Календарне планування 7 клас історії України 35 годин

Про матеріал

Особлива увага при складанні календарного плану було звернено на:

- відповідність календарного планування до програми МОН України;

- доцільність розбивки тем за тематичним оцінюванням;

- форми проведення практичної частини програми.

Перегляд файлу

Календарне планування Історія України (35 годин)

7 клас

 

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати

навчально-пізнавальної діяльності

 

Домашнє

завдання

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

1

 

Розселення слов’янських племен на території України.

Знаю:

  • час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
  • території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
  • роль міста Києва в утворенні Русі;
  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
  • позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
  • визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

 

2

 

Господарство та суспільство слов’ян.

Практична робота:  визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.

3

 

Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України.

Практична робота: позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.

4

 

Київські князі. Аскольд, Олег.

Практична робота: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи

5

 

Київські князі. Ігор, Ольга, Святослав. Практична робота:  на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

6

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

 

Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

7

 

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя)

Знаю:

  • роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
  • територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

  • суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
  • Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
  • історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
  • місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
  • поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
  • показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
  • охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
  • визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
  • зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя);
  • позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
  • зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;
  • охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України;
  • визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

 

8

 

Впровадження християнства. Практична робота: визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства

9

 

Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. Практична робота: позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого.

10

 

«Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя. Практична робота: охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України.

11

 

Повсякденне життя. Господарство. Практична робота: зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави

12

 

Міста. Ремесла. Торгівля. Культура. Практична робота: здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

13

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

 

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

14

 

Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя)

Знаю:

  • дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
  • території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

  • передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
  • період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
  • існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
  • показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
  • визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
  • охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
  • встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя);
  • позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

 

15

 

Правління Володимира Мономаха.

16

 

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Практична робота: позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі

17

 

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово).

18

 

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Практична робота: визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя

19

 

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

20

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

 

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

 

21

 

Утворення Галицько-Волинської держави. Практична робота:  внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя)

Знаю:

  • дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
  • території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

  • особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
  • передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
  • поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
  • особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
  • показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
  • встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя);
  • позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
  • виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

 

 

22

 

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Практична робота:  позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.

23

 

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави. Практична робота:  підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня)

24

 

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад.

25

 

Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст. Практична робота: виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському

26

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ.

 КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

27

 

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя);

Знаю:

  • час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
  • територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

  • інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
  • наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
  • причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
  • роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
  • європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;
  • поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
  • показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
  • визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
  • охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
  • визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя);
  • позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
  • зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;
  • порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

 

28

 

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

29

 

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства. (оглядово). Практична робота:  позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав

30

 

Практична робота: зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.

31

 

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Практична робота: порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів

32

 

Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич. Практична робота: укласти історичний портрет Костянтина Острозького

33

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Узагальнення до курсу.

ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

 

34

 

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України.

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
  • визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
  • порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

 

35

 

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації. Практична робота: на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
11 лютого
Переглядів
290
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку