Календарно – тематичне планування з біології 8 клас НУШ
(3 години на тиждень, 105 годин на рік)
Укладено у відповідності до модельної навчальної програми: «Біологія. 8 клас» розроблено на основі Модельної навчальної програми «Біологія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Самойлов А. М., Тагліна О. В., Утєвська О. М.).
За підручником «Біологія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Тагліна О. В., Самойлов А. М., Утєвська О. М., Довгаль Л. В.) (рекомендовано Міністерством освіти і науки України, наказ Міністерства освіти і науки України від 10.03.2025 № 431)
ГР1 Досліджує природу
ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію
ГР2 Усвідомлює закономірності природи
|
№ п/п |
Біологія 8 кл НУШ Зміст |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Кіл-ть год |
Дата |
Домашнє завдання |
ГР |
|
1
2
3
4 |
Тема 1. Організм тварин як складна багаторівнева біологічна система
Організм тварин як складна багаторівнева біологічна система: клітини, тканини, органи, фізіологічні системи.
Тканини тварин: тканини внутрішнього середовища, м’язова, нервова, епітеліальна. Лабораторне дослідження «Будова та функції епітеліальних тканин та тканин внутрішнього середовища, (дослідження може бути проведене у віртуальному форматі)
Пристосування організму тварин до виконання основних функцій живого.
Фізіологічні системи тварин як структури, що забезпечують певну функцію живого Самодослідження антропометричних показників власного тіла для їхнього практичного використання (визначення рівня фізичного розвитку, особливостей фізичного навантаження, розміру одягу та взуття)
|
Учень / учениця: формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2]; планує дослідження самостійно [9 ПРО 1.3.2]; використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.3.2]; має уявлення про організм тварин як біологічну систему, що будується з клітин, тканин, органів та фізіологічних систем; досліджує антропометричні показники власного тіла для визначення рівня фізичного розвитку, особливостей фізичного навантаження, розміру одягу та взуття; аналізує й систематизує результати дослідження антропометричних показників власного тіла за певними критеріями; обґрунтовує взаємозв’язки між фізіологічними системами і їхніми функціями; здійснює пошук інформації щодо антропометричних показників власного тіла, оцінює та систематизує цю інформацію |
4
1(1)
1(2)
1(3)
1(4) |
|
Опрацювати §1
Опрацювати §1
Опрацювати §2
Опрацювати §2 |
1,2
1
2
1,2,3 |
|
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15 |
Тема 2. Рух як властивість живого. Будова й функції опорно-рухової системи людини
Рух – властивість живого. Як живі істоти рухаються.
Еволюція опорно-рухового апарату хордових
Будова та функції опорно-рухового апарату людини
Будова та функції опорно-рухового апарату людини
Будова та функції опорно-рухового апарату людини. Дослідження мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин
Особливості руху людини. Негативний вплив гіподинамії.
Захворювання опорно-рухового апарату та їхня профілактика Дослідження процесу розвитку втоми при статичному та динамічному навантаженні, динамометрія м’язів (м’язової сили згиначів кисті)
Захворювання опорно-рухового апарату та їхня профілактика Самодослідження особливостей постави та розвитку опорно-рухової системи
Проєкт інформаційно-пошуковий «Створення та використання штучних кісток, суглобів та біонічних протезів»
STEM-моделювання будови кисті руки та дослідження принципів біомеханіки її роботи (робота в групі)
Діагностувальна робота №1 з теми “Організм тварин як складна багаторівнева біологічна система” та “Рух як властивість живого. Будова й функції опорно-рухової системи людини” ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи |
Учень / учениця: обґрунтовує взаємозв’язки між будовою і функціями опорно-рухового апарату людини; визначає мету і завдання дослідження, формулює очікувані результати відповідно до мети з допомогою вчителя чи інших осіб [9 ПРО 1.2.1]; досліджує (спостерігає, експериментує, моделює) [ПРО 1.4]; оцінює самостійно достовірність здобутої інформації та її необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми [6 ПРО 2.1.1-4]; формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; презентує результати дослідження в самостійно обраний спосіб [9 ПРО 1.5.4]; пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.2-2] досліджує мікроскопічну будову кісткової, хрящової та м’язової тканин; моделює будову кисті руки та досліджує принципи біомеханіки її роботи; досліджує розвиток втоми при статичному та динамічному навантаженні м’язів; використовує здобуті знання і набутий досвід для відпрацювання комплексу вправ для виправлення постави; здійснює пошук, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо захворювань опорнорухового апарату та їхньої профілактики; представляє інформацію щодо захворювань опорнорухового апарату та їхньої профілактики в різних формах |
11
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
1(9)
1(10)
1(11)
|
|
Опрацювати §3
Опрацювати §3
Опрацювати §4
Опрацювати §4
Опрацювати §5
Опрацювати §5
Опрацювати §6
Опрацювати §6
Повторити §1-6
Повторити §1-6
Повторити §1-6 |
2
3
2
2
1,2
2,3
1,2,3
1,2,3
2,3
1,2,3
1,2,3
|
|
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33 |
Тема 3. Обмін речовин і перетворення енергії як властивість живого. Транспорт речовин по організму людини
Обмін речовин та перетворення енергії – властивість живого.
