Підручник Історія України : підручник для 7 класу закладів загальноїсередньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька. - Київ : Літера ЛТД, 2020.
№ п/п
|
Зміст уроку
|
Результати навчально-пізнавальної діяльності
|
Д/З
|
Дата
|
1
|
Вступ Повторення вивченого матеріалу. Корекційне навчання.
|
|
|
|
2
|
Повторення вивченого матеріалу. Корекційне навчання.
|
|
|
|
Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України
|
3
|
Розселення слов’янських племен на території України.
Сусіди східних слов’ян
|
Знаю:
-
час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
-
території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.
Розумію:
-
основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
-
передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
-
роль міста Києва в утворенні Русі;
-
поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
-
історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.
Умію:
-
розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
-
показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
-
охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
-
визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
-
визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
укласти історичний портрет руського князя.
|
§ 1.
|
|
4
|
Господарство, суспільний устрій та вірування слов’ян
|
§ 2.
|
|
5
|
Утворення Русі-України
|
§ 3.
|
|
6
|
Правління князя Ігоря та княгині Ольги. Князь Святослав Хоробрий.
|
§ 4.
|
|
7
|
Працюємо з джерелами. Історичний портрет князя Святослава.
Практичне заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
8
|
Узагальнення
|
Ст.38
|
|
Розділ 2. Русь-Україна наприкінці X - у першій половині XI ст.
|
9
|
Київська держава за Володимира Великого
|
Знаю:
-
роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
-
територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Розумію:
-
суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
-
Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
-
історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
-
місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
-
поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».
Умію:
-
розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
-
показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
-
охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
-
визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
-
зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;
розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).
|
§ 5.
|
|
10
|
Русь-Україна за Ярослава Мудрого
|
§ 6.
|
|
11
|
Суспільне та господарське життя за доби розквіту Русі-України
|
§ 7.
|
|
12
|
Працюємо з джерелами. Правове становище різних верств суспільства за
«Руською правдою». Практичне заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
13
|
Культура Київської держави доби розквіту
|
§ 8.
|
|
14
|
Узагальнення.
|
Ст.70
|
|
Розділ 3. Русь-Україна у другій половині XI - першій половині XIII ст.
|
15
|
. Київська держава за наступників Ярослава Мудрого
|
Знаю:
-
дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
-
території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.
Розумію:
-
передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
-
період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
-
існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.
Умію:
-
розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
-
показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
-
визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
-
охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
-
встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;
укласти історичний портрет руського князя.
|
§ 9
|
|
16
|
Русь-Україна за Володимира Мономаха і Мстислава
Володимировича
|
§ 10.
|
|
17
|
Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського
й Переяславського князівств у другій половині XI -
на початку XIII ст
|
§11.
|
|
18
|
Галицьке та Волинське князівства у XII ст
|
§ 12.
|
|
19
|
Працюємо з джерелами. Твори літератури Русі-України як історичні джерела.
Практичне заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
20
|
Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантії.
|
§ ІЗ.
|
|
21
|
Узагальнення
|
Ст.106
|
|
Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)
|
22
|
Галицько-Волинська держава від створення до монгольської навали.
|
Знаю:
-
дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
-
території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.
Розумію:
-
особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
-
передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
-
поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
-
особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.
Умію:
-
розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
-
показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
-
охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
-
встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;
укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.
|
§ 14.
|
|
23
|
Монгольська навала на Русь-Україну
|
§ 15.
|
|
24
|
Галицько-Волинська держава за Данила Романовича
та його нащадків
|
§ 16.
|
|
25
|
Працюємо з джерелами. Літописи про зовнішню політику князя Данила
Романовича. Практичне заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
26
|
Культура Галицько-Волинської держави
|
§ 17.
|
|
27
|
Узагальнення
|
Ст 135
|
|
Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав.
|
28
|
Українські землі у складі Великого князівства Литовського
та Королівства Польського
|
Знаю:
-
час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
-
територію русько-українських земель у складі різних держав.
Розумію:
-
інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
-
наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
-
причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
-
роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
-
європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;
-
поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».
Умію:
-
розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
-
показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
-
визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
-
охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
-
визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;
укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.
|
§ 18.
|
|
29
|
Крим та українське Причорномор’я. Українські землі у складі
Угорщини, Молдови та Московії
|
§ 19.
|
|
30
|
Суспільне та господарське життя на українських землях
у XIV-XV ст
|
§ 20.
|
|
31
|
Розвиток культури на українських землях у XIV-XVI ст.
|
§21.
|
|
32
|
Працюємо з джерелами. Представники різних станів, верств і етносів
України в документах XIV - початку XVI ст. Практичне заняття
|
http://istoriyaukr7kl.e-litera.com.ua/
|
|
33
|
Узагальнення
|
Ст 173
|
|
34
|
Узагальнення до курсу.
Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків.
|
Розумію:
-
взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.
Умію:
-
встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
-
визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
-
порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;
розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).
|
|
|
35
|
Резервний урок
|
|
|
|
|
|
|
|
|