Календарно - тематичне планування з історії України 7 клас за оновленою програмою 2019 року

№ з/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ  РУСІ-УКРАЇНИ

1

Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів.

Знаю:

– час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;– території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

– основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);– передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;– роль міста Києва в утворенні Русі;–              поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;–              історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

– розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

– показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;– охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

– визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

– визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;– укласти історичний портрет руського князя.

2

Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян.

3

Літописні легенди про зародження Русі - України. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії .Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги.

4

Практичне заняття.

Князь Святослав та його походи –внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;–              позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;              визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

5

Узагальнення знань з теми : " ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ  РУСІ-УКРАЇНИ "(тематична)

Розділ ІІ. Русь – Україна наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.

6

Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії.

Знаю:

– роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

– суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);  Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);–              місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

7

Київська Держава  Ярослава
Мудрого. Міжнародні зв’язки. Розбудова Києва. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.

8

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

9

Практичне заняття:

 «Християнська релігія і  церква в житті давньоруського (давньоукраїнського)  суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).

10

Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.

11

Узагальнення знань з теми : " РУСЬ – Україна наприкінці Х — у першій половині ХІ ст."

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

Розділ ІІІ. Русь – Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст. 
у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

12

Передумови і причини політичного дроблення Русі – України. Половці. Любецький з’їзд князів..

Знаю:

– дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;

– території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

– передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;

– період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;

– існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;

– показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;

– визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;

– охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;

– встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

– укласти історичний портрет руського князя.

13

Русь – Україна в у другій половині ХІ — першій третині ХІІ ст. Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

14

Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.

15

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

16

Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

17

Практичне заняття:

«Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини» / «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело» (на вибір вчителя).

18

Узагальнення знань з теми : " Русь – Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст.  " самостійна робота

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

Розділ IV. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ .ГАЛИЦЬКО­ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

19

Утворення Галицько – Волинської держави. Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа.

Знаю:

– дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

– території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

– особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

– передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

– поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

– особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

– показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

– охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

– встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

– укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

20

Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.

21

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави.

22

Практичне заняття:

«Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).

23

Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.

24

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.

25

Узагальнення знань з теми : " ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА творча робота

Розділ V. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО (друга половина ХІV—ХV ст.)

26

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського та інших держав.

Знаю:

– час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

– інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп; європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;  визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду); визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;  укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

27

Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.

28

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.

29

Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

30

Культура та освіта. Костянтин Острозький.  Юрій Дрогобич.   

31

Практичне заняття:

«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».

32

Історія рідного краю

33

Узагальнення знань з теми : " УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV-ХV ст.) " усне опитування

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

34

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Розумію:

– взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію: встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

35

Практичне завдання.

–на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.