5 березня о 18:00Вебінар: Дизайн продуктивного уроку біології

Календарне планування історія України 7 клас (ВЛАСОВ)

Про матеріал
Календарно-тематичне планування Історія України 7 клас Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5–9 та 10-11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 № 236). Підручник Історія України : підручник для 7 класу закладів загальноїсередньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька. - Київ : Літера ЛТД, 2020.
Перегляд файлу

Календарно-тематичне планування

Історія України 7 клас

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5–9 та 10-11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 № 236).

 

Підручник Історія України : підручник для 7 класу закладів загальноїсередньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька. - Київ : Літера ЛТД, 2020.

№ п/п

Зміст уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Д/З

Дата

1

Вступ Повторення вивченого матеріалу. Корекційне навчання.

 

 

 

2

Повторення вивченого матеріалу. Корекційне навчання.

 

 

 

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України

 

3

 Розселення слов’янських племен на території України.

Сусіди східних слов’ян

Знаю:

  • час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
  • території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
  • роль міста Києва в утворенні Русі;
  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

§ 1.

 

4

Господарство, суспільний устрій та вірування слов’ян

§ 2.

 

5

 Утворення Русі-України

§ 3.

 

6

 Правління князя Ігоря та княгині Ольги. Князь Святослав Хоробрий.

 

§ 4.

 

7

Працюємо з джерелами. Історичний портрет князя Святослава.

Практичне заняття

 

http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/

 

8

Узагальнення

Ст.38

 

Розділ 2. Русь-Україна наприкінці X - у першій половині XI ст.

 

9

Київська держава за Володимира Великого

Знаю:

  • роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
  • територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

  • суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
  • Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
  • історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
  • місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
  • поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
  • показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
  • охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
  • визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
  • зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

§ 5.

 

10

Русь-Україна за Ярослава Мудрого

§ 6.

 

11

Суспільне та господарське життя за доби розквіту Русі-України

§ 7.

 

12

Працюємо з джерелами. Правове становище різних верств суспільства за

«Руською правдою». Практичне заняття

 

http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/

 

13

 Культура Київської держави доби розквіту

§ 8.

 

14

Узагальнення.

Ст.70

 

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині XI - першій половині XIII ст.

 

15

. Київська держава за наступників Ярослава Мудрого

Знаю:

  • дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
  • території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

  • передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
  • період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
  • існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
  • показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
  • визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
  • охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
  • встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

§ 9

 

16

 Русь-Україна за Володимира Мономаха і Мстислава

Володимировича

§ 10.

 

17

 Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського

й Переяславського князівств у другій половині XI -

на початку XIII ст

§11.

 

18

 Галицьке та Волинське князівства у XII ст

§ 12.

 

19

Працюємо з джерелами. Твори літератури Русі-України як історичні джерела.

Практичне заняття

 

http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/

 

20

 Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантії.

§ ІЗ.

 

21

Узагальнення

Ст.106

 

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

 

22

 Галицько-Волинська держава від створення до монгольської навали.

Знаю:

  • дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
  • території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

  • особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
  • передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
  • поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
  • особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
  • показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
  • встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

§ 14.

 

23

Монгольська навала на Русь-Україну

§ 15.

 

24

 Галицько-Волинська держава за Данила Романовича

та його нащадків

§ 16.

 

25

Працюємо з джерелами. Літописи про зовнішню політику князя Данила

Романовича. Практичне заняття

http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/

 

26

 Культура Галицько-Волинської держави

§ 17.

 

27

Узагальнення

Ст 135

 

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав.

28

Українські землі у складі Великого князівства Литовського

та Королівства Польського

Знаю:

  • час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
  • територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

  • інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
  • наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
  • причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
  • роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
  • європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;
  • поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
  • показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
  • визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
  • охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
  • визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

§ 18.

 

29

 Крим та українське Причорномор’я. Українські землі у складі

Угорщини, Молдови та Московії

§ 19.

 

30

 Суспільне та господарське життя на українських землях

у XIV-XV ст

§ 20.

 

31

 Розвиток культури на українських землях у XIV-XVI ст.

§21.

 

32

Працюємо з джерелами. Представники різних станів, верств і етносів

України в документах XIV - початку XVI ст. Практичне заняття

 

http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/

 

33

Узагальнення

Ст 173

 

34

Узагальнення до курсу.

Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків.

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
  • визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
  • порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

 

 

35

Резервний урок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
8 жовтня 2020
Переглядів
286
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку