Загальна географія 6 клас
( 70 годин, 2 години на тиждень)
№ п/п |
Зміст навчального матеріалу |
Дата |
Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності учнів |
Наскрізні змістові лінії |
Примітка |
|
ВСТУП |
|
Знаннєвий компонент: називає об’єкти вивчення географії, складові географічної науки, основні джерела географічних знань та методи географічних досліджень. Діяльнісний компонент: добирає географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе; виконує спостереження за змінами у природі; складає перелік джерел географічної інформації, які є вдома. Ціннісний компонент: використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності; обґрунтовує на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини. |
Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює дбайливе ставлення до природи, дотримується правил безпечної поведінки в природі. Орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для з береження і захисту довкілля. Здоров’я і безпека Сприяє розвитку інтересу до географічних наук. Громадянська відповідальність Пояснює на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини, добираючи інформацію з різних джерел. Уміє дискутувати на тему «Що і навіщо вивчати сучасним географам, коли вже все на Землі відкрито?» |
|
|
Основні друковані та електронні джерела географічної інформації, їх значення. Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень. Дослідження Спостереження за змінами у природі. |
. |
|
||
|
РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю Тема 1. Уявлення про Землю у давнину Уявлення про форму Землі. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея. |
|
Знаннєвий компонент: називає особливості зображення Землі на картах у давнину. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі у давнину; зіставляє карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою; складає короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину (із залученням членів родини). Ціннісний компонент: оцінює внесок античних учених у становлення географії як науки. |
Громадянська відповідальність Формує необхідні моральні якості, відстоює свою позицію в дискусії, конструктивно спілкується.
Підприємливість та фінансова грамотність Вчиться спільно досягати мети. |
|
|
Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі Відкриття нових земель. Навколосвітні подорожі |
|
Знаннєвий компонент: називає відомих мореплавців та мандрівників (Марко Поло, Христофора Колумба, Фернана Магеллана), які здійснили видатні географічні відкриття в різні епохи. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі; простежує за картою маршрути мандрівників і дослідників. Ціннісний компонент: робить висновки про значення навколосвітніх подорожей для розширення знань про Землю |
|
|
|
Тема 3. Сучасні дослідження Дослідження Землі у ХХ і на початку ХХІ ст. Узагальнення та систематизація знань з теми «Розвиток географічних знань про Землю» |
|
Знаннєвий компонент: називає сучасні географічні дослідження. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі на сучасному етапі; аналізує інформацію про географічні дослідження у ХХ та на початку ХХІ ст.; порівнює дослідження Землі у сучасну добу з тими, що мали місце в більш ранні епохи; складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями. Ціннісний компонент: визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства |
Громадянська відповідальність Критично оцінює інформацію географічного змісту, визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства |
|
|
РОЗДІЛ ІІ. Земля на плані та карті Тема 1. Орієнтування на місцевості Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості. |
|
Знаннєвий компонент: називає різні способи орієнтування на місцевості; пояснює способи орієнтування на місцевості. Діяльнісний компонент: користується компасом для визначення сторін горизонту та азимуту; визначає азимут та напрямки на різні об’єкти на місцевості поблизу школи; складає схему маршруту руху; порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості; робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій |
Здоров’я і безпека Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під час подорожей і екскурсій. Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших
|
|
|
Поняття про азимут. Компас. |
|
|
||
|
Тема 2. Способи зображення Землі Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерофотознімках, космічних знімках, планах, картах. |
|
Знаннєвий компонент: називає способи зображення Землі, види масштабів, відмінності між планом і топографічним планом та картою, абсолютною і відносною висотою місцевості, об’єкти місцевості за планом та його умовні знаки; вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти; пояснює відмінності різних видів масштабу, особливості орієнтування плану місцевості. Діяльнісний компонент: визначає масштаб плану і карти, абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот;вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу; розв’язує задачі Ціннісний компонент: оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини
|
Здоров’я і безпека Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під час подорожей і екскурсій. Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших |
|
|
Масштаб та його види |
|
|
||
|
План, його основні ознаки. Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані. Складання плану місцевості. |
|
|
||
|
Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт. Географічні атласи. Практичне значення карт. |
|
|
||
|
Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та шкалою висот. |
|
|
||
|
Практична робота № 1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу, визначення відстаней, напрямків та абсолютних відносних висот на топографічному плані |
|
|
||
|
Тема 3. Географічні координати Градусна сітка на глобусі й географічній карті. |
|
|
||
|
Правила відліку географічної широти і географічної довготи. |
|
Знаннєвий компонент: називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота», координати свого населеного пункту; пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою. Діяльнісний компонент: користується градусною сіткою для визначення геогр.координат; визначає геог.координ. об`єктів, населених пунктів; порівнює географічну широту і довготу за градусними вимірами. Ціннісний компонент:оцінює практичне значення знань про географічні координати |
|
|
|
Географічні координати свого населеного пункту. |
|
|
||
|
Практична робота №2. Визначення географічних координат за географічною картою |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Земля на плані та карті». |
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ ІІІ. Оболонки Землі Тема 1. Літосфера Внутрішня будова Землі. Будова літосфери, її властивості. |
|
Знаннєвий компонент: називає внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «мінерали», «гірські породи», «корисні копалини», «рельєф», «рівнини», «гори», форми рельєфу своєї місцевості; наводить приклади і показує на карті літосферні плити, сейсмічні пояси, найбільші вулкани, різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу; знає правила поведінки під час землетрусу; наводить приклади магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід. Діяльнісний компонент: визначає абсолютну і відносну висоту рівнин і гір за шкалою висот; позначає на контурній карті: вулкани:Ключевська Сопка, Етна, Кракатау; гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди; рівнини:Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська низовина, Лаврентійська височина, Середньосибірське, Бразильське плоскогір’я; розрізняє магматичні, осадові й метаморфічні гірські породи; порівнює рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах. Ціннісний компонент: оцінює діяльність людини та її вплив на рельєф; висловлює судження щодо необхідності охорони унікальних форм рельєфу; пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні; аналізує причини і наслідки зовнішніх і внутрішніх процесів |
Здоров’я і безпека Аналізує ознаки наближення землетрусу, цунамі, виверження вулкану для власної безпеки та безпеки інших.
Громадянська відповідальність Характеризує систему попереджень та алгоритм поведінки під час прояву несприятливих природних явищ.
Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє переваги і недоліки господарювання людей у районах поширення вулканізму. Усвідомлює значення окремих видів корисних копалин для розвитку відповідних виробництв. Бере участь у дослідженні «Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель) моєї родини» |
|
|
Літосферні плити, наслідки їх переміщення |
|
|
||
|
Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси |
|
|
||
|
Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі Практична робота №3. (початок) Позначення на контурній карті вулканів суходолу |
|
|
||
|
Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні. |
|
|
||
|
Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у житі та діяльності людини. |
|
|
|
|
|
Основні форми рельєфу суходолу –рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу. Практична робота №3. (продовження) Позначення на контурній карті рівнин. |
|
|
||
|
Основні форми рельєфу суходолу – гори. Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі та найдовші гори світу. Практична робота №3. (закінчення). Позначення на контурній карті рівнин, гір. |
|
|
||
|
Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори Світового океану. |
|
|
||
|
Підсумкова контрольна робота |
|
|
||
|
Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона. Узагальнення і систематизація знань з теми «Літосфера». |
|
|
||
|
Тема 2. Атмосфера Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері. |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «погода», «клімат», «синоптична карта», елементи погоди, теплові пояси Землі, світові центри спостереження за погодою; наводить приклади хмар, різних за формою, прогнозів погоди, основних типів клімату; пояснює причини і наслідки зміни погоди і клімату. Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів; визначає показники температури повітря й атмосферного тиску та їх зміни з висотою, швидкість вітру, будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; користується термометром, барометром, гігрометром; порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей; аналізує зміни температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою; розв’язує задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою. Ціннісний компонент: оцінює вплив стану повітря на здоров”я людини; робить висновки про значення прогнозу погоди для життя і діяльності людини
|
Екологічна безпека та сталий розвиток Розмірковує про відповідальність людської діяльності за стан атмосфери.
Здоров’я і безпека Усвідомлює вплив стану повітря на здоров’я людини. Дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ.
Громадянська відповідальність Наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ і процесів |
|
|
Добовий і річний хід температури повітря, причини його коливання. Кліматична карта. Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря Практична робота №5 Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз |
|
|
||
|
Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску. |
|
|
||
|
Практичні роботи №4. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою |
|
|
||
|
Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість, їх визначення сучасними приладами й візуально. Утворення бризу. Практична робота №5 (продовження) |
|
|
||
|
Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни. |
|
|
||
|
Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність |
|
|
||
|
Опади, що випадають із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання. Карта розподілу опадів. Практична робота №5 (продовження) |
|
|
||
|
Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди |
|
|
||
|
Клімат та основні кліматотвірні чинники. Карта кліматичних поясів. Вплив людини на атмосферу. |
|
|
|
|
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Атмосфера». |
|
|
||
|
Тема 3. Гідросфера Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «океан», «море», «затока», «протока», «острів», «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води»; наводить приклади морів, заток, проток, островів, річок, озер, штучних водойм; пояснює причини і наслідки рухів води в Світовому океані, особливості живлення і режиму вод суходолу; знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі.
