календарне планування уроків біології в 6 класі до підручника І.Ю.Костіков та інші.

Про матеріал
Матеріал на допомогу вчителю біології при складанні календарного планування уроків біології в 6 класі. Планування складено відповідно до вимог навчальних програм.
Перегляд файлу

                                       Календарно-тематичне планування з біології 6 класу  на 2021-2022 навчальний рік

(до підручника І. Ю. Костіков та ін.)

 (70 год – 2 год на тиждень)

№ з\п

Дата

                   Теми розділів та уроків

        Примітка

Діяльність (уміння)

Знання

                                                                                      І семестр      Вступ (4 год.)

1

 

Біологія – наука про життя. Основні властивості живого.

Д/з: §1.

розрізняє:

об’єкти живої природи;

практикує:

метод спостереження біологічних об’єктів

Термінами:

- біологія, спостереження, експеримент

називає:

- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

2

 

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси.

Демонстрування

об’єктів живої природи (у тому числі на електронних носіях). Д/з: §2

3

 

Науки, що вивчають життя.

Д/з: §3.

4

 

Методи біологічних досліджень організмів.

Д/з: §4.

                                                                              Тема 1. Клітина (9 год.)

5

 

Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини.

Д/з: §5

 

 

розпізнає:

- на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

 

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

 

 

 

 

 

 

 

 

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

 

 

Терміни:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

 

 

 

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

 

 

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину

6

 

Збільшувальні прилади.

Д/з: §6

7

 

Практична робота 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

Д/з: повторити§6.

8

 

Загальний план будови клітини.

Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин.

 Д/з: §§7, 8.

9

 

Будова рослинної клітини. Лабораторне дослідження: будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин рослин.   Д/з: §§8, 9.

10

 

Практична робота 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.

Д/з: повторити §§7, 8, 9.

11

 

Будова тваринної клітини.

Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин тварин.  Д/з: §§ 7, 8, 9.

12

 

Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем).

Д/з: §10.

13

 

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок з тем: «Вступ», «Клітина».

Д/з: повторити  §§ 1-10.

 

 

Тематична

 

 

 

                                        Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (10 год.)

14

 

Бактерії – найменші одноклітинні організми. Середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови.

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).Д/з: §11;

міні-проект (на вибір): Чому скисає молоко? Корисний йогурт.   Живі фільтри.

 

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

 

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

 

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

 

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

 

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

 

 

 

 

 

 

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

 

Терміни:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми;

 

 

 

 

 

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

 

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;

 

знає:

- особливості будови одноклітинних;

 

 

 

 

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

15

 

Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини.  Шкідливі бактерії.

 

 

 

 

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).  Д/з: §12.

16

 

Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини.  Корисні бактерії. Представлення результатів міні-проектів: «Чому скисає молоко?», «Корисний йогурт».

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).  Д/з: §13.

17

 

Різноманітність бактерій, їх роль у природі

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).   Д/з: §14.

18

 

Одноклітинні організми.  Хламідомонада, діатомові водорості, (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у т. ч. електронних)одноклітинних (на прикладі вивчених). Д/з: §15, 17.

19

 

Евглена зелена, амеба (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених).   Д/з: §15,16.

20

 

Інфузорія (середовище існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини). Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій.

Демонстрування  мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених).   Д/з: §16.

21

 

Паразитичні одноклітинні організми.

Демонстрування

мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених).   Д/з: §16.

22

 

Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). Представлення результатів міні-проекту «Живі фільтри».

 

Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) колоніальних та багатоклітинних організмів (на прикладі вивчених). Д/з: §§18,19.

23

 

Контрольна робота № 1 з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».

Д/з: повторити §§11-19.

             Тематична

                                                                                  Тема 3. Рослини (21 год.)

24

 

Рослина живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Демонстрування дослідів, що підтверджують фотосинтез. Д/з: §21,міні-проєкт (на вибір):Листопад. Квіти і комахи.

Рослини-мандрівники.   Рослини-хижаки.

описує:

- ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини)

розпізнає:

- клітини, тканини та органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:

- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:

- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:

- результати власних спостережень;

практикує:

- дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:

- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

Терміни:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід;

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

 

 

 

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- способів запилення;

- способів розмноження рослин (3-4);

- рухів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

 

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:

- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

25

 

Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.

Демонстрування  дослідів, що підтверджують вплив мінеральних речовин на розвиток рослин.  Д/з: §21.

26

 

Дихання рослин. Рухи рослин.

Демонстрування  дослідів, що підтверджують дихання рослин.

 Д/з: §21; дослідницький практикум -   дослідження процесу росту вегетативних органів.

27

 

Будова рослини. Тканини рослин.

Д/з: §§22,23.

28

 

Будова рослини. Органи рослин.  Дослідницький практикум:  дослідження процесу росту вегетативних органів.

Д/з: §20, дослідницький практикум - спостереження за розвитком пагона з бруньки.

