Малкович належить до покоління «вісімдесятників», він увійшов у літературу разом з Ігорем Римаруком, Василем Герасим'юком, Оксаною Забужко; це їм випало переосмислювати радянський досвід, повертати замовчувану, затавровану пам'ять.Ігор Римарук. Василь Герасим'юк. Фото, на якому поети-ровесники зібралися біля брами вічності, біля Золотих воріт. Віктор Неборак, Юрій Андрухович, Іван Малкович, Ігор Римарук, Оксана Забужко, Василь Герасим’юк, Аттила Могильний. Дуже вимовна символіка, це якраз вони мусили підхопити обірвану нитку, долучитися до традиції. Оксана Забужко
Дід Микола був відомим садівником. Батько Антон (Антось) Миколайович працював будівельником, шахтарем, але більш за все йому подобалось доглядати за бджолами. Мати – Юлія Іванівна – працівник сфери громадського харчування. Перша письмова згадка про їхній старовинний боярський рід датується 1482 роком.
Тата Бог наділив рідкісним даром — любити людей і бути любленим людьми. Окрім того його дуже любили діти — свої й сусідські. Тато вічно з ними жартував. Майже 50 років він грав у березівському сільському самодіяльному театрику. Сам писав і читав зі сцени гуморески (у нашій околиці він набагато знаніший поет, ніж я; його книжечка «Пасічникові пригоди» вийшла невеличким накладом років з десять тому). Його дотепні надвечірні березівськіоповідки зачаровували моїх численних друзів — поетів, музикантів, художників, журналістів...
Не знаю чому, але той святий Миколай чомусь навдивовижу був подібний до мого тата... Тато був людиною сильної віри — щирої і глибокої, без облеслих розумувань і повчань; він часто згадував свою бабу Анну, яка могла молитися по 5—6 годин, бо чимало людей просили, щоб саме вона помолилася і за їхніх рідних...
Із 5 років брав участь у виставах місцевого театру разом із батьками. У 8 — він написав першого вірша. Пізніше приходив до редакції обласної молодіжної газети, несміливо відчиняв двері й тихо казав: «А я вірш приніс... Написалося!» Уже в 10-річному віці талановитий хлопчина уклав свою першу рукописну книжечку, до якої увійшли його вірші, казки і пісні з нотами, адже він із дитинства навчався в музичній школі і грав на скрипці. В 11 років створив невеличкий хор із дошкільнят, у якому співала і його п'ятирічна сестричка, диригував цим хором і писав для нього пісні. Іван ріс надзвичайно доброю, вразливою і спостережливою дитиною.
За основу вертепу правила дерев'яна скринька для посилок. Її стінки прикрашалися фольгою, а на снігу, зробленому з вати, стояли вирізані із закордонних листівок Діва Марія, три Царі, пастушки з овечками, а в центрі — ясла з Божим Дитятком. Колядник з піднятим догори вертепом колядував надворі під вікном, а господарі з того боку вікна слухали колядку і милувалися чудовою різдвяною картинкою у вертепі. Майбутній поет знав багато стародавніх колядок, постійно виступав на сцені як актор сільського драмтеатру.
Тож не дивно, що у 1976 році після закінчення місцевої школи Іван вступає на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища імені Д. Січинського. Закінчивши навчання, все ж обрав по тому літературу. Хоча, може, то вона його обрала, над даром-бо поети не владні, вони можуть тільки вдячно його прийняти.
«... На моє культурне виховання істотно вплинув мій дядько Петро Арсенич - історик і радянський дисидент.... У «Віршах на зиму» я частково згадую, що до нас приїжджала інтеліґенція, люди, які зазнавали гонінь. Валентин Мороз після першого тюремного терміну деякий час у нас жив. Я знав, де переховувалася «заборонена література», хоча то трималося під великим секретом. Там були Лепкий, Чайковський, Грушевський... У тому відчувався великий екстрим. Ті книжки можна було читати лише в одному місці, погано освітленому. Мені не говорили про нього, бо то загрозливо для дитини». Іван Малкович
Тоді найкращого поета обирали - голосуючи записками, таємним голосуванням - усі мешканці письменницького Будинку творчості в Ірпені. Обранцем такого авторитетного журі і став Іван Малкович.«Увесь літературний Ірпінь кілька днів величав мене «королевичем молодої поезії», тож моєму юнацькому щастю не було меж... Ми захлиналися своїми й чужими віршами, а я до півночі, до крові на пальцях, грав на гітарі і співав призабутих гуцульських і лемківських пісень...»Іван Малкович
Івану щастило на увагу відомих людей. Його перші поетичні публікації підтримали визнані майстри української поезії Дмитро Павличко і Ліна Костенко, яка назвала молодого поета «найніжнішою скрипкою України». Згодом Ліна Костенко благословила і його першу збірку «Білий камінь», яка побачила світ 1984 року, коли поет був ще студентом.