Діяльнісний компонент: визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою, глибини океанів і морів за шкалою глибин, залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату; розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, озера за походженням їхніх улоговин і стоком, типи боліт, покривні та гірські льодовики, штучні водойми, типи підземних вод; позначає на контурній карті назви: Ціннісний компонент: оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери |
Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює важливість охорони вод своєї місцевості і на планеті загалом.
Здоров’я і безпека Розуміє вплив якості води на життя і здоров’я людини. Дотримується правил безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху по болотистій місцевості.
Громадянська відповідальність Усвідомлює систему попереджень та алгоритм поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоходу, шторму, цунамі.
Підприємливість і фінансова грамотність Дотримується основних правил ощадного використання води в домашньому господарстві. Наводить приклади підприємницької діяльності на основі використання мінеральних, термальних вод своєї місцевості, природних та штучних водойм для відпочинку та оздоровлення |
|
|
Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані Практична робота №6. Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер |
|
|
||
|
Властивості вод Світового океану. |
|
|
||
|
Рухи води в Світовому океані. Багатства вод Світового океану. |
|
|
||
|
Життя в океанах і морях. |
|
|
||
|
Океан та людина. |
|
|
||
|
Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейни й найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади. Практична робота №6. (продовження) |
|
|
||
|
Живлення, водний режим і робота річок. |
|
|
|
|
|
Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Практична робота№6 Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер |
|
|
||
|
Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні водойми і водотоки: ставки, водосховища, канали. |
|
|
||
|
Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Багаторічна мерзлота |
|
|
||
|
Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води. |
|
|
||
|
Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу. |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Гідросфера». |
|
|
||
|
Тема 4. Біосфера та ґрунти Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі. |
|
Знаннєвий компонент: називає компоненти біосфери, суттєві ознаки понять «біосфера», «ґрунти», «рослинність», «тваринний світ», види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості; пояснює особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт, вплив людини на компоненти біосфери. Діяльнісний компонент: порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі. Ціннісний компонент: оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини; пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості |
ЕБСР Розуміє важливість збереження грунтів та різноманіття рослин і тварин. Здоров’я і безпека Оцінює загрози вживання отруйних грибів, рослин своєї місцевості, контактів із небезпечними тваринами. Громадянська відповідальність Презентує приклади власного досвіду зі збереження тварин.та рослин. світу своєї місцевості. ПФГ Наводить приклади фінан.надходжень до сімейного бюджету від використання власної земельної ділянки, рослин і тварин |
|
|
Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану |
|
|
||
|
Тема 5. Природні комплекси Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи. |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона», компоненти природного комплексу; наводить приклади природних комплексів у своїй місцевості; пояснює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери. Діяльнісний компонент: порівнює особливості основних природних зон Землі; дотримується правил безпеки і поведінки під час екскурсії. Ціннісний компонент: оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності Знаннєвий компонент:оцінити здобуті знання |
Екологічна безпека та сталий розвиток Розрізняє позитивні й негативні наслідки впливу людської діяльності на природні комплекси своєї місцевості. Виявляє порушення природної рівноваги та пропонує шляхи їх усунення.
Здоров’я і безпека Дотримується правил безпечної поведінки у природі під час екскурсії |
|
|
Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості |
|
|
||
|
Природні зони Землі, їх особливості. |
|
|
||
|
Практична робота (на вибір) № 7 а. Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом). 7 б. Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості |
|
|
||
|
Підсумкова контрольна робота |
|
|
||
|
РОЗДІЛ ІV. Планета людей Тема 1. Кількість і розміщення населення на Землі Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі, його густота. Найбільш заселені території земної кулі |
|
Знаннєвий компонент: називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси; вміє читати політичну карту.
Діяльнісний компонент: аналізує карти густоти населення та людських рас; показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України; характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті; Ціннісний компонент: усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу; висловлює судження про заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті; розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відході |
Громадянська відповідальність Усвідомлює важливість толерантного ставлення до представників інших рас і народів світу.
Екологічна безпека і сталий розвиток Презентація міні-проектів з утилізації побутових відходів |
|
|
Людські раси. Дослідження Миколи Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу. |
|
|
|
|
|
Тема 2. Держави світу Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу. Практична робота №8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частин світу та їх столиць. |
|
|
||
|
Тема 3. Вплив людини на природу Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської діяльності. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона. |
|
|
||
|
Дослідження Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Планета людей». |
|
|
||
|
Екскурсія |
|
|
|
|
|
Урок узагальнення знань з загальної географії |
|
|
|
|
|
Повторення |
|
|
|
|
Географія материків і океанів 7 клас
(70 годин, 2 години на тиждень)
№ п/п |
Зміст навчального матеріалу |
Дата |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Наскрізні змістові лінії |
Примітка |
|
ВСТУП. Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу |
|
Знаннєвий компонент: називає материки, частини світу, океани, різні види карт. Діяльнісний компонент:порівнює материки та океани за площею, карти за масштабом та просторовим охопленням; розрізняє в атласах картипоказує (знаходить) на картах різного масштабу материки, частини світу, океани. Ціннісний компонент: оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани |
Громадянська відповідальність Уміє пояснювати на конкретних прикладах та доводити практичне значення вивчення материків та океанів |
|
|
Джерела географічної інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням |
|
|
||
|
РОЗДІЛ І. Закономірності формування природи материків та океанів Тема 1. Форма і рухи Землі Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки |
|
Знаннєвий компонент: знає і уявляє форму Землі, дні рівнодення та сонцестояння; розуміє і наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі. Діяльнісний компонент: знаходить на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола; пояснює вплив форми Землі та її рухів на природу материків і океанів. Ціннісний компонент: добового і річного рухів Землі на життя людини |
Здоров’я і безпека Моделює оптимальний режим життя відповідного до добових і річних циклів (ритмів) |
|
|
Тема 2. Материки й океани — великі природні комплекси географічної оболонки Походження материків та океанічних западин унаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення. |
|
Знаннєвий компонент: знає і розуміє основні етапи розвитку геологічної історії Землі, наслідки руху літосферних плит, найбільші платформи та області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси; наводить приклади форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу найбільші літосферні плити, райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі й холодні поверхневі течії, природні зони; пояснює вплив повітряних мас на погодні умови Землі своєї місцевості; аналізує закономірності розміщення форм рельєфу на материках та океанах, причини виникнення океанічних течій розміщення природних комплексів на материках і в океанах, взаємодію і взаємовплив океанів і материків; Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; досліджує наслідки взаємодії Світового океану, атмосфери та суходолу |
Екологічна безпека та сталий розвиток Пояснює взаємозв’язки між природними компонентами у географічній оболонці, у тому числі — на прикладі своєї місцевості. |
|
|
Тектонічні структури: платформи та області складчастості.Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах. Практична робота №1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу. |
|
|
||
|
Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів |
|
|
||
|
Повітряні маси, їх властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас.. |
|
|
||
|
Кліматичні пояси і типи клімату Землі. Закономірності розподілу атмосферних опадів. |
|
|
||
|
Водні маси, їх властивості. Океанічні течії. |
|
|
||
|
Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і висотна (вертикальна) поясність. |
|
|
||
|
Дослідження Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Вступ. Материки й океани — великі природні комплекси географічної оболонки». |
|
|
||
|
РОЗДІЛ ІІ. Материки тропічних широт Тема 1. Африка Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Практична робота № 2. Визначення географічних координат крайніх точок і протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід. Практична робота № 3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки. |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, географічне розміщення типів клімату, внутрішніх вод, природних зон на материку; розуміє особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку країн.
Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка; аналізує закономірності розміщення форм рельєфу, кліматичних поясів, вод суходолу, природні зони, зональні типи ґрунтів; описує природу найвідоміших національних парків Африки; визначає типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами; визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка знаходить і показує на картах різного масштабу |
Екологічна безпека та сталий розвиток Презентує добірку матеріалів про один із прикладів порушення природної рівноваги на материку та шляхи її відновлення. Здоров’я і безпека Обґрунтовує вплив природних чинників на виникнення природних вогнищ Громадянська відповідальність Установлює залежність між рівнем соціального розвитку країн і станом природних комплексів. Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє важливість напрямків взаємозв’язків України та країн Африки |
|
|
Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Практична робота № 3.(продовження) |
|
|
||
|
Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота № 4. Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами |
|
|
||
|
Води суходолу. Використання водних ресурсів Практична робота № 3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки. |
|
річки: озера: ;водоспад пустелі: держави та їх столиці: Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; обґрунтовує вплив природних чинників на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій |
|
|
|
Природні зони, закономірності їх розміщення |
|
|
||
|
Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. |
|
|
||
|
Населення. Держави. Зв’язки України з державами Африканського континенту. |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Африка» |
|
|
||
|
Тема 2. Південна Америка Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Практична робота № 5. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів материка |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, географічне розміщення типів клімату, внутрішніх вод, природних зон на материку. Діяльнісний компонент: характеризує населення та його господарську діяльність у різних країнах материка;аналізує особливості розміщення корисних копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить і показує на картах різного масштабу: пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури й опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в Андах; визначає за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату. Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей |
Екологічна безпека та сталий розвиток Презентує добірку матеріалів про один із прикладів порушення природної рівноваги на материку та шляхи її відновлення. Здоров’я і безпека Обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (вулкан, землетрус) та їх вплив на життя людей. Громадянська відповідальність Установлює залежність між рівнем соціального розвитку країн і станом природних комплексів. Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє значення різних напрямків взаємозв’язків України та країн Південної Америки |
|
|
Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини. Практична робота № 5. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів материка |
|
|
||
|
Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Практична робота № 6.Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами. |
|
|
||
|
Води суходолу. Практична робота № 5. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів материка |
|
|
||
|
Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною. Дослідження Природні унікуми Південної Америки |
|
|
||
|
Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО |
|
|
||
|
Населення. Держави. Зв’язки України з державами Південної Америки. |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з «Південна Америка» |
|
|
|
|
|
Підсумкова контрольна робота |
|
|
|
|
|
Тема 3. Австралія. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Практична робота № 7. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів материка |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, географічне розміщення типів клімату, внутрішніх вод, природних зон на материку. Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу характеризує особливості географічного положення, головні риси населення та його господарської діяльності; порівнює географічне положення Австралії і Африки. Ціннісний компонент: пояснює вплив рельєфу і клімату на формування вод суходолу, унікальність органічного світу, особливості заселення Австралії;оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка |
Екологічна безпека та сталий розвиток Презентує добірку матеріалів про один із прикладів порушення природної рівноваги на материку та шляхи її відновлення.
