Ґійом Аполлінер Поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики.

Ґійом Аполлінер Поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Презентація до уроку 11 класу. Зарубіжна літератураІгнат`єва К. О.

Я всесвітом упивсяІз набережжя дивлячись на гін ріки і сон шаланд. Тож слухайте мене бо я гортань Парижа. Захочу знову вип'ю цілий світ…«Вандем'єр»Гійом Аполлінер1880 - 1918 Ця цитата добре ілюструє його авангардистський підхід до літератури, де поезія стає способом передати глибокі та всебічні почуття, використовуючи незвичні метафори та енергійні образи. Фраза "Захочу знову вип'ю цілий світ" передає його новаторський дух і внутрішнє прагнення до експериментів; демонструє прагнення поета охопити весь світ, виразити його багатогранність і відобразити особистий досвід у ширшому контексті.

1880р. 26 серпня – народився в Римі. Справжнє ім’я – Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький. Був позашлюбним сином дворянки Анжеліки Костровицької. Мама мала польське та італійське коріння, була дочкою польського шляхтича білоруського походження Міхала Аполлінарія Костровицького. Разом з матір’ю і своїм молодшим братом, переїжджає в князівство Монако, де він вчиться в монакському релігійному коледжі Св. Карла.1896-1897 – протягом 5 місяців відвідує курси в ніцскому ліцеї. Надходить в ліцей Станіслава в Каннах. 1899 – родина Гійома переїжджає в столицю Франції – Париж, де він влаштовується службовцем банківської контори.1901 – публікує вірш “Місто і серце”1901-1902 – працює в Німеччині вихователем в німецькій родині.1902 – повертається в Париж і стає редактором фінансового видання «Супутник рантьє» . Публікує кілька віршів і оповідань під псевдонімом Гійом Аполлінер.

1903 – знаходить спільну мову з поетами Максом Жакобом і Андре Сальмоном і засновує журнал «Езопове свято».1905 – знайомиться з Пабло Пікассо. Починає друкується в журналі “Вірші і проза”. Знайомиться з художницею Марі Лорансен, з якої зав’язуються любовні відносини.1908 – читає лекцію «Нова поетична фаланга», де Аполлінер висуває теорію гуманістичного ліризму1909 – веде рубрику в журналах Опублікував поему «Пісня нещасного в любові», «Гниючий чарівник»1911 – публікує збірник «Бестіарій, чи Кортеж Орфея»1911 7 вересня – підозрюється в співучасті в крадіжці «Джоконди» Леонардо да Вінчі з Лувра. Потрапляє до паризькуої в’язниці Санте, а 12 вересня був відпущений за відсутністю складу злочину1912 – засновує журнал “Паризькі вечори”, друкує «Міст Мірабо» та поему «Зона»

1913 – пише статтю «Футуристична антитрадиція», випускає книгу «Художники-кубісти: Міркування про мистецтво». Виходить збірка віршів «Алкоголи»1914 – видає кілька експериментальних віршів, які були набрані в формі малюнків (калліграмм). 1915 - Аполлінер іде добровольцем на фронт в період Першої світової війни, де був важко поранений в голову . 1916 – збірка оповідань «Вбивство поета». 1917 – ставить п’єсу «Груди Тірезія» і виступає з лекцією «Нова свідомість і поети». 1917-1918 – активно публікується, пише сценарії для фільмів, видає дві п’єси і комедію «Казанова». 1918 року, квітень – віршований збірник «Калліграмми». 1918 року, 9 листопада – Аполлінер помер в Парижі, заразившись іспанкою. Йому було 38 років. Похований 13 листопада на кладовищі Пер-Лашез.

Верлібр — це вірш, який не має рими та чіткого розміру, як традиційні вірші. Його ще називають "вільним віршем", тому що автор пише так, як хоче, і не дотримується строгих правил. Головне у верлібрі — передати думки та почуття, а не римувати слова. Це дає поету більше свободи, щоб висловлювати свої ідеї.

Гійом Аполлінер був тісно пов'язаний з мистецьким напрямом кубізму, який виник на початку 20 століття і був популярний серед художників, таких як Пабло Пікассо та Жорж Брак. Основна ідея кубізму полягала у відображенні об'єктів з різних точок зору одночасно, що створювало ефект розбиття реальності на геометричні форми. Аполлінер використовував фрагментарність у своїх творах, об'єднуючи різні теми та образи, як елементи кубістської картини. Цей метод допомагав йому відобразити складну та мінливу природу світу. Вірші-колажі: У деяких своїх творах, таких як "Каліграми", Аполлінер експериментував із формою та розташуванням слів на сторінці, створюючи поетичні колажі. Ці твори можна порівняти з кубістськими картинами, де об'єкти розміщені не в традиційній манері, а у вигляді різноманітних геометричних фігур. Таким чином, естетика кубізму у творах Гійома Аполлінера проявляється в його прагненні до новаторства, поєднанні різних образів і точок зору, що допомагає читачам побачити світ під новим кутом.

Основні риси сюрреалізму у творчості Аполлінера: Поєднання реальності та фантазії: Аполлінер створював образи, які поєднували реальне і уявне, змішуючи буденні речі з незвичайними та фантастичними елементами. Це допомагало передати глибокі почуття та ідеї, виходячи за межі звичного сприйняття. Вірш "Зона": У цьому творі Аполлінер зображає сучасний світ із його технологічними досягненнями та урбаністичними пейзажами, але при цьому поєднує їх із філософськими та фантастичними елементами. Він описує, як реальні вуличні сцени Парижа переплітаються зі спогадами та метафізичними роздумами. Це створює ефект мандрівки між реальним і уявним, де читач разом із поетом опиняється в різних часових і просторових вимірах."Каліграми": Це особлива форма поезії, де слова на сторінці утворюють малюнки. Наприклад, у вірші "Зарізана голубка і водограй" Аполлінер поєднує реальні образи війни з уявними картинами та символікою. Голубка, яка символізує мир, переплітається з темою смерті, створюючи суміш реальності (війна) та фантазії (образи голубки та водограю). Вірш "Лорелея": Це приклад твору, де Аполлінер використовує німецьку легенду про русалку Лорелею, яка заманює моряків своїм співом, щоб передати свої емоції та почуття. Він змішує реальні пейзажі Рейну з містичним образом русалки, створюючи поєднання реального місця і фантастичного сюжету.

Свобода асоціацій: В його поезії часто зустрічаються незвичні сполучення слів та образів, які викликають неочікувані асоціації. Це було новаторським підходом, що дозволяв передати підсвідомі думки та відчуття, типові для сюрреалістичної творчості. Вірш "Пісня нелюбих": У цьому вірші можна знайти такі рядки: "О серце моє, як фонтан запінений І мертвих облич відблиски тіні". Образ "фонтан запінений" у поєднанні з "мертвих облич тіні" створює асоціацію з емоційною бурею та внутрішнім конфліктом, що є відображенням переживань поета."Каліграми": У каліграмах Аполлінер експериментує не тільки зі словами, але й з їх розташуванням на сторінці, що створює нові асоціації та враження. Наприклад, у вірші "Зарізана голубка і водограй", рядки: "Яка любов, яка війна, яка радість" викликають асоціацію з контрастними почуттями ,що об'єднані в одній фразі. Це поєднання різних емоцій підкреслює нестабільність людського досвіду.

Відображення підсвідомого: Аполлінер прагнув заглибитися у внутрішній світ людини, досліджуючи мрії, бажання і страхи. Його вірші часто передають стан між сном і дійсністю, що характерно для сюрреалістичної естетики. Гійом Аполлінер, як один із провідних представників авангарду, справді був майстром проникнення в глибини людського підсвідомого. Його поезія – це подорож у світ сновидінь, фантазій та ірраціонального."Місто": У цьому вірші місто перетворюється на живий організм, що дихає і рухається. Вулиці стають венами, будинки – серцями, а люди – клітинами цього великого організму. Образи війни: У своїх віршах Аполлінер часто використовував образи війни, руйнування та смерті, але робив це не прямолінійно, а через призму символів і алегорій. Неологізми: Аполлінер створював нові слова, щоб передати невимовні відчуття і враження. Нестандартна пунктуація: Він часто відмовлявся від традиційної пунктуації, щоб створити більш вільний і природний ритм вірша.

Багатогранний талант: Аполлінер був не лише поетом, але й художником, критиком та драматургом. Він експериментував з різними формами мистецтва, створюючи справді унікальні твори. Авангардист до мозку кісток: Аполлінер був одним із засновників літературного авангарду. Він руйнував традиційні уявлення про поезію, експериментуючи з формою, мовою та змістом. Каліграми: поезія і малюнок в одному флаконі: Його каліграми – це справжнє мистецтво. Вірші, написані так, щоб утворювати певні форми, – це яскравий приклад того, як Аполлінер поєднував поезію та образотворче мистецтво. Війна і творчість: Аполлінер брав участь у Першій світовій війні. Його фронтові переживання знайшли відображення у його поезії, надавши їй особливої глибини та емоційності. Закоханий у Париж: Аполлінер обожнював Париж. Багато його віршів просякнуті любов’ю до цього міста, яке для нього було не просто місцем, а живим організмом. Рання смерть: На жаль, Аполлінер помер у молодому віці від іспанки. Незважаючи на коротке життя, він залишив після себе багату творчу спадщину. Вплив на сучасну культуру: Поезія Аполлінера справила значний вплив на розвиток авангардизму та сучасного мистецтва в цілому. Його ідеї про поєднання різних видів мистецтва, експерименти з формою і змістом продовжують надихати митців.

Поезія Аполлінера – це подорож у глибини людської душі. Він допомагає нам побачити світ очима підсвідомості, відчути його таємничість і красу. Його твори актуальні і сьогодні, адже вони торкаються вічних питань буття, любові, смерті і сенсу життя.

 Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гійом_Аполлінерhttps://dovidka.biz.ua/apolliner-biografiya-skorochenohttps://vue.gov.ua/Аполлінер,_Гійомhttps://dovidka.biz.ua/giyom-apolliner-hronologichna-tablitsya/