Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім"я": розгорнутий аналіз повісті

. іван нечуй-левицький «Кайдашева сім'я»: розгорнутий аналіз повісті Презентація Вчителя української літератури. Борівського аеадемічного ліцею. Станкевич Л. В.

Кайдашева сім'я – повість, що навчає істині!«…се переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом. З огляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію повість належить до найкращих оздоб українського письменства.»— Іван Франко про повість «Кайдашева сім'я»

«Кайдаше́ва сім'я́» — реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1878 року. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами.

Головна думка. Головна думка повісті — це показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз'єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Ідейно-тематичний зміст. Тема «Кайдашевої сім'ї» — змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У цьому творі художньо відтворено, як каже сам автор, «темні плями народного життя». Повість вийшла друком майже через два десятиріччя після реформи 1861 р. й висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя хліборобів, руйнування патріархального устрою села, темноту й забитість селян. Деякі художні порівняння, використані автором у повісті: «куслива, як муха в Спасівку; в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби; Хівря доладна, як писанка; ходить легенько, наче в ступі горох товче; говорить тонесенько, мов сопілка грає; дівчина, гарна, як квіточка, червона, як в лузі калина, тиха, як тихе літо; лице, як віск, як лице в ченця, бліде; Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком!»

Омелько Кайдаш. Маруся Карпо. Лаврінбрати. Мотря. Мелашка. Сім'я Кайдашів

Персонажі Основні персонажі твору: Омелько Кайдаш — голова сім‘їМаруся — його дружина. Карпо — старший син. Лаврін — молодший син. Мотря — старша невістка. Мелашка — молодша невістка. Другорядні персонажі: Параска Гришиха. Палажка Солов'їха 

Разом із тим І. Нечуй-Левицький порушив одвічні проблеми:добра і зла;кохання;сімейних стосунків;взаємин батьків і дітей;людської гідності та свободи;взаємин батьків з невістками;віри в Бога й моралі.

Історія написання. Уперше надруковано в журналі «Правда», 1879, № 3-12. Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії. Внаслідок цього 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім'ї» з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору. В основу повісті автор поклав життя однієї селянської родини. Прототипом сім'ї Кайдашів стала родина селян Мазурів, відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.