✵ Кінець вісімдесятих був часом, коли все здавалося можливим, коли розпадалися мури, руйнувалися заржавілі кайдани й заборони. Це час поетичних вечорів, фестивалів, яскравих перформенсів. ✵ 1985-го Малкович якраз отримав диплом філфаку Київського університету. Кілька місяців працював у школі вчителем української мови та літератури.
Життя почало стрімко мінятися, почали публікувати заборонені книжки, повертати імена, які так довго можна було шанувати лише у найвужчому колі. Саме Іван Малкович став першим лауреатом премії «Бу-Ба-Бу» за найкращий вірш року. А ця відзнака в ту пору важила багато! На одному з поетичних вечорів він зустрів тоді й свою майбутню дружину Ярину.Іван Малкович із дружиною і сестрою«Бурлеском-Балаганом-Буфонадою» справа не обмежувалася. Іронічний розрив із небажаним і неприйнятним радянським спадком, із нав'язлою риторикою соціалістичного реалізму був конче необхідним. Але Малкович належав швидше до поетів-традиціоналістів, до садівників, а не веселих руїнників. Через чотири роки після виходу в світ «Білого каменя» поет видав збірку «Ключ», а ще через чотири - «Вірші».
✵ 1986 — Малкович переходить на посаду редактора дошкільної літератури у видавництві «Веселка».✵ Цього ж року — одружується зі скрипалькою Яриною Антків. ✵ 1987 — стає редактором відділу поезії у видавництві «Молодь».✵ 1989 — долучається до організації першого молодіжного пісенного фестивалю «Червона Рута».✵ 1991- 92рр. — працює в редакції дитячого журналі «Соняшник». ✵ 1992 — працює на посаді головного редактора дитячих програм «Укртелефільму».
Заснувати видавництво Малковича спонукала мрія видати українську абетку, яка б починалася з Ангела. Зараз це одне з найкрупніших видавництв, що має бездоганну репутацію й чиї книги купують для перевидання за кордоном. Увесь цей досвід призвів до відкриття у 1992 році власного видавництва книг для дітей — «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». На той час це було перше приватне видавництво в країні. Це — без перебільшення — культурне диво. Вже кілька поколінь українських дітей виросли з книжками, на яких стоїть цей веселий логотип. Казки, улюблені вірші, переклади класики…Скажімо, знаменита «Снігова королева», проілюстрована художником Владиславом Єрком, зібрала цілий сніп престижних відзнак і в Україні, і за її межами. Пауло Коельо сказав, що це чи не найдивовижніша дитяча книжка, яку він бачив у своєму житті.
✵ 1997 року побачила світ найвідоміша на сьогодні збірка поета «Із янголом на плечі», у якій було вміщено найкращі вірші з попередніх збірок і нові поезії. В «Енциклопедії актуальної літератури» зазначено: «Вихід кожної його поетичної книги ставав подією літературного процесу. Неомодерні поезії І. Малковича стали зразками витриманого смаку поетики «нової хвилі». Неомодерні - найновіші, позначені цікавими впливами.✵ У 2004 році Форум видавців у Львові визнав Малковича найкращим директором видавництва в Україні. Тоді ж поет став кавалером міжнародного Ордену усмішки. Цікаво, що при врученні цього ордену лауреат мусить випити срібний келих свіжовитисненого лимонного соку й усміхнутися.✵ У 2004, 2008, 2009 рр. – входить до «ТОП-100 найвпливовіших людей України» щорічного рейтингу журналу «Кореспондент». Гран-прі форуму видавців
✵ 2006 року побачила світ поетична книга «Вірші на зиму».✵ 2008 року Іван Малковича починає видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі» «дорослу» літературу. ✵ 2009 – у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить «Дитяча Євангелія» з благословіннями Першоієрархів найбільших традиційних християнських церков в Україні.
