Конспект уроку. Іван Карпенко-Карий "Хазяїн" . Згубний вплив грошей на людину ( за комедією І. Карпенка-Карого)
Учитель Шевченко Ольга Анатоліївна. Маріупольський НВК "Школа-ліцей інформаційних технологій" №69
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС
Тема. Згубний вплив грошей на людину ( за комедією І. Карпенка-Карого « Хазяїн»)
Мета: охарактеризувати образи в комедії, зосереджуючи увагу на рисах характеру хазяйських прихвоснем, узагальнюючи набуті знання; розвивати навички характеристики літературного героїв, сприяти розвитку логічного мислення і творчих здібностей; виховувати загальнолюдські цінності. Переконати молодь, що гроші часто стають причиною морального спотворення.
Обладнання: портрет, текст п'єси, грона до образів, ілюстрації до п’єси опорні плани, додатковий матеріал.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань
« Гроші не пахнуть»
Крилатий вислів.
ХІД УРОКУ
I. Орг.момент. (Привітання, побажання гарного настрою)
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.
Епіграфом уроку я обрала крилатий вислів « Гроші не пахнуть», що виправдовує добування грошей будь-яким шляхом.
У першому ст.. н.е. економічне положення Римської імперії в результаті громадянської війни та повстань у провінціях було критичним. Намагаючись встановити державні фінанси, імператор Віспасіан вигадував все нові податки. Римляни були шоковані, коли в один прекрасний день дізналися, що зобов’язані платити в казну за користування…туалетами. Таким нововведенням здивувався навіть син Віспасіана – Тит. Коли цей податок приніс перші прибутки, імператор приблизив до носа Тита монету і запитав, чи є дурний запах від грошей, а потім сам відповів: «NO OLET» (НЕ ПАХНЕ).
Карпенко-Карий створив своєрідну комедійну трилогію, що складається із п’єс: « Розумний і дурень», «Сто тисяч», «Хазяїн». Вони об’єднані темою збагачення спритного «хазяїна», який в умовах розвитку нових відносин на селі намагається посісти місце поміщиків будь-яким шляхом.
IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
У центрі комедії «Хазяїн» крупний український капіталіст-землевласник, який виріс із звичайного сільського глитая. З образом Т.Г.Пузиря ви вже знайомі, тому я систематизую ваші знання методом гранування. (такий метод характеристики ще називається асоціативний кущ)
1. Т.Г.Пузир.
- злагода в родині - любов до доньки – уміння господарювати – талант господаря-аграрія – любов до грошей – хижацькі методи - мільйонер – павук-стяжатель – «дика страшенна сила» - моральна потвора – жертва своїх же мільйонів
Вгорі я розташувала позитивні риси героя….(подивимося уривок із комедії ) Далі ідуть риси і дії, що приведуть героя до повного спотворення і навіть смерті ( пузир лопається).
Луснув Пузир і розбіглися по Україні «маленькі пузирята».
Організація роботи з учнями. ( учні отримують додаткові матеріали)
Щоб доглядати за всім хазяйством Пузир мав цілий штат прикажчиків та управителів. Бажання, мрії та життєві прагнення цих людей однакові, а різняться вони лише індивідуальними рисами характеру. Далі йде робота в групах: учні складають грона до образів Феногена та Ліхтаренка.
2. Феноген. – 35 років служби – права рука хазяїна – майстерно обманює хазяїна – «вірний слуга» - підступний і лицемірний – впливає на Пузиря – хабарник – хитрий і потворний – мріє про багатство
3. Ліхтаренко – незалежний і нахабний – найсритніший економ – приносить господарству користь - мріє про багатство і хазяйство – хижацька вдача – бездушний і жорстокий – привласнює відверто чуже – викоханий хазяїном.
Підсумок роботи учнів над образами. Обох героїв можна назвати жертвами «хазяйського колеса». Але вони цілком задоволені життям і ніяк не вважають себе жертвами, бо були спотворені хижацькою філософією Пузиря: стяжання заради стягання. Мабуть, і ці люди колись мали чисті душі та високі мрії, але працюючи на хазяїна, вони втратили все це, морально спотворились.
Створюючи образи, І. Карпенко-Карий мав на меті створити український варіант антигероїв. Чи можна назвати їх «новими українцями» свого часу? Мабуть, так. Період первісного накопичення капіталу, відображений в комедіях Карпенка-Карого, був перерваний революцією. Та врешті-решт після падіння комуністичного ладу ми знов (майже через сто років) опинилися в умовах «дикого капіталізму», Пузирі кінця XX ст. багато в чому схожі на свого «прапрадіда». Щоправда, вони не носять залоєних кожухів і латаних халатів, та й взагалі, схоже, не мають звички заощаджувати на собі. А Котляревський їм «без надобності», так само, як Терентію Пузирю...
( оголошення оцінок)
VI. Інструктаж до домашнього завдання.
Завдання І рівня.
1. Справжнє ім'я І. Карпенка-Карого:
а) Іван Гнатович Карий;
б) Іван Панасович Карпенко;
в) Іван Карпович Тобілевич.
2. Народився Карпенко-Карий:
а) на Херсонщині;
б) на Єлисаветградщині;
в) на Полтавщині.
3. Рік написання п'єси «Хазяїн»:
а) 1900;
б) 1899;
в) 1901.
4. «Хазяїн» за жанром:
а) соціально-побутова комедія;
б) соціально-сатирична комедія;
в) сатирична комедія.
5. «Правою рукою» Пузиря був:
а) Ліхтаренко;
б) Зел енський;
в) Феноген.
6. Пузир був:
а) українським землевласником;
б) поміщиком;
в) капіталістом-землевласником,
7. Золотницький був:
а) поміщиком-дворянином;
б) мільйонером-землевласником;
в) чиновником.
8. Соня кохала:
а) Калиновича;
б) Золотницького;
в) Чобота.
9. Пузир хотів бачити зятем:
а) Золотницького;
б) Чобота;
в) Калиновича.
10. Назва історичної драми І. Карпенка-Карого:
а) «Мартин Боруля»;
б) «Сава Чалий»;
в) «Суєта».
11. Драматургія — це:
а) один із родів художньої літератури;
б) драматичний твір з гострим життєвим конфліктом;
в) сукупність драматичних творів певного письменника, народу, історичної епохи.
12. Родина Тобілевичів — це:
а) Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський, Садовська-Барілотті;
б) Карпенко-Карий, Старицький, Кропивницький, Заньковецька;
в) Карпенко-Карий, Старицький, Садовський, Садовська-Барілотті.
Завдання II рівня.
Дати відповіді на три питання за вибором (письмово).
1 Перелічити основні ознаки драматичного твору.
2 Розкрити поняття «корифеї». Назвати корифеїв українського театру II половини XIX століття.
Завдання III рівня.
Виконати будь-які три завдання.
Завдання IV рівня.
Написати твір на одну з тем.
2 П'єси корифеїв українського театру II половини XIX століття на сценах українських театрів.
Комедія — улюблений жанр І. Карпенка-Карого.