Іван Липа - засновник таємного товариства «Братство тарасівців»

Іван Липа - засновник таємного товариства «Братство тарасівців»Підготувала Романова Альона здобувачка 222 групи 2026 рік. Міністерство освіти і науки України. БЕРИСЛАВСЬКИЙ ФАХОВИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ В. Ф. БЕНЬКОВСЬКОГОХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Іван Липа народився 24 лютого 1865 року у Керчі. Його мати походила з козацького роду, що за часів Мазепи підтримав рішення гетьмана звернутись по допомогу до шведів. Про дитинство Івана Липи відомо мало. Він навчався в народній школі, що була відкрита при грецькій церкві, яку він відмінно закінчив. У 1880–1888 роках навчався у Керчинській гімназії, яку також закінчив з відзнакою.

Предки його походили з Полтавщини. Відомо про їх участь у повстанні Мазепи. Батьки майбутнього письменника переїхали з Херсонщини в місто Керч. Там пройшли дитячі роки білявого й веселого хлопчика. «Я жив безжурно широким дитячим життям, цілком самостійним. Ніяка мораль мене не торкнулася, окрім родинної, яку я завжди благословляю. Ті родинні основи, можливо, спасли мене від життєвого бруду і в свій час повели на інший шлях» – писав І. Липа вже дорослою людиною у своєму нарисі «Як я вчився». Закінчив церковно-парафіяльну школу першим учнем. У 1878 році вступив до Олександрівської чоловічої гімназії в Керчі і блискуче закінчив її у 1887 році. Майже з першого року навчання в гімназії частково заробляв на себе приватними уроками, цікавився українськими народними піснями і любив їх слухати. Ходив у народному одязі, намагався не пропустити жодної книжки, написаною рідною мовою. Коли від тяжкої хвороби помер його найближчий товариш, Іван твердо вирішив стати лікарем, тоді жодна дитина не помре.

1888 року Іван Липа вступив до Харківського університету на медичний факультет. 1891 року він з Б. Грінченком та М. Міхновським організував таємне товариство «Братство тарасівців», що пропагувало ідеї національного визволення України. Вже 1893 року товариство розгромили, а Івана заарештували. Він пробув 13 місяців під арештом і ще три роки під пильним наглядом поліції Керчі.

Тарасівці, Братство (Братерство) Тарасівців, таємна орг-ція «свідомих українців», речників укр. нац. активізму з самостійницькими тенденціями (на відміну від несвідомого малоросійства й аполітичного «українофільства»). Засноване влітку 1891 (дехто подає 1892) під час відвідин могили Тараса Шевченка б. Канева. До засновників Т. належали: В. Боровик, Б. Грінченко, І. Липа, М. Міхновський. Крім культ, діяльности (поширення укр. мови в родині, установах, школах, навчання дітей укр. грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), Т. висунули політ, постуляти визволення укр. нації з-під рос. панування, повної автономії для всіх народів Рос. Імперії та соц. справедливости. Т. розвинули працю серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітництва. Спершу осередком Т. був Харків (до літа 1893, коли заарештовано чл. Братства), згодом Київ; менші осередки: Одеса, Полтава, Лубні. До діячів Т. належали, крім вищеназваних: В. Боржковський, М. Дмитріев, М. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, В. Совачів, В. Степаненко, Є. Тимченко, О. Черняхівський, В. Шемет та ін. Ідеологічні основи Т. виготував І. Липа (проголошені у Харкові на Шевченківських поминках у лютому 1893); дещо доповнені, вони були анонімно надруковані в ж. «Правда» (квітень 1893) п. н. «Profession de foi молодих українців». Ідеї Т. були пропаговані Вартовим (Б. Грінченком) у «Листах з Наддніпрянської України» та М. Коцюбинським у казці-алегорії «Хо». Т. діяли до 1898. Під впливом ідей Т. Стара Громада перетворилася 1897 на більш політ. Заг. Укр. Безпартійну Дем. Орг-цію, а молодше покоління створило 1900 РУП

1897 року Іван Липа закінчив Казанський університет, після чого працював лікарем на Херсонщині та Полтавщині. 1902–1918 рр. проживав в Одесі, де також працював за фахом.1910 року у Старих Санжарах Іван Липа всиновив Григорія Андрійовича Геращенка, якому згодом змінили ім’я. Він став Юрієм Івановичем Липою, у дорослому віці продовжив роботу батька, представляв ідеологію національного відродження.

Іван Липа 1905 року заснував альманах «Багаття», видавництво «Одеська літературна спілка». Його твори друкувались в таких українських часописах, як «Діло», «Правда», «Народ», Українська Хата», «Буковина», «Зоря», «Літературний Науковий Вісник» тощо. Тісно співпрацював з товариством «Просвіта» в Одесі.

1917 року Івана Липу призначили українським комісаром Одеси. Згодом він переїхав у Київ. Був членом Всеукраїнської Національної Ради та Ради Республіки. У 1920 році входив до складу комісії з підготовки Конституції УНР. У 1922 році І. Липа переїхав у Львів, а в березні цього ж року у місто Винники Львівської області. У Винниках жив скромно і працював за фахом. Через те, що не мав офіційного дозволу на медичну практику, був переслідуваний польською поліцією. З 1919 року Іван Липа хворів. У нього був рак шлунку. 1923 року хвороба загострилась і 13 листопада його не стало. Похований у Винниках.

Іван Липа: цікаві факти. Перебуваючи у Винниках, І. Липа написав новели «Кара» й «Утома». У той же час у Винниках перебував І. Огієнко, що залишив про І. Липу спогади;Іван Липа у 1904–1905 рр. у м. Дальник побудував лікарню для незаможних жителів;Існує припущення, що Григорій Геращенко насправді був рідним сином Івана Липа від Єлизавети Геращенко, але народженим в сім’ї Андрія Геращенка;Іван Липа є автором віршів, нарисів, оповідань та збірок «Тринадцять притч», «Оповіді про смерть, війну і любов» (1935) та ін. Життя сина Івана Липи — Юрія — завершилося трагічно: у серпні 1944 року він був замордований катами з НКВС на Яворівщині. Гнат Хоткевич, Григорій Чупринка, Володимир Самійленко, Осип Маковей, Олександр Олесь, Микола Вороний та інші відомі громадські діячі та письменники були добре знайомими з Іваном Липою.

Джерела:Іван Липа та Юрій Липа – коріння і крона української сили | Ірина Фаріон - https://www.youtube.com/watch?v=i3 Dl. Cr. Yyh. MY Іван Липа біографія скорочено та цікаві факти - https://dovidka.biz.ua/van-lipa-b-ograf-ya-skorocheno-ta-ts-kav-fakti/ Цікаві факти з біографії - https://osvita.ua/school/biography/89356/ Фото з гугл - посилання на джерело. Липа І. Тарасівці. Письмо з Просвіти, ч. 11—12. Л. 1922 Самійленко В. З укр. життя в Києві в 80 рр. XIX ст. Нова Україна, ч. 1—2. Прага 1923 Козуб С. Коцюбинський у Братерстві Тарасівців. Твори Коцюбинського, т. 7. X.—К. 1930—31 В. В. 45-ліття Тараеівців. Літопис Червоної Калини, ч. 1—2. Л. 1936 Жук А. Братерство Тарасівців. Укр. Вісник, ч. 15. Берлін 1943. Дякую за увагу