Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс). 6 клас.

Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс).   6 клас.

Тема: «Падіння республіки та рання Римська імперія».

Мета: Систематизу­вати знання та вміння шести­класників з теми, використовую­чи інтерактивні форми навчання, ігрові елементи.

Розвивати навички і вміння учнів, працюючи в групах, інди­відуально, само реалізовувати себе як суб’єкта навчального процесу, як партнера, незалежно від рівня підготовленості.

Виховувати в школярів ша­нобливе ставлення до надбань античної цивілізації, прагнення їх глибше пізнавати.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку : урок самореалізації.

Обладнання: ілюстрації найвідоміших архітектурних споруд Риму, порт­рети відомих діячів культури Стародав­нього Риму, портрети імператорів Ранньої Римської імперії, анімаційна карта зро­стання території Риму від заснування міста до правління Траяна.

ХІД УРОКУ

І.Організаційна частина уроку.

Звернення вчителя до шести­класників, у ході якого уточ­нюється тема, матеріал якої про­понується для узагальнення. Оскільки до тематичного оціню­вання на наступному уроці вклю­чено ще й матеріал попередньої теми, вчитель пропонує школя­рам повернутися з деяких питань і до її розгляду.

Завдання уроку:

1.                   Повторити основні дати, факти, імена з історії Риму від падіння республіки до Пізньої Римської імперії; встановити зв’язки між суспільно-політич­ними процесами, культурним та духовним розвитком.
2.                   Пригадати перлини антич­ної мудрості того часу і доречно їх використати, вірно пояснити.
3.                   Проявити творчість, кміт­ливість, формулюючи висновки, висуваючи ідеї про причини та наслідки загибелі республіки та встановлення імперії.

ІІ. Запитання та завдання для узагальнення та систематизації знань

Слово вчителя:

Римляни, як відомо, ствер­джували, що всі дороги ведуть до Риму, бо від міських воріт дороги тяглися до провінцій.

Ми до Стародавнього Риму підемо своєю дорогою. Проведемо уявну траєкторію від античності до сучасності, найвищою точкою якої повинні стати ваші знання, творчість думок і висновків.

(Учні займають місця в групах за бажанням. Ці групи розташо­вані в чотирьох-п’яти напрямках від центру класу півколом, так, щоб між ними були проміжки — умовні дороги. В центрі класу — вчитель. До нього від учнів доро­гами сходяться всі дитячі думки. Решта доріг до вчителя проляга­ють також півколом від комп’ю­тера і від дошки, на яких діти працюють з картою, схемами, стріч­кою часу, таблицями.)

 Як кожен гос­подар, який вказує гостям доро­гу до свого дому, знамениті рим­ляни залишили нам свої підказ­ки, поради, які можна розціню­вати одночасно і як правила руху до вершини траєкторії:

1. «Без гніву й упередженості!» — Тацит. (Об’єктивність викладу і оцінювань).
2. «Через терни — до зірок!» — Сенека. (Знання не даються про­сто, їх потрібно здобувати важ­кою працею).
3. «Жодного дня без рядка!» — Пліній Старший. (Не гаяти й хвилини).
4. «Ніщо людське не чуже для мене!» — Теренцій. (Всі мають право помилятися).

   Я гадаю варто при­слухатися до таких порад!

 Розпочинаємо роботу із знайомого, легкого і цікавого (роз­минка).

1.                   Хто хоче швидко отримати бали? «Відкрий віконечко — відга­дай відповідь!»

Таблиця із запитаннями ви­сить на дошці, а з правильними відповідями захована до завер­шення роботи і відкривається вчителем лише в кінці для звірки.

За правильну відповідь на кожне запитання учень отримує по одному балу.

2.                   На моніторі створені вчите­лем файли із зображенням архі­тектурних пам’яток Риму.

Учні повинні їх назвати. ( Ко­лізей, терми, колона Траяна та ін.)

3.                   Запитання до класу: Яким чином з історією Риму пов’язане християнство, якщо воно виникло в Палестині?

        Висунення ідей.

