Календарне планування та навчальна програма із історії України 9 кл.

№

Дата

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Розділ 1.

Вступ. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

1

Базові знання: Учень/учениця ● знає час початку українського національного відродження, початку індустріальної (промислової) революції в українських землях, хронологічні рамки етапів українського національного відродження; дати видання «Енеїди» І. Котляревського, заснування Харківського і Київського університетів, Листопадового повстання у Польщі, діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, ліквідації Задунайської Січі; ● знає факти діяльності Івана Котляревського, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, діяльності українських родин підприємців; ● розуміє зміст термінів, понять і назв «модернізація», «нація», «українське національне відродження», «національна ідея», «індустріальна (промислова) революція », «порто-франко», «смуга осілості», «губернія», «чумацтво». Уміння: Учень/учениця ● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі;

характеризує етнічний та соціальний склад населення Наддніпрянської України та відстежує динаміку їх зміни під впливом політичних, економічних процесів першої половини ХІХ ст., політику Російської імперії щодо різних етнічних груп; ● визначає місце українських земель в системі міжнародних відносин та зовнішньої політики Російської імперії у першій половині ХІХ ст., ● називає хронологічні рамки та характерні риси етапів українського національного відродження; ● співставляє цілі, методи, результати і наслідки діяльності українського, польського, російського опозиційних рухів та залученість населення українських теренів до участі в них; ● називає і показує на карті центри українського національного відродження, адміністративно-територіальні зміни протягом першої половини ХІХ ст., райони поширення соціальних рухів; ● описує внесок видатних діячів у розвиток українського національного відродження, висловлює судження щодо їх ролі у становленні української національної ідеї; ● визначає прояви кризи кріпосницької системи та зародження ринкових відносин на теренах Наддніпрянської України; ● пояснює вплив індустріальної (промислової) революції на розвиток міст, соціальне становище населення, соціальну структуру суспільства українських теренів; ● характеризує політику Російської імперії щодо українських теренів як колоніальну; ● визначає причини розгортання соціальних рухів та перспективність боротьби селянства за свої права. ● пояснює на прикладах відмінності між суспільними системами та їх впливом на особистість людини (на основі співставлення

розвитку українських земель у складі Російської імперії та інших європейських країн); ● описує, аналізує, оцінює різні інтерпретації історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних осіб (на прикладі постаті Устима Кармелюка, історії ліквідації Задунайської Січі та ін. за вибором учителя/вчительки); ● висуває гіпотези на основі знань і розуміння особливостей розвитку Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст. стосовно впливу історичних подій, процесів і явищ на майбутнє. Ставлення: Учень/учениця ● на матеріалах історії опозиційних рухів на українських теренах обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права; ● визначає позитивний вплив підприємництва на розвиток українських земель, бере за приклад історії успіху українських родин підприємців; ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Сутність Нового часу. Новий час в історії України. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху). Етнічний та соціальний склад населення.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча. Приклади навчальної діяльності: робота з навчальним текстом, дослідження історичних джерел/статистичної інформації, словникова робота; складання розповіді за історичною картою, опорних конспектів, таблиць; словникова робота, аналітичних таблиць, започаткування синхронізованої таблиці

«Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»; робота із запитаннями (пошук відповідей на запропоновані та складання запитань); складання карти пам’яті «Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст.», дослідницький проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху і соціальна відповідальність» (започаткування), підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок,

сторінка діяча/діячки в соціальних мережах тощо), студія історичного моделювання «Історичні перспективи розвитку України в умовах ХІХ ст.», дискусія.

2

Українські землі у складі Російської імперії. Адміністративнотериторіальний устрій українських територій у складі Російської імперії. Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

3

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст.

4

Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

5

Польський національновизвольний і російський опозиційний рухи на території України. Соціальні протести.

6

Початок українського національного відродження. Формування сучасної української національної самосвідомості.

7

Кирило-Мефодіївське братство.

8

Практичне заняття. Основоположні документи Кирило-Мефодіївського товариства.

9

Урок узагальнення та систематизації

Розділ 2.

Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

10

Базові знання: Учень/учениця ● знає час входження українських земель до складу Австрійської імперії, хронологічні межі діяльності гуртка «Руська трійця», революції «Весни народів», діяльності Головної руської ради, дати видання альманаху «Русалка Дністрова», газети «Зоря Галицька»; ● знає факти діяльності Івана Могильницького, Маркіяна Шашкевича, Лук’яна Кобилиці, Олександра Духновича; ● розуміє зміст термінів, понять і назв «альманах», «будителі» Закарпаття, «Весна народів». Уміння: Учень/учениця ● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на західноукраїнських теренах з подіями у Європі та Наддніпрянській Україні; ● характеризує етнічний та соціальний склад населення українських земель у складі Австрійської імперії та політику щодо різних етнічних груп; ● визначає передумови, ознаки, центри та провідних діячів українського національного відродження на західноукраїнських теренах;

співставляє цілі та методи діяльності осередків українського національного відродження західноукраїнських теренів та Наддніпрянської України; ● співставляє політичне, соціально -економічне становище українських земель у складі Австрійської та Російської імперій; ● розрізняє економічні, політичні, культурно -інтелектуальні чинники розвитку суспільства західноукраїнських земель наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. і пояснює їх взаємовплив на основі отриманих знань; ● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі діяльності «Руської трійці», подій європейської революції 1848 –1849 рр. («Весни народів») на українських теренах); ● співставляє цілі опозиційних щодо Австрійської імперії рухів (українського і польського національних, соціального) та визначає перспективи їх взаємодії/протистояння в подальшому розвитку краю; ● позначає на карті історичні події та об’єкти (українські землі у склад і Авст рійської імпері ї), перебіг подій, явищ, процесів (місця діяльності політичних і національно -культурних організацій, охоплені соціальними протестами території); ● простежує еволюцію українського національного руху в західноукраїнських землях на основі порівняння діяльності «Руської трійці», «будителів» Закарпаття та Головної Руської ради; ● на матеріалі теми наводить приклади, як громадяни можуть впливати на політичні та суспільні процеси, захищати свої права; ● висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє.

Ставлення: Учень/учениця ● обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права; ● визначає перспективні шляхи боротьби за права людини на основі оцінки історичного контексту; ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Адміністративнотериторіальний устрій українських територій у складі Австрійської імперії. Політика Австрійської імперії щодо українських територій.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами опорних конспектів, карт пам’яті, складання синхронізованої таблиці «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.», словникова робота, розповідь про історичні процеси і явища за графічними джерелами інформації/історичним и картами, робота з

контурною картою, робота з різними видами запитань, складання порівняльної таблиці «Опозиційні рухи на західноукраїнських теренах у першій половині ХІХ ст.», аналіз за визначеним алгоритмом або за власним планом історичних документів, підготовка і презентація творчих проєктів (спільні презентаці ї, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок, есе тощо), студія історичного моделювання «Історичні перспективи розвитку України в умовах ХІХ ст.», дискусія.

11

Соціальнополітичний та економічний розвиток західноукраїнських земель наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Соціальні протести населення.

12

Початок українського національного відродження. «Руська трійця».

13

Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Головна руська рада та її національна програма. Руські стрільці.

14

Практичне заняття. Русалка Дністрова

15

Урок узагальнення та систематизації

Розділ 3.

Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

16

Базові знання: Учень/учениця ● знає дати заснування Харківського, Київського університетів, відновлення Львівського університету, видання першого «Кобзаря» Т. Шевченка; ● знає факти діяльності Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Михайла Остроградського, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Григорія КвіткиОснов’яненка; ● розуміє зміст термінів, понять і назв «університет», «романтизм», «класицизм». Уміння: Учень/учениця ● визначає поєднання політичних, економічних, соціальних, технологічних, культурних та інших чинників, які впливали на формування традицій повсякденного життя, становища окремих

верств і груп населення (зокрема, дітей і жінок), розвиток культури українських земель; ● характеризує історичні умови розвитку української культури в кінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.; ● співставляє та робить обґрунтовані висновки щодо особливостей історичних умов розвитку культури в українських землях у складі Російської та Австрійської імперій; ● визначає особливості розвитку освіти і науки на українських теренах з точки зору доступності для української спільноти; ● простежує вплив модернізаційних процесів в економічному розвитку на побут і повсякденне життя жителів міст і сіл, представників різних соціальних верств; ● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі у розвитку української культури видатних діячів науки, літератури, мистецтва; ● розрізняє та називає особливості (з прикладами) напрямів класицизм у, романтизму в культурі; ● називає/описує, розпізнає та показує на карті найважливіші історико -культурні пам’ятки українського народу кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.; ● презентує культурні здобутки рідної та інших соціокультурних спільнот (в межах матеріалу розділу ) . Ставлення: Учень/учениця ● аргументовано висловлює власні судження стосовно збереження духовних і матеріальних здобутків українського суспільства для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок; ● пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації

пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів; ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Повсякденне життя. Становище жінок і дітей.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами, історичними картами, словникова робота, групові дослідницькі проєкти «Повсякденне життя і побут українців очима сучасників» (за історичними

документами, пам’ятками живопису тощо), «Жінки в суспільстві ХІХ ст.: від традиційних ролей до фемінізму» (започаткування з продовженням в наступних розділах), «Українське мистецтво ХІХ – початку ХХ ст.: історія пам’яток та сучасний стан», «Рідний край у першій половині ХІХ ст.»; підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, історичних портретів діячів/діячок тощо) .

17

Умови розвитку культури. Освіта й наука. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

18

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

19

Практичне заняття. Повсякденне життя

20

Урок узагальнення та систематизації

Розділ 4.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

21

Базові знання: Учень/учениця ● знає дати селянської реформи (скасування кріпацтва), Січневого польського повстання, створення Київської громади, ПівденноЗахідного відділу Російського географічного товариства, Валуєвського циркуляру, Емського указу, хронологічні рамки Східної (Кримської) війни, діяльності Братства тарасівців; час діяльності хлопоманів, громадівського руху; ● знає факти діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського; ● розуміє зміст термінів, понять і назв «громадівський рух», «хлопомани», «земство», «урбанізація», «інтелігенція». Уміння: Учень/учениця ● упорядковує хронологічну послідовність подій в межах розділу та попередньо вивчених періодів історії України; ● визначає економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники та сутність змін в соціальній та етносоціальній структурі суспільства українських теренів у другій половині ХІХ ст.; ● характеризує політику російських урядів щодо українських земель

у другій половині ХІХ ст., наводить докази її колоніального характеру; ● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів: Східної (Кримської) війни, реформ 1860–1870-х рр., громадівського руху, Валуєвського циркуляру та Емського указу), Січневого польського повстання, заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, урбанізації, національного відродження кримських татар, єврейського руху; ● визначає і пояснює причинно-наслідкові зв’язки між селянською реформою та прискоренням індустріальної революції, розвитком транспорту, урбанізацією, змінами в соціальній структурі суспільства; ● зіставляє модернізаційні процеси в українських землях та країнах Західної Європи, США; ● зіставляє наміри, методи, результати та наслідки діяльності українського, польського, кримськотатарського, єврейського рухів у другій половині ХІХ ст.; ● описує діяльність осередків опозиційних, національних рухів: хлопоманів, громадівського, кримськотатарського, єврейського, польського; роль українських підприємницьких родин у розвиткові українського руху (на прикладі родини Симиренків та ін.); ● висловлює обґрунтовані судження щодо діяльності лідерів українського національного відродження та інших національних рухів; ● ідентифікує та моделює ситуації, пов’язані з порушенням прав членів спільнот та методами боротьби за їх права в історичних умовах другої половини ХІХ ст. в українських землях під владою Російської імперії;

простежує еволюцію ідейних засад та програмних вимог українського національного руху протягом другої половини ХІХ ст. від автономізму до самостійництва, називає чинники визначених змін; ● на матеріалі теми наводить приклади, як громадяни можуть впливати на політичні і суспільні процеси в державі, захищати свої права; ● позначає на карті історичні події та об’єкти (місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, центри індустріалізації, поширення залізничного транспорту тощо); ● висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє (на прикладі суперечностей селянської реформи 1861 р., українського національного руху, антиукраїнської політики Російської імперії); ● за самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання в межах теми, аргументує свій вибір. Ставлення: Учень/учениця ● на матеріалах історії опозиційних рухів на українських теренах обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права; ● формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання; ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853– 1856 рр.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами структурнологічної схеми «Модернізаційні процеси на українських теренах у другій половині ХІХ ст.», продовження роботи із синхронізованою таблицею «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на

