Програма для 6-9 класів. Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів,
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.
Програма для 10-11 класів
Складено згідно Програми з біології ЗНЗ. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №826 від 14.07.2016)
ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З БІОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Затверджені Наказом МОН № 1222 від 21.08.2013 « Про затвердження орієнтованих вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної освіти»
Біологія
Критерїї оцінювання
Рівні навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
I. Початковий |
1 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти |
2 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів |
|
3 |
Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки |
|
II. Середній |
4 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів, допускаючи несуттєві біологічні помилки |
5 |
Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні обєкти за планом, допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та описує спостереження; за допомогою вчителя виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; за допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі |
|
6 |
Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі |
|
III. Достатній |
7 |
Учень (учениця) самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні об‘єкти та явища; виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; з допомогою вчителя формулює висновки |
8 |
Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причиннонаслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом |
|
9 |
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює причиннонаслідкові зв’язки; самостійно розв’язує типові біологічні вправи і задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласамивизначниками, натуральними біологічними об’єктами та їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційноціннісне ставлення до живої природи |
|
IV. Високий |
10 |
Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у |
11 |
Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причиннонаслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень |
|
12 |
Учень (учениця) виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань |
Оцінювання лабораторних і практичних робіт
При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:
– обсяг виконання завдань роботи;
– наявність помилок, їх кількість;
– оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних об’єктів, охайність тощо);
– для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);
– для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;
– рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Початковий |
1 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти |
2 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів |
|
3 |
Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки |
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів, допускаючи несуттєві біологічні помилки |
5 |
Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні |
|
|
6 |
Учень/учениця самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі |
Достатній |
7 |
Учень/учениця самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні об‘єкти та явища; виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; з допомогою вчителя формулює висновки |
8 |
Учень/учениця самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причиннонаслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом |
|
9 |
Учень/учениця вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює причиннонаслідкові зв’язки; самостійно розв’язує типові біологічні вправи і задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласамивизначниками, натуральними біологічними об’єктами та їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційноціннісне ставлення до живої природи |
|
Високий |
10 |
Учень/учениця логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у |
11 |
Учень/учениця виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причиннонаслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень |
|
12 |
Учень/учениця виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань |
Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ
6-9 класи.-Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
Календарне планування уроків біологія 6 клас
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних)
Складено згідно навчальної програми «Біологія для 6 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» Затвердженї Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
К-ть годин у темі |
№п/п уроку |
Тема уроку |
Лабораторні,практичні роботи, дослідницькі практикуми |
Дата проведення уроку |
|
4 |
|
Вступ. |
|
|
|
1 |
1 |
Біологія – наука про життя. |
|
|
|
2 |
2 |
Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів. |
|
|
|
3 |
3 |
Основні властивості живого. |
|
|
|
4 |
4 |
Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про Віруси. |
|
|
|
10 |
|
Тема 1. Клітина |
|
|
|
1 |
5 |
Клітина - одиниця живого. Історія вивчення клітини. |
|
|
|
2 |
6 |
Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи)..
|
Практична робота: 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним. |
|
|
3 |
7 |
Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.
|
Практична робота: 2.Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа |
|
|
4 |
8 |
Будова рослинної клітини.
|
Лабораторне дослідження1: Будова клітини листка елодеї. |
|
|
5 |
9 |
Будова рослинної і тваринної клітини. |
Лабораторне дослідження2: Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї. |
|
|
6 |
10 |
Надходження речовин у клітину. |
|
|
|
7 |
11 |
Утворення нових клітин. |
|
|
|
8 |
12 |
Ріст клітин. |
|
|
|
9 |
13 |
Основні положення клітинної теорії. |
|
|
|
10 |
14 |
Узагальнення вивченого по темі «Клітина» |
|
|
|
8 |
|
Тема 2. Одноклітинні організми. |
|
|
|
1 |
15 |
Евглена зелена, амеба, інфузорія - одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі).
|
Лабораторне дослідження3 Спостереження інфузорій. |
|
|
2 |
16 |
Паразитичні одноклітинні організми.Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби). |
|
|
|
3 |
17 |
Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). |
|
|
|
4 |
18 |
Дріжджі – одноклітинні гриби. |
|
|
|
5 |
19 |
Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій. Роль бактерій у природі та значення в житті людини. |
|
|
|
6 |
20 |
Вольвокс - колоніальний організм. |
|
|
|
7 |
21 |
Губка та ульва (зелений морський салат) - багатоклітинні організми. |
|
|
|
8 |
22 |
Міні-проект (за вибором) Чому скисає молоко? Корисний йогурт. Живі фільтри. |
|
|
|
р |
23 |
Узагальнення вивченого по темі «Одноклітинні організми» |
|
|
|
20 |
|
Тема 3. Рослини |
|
|
|
1 |
24 |
Рослина – живий організм. |
|
|
|
2 |
25 |
Фотосинтез як характерна особливість рослин. |
|
|
|
3 |
26 |
Живлення (мінеральне, повітряне) рослин. |
|
|
|
4 |
27 |
Дихання рослин. |
|
|
|
5 |
28 |
Рухи рослин. |
|
|
|
6 |
29 |
Будова рослини. Органи рослин. |
|
|
|
7 |
30 |
Клітини рослин. Тканини рослин. |
|
|
|
8 |
31 |
Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті). |
Лабораторне дослідження4 будова кореня;
|
|
|
9 |
32 |
Узагальнення вивченого по темі «Рослини ч.1» Контрольна робота №1 |
|
|
|
10 |
33 |
Пагін. Його будова, |
Лабораторні дослідження5,6 будова пагона; будова бруньки; |
|
|
11 |
34 |
основні функції (фотосинтез, газообмін, ріст, випаровування води, транспорт речовин). |
|
|
|
р |
35 |
Різноманітність та видозміни вегетативних органів.