Загальне поняття про органічні та неорганічні речовини.
Особливості обміну речовин у тварин
Внутрішнє середовище організму людини
Транспорт речовин по організму – властивість живого
Еволюція кровоносної системи в хордових тварин
Будова та функції серцево-судинної та лімфатичної систем людини
Будова та функції серцево-судинної та лімфатичної систем людини
Кров. Склад крові. Функції крові
Кров. Склад крові. Функції крові Дослідження мікроскопічної будови крові людини, жаби чи інших тварин
Кровообіг. Кровоносні судини, кола кровообігу Моделювання «Складання та аналіз схем кровообігу риби, жаби, ящірки, ссавця та птаха»
Будова серця, властивості серцевого м’яза, серцевий цикл
Будова серця, властивості серцевого м’яза, серцевий цикл Самодослідження зміни частоти серцевих скорочень та артеріального тиску в нормі й під час навантаження
Захворювання серцево-судинної та лімфатичної системи, їхня профілактика.
Штучне серце та клапани
Проєкт (STEАM) «Виготовлення робочої моделі серця та механізму помпування крові»
Проєкт інформаційно-пошуковий «Створення та використання штучного серця, клапанів, стентів та шунтування судин» (робота в групі)
Діагностувальна робота №2 з теми “Обмін речовин і перетворення енергії як властивість живого. Транспорт речовин по організму людини” ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи |
Учень / учениця: формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2]; визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження [9 ПРО 1.2.1]; планує дослідження самостійно [9 ПРО 1.3.2] формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою і функціями серцево-судинної системи людини; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою і функціями лімфатичної системи людини; пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми на прикладі проєкту; досліджує зміни частоти серцевих скорочень та артеріального тиску в нормі й під час навантаження; використовує здобуті знання і набутий досвід для відпрацювання комплексу вправ для безпечних кардіотренувань; створює робочу модель будови серця та механізму помпування крові; здійснює пошук, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо захворювань серцевосудинної системи та їхньої профілактики; представляє інформацію щодо захворювань серцевосудинної системи та їхньої профілактики в різних формах
|
18
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
1(9)
1(10)
1(11)
1(12)
1(13)
1(14)
1(15)
1(16)
1(17)
1(18)
|
|
Опрацювати §7
Опрацювати §7
Опрацювати §7
Опрацювати §8
Опрацювати §8
Опрацювати §14
Опрацювати §8
Опрацювати §8
Опрацювати §9
Опрацювати §10
Опрацювати §11
Опрацювати §12
Опрацювати §12
Опрацювати §13
Опрацювати конспект уроку Повторити §7-13
Повторити §7-13
Повторити §7-13
|
2
2
2
2
2,3
1,2,3
2
2
1,2
1,2,3
1,2,3
2
1,2,3
2,3
1,2
1,2,3
1,2,3 |
|
34
35
36
37
38
39
40
41
|
Тема 4. Дихання як властивість живого. Будова й функції дихальної системи людини
Дихання – властивість живого. Процеси дихання в живих істот.
