Письменник написав повість «Кайдашева сімʼя» у 1878 році, але дозвіл на публікацію твору отримав лише через 8 років за умови вилучення «в ней автором всех неудобных мест», що були відзначені цензурою, зокрема в VI розділі, де з елементами сатири розповідається про перебування прочан в київських монастирях. Прототипом Кайдашів стала родина Мазурів, що жила в селі Семигори й була відома своїми майже щоденними сварками, колотнечами та бійками. Життєві перипетії, що відбувались в цій сімʼї, Нечуй-Левицький поклав в основу сюжету твору й широко узагальнив вхудожніх образах героїв повісті драматичне життя тогочасного українського села взагалі.
Композиція – опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження. Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею. Розвиток дії – постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини. Кульмінація – усі сварки,сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око. Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша. «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша».
Жанрова своєрідність твору. Жанрова своєрідність "Кайдашевої сім"ї" полягає в тому, що повсякденне життя селян, а саме Кайдашів, розгортається на тлі різноманітних побутових сцен. Змальовуючи образи героїв, побутові сцени, автор використовує засоби гумору та сатири. Зображуючи повсякденний плин життя селянської сімʼї, в якому на перший план висуваються побутові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного, автор показує читачу духовну розʼєднаність - лихо, яке отруює кожний день життя усіх членів родини.
Омелько Кайдаш - звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоровʼя та сили. У нього «здорові жилаві руки, широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця». Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він також зимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити- не, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.- Чи міг би Омелько змінити ситуацію в сімʼї як її голова?- Чи заслуговує Кайдаш на повагу в родині, у селі? Чому?Міркуймо!
Маруся - «робоча та проворна, та трохи куслива, як мухи в спасівку».«Має серце з перцем». Вона сварлива, бездушна жінка. Маруся гарно готувала і - замолоду служила у панів покоївкою, від них і сама «набралась трохи панства». Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись. Позитивні риси її характеру - це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати і бабуся. Але приватна власність, жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сімʼї, і, навіть, бійок. Міркуймо!- Чи є в ній позитивні риси? Назвіть їх.- Яка Кайдашиха як дружина, мати, свекруха, бабуся, господиня, сусідка?
Основний сюжет «Кайдашевої сімʼї», навколо якого закручуються інші сюжети, - це повалення дорослими синами батьківської влади, перетворення повноправного господаря Кайдаша на безправного п'яничку Кайдашця». Н. Зборовська. Карпо й Лаврін. Фото з вистави «Кайдашевасімʼя» Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Джерела:ft.org.ua
Карпо - енергійний, суворий, впертий. Про горб «... цілий куток їздить через гору, а я буду її розкопувать. Як хтось почне, то й я копирсну заступом скільки там разів». «Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». «На селі його обрали десятським. Хотів, щоб жінка була «з перцем». Міркуймо! Як Карпо ставиться до батьків? Чи підтримуєте ви його?- Чи поважають його односельці? Чому?- Як Карпо ставиться до своєї дружини, дітей?- А як, на вашу думку, ставитимуться до Карпа та Мотрі їхні діти?
Мотря - дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але добра і не вихвалялася на селі. Узявши шлюб, поринула у тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу. Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А лютість її не мала меж. Виколола свекрусі око та не переймалась, а раділа цьому.- Чи відповідає Мотря народним уявленням про справжню жінку, шанобливу невістку?- Який у Мотрі міг бути вихід при такому недоброзичливому до неї ставленні з боку свекрухи?- Як би ви себе повели в ситуації, у якій опинилась Мотря? Міркуймо!
Лаврін - лагідний, мʼякий, жартівливий, дотепний, веселий. У нього приваблива зовнішність: «Лаврінове молоде довгасте лице було румʼяне, веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво». Він у всьому бачить хороше, добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу і грає на сопілисі. Але, нажаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом.- Чим відрізняється він від брата?- Як ставиться до батьків дружини?- Чому він теж став егоїстом?Міркуймо!
Упізнай героя за описом!- «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому добі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»- «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим линем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Маруся Кайдашиха - «від її погляду молококисне», на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.- «Мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»- «Має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку», заможна, галаслива, жорстока. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле румʼяне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите, щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»- Лагідний, жартівливий, протилежний характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було румʼяне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, румʼяні туби - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір»Джерело: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=907
Джерело: wikipedia.org- Повість — це...великий за обсягом твір, у якому докладно розповілається про кілу низку подій, що висвітлюють життя одної чи кількох дійових осіб- Соціально-побутова повість — це...художній твір, у якому картини родинного життя, побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи звʼязані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.- Гумор - це...перш за все, властивість, що дозволяє парадоксально сприймати дійсність, тобто бачити в типових обставинах приховані суперечності і реагувати на них зі сміхом. Однак він володіє і іншою характеристикою - естетичної. Гумор, як і дотепність, гротеск, іронія відноситься до видів комічного, які мають особливі засоби для досягнення смішного ефекту.- Сатира відноситься до ...комелійного жанру, різко викривального і висміює порочні вчинки, низькі спонукання, потворні прояви соціальних конфліктів. На відміну від гумору, сатира активно використовує сміх як засіб колективної критики. Через її призму гостріше сприймаються проблеми суспільства і державної системи. Комізм у сатиричних творах набуває нового значення: він викликає сміх - заперечення, сміх — осуд і сміх - покарання. Продовжіть речення:
Тема повісті — змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Головна думка: показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.
Сварки, бійки та колотнечі - основний принцип життя родини Кайдашів. Постер серіалу «Спіймати Кайдаша» (2020)Джерело: https://uk.wikipedia.org/«Кайдашева сім'я» (1993—1996) — 2 серійний мінісеріал знятий режисером Володимиром Городьком для кінооб'єднанням «Консорціум Козак».«Спіймати Кайдаша» (2020) — 12-серійна телесеріальна осучаснена адаптація Наталки Ворожбит знята режисером Олександром Тіменком для телеканалу «СТБ».