29

 

Корінь:будова,основні функції. Лабораторне дослідження будови кореня.

Демонстрування дослідів, що підтверджують поглинання коренем води;  мікропрепаратів внутрішньої будови кореня.  Д/з: §24;

дослідницький практикум -   транспорт речовин по рослині.

30

 

Кореневі системи. Видозміни кореня.

Д/з: §25.

31

 

Пагін: будова, основні функції. Лабораторні дослідження: будови пагона; будови бруньки.Дослідницький практикум: спостереження за розвитком пагона з бруньки.

Д/з: §26.

32

 

Стебло – осьова частина пагона. Будова і функції стебла. Дослідницький практикум: транспорт речовин по рослині.

Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови  стебла. Д/з: §27.

 

 

Тематична

 

 

 

                                                                 ІІ семестр      Тема 3. Рослини (продовження)

33

 

Листок – бічний орган пагона.

Демонстрування дослідів, що підтверджують випаровування води. Д/з: §28.

 

 

34

 

Внутрішня будова листка.

Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови листка. Д/з: §29.

35

 

Видозміни пагона та його частин.

Лабораторне дослідження будови цибулини.

Д/з: §25,30; дослідницький практикум -   вегетативне розмноження рослин.

36

 

Розмноження рослин: статеве та нестатеве

Д/з: § 31

37

 

Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум :   вегетативне розмноження рослин.

Д/з: § 31

38

 

Квітка. Лабораторне дослідження будови квітки

Д/з: § 32; міні-проєкт (за вибором): квіти і комахи.

39

 

Запилення. Основні типи запилення.

Запліднення у покритонасінних рослин.

Д/з: § 33. Д/з: дослідницький практикум -   дослідження умов проростання насіння. 

 

40

 

Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення.

Д/з: § 34.

 

 

41

 

Насінина, її будова та значення. Лабораторне дослідження будови насінини. Дослідницький практикум: дослідження умов проростання насіння.

Д/з: § 35.

42

 

Плід. Способи поширення плодів. Лабораторне дослідження будови плода.

Д/з: § 36.

43

 

Представлення результатів міні-проектів: «Листопад», «Квіти і комахи», «Рослини-мандрівники», «Рослини-хижаки».

Д/з: повт. § 30-36,44.

44

 

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Рослини».

Д/з: повт. § 30-36,44.

 

 

Тематична

 

 

 

                                                        Тема 4. Різноманітність рослин (14 год.)

45

 

Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

 

 

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

 

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

 

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

 

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

 

Терміни:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних, іпокритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин .

46

 

Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).Д/з: § 38; міні-проєкт (на вибір): Як утворився торф і кам’яне вугілля?   Викопні рослини.

47

 

Мохи. Лабораторне дослідження будови моху.

Демонстрування   представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 39.

48

 

Хвощі, плауни.

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 40

49

 

Папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей. Представлення результатів міні-проектів: «Як утворився торф і кам’яне вугілля?», «Викопні рослини».

 

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 41.

50

 

Голонасінні. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин.

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 42.

51

 

Покритонасінні (Квіткові).

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 43.

52

 

Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

Д/з: повт. §§38-43.

 

 

 

Тематична

 

 

 

53

 

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).

Демонстрування

представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 45.

 

 

54

 

Життєві форми рослин.

 

 

 

55

 

Практична робота 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

Д/з: повт. § 44, 45.

56

 

Рослинні угруповання.

Демонстрування  представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 46, с. 211-212

57

 

Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

Д/з: повт. §§ 38-46. Підготовка до контрольної роботи

58

 

Контрольна робота  № 2 з теми «Різноманітність рослин».

Д/з: повт. §§ 38-46.

                                                                                    Тема 5. Гриби (10 год.)

59

 

Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів грибів.

Д/з: §48; міні-проєкт: гриби у біосфері та житті людини.

порівнює  за визначними ознаками:

- грибиі рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
-профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами;

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:

найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці,

плодового тіла;

- будову лишайників

60

 

Особливості живлення грибів. Поширення грибів

Д/з: §47.

61

 

Групи грибів: симбіотичні-мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження  будови шапинкових грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.  Д/з: §49.

62

 

Отруйні шапинкові гриби.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 50.

63

 

Їстівні шапинкові гриби

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 51.

64

 

Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.   Д/з: §§ 50-51.

65

 

Сапротрофні – цвільові гриби, дріжджі.

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, цвілевих грибів.   Д/з: § 52

66

 

Паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини) гриби. Значення грибів у природі та житті людини. Представлення результатів міні-проєкту: гриби у біосфері та житті людини

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій паразитичних грибів. Д/з: § 53

67

 

Лишайники.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій  лишайників. Д/з: § 54

68

 

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Гриби».

повторення теми

 

 

Тематична

 

 

 

                                                                           Узагальнення (2 год.)

