Історія України в пам`ятках

Етап уроку

Діяльність вчителя

Передбачена діяльність учнів

Актуалізація опорних знань

5–7 хв.

1. Учням пропонується бесіда:

1. Пригадайте визначення поняття «світова війна».

Світова війна — глобальне протиборство коаліцій держав, що охоплює велику частину країн світу.

2. Назвіть хронологічні рамки Першої світової війни.

1 серпня 1914 року — 11 листопада 1918 року

3. Чому Перша світова війна стала трагедією для українців?

Територія України стала театром бойових дій або близьким тилом.

Українці змушені були воювати по різні боки фронту.

Учні відповідають на поставлені питан

Мотивація навчальної діяльності

1–3 хв.

Слово вчителя:

Війна — це завжди лихо не тільки для цілого народу, але й для кожної людини. Війна змінює життя, примушує переоцінити цінності, показує сутність кожної людини окремо.

Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

20 хв.

1. Запис дати, виду роботи,напис на дошці теми уроку, плану.
2.      Розповідь вчителя

1. Початок Другої світової війни.

- 1922 року була утворена держава Радянський Союз, до складу якої увійшла більшість українських земель. Україна в складі СРСР почала називатися Українська Радянська Соціалістична Республіка.

Робота з картою:

Користуючись картою «Україна між двома світовими війнами», назвіть:

1.           Із якими радянськими республіками у складі СРСР та якими державами межувала Українська Радянська Соціалістична Республіка?
2.           Які з українських земель в кінці 30-х pp. XX ст. перебували за межами УРСР?

Робота з таблицею:

Вчитель:

- 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. Їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і Радянського Союзу – А. Гітлера і Й. Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати в світі. Криваві вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу.

- Друга світова війна розпочалася нападом Німеччини на Польщу. 17 вересня 1939 року радянські війська окупували територію Західної України, що перебувала під владою Польщі. 1940 року СРСР приєднав Буковину і Бессарабію, що перебували у складі Румунії.

Робота з візуальними джереламиhttps://www.youtube.com/watch?v=kqTSkwkwLFM

-  Перегляньте кадри кінохроніки. Зверніть увагу на стосунки військових.

- Що в них показано?

- Які стосунки між військовими?

- З цих кадрів ми можемо зробити висновок що фашистська Німеччина і Радянський союз були союзниками і провина за розв’язання війни лежить на них обох.

- До весни 1941 р. гітлерівська Німеччина завоювала практично всю територію Європи і наблизились до кордонів СРСР. Сталін і радянське керівництво запевняли народ, що війни не буде. Ще в серпні 1939 року між Німеччиною і Радянським Союзом було підписано договір про ненапад на 10 років.

- Та мир, що тримався на таємній угоді, виявився нетривким. 22 червня 1941 року Німеччина розпочала війну проти Радянського Союзу. (записати дату в зошит)

2. Україна в полум’ї воєнного лихоліття.

- У перші дні війни Радянська армія не змогла встояти проти потужного наступу німців і почала відступати. Уже через два тижні ворог наблизився до столиці України і розпочалась 72-денна оборона Києва.

Робота з візуальними джерелами

https:// www.youtube.com/watch?v=4p3SqMoTbT8

-  Перегляньте кадри кінохроніки. Зверніть увагу на кількість полонених.

- Що в них показано?

- Чи багато було полонених?

- Бездарне командування, репресії проти населення, знищення українського селянства спонукало масово здаватися в полон радянських солдат.

- Зверніть увагу на цифри з 677 тис. солдат в полон здалося 665 тис.

- Відступаючи, радянська влада масово знищувала в’язнів, підривала фабрики, заводи, мости.

Робота з картою.

Вчитель пропонує заповнити таблицю, використовуючи інформацію карти

Окупація — тимчасове загарбання однією державою території іншої держави.

- Територію України окупанти захопили повністю. На ній постійно точилися криваві бої, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мирних жителів. За роки війни в Україні було зруйновано чи спалено 714 міст і містечок, 28 тисяч сіл, 10 мільйонів осіб залишилися без притулку, було знищено тисячі підприємств, шкіл, лікарень.

- Та найбільше лихо для України становили людські втрати. Мільйони українців гинули на фронті, мільйони – у нацистських таборах смерті, від пожеж і бомбардувань, від голоду й хвороб. Тільки в Києві, у Бабиному Яру, гітлерівці розстріляли понад 100 тисяч осіб.

- Роздивіться фотографії та поміркуйте, який порядок встановили окупанти на загарбаних українських територіях.

Робота з візуальними джерелами  (Львівське гето).

https://www.youtube.com/watch?v=eyzHZW7HOkE

- Як нацисти ставились до людей, показаних в кінохроніці?

- Чи носили люди, показані в кінохроніці, якісь позначення?

- Що загрожувало українцям за допомогу євреям?

- Хто виступав проти гітлерівського варварства?

- Особливих переслідувань зазнавали євреї, нацисти цілеспрямовано їх знищували. Євреїв зганяли в гето. Багато українців їм допомагало переховуватись. Багато євреїв врятував митрополит Андрій Шептицький.

Робота з історичними джерелами.

Документ 1

«Ніякої вільної України не існує. Ми звільнили Україну не для того, щоб зробити її щасливою, а щоб забезпечити для Німеччини життєвий простір і постачання, якого вона потребує».

Документ 2

«Передусім я сподіваюсь, що нам в результаті пощастить забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послужить постачальником [для Німеччини] тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому».

Документ З

«За планом головного управління безпеки [Німеччини] на територію Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому передбачено примусово переселити 65 % населення [України]».

3. Рух Опору.

- До середини 1942 року вся територія України опинилась під окупацією. Терор проти мирного населення, вивіз молоді на примусові роботи, хижацьке використання природних ресурсів нашої землі, заперечення права українців на власну державу спричинили повсюдний опір німецьким окупантам. На окупованих територіях було створено рух Опору — антифашистський рух. Найактивнішими учасниками українського підпільного опору була молодь. Боротьба в підпіллі була досить важкою і вимагала хоробрості і обережності. Ці люди не носили військових одностроїв, однак були справжніми воїнами, борцями за свої родини, свою землю, державу.

- Восени 1942 року в лісах Волині була створена Українська повстанська армія (УПА).Загони УПА воювали на два фронти: проти німецьких окупантів та проти радянських військ і партизанів. Вони не бажали бачити на українській землі ні фашистів, ні радянської влади.

Робота з візуальними джерелами

https://www.youtube.com/watch?v=OPspQU7R7IU

- Виникають також загони радянських партизан, підпільні організації. Ліси стали надійною домівкою партизанів, які нападали на окупантів, визволяли полонених, пускали під укіс ворожі поїзди, нищили німецьку техніку. Особливо успішно діяли партизанські з'єднання С. Ковпака, О. Сабурова на Чернігівщині, а партизанське з'єднання під командуванням О. Федорова – на Сумщині.

- Проте дуже часто фашисти у відповідь на дії партизан відповідали репресіями проти місцевого населення, розстрілами, спалювали цілі села.

Робота з картою.

- Користуючись картою «Наступ радянських військ». Дайте відповідь на питання:

1. На якій території України діяла УПА?

2. На якій території України діяли Радянські партизани?

4. Ціна перемоги.

У середині 1943 розпочався контрнаступ Червоної армії на території України, проте боротьба за звільнення наших земель тривала понад рік. Лише 28 жовтня 1944 року територія України була повністю звільнена від ворога. Війна завершилася капітуляцією Німеччини 8 травня 1945 року.Робота з візуальними джерелами

https://www.youtube.com/watch?v=VAwNHCQhyAg

- За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн. українців, з них 3 млн. — загинули. Загалом від 10 млн. громадян України віддали своє життя в цій війні.

1.Діти записують в зошит дату, вид роботи, теми уроку, план

2.Учні працюють з картою

Учням потрібно заповнити пропуски в таблиці, використовуючи інформацію карти.

Учні записують дати в зошити.

Учні переглядають відеоматеріали

Учні переглядають кадри кінохроніки та відповідають на питання.

- За допомогою карти «Наступ німецьких військ (червень 1941 — липень 1942 pp.)»учні відповідають на питання:

1. Які міста України були окуповані німецькими загарбниками:

а) до вересня 1941 p.;

б) до липня 1942 p.?

Учні записують визначення поняття в зошити

Учні працюють з  візуальними джерелами

Учні працюють з  візуальними джерелами

Учні читають наведені уривки з документів і дають відповіді на питання:

1. Як ставилися окупанти до ідеї створення незалежної України?

2. Якими були плани нацистів щодо України?

3. Яка доля чекала на українців в умовах окупації?

4. Зробіть висновок про політику, що її проводили загарбники на окупованих українських землях.

Учні записують в зошиті дату

Учні працюють з візуальними джерелами і відповідають на питання:

- Перегляньте відео-фрагмент.

- Яка була чисельність загонів УПА?

- Проти кого воювало УПА?

- Де і проти кого відбулася найбільша військова операція УПА?

- Чи змогли б воювати повстанці без підтримки місцевого населення?

Учні працюють з картою і відповідають на питання.

Учні записують дату в зошиті

Учні працюють з візуальними джерелами.

Узагальнення та систематизація знань

10 хв.

Робота з хронологією.

- Позначте на лінії часу дати:

1) початку Другої світової війни;

2) окупації Західної України радянськими військами;

3) нападу Німеччини на СРСР;

4) створення УПА;

5) звільнення України від фашистів;

6) капітуляція Німеччини.

Учні виконують завдання.

Домашнє завдання

5 хв.

Опрацювати § 17 підручника.

Скласти невелику розповідь  «Друга світова війна у долі моєї родини».

Учні записують завдання у щоденник.