Календарне планування природознавство за модельною програмою авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.
Календарне планування розроблене за модельною програмою авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І. (НУШ)
Навчальна програма інтегрованого курсу
«Пізнаємо природу»
5 клас
для закладів загальної середньої освіти
(за модельною програмою авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.)
Цикл: адаптаційний, 5-6 класи
Галузь: природнича, частково соціальна і здоров’язбережувальна (питання соціальної й міжособистісної взаємодії, розвитку й збереження
здоров’я і безпеки, пов’язані із природничими науками)
І. Вступна частина.
Пояснювальна записка.
Навчальна програма інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» для 5 класу закладів загальної середньої освіти розроблена до Модельної навчальної програми «Пізнаємо природу» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.) та підручника «Пізнаємо природу» 5 клас, автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.
Згідно нормативних документів:
- ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ базової середньої освіти ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898
- НАКАЗУ МОН № 289 від 01 квітня 2022 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.
- Листа МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22 «ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному роцІ»
Програма має забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму. На підставі компетентністного підходу знання мають стати не багажем, а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації у соціумі, облаштування особистого життя.
Основна мета програми – формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, здатен оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем.
Вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» спрямовано на досягнення таких завдань:
- формувати цілісну картину світу та усвідомлення місця в ньому людини на основі єдності раціонально-наукового пізнання й емоційно-ціннісного усвідомлення дитиною особистого досвіду спілкування з природою;
- формувати уявлення про предмет і методи природничих наук (фізики, хімії, біології, географії, а+строномії, екології), про способи отримання та застосування інформації у процесі вивчення та перетворення природи;
- розвивати в учнів інтелектуальні, пізнавальні, дослідницькі, творчі, комунікативні здібності, застосовувати засвоєні знання в повсякденному житті;
- підвищувати активність та мотивацію учнів до пізнання на базі сучасного навчального обладнання та використання інтерактивних форм роботи;
- набувати досвіду різноманітних форм діяльності (індивідуальної і колективної), досвіду пізнання й самопізнання;
- формувати систему цінностей, соціально прийнятих норм поведінки в природі та норм безпечної поведінки в соціумі, екологічну культуру, здоровий спосіб життя.
Зміст курсу та його структура побудовані на основі спірального принципу неперервного розширення та поглиблення знань з певної проблеми; структурно-функціонального принципу в описі та поясненні явищ, за якого досліджуються їхні елементи й залежності між ними в межах єдиного цілого, а також:
- науковості, що передбачає доступне, переконливе повідомлення та використання сучасних наукових фактів;
- принципу інтеграції, що передбачає об’єднання відомостей з різних наук із метою створення цілісної картини світу в учнів;
- наступності, який забезпечує неперервну, послідовну освітню траєкторію здобувачів освіти;
- наочності, що дає змогу учням установити зв’язки між теоретичним матеріалом і реальним життям, отримати достовірні знання про навколишній світ;
- фундаментальності й прикладної спрямованості, що передбачають засвоєння наукових знань, набуття практичних навичок і становлення здобувачів освіти активними учасниками освітнього процесу;
- екологічного принципу, що передбачає усвідомлення взаємозв’язків у природі як середовищі перебування людини, зацікавленої у
збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі, осмислення екологічних явищ, уміння робити висновки щодо стану природи, спонукає до природоохоронної діяльності;
- краєзнавчий принцип спрямований на широке використання місцевого матеріалу: вивчення природи, культури та традицій рідного краю;
- принцип зв’язку навчання із життям реалізується через розгляд життєвих ситуацій, особистий досвід школяра; ситуативні завдання, спрямовані на вироблення навичок безпечної поведінки;
- колективізму та рольової участі, які формують в учнях навички діалогічного спілкування, співпраці, уміння розподіляти ролі та приймати відповідальність.
Цей курс реалізує діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, дослідницький, рефлексивний, проблемно-ситуативний та інші підходи до навчання.
Компетентнісний потенціал
|
Ключові компетентності |
Уміння та ставлення |
|
Вільне володіння державною мовою |
Уміння: використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого і технічного змісту тлумачити інформацію природничого змісту, описувати в усній чи письмовій формі та аналізувати дослідження мовою природничих наук чітко, лаконічно і зрозуміло формулювати питання, думку, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень, ефективно комунікувати в групі у процесі обговорення і розв’язання проблем інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою Ставлення: повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації |
|
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою Уміння: використовувати різні джерела рідною мовою для здобуття інформації природничого і технічного змісту тлумачити рідною мовою в усній чи письмовій формі інформацію природничого змісту, використовуючи наукову термінологію описувати в усній чи письмовій формі та аналізувати дослідження рідною мовою обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою Ставлення: цінування здобутків учених-природничників і винахідників, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою |
|
|
Здатність спілкуватися іноземними мовами Уміння: сприймати природничі поняття і терміни в усних чи письмових текстах іноземними мовами використовувати навчальні іншомовні джерела для здобуття інформації природничого і технічного змісту аналізувати та оцінювати інформацію природничого і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію Ставлення: розуміння потреби популяризувати здобутки українських учених-природничників для зарубіжної спільноти іноземними мовами |
|
Математична компетентність |
Уміння: оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ та технологічних процесів розв’язувати проблеми природничого змісту за допомогою математичних методів та математичних моделей природних об’єктів, явищ і процесів, графіків, таблиць, діаграм тощо Ставлення: оцінювати доцільність математичних методів у розв’язанні проблем природничого змісту
|
|
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: здійснювати вимірювання, фіксувати результати та оцінювати точність вимірювань класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища і технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології виявляти дослідницькі проблеми, досліджувати природу самостійно чи в групі, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, презентувати результати досліджень використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання проблем Ставлення: емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі виявлення допитливості і пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою критичне оцінювання здобутків природничих наук і технік |
|
Інноваційність |
Уміння: описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій генерувати та втілювати нові ідеї в моделях, розробках, проектах підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації Ставлення: усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх впливу на якість життя і стан довкілля |
|
Екологічна компетентність |
Уміння: визначати та аналізувати проблеми довкілля відповідально та ощадно використовувати природні ресурси реагувати на виклики, пов’язані із станом довкілля ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проекти прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини Ставлення: усвідомлення важливості раціонального природокористування оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства цінування розмаїття природи, визнання життя як найвищої цінності |
|
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
Уміння: знаходити, обробляти, зберігати інформацію природничого змісту, перетворювати її з одного виду на інший з використанням інформаційно-комунікаційних технологій використовувати та створювати цифровий контент природничого змісту досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій Ставлення: критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності та етичної взаємодії у віртуальному просторі |
|
Навчання впродовж життя |
Уміння: визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їх досягнення планувати та організовувати навчально-пізнавальну діяльність під час досліджень чи розв’язання проблем працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності розвивати здібність досліджувати природу здійснювати рефлексію власної діяльності Ставлення: усвідомлення значення самоосвіти для особистісного розвитку |
|
Громадянські та соціальні компетентності |
Громадянські компетентності Уміння: поширювати важливу для суспільства інформацію природничого змісту брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля і залучати до цього громаду дотримуватися норм законодавства з охорони природи обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження та охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах Ставлення: визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання |
|
Соціальні компетентності Уміння: співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб обирати здоровий спосіб життя переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві Ставлення: оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини цінування внеску кожного в діяльність групи усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем |
|
|
Культурна компетентність |
Уміння: застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва Ставлення: усвідомлення значення природничих наук і техніки в розвитку культури шанування науки як складника світової культури |
|
Підприємливість та фінансова грамотність |
Уміння: генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для проектної діяльності, ефективного використання природних ресурсів використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних) прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності пояснювати значення заощадження природних ресурсів, інвестування в природоохоронну діяльність, страхування власного здоров’я і життя тощо обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних з реалізацією прикладних наукових рішень Ставлення: виявлення конструктивної активності відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки обстоювання важливості ощадливого та раціонального використання природних ресурсів і продуктів їх переробки, раціонального господарювання тощо |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» передбачає міжпредметні зв’язки з інформатикою, мовно-літературною, математичною, технологічною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською та історичною, мистецькою галузями.
