Календарно-тематичне планування з біології 6 класу на 2021-2022 навчальний рік
(до підручника І. Ю. Костіков та ін.)
(70 год – 2 год на тиждень)
№ з\п |
Дата |
Теми розділів та уроків |
Примітка |
Діяльність (уміння) |
Знання |
||||||
І семестр Вступ (4 год.) |
|||||||||||
1 |
|
Біологія – наука про життя. Основні властивості живого. |
Д/з: §1. |
розрізняє: об’єкти живої природи; практикує: метод спостереження біологічних об’єктів |
Термінами: - біологія, спостереження, експеримент називає: - основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); наводить приклади: - основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби); - методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент) |
||||||
2 |
|
Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси. |
Демонстрування об’єктів живої природи (у тому числі на електронних носіях). Д/з: §2 |
||||||||
3 |
|
Науки, що вивчають життя. |
Д/з: §3. |
||||||||
4 |
|
Методи біологічних досліджень організмів. |
Д/з: §4. |
||||||||
Тема 1. Клітина (9 год.) |
|||||||||||
5 |
|
Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини. |
Д/з: §5 |
розпізнає: - на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини; - на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;
уміє: - налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта; - виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;
дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням |
Терміни: - клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;
називає: - основні елементи світлового мікроскопа; - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;
наводить приклади: - складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля); порівнює: рослинну і тваринну клітину |
||||||
6 |
|
Збільшувальні прилади. |
Д/з: §6 |
||||||||
7 |
|
Практична робота 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним. |
Д/з: повторити§6. |
||||||||
8 |
|
Загальний план будови клітини. |
Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин. Д/з: §§7, 8. |
||||||||
9 |
|
Будова рослинної клітини. Лабораторне дослідження: будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо). |
Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин рослин. Д/з: §§8, 9. |
||||||||
10 |
|
Практична робота 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. |
Д/з: повторити §§7, 8, 9. |
||||||||
11 |
|
Будова тваринної клітини. |
Демонстрування моделей, зображень (у тому числі електронних) клітин тварин. Д/з: §§ 7, 8, 9. |
||||||||
12 |
|
Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем). |
Д/з: §10. |
||||||||
13 |
|
Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок з тем: «Вступ», «Клітина». |
Д/з: повторити §§ 1-10. |
||||||||
|
|
Тематична |
|
|
|
||||||
Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (10 год.) |
|||||||||||
14 |
|
Бактерії – найменші одноклітинні організми. Середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови. |
Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених).Д/з: §11; міні-проект (на вибір): Чому скисає молоко? Корисний йогурт. Живі фільтри. |
розпізнає (на моделях і фотографіях): - одноклітинні організми (із числа вивчених);
описує: - середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);
- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;
порівнює за вказаними ознаками:
застосовує знання: - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; - про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;
дотримується правил: - роботи з мікроскопом |
Терміни: - бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми;
називає: - ознаки бактеріальної клітини;
наводить приклади: - одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;
знає: - особливості будови одноклітинних;
розуміє: - процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух) |
||||||
15 |
|
Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини. Шкідливі бактерії.
|
Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених). Д/з: §12. |
||||||||
16 |
|
Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини. Корисні бактерії. Представлення результатів міні-проектів: «Чому скисає молоко?», «Корисний йогурт». |
Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених). Д/з: §13. |
||||||||
17 |
|
Різноманітність бактерій, їх роль у природі |
Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) бактерій (на прикладі вивчених). Д/з: §14. |
||||||||
18 |
|
Одноклітинні організми. Хламідомонада, діатомові водорості, (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини). |
Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у т. ч. електронних)одноклітинних (на прикладі вивчених). Д/з: §15, 17. |
||||||||
19 |
|
Евглена зелена, амеба (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини). |
Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених). Д/з: §15,16. |
||||||||
20 |
|
Інфузорія (середовище існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини). Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій. |
Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених). Д/з: §16. |
||||||||
21 |
|
Паразитичні одноклітинні організми. |
Демонстрування мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних (на прикладі вивчених). Д/з: §16. |
||||||||
22 |
|
Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). Представлення результатів міні-проекту «Живі фільтри».
|
Демонстрування колекцій зображень (у тому числі електронних) колоніальних та багатоклітинних організмів (на прикладі вивчених). Д/з: §§18,19. |
||||||||
23 |
|
Контрольна робота № 1 з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності». |
Д/з: повторити §§11-19. |
||||||||
Тематична |
|||||||||||
Тема 3. Рослини (21 год.) |
|||||||||||
24 |
|
Рослина живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин. |
Демонстрування дослідів, що підтверджують фотосинтез. Д/з: §21,міні-проєкт (на вибір):Листопад. Квіти і комахи. Рослини-мандрівники. Рослини-хижаки. |
описує: - ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини) розпізнає: - клітини, тканини та органи рослини; - цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони; порівнює за вказаними ознаками: - процеси фотосинтезу та дихання; - статеве й нестатеве розмноження; установлює: - біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); - біологічне значення суцвіть, плодів; аналізує: - значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин; планує: - власні спостереження будови та життєдіяльності рослини; прогнозує: - результати власних спостережень; практикує: - дослідження будови органів рослини; - досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин; уміє: - розмножувати рослини; - пророщувати насінини; - фіксувати результати дослідів і досліджень; - моделювати біологічні об’єкти та процеси; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; застосовує знання: - для догляду за рослинами |
Терміни: - рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід; називає: - основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); - умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин; - умови, за яких відбувається фотосинтез; - форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);
наводить приклади: - тканин, органів рослин; - способів запилення; - способів розмноження рослин (3-4); - рухів рослин; - рослин з видозмінами кореня (3-4), - рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4); - рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);
пояснює: - запилення та запліднення; характеризує: - будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями; - бруньку як зачаток пагона; - квітку як орган насіннєвого розмноження рослин |
||||||
25 |
|
Живлення (мінеральне, повітряне) рослин. |
Демонстрування дослідів, що підтверджують вплив мінеральних речовин на розвиток рослин. Д/з: §21. |
||||||||
26 |
|
Дихання рослин. Рухи рослин. |
Демонстрування дослідів, що підтверджують дихання рослин. Д/з: §21; дослідницький практикум - дослідження процесу росту вегетативних органів. |
||||||||
27 |
|
Будова рослини. Тканини рослин. |
Д/з: §§22,23. |
||||||||
28 |
|
Будова рослини. Органи рослин. Дослідницький практикум: дослідження процесу росту вегетативних органів. |
Д/з: §20, дослідницький практикум - спостереження за розвитком пагона з бруньки. |
||||||||
29 |
|
Корінь:будова,основні функції. Лабораторне дослідження будови кореня. |
Демонстрування дослідів, що підтверджують поглинання коренем води; мікропрепаратів внутрішньої будови кореня. Д/з: §24; дослідницький практикум - транспорт речовин по рослині. |
||||||||
30 |
|
Кореневі системи. Видозміни кореня. |
Д/з: §25. |
||||||||
31 |
|
Пагін: будова, основні функції. Лабораторні дослідження: будови пагона; будови бруньки.Дослідницький практикум: спостереження за розвитком пагона з бруньки. |
Д/з: §26. |
||||||||
32 |
|
Стебло – осьова частина пагона. Будова і функції стебла. Дослідницький практикум: транспорт речовин по рослині. |
Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови стебла. Д/з: §27. |
||||||||
|
|
Тематична |
|
|
|
||||||
ІІ семестр Тема 3. Рослини (продовження) |
|||||||||||
33 |
|
Листок – бічний орган пагона. |
Демонстрування дослідів, що підтверджують випаровування води. Д/з: §28. |
|
|
||||||
34 |
|
Внутрішня будова листка. |
Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови листка. Д/з: §29. |
||||||||
35 |
|
Видозміни пагона та його частин. Лабораторне дослідження будови цибулини. |
Д/з: §25,30; дослідницький практикум - вегетативне розмноження рослин. |
||||||||
36 |
|
Розмноження рослин: статеве та нестатеве |
Д/з: § 31 |
||||||||
37 |
|
Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум : вегетативне розмноження рослин. |
Д/з: § 31 |
||||||||
38 |
|
Квітка. Лабораторне дослідження будови квітки |
Д/з: § 32; міні-проєкт (за вибором): квіти і комахи. |
||||||||
39 |
|
Запилення. Основні типи запилення. Запліднення у покритонасінних рослин. |
Д/з: § 33. Д/з: дослідницький практикум - дослідження умов проростання насіння.
