Календарно-тематичне планування з історії України 7 клас

№ уроку

Дата уроку, клас

Тема уроку,

зміст навчального матеріалу

Результати

навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

7-А

7-Б

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Вступ до Середньовічної історії України

Знаю:

•   час утворення Русі-України, дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
•   території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших руських князів.

Розумію:

•   основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
•   передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
•   роль міста Києва в утворенні Русі-України;
•   поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
•   історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

•   розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Русі-України, правління князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/реформи;
•   показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів руських князів середини ІХ – Х ст.;
•   охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
•   визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших руських князів;
•   визначити внесок у розбудову Русі-України її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

Розселення слов’янських племен на території України

Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Практичне заняття № 1 визначити (за доступними текстовими джерелами) «Особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ – Х ст.»

Утворення Русі-України.

Руські князі середини ІХ – Х ст

Практичне заняття №2 «Історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава» на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя)

Узагальнення знань з теми

Розділ 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст.

Внутрішня і зовнішня політика руських князів наприкінці X – у першій половині XI ст. Впровадження християнства. Пактичне заняття № 3 « Роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства»

Знаю:

•    роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
•    територію Русі-України за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

•    суспільну роль різних верств населення Русі-України;
•    Русь-Україну часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
•    історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-України, кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
•    місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
•    поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі-України та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
•    показати на карті територію Русі-України за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
•    охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі-України в Х – ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших руських князів;
•    визначити передумови та причини впровадження християнства як державної релігії Русі-України;
•    зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Русі-України.

Правління Ярослава Мудрого «Руська правда».

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура

Практичне заняття  №4 «Уявна подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.»

•    Практичне заняття №5внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Русі-України, правління перших князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/реформи ,правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі-України, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя/учительки);

Узагальнення знань з теми

Розділ 3. РУСЬ-УКРАЇНА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Передумови та причини політичного дроблення Русі-України. Любецький з’їзд князів.

Знаю:

•    дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
•    території князівств у період роздробленості Русі-України та половецьких земель.

Розумію:

•    передумови та причини політичної децентралізації (дроблення) Русі-України;
•    період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі-України, перетворення її у федеративну монархію;
•    існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі-України, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Русі-України;
•    показати на карті території князівств періоду роздробленості Русі-України, половецькі землі;
•    визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
•    охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі-України в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
•    встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

Русь-Україна в другій половині ХІ – першій третині ХІІ ст. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово).

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. (оглядово).

Практичне заняття №7

визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня/учениці) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Кочові народи степів України Х – ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово). Практичне заняття №8 внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші

Узагальнення знань з теми

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Утворення Галицько-Волинської держави.

Знаю:

•    дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь-Україну, дату коронування Данила Романовича;
•    території королівства Руського (Галицько-Волинської держави) та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну.

Розумію:

•    особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

•    передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах королівства Руського (Галицько-Волинської держави);
•    поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
•    особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі-України, розбудову королівства Руського (Галицько-Волинської держави);
•    показати на карті територію королівства Руського (Галицько-Волинської держави), території держав – сусідів королівства Руського (Галицько-Волинської держави), напрямки монгольських походів на Русь-Україну в 1239–1242 рр.;
•    охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
•    встановити історичне значення коронації Данила Романовича, причини розпаду королівства Руського (Галицько-Волинської держави);

укласти і представити історичний портрет одного з правителів королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

Походи монголів на Русь-Україну. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Практичне заняття позначити на контурній карті територію королівства Руського (Галицько-Волинської держави), території держав – сусідів королівства Руського (Галицько-Волинської держави), напрямки монгольських походів на Русь-Україну у 1239–1242 рр

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в період піднесення (друга третина – середина ХІІІ ст.).

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в періоди стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ – перша половина XІV ст.).

Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ – першої половини XІV ст. Практичне заняття

внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь-Україну, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя /учительки);

Практичне заняття «Історичний портрет короля Данила» /або іншого князя з династії Романовичів

Узагальнення знань з теми

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав.

Знаю:

•   час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
•   територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

•   інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
•   наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
•   передумови та причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
•   роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
•   європейський характер культури русько-українського суспільства післякняжої доби;
•   поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

•   розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
•   показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх держав;
•   визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського / королівства Польського;
•   охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
•   визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV – XV ст. (Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака-Дрогобича)

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства.

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV – XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XІV – XV ст

Узагальнення знань з теми

Практичне заняття № «історичний портрет Костянтина Івановича Острозького»

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Розумію:

•    взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

•    встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
•    визначити внесок русько-українського суспільства ІХ – ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
•    порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.