|
Лабораторне дослідження7 будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви); |
|
|
12 |
36 |
Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин.
|
|
|
|
13 |
37 |
Квітка - орган статевого розмноження. |
Лабораторне дослідження8 будова квітки; |
|
|
14 |
38 |
Суцвіття. |
|
|
|
15 |
39 |
Запилення. |
|
|
|
16 |
40 |
Запліднення.
|
|
|
|
17 |
41 |
Насінина. |
Лабораторне дослідження9 будова насінини; |
|
|
18 |
42 |
Плід, поширення плодів. |
Лабораторне дослідження10 будова плода; |
|
|
19-20 |
43-44 |
Міні-проект (за вибором): Листопад. Квіти і комахи. Рослини мандрівники. Рослини хижаки. |
|
|
|
р |
45 |
Узагальнення вивченого по темі «Рослини ч.2» |
|
|
|
12 |
|
Тема 4. Різноманітність рослин |
|
|
|
1 |
46 |
Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові).
|
Лабораторне дослідження11 Будова зелених нитчастих водоросте. |
|
|
2 |
47 |
Мохи. |
Лабораторне дослідження12 Будова моху. |
|
|
3 |
48 |
Папороті, хвощі, плауни. |
Лабораторне дослідження13 Будова папоротей. |
|
|
4 |
49 |
Міні-проект (за вибором) Як утворився торф і кам’яне вугілля? Викопні рослини. |
|
|
|
5 |
50 |
Голонасінні. |
Лабораторне дослідження14 Будова голонасінних. |
|
|
6 |
51 |
Покритонасінні (Квіткові). |
|
|
|
7 |
52 |
Покритонасінні (Квіткові). |
|
|
|
8 |
53 |
|
Практична робота: 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин. |
|
|
9 |
54 |
Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури). |
Практична робота: 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах. |
|
|
10 |
55 |
Життєві форми рослин. Рослинні угруповання.
|
|
|
|
11 |
56 |
Узагальнення вивченого по темі «Різноманітність рослин» |
|
|
|
12 |
57 |
Тема 5. Гриби. |
|
|
|
9 |
|
Особливості живлення грибів. |
|
|
|
1 |
58 |
|
|
|
|
2 |
59 |
Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. |
Лабораторне дослідження15 Будова шапинкових грибів. |
|
|
3 |
60 |
|
Практична робота: 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості. |
|
|
4 |
61
|
Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.
|
Лабораторне дослідження16 Будова цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа) |
|
|
5 |
62 |
Розмноження та поширення грибів. |
|
|
|
6 |
63 |
Групи грибів: симбіотичні – мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники; |
|
|
|
7 |
64 |
сапротрофні – цвільові гриби; паразитичні (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини). |
|
|
|
8 |
65 |
Значення грибів у природі та житті людини.
|
|
|
|
9 |
66 |
Міні-проект Гриби у біосфері та житті людини. |
|
|
|
1 |
67 |
Узагальнення Будова та життєдіяльність організмів |
|
|
|
2 |
68 |
Контрольна робота №2 |
|
|
|
р |
69- |
Узагальнення Будова та життєдіяльність організмів рідного краю
|
|
|
|
р |
70 |
Екскурсія Вивчення рослинних угруповань рідного краю |
|
|
|
Календарний план біологія 7 клас
Складений згідно програми для загальноосвітніх навчальних закладів
2 |
Особливості живлення тварин. |
|
|
||||||||||||||||
3 |
Будова тварин: клтини, тканини, |
|
|
||||||||||||||||
4 |
Будова тварин: органи та системи органів |
|
|
||||||||||||||||
Тема 1. Різноманітність тварин (26+5резерв)
|
|
||||||||||||||||||
5 |
Способи класифікації тварин (за середовищем існування, способом пересування, способом життя тощо). |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
6 |
Загальна характеристика й розмаїтість багатоклітинних тварин |
|
№п/п |
||||||||||||||||
7 |
Загальна характеристика й розмаїтість кишковопорожнинних Міні-проект Як утворюються коралові острови? |
|
4 |
||||||||||||||||
8 |
Загальна характеристика типу Кільчасті черви Лабораторні дослідження : зовнішньої будови та руху кільчастих червив (на прикладі дощового черв’яка або трубочника); |
|
1 |
||||||||||||||||
9 |
Пристосування в будові й процесах життєдіяльності паразитичних червів до їхнього способу існування |
|
|
||||||||||||||||
10 |
Узагальнення матеріалів теми. Тематичне оцінювання |
|
|
||||||||||||||||
11 |
|
|
|||||||||||||||||
12 |
Загальна характеристика класу Ракоподібні. Розмаїтість ракоподібних. Їхня роль у природі й житті людини |
|
|
||||||||||||||||
13 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
14 |
Загальна характеристика класу Комахи |
|
|
||||||||||||||||
15 |
Практична робота: 1. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у комах. |
|
|
|
|||||||||||||||
16 |
Розмаїтість комах. Їхня роль у природі й житті людини |
|
|
|
|||||||||||||||
17 |
Загальна характеристика типу Моллюски Лабораторні дослідження : будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків. |
|
|
|
|||||||||||||||
18 |
Класи Черевоногі та Двостулкові молюски Міні-роект Як утворюються перлини? |
|
|
|
|
||||||||||||||
19 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
20 |
Паразитичні безхребетні тварини. |
|
|
|
|
||||||||||||||
21 |
Узагальнення матеріалів теми. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
||||||||||||||
22 |
Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні Підтип Черепні. Загальна характеристика класу Хрящові риби |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
23 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
24 |
Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб |
|
|
|
|
||||||||||||||
25 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
26 |
Рептилії. Особливості процесів життєдіяльності й поводження плазунів |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
27 |
Роль плазунів в екосистемах, їхнє значення для людини. Охорона плазунів |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
28 |
Загальна характеристика класу Птахи Внутрішня будова й особливості життєдіяльності птахів |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
29 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
30 |
Розмаїтість птахів. Роль птахів у екосистемах, їхнє значення для людини |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
31 |
Практичні роботи: 2. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя різних у птахів. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
32 |
Узагальнення вивченого Контрольна робота №1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
33 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
34 |
Практична робота3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
35 |
Представлення міні-проектів Тварини - будівельники. Зуби ссавців. Тварини рекордсмени. |
|
|
|
|
||||||||||||||
Тема 2. Процеси життєдіяльності тварин (16+1р) |
|||||||||||||||||||
36 |
Живлення і травлення. Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
37 |
Різноманітність травних систем. |
|
|
||||||||||||||||
38 |
Дихання та газообмін у тварин. |
|
|
||||||||||||||||
39 |
Органи дихання, їх різноманітність. Значення процесів дихання. |
|
|
||||||||||||||||
40 |
Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції |
|
|
||||||||||||||||
41 |
Практичні роботи: 4. Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин |
|
|
|
|||||||||||||||
42 |
Виділення, його значення для організму. Органи виділення тварин. |
|
|
||||||||||||||||
43 |
Узагальнення вивченого |
|
|
||||||||||||||||
44 |
Опора і рух. Види скелета. Значення опорно-рухової системи. Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин |
|
|
|
|||||||||||||||
45 |
5. Порівняння будови скелетів хребетних тварин |
|
|
|
|||||||||||||||
46 |
Покриви тіла тварин, їх різноманітність та функції. Лабораторні дослідження: особливостей покривів тіла тварин; |
|
|
|
|||||||||||||||
47 |
Органи чуття їх значення. Міні-проекти Як бачать тварини. Як тварини визначають напрям руху. |
|
|
|
|||||||||||||||
48 |
Нервова система, її значення, розвиток у різних тварин. |
|
|
|
|||||||||||||||
49 |
6. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин (на муляжах/моделях |
|
|
|
|||||||||||||||
50 |
Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин. Статеві клітини та запліднення. |
|
|
|
|||||||||||||||
51 |
Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). Періоди та тривалість життя тварин. Лабораторні дослідження: визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб). |
|
|
|
|||||||||||||||
52 |
Узагальнення вивченого |
|
|
|
|||||||||||||||
10 |
Тема 3. Поведінка тварин |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
53 |
Поведінка тварин, методи її вивчення. Вроджена і набута поведінка.Лабораторні дослідження: спостереження за поведінкою тварин |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
54 |
Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин. |
|
|
||||||||||||||||
55 |
Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство), територіальна. |
|
|
||||||||||||||||
56 |
Соціальна поведінка тварин Типи угруповань тварин за К. Лоренцем. Ієрархія у групі. |
|
|
||||||||||||||||
57 |
Практичні роботи: 8. Визначення форм поведінки (або типів угруповань) тварин (за відео матеріалами або описом). |
|
|
||||||||||||||||
58 |
Представлення міні-проектів (за вибором):Угруповання тварин. Чому мігрують тварини. |
|
|
||||||||||||||||
59 |
Комунікація тварин. Міні-проект (за вибором): Як спілкуються тварини. |
|
|
||||||||||||||||
60 |
Використання тваринами знарядь праці. Елементарна розумова діяльність. Міні-проект (за вибором):Як вчаться пташенята. Як тварини користуються знаряддями праці |
|
|
||||||||||||||||
61 |
Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення. |
|
|
||||||||||||||||
62 |
Узагальнення вивченого |
|
|
||||||||||||||||
6 |
Тема 4. Організми і середовище існування |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
63 |
Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
64 |
Ланцюги живлення. Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемі. |
|
|
||||||||||||||||
65 |
Співіснування організмів в угрупованнях. |
|
|
||||||||||||||||
66
|
Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика. |
|
|
||||||||||||||||
67 |
Природоохоронні території. Червона книга України. |
|
|
||||||||||||||||
68 |
Як тварини пристосовані до життя в різних умовах. Заповідні території України. |
|
|
||||||||||||||||
2 |
Узагальнення |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
69 |
Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої природи |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
70 |
Контрольна робота№2 |
|
|
||||||||||||||||
|
Екскурсії Різноманітність тварин свого краю. Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупованні |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Календарне планування уроків біології людини у 8 класі
Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ 6– 9 класи.
