Жанр трагікомедії дозволив показати трагічне в смішному, а в комічній історії передати відчуття трагедії. У п’єсі «Сто тисяч» майже анекдотичний сюжет про невдаху, який став жертвою шахрая, поєднався із серйозною історією про мрію маленької, хоч і далеко не досконалої, людини та про неминучий крах цієї мрії. Жанр п'єси
В античній літературі драматичним творам була властива така ознака: єдність місця, часу й дії. Іван Карпенко-Карий дотримується цієї єдності, щоправда, розширюючи часові рамки. Події від-буваються протягом кількох днів і в одному місці — у хаті Герасима Калитки. Це пояснюється тим, що під час вистави часто змінювати декорації на сцені немає можливості, хіба що під час антракту. Зауважте!
Тема. Основна думка п’єси. Тема: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 рр. XIX століття. Основна думка: автор висміює шахраїв, їх нена-ситну жадобу до наживи, духовну обмеженість, змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків.
Зав’язка п’єси. Восьма ява першої дії твору. Герасим домовляється з Невідомим, що купить у нього за п’ять тисяч сто тисяч фальшивих купюр. Від Савки він дізнається, що Жолудь розбагатів завдя-ки нечистим грошам, та й Невідомий каже, що отрима-ні від прикажчика Жолудя гроші в Калитки теж фаль-шиві. Герасим упевнюється в думці: «Якщо можна обманювати іншим, то чому не можна мені?»
Розвиток дії п’єси. У другій та третій діях комедії показано, що кож-ний вчинок Калитки, кожна його думка підпоряд-ковані безглуздій жадобі збагачення, накопичення грошей і землі. Він нещадно експлуатує наймитів, підганяє до роботи сина і дружину, в одруженні си-на шукає засобів збагачення.
Кульмінація п’єси Четверта дія комедії, коли Малофес попереджає Калитку, щоб він не барився з купівлею землі у Смоквинова, бо її поспішає придбати Жолудь. Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок «грошей» і починають ділити-ся. Настає найвищий момент напруження дії: в мішку замість фальшивих грошей були пакунки чистого папе-ру. Невідомий виявився спритнішим шахраєм, ніж Ка-литка, і обдурив його, продавши за 5 тисяч карбованців мішок чистого паперу.
Де відбуваються події дії першої твору?Хто, на вашу думку, є головним персонажем твору? Обґрунтуйте свої міркування. Що з першої дії ви дізналися про соціальний та май-новий стан Герасима Калитки?Як Герасим Калитка ставиться до своїх рідних — дружини, сина? У яких епізодах першої дії це ставле-ння виявляється?Опрацьовуємо прочитане
Поміркуйте, кого Герасим Калитка поважає, ким за-хоплюється, кого жаліє, кому заздрить. Про що мріє Герасим Калитка?Чи рівними, на вашу думку, є куми Герасим і Савка? З чого це видно?Чому Герасим Калитка пішов на сумнівну й ризико-вану справу — купівлю фальшивих грошей?Опрацьовуємо прочитане
Перечитайте уважно монолог Калитки у яві VІ. Які риси вдачі персонажа в ньому розкриваються?Як характеризує Герасима його діалог з кумом Савкою про позичку грошей (ява VІІ)?Яке враження справив на вас Невідомий? Це поряд-на людина чи шахрай? Чому ви так уважаєте?Опрацьовуємо прочитане
Чому Герасим зневажає науку? Чи розуміє він потре-бу наукового прогресу для успішного господарюва-ння? Умотивуйте відповідь цитатами з тексту. Як ставиться Калитка до одруження сина? Про що це свідчить?Знайдіть у цій дії короткий вислів Герасима, який є його життєвим гаслом. Вибір обґрунтуйте. Опрацьовуємо прочитане
Прочитайте дію другу трагікомедії І. Карпенка- Карого «Сто тисяч». Випишіть не зрозумілі вам слова в робочий зошит. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПроведіть мовне дослідження. Випишіть у ро-бочий зошит по одній репліці Герасима Ка-литки, Невідомого, копача й Савки, у якій сло-ва героїв промовисто свідчать про рівень їхньої освіти й культури.
1. «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, ежели удастся...»2. «Все він зна — тільки нічого не робе».3. «Жид — то діло, а Копач — морока».4. «Лупи та дай».5. «...без грошей, а з грішми... і чорт не брат».6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях...»Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?
7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане...»8. «Хазяйственний мужик — велике діло».9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть».10. «Гроші — гроші всьому голова».11. «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість».12. «Вік живи, вік учись». Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?
Які якості Калитки автор підкреслює, поглиблено розкриває в цій дії?Поміркуйте над явою VІ і початком яви VІІ: свар-ки в родинах спричиняють гроші (або їх відсут-ність) чи першопричина якась інша?Чий план одруження сина — батьків чи материн — може принести йому родинне щастя (ява VІ)? Чому?Опрацьовуємо прочитане
Опрацьовуємо прочитане. Перечитайте ще раз у яві ІІІ дискусію Калитки та Гершка про гроші й розум. Хто з них, на ваш погляд, має рацію? Свою думку аргументуйте прикладами з життя. Перекажіть близько до тексту історію про обмін ку-мом Савкою нібито фальшивих купюр у місті. Спро-буйте (не переграючи) передати інтонацією, жеста-ми, мімікою переживання персонажа. Як ця історія характеризує його?
Опрацьовуємо прочитане. Що спонукає Калитку дати згоду на шлюб Романа й Мотрі — образа на Пузиря, турбота про синове щастя чи практичний розрахунок? Знайдіть під-твердження своєї відповіді в тексті. Один із засобів творення комічного — недолуга, смішна мова персонажів. Якими словами-покру-чами переповнені репліки Гершка в яві ІІІ? Про що це свідчить?
Опрацьовуємо прочитане. Прокоментуйте зміст прислів'я: «Чужими руками добре жар загрібати». Як ви думаєте, кого з персо-нажiв воно характеризує i в я кому епізоді?Розкажіть, як реагував Калитка, вислухавши розпо-вiдь Романа про те, як його прийняли в Пузиря. Знайдіть відповідний епізод в тексті.
Опрацьовуємо прочитане. Які епізоди цієї дії свідчать про скнарість, хваль-куватість, пиху Калитки й водночас його наїв-ність?На вашу думку, якби Герасим розповів дружині про план купити фальшиві гроші, що б вона йому порадила? Пригадайте, якою, на відміну від чоло-віка, постає в п’єсі Параска.
Опрацьовуємо прочитане. Випишіть із цієї дії прислів’я та приказки. Як во-ни характеризують персонажів, що їх уживають?Для кого — Герасима чи Савки — виявився пов-чальним урок з фальшивими грошима? Кому з них пішов на користь? Чи вмотивована така кін-цівка попередніми словами та вчинками кумів?
Читаємо виразно. Для читання монологів та діалогів варто обирати такі засоби виразного читання, щоб слухачі могли скласти уявлення про характер персонажа й ставлення до нього автора. Насамперед це емоційне забарвлення репліки чи монологу. Іноді драматург у ремарках підказує, яке емоційне забарвлення має репліка:сумно, радісно, тривожно, спокійно, гнівно тощо.
Читаємо виразно. Наприклад: Г е р а с и м. Годяться. (Обніма Савку так само, як його обнімав Савка, і, держачи за шию, балака крізь сльози.) Куме, соколе мій... Але в більшості випадків той, хто читає п’єсу, сам визначає емоційне забарвлення мовлення персо-нажів. Підготуйте виразне читання фрагмента п’єси.
Опрацьовуємо прочитане. Як ви думаєте, чому Калитка не хотів зразу віддати кумовi обіцяні десять тисяч карбованців? Що при-звело персонажів до такого морального падіння?Як розв'язується конфлікт у п'єсі? Визначте кульмi-нацiю та розв'язку. Які почуття викликають у вас фінальна сцена i останні слова Калитки?
Опрацьовуємо прочитане. До якого висновку підводить автор п'єси? Визначте її ідею. Що спільного й відмінного в образах Герасима, Сав-ки i Копача? Як ці персонажі взаємодоповнюють один одного?Чим можна пояснити появу таких людей, як Калит-ка? Чому ми з них сміємося i в чому їм співчуваємо?