69-70

 

Будова та життєдіяльність організмі

Д/з: повт. будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів слід ураховувати:

• якість знань: повноту, глибину, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість предметних умінь і навичок;

• рівень володіння "розумовими операціями: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки;

• досвід творчої діяльності — уміння виявляти проблеми та розв'язувати їх;

• самостійність суджень.

Якість знань характеризується:

• повнотою знань — кількістю знань, визначених навчальною програмою;

• глибиною знань — усвідомленням існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкістю знань — умінням учнів застосовувати одержані знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;

• системністю знань — усвідомленням структури знань, їх послідовності як ба-

зових для інших;

• міцністю знань — тривалістю збереження їх у пам'яті, відтворенням у необхідних ситуаціях;

• навичками дії — доведеними до автоматизму в результаті виконання вправ, завдань;

• ціннісним ставленням та особистим досвідом учнів, їх переживаннями, які виявляються у ставленні до людей, явищ природи.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I.Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

 

Оцінювання лабораторних і практичних робіт з біології

При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:

  • обсяг виконання завдань роботи;
  • наявність помилок, їх кількість;
  • оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних обєктів, охайність тощо);
  • для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);
  • для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;
  • рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) знає правила техніки безпеки і з допомогою вчителя, використовуючи робочий зошит чи підручник, розпізнає й називає біологічні терміни.

2

Учень (учениця) дотримується правил техніки безпеки і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторну чи практичну роботу без оформлення. Намагається дати характеристику біологічного об'єкта чи явища на елементарному рівні.

3

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичну роботу без належного оформлення. Допускає значні неточності в спостереженнях, підписах малюнків, заповненні таблиць під час вивчення біологічних об'єктів і явищ.

Середній

4

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя виконує лабораторну чи практичну роботу з неповним оформленням. Виявляє елементи допитливості та спостережливості, розпізнає більшість об'єктів, які вивчаються, і відтворює матеріал на елементарному рівні.

5

Учень (учениця) за інструкцією учень з допомогою вчителя виконує практичну чи лабораторну роботу, частково оформлює їх. Логічно відтворює значну частину матеріалу, елементарно підписує малюнки й заповнює таблиці, схеми.

6

Учень/учениця учень за інструкцією з допомогою вчителя виконує роботу, оформляє її без висновків. Робить елементарні порівняння, виявляє основні риси, особливості живих об'єктів, явищ, розв'язує прості типові задачі.

Достатній

7

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, робить неповні висновки з допомогою вчителя. Починає усвідомлювати мету роботи, встановлює й описує причинно-наслідкові зв'язки. Оперує основними поняттями й термінами. Розв'язує прості типові задачі.

8

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє її, робить неповні висновки. Правильно, за планом, проводить спостереження, відображаючи особливості живого об'єкта, процесів, що в ньому відбуваються. Робить висновки, узагальнення, вільно аргументуючи будову та функції, пристосування живих об'єктів та їх складових частин; розв'язує типові задачі.

9

Учень/учениця за інструкцією самостійно старанно виконує роботу, оформлює її, робить нечітко сформульовані висновки, самостійно правильно аргументує особливості біологічних об'єктів і явищ, вирішує стандартні ситуації, аналізує хід спостережень, бачить правильні наслідкові зв'язки між будовою та функціями живих об'єктів; самостійно розв'язує типові задачі.

Високий

10

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, оформлює її, робить чітко сформульовані висновки й узагальнення. Вільно застосовує більшість біологічних понять, здійснює класифікацію біологічних об'єктів, явищ. Проявляє повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності; розв'язує задачі в межах програми.

11

Учень/учениця учень за інструкцією ретельно виконує роботу, оформлює її, робить логічно побудовані висновки й узагальнення. Чітко розуміє суть біологічних процесів. Вільно аналізує будову й функції живого у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Визначає причинно-наслідкові зв'язки, володіє прийомами роботи з додатковимиджерелами інформації.

12

Учень/учениця ретельно свідомо виконує, роботу, оформлює її; аналізує, робить самостійно обгрунтовані висновки. Усвідомлено обирає форми, методи, засоби, прийоми досягнення поставленої навчальної мети. Використовує додаткові джерела інформації для розв'язання поставлених питань. Уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання. Вільно розв'язує задачі різного рівня складності.


 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З БІОЛОГІЇ

Для контрольної перевірки знань необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати і характеризувати, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію. До контрольної роботи мають включатися завдання як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю.

 

 

 

Оцінювання контрольних робіт

Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

  Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже     поверхові; відповіді на творчі завдання відсутні або мають велику кількість помилок.

Середній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей містять значну кількість помилок; відповіді на творчі завдання відсутні або містять значну кількість неточностей.

Достатній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей наведені в цілому правильні, відповіді на творчі завдання можуть допускати несуттєві помилки.

Високий

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на творчі теоретичні питання.

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Планування
Додано
28 серпня 2021
Переглядів
4685
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку