Урок з історії України "Особливості розвитку культури в повоєнний період"

“Ждановщина” – це система заходів спрямованих на відновлення ідеологічного контролю над суспільством. Послаблення ідеологічного тиску на радянське суспільство в роки Другої світової війни. Зростання патріотичних почуттів національної інтелігенціїПочаток і розгортання “холодної війни”1. Нейтралізація патріотично налаштованої інтелігенції.2. Культурно-ідеологічна ізоляція країни.3. Зміцнення тотального контролю над суспільством.4. Відтворення образу зовнішнього і внутрішнього ворога. Андрій Жданов

{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Заходи1946 – 1951 роки. Було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань. Постанови ЦК ВКП(б) «Про журнали “Звезда” і “Ленінград”», спрямовані проти творчості А. Ахматової і М. Зощенка, «Про кінофільм “Большая жизнь”» та ін. ЦК КП(б)У 1946 р. за шаблоном, виготовленим у Москві, ухвалив кілька постанов «Про перекручення і помилки у висвітленні української літератури в “Нарисі історії української літератури”», «Про журнал сатири і гумору “Перець”», «Про журнал Вітчизна”», «Про репертуар драматичних та інших театрів України» та ін. Призначення Л. Кагановича для «зміцнення керівництва» українською парторганізацією (М. Хрущов був переміщений на другорядний пост голови уряду), який розгорнув бурхливу діяльність по боротьбі з «українським буржуазним націоналізмом». Ним фактично була підготовлена велика розстрільна справа, жертвами якої мав би стати цвіт української інтелігенції того часу: А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський та ін. Та ініціатива Л. Кагановича виявилась невчасною, і він був відкликаний до Москви. Січень 1949 року. Боротьба сталінського керівництва з «низькопоклонством» перед Заходом, проти «космополітизму». Космополітизм – це система поглядів, що передбачає розширення поняття «вітчизна» на весь світ. Об’єктом переслідувань були обрані літератори, митці, учені. Сигналом до атаки проти космополітів стала редакційна стаття «Про одну антипатріотичну групу театральних критиків», опублікована в газеті «Правда». Відгомоном цієї статті в Україні стало навішування ярликів «безрідних космополітів» на літературних і театральних критиків О. Борщагівського, А. Гозенпура та ін. Початок 1950-х років. Розпочалася нова хвиля звинувачень стосовно української інтелігенції. Переслідувань зазнали українські композитори Б. Лятошинський, М. Колесса, М. Вериківський, К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький»), науковці. Нещадній критиці було піддано творчість В. Сосюри за вірш «Любіть Україну» (1944 р.), який оголошувався «ідейно порочним твором»

Результати та наслідки. Відбулося гальмування розвитку науки, літератури і мистецтва; обмежено свободу творчостіФізичне знищення частини інтелігенції. Породила потворні явища в середовищі радянської інтелігенції, викликала її розкол і розмежування. Відбулося остаточне протиставлення влади і народу, ліквідовано патріотичне піднесення післявоєнних років та паростки відродження української культури. У літературі та театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; театральна та літературна критика із засобу стимулювання творчого розвитку перетворилася на засіб утримання митців у межах офіційної ідеології«Ждановщина» посилила відірваність радянських митців від досягнень світової культури, стала ідеологічним обґрунтуванням конфронтаційної зовнішньої політики СРСР