Приблизна відповідь.

По-перше, Палестина стала в 63 р. до н. е. римською про­вінцією.

По-друге, в умовах жорстоко­го Риму християнська мораль приваблювала людей.

По-третє, римський імпера­тор Константин визнав христи­янство як офіційну релігію.

  Робота з картою.

Запитання: Римляни розпочи­нали відміряти всі відстані доріг від форуму, від «золотого міліа- рія». Основні шляхи пролягали в трьох напрямках. Яких саме? —      Відповідь: Європа, Північна Аф­рика, Близький Схід.

Завдання:Перегляньте анімаційну кар­ту на моніторі. Що вона демонст­рує?

Відповідь:На карті показано динамі­ку зростання території Римської держави.

 Слово вчителя: На цьому ми завершуємо розминку.

Наступним завданням буде пояснення римських крилатих висловів. Наприклад, що означа­ють такі широковживані з часів Риму висловлювання: «Дволи­кий Янус», «Посмішка Авгура», «Книги Сивіли» та ін.?

На відміну від римлян ми не будемо ворожити чи передбачати. Але спрогнозувати результат власної роботи протягом уроку ви можете спробувати.

Перед вами кружечки чоти­рьох кольорів: білі, жовті, сині, червоні. Білий кружечок означає бажання працювати, жовтий вка­зує на те, що учні, які їх вибира­ють, упевнені у своїх знаннях з теми, що розглядається на уроці, сині — ознака кмітливості, а чер­воні — прояв творчості. Отже, те­пер кожен із вас, реально оцінив­ши свої можливості, вибере бажа­ний для себе колір, чим і засвід­чить, як передбачає на уроці спра­цювати, де може краше себе про­явити. В кінці уроку є право об­міняти кружечок на інший колір, якщо прогноз не збудеться, і відповідно оцінити свою роботу стосовно описаних у картці кри­теріїв оцінювання.

Слово вчителя:

       Основні свої відповіді по темі узагальнення ми розпочнемо з порівняння двох понять: респуб­ліка та імперія.

На аркуші паперу вони запи­сані у дві колонки. На столі ле­жать на окремих аркушах час­тинки їх характеристик та шпильки двох кольорів. При­кріпіть до кожного поняття шпильками одного кольору ці листочки в такому порядку, щоб вийшло логічне пояснення кожного терміна. (За бажанням — два учні. Клас стежить за їх роботою і виправляє у випадку потреби. Після цього 2-3 учні можуть ще раз повторити визначення по­нять.)

Імперія — держава, утворена внаслідок завоювань, підкорен­ня одним народом інших.

Республіка — держава, якою керують люди, обрані народом на певний термін або форма держав­ного правління, коли громадяни через вибори формують представ­ницькі установи, які управляють державою.

Запитання до класу:

Чи була республіка в Римі дій­сно «справою всенародною» ? Від­повідь обґрунтуйте.

        Завдання:

Вибудуйте логічний ланцю­жок зміни влади в Римі (від рес­публіки до імперії) в хроно­логічній послідовності.

        Попрацюйте з таблицею « Додай до титулу номінацію»

(Відповідь проставляється знаком «+» навпроти номінації у вертикальній графі, де вказано ім’я імператора.)

Слово Вчителя: Кому з імператорів присвоєно найбільше номінацій? І що ви можете сказати в підсум­ку про кожного імператора?

            Невеличка пауза «Цікавинки»

Вчитель пропонує учням цікаві повідомлення для відпо­чинку в проміжку між розглядом основного програмового матері­алу. Наприклад, слово «цукерка» в перекладі з латини означає «приготовлене зілля». У стародав­ньому Римі цукерки варили з горіхів, макових зерен, меду, по­сипали кунжутом. (На Русі, для прикладу, варили з кленового си­ропу, патоки, меду.)

Найдавнішу газету в світі за­снували у Стародавньому Римі в 168 р. до н. е. Назва її «Щоденні діяння римського народу». Це була дерев’яна плита, на якій пи­сали крейдою щоденні новини Риму.