Еволюція дихальної системи в хордових тварин. Різноманітність органів дихання в безхребетних тварин
Будова та функції дихальної системи людини. Транспорт дихальних газів і внутрішньоклітинне дихання. Взаємозв’язок між серцево-судинною та дихальною системою
Будова та функції повітроносних шляхів. Особливості будови легень.
Газообмін у легенях і в тканинах. Процеси вдиху та видиху. Життєва ємність легень (ЖЄЛ) Віртуальне лабораторне дослідження «Визначення та порівняння дихального об’єму та ЖЄЛ (спірометрія)»
Голосовий апарат, його складники та функції. Захворювання органів дихання й голосового апарату та їхня профілактика
Проєкт (STEАM) «Виготовлення робочої моделі легень та механізму дихання; моделювання утворення голосу» (робота в групі)
Діагностувальна робота №3 з теми “Дихання як властивість живого. Будова й функції дихальної системи людини” ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи |
Учень / учениця: формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.1]; обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі [9 ПРО 4.4.1-2]; має уявлення про еволюцію дихальної системи в хордових тварин; створює та презентує робочу модель легень і механізму дихання; моделює утворення голосу; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою й функціями дихальної системи людини; здійснює пошук, оцінку, систематизацію та представляє інформацію щодо адаптації різних тварин до дихання під водою та проживання у високогірних районах досліджує й порівнює дихальний об’єм і ЖЄЛ; здійснює пошук, аналіз, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо захворювань дихальної системи і їхньої профілактики в різних формах |
8
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
|
|
Опрацювати §15
Опрацювати §15
Опрацювати §16
Опрацювати §16
Опрацювати §16
Опрацювати §17
Повторити §15-17
Повторити §15-17 |
1,2
1,2,3
1,2
1,2
1,2,3
2,3
1,2,3
1,2,3 |
|
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
|
Тема 5. Живлення як властивість живого. Будова й функції травної системи людини
Живлення як властивість живого. Значення травлення
Еволюція травної системи тварин
Комплексна підсумкова робота №1 (ГР1,ГР3, ГР2)
Будова та функції травної системи людини. Будова ротової порожнини та її роль у травленні Лабораторне дослідження дії амілази на крохмаль
Травні ферменти. Будова та функції зубів Дослідження зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями) та їхніх функцій
Стравохід. Шлунок, його будова та функції
Будова кишечника та його роль у травленні
Травні залози: печінка та підшлункова залоза
Їжа та її компоненти. Раціональне харчування Хвороби травної системи людини та їхня профілактика
Діагностувальна робота №4 з теми “Живлення як властивість живого. Будова й функції травної системи людини” ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи |
Учень / учениця: формулює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2]; виконує дослідження самостійно / у групі, фіксує одержані результати в самостійно визначений спосіб [9 ПРО 1.4.2]; оцінює самостійно достовірність здобутої інформації та її необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми [6 ПРО 2.1.1-4]; формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.1]; має уявлення про еволюцію травної системи у тварин; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою й функціями травної системи людини; досліджує зовнішню будову зубів (за муляжами, моделями), дію амілази на крохмаль, емульгацію жирів поверхневоактивними речовинами; здійснює пошук, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо хвороб травної системи та їхньої профілактики; використовує здобуті знання й набутий досвід для розрахунку власних енергетичних потреб та складання раціону харчування; |
10
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
1(9)
1(10)
|
|
Опрацювати §18
Опрацювати §18
Повторити §15-18
Опрацювати §19
Опрацювати §19
Опрацювати §19
Опрацювати §20
Опрацювати §20
Опрацювати §21-22
Повторити §18-22 |
2
2,3
1,2,3
2,3
1,2,3
2
2
2
2,3
1,2,3 |
|
52
53
54
55
56
57
58
|
Тема 6. Виділення як властивість живого. Будова й функції сечовидільної системи людини. Будова й функції шкіри
Виділення – властивість живого Різноманітність процесів виділення. Еволюція видільної системи у тварин
Будова та функції сечовидільної системи людини. Нирки, їхня будова та функції. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок
Процеси утворення та виведення сечі. Склад сечі.
Хвороби сечовидільної системи та їхня профілактика
Будова та функції шкіри. Шкіра як зовнішній покрив, який захищає тіло від зовнішніх впливів, бере участь у диханні, виділенні, терморегуляції, обмінних процесах. Профілактика захворювань і гігієна шкіри Дослідження «Мікроскопічне дослідження похідних шкіри (власних нігтів і волосся)» Лабораторне дослідження мікроскопічної будови шкіри на постійних препаратах (дослідження може бути проведене у віртуальному форматі)
Проєкт інформаційно-пошуковий (за вибором учня/учениці) 1. «Створення та використання штучної нирки» 2. «Вплив на стан шкіри та волосся основних компонентів косметичних засобів (гліцерин, воски, олії, ПАР тощо)» 3. «Особливості догляду за шкірою підлітків»
Діагностувальна робота№5 з теми “Виділення як властивість живого. Будова й функції сечовидільної системи людини. Будова й функції шкіри” ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи |
Учень / учениця: працює в групі для розв’язання проблеми [ПРО 4.4]; пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 1.2.1]; планує дослідження самостійно [9 ПРО 1.3.2]; взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату [9 ПРО 4.4.2]; аналізує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати [9 ПРО 1.6.1]; формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; складає самостійно та за потреби корегує план власної діяльності для розв’язання проблеми відповідно до своєї ролі в групі [9ПРО 4.4.1-1]; має уявлення про різноманітність процесів виділення й еволюцію видільної системи у тварин; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою й функціями сечовидільної системи людини; досліджує похідні шкіри (власні нігті і волосся), мікроскопічну будову шкіри на постійних препаратах; здійснює пошук, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо хвороб сечовидільної травної системи та їхньої профілактики, а також щодо хвороб та гігієни шкіри |
7
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
|
|
Опрацювати §23
Опрацювати §24
Опрацювати §24
Опрацювати §25
Опрацювати §26
Повторити §23-25
Повторити §23-25 |
2
2
2,3
2,3
1,2,3
1,2,3
1,2,3 |
|
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75 |
Тема 7. Подразливість як властивість живого. Будова й функції нервової системи людини, сенсорних систем
Подразливість – властивість живого. Різноманітні вияви подразливості. Подразливість у тварин
Еволюція нервової системи тварин
Будова та функції нервової системи людини
Нейрон як структурнофункціональна одиниця нервової системи. Рефлекс, рефлекторна дуга Лабораторне дослідження «Дослідження мікроскопічної будови нейрона та нервової тканини або зрізу спинного мозку» (у віртуальному форматі)
Центральна нервова система (спинний мозок)
Центральна нервова система (головний мозок)
Соматична та вегетативна нервова система
Нервова регуляція роботи фізіологічних систем
Регуляція поведінки в навколишньому середовищі. Сенсорні системи. Загальна характеристика будови сенсорної системи
Різноманіття сенсорних систем у тварин
Сенсорна систем зору Лабораторне дослідження «Визначення акомодації ока» Лабораторне дослідження «Визначення реакції зіниць на світло»
Сенсорна систем зору Лабораторне дослідження «Виявлення сліпої плями на сітківці ока»
Сенсорна система слуху, рівноваги Лабораторне дослідження «Вимірювання порогу слухової чутливості»
Сенсорна система смаку, нюху, температури, дотику, болю Лабораторне дослідження «Перевірка температурної адаптації рецепторів шкіри»
Органи чуття як периферичні відділи сенсорних систем. Профілактика захворювань нервової системи та сенсорних систем Лабораторне дослідження «Перевірка сприйняття кольору»
Проєкт (STEАM) «Виготовлення моделі ока чи вуха та дослідження оптичної системи ока» (робота в групі)
Діагностувальна робота №6 з теми “Подразливість як властивість живого. Будова й функції нервової системи людини, сенсорних систем” ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи |
Учень / учениця: визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження [9 ПРО 1.2.1]; планує дослідження самостійно [9 ПРО 1.3.2]; виконує дослідження самостійно / у групі, фіксує одержані результати в самостійно визначений спосіб [9 ПРО 1.4.2]; презентує результати дослідження в самостійно обраний спосіб [9 ПРО 1.5.4]; аналізує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати [9 ПРО 1.6.1]; формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату [9 ПРО 4.4.2]; враховує думки / погляди інших під час прийняття спільних рішень [9 ПРО 4.4.2-1]; рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи [9 ПРО 4.5.1-4]; має уявлення про подразливість як властивість живого та еволюцію нервової системи тварин і еволюцію сенсорних систем; досліджує мікроскопічну будову нейрона, акомодацію ока; виявляє сліпу пляму на сітківці ока; вимірює поріг слухової чутливості; перевіряє сприйняття кольору; досліджує температурну адаптацію рецепторів шкіри; визначає реакції зіниць на світло; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою й функціями нервової системи людини, взаємозв’язки між будовою й функціями сенсорних систем людини
|
17
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
1(9)
1(10)
1(11)
1(12)
1(13)
1(14)
1(15)
1(16)
1(17)
|
|
Опрацювати §27
Опрацювати §28
Опрацювати §29
Опрацювати §29
Опрацювати §29
Опрацювати §30
Опрацювати §31
Опрацювати §31
Опрацювати §32
Опрацювати §32
Опрацювати §33
Опрацювати §33
Опрацювати §34
Опрацювати §35
Опрацювати §36
Повторити §27-36
Повторити §27-36 |
2
2,3
2
1,2
2
2
2
2
2
2
1.2
1,2
1,2
1,2
1,2
1,2,3
1,2,3 |
|
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85 |
Тема 8. Саморегуляція і гомеостаз як властивості живого. Нейрогуморальна регуляція. Імунітет
Саморегуляція і гомеостаз
Нейрогуморальна регуляція функцій організму людини
Будова та функції ендокринної системи людини
Залози внутрішньої та змішаної секреції. Гормони
Залози внутрішньої та змішаної секреції. Гормони
Взаємодія регуляторних систем. Зв'язок нервової та ендокринної системи
Імунітет. Імунна система. Імунна регуляція
Види імунітету. Система антиген-антитіло
Алергічні реакції. Вакцини. Вакцинація. Сироватки. Поняття про алергію
Хвороби ендокринної та імунної систем та їхня профілактика
Проєкти 1.«Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика» 2. «Гіпотиреоз та діабет: найпоширеніші ендокринні захворювання» (на вибір учня/учениці)
Діагностувальна робота №7 з теми “Саморегуляція і гомеостаз як властивості живого. Нейрогуморальна регуляція. Імунітет”. ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи |
Учень / учениця: формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; обирає самостійно стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні [9 ПРО 4.3.1]; генерує ідеї для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, оцінює можливості їх реалізації [9 ПРО 4.3.1-1]; використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.3.2]; пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.1]; має уявлення про саморегуляцію і гомеостаз як властивості живого; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою та функціями ендокринної системи людини; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою та функціями імунної системи людини; здійснює пошук, аналіз, оцінку, систематизацію та презентує інформацію щодо захворюваності на інфекційні хвороби в контексті розвитку медицини й вакцинації; графічне представлення інформації у вигляді графіків або діаграм; використовує здобуті знання і набутий досвід для складання таблиць функцій гормонів та залоз, які їх виробляють; здійснює пошук, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо хвороб ендокринної системи, хвороб імунної системи та їхньої профілактики
|
12
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
1(9)
1(10)
1(11)
1(12)
|
|
Опрацювати §37
Опрацювати §37
Опрацювати §37
Опрацювати §37
Опрацювати §38
Опрацювати §38
Опрацювати §39
Опрацювати §39
Опрацювати §40
Опрацювати §41
Повторити §37-41
Повторити §37-41
|
1,2
1,2
2
2,3
2,3
2,3
2
2
2
2
1,2,3
1,2,3 |
|
86
87
88
89
90
91
92
93
|
Тема 9. Розмноження, ріст і розвиток як властивості живого. Особливості розмноження, росту й розвитку людини
Розмноження й розвиток як властивості живого
Різноманітність способів розмноження й розвитку живих істот. Нестатеве та статеве розмноження
Будова та функції репродуктивної системи людини
Гаметогенез і будова статевих клітин людини Лабораторне дослідження «Дослідження мікроскопічної будови статевих клітин» (у віртуальному форматі)
Ембріогенез людини, значення плаценти, розвиток зародка та плода
Особливості розмноження, росту й розвитку людини. Онтогенез, періоди онтогенезу людини
Захворювання, які передаються статевим шляхом
Проєкти 1. «Основні етапи онтогенезу людини, їхні особливості та тривалість» 2. «Порівняння особливостей розмноження представників класу Ссавці» (на вибір учня / учениці) |
Учень / учениця: формулює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2]; визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження [9 ПРО 1.2.1]; аналізує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати [9 ПРО 1.6.1]; формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; обирає самостійно стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні [9 ПРО 4.3.1]; має уявлення про розмноження і розвиток як властивості живого; обґрунтовує взаємозв’язки між будовою й функціями статевих клітин людини; досліджує мікроскопічну будову статевих клітин; здійснює пошук, аналіз, оцінку, систематизацію та презентує інформацію щодо профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом
|
8
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
|
|
Опрацювати §42
Опрацювати §42
Опрацювати §43
Опрацювати §43
Опрацювати §43
Опрацювати §44
Опрацювати §45
Повторити §42-45 |
2
2
2,3
1,2,3
1,2
1,2,3
2
1,2,3 |
|
94
95
96
97
98
99
100
101
102 |
Тема 10. Біосоціальна природа людини. Особливості людини як біосоціального виду
Біосоціальна сутність людини. Подібності та відмінності людини й тварин.
Вища нервова діяльність людини. Характеристика й порівняння безумовних і умовних рефлексів. Інстинкти.
Особливості людини як біосоціального виду. Перша й друга сигнальні системи.
Пам’ять. Мова. Навчання.
Типи темпераменту. Сон і його значення.
Самосвідомість, праця і творчість. Людина як особистість. Роль соціального середовища у формуванні й розвитку людини. Життя в суспільстві. Антропогенез.
Вітчизняні вчені, які зробили вагомий внесок у розвиток медицини
Діагностувальна робота №8 з теми “Розмноження, ріст і розвиток як властивості живого. Особливості розмноження, росту й розвитку людини” та “Біосоціальна природа людини. Особливості людини як біосоціального виду” ГР1 Досліджує природу ГР2 Здійснює пошук та опрацьовує інформацію ГР2 Усвідомлює закономірності природи
Комплексна підсумкова робота №2 (ГР1,ГР3, ГР2) |
Учень / учениця: формулює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2]; визначає мету й завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження [9 ПРО 1.2.1]; планує дослідження самостійно [9 ПРО 1.3.2]; формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]; має уявлення про біосоціальну сутність людини, подібності та відмінності людини і тварин; використовує здобуті знання і набутий досвід для визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей власного темпераменту; досліджує різні види пам’яті; здійснює пошук, аналіз, оцінку, систематизацію та презентує інформацію щодо ролі соціального середовища у формуванні й розвитку людини |
9
1(1)
1(2)
1(3)
1(4)
1(5)
1(6)
1(7)
1(8)
1(9) |
|
Опрацювати §46
Опрацювати §47
Опрацювати §48
Опрацювати §48
Опрацювати §49
Опрацювати §50
Опрацювати конспект уроку
Повторити §46-50
Повторити §46-50 |
1,2,3
1,2,3
2,3
2,3
2,3
1,2,3
2,3
1,2,3
1,2,3 |
|
103
104
105
|
Узагальнення та повторення матеріалу
Узагальнення та повторення матеріалу
Узагальнення та повторення матеріалу
Узагальнення та повторення матеріалу
|
|
3
1(1)
1(2)
1(3) |
|
|
3
3
3 |