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 4 години – резервних)
№ п/п |
Теми уроків Лабораторні роботи,дослідження,проекти |
Дата
|
|
|
|
|||||||||
Вступ(2 год.) |
|
|
|
|
|
|||||||||
1 |
Вступний інструктаж з ТБ під час занять з біології. Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини. |
|
|
|
|
|
||||||||
2 |
Значення знань про людину для збереження її здоров’я. |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (орієнтовно 7 год) |
|
|
|
|
|
|||||||||
3 |
Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини
|
|
|
|
|
|
||||||||
4 |
Тканини. Органи. Фізіологічні системи Лабораторне дослідження: ознайомлення з препаратами тканин людини
|
|
|
|||||||||||
5 |
Поняття про механізми регуляції.
|
|
|
|||||||||||
6 |
Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга. |
|
|
|||||||||||
7 |
Гуморальна регуляція. Поняття про гормони.
|
|
|
|||||||||||
8 |
Імунна регуляція.
|
|
|
|||||||||||
9 |
Узагальнення знань |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 2. ОПОРА ТА РУХ (орієнтовно 6 год) |
|
|
|
|
|
|||||||||
10 |
Значення опорно-рухової системи, її будова та функції.. Кістки, хрящі. З’єднання кісток. Лабораторні дослідження мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин; |
|
|
|
|
|
|
|||||||
11 |
Огляд будови скелета |
|
|
|||||||||||
12 |
Функції і будова скелетних м’язів Основні групи скелетних м’язів. |
|
|
|||||||||||
13 |
Робота м’язів. Втома м’язів Основні групи скелетних м’язів. Лабораторні дослідження розвитку втоми при статичному і динамічному навантаженні; впливу ритму і навантаження на розвиток втоми. |
|
|
|||||||||||
14 |
Розвиток опорно-рухової системи людини з віком. Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи. Профілактика порушень опорно-рухової системи. |
|
|
|||||||||||
15 |
Проект (за вибором) Гіподинамія- ворог сучасної людини Рухова активність - основа фізичного здоров’я |
|
|
|||||||||||
|
ТЕМА 3. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ (орієнтовно 3 год) |
|
|
|
|
|
|
|||||||
16 |
Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого.
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
17 |
Харчування та обмін речовин. .Дослідницький практикум №1.Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.
|
|
|
|||||||||||
18 |
Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини. Проект Збалансоване харчування . |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 4. ТРАВЛЕННЯ (орієнтовно 6 год) |
|
|||||||||||||
19 |
Значення травлення. Система органів травлення.
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
20 |
Процес травлення: ковтання, перистальтика, всмоктування. Процес травлення у ротовій порожнині Лабораторні дослідження зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями) Дослідницький практикум №2Дія ферментів слини на крохмаль. |
|
|
|||||||||||
21 |
Процес травлення в шлунку і кишечнику.
|
|
|
|||||||||||
22 |
Регуляція травлення.
|
|
|
|||||||||||
23 |
Харчові розлади та їх запобігання.. |
|
|
|||||||||||
24 |
Узагальнення знань по темі Обмін речовин» «Травлення» |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 5. ДИХАННЯ (орієнтовно 4 год)+1 р |
|
|
|
|
|
|||||||||
25 |
Значення дихання. Система органів дихання.
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
26 |
Газообмін у легенях і тканинах.
|
|
|
|||||||||||
27 |
Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.
|
|
|
|||||||||||
28 |
Профілактика захворювань дихальної системи.
|
|
|
|||||||||||
29 |
Контрольна робота №1 |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 6. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН (орієнтовно 7 год) |
|
|||||||||||||
30 |
Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Кров, її склад та функції. Лімфа Лабораторні роботи: 1.Мікроскопічна будова крові людини . |
|
|
|
|
|
|
|||||||
31 |
Зсідання крові. Групи крові та переливання крові.
|
|
|
|||||||||||
32 |
Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація.. Алергія. СНІД.
|
|
|
|||||||||||
33 |
Система кровообігу. Серце: будова та функції. Робота серця Лабораторні дослідження: вимірювання частоти серцевих скорочень Дослідницький практикум №3.Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня. |
|
|
|||||||||||
34 |
Будова та функції кровоносних судин. Рух крові
|
|
|
|||||||||||
35 |
Кровотечі.
|
|
|
|||||||||||
36 |
Серцево-судинні хвороби та їх профілактика.
|
|
|
|||||||||||
37 |
Узагальнення по темі « Транспорт речовин», |
|
||||||||||||
ТЕМА 7. ВИДІЛЕННЯ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ (орієнтовно 4 год) |
|
|
|
|
|
|||||||||
38 |
Виділення - важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи.
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
39 |
Захворювання нирок та їх профілактика.
|
|
|
|||||||||||
40 |
Значення і будова шкіри. Терморегуляція.
|
|
|
|||||||||||
41 |
Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі. Захворювання шкіри та їх Проект Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою профілактика. |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 8. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. НЕРВОВА СИСТЕМА (орієнтовно 5 год) |
|
|
|
|
|
|||||||||
42 |
Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини.
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
43 |
Спинний мозок Лабораторні дослідження Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).. |
|
|
|||||||||||
44 |
Головний мозок.
|
|
|
|||||||||||
45 |
Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.
|
|
|
|||||||||||
46 |
Профілактика захворювань нервової системи. |
|
||||||||||||
ТЕМА 9. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (орієнтовно 7 год) |
|
|
|
|
|
|||||||||
47 |
Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова. |
|
|
|
|
|
|
|||||||
48 |
Зорова сенсорна система. Око. Гігієна зору. |
|
|
|||||||||||
49 |
Сприйняття світла, кольору, простору Лабораторні дослідження:
визначення акомодації ока; |
|
|
|||||||||||
50 |
Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху. Лабораторні дослідження: вимірювання порога слухової чутливості |
|
|
|||||||||||
51 |
Сенсорні системи смаку, нюху |
|
|
|||||||||||
52 |
Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю. Дослідницький практикум №4Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри. |
|
|
|||||||||||
53 |
Узагальнення знань по темі «Сенсорні системи» |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 10. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (орієнтовно 7 год) |
|
|
|
|
|
|||||||||
54 |
Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи. Дослідницький практикум №5.Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту |
|
|
|
|
|
||||||||
55 |
Умовні та безумовні рефлекси Лабораторне дослідження: визначення реакції зіниць на світло;
|
|
|
|||||||||||
56 |
Інстинкти. |
|
|
|||||||||||
57 |
Мова. Мислення та свідомість
|
|
|
|||||||||||
58 |
Навчання та пам’ять. Лабораторне дослідження: дослідження різних видів пам’яті |
|
|
|||||||||||
59 |
Сон. Біоритми. |
|
|
|||||||||||
60 |
Узагальнення по темі « Вища нервова діяльність» |
|
|
|||||||||||
ТЕМА 11. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА (орієнтовно 3 год) |
|
|
|
|
||||||||||
61 |
Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
62 |
Профілактика захворювань ендокринної системи. Проект. Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика (або тематика за вибором учителя)
|
|
|
|||||||||||
63 |
Взаємодія регуляторних систем
|
|
|
|||||||||||
ТЕМА 12. РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ (орієнтовно 4 год) |
|
|
|
|
|
|||||||||
64 |
Будова та функції репродуктивної системи.
|
|
|
|
|
|
||||||||
65 |
Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл.
|
|
|
|||||||||||
66 |
Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції.
|
|
|
|||||||||||
67 |
Постембріональний розвиток людини. Репродуктивне здоров’я. |
|
|
|||||||||||
68 |
Узагальнення Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму. |
|
|
|
|
|
||||||||
69р |
Контрольна робота №2 |
|
|
|||||||||||
70р |
Повторення вивченого |
|
|
|
|
|
||||||||
Календарне планування уроків біології людини у 9 класі
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 2 години – резервних)
№ п/п |
Теми уроків Лабораторні роботи,дослідження,проекти |
Дата
|
дз |
|
|||||||||
Вступ (орієнтовно 2 год) |
|
|
|
|
|
||||||||
1 |
Вступний інструктаж з ТБ під час занять з біології. Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.
|
|
|
|
|
||||||||
2 |
Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень |
|
|
||||||||||
Тема 1. Хімічний склад клітини (орієнтовно 8 год) |
|
|
|
|
|
||||||||
3 |
Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки. |
|
|
|
|
|
|||||||
4 |
Органічні молекули. Поняття про біологічні макромолекули – біополімери. |
|
|
||||||||||
5 |
Білки, їхня структурна організація та основні функції. |
|
|
||||||||||
6 |
Ферменти, їхня роль у клітині. Лабораторні дослідження: Властивостей ферментів |
|
|
||||||||||
7 |
Вуглеводи |
|
|
||||||||||
8 |
Ліпіди.
|
|
|
||||||||||
9 |
Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ. Практичні роботи № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот |
|
|
||||||||||
10 |
Узагальнення |
|
|
||||||||||
Тема 2. Структура клітини (орієнтовно 6 год) |
|
|
|
|
|||||||||
11 12 |
Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії. Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана Лабораторні роботи 1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин |
|
|
|
|
||||||||
13 |
Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма .
|
|
|
||||||||||
14 |
Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели. |
|
|
||||||||||
15 |
Ядро, його структурна організація та функції. |
|
|
||||||||||
16 |
Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина. |
|
|
||||||||||
Тема 3. Принципи функціонування клітини (орієнтовно 6 год) |
|
|
|
||||||||||
17 |
Обмін речовин та енергії. Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.
|
|
|
|
|
||||||||
18 |
Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.
|
|
|||||||||||
19 |
Фотосинтез: світлова та темнова фаза
|
|
|||||||||||
20 |
Хемосинтез.