Правила вуличного руху ви­никли також вперше у Стародав­ньому Римі. За їх врегулювання взявся Юлій Цезар. Саме він за­пропонував вулиці з однобічним рухом. Світлофорів, звісно, у Римі не було. Були люди-швид- коходи. їх висилати перед собою мужі, і ті перекривали рух на пе­рехрестях.

У Колізеї були перші ліфти (36), а керували ними раби, котрі сиділи на верхніх рядах.

Творче завдання: «Відкрий сейф — отримай винаго­роду!»

Сейф у вигляді тріумфальної арки зберігає особливо цінні бали — 12 балів за відповідь всьо­го на одне запитаня: Чи можна вважати справді «золотим віком римської літератури» правління Октавіана Августа ?

Це завдання розв’язується методом «кодованої відповіді».

Кодом є імена: Овідій, Горацій, Сенека, Ювенал, Вергілій, Меце­нат. Ці імена дітям уже знайомі. Біографічні відомості, цікаві фак­ти з їхнього життя або розповідав попередньо вчитель, або ж шести - класники самі повідомляли у формі додаткових завдань. Суть кодування полягає у вірному і ло­гічному поєднанні цих даних для формулювання найбільш перекон­ливої і доказової відповіді по суті поставленого творчого завдання.

Відповідь бажано розпочина­ти із слів:

«Дослідивши та проаналізу­вавши відомі мені факти, я зро­бив (ла ) висновки: ... Це можна обгрунтувати так:...».

Слово вчителя.

З позиції сучасної епохи люд­ство по-різному оцінює часи ста­родавнього Риму. Але давайте спробуємо вияснити, що корис­ного римляни залишили в пода­рунок сучасному світу.

Все, про що ми довідалися з історії Риму, варто пам’ятати не лише задля оцінки на уроці. Мож­ливо, вам доведеться проявити свої знання, загальний інтелект за межами класу, тому постарайте­ся зараз спільними зусиллями привести в певний порядок відомі вам речі — створити такий собі файл у пам’яті.

В ігровій формі — у формі ле­гіону учні вибудовують табличку, яка легко допомагатиме їм згада­ти римські досягнення в давни­ну. Легіон завжди на службі, отже й форма символічна — надбання повинні також служити всім.

Вчитель пропонує учням таб­лицю на зразок схеми легіону: уявіть, що легат дав команду ви­шикуватися легіонерам. Які з них, на вашу думку, могли б зай­няти місце в строю? До яких ко­горт і центурій їх можна було б віднести? Можна для підказки назвати одну-дві когорти і так самозцентуріями.

У першій когорті — 10 скла­дових надбань (10 заповідей), а в кожній наступній — по 6.

До цього завдання діти готу­валися завчасно, тому відносно швидко називають досягнення, роблять висновки (метод творчих проектів).

Слово вчителя. Дещо із цих досяг­нень не втратило своєї значимості й зараз, а дещо відійшло в мину­ле. Наприклад, ми живемо в епо­ху, яка набагато гуманніша, ніж час римських завоювань, і, на щастя, ми не відчуваємо потреби у військових винаходах римлян. Але ми про них знаємо і пам’я­таємо в знак шани і поваги до людського розуму і таланту.

Підсумок уроку.

Самооцінювання (учні здають картки).

Критерії самооцінювання:

1. Бажання працювати (0 —1 бал).
2. Знання фактів, дат, подій; аналіз та висновки до них (0—2 бали).
3. Вміння працювати само­стійно (0—2 бали).
4. Вміння працювати в гру­пах (0—2 бали).
5. Ораторські здібності (0— 2 бали).
6. Проявлення кмітливості, творчості (0—3 бали).

Рефлексія (висновки учнів про роботу на уроці):

1. Що мені найбільше сподо­балося на уроці?
2. Чи задоволений (на) влас­ного участю в роботі на ньому?
3. Про шо іще хотілося б дізнатися на уроці?
4. Чи допоміг цей урок відно­вити найголовніше з теми, підго­туватися до тематичного оціню­вання?