Здоров’я і безпека Обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (лісові пожежі, посухи) та їх вплив на життя людей.
Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє значення різних на прямків взаємозв’язків Укра їни та Австралії |
|
|
Клімат. Води суходолу Практична робота № 7. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів материка Практична робота № 8. Визначення типів клімату за кліматичними діаграмами |
|
|
||
|
Унікальність рослинності і тваринного світу. Природні зони. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти Австралії, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО |
|
|
||
|
Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк. Україна і Австралія. |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Австралія» |
|
|
||
|
РОЗДІЛ ІІІ. Полярний материк планети Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду Географічне положення. Антарктида й Антарктика. Дослідження материка. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус материка |
|
Знаннєвий компонент: знає історію дослідження та освоєння материка , першовідкривачів материка Фадея Беллінсгаузена, Михайла Лазарєва, Роальда Амундсена, Роберта Скотта, країни, що беруть участь у сучасних дослідженнях; наводить приклади про значення міжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди Діяльнісний компонент: характеризує особливості географічного положення материка;позначає і показує на карті Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса. Ціннісний компонент оцінює роль України в дослідженні Антарктиди |
Екологічна безпека та сталий розвиток Дискутує щодо перспектив них напрямків розвитку окремих видів діяльності людини на материку
|
|
|
Тема 2. Природа материка Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка |
|
Знаннєвий компонент: знає та пояснює представників рослин і тварин світу Антарктики, особливості їх пристосування. Діяльнісний компонент: характеризує риси природи Антарктиди, Антарктики; характеризує особливості тектонічної будови, клімат;пояснює причини утворення суцільного покривного зледеніння, його вплив на природу материка. Ціннісний компонент обґрунтовує судження про вплив Антарктиди на природні особливості планети |
|
|
|
РОЗДІЛ ІV. Материки Північної півкулі Тема 1. Північна Америка Географічне положення. Історія відкриття та освоєння. Практична робота № 9. Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини. Практична робота № 9. Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, географічне розміщення типів клімату, внутрішніх вод, природних зон на материку. Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка;пояснює закономірності розміщення форм рельєфу, клімату, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і тварин, природних зон, впливу господарської діяльності людей на природу материка;аналізує особливості розміщення корисних копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини;знаходить і показує на картах різного масштабу: визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка; досліджує об’єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО Ціннісний компонент: обґрунтовує вплив географічного положення материка на його природу, особливості освоєння людиною; оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка; висловлює судження про економічний розвиток країн материка;робить висновок про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх вплив на життя людей |
Екологічна безпека та сталий розвиток Презентує добірку матеріалів про один із прикладів порушення природної рівноваги на материку та шляхи її відновлення. Здоров’я і безпека Обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх вплив на життя людей. Громадянська відповідальність Установлює залежність між рівнем соціального розвитку країн і станом природних комплексів. Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє важливсть різних напрямків взаємозв’язків між Україною та країнами Північної Америки |
|
|
Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. |
|
|
|
|
|
Води суходолу. Практична робота № 9. Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки |
|
|
||
|
Природні зони. Висотна поясність у горах. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. |
|
|
||
|
Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Дослідження Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО |
|
|
||
|
Населення. Держави. Україна і держави Північної Америки |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Антарктида. Північна Америка» |
|
|
||
|
Тема 2. Євразія Географічне положення. Поділ Євразії на дві частини світу. Практична робота № 10. Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, географічне розміщення типів клімату, внутрішніх вод, природних зон на материку. Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка;пояснює закономірності форм рельєфу, клімату, річок та озер, типів ґрунтів, типових рослин і тварин, природних зон материка;аналізує особливості розміщення корисних копалин на території материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить і показує на картах різного масштабу порівнює типи клімату в межах помірного поясу Євразії, висотні пояси в різних гірських системах; установлює причини різноманітності природи Євразії. Ціннісний компонент: висловлює судження щодо господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни за вибором; оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка |
|
|
|
Дослідження та освоєння материка. |
|
Екологічна безпека та сталий розвиток Презентує добірку матеріалів про один із прикладів порушення природної рівноваги на материку та шляхи її відновлення. Здоров’я і безпека Обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (цунамі, землетрус) та їх вплив на життя людей. Громадянська відповідальність Установлює залежність між рівнем соціального розвитку країн і станом природних комплексів.
Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє важливість різних напрямків взаємозв’язків між Україною та країнами Євразії |
|
|
|
Тектонічна будова |
|
|
||
|
Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні. Корисні копалини. Практична робота № 10. Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії |
|
|
||
|
Загальні риси клімату |
|
|
||
|
Кліматичні пояси і типи клімату. |
|
|
||
|
Практична робота № 11. Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм. |
|
|
||
|
Води суходолу. Практична робота № 10. Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії |
|
|
||
|
Природні зони. Зміни природи материка людиною |
|
|
||
|
Вертикальна поясність. Зміни природи материка людиною |
|
|
||
|
Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. |
|
|
||
|
Населення. |
|
|
||
|
Найбільші держави Європи та Азії.. Практична робота № 10 Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії |
|
|
||
|
Дослідження Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів |
|
|
|
|
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Євразія» |
|
|
||
|
РОЗДІЛ V. Океани Тема 1. Тихий океан Географічне положення. Острови в Тихому океані, їх походження і природні особливості Практична робота № 12. Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті (виконується поетапно під час вивчення кожного океану) |
|
Знаннєвий компонент: називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення Тихого океану;досліджує виникнення форм рельєфу, течій, островів; знаходить і показує на картах різного масштабу порівнює властивості водних мас різних частин Тихого океану. Ціннісний компонент: обґрунтовує зв'язок клімату океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій, своєрідність органічного світу; оцінює вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних територіях;робить висновок про механізм утворення цунамі та його вплив на життя людей |
Екологічна безпека та сталий розвиток Пропонує шляхи розв’язання екологічних проблем Світового океану.
Здоров’я і безпека Аналізує цінність і шкоду для здоров’я окремих видів морепродуктів. Підприємливість і фінансова грамотність Презентує власні розробки щодо раціонального використання ресурсів Світового океану |
|
|
Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків |
|
|
||
|
Тема 2. Атлантичний океан Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків Практична робота № 12. Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті |
|
Знаннєвий компонент: називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення Атлантичного океану;досліджує виникнення форм рельєфу дна, течій, поширення представників органічного світу; знаходить і показує на картах різного масштабу: порівнює переміщення океанічних течій у північній і південній частинах океану. Ціннісний компонент: висловлює судження про проблеми забруднення океану;оцінює вплив Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей |
|
|
|
Тема 3. Індійський океан Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей на прилеглих материках Практична робота № 12. Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті |
|
Знаннєвий компонент: називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення океану, його природні ресурси; досліджує виникнення форм рельєфу дна океану, течій, поширення представників органічного світу; знаходить і показує на картах різного масштабу: пояснює вплив океану на природу материків і життєдіяльність людей. Ціннісний компонент оцінює наслідки впливу людської діяльності на природу океану |
|
|
|
Тема 4. Північний Льодовитий океан Географічне положення Північного Льодовитого океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна. Клімат і води. Льодовий режим океану. Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків Практична робота № 12. Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті |
|
Знаннєвий компонент: знає історію освоєння океану; називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; Діяльнісний компонент:характеризує особливості географічного положення океану, особливості поширення крижаного покриву;досліджує виникнення форм рельєфу дна, поширення представників органічного світу. Ціннісний компонент:оцінює можливості використання природних ресурсів океану |
|
|
|
Підсумкова контрольна робота |
|
Знаннєвий компонент:оцінити здобуті знання |
|
|
|
РОЗДІЛ VI. Вплив людини на природу материків й океанів Тема 1. Використання природних багатств материків та океанів Природні багатства материків та океанів, їх основні види. Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти |
|
Знаннєвий компонент: знає і розуміє джерела забруднення навколишнього середовища, роль міжнародних організацій з охорони природи. Діяльнісний компонент: розрізняє основні види забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове; ; Ціннісний компонент: висловлює судження про шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів; оцінює роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні проблем взаємодії природи і суспільства |
Екологічна безпека та сталий розвиток Аналізує порушення природної рівноваги на прикладі природних комплексів своєї місцевості. Описує антропогенні ландшафти своєї місцевості. Розуміє та пропонує шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів
|
|
|
Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження. |
|
|
||
|
Дослідження Шляхи розв’язування екологічних проблем |
|
|
||
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Океани. Вплив людини на природу материків й океанів» |
|
|
||
|
Повторення |
|
|
|
|
|
Повторення |
|
|
|
|
ГЕОГРАФІЯ «УКРАЇНА У СВІТІ: ПРИРОДА, НАСЕЛЕННЯ», 8 КЛАС
(70 год. на рік, 2 години на тиждень)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Тема уроку |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
ВСТУП (2 год.) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
|
Знаннєвий компонент:називає об’єкти вивчення курсу; Діяльнісний компонент:характеризує методи досліджень фізичної та суспільної географії; розрізняє істотні ознаки понять «фізична географія» та «суспільна географія»;вміє користуватися джерелами географічної інформації. ціннісний компонент:Оцінює значення знань із фізичної та суспільної географії для себе і суспільства |
Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної географії України. Джерела географічної інформації |
Громадянська відповідальність Розуміє важливість знань з географії у розв’язанні актуальних проблем розвитку України
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади географічних досліджень території України у минулому і тепер; пояснює особливості сучасних географічних досліджень. Діяльнісний компонент: вміє користуватися джерелами географічної інформації. Ціннісний компонент:оцінює значення знань із фізичної та суспільної географії для себе і суспільства |
Географічні відомості про територію України в минулому. Дослідження Геродота, Г. Боплана, С. Рудницького. Сучасні географічні дослідження. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ І. Географічна карта та робота з нею |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 1.Географічна карта |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 |
|
Знаннєвий компонент:називає джерела географічної інформації, елементи карти; пояснює відмінності між різними картографічними проекціями. Діяльнісний компонент:характеризує методи і засоби отримання географічної інформації з загальногеографічних і тематичних карт; |
Зображення України в картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах. |
Екологічна безпека та сталий розвиток Розуміє важливість використання сучасних навігаційних систем для власної безпеки та безпеки інших.
