Італі́йці (італ. italiani) — романський народ, основне населення Італії. В Італії проживає 54,35 млн італійців. Італійські меншини проживають у США (8,5-15 млн осіб, т. зв. італоамериканці), Аргентині (1,35 млн), Франції (1,1 млн), Хорватії (19 тис.), Монако (20 %), Сан-Марино (13,0 %), Словенії (0,1 %), Бельгії (0,5 %), Німеччині (500 тис.)Загальна чисельність — 75-80 млн осіб (оцінка, 2008 р.). Більша частина населення Італії — католики, хоча останнім часом зростає число атеїстів. В історії католицизм грав дуже велику роль для італійців, оскільки тут знаходився і знаходиться папський престол. У центрі Рима розташована міні-держава — Ватикан, центр католицької церкви.
МоваІталійська мова належить до романської мовної групи індоєвропейської сім'ї. Має діалекти, що помітно відрізняються один від одного. Найбільші: тосканський (на його основі створено літературну мову), неаполітанський (на ньому звучать дуже багато всесвітньо відомих італійських пісень), венеціанський, сицилійський, лігурійський. Граматика італійської подібна до граматики інших романських мов, найближче до неї стоять сардинська та іспанська. Основна лексика — латинська, але є запозичення з германських мов. Матір’ю італійської є народна латина. Перші пам'ятники італійською мовою з'являються в XIII столітті. Найбільш відомі автори того періоду — Франциск Ассізький, Брунетто Латіні, Гвідо Гвініцеллі. Творцем літературної італійської мови вважається Данте Аліг'єрі.
Через своє географічне розташування у Південній Європі та Середземномор'ї, Італія історично була домом для безлічі народів та культур. Окрім різних давніх народів, розсіяних по усій території сучасної Італії, найпоширенішими були індоєвропейські італіки, які дали півострову свою назву, починаючи з античності, фінікійці та карфагеняни засновували колонії переважно на островах сучасної Італії. Греки заснували поселення у так званій Graecia Magna у Південній Італії, у той час як етруски та кельти населяли відповідно центральну та північну Італію. Плем'я італіків, відоме як латини, утворило Римське царство у VIII столітті до нашої ери, яке з часом стало республікою з урядом сенату та народу. Римська республіка спочатку завоювала й асимілювала своїх сусідів на італійському півострові, врешті розширивши та завоювавши частини Європи, Північної Африки та Азії. До першого століття до н. е., Римська імперія стала домінантною силою у Середземномор'ї, а також провідним культурним, політичним та релігійним центром, ознаменувавши Pax Romana, період понад у 200 років, протягом якого Італійське право, технології, економіка, мистецтво та література зазнали стрімкого розвитку. Італія залишилася батьківщиною римлян і метрополією імперії, спадщину якої можна спостерігати у всесвітньому поширенні культури, урядування, християнства та латинського письма.
То що ж є правдою в стереотипі про італійців?Стереотипи – це, зазвичай, суміш певної частки правди з деякими узагальненнями та перебільшеннями. Давайте виявимо правду в стереотипах про італійців. Спагеті та паста є священні для Італії. Не можна забрати пасту з раціону італійця, інакше, він буде недовершений. Типова італійська їжа зазвичай включає:1. Перша страва: паста2. Основна страва (друга страва): риба або м’ясо з салатом3. Фрукти або десерт (дольче)4. Кава. У зв’язку з регіональними розбіжностями Італії, в деяких місцях пасту заміняє різотто.
В Італії хорошою їжею потрібно з кимось ділитися. Це спосіб підтримати розмову, розповісти друзям жарти, забути про всі робочі проблеми на декілька годин, та насолоджуватися життям. Будьте певні, італійці завжди знайдуть спосіб гарно поїсти. Мафія реальна: ми цим не пишаємося, але вона існує, особливо на Півдні та на острові Сицилія. Очевидно, що не кожен італієць є мафіозі, і більшість з них будуть ображені, якщо ви застосуєте до них цей термін, навіть якщо він сказаний як жарт.
