календарне планування уроків біології в 6 класі до підручника І.Ю.Костіков та інші.

Кравченко Лідія Миколаївна 28 серпня 2021 4917 Відгуки відсутні

Про матеріал

Матеріал на допомогу вчителю біології при складанні календарного планування уроків біології в 6 класі. Планування складено відповідно до вимог навчальних програм.
Перегляд файлу

                                       Календарно-тематичне планування з біології 6 класу  на 2021-2022 навчальний рік

(до підручника І. Ю. Костіков та ін.)

 (70 год – 2 год на тиждень)

№ з\п

Дата

                   Теми розділів та уроків

        Примітка

Діяльність (уміння)

Знання

                                                                                      І семестр      Вступ (4 год.)

1

 

Біологія – наука про життя. Основні властивості живого.

Д/з: §1.

розрізняє:

об’єкти живої природи;

практикує:

метод спостереження біологічних об’єктів

Термінами:

- біологія, спостереження, експеримент

називає:

- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

2

 

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси.

Демонстрування

об’єктів живої природи (у тому числі на електронних носіях). Д/з: §2

3

 

Науки, що вивчають життя.

Д/з: §3.

4

 

Методи біологічних досліджень організмів.

Д/з: §4.

                                                                              Тема 1. Клітина (9 год.)

5

 

Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини.

Д/з: §5

 

 

розпізнає:

- на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

 

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

 

 

 

 

 

 

 

 

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

 

 

Терміни:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

 

 

 

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

 

 

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину

6

 

Збільшувальні прилади.

Д/з: §6

7

 

Практична робота 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

Д/з: повторити§6.

8

 

Загальний план будови клітини.

Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин.

 Д/з: §§7, 8.

9

 

Будова рослинної клітини. Лабораторне дослідження: будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин рослин.   Д/з: §§8, 9.

10

 

Практична робота 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.

Д/з: повторити §§7, 8, 9.

11

 

Будова тваринної клітини.

Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин тварин.  Д/з: §§ 7, 8, 9.

12

 

Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем).

Д/з: §10.

13

 

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок з тем: «Вступ», «Клітина».

Д/з: повторити  §§ 1-10.

 

 

Тематична

 

 

 

                                        Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (10 год.)

14

 

Бактерії – найменші одноклітинні організми. Середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови.

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).Д/з: §11;

міні-проект (на вибір): Чому скисає молоко? Корисний йогурт.   Живі фільтри.

 

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

 

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

 

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

 

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

 

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

 

 

 

 

 

 

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

 

Терміни:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми;

 

 

 

 

 

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

 

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;

 

знає:

- особливості будови одноклітинних;

 

 

 

 

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

15

 

Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини.  Шкідливі бактерії.

 

 

 

 

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).  Д/з: §12.

16

 

Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини.  Корисні бактерії. Представлення результатів міні-проектів: «Чому скисає молоко?», «Корисний йогурт».

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).  Д/з: §13.

17

 

Різноманітність бактерій, їх роль у природі

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).   Д/з: §14.

18

 

Одноклітинні організми.  Хламідомонада, діатомові водорості, (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у т. ч. електронних)одноклітинних (на прикладі вивчених). Д/з: §15, 17.

19

 

Евглена зелена, амеба (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених).   Д/з: §15,16.

20

 

Інфузорія (середовище існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини). Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій.

Демонстрування  мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених).   Д/з: §16.

21

 

Паразитичні одноклітинні організми.

Демонстрування

мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених).   Д/з: §16.

22

 

Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). Представлення результатів міні-проекту «Живі фільтри».

 

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) колоніальних та багатоклітинних організмів (на прикладі вивчених). Д/з: §§18,19.

23

 

Контрольна робота № 1 з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».

Д/з: повторити §§11-19.

             Тематична

                                                                                  Тема 3. Рослини (21 год.)

24

 

Рослина живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Демонстрування дослідів, що підтверджують фотосинтез. Д/з: §21,міні-проєкт (на вибір):Листопад. Квіти і комахи.

Рослини-мандрівники.   Рослини-хижаки.

описує:

- ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини)

розпізнає:

- клітини, тканини та органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:

- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:

- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:

- результати власних спостережень;

практикує:

- дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:

- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

Терміни:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід;

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

 

 

 

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- способів запилення;

- способів розмноження рослин (3-4);

- рухів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

 

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:

- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

25

 

Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.

Демонстрування  дослідів, що підтверджують вплив мінеральних речовин на розвиток рослин.  Д/з: §21.

26

 

Дихання рослин. Рухи рослин.

Демонстрування  дослідів, що підтверджують дихання рослин.

 Д/з: §21; дослідницький практикум -   дослідження процесу росту вегетативних органів.

27

 

Будова рослини. Тканини рослин.

Д/з: §§22,23.

28

 

Будова рослини. Органи рослин.  Дослідницький практикум:  дослідження процесу росту вегетативних органів.

