Синхронізоване календарно-тематичне планування 7 клас Всесвітня історія (35 годин, 1 год на тиждень) Історія України (35 годин, 1 год на тиждень) 2019-2020 н. р.

Про матеріал
Календарно-тематичне планування 7 клас Всесвітня історія (35 годин, 1 год на тиждень) Історія України (35 годин, 1 год на тиждень) 2019-2020 н. р. Складено відповідно до Програми «Історія України. 5–9 класи», затвердженої наказом МОН України від 21.02.2019 №236 та Програми «Всесвітня історія. 7–9 класи» затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; Підручники: Всесвітня історія: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. І. Пометун, Ю. Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. – 224 с. Історія України: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Н. М. Гупан, І. І. Смагін, О. І. Пометун. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. – 224 с.
Перегляд файлу

ПОГОДЖУЮ

заступник директора

з навчальної роботи

Кульчиковська Н. С. ____________ 2019 р.

Календарно-тематичне планування

7 клас

Всесвітня історія (35 годин, 1 год на тиждень)  

Історія України (35 годин, 1 год на тиждень)

2019-2020 н. р.

Складено відповідно до Програми «Історія України. 5–9 класи», затвердженої наказом МОН України від 21.02.2019 №236 та Програми «Всесвітня історія. 7–9 класи» затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

Підручники: Всесвітня історія: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. І. Пометун, Ю. Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. – 224 с.

Історія України: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Н. М. Гупан, І. І. Смагін, О. І. Пометун. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. – 224 с.

  Учитель: Кравець Б. Л.

Клас

Предмет

Розділ навчальної програми

7 клас

Всесвітня історія

Повторення. Вступ

Всесвітня історія

Розділ 1. Перші середньовічні держави

Історія України

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України

Всесвітня історія

Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи

Історія України

Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Всесвітня історія

Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Історія України

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Всесвітня історія

Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

Всесвітня історія

Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя

Всесвітня історія

Розділ 6. Середньовічний Схід

Історія України

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків

 № уроку

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

                     Тема уроку

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

Домашнє завдання

 

 

 

 

Всесвітня історія

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

 

 

 

 

2

 

 

Знаю:

хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів;

– види джерел з історії Середньовіччя;

– напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

 

Розумію:

– Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

– Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме:

а) період становлення племінних князівств i союзів (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.);

б) період існування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пізнього Середньовiччя (XІV–XV ст.);

– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

 

Умію:

охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;

– перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;

– назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

– укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

 

 

 

 

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян.

Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

 

Практична робота   Заповнити синхронізовану хронологічну таблиці «Європа в добу Середньовіччя»

 

– розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя»:

 

 

Всесвітня історія  Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

3

 

 

4

 

 

 

5

 

 

 

6

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

9

 

Знаю:

  • хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;
  • територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розумію:

  • поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів);
  • показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;
  • охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;

визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

 

Завоювання Карла Великого.

Імперія франків. Розподіл імперії.

 

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів.

Культура Візантії.

 

Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад.

Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

 

Практична робота . Скласти синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів, Франкське королівство, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів), об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення

 

Практична робота

Порівняння організації влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах.

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми: «ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ».

–внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів, Франкське королівство, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів), об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення;

–позначити на контурній карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

–зіставити організацію влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України   Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

 

1

 

 

2

 

 

3

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

Знаю:

  • час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
  • території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
  • роль міста Києва в утворенні Русі;
  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

Розселення слов’янських племен на території України.

 

Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян.

 

Утворення Русі-України.

Практична робота  Робота по контурній карті

 

 

Руські князі середини ІХ-ХІ ст.

Практична робота   Заповнення синхронізованої таблиці

 

 

Практична робота  Скласти за опорною  пам’яткою історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава

 

 

 

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми: «ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ».

– внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

–позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

–визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

–на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

 

 

 

Всесвітня історія  Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи

 

10

 

 

11

 

 

 

 

12

 

 

 

13

 

14

 

Знаю:

основні стани середньовічного суспільства;

–найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розумію:

–станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;

–причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;

–роль християнської церкви в Середньовіччі;

–поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Умію:

показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

–описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

–охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

Зв’язок людини і природи.

Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

 

Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм.

 

 

Практична робота  Зіставити правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

 

Організація християнської церкви в Середньовіччі.

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми: «СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ»

–підготувати (з використанням кількох видів джерел) і представити усне повідомлення (п’єску, живу картинку) на теми «У феодальному замку», «У міському будинку (майстерні, крамниці)», «У селянській господі» (на вибір учителя або учнів);

–зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

 

 

 

Історія України Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст.

7

 

 

 

8

 

9

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

 

14

 

 

Знаю:

  • роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
  • територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

  • суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
  • Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
  • історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
  • місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
  • поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
  • показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
  • охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
  • визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
  • зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

 

Внутрішня і зовнішня політика руських князів наприкінці Х- у першій половині ХІ ст.

 

Впровадження християнства.

 

«Руська правда»

Практична робота

Заповнення синхронізованої хронологічної таблицю

 

Суспільний устрій. Влада князя.

Практична робота  Охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут»

Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України

 

 

Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

 

Практична робота Зіставити світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави

Культура.

 

Практична  робота  Здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми “КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.”

– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про походи вікінгів, нормандське завоювання Англії, Хрестові походи, Реконкісту, утворення королівства Іспанія, Столітню війну, утворення Священної Римської імперії, перше скликання англійського парламенту і Генеральних штатів у Франції, інші (на розсуд учителя);

–позначити на контурній карті територію поширення християнства, кордони Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів;

–зіставити устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках); тезово (усно або письмово) представити результати зіставлення (висновки);

–встановити (на основі витягів з тексту документа) цінність «Великої хартії вольностей» для сучасних європейців, її значення для становлення європейської правової культури.

 

 

 

Всесвітня історія Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х–ХV ст.

15

 

 

16

 

 

17

 

 

 

 

 

18

 

 

 

19

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

 

 

22

 

 

 

 

 

23

 

 

Знаю:

  • час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд;
  • дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей;
  • території походів вікінгів, Хрестових походів.

Розумію:

  • причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів;
  • суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;
  • значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;
  • феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;
  • поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців;
  • показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;
  • розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;
  • описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;
  • охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.);
  • охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);

визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання.

 

Хрестові походи. Держави хрестоносців.

Духовно-рицарські ордени.

 

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

 

Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ.

 

 Англія в ХІ–ХV ст. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

 

Практична робота  Встановити цінність «Великої хартії вольностей» для сучасних європейців, її значення для становлення європейської правової культури

Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями.

Практична робота  Робота по контурній карті.

 

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

 

Практична робота

Зіставити устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках)

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми: «ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.»

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя);

–позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

–зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;

–охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України;

–визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

–здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

 

 

 

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

15

 

 

16

 

 

 

 

 

17

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

19

 

 

 

 

 

20

 

 

Знаю:

  • дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
  • території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

  • передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
  • період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
  • існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
  • показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
  • визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
  • охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
  • встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

Передумови та причини  політичного дроблення Русі-України.

 

Любецький з’їзд князів. Русь –Україна в другій половині ХІ-першій третині ХІІ ст.

Практична робота Скласти на основі джерел історичний портрет Володимира Мономаха

 

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст.

Політичне і соціально-економічне життя (оглядово).

 

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово).

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

 

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

Практична робота

Заповнення синхронізованої хронологічної таблицю

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми: “КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.”

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя);

–позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

–визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

 

 

 

Історія України  Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

21

 

22

 

 

 

 

 

23

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

26

 

Знаю:

 дати утворення Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

 території Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)  та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

 особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

 передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

 поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

 особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

 розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

 показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

 охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

 встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду  Королівства Руського (Галицько-Волинської держави);

 укласти і представити історичний портрет одного з правителів Королівства Руського

Утворення Галицько-Волинської держави.

 

Походи монголів на Русь.

Практична робота  Робота по контурній карті

Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді).

 

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в період піднесення (друга третина-середина ХІІІ ст.)