✵ 2010 року — книга вибраного «Все поруч».✵ 2017 року — Національна премія України імені Тараса Шевченка за книгу поезій «Подорожник з новими віршами». ✵ У червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. ✵ У лютому 2019 року разом з Максимом Стріхою вийшов з Українського ПЕН-центру на знак протесту проти одноосібної заяви нового керівництва на під-тримку «одного студента-пройдисвіта, який постійно глумиться з усього українського і захисників України…»
« Я завжди прагнув видавати ще і дорослу літературу. Коли мої діти почали підростати, я вирішив таки видати ... Першою дорослою книгою став «Гамлет» Шекспіра, в чудовому перекладі Юрія Андруховича та з ілюстраціями Владислава Єрка. Ця книжка відразу здобула Гран-прі та ще інші премії. Вона дуже голосно прозвучала. З того часу я почав більше видавати дорослих книжок, а потім втілив в життя свою заповітну мрію – видав поетичну серію, з обкладинками обтягнутими у різноколірну тканину. Як гадаєте, чия книжка була першою? Це був Тарас Мельничук, а далі – Ліна Костенко. Це люди, яким я завдячую багато чим у своєму поетичному житті». Зараз Іван Малкович видає і «дорослі» книги. Сам він говорить про це так:
Іван Малкович — редактор, автор-упорядник та перекладач 30 книжок для дітей. Саме завдяки його видавництву український читач має можливість познайомитися з Гаррі Поттером. А переклад сьомої книги про пригоди юного чарівника став першим у світі. Іван Антонович - людина релігійна, і саме тому він не хотів братися за «Гаррі Поттера, адже християнство засуджує магію. «Віктор Морозов врешті переконав мене прочитати книжку — і я зрозумів, що то не про магію. То все про любов», - говорить Малкович.
У сімейномуколі Малковичів. Дідусь Антон, Тарасик, Іван, Ярина, Гордійчик.Іван Малкович із синами.Іван Малкович сином Тарасом. Нью-Йорк. Син Тарас.Іван Малкович із дружиною і молодшим сином Гордієм.Іван Малкович із дружиною. Після одруження зі скрипалькою Яриною Антків (1986 р.), у подружжя народився старший син Тарас (1988 р.), а у 1995 — молодший син Гордій.
Малкович як поет створив свій власний авторський стиль на основі перлин місцевого фольклору, античних міфів, релігійних засад, що виокремило поета серед інших поетів-сучасників як поета із особливим і унікальним талантом. У поетичній творчості Малковича провідне місце посідає естетичність, моральні та загальнолюдські цінності. Творче і життєве кредо поет висловив у вірші з однойменної збірки «Із янголом на плечі».https://www.youtube.com/watch?v=jm. JRZgjjv. JA
Ангели і демони. А́нгел,Я́нгол — в християнській, мусульманській і юдейській релігіях посередник між Богом і людьми, що виконує волю Бога. У вузькому значенні — духовна істота, створена Богом. У християнській релігії ієрархія янголів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, престолів (що споглядають Бога й відображають його славу), архангелів та інші. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха«Із янголом на плечі»Де́мон (від грец. δαίμων) — дух із надлюдською силою, що належить до невидимого світу і має вплив на життя й долю людей. У видимій формі демони уявляються істотами, що поєднують людські та тваринні риси. Первісно демони нейтральні або не є однозначно добрими чи злими. В сучасності ж переважно уявляються злими істотами.
«Із янголом на плечі»Вважається, що ангели досконаліші людей, але, будучи створеними істотами, обмежені у своїх можливостях. Володіючи свободою волі, вони можуть піддаватися спокусам і не встояти в добрі. Деякі ангели, спокушені сатаною, виступили проти Бога і стали ангелами тьми – демонами, бісами. Злі ангели охоче втручалися б в справи людей, якби не Божа заборона. Тим не менш, за попущенням Божим, злі ангели здатні шкодити людям. Вони «люблять» людей, як мисливець любить здобич. Існує так звана демонічна любов (Бут. 6:1-7). Ті ангели, що залишилися вірними Богу, отримали від нього небесне блаженство. Звичайна реакція людини на ангела Божого, по Біблії, – страх (Бут. 28:17; Суд. 6:22; Суд. 13:21, 21).