Для реалізації програми необхідна сучасна матеріальна й інформаційна база, що забезпечує організацію всіх видів діяльності учнів.
Зміст програми розроблено відповідно до вимог Закону України « Про освіту», Закону України « Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.) , освітньою програмою навчального закладу та відповідною модельною програмою.
Зміст навчальних занять, методи роботи сприяють вихованню в учнів любові до природи, своєї Батьківщини, свого краю, розвивають відповідальність за власні вчинки, почуття обов’язку, толерантності, а також прагнення до пізнання й істини, цілеспрямованості, наполегливості, ощадливості, працьовитості, екологічної свідомості.
Структура програми в 5 класі представлена п’ятьма розділами.
РОЗДІЛ 1 «ПІЗНАЄМО СВІТ НАУКИ» передбачає подальше знайомство дитини з наукою. Окреслюються поняття «наука», «природничі науки», «науковий термін», «науковий факт». Розпочинається робота над словником наукових термінів та їхнім застосуванням, яка триває впродовж навчального року. Важливе завдання цього розділу – познайомити учнів зі спільними для всіх природничих наук методами пізнання, формування навичок застосування якого передбачається в усіх наступних розділах. Практичне спрямування розділу – розвиток навичок спостереження, вимірювання й експериментування. Учні знайомляться із засобами наукового дослідження, досягненнями в галузі природничих наук, прикладами винаходів та відкриттів, давніми та сучасними ученими й винахідниками, пояснюють вплив природничих наук, техніки та технологій на сталий розвиток суспільства. Важливе завдання на цьому етапі – сформувати навички, необхідні впродовж вивчення курсу, а саме познайомити з різноманітними джерелами інформації, зокрема цифровими, навчальними додатками та плануванням інформаційного пошуку.
РОЗДІЛ 2 «ПІЗНАЄМО БУДОВУ РЕЧОВИНИ» спрямований на формування наукового світогляду й уявлень учнів про навколишнє середовище як джерело речовин, їхнє різноманіття, властивості й застосування для практичних потреб людини. Стрижень розділу – атомарна ідея, яка об’єднує живу та неживу матерію, рух та взаємодія частинок речовини. Розширюється поняття про роль органів чуття для дослідження природи, формуються уявлення про агрегатні стани речовини, вивчення яких передбачає виконання практичних завдань, індивідуальних та групових досліджень з використанням приладів та лабораторного обладнання, а також виготовлення найпростіших вимірювальних приладів для власних експериментів. Значна увага приділяється моделюванню фізичних тіл і явищ. Учні спостерігають, досліджують і пояснюють на основі атомної будови тіл явища дифузії і випаровування рідин, властивості твердих тіл, рідин і газів. Завершує розділ вивчення та дослідження розчинних та нерозчинних речовин.
Зміст РОЗДІЛУ 3 «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ ЗЕМЛІ» розширює знання учнів про Землю та її оболонки, які вони отримали в початковій школі. Учні знайомляться з гіпотезами та сучасними уявленнями про виникнення Землі, її форму, розміри, з внутрішньою будовою та способами зображення. У процесі її вивчення учні розширюють знання про компоненти природи (повітря, воду, ґрунти) та їхні взаємозв’язки. Тема має глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість розкрити необхідність збереження природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності організмів. Значна увага приділяється формуванню картографічної грамотності під час роботи з глобусом і картами різноманітного змісту та масштабу, вивченню способів зображення географічних об’єктів і явищ, що застосовуються на цих картах; розвитку практичних географічних умінь отримувати інформацію з різних джерел знань, складати за ними країнознавчі описи й характеристики території.
РОЗДІЛ 4 «ПІЗНАЄМО СВІТ ОРГАНІЗМІВ» поглиблює і систематизує знання, отримані в початкових класах. Навчальний матеріал викладений в такій логічній послідовності: рівні організації живих організмів, клітина як основна структурна та функціональна одиниця живого, віруси як неклітинні форми життя, одноклітинні прокаріоти, одноклітинні й багатоклітинні гриби, лишайники, різноманіття рослин і тварин (водночас особливу увагу звернено на вивчення представників флори та фауни нашої країни й свого краю), організм людини. В учнів формується вміння порівнювати й відрізняти основні групи організмів за істотними ознаками. Під час знайомства з тваринами, кімнатними та декоративними рослинами слід обов’язково опиратися на особистий досвід учнів, формувати екологічне мислення та свідомість, дбайливе ставлення до живого, уміння бачити його красу. Тема «Таємниці організму людини» передбачає формування розуміння людського організму як цілісної біологічної системи, а також практичних навичок, необхідних у повсякденному житті.
Завершує програму 5 класу узагальнювальний
РОЗДІЛ 5 «ПІЗНАЄМО СЕБЕ І СВІТ», який є практико-орієнтованим, спрямований на усвідомлення себе та своїх можливостей, розвиток власних здібностей, зокрема дослідницьких, формування в учнів стійкої мотивації та готовності використовувати отримані знання й вміння для корекції свого способу життя з метою зміцнення, покращення здоров’я, формування розуміння важливості біорізноманіття та його збереження, впливу людини на природу, формування системи природничих знань через виконання парних і групових завдань дослідницького та проєктно-конструкторського характеру.
Організація освітнього процесу: форми та методи, технології навчання. Інтегрований курс «Пізнаємо природу» базової школи має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується під час організації спостережень у природі, проведення експериментів, виконання практичних робіт і вправ, моделювання, розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань та досліджень, організацію уроків-екскурсій, роботу з науково-популярною літературою, інтернет-ресурсами тощо. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, а також передбачають розв’язання природничих, екологічних та соціально-економічних завдань, здійснення порівняльного аналізу, проведення мінідосліджень, дискусій, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових і рольових ігор, творчих робіт, індивідуальних і колективних проєктів, написання есе, повідомлень, виступів тощо. Мета проведення цих робіт може бути різною –мотиваційною, корегуючою, контролюючою тощо.
Практичні роботи проводяться на уроці. Рішення щодо оцінювання (всіх робіт чи вибірково) приймає вчитель.
Тематика досліджень, проєктів може бути змінена вчителем у межах вивчення відповідної теми, враховуючи матеріально-технічне забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо. Результати дослідження учнів учитель оцінює під час презентацій. Запропоновані підходи сприятимуть формуванню не лише компетентностей у галузі природничих наук, техніки та технологій, а й інших ключових компетентностей (інформаційно-комунікаційної, соціальної і громадянської, підприємницької, культурної, екологічної, математичної тощо).
Години резервного навчального часу вчитель може використати для глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу з урахуванням здібностей і навчальних можливостей учнів або для тематичного оцінювання (уроків систематизації та узагальнення, уроків-екскурсій, реалізації проєктної діяльності, проведення екологічних акцій тощо).
Основними методами, які використовуються в різних поєднаннях, є:
- пояснювально-ілюстративний, що поєднує словесні методи (розповідь, пояснення, роботу з літературними джерелами, дискусії) з ілюстрацією різних за змістом джерел (довідників, карт, схем, діаграм, натуральних об’єктів та ін.);
- частково-пошуковий, що ґрунтується на використанні природничих знань, життєвого й пізнавального досвіду учнів. Прикладом такого методу є бесіда, яка залежно від дидактичних цілей уроку може бути перевірною, евристичною, повторно-узагальнювальною.
Робота з підручником охоплює різноманітні стратегії читання (виокремлення головної думки, сканування з метою знаходження відповіді на питання, виділення головної думки, складання логічно-структурної схеми, таблиці, малюнка, картосхеми, діаграми, графіка тощо).
Дослідницький метод як один із провідних способів організації пошукової діяльності учнів у навчальній роботі сприяє набуттю учнями умінь і навичок самостійної роботи. Він використовується під час проведення спостережень, вимірювань, експериментів, складання графіків, діаграм, схем, звітів проведених досліджень, роботи з різними джерелами інформації, виконання творчих завдань.
Значний вплив на результативність навчального процесу мають освітні технології: проблемного, особистісно орієнтованого, перевернутого навчання, критичного мислення тощо.
Організація освітнього процесу передбачає:
- зв’язок навчання із життям;
- підвищення мотивації учнів до навчання;
- реалізацію діяльнісного та компетентнісного підходу до навчання;
- розвиток самостійності й активності учнів;
- розвиток уміння адаптуватися до дійсності;
- уміння спілкуватися, співпрацювати з однолітками в процесі різних видів діяльності.
Виклад матеріалу передбачає обов’язкове використання різноманітних засобів наочності на кожному уроці: географічних карт, слайдів, відеоматеріалів, комп’ютерних програм, автентичних зразків, гербаріїв, муляжів, лабораторного обладнання, колекції гірських порід, визначників рослин і тварин, фотографій, науково-популярних дитячих видань тощо. Це дає можливість учням отримати більш правдиві та повні знання про навколишній світ.
Дидактичні та сюжетно-рольові ігри сприяють ефективному засвоєнню або закріпленню навчального матеріалу. Під час організації навчального процесу з інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» рекомендується широко застосовувати різні форми самостійної роботи учнів (підбір додаткової літератури та ілюстративних матеріалів, розробка проєктів, написання повідомлень, есе, листів, виступів, проведення конференцій, онлайн подорожей, складання колажів тощо).
Форми, способи й засоби перевірки та оцінювання результатів навчання. Оцінювання результатів навчання з курсу «Пізнаємо природу» має бути спрямованим на перевірку ключових компетентностей та обов’язкових результатів навчання в природничій освітній галузі, визначені Державним стандартом базової середньої освіти, які передбачають, що учень:
- пізнає світ природи засобами наукового дослідження;
- опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту;
- усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини;
- відповідально поводиться для забезпечення сталого розвитку суспільства;
- розвиває наукове мислення, набуває досвіду розв’язання проблем
Основними видами оцінювання результатів навчання учениць/учнів є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.
На основі формувального оцінювання – цілеспрямованого неперервного процесу спостереження за навчанням учнів, установлюють навчальний прогрес учня / учениці у певний момент освітнього процесу за вказаними групами результатів.
Формувальне оцінювання слугує для визначення динаміки розвитку окремого учня / учениці і класу загалом та адаптування навчального процесу до потреб учнів / учениць. Тому результати такого оцінювання не сумуються, не накопичуються, за ними не обчислюється середнє тощо.
Поточне оцінювання призначене для встановлення рівнів опанування учнівством навчального матеріалу на певному етапі та здійснення корегування щодо застосованих технологій навчання. Проводити поточне оцінювання необхідно систематично, використовуючи завдання на повторення пройденого матеріалу й закріплення вивченого.
При здійсненні підсумкового оцінювання необхідно використовувати завдання для визначення рівня досягнень за кожною групою результатів: (учениця/учень) проводить дослідження природи, опрацьовує та використовує інформацію, усвідомлює закономірності природи.
Для формування висновків щодо рівня досягнення учнем / ученицею обов’язкових результатів навчання за певний інтервал часу (семестр, навчальний рік) чи визначений фрагмент змісту (тема, розділ, вид діяльності) учитель / учителька здійснює підсумкове оцінювання за результатами виконаної учнем / ученицею роботи / робіт (самостійних, контрольних, тематичних тощо) за однією чи двома групами результатів («Здійснює пошук та опрацьовує інформацію», «Усвідомлює закономірності природи»).
Завдання таких робіт розробляють з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти на основі матеріалу відповідних тем модельних навчальних програм за якими здійснюють освітній процес.
За групою результатів «Досліджує природу» проводять практичну роботу/практичні роботи (спостереження, експеримент), тематика якої/яких означена модельною навчальною програмою. Одним з видів діяльності учня / учениці, що може оцінюватися підсумковим оцінюванням є проєктна діяльність.
Учнівські проєкти оцінюються за відповідними критеріями, з якими учні / учениці ознайомлюються заздалегідь.
Оцінюванню також підлягає сформованість в учениць/учнів наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти: читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, конструктивне керування емоціями, критичне й системне мислення, логічне обґрунтовування позиції, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, ухвалювання рішень, розв’язування проблем, співпраця з іншими.
Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя розпізнає і називає окремі тіла і явища природи |
|
2 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя називає окремі факти, програмового матеріалу; користуючись підручником знаходить визначення наукових понять |
|
|
3 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя (підручника) називає окремі факти, уявлення, наводить приклади окремих тіл і явищ природи, фрагментарно описує їх; робота в малій групі співробітництва потребує активізації та контролю |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує тіла і явища природи; за допомогою вчителя знаходить необхідну інформацію у підручнику (зошиті) для виконання елементарного завдання; за допомогою інших виконує завдання у малій групі співробітництва |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, допускаючи неточності у визначенні та формулюванні правил і означень; описує тіла та явища природи за типовим планом, допускаючи неточності; проводить спостереження, за допомогою вчителя виконує досліди та описує їх результати |
|
|
6 |
Учень (учениця) відтворює основні положення навчального матеріалу, характеризує тіла і явища природи з незначними неточностями; досліди проводить з допомогою вчителя, не пояснюючи їх результатів; за вказівкою виконує завдання у малій групі співробітництва |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу з незначними порушеннями послідовності; розкриває властивості тіл і явищ природи, допускаючи неточності; пояснює відповідь прикладами з підручника; за зразком виконує завдання; проводить та описує природничонаукові спостереження; самостійно проводить досліди, описує їх результати |
|
8 |
Учень (учениця) самостійно послідовно відтворює навчальний матеріал з окремими неточностями; з допомогою вчителя формулює висновки, аналізує, встановлює найсуттєвіші зв'язки і залежність між тілами живої і неживої природи, явищами, фактами, процесами; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; проводить досліди, пояснює їх суть; виконує завдання у малій групі співробітництва |
|
|
9 |
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал, для пояснення використовує загальновідомі докази; застосовує знання у стандартних ситуаціях, при виконанні практичних робіт і завдань, проведенні досліджень; аналізує та систематизує інформацію; проводить досліди в школі та вдома, пояснює та оформляє їх результати; знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях |
|
|
Високий Високий |
10 |
Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний матеріал; аргументовано пояснює свої відповіді на прикладах з підручника та власного досвіду; аналізує і розкриває суть явищ природи; узагальнює та систематизує інформацію на основі вивчених закономірностей і понять, робить висновки; вміє працювати зі схемами, малюнками, картографічним матеріалом, атласамивизначниками; здійснює природничонаукові спостереження, проводить дослідження, обґрунтовано пояснює їх результати та застосовує у практичній діяльності; усвідомлено використовує вивчену природничонаукову лексику в самостійних усних повідомленнях |
|
11 |
Учень (учениця) має глибокі знання про різноманіття тіл і явищ природи; встановлює зв'язки з раніше вивченим; розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей; аргументовано використовує отримані знання у різних ситуаціях; проводить досліди, зіставляє їх результати; усвідомлює значення та висловлює власне ставлення до охорони навколишнього середовища; уміє знаходити, аналізувати й застосовувати додаткову природознавчу інформацію; організовує роботу у малій групі співробітництва |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні, міцні знання про закономірності природи та місце людини у ній, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати природознавчий матеріал; самостійно проводить природничонаукові спостереження, досліди, вимірювання, оформляє результати; вміє користуватися лабораторним обладнанням, вимірювальними і збільшувальними приладами; застосовує знання про природу в повсякденному житті, оцінює рівень безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності; бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення |
ІІ. Змістовна частина.
Навчальний план/календарне планування
|
Роботи |
І семестр |
ІІ семестр |
Всього за рік |
|
Контрольні роботи |
1 |
1 |
2 |
|
Практичні роботи |
4 |
1 |
5 |
|
Проєкт |
1 |
1 |
2 |
|
Пропонований зміст |
Очікувані результати навчання |
Види навчальної діяльності |
|||||
|
Розділ 1.Пізнаємо світ науки( 6год) |
|||||||
|
Тема 1. Знайомство з наукою (2 год) |
|||||||
|
1
|
|
|
|
Інструктаж з БЖД Наука. Природничі науки. Наукові терміни і факти. Значення науки і техніки.
|
Здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах ( 6 ПРО 2.1.1-2); пояснює на основі особистого досвіду, що природу можна пізнавати, досліджуючи її; описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію (6 ПРО 1.6.1-1); |
- Робота з різними джерелами інформації про природу, використання QR кодів та цифрового контенту природничого змісту; - написання есе про значення науки, про винаходи та відкриття (на вибір учителя) |
|
|
2 |
|
|
|
Патенти природи. Винаходи та відкриття. Учені -природодослідники. |
розуміє внесок учених-природознавців і винахідників у створення нових технологій та вдосконалення техніки (6 ПРО 3.4.2-1); розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення; вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити(6 ПРО 1.1.1-2) |
- пригадування наукових фактів (наукової інформації) про: 1) тварин; 2) рослини; 3) організм людини; 4) воду; 5) повітря; 6) ґрунт; - розв'язування тестових завдань; - робота з логічними таблицями та картками; |
|
|
Наскрізні змістові лінії «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання практичних завдань через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування. «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання дослідницьких завдань. «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні експериментів і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й екологічні і етичні наслідки власної діяльності.
|
|||||||
|
Тема 2. Науковий метод пізнання (1 год) |
|||||||
|
3 |
|
|
|
Роль органів чуття у вивченні природи. Спостереження. Гіпотеза. Моделювання. Експеримент. Науковий метод пізнання.
|
ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження; оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; моделює з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти та явища; відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту |
- пошук, систематизація та обробка інформації про обраний об’єкт (явище) з використанням цифрового контенту, обмін інформацією в групах; - презентація моделі; - дослідження: на яку відстань до предмета треба піднести лупу, щоб отримати чітке зображення; - спостереження за дрібними об’єктами (деталями) за допомогою лупи та їх зображення |
|
|
Тема 3. Фізичні величини та їхнє вимірювання (3 год) |
|||||||
|
4 |
|
|
|
Фізична величина. Одиниця фізичної величини. Вимірювальні прилади та інструменти . Ціна поділки.
|
пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел. узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту; створює письмові тексти (зокрема, художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету |
- виконання завдань на перетворення одиниць довжини, часу, маси; - вимірювання об’єму води за допомогою мензурки; - обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами на тему «Розмаїття фізичних величин»; презентація та обмін інформацією; |
|
|
5 |
|
|
|
Практична робота Вимірювання температури повітря і води. |
складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі; досліджує об’єкти та явища, використовуючи відповідні моделі, дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; |
- вимірювання температури води, повітря та проміжків часу. |
|
|
6 |
|
|
|
Узагальнення розділу «Пізнаємо світ науки» |
узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту. |
|
|
|
Наскрізні змістові лінії |
|
||||||
|
Розділ2 « Пізнаємо будову речовин (12 год) |
|||||||
|
Тема 1. Тіла та речовини (2 год) |
|||||||
|
7 |
|
|
|
Тіла та їхні характеристики. Речовини та їхні властивості |
Ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; визначає потенційні небезпеки навколишнього середовища для здоров’я і безпеки людини; |
- гра «Запитуємо про тіла та речовини»; - гра «Впізнай речовину»; - складання таблиці «Тіла та речовини»; - розпізнавання попереджувальних знаків (небезпечні речовини); - дослідження властивостей деяких речовин, фіксація результатів дослідження; |
|
|
8 |
|
|
|
Частинки речовини – атоми та молекули. Три стани речовин. Розташування, рух та взаємодія частинок у твердих тілах, рідинах і газах |
пропонує і створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/ аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;
|
- створення моделей молекул з пластиліну; - графічне моделювання трьох станів речовини; - моделювання розташування частинок речовини у твердих тілах, рідинах і газах; - спостереження явищ, що підтверджують подільність речовини, рух та взаємодію частинок речовини; |
|
|
Тема 2. Три стани речовин (6 год) |
|||||||
|
9 |
|
|
|
Пояснення властивостей твердих тіл на основі знань про будову речовини. Механічні (твердість, пластичність, пружність, крихкість, міцність) та магнітні властивості твердих тіл. Застосування властивостей твердих тіл. |
ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; пояснює призначення створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів, формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами дослідження; описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; |
- дослідження та порівняння механічних властивостей твердих тіл; - вимірювання об’єму тіл за допомогою мірного циліндра (мензурки); - спостереження взаємодії магнітів; |
|
|
10 |
|
|
|
Пояснення властивостей рідин на основі знань про будову речовини. Чи можна змінити форму і об’єм рідини? Спостереження явища дифузії та взаємодії частинок речовини. Залежність швидкості дифузії від температури. Дифузія у природі й організмі людини
|
ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; пояснює призначення створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів, формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами дослідження; описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; |
- дослідження властивостей рідин; - спостереження залежності явища дифузії від температури; - дослідницька задача «Чи можна змінити форму і об’єм рідини?» |
|
|
11 |
|
|
|
Вода в природі й організмі людини.
|
описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; пояснює призначення створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; |
робота з різними джерелами інформації про природу; - спостереження твердого та рідкого станів води; - моделювання особливостей агрегатних станів води; - розв’язування тестових завдань; |
|
|
12 |
|
|
|
Пояснення властивостей газів на основі знань про будову речовини. Чи можна змінити об’єм газу? Дифузія в газах. Застосування властивостей газів. Повітря – природна суміш газів |
ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; пояснює призначення створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами дослідження; описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; |
- робота з різними джерелами інформації про природу; - дослідження «Чи можна змінити об’єм газу?»; - розв’язування тестових завдань; |
|
|
13 |
|
|
|
Маса. Еталон маси. Вимірювання маси. Як виготовити терези та важки.
|
використовує ощадно матеріали під час виготовлення виробу; пояснює призначення створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами дослідження; |
- виготовлення важільних терезів та важок; - вимірювання маси; - виконання завдань на перетворення одиниць маси; |
|
|
14 |
|
|
|
Практична робота «Вивчення явища випаровування води». |
складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми; описує етапи дослідження; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації; |
- вивчення явища випаровування за наданою інструкцією; |
|
|
Тема 3. Розчинні та нерозчинні речовини (4 год) |
|||||||
|
|
|||||||
|
15 |
|
|
|
Розчинні та нерозчинні речовини. Розчини у природі, побуті та організмі людини.
|
створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити; ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; |
- спостереження розчинності деяких речовин; - планування інформаційного пошуку, обробка і систематизація інформації за двома і більше джерелами на тему «Розчини у природі, побуті та організмі людини»; презентація результатів; |
|
|
16 |
|
|
|
Приготування розчинів. Практична робота Розділення розчинних і нерозчинних речовин фільтруванням.
|
складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми; описує етапи дослідження; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації; |
- приготування розчинів; - виготовлення фільтру; - фільтрування; |
|
|
17
18 |
|
|
|
Різноманіття речовин, їхні властивості та застосування Проєкт «Речовини навколо мене» |
порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел; описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; |
- знаходження (віршів, загадок, приказок) про речовини; - |
|
|
19 |
|
|
|
Узагальнення розділу з теми «Пізнаємо будову речовин» |
узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту. |
|
|
|
Наскрізні змістовні лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань. «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні експериментів і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й екологічні і етичні наслідки власної діяльності. «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування. «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується під час усвідомлення значення фізичних явищ природи та їх вплив на розвиток життя на Землі.
|
|||||||
|
Розділ 3. Пізнаємо нашу планету (20год) |
|||||||
|
Тема 1. Наша планета – Земля (3год) |
|||||||
|
20 |
|
|
|
Перші гіпотези і припущення щодо виникнення Землі.
|
пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу та співвідносить їх (рік – століття – тисячоліття); установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу; |
Робота з науково-популярними текстами та представлення інформації в різних видах; - дослідження «Як ми дізнаємося про минуле нашої планети?» |
|
|
21 |
|
|
|
Будова і склад Землі. |
пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; |
|
|
|
22 |
|
|
|
Гірські породи і мінерали. Які бувають корисні копалини. Метали і неметали. |
пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; |
- практична робота: визначення основних фізичних властивостей гірських порід і мінералів шкільної колекції; |
|
|
Тема 2. Земля на глобусі і фізичній карті. План місцевості (5 год) |
|||||||
|
23 |
|
|
|
Основні напрямки на глобусі та карті. |
співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо); |
- визначення напрямків на глобусі й географічній карті; |