Д/з: §20, дослідницький практикум - спостереження за розвитком пагона з бруньки.

29

 

Корінь:будова,основні функції. Лабораторне дослідження будови кореня.

Демонстрування дослідів, що підтверджують поглинання коренем води;  мікропрепаратів внутрішньої будови кореня.  Д/з: §24;

дослідницький практикум -   транспорт речовин по рослині.

30

 

Кореневі системи. Видозміни кореня.

Д/з: §25.

31

 

Пагін: будова, основні функції. Лабораторні дослідження: будови пагона; будови бруньки.Дослідницький практикум: спостереження за розвитком пагона з бруньки.

Д/з: §26.

32

 

Стебло – осьова частина пагона. Будова і функції стебла. Дослідницький практикум: транспорт речовин по рослині.

Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови  стебла. Д/з: §27.

 

 

Тематична

 

 

 

                                                                 ІІ семестр      Тема 3. Рослини (продовження)

33

 

Листок – бічний орган пагона.

Демонстрування дослідів, що підтверджують випаровування води. Д/з: §28.

 

 

34

 

Внутрішня будова листка.

Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови листка. Д/з: §29.

35

 

Видозміни пагона та його частин.

Лабораторне дослідження будови цибулини.

Д/з: §25,30; дослідницький практикум -   вегетативне розмноження рослин.

36

 

Розмноження рослин: статеве та нестатеве

Д/з: § 31

37

 

Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум :   вегетативне розмноження рослин.

Д/з: § 31

38

 

Квітка. Лабораторне дослідження будови квітки

Д/з: § 32; міні-проєкт (за вибором): квіти і комахи.

39

 

Запилення. Основні типи запилення.

Запліднення у покритонасінних рослин.

Д/з: § 33. Д/з: дослідницький практикум -   дослідження умов проростання насіння. 

 

40

 

Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення.

Д/з: § 34.

 

 

41

 

Насінина, її будова та значення. Лабораторне дослідження будови насінини. Дослідницький практикум: дослідження умов проростання насіння.

Д/з: § 35.

42

 

Плід. Способи поширення плодів. Лабораторне дослідження будови плода.

Д/з: § 36.

43

 

Представлення результатів міні-проектів: «Листопад», «Квіти і комахи», «Рослини-мандрівники», «Рослини-хижаки».

Д/з: повт. § 30-36,44.

44

 

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Рослини».

Д/з: повт. § 30-36,44.

 

 

Тематична

 

 

 

                                                        Тема 4. Різноманітність рослин (14 год.)

45

 

Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

 

 

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

 

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

 

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

 

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

 

Терміни:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних, іпокритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин .

46

 

Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).Д/з: § 38; міні-проєкт (на вибір): Як утворився торф і кам’яне вугілля?   Викопні рослини.

47

 

Мохи. Лабораторне дослідження будови моху.

Демонстрування   представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 39.

48

 

Хвощі, плауни.

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 40

49

 

Папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей. Представлення результатів міні-проектів: «Як утворився торф і кам’яне вугілля?», «Викопні рослини».

 

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 41.

50

 

Голонасінні. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин.

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 42.

51

 

Покритонасінні (Квіткові).

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 43.

52

 

Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

Д/з: повт. §§38-43.

 

 

 

Тематична

 

 

 

53

 

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).

Демонстрування

представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 45.

 

 

54

 

Життєві форми рослин.

 

 

 

55

 

Практична робота 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

Д/з: повт. § 44, 45.

56

 

Рослинні угруповання.

Демонстрування  представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 46, с. 211-212

57

 

Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

Д/з: повт. §§ 38-46. Підготовка до контрольної роботи

58

 

Контрольна робота  № 2 з теми «Різноманітність рослин».

Д/з: повт. §§ 38-46.

                                                                                    Тема 5. Гриби (10 год.)

59

 

Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів грибів.

Д/з: §48; міні-проєкт: гриби у біосфері та житті людини.

порівнює  за визначними ознаками:

- грибиі рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
-профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами;

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:

найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці,

плодового тіла;

- будову лишайників

60

 

Особливості живлення грибів. Поширення грибів

Д/з: §47.

61

 

Групи грибів: симбіотичні-мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження  будови шапинкових грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.  Д/з: §49.

62

 

Отруйні шапинкові гриби.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 50.

63

 

Їстівні шапинкові гриби

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 51.

64

 

Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.   Д/з: §§ 50-51.

65

 

Сапротрофні – цвільові гриби, дріжджі.

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, цвілевих грибів.   Д/з: § 52

66

 

Паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини) гриби. Значення грибів у природі та житті людини. Представлення результатів міні-проєкту: гриби у біосфері та житті людини

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій паразитичних грибів. Д/з: § 53

67

 

Лишайники.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій  лишайників. Д/з: § 54

68

 

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Гриби».

повторення теми

 

 

Тематична

 

 

 

                                                                           Узагальнення (2 год.)

69-70

 

Будова та життєдіяльність організмі

Д/з: повт. будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів слід ураховувати:

• якість знань: повноту, глибину, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість предметних умінь і навичок;

• рівень володіння "розумовими операціями: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки;

• досвід творчої діяльності — уміння виявляти проблеми та розв'язувати їх;

• самостійність суджень.

Якість знань характеризується:

• повнотою знань — кількістю знань, визначених навчальною програмою;

• глибиною знань — усвідомленням існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкістю знань — умінням учнів застосовувати одержані знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;

• системністю знань — усвідомленням структури знань, їх послідовності як ба-

зових для інших;

• міцністю знань — тривалістю збереження їх у пам'яті, відтворенням у необхідних ситуаціях;

• навичками дії — доведеними до автоматизму в результаті виконання вправ, завдань;

• ціннісним ставленням та особистим досвідом учнів, їх переживаннями, які виявляються у ставленні до людей, явищ природи.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I.Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

 

Оцінювання лабораторних і практичних робіт з біології

При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:

  • обсяг виконання завдань роботи;
  • наявність помилок, їх кількість;
  • оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних об’єктів, охайність тощо);
  • для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);
  • для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;
  • рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) знає правила техніки безпеки і з допомогою вчителя, використовуючи робочий зошит чи підручник, розпізнає й називає біологічні терміни.

2

Учень (учениця) дотримується правил техніки безпеки і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторну чи практичну роботу без оформлення. Намагається дати характеристику біологічного об'єкта чи явища на елементарному рівні.

3

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичну роботу без належного оформлення. Допускає значні неточності в спостереженнях, підписах малюнків, заповненні таблиць під час вивчення біологічних об'єктів і явищ.

Середній

4

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя виконує лабораторну чи практичну роботу з неповним оформленням. Виявляє елементи допитливості та спостережливості, розпізнає більшість об'єктів, які вивчаються, і відтворює матеріал на елементарному рівні.

5

Учень (учениця) за інструкцією учень з допомогою вчителя виконує практичну чи лабораторну роботу, частково оформлює їх. Логічно відтворює значну частину матеріалу, елементарно підписує малюнки й заповнює таблиці, схеми.

6

Учень/учениця учень за інструкцією з допомогою вчителя виконує роботу, оформляє її без висновків. Робить елементарні порівняння, виявляє основні риси, особливості живих об'єктів, явищ, розв'язує прості типові задачі.

Достатній

7

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, робить неповні висновки з допомогою вчителя. Починає усвідомлювати мету роботи, встановлює й описує причинно-наслідкові зв'язки. Оперує основними поняттями й термінами. Розв'язує прості типові задачі.

8

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє її, робить неповні висновки. Правильно, за планом, проводить спостереження, відображаючи особливості живого об'єкта, процесів, що в ньому відбуваються. Робить висновки, узагальнення, вільно аргументуючи будову та функції, пристосування живих об'єктів та їх складових частин; розв'язує типові задачі.

9

Учень/учениця за інструкцією самостійно старанно виконує роботу, оформлює її, робить нечітко сформульовані висновки, самостійно правильно аргументує особливості біологічних об'єктів і явищ, вирішує стандартні ситуації, аналізує хід спостережень, бачить правильні наслідкові зв'язки між будовою та функціями живих об'єктів; самостійно розв'язує типові задачі.

Високий

10

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, оформлює її, робить чітко сформульовані висновки й узагальнення. Вільно застосовує більшість біологічних понять, здійснює класифікацію біологічних об'єктів, явищ. Проявляє повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності; розв'язує задачі в межах програми.

11

Учень/учениця учень за інструкцією ретельно виконує роботу, оформлює її, робить логічно побудовані висновки й узагальнення. Чітко розуміє суть біологічних процесів. Вільно аналізує будову й функції живого у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Визначає причинно-наслідкові зв'язки, володіє прийомами роботи з додатковимиджерелами інформації.

12

Учень/учениця ретельно свідомо виконує, роботу, оформлює її; аналізує, робить самостійно обгрунтовані висновки. Усвідомлено обирає форми, методи, засоби, прийоми досягнення поставленої навчальної мети. Використовує додаткові джерела інформації для розв'язання поставлених питань. Уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання. Вільно розв'язує задачі різного рівня складності.


 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З БІОЛОГІЇ

Для контрольної перевірки знань необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати і характеризувати, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію. До контрольної роботи мають включатися завдання як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю.

 

 

 

Оцінювання контрольних робіт

Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

  Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже     поверхові; відповіді на творчі завдання відсутні або мають велику кількість помилок.

Середній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей містять значну кількість помилок; відповіді на творчі завдання відсутні або містять значну кількість неточностей.

Достатній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей наведені в цілому правильні, відповіді на творчі завдання можуть допускати несуттєві помилки.

Високий

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на творчі теоретичні питання.