початку ХХ ст.», словникова робота, робота (позначення об’єктів, «читання» за допомогою легенди) з історичними/контурни ми картами, складання запитань до історичної інформації, аналіз за власним планом історичних документів та інших джерел, дослідницький проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху і соціальна відповідальність» (продовження), студія історичного моделювання «Суперечності реформ 1860-70-х рр. як крок до поглиблення кризи Російської імперії», «Вплив антиукраїнської політики царизму на розвиток українського

руху», «Екологічні аспекти індустріальної революції в Україні»; творчі проєкти (історичний комікс «Лідери думок: уявні діалоги представників опозиційних рухів», сторінка діяча/діячки в соціальних мережах, історичний портрет, виступ на науковій конференції, тези виступу, стаття до історичного блогу тощо).

22

Ліквідація кріпацтва 1861 р.

23

Реформи 1860–1870-х років та їх вплив на модернізацію

24

Соціально-економічний розвиток підросійської України в другій половині ХІХ ст.

25

Зміни в етносоціальній структурі суспільства. Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні. Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України.

26

Громадівський рух 1860–1890-х рр. Київська громада. Хлопомани.

27

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

28

Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Суспільнополітичні рухи в Наддніпрянській Україні та Криму в 90-х рр. ХІХ ст.

29

Практичне заняття. Культурницький етап національного відродження:суспільні виклики

30

Практичне заняття. Феномен громадівського руху

31

Урок узагальнення та систематизації

Розділ 5.
Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст

32

Базові знання: Учень/учениця ●знає дати селянської реформи (скасування кріпацтва), заснування Товариства «Просвіта», Літературного (Наукового) товариства ім. Т. Шевченка, Русько-української радикальної партії, Української національно-демократичної партії, Української соціалдемократичної партії, хронологічні рамки політики «нової ери»; час початку трудової еміграції, започаткування кооперативного руху; ●знає факти діяльності Василя Нагірного, Михайла Грушевського, Івана Франка, Юліана Бачинського, Олександра Барвінського, Юліана Романчука; ●розуміє зміст термінів, понять і назв «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «кооператив», «трудова еміграція», «політична партія». Уміння: Учень/учениця ● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на західноукраїнських теренах з подіями у Європі та Наддніпрянській Україні; ● розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники розвитку суспільства західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. і пояснює їх взаємовплив на основі отриманих знань;

наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах (на прикладі порівняння політичного та соціально -економічного розвитку українських земель у складі Австр о -Угорської та Російської імперій, подій українського національного відродження на українських теренах); ● зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів та суспільних груп (на прикладі течій українського руху, створення перших політичних партій, діяльності українського представництва в Галицькому сеймі та австрійському парламенті); ● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі аграрної реформи 1848 рр., розвитку кооперативного руху, трудової еміграції, ключових подій українського національного відродження, політики «нової ери»); ● співставляє трудову еміграцію та розвиток кооперативного руху як моделі боротьби за поліпшення соціально -економічного становища українського селянства; ● аналізує розвиток ідейних засад та програмних вимог течій українського національного руху протягом другої половини ХІХ ст., називає чинники визначених змін; ● називає ознаки, осередки, цілі українського національного відродження; ● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі Василя Нагірного, Михайла Грушевського, Івана Франка, Юліана Бачинського у розвитку краю в другій половині ХІХ ст.; ● порівнює умови та характер розвитку українського національного відродження на Наддніпрянщині та західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. ;

за допомогою карти описує події і процеси соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку західноукраїнських земель. Ставлення: Учень/учениця ● оцінює моделі вирішення проблем українського народу, застосовані в історичних умовах другої половини ХІХ ст., з точки зору корисного досвіду для сучасного розвитку України; ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: складання за навчальною інформацією (тексти, історичні джерела) порівняльних таблиць/схем тощо, словникова робота, продовження роботи із синхронізованою таблицею «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.», робота (позначення об’єктів, «читання» за допомогою легенди) з історичними/контурними картами, пошук відповідей на запропоновані запитання, складання запитань до історичної інформації, аналіз за визначеним алгоритмом історичних документів, підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок тощо), дискусія «Трудова еміграція та кооперативний рух: оцінка перспективності щодо поліпшення становища українців», мультимедійний проєкт «Українське відродження на історичній карті» (продовження, виготовлення інтерактивної карти осередків українського відродження в різних

регіонах українських земель), дискусія «Проблеми взаємодії національних опозиційних рухів в Західній Україні».

33

Українське національне відродження на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. Народовська політика «нової ери».

34

Суспільно-політичне життя в Західній Україні у 1880–1890-х рр. Утворення перших українських політичних партій. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

35

Практичне заняття. Особливості культурницького етапу національного відродження на західноукраїнських землях

36

Урок узагальнення та систематизації

Розділ 6.

Розвиток українських земель на початку ХХ ст.

37

Базові знання: Учень/учениця ● знає дати створення Революційної української партії, Товариства українських поступовців, товариств «Сокіл», «Січ», дату «Справи Бейліса», час діяльності українських парламентських громад у І та ІІ Державних думах Росії; ● знає факти діяльності Миколи Міхновського, Андрея Шептицького; ● розуміє зміст термінів, понять і назв «індустріальна модернізація», «монополія», «регіональна спеціалізація», «страйк», «ксенофобія». Уміння: Учень/учениця ● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на західноукраїнських теренах з подіями у Європі та Наддніпрянській Україні;

наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах (на прикладі порівняння становища на початку ХХ ст. українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій, розвитку українського національного руху на території Наддніпрянщини та західноукраїнських землях); ● визначає і пояснює причинно-наслідкові зв’язки між індустріальною модернізацією, монополізацією, регіональною спеціалізацією промисловості та сільського господарства, міграційними процесами; ● пояснює суть кооперативного руху як моделі покращення соціально-економічного становища селянства; ● зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів та суспільних груп, політичних течій і організацій на теренах України в історичних умовах початку ХХ ст. на прикладах українського національного руху в Наддніпрянщині та західноукраїнських землях, російських шовіністичних угруповань, учасників революції 1905-1907 рр., українських громад в Державних Думах Росії; ● розрізняє ідейні засади самостійницької та автономістської течій у національному русі; ● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі утворення українських політичних партій, створення українських молодіжних організацій, Товариства українських поступовців, подій російської революції 1905–1907 рр. на українських теренах, столипінської аграрної реформи, антисемітської політики російського уряду та «Справи Бейліса», парламентської реформи в Австро-Угорщині); ● співставляє умови та характер розвитку українського національного руху на Наддніпрянщині та західноукраїнських землях на початку ХХ ст., робить обґрунтовані висновки;

виявляє та описує ознаки ксенофобії на прикладі «справи Бейліса»; ● позначає на карті історичні події та об’єкти, перебіг подій, явищ, процесів (місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, напрямки міграційних процесів тощо); ● висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє (на прикладі подій російської революції 1905–1907 рр., столипінської аграрної реформи). Ставлення: Учень/учениця ● обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права, протистояти ксенофобії (на прикладі «Справи Бейліса», події українського національного відродження); ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Особливості соціальноекономічного розвитку. Кооперативний рух.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами, історичними картами, історичними джерелами, словникова робота, виготовлення тематичних інфографік (за допомогою онлайнсервісів), продовження роботи із синхронізованою

таблицею «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.», дослідницький проєкт «Жінки в суспільстві ХІХ ст.: від традиційних ролей до фемінізму» (завершення з продовженням в наступних розділах) мультимедійний проєкт «Українське відродження на історичній карті» (завершення, виготовлення інтерактивної карти осередків українського відродження в різних регіонах українських земель), дискусія «Український національний рух: перспективи в умовах кризи пануючих імперій».

38

Український політичний і національний рух на початку ХХ ст. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій.

39

Український національний рух в умовах російської революції 1905–1907 рр. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах.

40

Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну.

41

Наддніпрянська Україна у 1907–1914 рр.

42

Національне піднесення в західноукраїнських землях на початку ХХ ст. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

43

Практичне заняття. Вплив УГКЦ на піднесення національної свідомості українського населення західноукраїнськиї земель

44

Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмних документах українських політичних партій

45

Урок узагальнення та систематизації

Розділ 7.

Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

46

Базові знання: Учень/учениця ● знає дати заснування університетів в Одесі, Чернівцях, обрання митрополитом Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького; ● знає факти діяльності Івана Пулюя, Дмитра Яворницького, Іллі Мечникова, Олександри Єфименко, Лесі Українки, родини Тобілевичів, Миколи Лисенка, Соломії Крушельницької; Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Олександра Мурашка, Миколи Бурачека, Марії Заньковецької, Владислава Городецького, Варвари і Богдана Ханенків, Олени Пчілки, Юрія Федьковича;

розуміє зміст термінів, понять і назв «модерн», «Нобелівська премія», «фемінізм», «емансипація». Уміння: Учень/учениця ● визначає поєднання політичних, економічних, соціальних, технологічних, культурних процесів початку ХХ ст. на зміни/формування традицій повсякденного життя, становища окремих верств і груп населення (зокрема, дітей і жінок), розвиток культури українських земель; ● характеризує історичні умови розвитку української культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; ● виявляє ознаки впливу європейської культури на розвиток української культури; ● визначає роль церкви в суспільному житті на українських теренах; ● пояснює причини посилення боротьби за українізацію освіти на українських землях під владою Російської і Австро-Угорської імперій; ● визначає причини, прояви поширення фемінізму, руху за емансипацію жінок, називає перших відомих діячок жіночих рухів на теренах України; ● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі у розвитку української культури видатних діячів науки, літератури, мистецтва; ● називає особливості та пам’ятки мистецьких напрямів реалізму, українського модерну; ● називає/описує, розпізнає та показує на карті найважливіші історико-культурні пам’ятки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на українських теренах;

презентує культурні здобутки рідної та інших соціокультурних спільнот історичного періоду (в межах матеріалу розділу). Ставлення: Учень/учениця ● аргументовано висловлює власні судження стосовно збереження духовних і матеріальних здобутків українського суспільства для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок; ● визначає необхідність протидії дискримінації за національною, релігійною чи расовою ознакою; українофобії, антисемітизму та іншим формам ксенофобії; ● пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів; ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців. Повсякденне життя

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: робота з навчальним текстом та історичними джерелами, аналіз за

визначеним алгоритмом історичних документів, словникова робота, підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок тощо): «Українське відродження на історичній карті» (завершення, виготовлення інтерактивної карти осередків українського відродження в різних регіонах українських земель), «Українське мистецтво ХІХ – початку ХХ ст.: історія пам’яток та сучасний стан», «Рідний край на початку ХХ ст.», «Технологічні новинки на вулицях українських міст і сіл» та ін., учнівська конференція

«Цивілізаційні зрушення в житті українського суспільства: підсумки Модерної доби».

47

Розвиток освіти. Наукове життя. Емансипація жінки.

48

Література. Український професійний театр. Музичне мистецтво.

49

Розвиток живопису та архітектури.

50

Практичне заняття. Традиції та побут української сім’ї

51

Урок узагальнення та систематизації

Узагальнення до курсу

52

Уміння: Учень/учениця ● демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів на теренах України в межах історичної епохи; ● співставляє особливості розвитку українських земель із загальноєвропейським історичним процесом Нового часу; ● локалізує ключові історичні події періоду в географічному просторі; ● спираючись на логіку причинно-наслідкових і просторових зв’язків, прогнозує подальший перебіг подій, явищ, процесів та оцінює можливі зміни в розвитку суспільства в наступний історичний період;
називає/описує найважливіші історико-культурні пам’ятки історичного періоду на теренах України та пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах; ● створює власний інтелектуальний продукт, дотримуючись засад академічної доброчесності; ● досліджує історичні джерела, використовує доведення та спростування для аналізу історичних процесів; ● використовує інформацію із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ, процесів. Ставлення: Учень/учениця ● аргументовано висловлює власні судження стосовно важливості духовних і матеріальних здобутків українського суспільства та сусідніх народів за періоду Нового часу для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок; ● обґрунтовує важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах; ● дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності.

Особливості суспільнополітичного, економічного та культурного розвитку українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в кінці XVIII – на початку ХХ ст. Українське національне відродження: ідейні засади, течії, організації, провідні діячі. Культурні здобутки українського народу.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: вправи для узагальнення і систематизації знань, круглий стіл

«Українське обличчя «довгого ХІХ ст.», розробка і представлення творчих узагальнюючих проєктів з історії ХІХ – початку ХХ ст. (проєкти поштових марок, пам’ятних монет, інформаційних блогів тощо).