Підприємливість і фінансова грамотність Уміє отримувати та аналізувати інформацію щодо природних і соціальних явищ та процесів із широкого кола джерел географічної інформації
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
4 |
|
Знаннєвий компонент: називає джерела географічної інформації, елементи карти; пояснює відмінності між різними видами карт Діяльнісний компонент:розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначення;вміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;застосовує сучасні навігаційні системи на практиці. |
Класифікація карт. Навчальні карти й атласи. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
5 |
|
Діяльнісний компонент: характеризує методи і засоби отримання географічної інформації з загальногеографічних і тематичних карт; вміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;застосовує сучасні навігаційні системи на практиці. Ціннісний компонент:оцінює значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини |
Національний атлас України, електронні карти. Картографічні Інтернет-джерела. Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 2. Топографічні карти |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
|
Знаннєвий компонент:називає елементи топографічної карти; пояснює особливості читання топографічної карти. Діяльнісний компонент: читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту; характеризує методи і засоби отримання інформації з топографічних карт; Ціннісний компонент: оцінює значення топографічних карт у побуті та господарській діяльності |
Читання топографічних карт. Вимоги до складання топографічних карт. Практичне використання топографічних карт. Плани міст, схеми руху транспорту Дослідження Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обґрунтування |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
7 |
|
Діяльнісний компонент: читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту; визначаєоб’єкти, напрямки, відстані, географічні, прямокутні координати.застосовує отримані знання в орієнтуванні на місцевості з допомогою топографічної карти, плану, схеми. Ціннісний компонент: оцінює значення топографічних карт у побуті та господарській діяльності |
Практична робота № 1 (початок). Визначення географічних і прямокутних координат за топографічною картою |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
8 |
|
Практична робота № 1 (закінчення) Визначення напрямків, відстаней, площ, висот точок за топографічною картою |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ ІІ. Географічний простір України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 |
|
Знаннєвий компонент:називає істотні ознаки політичної карти; пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія». |
Політична карта світу, її елементи. |
Громадянська відповідальність Розуміє вплив географічного положення країни на її соціально – економічний розвиток
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
10 |
|
Знаннєвий компонент:називає, складники державної території; Діяльнісний компонент:характеризує географічне положення України;розрізняє фізико-, економіко-, політико-географічне положення держави; показує на карті суходільні і морські кордони: суходіл і територіальні води, крайні точки України, країни-сусіди України; географічні центри України; географічний центр Європи в Україні. визначає за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах. Ціннісний компонент: обґрунтовує вплив значення географічного положення України в Європі та світі на економічні та політичні процеси в середині держави; оцінює політико-географічне положення держав та географічне положення України |
Географічне положення. Державна територія України. Державні кордони, розміри території, крайні точки, географічні центри країни та Європи. Фізико-географічне положення Практична робота № 2 Позначення на контурній карті кордонів і назв сусідніх держав, крайніх точок, географічних центрів України та Європи; визначення координат точок, протяжності території країни в градусах і кілометрах |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
11 |
|
Економіко-географічне та політико-географічне положення України. Дослідження Порівняльна оцінка географічного розміщення України з країнами світу (2–3 на вибір) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 2. Формування території України. Адміністративно-територіальний устрій України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 |
|
Знаннєвий компонент: називає адміністративно-територіальні одиниці України; пояснює особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України; Діяльнісний компонент:аналізує зміни територіальних кордонів України з ХХ ст.; прогнозує економічні та соціальні наслідки змін адміністративно-територіального устрою України;показує на карті одиниці адміністративно-територіального устрою України Ціннісний компонент:оцінює значення знань про адміністративно-територіальний устрій держави |
Територіальні зміни меж України з ХХ ст. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою, його проблеми та шляхи вдосконалення на різни територіальних рівнях |
Громадянська відповідальність Усвідомлює роль кордонів для безпеки держави |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 3. Україна на карті годинних поясів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 |
|
Знаннєвий компонент: називає різні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку; наводить приклади регулювання часу в країнах світу; пояснює відмінність між поняттями «місцевий час», «поясний час». Діяльнісний компонент:характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу;аналізує карту годинних поясів Землі;визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні.Ціннісний компонент: обґрунтовує вплив літнього часу на господарську діяльність та здоров’я людини |
Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу. Час в Україні. Дослідження Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них порівняно з київським |
Здоров’я і безпека Усвідомлює вплив зміни годинних поясів на здоров’я людини та безпеку.
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
14 |
|
Діяльнісний компонент: аналізує карту годинних поясів Землі; показує на карті лінію зміни дат; визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні. Ціннісний компонент:оцінює значення знань про систему відліку часу |
Практична робота № 3. Аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
15 |
|
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Вступ, розділів «Географічна карта та робота з нею», «Географічний простір України» |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 |
|
Знаннєвий компонент: називає форми земної поверхні; Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу: низовини: Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська, Поліська; височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська (г. Берда); гори: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські (г. Роман-Кош); аналізує поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою;
Ціннісний компонент: обґрунтовує необхідність раціонального використання природних ресурсів; оцінює вплив людини на рельєф, наслідки видобування корисних копалин та необхідність охорони надр; встановлює взаємозв`язки між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою територі |
Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня». Особливості рельєфу своєї місцевостіПрактична робота № 4 (початок). Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України |
Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює цілісність природи і взаємозв’язок її об’єктів і явищ. Наводить приклади та робить висновки щодо необхідності утилізації і переробки відходів.
Здоров’я і безпека Знає поширення по території країни негативних процесів, пов’язаних з рельєфом, тектонічною і геологічною будовою (зсуви, землетруси, карсти, обвали). Дотримується правил поводження під час землетрусів.
Громадянська відповідальність Розуміє необхідність раціонального використання мінеральних ресурсів.
Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє значення корисних копалин для різних видів господарської діяльності людини
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
17 |
|
|
Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
18 |
|
Діяльнісний компонент: пояснює вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу. аналізує поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою;
|
Геологічна будова. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини. Практична робота №4 (продовження). Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
19 |
|
Знаннєвий компонент:формулює визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості». Діяльнісний компонент:Знаходить і показує на картах різного масштабу: тектонічні структури: Східноєвропейська платформа, Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Скіфська платформа, Донецька складчаста область, Карпатська і Кримська складчасті системи; Ціннісний компонент:встановлює взаємозв`язки між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території |
Карта «Тектонічна будова». Основні тектонічні структури. Зв'язок рельєфу з тектонічними структурами. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
20 |
|
Ціннісний компонент: обґрунтовує необхідність раціонального використання природних ресурсів; оцінює вплив людини на рельєф; |
Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
21 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади корисних копалин щодо їх використання; Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу: басейни і родовища корисних копалин: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні райони, Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький залізорудний район, Придніпровський марганцеворудний басейн, Іршанське родовище титанових руд, Артемівське, Слов’янське родовища кам’яної солі, Заваллівське родовище графіту;
басейни і родовища корисних копалин, аналізує поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою; Ціннісний компонент: обґрунтовує необхідність раціонального використання природних ресурсів;встановлює взаємозв`язки між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території |
Корисні копалини України. Класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Діючі та перспективні басейни й райони видобутки вугілля, нафти, газу, «сланцевого газу», торфу, горючих сланців Практична робота № 4 (продовження). |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
22 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади корисних копалин щодо їх використання; Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу: басейни і родовища корисних копалин: аналізує поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою; Ціннісний компонент: обґрунтовує необхідність раціонального використання природних ресурсів; оцінює вплив людини на рельєф, наслідки видобування корисних копалин та необхідність охорони надр; встановлює взаємозв`язки між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території |
Рудні та нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобутку. Мінеральні води та грязі. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів. Практична робота № 4 (закінчення |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
23 |
|
Знаннєвий компонент: називає основні кліматотвірні чинники, кліматичні показники; пояснює дію кліматотвірних чинників. Діяльнісний компонент: характеризує особливості розподілу сонячної енергії; визначаєза кліматичною картою |
Кліматотвірні чинники (сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня) та їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії в атмосфері і на земній поверхні. |
Екологічна безпека та сталий розвиток Розуміє необхідність охорони атмосферного повітря, залежність його стану від різних видів діяльності людини.
