І.Карпенко - Карий "Сто тисяч". Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.

Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням донаживи. Актуальність проблем, порушених у творі, для сучасного життя.

1. Герасима Калитку по батькові називали Романович? (Ні).2. Калитка взяв собі в компаньйони кума Савку. (Так)3. Пузирі вибили два зуби Герасиму, коли Роман прийшов свататися до їхньої 4.дочки. (Ні)5. Роман був закоханий в наймичку Мотрю. ( Так)6. Клим взяв зі столу сливовий пиріг та з’їв без дозволу хазяїв. (Ні)7. Параска повезла в казначейство 10 карбованців для того, щоб перевірити, чи пройде афера з обміном грошей. (Ні)8. Герасим заборонив Парасці запрягати коней у вихідний день, щоб жінка поїхала до церкви. (Так)9. Жид повідомив у поліцію про задум Калитки обміняти справжні гроші на фальшиві. (Ні)10. Роман та Савка спалили фальшиві гроші, які обміняв Герасим у жида. (Ні)11. Калитка часто звертається до Бога з проханням допомогти збагатитися. (Так)12 Копач подарував Калитці та його родині скарб, який викопав на їхній ділянці. (Ні)13. Герасим наприкінці твору сказав: «Краще смерть, ніж така потеря» (маючи на увазі втрачені гроші). (Так)Так чи Ні

Предмет дослідження: влада грошей над людиною і згубні наслідки, відображені у п’єсіВчитель. Спробуйте стати економістами і дайте відповідь на запитання « Яку фінансову махінацію вирішив провернути Герасим?». Вам допоможе словник фінансових термінів. Це фінансове шахрайство. Купує за 5000 справжніх грошей 100000 фальшивих. І тут Калитка себе проявив: дає шахраєві не 5, а 3000.

Вступне слово вчителя. Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80–90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

Бесіда за питаннями.- Що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві?- З чим пов’язане те, що одні люди «купаються у грошах», інші стоять з простягнутою рукою?- Яку людину ми називаємо духовною? Від чого це залежить?- Назвіть літературних героїв, які, на ваш погляд, є духовно багатими. Свій вибір вмотивуйте.- У чому полягає бездуховність окрем героїв твору І. Карпенка-Карого?- Під впливом яких подій сенсом життя їх є виключно прагнення до наживи?- Яким чином тогочасна соціальна дійсність знайшла відбиток у в програмовому творі І. Карпенка-Карого? Наведіть переконливі приклади.

Слово вчителя: Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»? Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється. У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.

Бесіда за питаннями:- Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?- Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?- У чому полягає зв’язок грошей і влади? Наведіть 2–3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів’я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли гроші говорять — правда мовить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)- Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім’я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав...», тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки))- Якими словами прикривається лицемірно Калитка, коли здирає проценти з позики у Савки?- Як же багатство вплинуло на Параску?- Назвіть твори (їх героїв), які мають відношення до проблеми, пов’язаної з грошима. (Народна творчість — казки душі, пісні, притчі) А твори художньої літератури? (І. Хоткевич, «Багатий і бідний»; С. Руданський, «Наука»; Б. Антоненко-Давидович, «Слово матері»; М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)

Тема — гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних. Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п’єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.

Що означає прізвище Герасима Калитки?

Ставлення Герасима Калитки до селян- «робітники та собаки надворі повинні буть»;- «ні світ, ні зоря вже й жереш!»;- «обіцянка-цяцянка, а дурневі радість»;- «кругом, кругом моє»;- «бери і в свого і в чужого»;- «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми». - «лупи — та дай»;

Чи справді всі розмови Калитки зводилися до грошей? Скільки йому потрібно було грошей? Чи існувала певна межа?

Ставлення Герасима Калитки до грошей - «Скотина гроші коштує»;- «Е куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя»;- «Гроші всьому голова»;- «А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»;- «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю»;- «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;- «З грішми, сказано ж і чорт не брат». - «Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»;- «Застав його коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тим рихметиках шукать, як це робиться»;- «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;- «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається...».

-Яким ми бачимо головного героя в останньому епізоді?-Що зробило його таким?-Чи існує реальна причина для того, щоб позбавити себе життя?-Чи може щаслива людина позбавити себе життя?

Висновок. Жадоба збагачення  повністю заволоділа Герасимом, засліпила його, зробила злим та деспотичним.  Вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "Кругом, кругом усе моє". Ставлення багатія до членів родини, наймитів, друзів та сусідів базується на жадобі, черствості, цинічності, нездатності до співчуття, жорстокості, а значить повній бездуховності і аморальності.. І на противагу цьому у п’єсі «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі». Адже душа — дорожче.

- Як ви думаєте, чи актуальним є твір «Сто тисяч» сьогодні?- Які , на вашу думку,є істинні і фальшиві цінності в житті людини?