Практична робота Заповнення синхронізованої хронологічної

таблицю

 

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) в період стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ- перша половина ХІV ст.)

Практична робота Підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

 

Культура  королівства Руського (Галицько-Волинської держави ) ХІІІ – першої половини XІV ст..

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми “КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА).”

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя);

–позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

–виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

–підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

 

 

 

Всесвітня історія Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

24

 

 

 

25

 

 

 

 

 

26

 

 

 

 

 

 

 

27

 

 

 

 

 

 

 

28

 

 

 

 

 

 

Знаю:

  • час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя;
  • території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розумію:

  • наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи; роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи;
  • значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;
  • поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;
  • показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;
  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи;

обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи.

 

Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича.

Польське королівство за Казимира ІІІ. Угорське королівство за Іштвана І. Ян Гус. Гуситські війни у Чехії.

 

Монгольське панування.

Новгородська боярська республіка.

Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського ХІV – на початку ХVІ cт. Іван ІІІ.

Практична робота Заповнення синхронізованої хронологічної  таблицю

 

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

Практична робота. Виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми “КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.”

внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого Московського князівства, Грюнвальдську битву, падіння Константинополя і гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;

–позначити на контурній карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;

–виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

 

 

 

 

Історія України Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

27

 

 

 

28

 

 

 

29

 

 

 

30

 

 

 

31

 

 

 

32

 

 

 

 

 

 

33

 

 

 

 

34

 

 

Знаю:

–час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

–територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

–інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

–наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

–причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

–роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;

–європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;

–поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

–розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

–показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

–визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;

 охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

–визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

–укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.( Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака-  Дрогобича

 

 

 

 

 

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав.

 

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

 

Держава Феодоро в Криму (оглядово).

Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства

 

Практична робота

Заповнення синхронізованої хронологічної

таблицю

 

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст.

 

 

Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

Практична робота  Порівняти правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів

 

Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст.

Практична робота Історичний портрет Костянтина Івановича Острозького.

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми “ РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО.”

 

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя);
  • позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
  • зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;
  • порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;
  • укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

 

 

 

Всесвітня історія Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя

29

 

 

 

 

 

30

 

 

31

 

 

 

 

 

 

 

 

30

 

31

 

 

 

 

 

Знаю:

–хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;

–основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

–університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розумію:

–основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

–роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

–значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

–історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

–поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Умію:

–розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження;

–показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

–обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;

–визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

–розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів.

Церковний розкол 1054 р.

Католицька церква в ХІ–ХV cт. Тома Аквінський.

Середньовічні єресі й боротьба з ними.

 

Середньовічні школи та університети.

 

Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування. Архітектура і мистецтво.

Практична робота  Підготувати ілюстровану уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи».

 

Раннє Відродження. Гуманізм.

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми: “МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ”.

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про розкол християнської церкви, час поширення романського і готичного мистецьких стилів, винайдення книгодрукування; раннє Відродження;

–позначити на контурній карті та надписати університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження, межі поширення впливу католицької і православної церков;

–створити повідомлення «Книга і культура читання в Середньовіччі»;

–описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента/учня;

–підготувати ілюстровану уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи».

 

 

 

Всесвітня історія Розділ 6. Середньовічний Схід

32

 

 

33

 

 

 

34

 

 

 

 

 

 

 

35

 

 

 

 

 

 

 

Знаю:

–території середньовічних Індії та Китаю.

Розумію:

–значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору;

–поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм».

Умію:

–показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

–розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури.

 

Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

 

Японія.

Практична робота. Підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

 

Урок узагальнення і тематичного контролю з теми: “СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД”

–провести уявну екскурсію до середньовічних пам’яток культури Китаю та Індії;

–підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

 

 

 

Історія України Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків

35

 

Розумію:

 взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

 встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

 визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

 порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

 розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства.

Особливості суспільного життя Русі-України.

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

 

Практична робота   На підставі укладеної синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах

–на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

 

 

 

1

docx
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
17 вересня
Переглядів
435
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку