ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
Скіфи — народ, що жив на території теперішньої України протягом VII ст. до н.е.—III ст. н.е. Такого довголіття не знав жодний стародавній народ, що перебував на території нашої Батьківщини.
***
Перший на території нашої країни "перепис населення" зробив скіфський цар Аріант, прагнучи полічити кількість своїх підлеглих. Під страхом смертної кари він наказав всім дорослим чоловікам своєї держави принести по бронзовому вістрю стріли. Їх виявилося так багато, що цар вирішив спорудити з них собі пам'ятник. Він звелів розплавити вістря і відлити мідну посудину, яку було встановлено в священній місцевості Єксампеї, десь між Дніпром і Південним Бугом. Посудина ця вміщувала 600 амфор (щонайменше 6 тис. літрів), а товщина її стінок становила 6 пальців.
***
Давньогрецький історик Геродот, що мандрував Скіфією, подав кілька легенд про походження скіфів. За однією з них, прародичем скіфів був син Зевса Геракл. Подорожуючи по Таврії, він одного разу заснув, а коли прокинувся, побачив, що зникли кудись його коні Пошуки привели Геракла до Гінеї. Тут у глибокій печері він побачив дивну істоту — напівжінку-напівзмію, яка сказала, що коні стоять у неї. За повернення їх вона зажадала від Геракла вступити із нею в шлюб. Коли від цього шлюбу народилися троє синів — Агафірс, Гелон та Скіф, напівдіва спитала Геракла, кому з них передати на володіння країну, де вона мешкала. У відповідь на це Геракл залишив їй один із своїх луків і пояс, на кінці якого висіла золота чаша, й сказав: "Віддай свою країну тому з синів, який зможе підперезатися цим поясом і натягти лука". Таке зміг зробити лише Скіф, який і став родоначальником усіх скіфських царів. "На пам'ять про цю подію, — пише Геродот, — скіфи й досі носять на поясі золоту чашу".
***
Виявляється, що прозорим склом на території України користувалися ще скіфи. Такий факт установлено при розкопках Товстої Могили, де знайшли уламки скляного посуду. До цього вважалося, що прозоре скло вперше з'явилося в Україні принаймні на 200 років пізніше.
***
Автор Української Малої Енциклопедії Є. Онацький, роблячи у своїй великій праці розвідки щодо державності України, висловив таке цікаве спостереження. Творення держави — велика справа, яка ніколи не вичерпується в одному поколінні. Щоб створити державу, треба кілька поколінь, що передають одне одному визвольні ідеї, підтримують традицію будування незалежної держави. Так, створення Франції тривало два століття. Об'єднання Італії в державний організм, який проповідував Маккіавеллі, здійснилося за 300 років після його смерті. Боротьба ірландського народу за створення власної державності триває вже понад 600 років.
***
Поняття Україна і Русь є тотожними. Русь — давня назва України із столицею в Києві.
Перша конституція України була створена 1710 року гетьманом України Пилипом Орликом.
***
Відомо, що царський і радянський уряди видавали постанови, укази, циркуляри, розпорядження, що обмежували, а то й забороняли українську мову, культуру взагалі. Ось роки, в які ці постанови було видано: 1627, 1672, 1690, 1720, 1755, 1766, 1784, 1786, 1817, 1847, 1863, 1876,1884, 1908, 1914, 1933, 1938,1958, 1978, 1983, 1987.
***
На питання, коли хрестили Русь, більшість відповідає так: 988 року за князювання Володимира Святославича. При цьому згадуємо пам'ятник князю в Києві над Дніпром, де він навічно застиг у височині із хрестом у руці. Але Володимир хрестив Русь вдруге. У нього був попередник — князь Аскольд. Влітку 860 року за князювання в Києві Аскольда відбувалося хрещення Русі. Що ж сталося після того? Чому про той факт забули, а Володимирові довелося вдруге хрестити Русь?
822 року Аскольда було вбито. В державі знову запанувало язичництво, бо місце Аскольда на Київському престолі зайняв князь Олег, язичник. З літописів вилучалися всі згадки про події літа 860 року. Онук Олега — Володимир — вирішив приєднати Русь до християнського світу. Цього разу нова релігія стала державною. Тому в свідомість наступних поколінь Володимир увійшов першим і єдиним хрестителем Русі.
***
Знамениті морські походи київських князів назавжди лишилися в історії яскравими сторінками воєнного мистецтва.
Одного разу Візантія, знаючи про те, що мають прийти руські кораблі, замкнула величезними ланцюгами Босфорську протоку. Але кмітливі русичі знайшли вихід. Вони приладнали до суден колеса і, коли подув вітер, підняли вітрила. Кораблі по суходолу поїхали до стін столиці Візантії. Як свідчать історики, було це 907 року, коли дружину очолював князь Олег.
***
Львівський вчений-мовознавець М. Рогович висловив цікаву версію походження синього і жовтого кольорів на нашому прапорі. Він стверджує, що слово "хохол"— тюркського походження. Воно створено з двох самостійних слів: "хох", що значить синій, голубий, небесний, та "юлу"— жовтий, золотавий. Це поєднання, на думку мовознавця, й створило слово "хохол", тобто синьо-жовтий.