|
||||||||
40 |
|
Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення. |
Д/з: § 34. |
|
|
||||||
41 |
|
Насінина, її будова та значення. Лабораторне дослідження будови насінини. Дослідницький практикум: дослідження умов проростання насіння. |
Д/з: § 35. |
||||||||
42 |
|
Плід. Способи поширення плодів. Лабораторне дослідження будови плода. |
Д/з: § 36. |
||||||||
43 |
|
Представлення результатів міні-проектів: «Листопад», «Квіти і комахи», «Рослини-мандрівники», «Рослини-хижаки». |
Д/з: повт. § 30-36,44. |
||||||||
44 |
|
Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Рослини». |
Д/з: повт. § 30-36,44. |
||||||||
|
|
Тематична |
|
|
|
||||||
Тема 4. Різноманітність рослин (14 год.) |
|||||||||||
45 |
|
Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо). |
|
розпізнає: - рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);
- основні життєві форми рослин;
описує: - будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; - розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;
порівнює за вказаними ознаками: рослини різних груп, життєвих форм тощо;
уміє: підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах |
Терміни: - рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України називає: - середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; - групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;
- основні життєві форми рослин; наводить приклади: - водоростей (2-3); - мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3); - голонасінних, іпокритонасінних рослин (4-5); - рослин різних екологічних груп (2-3); - рослин різних життєвих форм (4-5); - панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5); - пристосувань рослин до середовища існування (4-5); розуміє: особливості розмноження рослин . |
||||||
46 |
|
Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей |
Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).Д/з: § 38; міні-проєкт (на вибір): Як утворився торф і кам’яне вугілля? Викопні рослини. |
||||||||
47 |
|
Мохи. Лабораторне дослідження будови моху. |
Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 39. |
||||||||
48 |
|
Хвощі, плауни. |
Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 40 |
||||||||
49 |
|
Папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей. Представлення результатів міні-проектів: «Як утворився торф і кам’яне вугілля?», «Викопні рослини».
|
Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 41. |
||||||||
50 |
|
Голонасінні. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин. |
Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 42. |
||||||||
51 |
|
Покритонасінні (Квіткові). |
Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 43. |
||||||||
52 |
|
Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин. |
Д/з: повт. §§38-43. |
|
|||||||
|
|
Тематична |
|
|
|
||||||
53 |
|
Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури). |
Демонстрування представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 45. |
|
|
||||||
54 |
|
Життєві форми рослин. |
|
|
|
||||||
55 |
|
Практична робота 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах. |
Д/з: повт. § 44, 45. |
||||||||
56 |
|
Рослинні угруповання. |
Демонстрування представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 46, с. 211-212 |
||||||||
57 |
|
Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини. |
Д/з: повт. §§ 38-46. Підготовка до контрольної роботи |
||||||||
58 |
|
Контрольна робота № 2 з теми «Різноманітність рослин». |
Д/з: повт. §§ 38-46. |
||||||||
Тема 5. Гриби (10 год.) |
|||||||||||
59 |
|
Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження грибів. |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів грибів. Д/з: §48; міні-проєкт: гриби у біосфері та житті людини. |
порівнює за визначними ознаками: - грибиі рослини;
- цвілеві та шапинкові гриби; - співіснування грибів і водоростей у лишайниках;
- роль грибів у природі; розпізнає: - їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; - лишайники; дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; аналізує: - використання людиною грибів і лишайників; уміє: - відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості) застосовує знання для:
- зберігання продуктів харчування; - профілактики отруєння грибами; |
оперує термінами: - гриби, лишайники називає: найпоширеніші види грибів своєї місцевості; - ознаки грибної клітини; - спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;
- основні групи грибів за їх способом живлення; - групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті); наводить приклади: - їстівних та отруйних грибів свого краю; - співіснування грибів з рослинами; характеризує:
- особливості живлення грибів; плодового тіла; - будову лишайників |
||||||
60 |
|
Особливості живлення грибів. Поширення грибів |
Д/з: §47. |
||||||||
61 |
|
Групи грибів: симбіотичні-мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження будови шапинкових грибів. |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів. Д/з: §49. |
||||||||
62 |
|
Отруйні шапинкові гриби. |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 50. |
||||||||
63 |
|
Їстівні шапинкові гриби |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 51. |
||||||||
64 |
|
Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів. Д/з: §§ 50-51. |
||||||||
65 |
|
Сапротрофні – цвільові гриби, дріжджі. |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, цвілевих грибів. Д/з: § 52 |
||||||||
66 |
|
Паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини) гриби. Значення грибів у природі та житті людини. Представлення результатів міні-проєкту: гриби у біосфері та житті людини |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій паразитичних грибів. Д/з: § 53 |
||||||||
67 |
|
Лишайники. |
Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій лишайників. Д/з: § 54 |
||||||||
68 |
|
Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Гриби». |
повторення теми |
||||||||
|
|
Тематична |
|
|
|
||||||
Узагальнення (2 год.) |
|||||||||||
69-70 |
|
Будова та життєдіяльність організмі |
Д/з: повт. будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів |
|
|
||||||
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології
Під час оцінювання навчальних досягнень учнів слід ураховувати:
• якість знань: повноту, глибину, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння "розумовими операціями: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки;
• досвід творчої діяльності — уміння виявляти проблеми та розв'язувати їх;
• самостійність суджень.
Якість знань характеризується:
• повнотою знань — кількістю знань, визначених навчальною програмою;
• глибиною знань — усвідомленням існуючих зв'язків між групами знань;
• гнучкістю знань — умінням учнів застосовувати одержані знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;
• системністю знань — усвідомленням структури знань, їх послідовності як ба-
зових для інших;
• міцністю знань — тривалістю збереження їх у пам'яті, відтворенням у необхідних ситуаціях;
• навичками дії — доведеними до автоматизму в результаті виконання вправ, завдань;
• ціннісним ставленням та особистим досвідом учнів, їх переживаннями, які виявляються у ставленні до людей, явищ природи.
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
I.Початковий |
1 |
Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення |
2 |
Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення |
|
3 |
Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання |
|
II. Середній |
4 |
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію |
5 |
Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило |
|
6 |
Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком |
|
III. Достатній |
7 |
Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії |
8 |
Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності |
|
9 |
Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією |
|
IV. Високий |
10 |
Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення |
11 |
Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми |
|
12 |
Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення |
Оцінювання лабораторних і практичних робіт з біології
При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Початковий |
1 |
Учень (учениця) знає правила техніки безпеки і з допомогою вчителя, використовуючи робочий зошит чи підручник, розпізнає й називає біологічні терміни. |
2 |
Учень (учениця) дотримується правил техніки безпеки і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторну чи практичну роботу без оформлення. Намагається дати характеристику біологічного об'єкта чи явища на елементарному рівні. |
|
3 |
Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичну роботу без належного оформлення. Допускає значні неточності в спостереженнях, підписах малюнків, заповненні таблиць під час вивчення біологічних об'єктів і явищ. |
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя виконує лабораторну чи практичну роботу з неповним оформленням. Виявляє елементи допитливості та спостережливості, розпізнає більшість об'єктів, які вивчаються, і відтворює матеріал на елементарному рівні. |
5 |
Учень (учениця) за інструкцією учень з допомогою вчителя виконує практичну чи лабораторну роботу, частково оформлює їх. Логічно відтворює значну частину матеріалу, елементарно підписує малюнки й заповнює таблиці, схеми. |
|
6 |
Учень/учениця учень за інструкцією з допомогою вчителя виконує роботу, оформляє її без висновків. Робить елементарні порівняння, виявляє основні риси, особливості живих об'єктів, явищ, розв'язує прості типові задачі. |
|
Достатній |
7 |
Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, робить неповні висновки з допомогою вчителя. Починає усвідомлювати мету роботи, встановлює й описує причинно-наслідкові зв'язки. Оперує основними поняттями й термінами. Розв'язує прості типові задачі. |
8 |
Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє її, робить неповні висновки. Правильно, за планом, проводить спостереження, відображаючи особливості живого об'єкта, процесів, що в ньому відбуваються. Робить висновки, узагальнення, вільно аргументуючи будову та функції, пристосування живих об'єктів та їх складових частин; розв'язує типові задачі. |
|
9 |
Учень/учениця за інструкцією самостійно старанно виконує роботу, оформлює її, робить нечітко сформульовані висновки, самостійно правильно аргументує особливості біологічних об'єктів і явищ, вирішує стандартні ситуації, аналізує хід спостережень, бачить правильні наслідкові зв'язки між будовою та функціями живих об'єктів; самостійно розв'язує типові задачі. |
|
Високий |
10 |
Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, оформлює її, робить чітко сформульовані висновки й узагальнення. Вільно застосовує більшість біологічних понять, здійснює класифікацію біологічних об'єктів, явищ. Проявляє повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності; розв'язує задачі в межах програми. |
11 |
Учень/учениця учень за інструкцією ретельно виконує роботу, оформлює її, робить логічно побудовані висновки й узагальнення. Чітко розуміє суть біологічних процесів. Вільно аналізує будову й функції живого у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Визначає причинно-наслідкові зв'язки, володіє прийомами роботи з додатковимиджерелами інформації. |
|
12 |
Учень/учениця ретельно свідомо виконує, роботу, оформлює її; аналізує, робить самостійно обгрунтовані висновки. Усвідомлено обирає форми, методи, засоби, прийоми досягнення поставленої навчальної мети. Використовує додаткові джерела інформації для розв'язання поставлених питань. Уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання. Вільно розв'язує задачі різного рівня складності. |
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З БІОЛОГІЇ
Для контрольної перевірки знань необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати і характеризувати, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію. До контрольної роботи мають включатися завдання як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю.
Оцінювання контрольних робіт
Рівні навчальних досягнень |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
Початковий |
Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже поверхові; відповіді на творчі завдання відсутні або мають велику кількість помилок. |
Середній |
Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей містять значну кількість помилок; відповіді на творчі завдання відсутні або містять значну кількість неточностей. |
Достатній |
Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей наведені в цілому правильні, відповіді на творчі завдання можуть допускати несуттєві помилки. |
Високий |
Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на творчі теоретичні питання. |