|
|
|||||||||||
21 |
Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах
|
|
|||||||||||
22 |
Контрольна робота №1 |
|
|||||||||||
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (орієнтовно 11 год) |
|||||||||||||
23 |
Гени та геноми. |
|
|
|
|
|
|||||||
24 |
Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів. |
|
|
||||||||||
25 |
Транскрипція. Основні типи РНК. |
|
|
||||||||||
26 |
Генетичний код. Біосинтез білка. |
|
|
||||||||||
27 |
Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК. |
|
|
||||||||||
28 |
Практичні роботи 2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції |
|
|
|
|||||||||
29 |
Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Рекомбінація ДНК. Лабораторні дослідження: фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі). |
|
|
||||||||||
30 |
Статеві клітини та запліднення. |
|
|
||||||||||
31 |
Етапи індивідуального розвитку. |
|
|
||||||||||
32 |
Етапи індивідуального розвитку. |
|
|
||||||||||
33 |
Узагальнюючий урок з теми «Збереження та реалізація спадко- вої інформації» |
|
|
||||||||||
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (орієнтовно 10 год) |
|||||||||||||
34 |
Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. |
|
|
|
оперує термінами: - алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген називає: - методи генетичних досліджень; - закони Менделя; - форми мінливості; - мутагенні фактори; - види мутацій; - зчеплення генів у хромосомах; наводить приклади: - спадкової мінливості; - неспадкової мінливості; - спадкових захворювань людини; пояснює: - поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота; - значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу |
висловлює судження:- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон) |
|||||||
35 |
Закони Менделя. |
|
|||||||||||
36 |
Ознака як результат взаємодії генів. Практичні роботи 3. Складання схем схрещування. |
|
|||||||||||
37 |
Поняття про зчеплення генів і кросинговер. |
|
|||||||||||
38 |
Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю. |
|
|||||||||||
39 |
Форми мінливості. Лабораторні дослідження мінливості в рослин і тварин. |
|
|||||||||||
40 |
Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій. |
|
|||||||||||
41 |
Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Проект Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня) |
|
|||||||||||
42 |
Сучасні методи молекулярної генетики |
|
|||||||||||
43 |
Узагальнюючий урок з теми «Закономірності успадкування ознак» |
|
|||||||||||
Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7 год) |
|||||||||||||
44 |
Популяції живих організмів та їх основні характеристики. |
|
|
|
оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм; пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції; - популяцію як елементарну одиницю еволюції;- основні характеристики популяції;- елементарні фактори еволюції;- критерії виду; - способи видоутворення;- докази еволюції;- види природного добору;- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія); - етапи еволюції людини; - різноманіття організмів як результат еволюції;наводить приклади: - адаптації організмів до умов середовища;- викопних організмів різних геологічних епох |
висловлює судження:- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток еволюційного учення ( |
|||||||
45 |
Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін. |
|
|
||||||||||
46 |
Механізми видоутворення.
|
|
|
||||||||||
47 |
Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна. Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції. |
|
|
||||||||||
48 |
Еволюція людини. Етапи еволюції людини.
|
|
|
||||||||||
49 |
Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя
|
|
|
||||||||||
50 |
Узагальнюючий урок з теми «Еволюція органічного світу»
|
|
|
||||||||||
Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно, орієнтовно 4 год) |
|||||||||||||
51 |
Основи еволюційної філогенії та систематики.
|
|
|
: - ) |
називає: - таксономічні одиниці; - основні групи організмів |
робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;усвідомлює :- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини |
|||||||
52 |
Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. |
|
|
||||||||||
53 |
Огляд основних еукаріотичних таксонів
|
|
|
||||||||||
54 |
Неклітинні форми життя: віруси. |
|
|
||||||||||
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (орієнтовно 7 год) |
|||||||||||||
55 |
Екосистема. Різноманітність екосистем
|
|
|
|
називає: - методи дослідження процесів в екосистемах; - екологічні фактори; наводить приклади: - угруповань, екосистем; - пристосованості організмів до умов середовища; - ланцюгів живлення; пояснює: - структуру екосистем; - взаємодію організмів в екосистемах; - структуру ланцюгів живлення; - правило екологічної піраміди; - значення колообігу речовин у збереженні екосистем; - функціональні компоненти біосфери; - роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; порівнює: - природні та штучні екосистеми; - роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах |
робить висновок: - про цілісність і саморегуляцію живих систем; - про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський); формує громадянську позицію: - в галузі збереження довкілля |
|||||||
56 |
Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.
|
|
|||||||||||
57 |
Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.
|
|
|||||||||||
58 |
Стабільність екосистем та причини її порушення.
|
|
|||||||||||
59 |
Біосфера як цілісна система. . |
|
|||||||||||
60 |
Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища Проект (дослідницький) Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості |
|
|||||||||||
61 |
Узагальнення знань |
|
|||||||||||
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (орієнтовно 6 год) |
|
|
|
||||||||||
62 |
Введення в культуру рослин Одомашнення тварин.
|
|
|
|
оперує термінами: - біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми називає: - методи селекції; - завдання та основні напрями сучасної біотехнології; - методи сучасної біотехнології; - можливості діагностики спадкових хвороб людини; пояснює: - переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів; наводить приклади: - речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій; - речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії |
застосовує знання для оцінки: - можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлює судження: - щодо можливості використання генетично модифікованих організмів; - щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень |
|||||||
63 |
Поняття про селекцію. Методи селекції рослин Методи селекції тварин.
|
|
|||||||||||
64 |
Огляд традиційних біотехнологій.
|
|
|||||||||||
65 |
Основи генетичної та клітинної інженерії.
|
|
|||||||||||
66 |
Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.
|
|
|||||||||||
67 |
Генетично модифіковані організми
|
|
|||||||||||
68р |
Узагальнюючий урок з теми «Біологія як основа біотехнології та медицини» |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
69 |
Узагальнення Основні загальні властивості живих систем |
|
|
|
оперує термінами: - система |
робить висновок: - про єдність живих систем різних рівнів |
|||||||
70р |
Повторення вивченого |
|
|
||||||||||
Календарно-тематичне планування з біології
10 клас рівень стандарту
(52 год., 1,5 на тиждень, із них 5 год. – резервні)
Складено згідно Програми з біології ЗНЗ. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №826 від 14.07.2016)
№ п/п |
Дата уроку |
Скориг |
Зміст навчального матеріалу |
Вступ |
|||
|
|
|
Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками. Завдання сучасної біології. |
|
|
|
Методи біологічних досліджень. Рівні організації життя. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства. |
Розділ 1. Молекулярний рівень організації життя. Тема 1. Неорганічні речовини |
|||
|
|
|
Елементний склад живих організмів. Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи. |
|
|
|
Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: вода. |
|
|
|
Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: кисень,мінеральні солі. |
Тема 2. Органічні речовини |
|||
|
|
|
Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди). Л.р.№1 Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей |
|
|
|
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (амінокислоти , нуклеотиди) |
|
|
|
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: полісахариди |
|
|
|
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: білки. Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів. Л.р.№2 Визначення властивостей ферментів. |
|
|
|
Макромолекули: нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, функції. |
|
|
|
П. р. №1 Розв’язання елементарних вправ з транскрипції та реплікації.
|
|
|
|
Узагальнення знань. Єдність хімічного складу організмів. |
Розділ 2. Клітинний рівень організації життя. Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро.
|
|||
|
|
|
Загальний план будови клітини. Методи цитологічних досліджень. |
|
|
|
Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран (біомембран). Транспорт речовин через мембрани. |
|
|
|
Функції та особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої природи. |
|
|
|
Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Значення нуклеоїду клітин прокаріотів. |
|
|
|
Особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів. Лабораторна робота: № 3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.
|
|
|
|
Будова клітин |
Тема 2. Цитоплазма клітин. |
|||
|
|
|
Складники цитоплазми: цитозоль, цитоскелет, мембранні, немембранні органели, включення.
|
|
|
|
Будова і функції цитоскелету. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
|
|
|
|
Контрольна робота №1 |
|
|
|
Узагадьнення знань за семестр |
|
|
|
|
Тема 2. Цитоплазма клітин. (продовження) |
|||
|
|
|
Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білка. |
|
|
|
Синтез білка. П. р. №4 Розв’язування елементарних вправ з трансляції. |
|
|
|
Будова і функції одномембранних органел клітин (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі). |
|
|
|
Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання. |
|
|
|
Будова і функції двомембранних органел : пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу
|
Тема 3. Клітина як цілісна система |
|||
|
|
|
Функціонування клітини прокаріотів як цілісной системи. Поділ клітин прокаріотів.
|
|
|
|
Клітинний цикл еукаріотів . Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу. Л. р. №10 Будова хромосом. |
|
|
|
Мітоз. Л. р. №11 Мітотичний поділ клітин. |
|
|
|
Мейоз. |
|
|
|
Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін. |
|
|
|
Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення клітинної теорії Т.Шванна. |
|
|
|
Узагальнення знань. Цитоплазма клітин.. Клітина як цілісна система. |
Розділ 3. Організмовий рівень організації життя. Тема 1. Неклітинні форми життя |
|||
|
|
|
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. |
|
|
|
Роль вірусів у природі й житті людини. Пріони |
|
|
|
Профілактика ВІЛ- інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. |
Тема 2. Одноклітинні організми |
|||
|
|
|
Характеристика прокаріотів. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Роль бактерій у природі та в житті людини.
|
|
|
|
Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні одноклітинні організми. |
Тема 3.Багатоклітинні організми |
|||
|
|
|
Багатоклітинні організми без справжніх тканин. |
|
|
|
Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами. Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Гістотехнології. |
|
|
|
Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин тварин Л. р. №6.Будова тканин тваринного організму. |
|
|
|
Утворення, будова і функції тканин рослин, їх здатність до регенерації. Л. р. №7.Будова тканин рослинного організму. |
|
|
|
Органи багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
|
|
|
|
Контрольна робота №2 |
|
|
|
Узагальнення. Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Календарно-тематичне планування з біології
11 клас рівень стандарту
(52 год., 1,5 на тиждень, із них 4 год. – резервні)
Складено згідно Програми з біології ЗНЗ. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №826 від 14.07.2016)
№ п/п |
Дата уроку |
Скориг |
Зміст навчального матеріалу |
ТЕМА 4. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ |
|||
|
|
|
Нестатеве розмноження організмів. |
|
|
|
Статеве розмноження організмів. |
|
|
|
Будова і утворення статевих клітин. Л.Р№ 8. Будова статевих клітин. |
ТЕМА 5. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ |
|||
|
|
|
Основні поняття генетики. |
|
|
|
Методи генетичних досліджень. |
|
|
|
Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. |
|
|
|
Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. |
|
|
|
П.Р. № 1. Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування). |
|
|
|
Хромосомна теорія спадковості. |
|
|
|
Зчеплене успадкування. |
|
|
|
Узагальнення знань. Розмноження організмів. Закономірності спадковості |
ТЕМА 6. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ |
|||
|
|
|
Модифікаційна мінливість. Л.Р. № 9. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої. |
|
|
|
Комбінативна мінливість. |
|
|
|
Мутаційна мінливість. |
|
|
|
Види мутацій. Мутагени. |
ТЕМА 7. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА |
|||
|
|
|
Поняття про ген. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. |
|
|
|
Химерні та трансгенні організми. |
|
|
|
Генетичні основи селекції організмів. |
|
|
|
Генетичні основи селекції організмів. |
|
|
|
Основні напрямки сучасної біотехнології.
|
|
|
|
Узагальнення знань. Спадкова мінливість. Генотип цілісна система. |
|
|
|
Контрольна робота №1 |
|
|
|
Узагальнення знань . Підготовка до ЗНО з біології |
|
|
|
|
ТЕМА 8. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ |
|||
|
|
|
Запліднення. |
|
|
|
Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез. Л.Р. № 4. Ембріогенез хордових. |
|
|
|
Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: постембріональний розвиток. |
|
|
|
Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини та їх корекція. |
|
|
|
Життєвий цикл у рослин і тварин. |
|
|
|
Ембріотехнології. Клонування. Узагальнення знань. Індивідуальний розвиток організму |
РОЗДІЛ ІV. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ ПРИРОДИ. ТЕМА 1. ПОПУЛЯЦІЯ. ЕКОСИСТЕМА. БІОСФЕРА. |
|||
|
|
|
Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. |
|
|
|
Екологічні чинники. Біологічні адаптивні ритми організмів. Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. |
|
|
|
Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. |
|
|
|
Взаємодії організмів в екосистемах. Екскурсія. Різноманітність видів у природі (природничий музей/віртуальна екскурсія). |
|
|
|
Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем. |
|
|
|
Загальна характеристика біосфери. Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса. |
|
|
|
Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери. Узагальнення знань. Популяція.Екосистема. Біосфера |
РОЗДІЛ V. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ. ТЕМА 1. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ |
|||
|
|
|
Становлення еволюційних поглядів. Основні положення синтетичної гіпотези еволюції. |
|
|
|
Природний добір. |
|
|
|
Вид, видоутворення. Мікроеволюція. |
|
|
|
Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес. |
|
|
|
Сучасні уявлення про фактори еволюції. |
ТЕМА 2. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ |
|||
|
|
|
Гіпотези виникнення життя на Землі. Екскурсія. Історія розвитку життя на Землі (природничий музей/віртуальна екскурсія).
|
|
|
|
Еволюція одноклiтинних та багатоклітинних організмів.
|
|
|
|
Перiодизація еволюційних явищ. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем. |
|
|
|
Система органічного світу як відображення його історичного розвитку. |
|
|
|
Контрольна робота №2. |
|
|
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ КУРСУ Основні властивості живих систем. Можливості й перспективи застосування досягнень біології.
|
Календарно-тематичне планування з екології
11 клас рівень стандарту
(17 год. 0,5 год на тиждень)
Складено згідно навчальної програми для 11 класу ЗНЗ. Рівень стандарту, академічний рівень (2011)
№ п/п |
Дата уроку |
Скориг |
Зміст навчального матеріалу |
Екологія як наука про довкілля |
|||
|
|
|
Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля |
|
|
|
Структура сучасної екології та її місце в системі наук |
Природа і людина: системний підхід |
|||
|
|
|
Властивості складних систем. Біосфера, основні положення вчення В.Вернадського про біосферу. Еволюція уявлень про місце і роль природи у житті людини. Ноосфера |
|
|
|
Еволюція уявлень про місце людини у природі. Історичні етапи взаємодії суспільства і природи та їх екологічні особливості. Масштаби і наслідки антропогенного впливу на природне середовище на сучасному етапі. П.Р. «Аналіз особливостей історичних етапів взаємодії суспільства і природи» |
Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень
|
|||
|
|
|
Категорія «забруднення». Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища. Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми. П.Р. «Порівняння обсягів і структури забруднення міст України» |
|
|
|
Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень. Форми стійкості геосистем. Стійкість природних і антропогенізованих геосистем. |
Проблема деградації природних компонентів |
|||
|
|
|
Поняття «деградація природи». Основні причини деградації природних компонентів. Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних факторів. |
|
|
|
Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонента природи. Наслідки деградації природних компонентів. Категорія деградована геосистема. П.Р. «Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан грунтового покриву» |
Проблема зміни ланок коло обігу речовин та енергії |
|||
|
|
|
Колообіг речовин та енергії як основний системоутворюючий фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем. |
|
|
|
Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю. П.Р. «Аналіз схем коло обігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю» |
Проблема збалансованого природокористування |
|||
|
|
|
Категорія «збалансований розвиток», її еволюція. Найважливіші баланси у сфері природокористування. Досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання. Збалансованість між біологічною продуктивністю і споживанням біологічної продукції. |
|
|
|
Поняття «невиснаженого природокористування». Досягнення балансу між основними сферами господарської діяльності. П.Р. «Існуюча і оптимальна структура природокористування в Україні» |
Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть |
|||
|
|
|
Категорія «біорізноманіття». Генетичне видове і екосистемне біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. |
|
|
|
Природо заповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів. Уявлення про екомережі. Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття. П.Р «Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України» |
Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території |
|||
|
|
|
Категорія «оптимізація». Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території. ієрархія цілей організації. найвищий пріоритет природоохоронної та антропоекологічної функцій. |
|
|
|
Оптимізація «природного каркасу» території. Оптимальне співвідношення природних і господарських угідь. П.Р. «Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками» |
|
|
|
Обґрунтування територіальної структури природних угідь. Нормування антропогенних навантажень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
1