністрову» заборонили: «Дорогі брати русини! Почувши від мого друга Петровича... про нещастя і неприємності, яких ви мусили зазнати через невинну дівчину «Русалку», я не міг інакше, ніж у міру своїх можливостей, втішити Вас... Коли я нещодавно був у Буді у цензора Надя, він спитав мене, що такого є в «Русалці», що вона заборонена. Коли я йому сказав, що нема нічого, крім любові, ворожих нападів і т. д., він, подумавши, сказав: «Перешкоди, нічого, крім перешкод. Вони не хочуть допустити піднесення руської літератури».

 

 

 

 

Користуючись схемою та інформацією, що є в параграфі та подана нижче  складіть письмову історичну довідку «Русалка Дністрова» .

Схема

«Русалка Дністрова»

• упорядники альманаху «Русалка Дністровая»;
• місце і час створення та видання;
• причини укладання альманаху;
• обставини його створення;
• зміст «Русалки Дністрової»;
• особливості тексту з прикладами;
• результати створення «Русалки Дністрової».

 

 

Прочитай уважно текст. Усі документи пов’язані між собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України.

• -«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)

• - «Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити». (Яків Головацький)

• -«Їх було троє. Один із них – енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви , на подвиг… Це – М.Шашкевич. другий – людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це – Іван Вагилевич. Третій – ініціативний, діловий, працелюбний. В той ж час – поміркований і обачний… Це – Яків Головацький. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням , що охопило сусідні західно- й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. (О. Петраш)

• -«Згодом слов’янські брати стали галичанам у великій пригоді: 4 вересня 1836 року Головацький вислав рукопис «Русалки Дністрової» Г. Петровичу, а цей зайнявся видавничими справами – і книга через три місяці побачила світ». Звичайно, серб Петрович видав «Русалку Дністровую» не безкоштовно, але допоміг галичанам надзвичайно. Це була перша книжка в Галичині, написана живою українською мовою, до того ж українським алфавітом. І мова, і букви свідчили, що Східна і Західна України – єдине тіло колись і в майбутньому передової та могутньої держави.» (О. Петраш)

 

 

 

 

4. Уважно прочитайте джерела 1 і 2 і виконайте завдання. Знайдіть додаткову інформацію про життя і діяльність учасників товариства.

4.1 Поміркуйте, чому доля учасників склалася так, що всі вони зрештою стали прихильниками різних політичних та національних поглядів. (3 бали)

4.2 Директор львівської поліції щодо «Русалки Дністрової» застерігав: «Ми маємо по горло клопоту з поляками, а ці божевільні хочуть ще воскресити давно поховану русинську націю». На підставі цього свід- чення поясніть причини заборони «Русалки Дністрової» та переслідування трійчан. (3 бали)

Джерело1. Зі статті М. Павлика «50-ліття руської літератури» (1887): «Руська інтелі­генція, яка розмовляла тоді польською, німецькою або церковнослов’янською, теж засудила новий рух. Найсуворішим було те, що її видання викликало пере­слідування з боку уряду і власної ієрархії: трьох згаданих юнаків віддано ще в 1836 р. під суворий поліцейський нагляд. Тогочасний митрополит, противник русинів, з цієї причини десять років відмовляв Вагилевичеві у посвяченні в сан свяще­ника і погодився нарешті лише на умові його письмової згоди на те, що він не буде публікувати­ся ні в місцевих, ні в закордонних виданнях.

Також і особисте життя Вагилевича було собою цілою смугою страждань: голоду, холоду і всіля­ких поневірянь. А була це людина незвичайної на той час обізнаності у слов’янських питаннях, надзвичайно працьовитий і, звісно, простий письменник, без революційних амбіцій.

Невдача з першою спробою найбільше зачепила М. Шашкевича, ініціатора всього руху. Хоч його й висвятили, але надали невелику парафію, де він тяжко бідував, помер через сухоти на 32-му році життя (під час хвороби він втратив також зір і слух). Але незважаючи на те, лише він один все витримав до кінця, а його дух залишився й надалі провідною зіркою для народного руху в Галичині.

Започаткований ним напрям у руській літературі панував дуже недовго. Навіть найближчі товариші й приятелі померлого покинули його прапор: Вагилевич змушений був віддатись польській літературі, а Головацький змінив свої позиції».

Джерело 2. Галицький громадський діяч і письменник Олекса Бобикевич на вечорі пам’яті Маркіяна Шашкевича 1893 р. у Стрию зазначав: «І що ж такого великого зробив той Маркіян Шашкевич, що його ім’я стало таким відомим у нашій Галицькій Україні?.. Все, що він написав, умістилось в книжечці, тоншій за палець... Чому то так? Не штука написати якусь книжку нашою рідною мовою тепер, коли ми вже всюди вживаємо ту мову на письмі, але справжнім подвигом було заговори­ти й заспівати тією мовою тоді, коли ніхто її не вживав, коли нею розмовляв лише селянин у курній хаті, прибитий панщиною. Штука була, і то штука вели­ка, тією мовою написати першу книжку тоді, коли нею бридилися всі так само, як селянином, що нею розмовляв, коли ніхто не вірив, що нею можна щось ска­зати або написати щось інтелектуальне чи мистецьке - тоді, коли всі освічені русини (а небагато було тоді тої освіченості) писали й говорили або по-німецьки, або по-церковному».

Практичне заняття «Альманах «Русалка Дністровая»

 

1. Завдання на розвиток інформаційної компетентності.

Співвіднесіть портрети діячів з фактами їхньої біографії. Що об’єднує всіх цих людей?

1)   2)   3)

 

А) Маркіян Шашкевич - був ініціатором збору та популяризації фольклору, створення словника та граматики живої української мови, реформування правопису, впровадження рідної мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства. Був одним із перших перекладачівукраїнськоюмовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма. 
Б) ІванВагилевич- один з зачинателівукраїнськогонаціональноговідродження в Галичині. Бувспівавтором та співупорядником альманаху «Русалка Дністровая». Автор ряду праць з етнографії, фольклористики та філології. Залишивзначнийтворчийдоробок у галузіархеології, історії. Спільно з А. Бельовськимпереклавукраїнською та польськоюмовами й опублікував «Повістьвременнихліт» підназвою «Літопис Нестора» з додатками «ПовчанняВолодимира Мономаха». 

В) ЯківГоловацький - спільно з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах «Русалка Дністровая». Брав активну участь у з’їздіукраїнськихучених у Львові (1848 р.), де виступив з доповіддю «Розправи о язиціюжноруськім і йогонарічіях». Автор праць з історії, археології, етнографії та філології.

 

2. Завдання на розвиток хронологічної компетентності.

На «Лінії часу» розмісти дати видання «Русалки Дністрової» та діяльності Галицько – Руської матиці.

Які ще важливі події відбувалися в історії України у даний період? Чим він характеризувався? Познач їх на «Лінії часу».

 

3. Завдання на розвиток логічної компетентності.

Прочитай уважно текст. Усі документи пов’язаніміж собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України. Оформи думки за допомогою схеми чи таблиці.

Документ

«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вжебулоділосмілетажнеабияксміле на свій час. Але   «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не бувєдиним авторитетом; побічнього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, підкотримстогнав-мучився народ. І протитоїстрашноїсилипроважиласявиступити «Русалка». (Іван Франко)

«Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити». (Яків Головацький)

«Їх було троє. Один із них – енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви , на подвиг… Це – М.Шашкевич. другий – людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це – Іван Вагилевич. Третій – ініціативний, діловий, працелюбний. В той ж час – поміркований і обачний… Це – Яків Головацький. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням , що охопило сусідні західно- й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. (О. Петраш)

«Згодом слов’янські брати стали галичанам у великій пригоді: 4 вересня 1836 року Головацький вислав рукопис «Русалки Дністрової» Г. Петровичу, а цей зайнявся видавничими справами – і книга через три місяці побачила світ». Звичайно, серб Петрович видав «Русалку Дністровую» не безкоштовно, але допоміг галичанам надзвичайно. Це була перша книжка в Галичині, написана живою українською мовою, до того ж українським алфавітом. І мова, і букви свідчили, що Східна і Західна України – єдине тіло колись і в майбутньому передової та могутньої держави.» (О. Петраш)