«Із янголом на плечі»Краєм світу, уночі,при господній при свічіхтось бреде собі самотньоіз янголом на плечі. Самотній подорожній бреде краєм світу, уночі. — Як ви розумієте цей рядок? Шлях подорожнього освітлює Господня свіча.— Із якою метою?Це шляхи життя без мети, навпомацки. Сірим і одноманітним, бо без мети. Хоча він намагається змінитися.— Яким є життя ліричного героя?
«Із янголом на плечі»Йде в ніде, в невороття, йде лелійно, як дитя,і жене його у спинусірий маятник життя,щоб не вештав уночіпри Господній, при свічі,щоб по світі не тинявся із янголом на плечі. Лелійно – тихо, невпевнено;вировий – бурхливий, стрімкий, який захоплює, втягає за собою; моровий – пошесть, смерть.— У чому полягає символічний зміст «маятника життя»? — Які перешкоди постають на шляху героя? — Із якою метою автор використав біблійний образ Ірода? Словникова робота:
«Із янголом на плечі»― Що вбиває янгола?А він йде і йде, хочавже не дихає свіча.лиш вуста дрижать гарячі:янголе, не впадь з плеча.— Що допомагає подорожньому продовжувати пошук свого шляху в житті, не зупинятися перед перешкодами? Віє вітер вировий,виє Ірод моровий,маятник все дужче бухка,стогне янгол ледь живий.― Які перешкоди постають на шляху героя?Янгол ще залишається на його плечі, отже, ліричний герой не розгубив свої позитивні якості: порядність, чесність, справедливість, які скеровують його шлях.
«Із янголом на плечі»Жанр: філософська лірика, старосвітська балада. Віршовий розмір: хорей. Тема: зображення ліричного героя, якого намагається уберегти від зла, жорстокості, насильства ангел на плечі.Ідея: возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини. Основна думка: ангел - охоронець – це те, що повинна мати кожна людина. Створимо літературний паспорт поезії — Чому Іван Малкович визначив жанр свого твору як старосвітська балада?Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом
«Із янголом на плечі»Порівняння: «йде лелійно, як дитя». Метафори: «виє Ірод», «маятник бухка», «не дихає свіча». Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий». Повтори: «йде і йде», «при Господній при свічі», «із янголом на плечі». Алітерація: в та р. Художні засоби: Образи: ніч, вітер, свіча. Образ ночі символізує темінь, безпросвітність існування людини. Вітер – руйнівну стихію, що підсилюється біблійним образом Ірода. Свіча - світло душі.
«Із янголом на плечі»— Як ви гадаєте, який за настроєм має бути музичний супровід цього твору?Вірші Івана Малковича перекладають на музику Марія Бурмака, Віктор Морозов, Тарас Чубай та інші композитори і виконавці. Прослухайте музичну обробку вірша «Із янголом на плечі» у виконанні М. Бурмаки.— Які ваші враження від почутого? — Як ви думаєте, чи може цей вірш бути покладений на музику рок - виконавцями і чи може пісня виконуватися рок-групою?Пропоную прослухати пісню у виконанні рок-гурту «Плач Єремії».https://www.youtube.com/watch?v=foy7 W5j53x. Qhttps://www.youtube.com/watch?v=9 H2nq. OWXf. UU
«Із янголом на плечі»— У чому поет вбачає духовну драму сучасної людини? — Над якими проблемами автор спонукав вас замислитися?На думку поета, кожна людина у своєму житті здійснює важку і довгу подорож, мандрівку, у якій її підстерігає небезпека бути поглинутим «сірим буднем» — життєвими повсякденними труднощами, які можуть зламати основне в людині — її дух, життєву наснагу. Йдеться про одвічне протиборство в людській душі добра і зла, питання здаватись чи боротись, правильності вибору та прийняття рішення. Використовуючи елементи різкої колористики, символізму, поет зумів передати в одному вірші все значення людських цінностей.
«З нічних молитов»Вірш Івана Малковича сповнений особливим світлом віри в силу Господнього дива. Автор у молитві звертається до Бога з проханням про спасіння людей.https://www.youtube.com/watch?v=reqz0gn7e. Y8 Господи, літа стебельцевсели до самітніх душ,дай кожному звити кубельце,і не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться,хай світить з-за темних кручдовкола кожного серцявіри твоєї обруч.
«З нічних молитов»Метафора «літа стебельце всели до самітніх душ» свідчить про те, що Малкович порівнює Боже благословення з літнім стебельцем, що набрало сонячного світла й тепер промениться своєю яскравою зеленню. Саме воно повинне зігріти своїм теплом людську душу. У наступному проханні «дай кожному звити кубельце, і не поруш» йдеться про можливість для кожної людини створити щось своє – житло або справу життя – і дозвіл Господа на це та його опіку. Друга строфа сповнена світлої віри в те, що кожна людина заслуговує спасіння і здатна до праведного життя на землі, а віра у Господа тільки допомагатиме їй у цьому.
Жанр: молитва, філософська лірика. Римування: перехресне. Тема: молитва до Господа за порятунок людських душ.Ідея: Господнє благословення й опіка здатні допомогти й допровадити на вірний шлях кожну людину. Основна думка: ліричний герой звертається до Господа з молитвою про спасіння людських душ, які заблукали, просить допомоги для них, світла, що проведе крізь пітьму і стане спасенням. Віра у Господа в людському серці і Його віра в людину здатні творити чудеса – про це йдеться в останніх рядках вірша.«З нічних молитов»Створимо літературний паспорт поезії Рід: лірика.
Метафори: «літа стебельце», «всели до самітніх душ», «кожному звити кубельце», «світить з-за темних круч / довкола кожного серця / віри твоєї обруч». Епітети: «літа стебельце, до самітніх душ», «в цім світі», «з-за темних круч», «кожного серця», «віри твоєї обруч». Повтори: «кожен», «кожному». Риторичне звертання: «Господи, літа стебельце / всели до самітніх душ». Художні засоби: Символи: стебельце, кубельце.«З нічних молитов»
Вірші поета перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, бенгальською та іншими мовами. У Малковича є вірші про трагічні сторінки української історії, жертви, які понесла Західна Україна в роки Другої світової війни, воюючи і проти Гітлера, і проти Сталіна. Нинішній молодий читач не завжди може здогадатися, що в поезії «Пісенька про черешню» йдеться про юнака, який загинув у лавах Української повстанської армії в 40-х роках ХХ століття. Сам поет в одному інтерв'ю згадував, що поштовхом до написання цього вірша була смерть його ровесника, який загинув на початку 1980-х років у чужому Афганістані, куди Радянський Союз посилав наших хлопців.
Епіграф уроку: Мій ангел-хранитель, я знову втомилась. Дай руку, прошу, і крилом обійми,Тримай мене міцно, щоб я не упала,А раптом спіткнуся – Ти мене підійми! Омар Хайям — Як ви розумієте епіграф до уроку?— Що із вивченого матеріалу на уроці ви почерпнули? — Що вас вразило? — Що ви візьмете із собою у життя?
- Чи вдалося нам досягти поставлених цілей уроку?- Що вас найбільше вразило?Метод «Мікрофон»Домашнє завдання. Обов’язкове. Опрацювати матеріал підручника про Івана Малковича. Вивчити поезію «Із янголом на плечі» напам'ять. За бажанням. Яким ви бачите власного янгола? Зобразіть його на малюнку.
https://ukrlit.net/biography/malkovich.htmlhttps://oringo.com.ua/forum/pismennik-vidavec-ukrayinec-ivan-malkovichhttps://ukrlit.net/method/54.htmlhttps://dovidka.biz.ua/z-n-chnih-molitov-anal-z-pasport/https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-39042317https://ukrlit.net/textbook/8klas_2/41.htmlhttps://dovidka.biz.ua/z-n-chnih-molitov-anal-z-pasporthttps://www.youtube.com/watch?v=I7 DTIo. Lhe4shttps://www.youtube.com/watch?v=jm. JRZgjjv. JAhttps://www.youtube.com/watch?v=foy7 W5j53x. Qhttps://www.youtube.com/watch?v=9 H2nq. OWXf. UUСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА:1. Українська література: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко.− Київ: Грамота, 2021 р. – 240 с. іл. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ: