Календар. Тематичне оцінювання

Тема: Календар. Тематичне оцінювання

Мета: ознайомити учнів із типами календарів; провести тематичне оцінювання у формі самостійної роботи.

Основні поняття: календар, ера, юліанський стиль, григоріанський стиль.

Учні повинні мати уявлення  про:   історію   введення  юліанського  та григоріанського календарів.

Учні повинні знати: типи календарів.

Учні повинні вміти: визначати високосні та невисокосні роки.

Загальна структура та зміст уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Задача. Знайти горизонтальний паралакс Юпітера, якщо його відстань до Землі 6 а. о. Відповідь: 7 ·10^-6 = 1,44".

II. Тематичне оцінювання

(контрольна робота тривалістю 20 хв)

При проведенні роботи необхідні калькулятори і карти зоряного неба на кожній парті. На дошці записати значення констант: = 6400 км, 1 рад = 206265".

Варіант 1

1.              Хто автор геліоцентричної системи світу? (1 бал)
2.              Скільки є сузір'їв? (1 бал)
3.              Назвіть чотири зорі. (1 бал)
4.              Яка із планет - Меркурій чи Уран - є зовнішньою для Землі? (1 бал)

5.     Сформулюйте І закон Кеплера і проілюструйте його малюнком. (2 бали)

6.              За картою зоряного неба визначте координати зорі α Діви. (2 бали)
7.              Чи правда, що на екваторі опівдні Сонце завжди перебуває в зеніті? Відповідь обґрунтуйте. (2 бали)
8.              Яка відстань від Землі до Сатурна, якщо його горизонтальний паралакс дорівнює 0,9"? (2 бали)

Варіант 2

1.              Хто створив перший телескоп? (1 бал)
2.              Скільки є зодіакальних сузір'їв? (1 бал)
3.              Назвіть фази Місяця? (1 бал)
4.              Яка із планет — Венера чи Сатурн — є внутрішньою для Землі? (1 бал)
5.              Сформулюйте II закон Кеплера і проілюструйте його малюнком. (2 бали)
6.              За картою зоряного неба визначте координати зорі β Пегаса. (2 бали)
7.              Чи може людина, перебуваючи на південному полюсі Землі, побачити коли-небудь Сонце в зеніті? Відповідь обґрунтуйте. (2 бали)
8.              Яка відстань від Землі до Нептуна, якщо його горизонтальний паралакс дорівнює 0,3"? (2 бали)

III. Вивчення нового матеріалу

Систему відліку тривалих проміжків часу називають календарем (від латинських caleo — проголошую і календаріум — боргова книга; у Стародавньому Римі початок кожного місяця і року жерці оголошували окремо, і першого числа сплачувались борги).

Залежно від того, який періодичний процес покладений в основу, календарі поділяють на три типи: сонячні, місячні, сонячно-місячні. Якщо це рух Сонця по екліптиці, то календар — сонячний, якщо зміна фаз Місяця - місячний, якщо і те, й інше — сонячно-місячний. Необхідними умовами календаря є збіг календарного року із тривалістю оберту Сонця по екліптиці, та ціла кількість діб у календарному році. Невиконання цих умов призвело б до того, що новий рік починався б у різний час доби, а календарні дати через деякий час випадали б на різні пори року. Труднощі при складанні календарів пов'язані з тим, що тривалість тропічного року Т_γ, синодичного місяця S_С і сонячної доби є некратними: Т_γ = 365,2422 діб; S_C = 29,53 діб.

Ще в давнину люди помітили, що через кожні 19 років (цикл Метона) ті самі фази Місяця припадають на ту ж дату сонячного календаря, тобто виконується умова: 19 троп, років ≈ 235 синодичних місяців ≈ 6 940 діб.

Це використовували для утримання початку календарного року біля певного моменту тропічного року, за потреби, уводячи або скасовуючи дні чи місяці.

За наказом Юлія Цезаря (100-44 pp. до н.е.) олександрійський астроном Созіген створив сонячний календар, який запровадили в Римі у 46 році до н.е. Зараз цей календар називають юліанським, або старим стилем. У ньому роки поділяються на прості (365 діб) та високосні (366 діб). Рік, номер якого кратний 4, - високосний. Середня тривалість року за старим стилем 365,25 діб, що на 11 хв більше за тропічний рік. Таким чином, юліанський календар відстає від істинного плину часу на 1 добу приблизно за 128 років. Юліанський календар був домінуючим півтора тисячоліття. За цей час весняне рівнодення зсунулося на 10 діб назад.

У XVI ст. папа Григорій XIII провів реформу календаря — наказав вилучити 10 «зайвих» діб (після 4 жовтня 1582 року наступило 15 жовтня цього ж року) і не вважати високосними роки, номери яких діляться на 100, але не діляться на 400. Наприклад, 2000 рік — високосний, а 2100, 2200, 2300 - прості. Григоріанський календар називають новим стилем. Різниця між григоріанським (365,2425 діб) і тропічним роками дуже незначна - розходження в одну добу відбудеться через три тисячі років. Фактично, це вічний календар. Зараз він найпоширеніший у світі. Григоріанський календар є головним календарем християнського світу, хоча для визначення дат свят православна церква чомусь користується старим стилем, який на даний час відстає від нового на 13 діб. Наприклад, у католиків Різдво 25 грудня, а у православних - через 13 днів - 7 січня. Часто роки юліанського та григоріанського календарів позначають буквами A.D., що Означає «року божого», наприклад, 2003 A.D.

Найвідомішим місячним календарем є арабський, а китайський календар - сонячно-місячний.

Початок літочислення у календарі називається ерою (із латинської - вихідне число). Відомо понад 200 ер. Рахували роки і від «заснування Риму» (у Стародавньому Римі), і від вступу династії чи монарха на престол (у Китаї), і від «сотворіння світу» (у Візантії та на Русі). Найдревнішою ерою, пов'язаною з історичною особою, є ера Набонасара (з 27 лютого 747 року до н.е. до 29 серпня 284 року н.е.). У 284 році імператором Римської імперії проголосили Діоклетіана і встановили його еру. Далі літочислення велося в роках Діоклетіана. 248 року ери Діоклетіана учений-чернець Діонісій Малий запропонував уважати цей рік 532 роком від «Різдва Христового». Літочислення, яке ведеться від народження Ісуса Христа, називають новою ерою (н.е.), а в зворотному напрямі — до нової ери (до н.е.).

У Київській Русі після прийняття християнства роки рахували, як і у Ві­зантії, від міфічного створення світу (5508 рік до н.е.). Новий рік починався 1 березня, а з 1492 A.D. — 1 вересня. 15 грудня 7208 року від створення світу (1699 A.D.) Петро І указом проголосив з 1 січня новий 1700 рік від Різдва Христового за юліанським календарем. Через два сторіччя у 1918 році в Україні запроваджено точніший — григоріанський календар.

IV. Домашнє завдання

Опрацювати § 10.

Для допитливих

Назви місяців у сучасних календарях мають давньоримське походження. Перший римський календар мав 10 місяців. Рік починався навесні. Перший місяць називали на честь бога війни Марса — мартіус (порівняйте з російським марш та англійським March). Другий місяць — апрікус, що означає зігрітий Сонцем (стрель, April). Іменем богині землі Майї назвали третій місяць — Май, а четвертий присвятили дружині Юпітера — богині Юноні (російською июнь). Решта місяців мали порядкові латинські позначення, наприклад, октобер — восьмий. Пізніше календар уточнили, додавши ще два місяці: януаріс (январь, January) — на честь бога Януса та фебруаріс (февраль - February), що означає очищальний. Після запровадження юліанського календаря новий рік починався першого січня, а не першого березня, і назви місяців не відповідали їхнім новим номерам. Колишній сьомий місяць септембер (сентябрь - September) став дев'ятим і т. д. Кілька місяців перейменували, зокрема, колишній п'ятий — квінтіліс назвали на честь Юлія Цезаря юліусом (июль - July).

В українських назвах місяців відображені відповідні сезонні зміни в природі.

Семиденний тиждень існує зараз у багатьох календарях. Ще в Стародавньому Вавилоні час вимірювали такими періодами і пов'язано це було зі зміною фаз Місяця, адже кожна фаза триває близько тижня. Помітивши на небесній сфері сім світил, які змінюють положення відносно інших зір, - Сонце, Місяць, Меркурій, Венера, Марс, Юпітер та Сатурн - кожному з них присвятили день тижня. Число сім взагалі вважалось винятковим, священним, щасливим. Значно пізніше - за традицією - виділили сім кольорів райдуги, сім нот тощо.