Чи випадковими іменами І. Карпенко-Карий наділив Калитку (гаманець із грошима) у першому варіанті п’єси прізвище героя було Капшук — торбинка з шнурочком для грошей, Пузиря (виріб із тонкої гуми, який може луснути під час надування) і Бо-навентуру (від імені святого Франциск Бонавентура (світське ім’я Джованні Фіданца) (1221–1274) — італійський філософ і богослов. Учитель Церкви. Католицький святий)? Обґрунтуйте свою думку. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
розгортання трагікомічного сюжету — історії з придбанням фальшивих грошей, які справді виявилися фальшивкою; ставлення персонажа до інших дійових осіб і їхнє — до нього; свідоме перебільшення, загострення комічних рис персонажа чи ситуацій;Сатиричні засоби, за допомогою яких змальованийобраз Калитки
Орiєнтовний план характеристики Герасима Калитки5. Розкриття характеру Калитки у стосунках із Совкою.6. Бездушність Герасима стосовно дружини Параски i сина Романа.7. Ставлення Калитки до наймитів (скупість, при-скіпливість, жорстокiсть).8. Душевна порожнеча, обмеженість, неосвіченість Герасима.
Притча про грошіОдного разу учень спитав свого вчителя:— А що ви думаєте про гроші?— Подивись у вікно, — сказав учитель. — Що ба-чиш?— Бачу жінку з дитиною, віз, який тягнуть двоє ко-ней, і селянина, що іде на базар.— Добре! — кивнув головою вчитель. — А тепер поглянь у дзеркало. Що ти там бачиш?— А що ж іще я можу побачити? Звісно, себе!
кримінальний злочинжорстокістьнеповага до жінкикохання за розрахункомскупість. Грошізлість і грубістьнеосвіченістьзневага до освіти та наукижадністьегоїзмексплуатаціяобмовазаміряється вдарить дружину«У мене в шапці більше розуму»«Мені треба невістку з приданим»«Чим краще спече, тим більше робітники з’їдять»купівля фальшивих грошей«Що там наука? Забавка дитяча! На біса йому здалося отак лопотать язиком».«Робітники та собаки надворі пови-нні буть», «Ні світ ні зоря вже й же-реш!».«Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапку скидала…»
Проблема влади грошей належить до кола вічних, актуальних у всі часи. Вона не раз осмислювалась у художній літературі. Наприклад, російський письменник Олександр Пушкін звернувся до неї в трагедії «Скупий лицар», а французький прозаїк Оноре де Бальзак всебічно висвітлив згубний вплив грошей у повістях «Гобсек», «Євгенія Гранде» та в романі «Батько Горіо». Діалоги текстів
Порушені українським драматургом проблеми, зокрема людської скнарості, яка приносить лише нещастя, примітивності пихатих скоробагатьків, є вічними й завше злободенними. Це переконливо засвідчує уся світова література. Адже такі ж болючі теми по-своєму розкривають письменники різних епох і націй. Наприклад, Ж. Б. Мольєр у комедіях «Скупий», «Міщанин-шляхтич», О. Пушкін у трагедії «Скупий лицар», М. Гоголь у поемі «Мертві душі» (образ Плюшкіна), О. де Бальзак у повісті «Гобсек», О. Островський у п’єсах «Дохідне місце», «Свої люди — поквитаємось», «На всякого мудреця доволі простоти», М. Куліш у комедії «Мина Мазайло» та багато інших. Діалоги текстів
Як гроші чи їх відсутність вплинули на Романа. Для чого використав Роман волосся, яке лежало після бійки на підлозі? Він економний чи жадний?«Щоб дурно не пропало, то я зробив з того волосся аж два квачі». Через що Роман не мав можливості часто бачитись із Мотрею?Якою була думка Романа щодо одруження з Мотрею?«Оце робітниця, оце жінка – сама за косарем зв’я-же! Та хоч би батько цапа скакав, а я женюсь на Мотрі».
Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку. Які стосунки Савки зі своєю дружиною?«А ми з старою тільки лаємось і все через гроші: того нема, другого нема…»У чому щастя для Савки? На що він ладен заради грошей? «Коли люди багатіють, то чом же нам не попробу-вати щастя…» «Вийди до мене безп’ятий, я тобі в ніжки уклонюся, до смерті слугою твоїм буду…»
Як гроші чи їх відсутність вплинули на Параску. Чим Мотря подобалась Парасці?«Я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здо-рова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів – одно слово, хазяйка біля всього; а против неї, скільки їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять – не нахваляться». Що зробила Параска для того, щоб віддати дочці обіця-ний посаг?
Чи знання французької мови Бонавентурою свідчить про його освіченість, чи він вдає дуже розумного?«Жаль тільки, що Роман французького язика не знає, а то ми б там з ним жуків пускали (вдавати дуже розумних) – жеркотали б по-французькому…». Вжи-ває недоречно вислів «Торічелієва пустота» - фізичний термін, що означає вакуум, натякаючи на відсутність людей. Як гроші чи їх відсутність вплинули на Бонавентуру