|
|
24 |
|
|
|
Способи зображення Землі. Зображення Землі на глобусі і географічній карті. Хто склав сучасну карту. |
знайомиться із способами зображення Землі |
- позначення на контурній карті об’єктів, поданих у тексті; - використання електронних карт для отримання інформації про свій населений пункт |
|
|
25 |
|
|
|
Елементи карти. Умовні знаки. Шкала висот і глибин. |
виокремлює основні елементи карти та пояснює їхнє значення; розрізняє відносно сталі та змінні об’єкти карти; визначає орієнтацію об’єктів стосовно сторін світу, суб’єкта спостереження, визначає на карті положення географічних об’єктів; |
позначення на контурній карті географічних об’єктів; - описування місцевості за географічною картою України або світу; - географічний диктант «Читаємо умовні знаки»; |
|
|
26 |
|
|
|
Які бувають масштаби та як за їхньою допомогою виміряти відстані на карті й місцевості Види масштабів: іменований, і лінійний. Визначення відстаней на карті за масштабом Практична робота Вимірювання відстаней на місцевості і карті |
позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані; визначає орієнтацію об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта спостереження, визначає на карті положення географічних об’єктів; позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані; демонструє модель безпечної поведінки згідно з інструкціями й правилами в соціальному та природному середовищі; |
практична робота: вимірювання відстаней на географічній карті за масштабом; практична робота: креслення простого плану місцевості; |
|
|
27 |
|
|
|
Контрольна робота з теми «Пізнаємо нашу планету» |
|
|
|
|
Наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується під час усвідомлення значення води для життя, її збереження, як корисної копалини, через розуміння небезпеки стихійних природніх лих, що трапляються на планеті; розуміння впливу діяльності людини на зміну рельєфу, погоди; під час аналізу даних, що сприяє розвитку критичного мислення, вмінню вирішувати проблеми. «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань; через розв’язування практичних завдань щодо планування господарської діяльності, що не буде шкодити довкіллю. «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні експериментів і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й екологічні і етичні наслідки власної діяльності, через розуміння значення Сонця, Місяця для здоров’я людини. «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування. |
|||||||
|
Тема 3. Суходіл на Землі (3 год) |
|||||||
|
28 |
|
|
|
Материки і частини світу. Острови, півострови й архіпелаги. |
визначає на карті положення географічних об’єктів; |
практична робота: позначення на контурній карті світу номенклатури, поданої в тексті; |
|
|
29 |
|
|
|
Які бувають форми поверхні суходолу Землі |
визначає на карті положення географічних об’єктів; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі; |
- робота з картами; - порівняння форм рельєфу за висотою; |
|
|
30
|
|
|
|
Рельєф земної поверхні України і своєї місцевості, його зображення на фізичній карті. Як змінюється поверхня Землі. |
визначає на карті положення географічних об’єктів; розмірковує щодо запропонованих способів розв’язання певної навчальної / життєвої проблеми, висловлює свої думки; використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб правила, способи й відповідні засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми; пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх; бере участь у прийнятті спільних рішень; наводить приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі, використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми |
Практична робота: позначення на контурній карті світу й України номенклатури, поданої в тексті; - опис за фізичною картою рельєфу України та своєї області; - створення моделі зсувів ґрунту; |
|
|
Наскрізні змістовні лінії: Громадянська відповідальність Уміє пояснювати на конкретних прикладах та доводити практичне значення вивчення материків та океанів |
|||||||
|
Тема 4. Вода на Землі (4 год) |
|||||||
|
31 |
|
|
|
Колообіг води в природі |
пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»; |
- опис явищ, що відбувалися впродовж року, у моделі колообігу води в природі; - створення моделі «Джерела прісної води на Землі»; - побудова діаграми «Прісна й морська вода; |
|
|
32 |
|
|
|
Океани, моря, затоки і протоки. |
визначає на карті положення географічних об’єктів; позначає розміщення об’єктів на карті, визначає відстані; |
- нанесення на контурну карту об’єктів, зазначених в тексті; |
|
|
33 |
|
|
|
Річки й озера світу та України. Як правильно долати водні перешкоди |
наводить приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі; дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; демонструє модель безпечної поведінки згідно з інструкціями й правилами в соціальному та природному середовищі |
- нанесення на контурну карту об’єктів, зазначених в тексті; - дослідження «Як рослинний покрив захищає ґрунти від водної ерозії?»; - дослідження та з’ясування проблем найближчої водойми (, визначення правих і лівих приток, визначення прозорості води); |
|
|
34 |
|
|
|
Вода в ґрунті, її роль у житті рослин. Значення води для життя на Землі. Самоочищення води у природі. |
логічно структурує власне повідомлення; пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх; бере участь у прийнятті спільних рішень; оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність й ефективність дій групи для досягнення результату; пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб можливі зміни природних об’єктів і явищ залежно від певних умов; відповідального / безвідповідального використання здобутків науки й техніки; наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі й просторі, взаємодії людини та природи; розраховує потрібну кількість матеріалів для виготовлення спроєктованого виробу; використовує ощадно матеріали під час виготовлення виробу; |
- робота з науково-популярними джерелами інформації, підготовка презентації та короткого виступу на тем «Роль води на планеті Земля»; - спостереження та обговорення демонстраційного експерименту «Властивості глини, піску й торфу (або різних видів ґрунту) утримувати вологу»; - спостереження за станом рослин у різних умовах поливу; - створення (буклета) «Які рослини та тварини очищають воду?»; |
|
|
Наскрізні змістові лінії Екологічна безпека та сталий розвиток Усвідомлює важливість охорони вод своєї місцевості і на планеті загалом Здоров’я і безпека Розуміє вплив якості води на життя і здоров”я людини. Підприємливість та фінансова грамотність Дотримується основних правил ощадливого використання води в домашньому господарстві; |
|||||||
|
Тема 5. Повітряна оболонка Землі (4 год) |
|||||||
|
35 |
|
|
|
Склад і властивості повітря. |
розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення; |
- проведення дослідів, формування висновків; |
|
|
36 |
|
|
|
Повітря й погода. Види опадів. Прогноз погоди. Вплив погоди на життя, здоров’я та господарську діяльність людини |
створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх; бере участь у прийнятті спільних рішень; використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; |
демонстрування метеорологічних приладів та використання їх для вимірювань (температури повітря, напряму вітру, товщини снігового покриву, висоти Сонця тощо); - ведення та фіксування результатів спостереження за погодою впродовж тижня та порівняння з метеорологічними прогнозами; - прогнозування погоди за місцевими прикметами на найближчі дні; - робота з інтернет-ресурсами; - довготривалі спостереження «Чи здійснюються прогнози метеорологів?»; - складання анкети та проведення опитування членів сім’ї та друзів про вплив погоди на стан здоров’я; - складання списку сфер людської діяльності, які залежать від погоди; - написання есе за результатами дослідження «Погода та здоров’я людей»; - гра «Хто більше» |
|
|
37
|
|
|
|
Чим небезпечні природні явища Ґрунтове повітря. Небезпечні природні явища: грози, урагани, смерчі. Значення та охорона повітря
|
пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб можливі зміни природних об’єктів і явищ залежно від певних умов; відповідального / безвідповідального використання здобутків науки та техніки; наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі й просторі, взаємодії людини та природи; |
- складання правил поведінки під час грози і буревію; - спостереження та опис явищ у повітряній оболонці Землі. |
|
|
38 |
|
|
|
У чому унікальність планети Земля |
пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми. |
- створення ментальної карти «Земля – унікальна планета»; -складання схеми - «Взаємозв’язки між оболонками Землі» - написання есе на тему «Планета Земля – мій дім» - підготовка повідомлення «Чи є життя на інших планетах Сонячної системи» |
|
|
39 |
|
|
|
Узагальнення розділу «Земля на глобусі і фізичній карті. План місцевості »
|
узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту. |
|
|
|
Наскрізні змістові лінії: Екологічна безпека та сталий розвиток Розмірковує про відповідальність людської діяльності за стан атмосфери. Здоров’я і безпека Усвідомлює вплив стану повітря на здоров’я людини. Дотримується правил безпечної поведінки в природі під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ;. Громадянська відповідальність Наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ і процесів
|
|||||||
|
Розділ 4 Пізнаємо різноманіття організмів ( 20 год) |
|||||||
|
Тема 1. Світ живих організмів (1 год) |
|||||||
|
40 |
|
|
|
Властивості організмів. Спільні і відмінні ознаки різних груп живих організмів. Рівні організації рослинного і тваринного організмів. |
вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають одну чи більше спільних ознак; групує (упорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/аудіоінформацію, дані у формі графічної, табличної інформації або інфографіки, створюючи таблиці, схеми |
складання таблиці про спільні і відмінні ознаки різних груп живих організмів; - створення схеми про рівні організації рослинного і тваринного організмів; |
|
|
Тема 2. Клітина (1 год) |
|||||||
|
41 |
|
|
|
Будова, різноманітність та функціонування клітин (на прикладі клітин рослин, тварин, грибів, бактерій). |
групує (упорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; пропонує і створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; досліджує об’єкти та явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема цифрові; |
моделювання рослинної і тваринної клітини з інтерпретацією результатів та формулювання висновків; - лабораторне дослідження «Робота з мікроскопом та приготування тимчасового препарату»; - розпізнавання загальних рис клітин рослин, тварин, грибів, бактерій на зображеннях, мікропрепаратах чи фотографіях мікропрепаратів; |
|
|
Тема 3. Бактерії та віруси (2 год ) |
|||||||
|
42 |
|
|
|
Бактерії, поширення та особливості життєдіяльності. Хвороботворні бактерії. Корисні бактерії в організмі людини. Використання бактерій людиною. Проєкт «Кисломолочні продукти»; - створення ментальної карти про використання бактерій людиною; |
ставить запитання про будову й властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки; з допомогою вчителя чи інших осіб виконує спостереження, експерименти, фіксує одержані результати; визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження; пропонує способи практичного використання результатів досліджень; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; |
виконання проєкту «Кисломолочні продукти»; - створення ментальної карти про використання бактерій людиною; |
|
|
43 |
|
|
|
Віруси, особливості їхньої будови, як взаємодіють з клітиною та розмножуються в ній. Роль вірусів. Профілактика вірусних захворювань людини. |
вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають одну чи більше спільних ознак; представляє дані, створюючи таблиці, схеми, діаграми тощо, з виконанням необхідних проміжних перетворень; |
гра «Вірусні та бактеріальні захворювання людини»; - складання пам’ятки про профілактику вірусних та бактеріальних захворювань людини; |
|
|
Тема 4. Гриби. Лишайники (1 год) |
|||||||
|
44 |
|
|
|
Особливості будови й життєдіяльності грибів та лишайників. Різноманітність грибів та лишайників, їхнє значення в природі і для людини. |
групує (упорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх, бере участь у прийнятті спільних рішень; виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі визначає з допомогою вчителя чи інших осіб суперечності в запропонованій ситуації; виділяє самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб істотне в інформації природничого змісту; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах; |
спостереження за процесом бродіння, що здійснюється дріжджами; - створення буклета (памятки) про отруйні гриби своєї місцевості; - пошук і систематизація інформації за двома і більше джерелами на теми за вибором: «Значення грибів у природі і для людини», «Значення лишайників у природі і для людини»; |
|
|
Тема 5. Рослини та їхнє різноманіття (4 год) |
|||||||
|
45 |
|
|
|
Корінь, стебло, листки, брунька, квітка, плід, насінина. Роль органів квіткової рослини. |
вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають одну чи більше спільних ознак; встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; |
розпізнавання органів рослин на гербарних і живих зразках; - створення ментальної карти «Будова квіткової рослини»; |
|
|
46 |
|
|
|
Загальна характеристика, їхнє поширення та пристосування, представники, значення |
наводить приклади об’єктів і явищ природи; визначає основну ознаку (ознаки), за якими об’єкти / явища природи об’єднано в окремі групи; пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх; бере участь у прийнятті спільних рішень; обирає та застосовує цифрові інструменти для збирання чи отримання даних; |
робота в групах над створенням опорного конспекту по кожній групі рослин; |
|
|
47 |
|
|
|
Різноманітність голонасінних і квіткових рослин. |
групує (упорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля;
|
практична робота «Визначення представників різних груп рослин (водорості, мохи, плауни, хвощі, папороті, хвойні, квіткові)» на основі загальних рис за гербарними і живими зразками; |
|
|
48
49 |
|
|
|
Рослини навколо нас, їхнє пристосування до умов середовища. Розпізнаємо рослини своєї місцевості. Догляд і розмноження квіткових та городніх рослин.
Проєкт «Моя кімнатна рослина та догляд за нею», «Моя улюблена городня рослина» |
характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію; демонструє модель безпечної поведінки згідно з інструкціями й правилами в соціальному та природному середовищі; дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; обирає та застосовує цифрові інструменти для збирання чи отримання даних; |
екскурсія «Рослини нашої місцевості»; - створення опису за зразком обраної учнями рослини своєї місцевості; - рекомендовано виконання на вибір проєктів «Цвітіння води», «Збереження різноманіття рослин», «Моя кімнатна рослина та догляд за нею», «Моя улюблена городня рослина»; |
|
|
Тема 6. Тварини та їхнє різноманіття (4 год) |
|||||||
|
50 |
|
|
|
Від найпростіших до членистоногих. Особливості будови, поширення, представники, цікаві факти про життя безхребетних тварин. |
наводить приклади об’єктів і явищ природи; вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають одну чи більше спільних ознак; пропонує правила взаємодії в групі й дотримується їх; бере участь у прийнятті спільних рішень; представляє дані, створюючи таблиці, схеми, діаграми тощо, з виконанням необхідних проміжних перетворень; |
робота в групах над створенням опорних конспектів по кожній групі тварин; |
|
|
51
52 |
|
|
|
Риби. Земноводні. Плазуни. Птахи. Ссавці.