Здоров’я і безпека Розуміє наслідки погодних умов на самопочуття та здоров’я людини. Усвідомлює вплив погодно-кліматичних явищ на безпеку людини. Підприємливість і фінансова грамотність Наводить приклади можливості використання кліматичних ресурсів у різних сферах господарської діяльності в Україні та у побуті .
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
24 |
|
Знаннєвий компонент: формулює поняття ««атмосферний фронт», «циклон», «антициклон»; пояснює дію кліматотвірних чинників. Діяльнісний компонент: характеризує напрямки руху атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів, |
Властивості повітряних мас, що впливають на територію України. Атмосферні фронти, циклони та антициклони. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
25 |
|
Знаннєвий компонент: називає основні кліматичні показники; формулює поняття «погода», «клімат» пояснює дію кліматотвірних чинників. Діяльнісний компонент: характеризує річний розподіл кліматичних показників у межах України; визначає за кліматичною картою особливості розподілу температури, повітря та опадів; |
Кліматичні показники: температура, вологість повітря, опади, коефіцієнт зволоження та їх розподіл в Україні. Річний та сезонний хід кліматичних показників. Кліматична карта Практична робота № 5. Визначення вологості повітря за заданими показниками |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
26 |
|
Діяльнісний компонент: порівнює кліматичні умови своєї місцевості з іншими регіонами та їх вплив на сільське господарство; аналізує погодні особливості різних регіонів України за допомогою інтернет- ресурсів. Ціннісний компонент: робить висновки про значення прогнозу погоди для життєдіяльності людей; оцінює можливість використання кліматичних ресурсів у різних сферах господарської діяльності в Україні та у побуті |
Регіональні відмінності клімату. Кліматичні ресурси. Сезонні погодні умови і явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища. Метеорологічна служба. Прогноз погоди за даними синоптичної карти, народними прикметами. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров'я і господарську діяльність людини. Охорона атмосферного повітря. Кліматичні особливості своєї місцевості. Практична робота № 6. Встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт та кліматичних діаграм Дослідження Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
27 |
|
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси» та «Клімат і кліматичні ресурси» |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 3. Води суходолу і водні ресурси |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28 |
|
Знаннєвий компонент: називає складові частини вод суходолу в межах України; формулює визначення понять «річка», «озеро», «болото», «підземні води», «меандри», «тераси», «водний режим», «річковий стік», «витрата води «твердий стік», «падіння річки», «похил річки»; пояснює особливості живлення та водного режиму річок, озер. Діяльнісний компонент: визначає падіння та похил річки; |
Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Будова річкової долини. Вплив рельєфу на річки. Характер течії. Падіння, похил річки. Вплив клімату на формування річкової системи. Річковий стік, витрати води. Живлення і режим річок, густота річкової мережі. |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює необхідність ощадного використання та охорони водних ресурсів України.
Здоров’я і безпека Розуміє вплив стану якості водних ресурсів на здоров’я людини. Усвідомлює значення водних ресурсів для створення сприятливого середовища життя.
Громадянська відповідальність Робить висновки щодо необхідності заходів із охорони водних ресурсів України і своєї місцевості.
Підприємливість і фінансова грамотність Усвідомлює необхідність раціонального використання води у побуті, заощадження витрат в сім’ї |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
29 |
|
Діяльнісний компонент: Знаходить та показує на картах різного масштабу: річкові системи: Дніпра, Сіверського Донця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Західного Бугу; визначає падіння та похил річки; характеризує водні об’єкти України, порівнює гідрографічні особливості водних об’єктів; |
Основні річкові басейни та системи. Практична робота № 7 (початок) позначення на контурній карті найбільших річок |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
30 |
|
Знаннєвий компонент: формулюєвизначення понять «озеро», пояснює особливості живлення та водного режиму озер. Діяльнісний компонент:Знаходить та показує на картах різного масштабу: порівнює гідрографічні особливості водних об’єктів |
Озера, їх типи. Практична робота № 7 (продовження |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
31 |
|
Знаннєвий компонент: Формулює визначення понять «болото», «підземні води», «водосховище», «канал», Діяльнісний компонент:Знаходить та показує на картах різного масштабу: характеризує водні об’єкти України; порівнює гідрографічні особливості водних об’єктів; |
Болота, їх типи і поширення, причини заболочення. Водосховища та канали. Підземні води. Основні артезіанські басейни України. Практична робота № 7 (закінчення |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
32 |
|
Діяльнісний компонент: характеризує шляхи раціонального використання водних ресурсів; аналізує можливості використання водних ресурсів. Ціннісний компонент: усвідомлює необхідність охорони водних ресурсів України; оцінює наявні водні ресурси своєї місцевості |
Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 4. Ґрунти та ґрунтові ресурси. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
33 |
|
Знаннєвий компонент:називає основні чинники ґрунтоутворення та типи ґрунтів;пояснює умови ґрунтоутворення, Ціннісний компонент:визначає вплив родючості ґрунтів на сільськогосподарську діяльність;оцінює заходи з підвищення родючості та охорони ґрунтів |
Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість. Дослідження В. Докучаєва Дослідження Вплив людини на родючість ґрунтів своєї місцевості |
Громадянська відповідальність Знає і розуміє необхідність раціонального використання й охорони ґрунтів. Підприємливість та фінансова грамотність Вміє отримати прибуток з використання власної земельної ділянки. Визначає залежність напрямку сільськогосподарської діяльності від типу ґрунту |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
34 |
|
Знаннєвий компонент:називає типи ґрунтів;пояснює особливості поширення ґрунтів. Діяльнісний компонент:характеризує ґрунтові ресурси України;аналізує карту ґрунтів України. Ціннісний компонент:робить висновки щодо закономірностей поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах; визначає вплив родючості ґрунтів на сільськогосподарську діяльність; |
Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення.. Карта «Ґрунти». Ґрунтові ресурси України. Ґрунти своєї місцевості. Зміни ґрунтів в результаті господарської діяльності. Заходи з раціонального використання і охорони ґрунтових ресурсів Практична робота № 8. Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 5. Рослинність |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
35 |
|
Знаннєвий компонент: називає видовий склад рослинності; наводить приклади рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, ендемічних і зникаючих видів рослин. Діяльнісний компонент: характеризує основні типи рослинного покриву України; розпізнає рослини, що занесені до Червоної книги України; аналізує карту рослинності України, вплив господарської діяльності людини на рослинний покрив; Ціннісний компонент:робить висновки щодо закономірностей поширення основних типів рослинності в Україні; оцінює стан рослинних ресурсів, їх роль у господарській діяльності, можливості використання в різних регіонах України;
|
Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Рослинні угруповання. Червона та Зелена книги України. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. Рослинність своєї місцевості. |
ЕБСГ, ЗБ, ГВ |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 6. Тваринний світ України. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
36 |
|
Знаннєвий компонент:називає видовий склад тваринного світу; наводить приклади акліматизації та реакліматизації тварин. Діяльнісний компонент:характеризує фауністичний склад лісів, луків, степів, боліт, водойм; розпізнає тварин, які занесені до Червоної книги України; аналізує карту тваринного світу України. Ціннісний компонент:робить висновки щодо закономірностей поширення основних видів тварин в Україні; оцінює стан тваринних ресурсів, їх роль у господарській діяльності людини;усвідомлює наслідки впливу людської діяльності на тваринний світ України і своєї місцевості |
Різноманітність тваринного світу. Закономірності поширення тваринного світу в Україні. Тварини, занесені до Червоної книги України. Вплив людини на тваринний світ. Тваринні ресурси України, заходи з їх відтворення і охорони. Тваринний світ своєї місцевості. |
Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює необхідність збереження рослин і тварин та їх угрупувань.
Здоров’я і безпека Усвідомлює необхідність використання деяких властивостей рослин для зміцнення та профілактики здоров’я.
Громадянська відповідальність Сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який: - розуміє необхідність раціонального використання рослинних і тваринних ресурсів; - усвідомлює наслідки впливу господарської діяльності людини на тваринний світ України та своєї місцевості |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
37 |
|
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Води суходолу і водні ресурси Ґрунти та ґрунтові ресурси. Рослинність. Тваринний світ України» |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 7. Ландшафти України. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
38 |
|
Знаннєвий компонент: називає чинники формування природних ландшафтів пояснює на конкретних прикладах особливості взаємодії компонентів природи у ландшафті. Діяльнісний компонент:аналізує карту ландшафтів, |
Ландшафт як просторово-цілісна система. Карта «Ландшафти». Дослідження Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання. |
Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, Україні.
Здоров’я і безпека Усвідомлює необхідність дбайливого ставлення до довкілля (навколишнього середовища) як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини. Дотримується правил безпечної поведінки в природі.
Громадянська відповідальність Виявляє готовність до розв’язання проблем, пов’язаних із станом довкілля.
Підприємливість і фінансова грамотність Розуміє рекреаційне значення природних комплексів |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
39 |
|
Діяльнісний компонент: аналізує карту ландшафтів, співвідношення природних та антропогенних ландшафтів у своїй місцевості. Ціннісний компонент: прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів; |
Районування природних ландшафтів, їх відображення на картах. Антропогенні ландшафти. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
40 |
|
Знаннєвий компонент: називає природні країни, природні зони; Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різних масштабів природні зони, характеризує рівнинні лісові, ландшафти Ціннісний компонент: прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів;висловлює судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів |
Рівнинні ландшафти, їх різноманітність. Природні зони України: мішані ліси. Використання та охорона рівнинних ландшафтів |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
41 |
|
Знаннєвий компонент: називає природні країни, природні зони; Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різних масштабів природні зони, характеризує рівнинні лісові ландшафти Ціннісний компонент: прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів; висловлює судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів |
Зона широколистяних лісів. Використання та охорона рівнинних ландшафтів |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
42 |
|
Знаннєвий компонент:називає природні країни, природні зони; Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різних масштабів природні зони, характеризує рівнинні лісостепові ландшафти Ціннісний компонент: прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів;висловлює судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів |
Лісостепова зона. Використання та охорона рівнинних ландшафтів |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
43 |
|
Знаннєвий компонент: називає природні країни, природні зони; Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різних масштабів природні зони, характеризує рівнинні степові ландшафти Ціннісний компонент: прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів; висловлює судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів |
Степова зона. Використання та охорона рівнинних ландшафтів Практична робота № 9. Складання порівняльної характеристики природних зон України (за вибором |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
44 |
|
Знаннєвий компонент:називає природні країни, природні зони; Діяльнісний компонент:Знаходить і показує на картах різних масштабів гірські країни характеризує гірські ландшафти, Ціннісний компонент: прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів; висловлює судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів |
Гірські ландшафти Українських Карпат особливості їх зміни з висотою, використання та охорона Дослідження Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
45 |
|
Гірські ландшафти Кримських гір особливості їх зміни з висотою, використання та охорона |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
46 |
|
Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різних масштабів прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів; висловлює судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів |
Природні умови і ресурси Чорного моря. Проблеми раціонального використання |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
47 |
|
Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різних масштабів Азовське море; півострови Керченський, косу Арабатська Стрілка, Каркінітську затоку, Керченську протоку; характеризує природні комплекси морів; Ціннісний компонент: прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів; висловлює судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів |
Природні умови у ресурси Азовського моря. Проблеми раціонального використання |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 8. Природокористування |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
48 |
|
Знаннєвий компонент: називає складники природно-ресурсного потенціалу України, види забруднень довкілля;пояснює сутність понять «екологічна ситуація», «моніторинг навколишнього середовища», « Діяльнісний компонент: характеризує сучасну екологічну ситуацію в Україні; аналізує природно-ресурсний потенціал у різних регіонах України, аспекти раціонального природокористування, вплив екологічної ситуації на здоров’я населення; дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі. Ціннісний компонент: оцінює наслідки використання й охорони природних умов та природних ресурсів України; оцінює вплив екологічної ситуації на здоров’я населення |
Використання природно ресурсного потенціалу Україну. Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення України. Моніторинг навколишнього середовища. Дослідження (на вибір) Вплив компонентів природи на здоров я людини. |
Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій. Характеризує сучасну екологічну ситуацію в Україні та своєї місцевості. Здоров’я і безпека Оцінює вплив екологічної ситуації на здоров"я населення. Дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі.
Підприємливість і фінансова грамотність Оцінює природно-ресурсний потенціал своєї місцевості для організації туристичної діяльності |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
49 |
|
Природокористування в умовах сталого розвитку. Дослідження Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
50 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади об’єктів природно-заповідного фонду України; пояснює сутність понять «заповідник», «національний парк». Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різних масштабів: біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський; природні заповідники: Карадазький, Український степовий, Медобори, Канівський, Поліський; національні природні парки: Карпатський, Шацький, Синевір, Подільські Товтри; регіональний ландшафтний парк «Меотида»; характеризує сучасну екологічну ситуацію в Україні; визначає об’єкти природно-заповідного фонду своєї місцевості; дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі. Ціннісний компонент: оцінює переваги створення національної екологічної мережі, наслідки використання й охорони природних умов та природних ресурсів України; усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій; оцінює вплив екологічної ситуації на здоров’я населення |
Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа. Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Природно-заповідні об’єкти своєї місцевості Практична робота № 10. Позначення на контурній карті об’єктів природно заповідного фонду України |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
51 |
|
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Ландшафти України. Природокористування» |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ IV. Населення України та світу |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 1. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення світу та України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
52 |
|
Знаннєвий компонент: називає кількість населення світу та в Україні; найбільші країни за кількістю населення;розуміє поняття «демографічний вибух», «демографічна криза», Діяльнісний компонент: показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю населення; Ціннісний компонент: оцінює важливість знань про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн світу; |
Кількість населення в світі та Україні. Зміна кількості населення в світі та Україні. Дослідження П.Чубинського. |
Здоров’я і безпека Усвідомлює необхідність здорового способу життя та його вплив на репродуктивне здоров’я.
Громадянська відповідальність Оцінює поняття рівності та розмаїття народів, явища дискримінації та гендерної нерівності у суспільстві
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
53 |
|
Знаннєвий компонент: розуміє поняття «природний рух населення», «природній приріст населення», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика», «еміграція», «імміграція»; пояснює демографічну ситуацію Діяльнісний компонент: визначає показники народжуваності, смертності, природного й механічного руху, населення країни (регіону); показує на картіі називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшим і найменшим природним приростом; Ціннісний компонент: оцінює важливість знань про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн світу; усвідомлює необхідність дотримання здорового способу життя |
Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції. Регіональні відмінності демографічних процесів. Демографічна політика |
Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією.
Громадянська відповідальність Оцінює і пояснює вплив природних, демографічних та соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
54 |
|
Знаннєвий компонент: розуміє поняття «еміграція», «імміграція»; Діяльнісний компонент:визначає показники механічного руху; показує на карті і називає країни з найбільш численною українською діаспорою; характеризує механічний рух населення в Україні. Ціннісний компонент:усвідомлює необхідність дотримання здорового способу життя |
Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків в світі та Україні. Українська діаспора. Міграційна політика. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
55 |
|
Діяльнісний компонент: визначає частки жінок і чоловіків, окремих вікових груп у структурі населення країни (регіону); аналізує статево-вікові піраміди України та країн світу (на вибір); Ціннісний компонент: оцінює важливість знань про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн світу; усвідомлює необхідність дотримання здорового способу життя |
Статевовіковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення. Практична робота № 11. Аналіз статевовікових пірамід України та окремих країн світу |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 2.Розселення |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
56 |
|
Знаннєвий компонент: називає середній показник густоти населення в Україні та визначає найбільш (найменш) густозаселені країни світу; Діяльнісний компонент:показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою густотою населення; знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує особливості розселення населення в світі й окремих країнах, Україні та окремих її областях; Ціннісний компонент:оцінює важливість знань про особливості розселення населення;оцінює і пояснює вплив природних, демографічних і соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення |
Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення у світі й Україні. |
ЕБСР, ГВ |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
57 |
|
Діяльнісний компонент: показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні найбільші міста в Україні; розрізняєміські і сільські населені пункти, типи міст за людністю і функціями, місто, Ціннісний компонент: оцінює важливість знань про особливості розселення населення; усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією |
Міські і сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
58 |
|
Знаннєвий компонент: розуміє поняття «урбанізація», «субурбанізація», «агломерація», «мегалополіс», «мегаполіс». Діяльнісний компонент: визначає показники урбанізованості території; показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшим і найменшим рівнем урбанізації, найбільші агломерації, світові міста Ціннісний компонент: оцінює важливість знань про особливості розселення населення; усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією;оцінює і пояснює вплив природних, демографічних і соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення |
Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 3. Етнічний склад населення |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
59 |
|
Знаннєвий компонент:називає найпоширеніші мовні сім'ї; розуміє поняття «раса», «нація», «етнос», «народ», «мовна сім’я». Діяльнісний компонент:показує на карті і називає однонаціональні й багатонаціональні країни; знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує етнічний склад населення України й окремих країн. Ціннісний компонент: усвідомлює важливість толерантного ставлення до представників інших рас, національностей. |
Етноси. Найпоширеніші мовні сім`ї. однонаціональні та багатонаціональні країни |
Громадянська відповідальність Усвідомлює причетність до національної культури України, Усвідомлює проблеми, які виникають, коли суспільства з різними цінностями та переконаннями намагаються жити разом у мирі. Розуміє необхідність толерантного ставлення до інших релігій та етнічних груп.
Підприємливість і фінансова грамотність Усвідомлює важливість знань іноземної мови, культури інших народів для спілкування, розширення зав’язків, створення спільних проектів |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
60 |
|
Діяльнісний компонент:характеризує національний склад населення України за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів; порівнює етнічний склад населення регіонів України; показує на карті і називає райони розселення національних меншин в Україні; Ціннісний компонент:усвідомлює важливість толерантного ставлення до представників інших рас, національностей. |
Національний склад України: особливості та регіональні відмінності. Національні меншини та етнічні групи, основні райони розселення |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 4.Релігійний склад населення |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
61 |
|
Знаннєвий компонент:називає світові релігії; розуміє поняття «світова релігія»; Діяльнісний компонент:показує на карті і називає регіони домінування світових релігій; знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує релігійний склад населення світу, окремих країн, України та її областей; Ціннісний компонент:оцінює важливість толерантного ставлення до представників інших релігійних громад |
Релігія як явище культури. Світові релігії. Найпоширеніші релігійні конфесії в Україні |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 5. Зайнятість населення в світі й Україні |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
62 |
|
Знаннєвий компонент:називає кількість трудових ресурсів в Україні;розуміє поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення», Діяльнісний компонент:показує на картіі називає області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю трудових ресурсів; Ціннісний компонент:усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення для соціально-економічного розвитку країни |
Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічне активне населення |
Підприємливість і фінансова грамотність Усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення для соціально-економічного розвитку країни.
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
63 |
|
Знаннєвий компонент:розуміє поняття «зайнятість населення»; пояснює причини безробіття. Діяльнісний компонент:визначає показники безробіття; знаходить у різних джерелах інформацію про проблеми зайнятості населення світу, окремих країн, України та її областей; Ціннісний компонент:усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення для соціально-економічного розвитку країни |
Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
64 |
|
|
Контрольна робота з розділу «Населення України та світу» |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
65 |
|
|
Підсумкова контрольна робота |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ V. Природа й населення свого адміністративного регіону |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
66 |
|
Діяльнісний компонент: характеризує адміністративної області своєї місцевості |
Тема 1. Географічне положення,адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Рівненської області |
Екологічна безпека та сталий розвиток Висловлює судження щодо важливості заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення.
Підприємливість і фінансова грамотність Обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Знаннєвий компонент: пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, Діяльнісний компонент: характеризує рельєф і геологічну будову, клімат, поверхневі й підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ, ландшафти, Знаннєвий компонент: пояснює вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і своїй місцевості. Діяльнісний компонент: аналізує використання природних ресурсів, екологічні наслідки природокористування. Ціннісний компонент: висловлює судження щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення; |
Тема 2. Природа Рівненської області. Особливості природних умов і ресурсів. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду Дослідження (екскурсія) Ознайомлення з об’єктами природи своєї місцевості |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
67 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
68 |
|
Знаннєвий компонент:пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і своїй місцевості. Діяльнісний компонент:характеризує населення, адміністративної області своєї місцевості; Ціннісний компонент:висловлює судження щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення; |
Тема 3. Населення Рівненської області. Кількість та структура населення. Етнічний склад. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
69 |
|
Ціннісний компонент: обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні |
Особливості зайнятості населення |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
70 |
|
|
Підсумковий урок |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
ГЕОГРАФІЯ «УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО» 9 КЛАС
(52 години, 1,5 години на тиждень)
Географія: регіони та країни
10 клас (рівень стандарту)
(52 год, 1,5 год на тиждень)
№ з/п |
Зміст навчального матеріалу |
Дата |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Наскрізні змістовні лінії |
Примітка
|
|
Вступ Що вивчає курс «Географія: регіони і країни». Регіони світу (за класифікацією ООН). Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу. Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства у сучасному світі. |
|
|
|
|
|
Джерела знань про регіони та країни світу. Сучасна політична карта світу та окремих регіонів. Головні об’єкти політичної карти. |
|
|
|
|
|
Розділ I. ЄВРОПА Тема 1. Загальна характеристика Європи Особливості економіко-географічного положення Європи. Склад регіону. Сучасна політична карта Європи. Форми державного правління і територіального устрою країн Європи. Прояви сепаратизму. Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку. Інтеграційні процеси. Міжнародні організації в Європі: Європейський Союз, Рада Європи. Країни Шенгенської зони. Роль НATO у загальноєвропейській системі безпеки. |
|
Знаннєвий компонент: називає регіони світу (за класифікацією ООН): Європа, Азія, Океанія, Америка, Африка; показує на карті регіони світу; розрізняє поняття «регіон світу», «територія», «акваторія», «держава», «країна», «залежна територія»; наводить приклади джерел географічних знань про регіони та країни світу; Діяльнісний компонент: користується основними джерелами географічних знань про регіони світу; читає політичні карти світу та регіонів. Оцінно-ціннісний компонент: розуміє: пізнавальну та конструктивну роль країнознавства у сучасному світі. |
|
|
|
Природні умови і ресурси регіону. |
|
|
|
|
|
Населення Європи: демографічні процеси, природний та механічний рух. Демографічна політика. Структура населення регіону. Українська діаспора у країнах Європи. Урбанізація, субурбанізація, рурбанізація, джентрифікація. Світові міста в Європі, міські агломерації, мегаполіси. |
|
Знаннєвий компонент: називає склад регіону; розрізняє форми державного правління і територіального устрою країн Європи; наводить приклади різних типів та підтипів країн Європи за рівнем економічного розвитку; кількісних та якісних змін на політичній карті регіону; показує на карті:
розуміє зміст понять «джентрифікація», «реіндустріалізація».
характеризує особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні; здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами; порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою; обґрунтовує особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі;
пояснює причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи;
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн і субрегіонів Європи; прогнозує позитивні риси та ризики вступу України до ЄС; оцінює роль ЄС та НATO в регіоні; вплив ТНК на економіку регіону; зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі країн Європи. |
|
|
|
Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної сировини. Сільське господарство. Лісове господарство. |
|
|
|
|
|
Вторинний сектор економіки. Переробна промисловість. Основні регіони промисловості. Реіндустріалізація. Практична робота 1. Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір учнів). |
|
|
|
|
|
Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи. |
|
|
|
|
|
Презентація дослідницьких проектів. Узагальнення та систематизація знань з теми "Загальна характеристика Європи". |
|
|
|
|
|
Тема 2. Країни Європи Німеччина. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці (МГПП). Система розселення і роль федеральних земель в її розвитку. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Німеччиною. |
|
|
|
|
|
Франція. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Франкофонія. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Францією. |
|
|
|
|
|
Велика Британія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Співдружність націй. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Великою Британією. |
|
Знаннєвий компонент: називає основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн; наводить приклади промислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн; показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн.
складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; обґрунтовує особливості структури експорту й імпорту товарів та послуг країн Європи.
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни; оцінює вплив ТНК на економіку країн регіону; прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
|
|
|
|
Італія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Італією. |
|
|
|
|
|
Практична робота 2. Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «великої сімки» (за вибором). |
|
|
|
|
|
Польща. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Прискорений розвиток третинного сектору, сучасна транспортна система країни. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Польщею. |
|
|
|
|
|
Білорусь. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація сільського господарства. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Білоруссю. |
|
|
|
|
|
Росія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Національний склад населення. Українська діаспора в Росії. Система розселення. Роль Москви у контролі та перерозподілі економічних ресурсів країни. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація сільського господарства. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Росією. |
|
|
|
|
|
Презентація дослідницьких проектів. Узагальнення та систематизація знань з теми "Країни Європи". |
|
|
|
|
|
Розділ IІ. АЗІЯ |
|
|
|
|
|
Тема 1. Загальна характеристика Азії Особливості економіко-географічного положення Азії. Склад регіону. Сучасна політична карта Азії. Форми державного правління і територіального устрою країн Азії. Типи країн Азії за рівнем економічного розвитку. Міжнародні організації в Азії: АСЕАН, Ліга арабських держав. Райони збройних конфліктів та проявів тероризму. |
|
|
|
|
|
Природні умови і ресурси регіону. Населення Азії. Урбанізаційні процеси. Світові міста, міські агломерації в Азії, мегаполіси Японії та Китаю. Працересурсний потенціал. |
|
|
|
|
|
Особливості економіки країн Азії. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість. Сільське і лісове господарство. |
|
|
|
|
|
Вторинний сектор економіки. Основні промислові осередки і регіони. Третинний сектор економіки. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. |
|
|
|
|
|
Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Азії та особливості їх участі у міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Азії. Практична робота 3. Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії. |
|
|
|
|
|
Підсумкова контрольна робота за I семестр. |
|
|
|
|
|
Тема 2. Країни Азії Японія. Місце країни у світі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Традиції і технології у сільському господарстві. Транспортна система країни. Характерні риси просторової організації господарства: Тихоокеанський промисловий район, мережа технопарків і технополісів. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Японією. |
|
|
|
|
|
Китай. Місце країни у світі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. |
|
|
|
|
|
Експортна орієнтація економіки. Особливості розвитку і розміщення виробництв первинної і вторинної сфери. Домінуючі складові третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Спеціальні економічні зони. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Китаєм. |
|
Знаннєвий компонент: називає склад регіону; наводить приклади країн Азії, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку; показує на карті:
Діяльнісний компонент: характеризує: особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки; пояснює виникнення міждержавних конфліктів у регіоні; порівнює: ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії; особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; обґрунтовує розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості в Азії; використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства субрегіонів Азії.
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії; оцінює вплив глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці; висловлює власні судження щодо шляхів вирішення міждержавних конфліктів у регіоні; ілюструє прикладами вплив політичних та економічних процесів у регіонах Азії на Україну. |
|
|
|
Індія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Система розселення. Особливості структури економіки країни, що розвивається. Спеціалізація сільського господарства. Видобування мінеральних ресурсів. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Індією. |
|
|
|
|
|
Практична робота 4. Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн. |
|
|
|
|
|
Презентація дослідницьких проектів. Узагальнення та систематизація знань з розділу "Азія". |
|
|
|
|
|
Розділ IІІ. ОКЕАНІЯ |
|
|
|
|
|
Тема 1. Австралія Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Система розселення. Українська діаспора в Австралії. Особливості сучасного розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Географія вторинного та третинного секторів господарства. Характерні риси просторової організації виробництва товарів та послуг. Зовнішні економічні зв’язки, міжнародні зв’язки України з Австралією. |
|
|
|
|
|
Тема 2. Мікронезія, Меланезія, Полінезія Особливості географічного положення регіону. Держави та залежні території, що входять до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Види господарської діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країн. Кустарні промисли і ремесла. Зовнішні економічні зв’язки. Розташування військових баз іноземних держав. |
|
|
|
|
|
Розділ IV. АМЕРИКА |
|
Знаннєвий компонент: називає чинники міжнародної спеціалізації країни; показує на карті:
Діяльнісний компонент: аналізує динаміку природного та механічного руху населення країни; проектує вплив демографічних та міграційних процесів на працересурсний потенціал країни; дає оцінку забезпеченості мінеральними ресурсами країни; складає комплексну економіко-географічну характеристику Австралії; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; пояснює особливості зональної спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередківдобувної та обробної промисловості в країні; характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг країни; обґрунтовує основні напрямки експорту сировини та імпорту капіталу й технологій.
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни;
зіставляє позитивні та негативні насліди діяльності ТНК в Австралії; оцінює місце Австралії на світовому ринку продукції первинного сектору економіки |
|
|
|
Тема 1. Загальна характеристика Америки Особливості географічного положення Америки. Склад регіону. Сучасна політична карта Америки. Форми державного правління і територіального устрою країн, типи країн за рівнем економічного розвитку. Міжнародні організації НАФТА, Меркосур, НATO. Практична робота 5. Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку. |
|
Знаннєвий компонент: називає приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; показує на карті:
Діяльнісний компонент: знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; пояснює особливості міжнародної спеціалізації країн; обґрунтовує рівень економічного розвитку більшості країн.
Оцінно-ціннісний компонент: висловлює власні судження що до перспектив економічного розвитку країн |
|
|
|
Природні умови і ресурси регіону. Населення Америки. Урбанізаційні процеси. Система розселення. |
|
|
|
|
|
Особливості економіки країн Америки. Роль американських ТНК в економіці регіону. Первинний сектор економіки. Сільське господарство: вплив природних, історичних чинників та глобалізації на спеціалізацію. Лісове господарство. Вторинний сектор економіки. Основні осередки промисловості в регіоні. |
|
Знаннєвий компонент: називає домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається; показує на карті найбільші міста, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші аеропорти, морські порти, фінансові центри та туристичні райони країн; наводить приклади промислових виробництв та послуг, що визначають міжнародну спеціалізацію країн Америки.
Діяльнісний компонент: знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; аналізує статистичну інформацію щодо динаміку чисельності населення, природного та механічного руху, статево-вікову структуру населення країн; проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни; складає: комплексну економіко-географічну характеристику США, Канади, Бразилії; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; установлює чинники міжнародної спеціалізації США, Канади, Бразилії; ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процес переходу США до інформаційного суспільства; пояснює особливості розміщення основних промислових районів (центрів) обробної промисловості та формування спеціалізованих районів товарного сільського господарства, існування мало освоєних та неосвоєних районів у межах країн; характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг США, Канади, Бразилії; обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва із США.
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про доцільність використання досвіду США та Канади, потенціалу української діаспори в цих країнах у реформуванні економіки в Україні; оцінює роль економічної свободи і підприємництва в соціально-економічному розвитку США; зіставляє позитивні та негативні економічні та екологічні насліди глобалізації в Бразилії; висловлює власні судження щодо перспектив взаємовигідного співробітництва України з Канадою та США; пропонує власні ідеї щодо об’єднання зусиль людства задля призупинення знеліснення сельви. |
|
|
|
Третинний сектор економіки. Найважливіші міжнародні транспортні магістралі, вузли. Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Америки. Особливості їх участі в міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Америки. |
|
|
|
|
|
Тема 2. Країни Америки США. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Система розселення. Українська діаспора США. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості аграрного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України зі США. |
|
|
|
|
|
Канада. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Система розселення. Українська діаспора в Канаді. Особливості сучасного розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Характерні риси просторової організації. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Канадою. |
|
|
|
|
|
Бразилія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Розселення. Особливості структури економіки країни, що розвивається. Видобування мінеральних ресурсів. Спеціалізація сільського господарства. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Бразилією. |
|
|
|
|
|
Практична робота 6. Порівняльна характеристика машинобудування США, Канади та Бразилії. |
|
|
|
|
|
Презентація дослідницьких проектів. Узагальнення та систематизація знань з розділів "Океанія", "Америка". |
|
|
|
|
|
Розділ V. АФРИКА |
|
|
|
|
|
Тема 1. Загальна характеристика Африки Особливості географічного положення Африки. Склад регіону. Сучасна політична карта Африки. Форми державного правління і територіального устрою країн, типи країн за рівнем економічного розвитку. Райони збройних конфліктів, проявів тероризму. Природні умови і ресурси регіону. Населення Африки. Урбанізаційні процеси. Система розселення. |
|
|
|
|
|
Особливості економіки країн Африки. Первинний сектор економіки. Сільське господарство. Лісове господарство. Добувна промисловість. Вторинний сектор економіки. Особливості розміщення промислових центрів у регіоні. Третинний сектор економіки: особливості становлення і закономірності розміщення. Найважливіші міжнародні транспортні магістралі, вузли. Туристичні райони. Практична робота 7. Позначення на контурній карті Африки основних районів видобування нафти, залізних, мідних та алюмінієвих руд, центів їх переробки (збагачення), основних транспортних магістралей та портів експортування. |
|
|
|
|
|
Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Африки. Особливості їх участі в міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Африки. |
|
Знаннєвий компонент: називає субрегіони Африки; наводить приклади кількісних і якісних змін на політичній карті Африки; показує на карті:
Діяльнісний компонент: характеризує політичну карту регіону; аналізує статистичну інформацію щодо відтворення населення, рівнів і темпів урбанізації в Африці; порівнює особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації субрегіонів Африки; пояснює особливості кордонів, розміщення населення, центрів переробної промисловості, районів товарного сільського господарства, портів, світових міст. встановлює взаємозв’язки між районами поширення збройних конфліктів та природними ресурсами, які є джерелом фінансування цих протистоянь; районами видобування корисних копалин та товарного землеробства і конфігурацією транспортної системи в субрегіонах; обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні; використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах.
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки; оцінює вплив ТНК і розвинених країн на спеціалізацію країн регіону; дискутує щодо впливу гуманітарної допомоги міжнародних організацій і світової громадськості африканським країнам; пропонує власні ідеї щодо вирішення проблем знелісення та опустелення в окремих регіонах та країнах. |
|
|
|
Тема 2. Країни Африки Єгипет. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Система розселення. Особливості структури економіки країни, що розвивається. Види діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країни: транспорт, туризм, видобування мінеральних ресурсів, сільське господарство. Характерні риси просторової організації економіки. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Єгиптом. |
|
|
|
|
|
ПАР. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Система розселення. Особливості структури економіки. Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Особливості розвитку третинного сектору економіки. Характерні риси просторової організації економіки. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з ПАР. |
|
Знаннєвий компонент: називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Єгипту та ПАР;
показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн. Діяльнісний компонент: знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; складає: комплексну економіко-географічну характеристику Єгипту та ПАР; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; порівнює чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР; ілюструє добірками інформації з різних джерел контрастність соціально-економічних явищ у середньорозвиненій країні (ПАР); проектує розміщення основних центрів переробної промисловості, особливості спеціалізації сільського господарства; характеризує структуру експорту товарів та послуг Єгипту та ПАР; обґрунтовує основні напрямки експорту товарів із ПАР, основних туристичних потоків до Єгипту та ПАР.
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про доцільність використання досвіду Єгипту у розбудові туристичного комплексу України;
оцінює місце ПАР Південної Африки серед країн Африки; |
|
|
|
Розділ VІ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ |
|
|
|
|
|
Тема 1. Україна в геополітичному вимірі Геополітична структура сучасного світу. Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Основні вектори сучасної української геополітики |
|
|
|
|
|
Тема 2. Україна в системі глобальних економічних відносин Просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу: географія зовнішньої торгівлі товарами, транспортних і туристичних послуг, прямих іноземних інвестицій, науково-технічного співробітництва. Великі ТНК в Україні. Участь України в процесах європейської економічної інтеграції. Місце України в системі глобальних економічних відносин у контексті сталого розвитку. |
|
|
|
|
|
Презентація дослідницьких проектів. Узагальнення та систематизація знань з розділів "Африка", "Україна в міжнародному просторі". |
|
|
|
|
|
Підсумкова контрольна робота за рік. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|