Італійці розмовляють доволі оригінально. Найголовніший елемент у спілкуванні є жести: як вони. Як італієць розмовляє рухають руками, тримають голови, рухають плечима, їх вираження емоцій мімікою, а також погляд, усе це вони роблять для того, щоб їх зрозуміли. Італійці просто не можуть розмовляти без рухів руками. Якщо вони чимось зайняті, то тоді вони починають рухати плечима, або іншими частинами тіла, щоб зробити наголос на тій чи іншій частині розмови. Італійці розмовляють дуже голосно, навіть якщо вони говорять по телефону, знаходяться на вулиці, у автобусі, чи в якомусь громадському місці. Не хвилюйтеся, вони не глухі. Багато іноземців думає, що вони ніби з кимось змагаються розмахуючи руками, але це просто італійці, такі, які вони є.Італійці дуже люблять подорожувати, але вони не володіють багатьма іноземними мовами – тому що вважають, що мова тіла сильніше за слова. Так, італійці люблять бути романтичними, і можливо стереотип про романтичних італійських коханців ще не зовсім вмер. Італійський чоловік ніколи не дозволить своїй дівчині йти додому без супроводу. А ідеал мачо й досі є в італійській культурі.
Вони дуже великодушні, сонячні та комунікативні люди. Вони люблять посміхатися, та розмовляти, особливо за обідом чи чашечкою кави. Але це не означає, що вони не сприймають серйозно свою роботу. Типовий робочий день в Італії триває 8 годин, з 8/9 ранку до 5/6 вечора, інколи до 7 вечора, в залежності від того скільки часу було витрачено на різноманітні перекури. Італійці відчувають, що робота це не все у житті, тому вони так багато часу витрачають на каву та сигарети. Зазвичай італійці знаходять свою першу роботу після закінчення університету, приблизно у 23-25 років.Італійці живуть з батьками, доки самостійно не назбирають грошей на власну квартиру. Тому, вони можуть покинути батьківський дім і у 30 років. Саме через цей факт італійці здобули репутацію «мамусиних синочків» – ще один стереотип, який викликав непорозуміння між різними культурами.
Найважливіша річ для будь-якого італійця – це сім’я. Чоловік у сім’ї повинен бути сильним захисником, а жінка, в свою чергу, повинна бути лагідною та жіночною. Проте, це не означає, що жінка повинна сидіти вдома, доглядати за господарством, та виховувати дітей. Багато італійських жінок незалежні, та мають роботу.Італія складається з багатьох різних регіонів та провінцій – в кожній свій власний діалект італійської мови, культура та історія. Міжрегіональні відносини можуть бути доволі напружені, особливо у період виборів, або навіть на місцевих футбольних матчах. Але є одна річ, яка їх поєднує – вони усі вболівають за свою національну збірну з футболу (the Squadra Azzura). Коли проводяться матчі Світового Кубку з футболу, то вони забувають про усі відмінності між Північчю та Півднем, Міланом та Римом.
Сьогодні, Італія вважається однією з найбільш культурно та економічно розвинених країн світу з восьмою економікою за величиною номінального ВВП (третьою у Єврозоні), шостою за величиною національного багатства та третьою за величиною золотих резервів центрального банку. Країна посідає високі місця у рейтингах очікуваної тривалості життя, якості життя, охорони здоров'я та освіти. Італія відіграє значну роль у регіональній та глобальній економічній, військовій, культурній та дипломатичній політиці; Італія є водночас регіональною потугою та великою державою, і посідає восьме місце у списку країн із найпотужнішими арміями. Італія є співзасновником і провідним членом Європейського Союзу та членом численних міжнародних організацій, серед яких ООН, НАТО, ОЕСР, ОБСЄ, СОТ, Велика сімка, Велика двадцятка, Середземноморський союз, Рада Європи, Шенгенська зона та багато інших. Країна тривалий час є глобальним центром мистецтва, музики, літератури, філософії, науки й техніки, моди, і здійснила значний вплив та сприяла різноманітним сферам, включаючи кіно, кухню, спорт, юриспруденцію, банківську діяльність та бізнес. Як відображення свого культурного багатства, Італія є домом для найбільшої у світі кількості людських надбань (55) і є п'ятою найбільш відвідуваною країною світу.