Практична робота «Визначення за особливостями зовнішньої будови та опис за зразком тварини своєї місцевості» (обраної учнями); |
визначає основну ознаку (ознаки), за якими об’єкти / явища природи об’єднано в окремі групи; |
практична робота «Визначення за особливостями зовнішньої будови та опис за зразком тварини своєї місцевості» (обраної учнями); |
|
|
53 |
|
|
|
Роль тварин в природі та для людини, збереження різноманіття тваринного світу. Поведінка тварин. |
встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; |
робота в парах над створенням презентацій на теми «Роль тварин в природі», «Роль тварин для людини», «Поведінка тварин (на прикладі обраної учнем тварини)»; |
|
|
54 |
|
|
|
Як обрати домашнього улюбленця, правильно годувати, дбати про здоров’я. Про типові помилки в догляді і відповідальність. |
групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою; логічно структурує власне повідомлення; поводиться безпечно під час спілкування, зокрема з тваринами; дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; |
екскурсія «Тварини нашої місцевості» або в місцевий зоопарк чи притулок тварин; - складання пам’ятки про догляд за домашнім улюбленцем; |
|
|
55 |
|
|
|
Узагальнення розділу «Пізнаємо різноманіття організмів» (частина1) |
узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту. |
|
|
|
Наскрізні змістовні лінії «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується під час усвідомлення значення води для життя, її збереження, як корисної копалини, через розуміння небезпеки стихійних природніх лих, що трапляються на планеті; розуміння впливу діяльності людини на зміну рельєфу, погоди; під час аналізу даних, що сприяє розвитку критичного мислення, вмінню вирішувати проблеми. Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань; через розв’язування практичних завдань щодо планування господарської діяльності, що не буде шкодити довкіллю. Змістова лінія «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні експериментів і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й екологічні і етичні наслідки власної діяльності, через розуміння значення Сонця, Місяця для здоров’я людини. Змістова лінія «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування. Сприяє розумінню раціонального використання людиною угруповань організмів. |
|||||||
|
Тема 7. Таємниці організму людини (7 год) |
|||||||
|
56 |
|
|
|
Травна система людини. |
описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища й процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів; поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо), у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів); обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних;
|
створення моделі внутрішньої будови людського організму (протягом усіх уроків теми); - читання етикеток продуктів харчування; |
|
|
57 |
|
|
|
Кровоносна та дихальна система людини |
пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив умов виконання дослідження на його результати; пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень; |
практична робота «Як залежить частота серцевих скорочень від активності людини (у спокої, під час і після фізичного навантаження)»; - гра «Лабораторія: аналіз крові»; |
|
|
58 |
|
|
|
Шкіра та імунітет. |
описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища й процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних;
|
- створення схеми про види імунітету людини; - дискусія «Догляд за шкірою і косметичні засоби»; |
|
|
59 |
|
|
|
Видільна система. |
описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища й процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; |
робота зі схемами і малюнками видільної системи; |
|
|
60 |
|
|
|
Нервова система. Гормони |
здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; |
створення ментальної карти «Взаємозв’язок систем органів у організмі людини |
|
|
61 |
|
|
|
Різноманітність органів чуття людини, сприйняття і обробка інформації. Профілактика порушень. |
описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища й процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; |
вікторина «Що ми знаємо про чуття людини»; - складання пам’ятки «Як запобігти порушенням зору і слуху»; |
|
|
62 |
|
|
|
Контрольна робота №2 «Пізнаємо різноманіття організмів» частина2 |
узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту.
|
|
|
|
Наскрізні змістові лінії:
«Екологічна безпека і сталий розвиток» спрямовує на формування в учнів розуміння прав споживача, які передбачають обов'язкове маркування якісного складу харчових та промислових товарів; усвідомлення учнями важливості підтримання чистоти повітря, на розуміння залежності імунної системи від стану довкілля. «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань; через розв’язування практичних завдань щодо придбання продуктів харчування та побутових речей, що не будуть шкодити довкіллю. «Здоров’я і безпека» зорієнтовує на: формування в учнів розуміння, що здоров’я – найвища цінність; спрямовує на розуміння учнями: організму людини як цілісної системи; на усвідомлення значення рухової активності для збереження фізичного здоров’я людини; на усвідомлення значення збалансованого харчування для збереження здоров’я людини; розуміння негативного впливу на дихання і травлення алкогольних напоїв та тютюнопаління; заходи запобігання інфекційних захворювань, хвороб серцево-судинної системи; на дотримання техніки безпеки під час виконання практичних завдань. «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування. Націлює на усвідомлення відповідальності за власне життя і здоров’я своє і оточуючих. |
|||||||
|
Розділ 5. Пізнаємо себе і світ (5год) |
|||||||
|
Тема 1. Ми і наше здоров’я (3 год) |
|||||||
|
63 |
|
|
|
Здорове харчування. |
використовує наукові факти для формулювання власних суджень; пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив умов виконання дослідження на його результати; пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень; пояснює наслідки недотримання здорового способу життя на основі інформації, що міститься в різних текстах; обирає продукти харчування, способи проведення дозвілля, відповідний одяг тощо, які приносять задоволення й користь для здоров’я, безпеки та добробуту; аналізує вибір, свій та інших осіб, з урахуванням користі й задоволення (радості) для здорового, безпечного життя; знаходить інформацію щодо здоров’я, безпеки та добробуту в різних джерелах і перевіряє її достовірність; пояснює вплив спілкування на складники здоров’я, безпеки й добробуту; |
- створення ментальної карти «Правила здорового способу життя»; - практична робота «Моя тарілка здорового харчування»; |
|
|
64 |
|
|
|
Опорно-рухова фізична активність. |
пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив умов виконання дослідження на його результати; пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень; |
вивчення залежності постави й життєвої ємності легень; - складання порад щодо покращення фізичної активності; |
|
|
65 |
|
|
|
Про режим дня і сон, емоції і стрес та здоров’я. |
знаходить інформацію щодо здоров’я, безпеки та добробуту в різних джерелах і перевіряє її достовірність; пояснює вплив спілкування на складники здоров’я, безпеки й добробуту; створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо), у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів); оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; |
складання наукових казок природничого змісту, віршів, написання музики, малювання картини (на вибір дітей, відповідно до здібностей); |
|
|
Тема 2. Ми та наше середовище життя (1 год) |
|||||||
|
66 |
|
|
|
Забруднення повітря, води, ґрунтів; застосування хімічних засобів захисту рослин і здоров’я людини. |
відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні й різні думки учасників дискусії; пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті); наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі та просторі, взаємодії людини та природи; з розумінням визначає цінність гігієнічних властивостей матеріалів натурального походження для здоров’я людини та покращення якості життя |
дискусії «Які матеріали / діяльність людини можуть спричинити забруднення повітря, зокрема й усередині приміщень, зміну якості води, ґрунтів та які можливі наслідки для здоров’я людини»; - робота в групах «Як можна зменшити забруднення довкілля»; - розв’язування ситуаційних завдань «Вжити заходів, щоб запобігти»; |
|
|
Тема 3. Природні скарби України (1 год) |
|||||||
|
67 |
|
|
|
Збереження біорізноманіття України. Інвазійні види та їхній вплив на біорізноманіття |
відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту; наводить приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі; дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб можливі зміни природних об’єктів і явищ залежно від певних умов; відповідального / безвідповідального використання здобутків науки та техніки; використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах; порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел; бере участь у прийнятті спільних рішень; наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи; |
мозковий штурм «Важливість біорізноманіття в природі й для людей»; - заняття на природі «Оцінка впливу людини, що загрожує біорізноманіттю на обраній території»; - виконання проєкту на вибір «Збереження різноманіття рослин нашої місцевості», «Збереження різноманіття тварин нашої місцевості |
|
|
68 |
|
|
|
Узагальнення розділу «Пізнаємо себе і світ» |
|
|
|
|
Тема 4. Природа надихає (1 год) |
|||||||
|
69 |
|
|
|
Людина та природа у творчості українських та світових митців |
встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; наводить приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі; створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; регулює власні емоції під час презентації повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), художньої декламації; висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) людей, подій, ситуацій, явищ тощо; розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту); узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту. |
складання наукових казок природничого змісту; - складання віршів, малювання картини, виготовлення мистецькоужиткових виробів (на вибір дітей, відповідно до їхніх здібностей); - написання есе «Чому я люблю природу?» |
|
|
70 |
|
|
|
Повторення вивченого матеріалу |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку