Опорні конспекти по біології
|
Наука |
Визначення |
|
Біологія |
Наука про живу природу |
|
Екологія |
Комплекс наук про взаємозв’язки живих організмів між собою і довкіллям. |
|
Ботаніка |
Наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. |
|
Зоологія |
Це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їх взаємозв’язки з навколишнім середовищем. |
|
Мікологія |
Наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи. |
|
Мікробіологія |
Розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів |
|
Вірусологія |
Галузь науки, яка вивчає властивості вірусів |
|
Цитологія |
Наука про будову та процеси життєдіяльності клітин. |
|
Гістологія |
Наука про будову та функції тканин |
|
Анатомія |
Наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем. |
|
Фізіологія |
Наука про процеси життєдіяльності організмів. |
|
Систематика |
Наука про різноманітність живих істот |
|
Орнітологія |
Наука про птахів |
|
Ентомологія |
Наука про комах |
|
Іхтіологія |
Наука про риб |
|
Альгологія |
Наука про водорості |
|
Бактеріологія |
наука, що вивчає бактерії |
|
Арахнологія |
Про павуків |
|
Теріологія |
Про ссавців |
|
Герпетологія |
Про плазунів та земноводних |
|
Валеологія |
Про здоров’я |
|
Ліхенологія |
Про лишайники |
|
Бріологія |
Мохи |
|
Птеридологія |
Папороті |
|
Карпологія |
Плоди і насіння |
Царства живої природи
Рослини Тварини Бактерії Гриби Віруси
|
Процес |
Функції |
|
Живлення
Автотрофне живлення Гетеротрофи Паразити, хижаки Сапротрофи |
Процес надходження в організм речовин, необхідних для підтримки життєдіяльності. — утворення (фотосинтез) органічних речовин із неорганічних із використанням енергії сонця.(рослини, ціанобактерії) використовують для живлення готові органічні речовини(тварини,гриби) — організми, що використовують для живлення органічні речовини живих організмів. — живляться органічними речовинами відмерлих організмів. |
|
Дихання |
Процес обміну газів. Усі організми дихають киснем і виділяють при цьому вуглекислий газ |
|
Виділення |
Виведення непотрібних продуктів життєдіяльності |
|
Обмін речовин та енергії |
Сукупність процесів надходження в організм речовин і енергії із зовнішнього середовища, їх перетворення, засвоєння в організмі, розпад з виділенням енергії та виведення з організму. |
|
Ріст |
Збільшення розмірів і маси тіла(обмежений,необмежений) |
|
Розвиток |
Зміни в будові організма, які забезпечують його життєдіяльність |
|
Рух |
Зміна положення тіла, або його частин в просторі |
|
Розмноження |
Відтворення собі подібних(статеве, нестатеве, вегетативне) |
|
Складова клітини |
Характеристика |
|
Клітинна оболонка |
Щільна клітинна стінка, яка здійснює захист і обмін(у рослин містить целюлозу , у бактерій - муреїн, у тварин і грибів відсутня) |
|
Цитоплазма |
Внутрішнє середовище, пронизане ниткоподібними утворами, об’єднує всі клітинні структури |
|
Органели |
Постійні клітинні структури |
|
Зберігає спадкову інформацію і регулює процеси життєдіяльності( у бактерій не сформоване) |
-хлоропласти - лейкопласти -хромопласти |
( у бактерій вітсутні) -Зеленого кольору, здійснюють фотосинтез -Безбарвні накопичують запасні речовини(крохмаль у бульбах) -Різнокольорові, забарвлюють квітки, плоди, осіннє листя |
|
У рослин великі, заповнені клітинним соком. У тварин – дрібні, є скоротливі та травні |
|
Здійснюється дихання і накопичується енергія( у бактерій вітсутні) |
|
Тканина |
Місце розміщення |
Будова |
Функція |
|
|
Твірні
-верхівкові
-бічні |
На верхівкі стебла, кінчику корення Всередині стела. Чи корення |
Клітини дрібні, мають тонкі стінки |
Дають початок іншим тканинам Ріст у висоту і в глибину
Ріст у товщину
|
|
|
Покривні
|
На поверхні молодого стебла
На поверхні дворічного стебла
|
Живі клітини розташовані в один ряд і щільно прилягають одна до одної Клітини мертві з товстими стінками, порожнисті |
Захищають рослини від несприятливих впливів Забезпечують зв’язок з довкіллям через продихи та сочевички(здійснюють газообмін та випаровують воду) |
|
|
Основні -хлорофілоносна
-запасаюча
-водоносна |
-у клітинах листків і молодих стебел -у клітинах серцевини -у стеблах кактуса |
Живі клітини з добре розвиненими міжклітинниками заповненими повітрям |
-фотосинтез
-накопичення поживних речовин -накопичення води |
|
|
Механічна |
На шболонці насінини |
Як із мертвих так і з живих клітин |
Надають міцності і пружності |
|
|
Провідні -ксилема(судини)
-флоема(сито подібні трубки) |
В усіх органах рослин |
Послідовно з’єднані відмерлі трубчасті клітини.поперечні перетинки в яких зникли Видовжені позбавлені ядер клітини, поперечні перетинки мають багато отворів і нагадують сито |
Забезпечують висхідний рух неорганічних речовин
Забезпечують низхідний рух органічних речовин |
|
|
|
|
|
|
|
|
Класифікація рослин |
Класифікація тварин |
|||
|
Царство |
Царство |
|||
|
Відділ |
Тип |
|||
|
Клас |
Клас |
|||
|
Порядок |
Ряд |
|||
|
Родина |
Родина |
|||
|
Рід |
Рід |
|||
|
Вид |
Вид |
|||
|
Орган |
Характеристика |
Функція |
|
Корінь
|
Осьовий підземний орган
З’являється першим після проростання З’являються на будь-якій частині рослин, але не на коренях Відгалужуються від головного та додаткових |
|
|
Кореневі системи
|
Сукупність усіх коренів рослини Найкраще розвинений головний корінь Головний корінь галузиться завдяки утворенню бічних коренів |
|
Видозміна кореня |
Значення |
Приклади рослин |
|
Коренеплід |
Відкладання поживних речовин у головному корені |
Морква, буряк |
|
Бульбокорені |
Відкладання поживних речовин у бічних або додаткових коренях |
Жоржини , батут |
|
Повітряні корені |
Вбирають воду з вологого повітря |
Орхідеї |
|
Дихальні корені |
Забезпечують дихання в болотних рослин |
Болотний кипарис |
|
Ходульні корені |
Утримують рослину в грунті |
Кукурудза |
|
Корені-присоски |
У рослин паразитів |
Омела, повитиця |
|
Корені причіпки |
Закріплюють рослину |
Плющ |
|
Зона кореня |
Будова |
Значення |
|
Кореневий чохлик |
Кілька шарів живих клітин |
Запобігає ушкодженні верхівки кореня |
|
Зона поділу2-3мм |
Клітини твірної тканини, які постійно діляться |
Дають початок усім іншим клітинам кореня |
|
Зона росту2-4мм |
Клітини твірної тканини |
Клітини витягуються, ростуть та набувають постійної форми і розмірів |
|
Всисна зона5-20мм |
Вкрита кореневими волосками |
Всмоктують воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами |
|
Провідна зона, найдовша |
Починає розгалужуватись, утворюючи бічні корені |
Проводить речовини до надземних органів |
Добрива
Органічні Мінеральні Бактеріальні
- перегній - азотні - препарати, що містять
- торф - фосфорні спори корисних мікро-
- пташиний послід - калійні організмів
Пагін
Брунька Стебло Листок
Походження колючок у рослин
|
походження |
Приклади рослин |
|
Листки |
Барбарис, кактус |
|
Вирости шкірки |
Шипшина, троянда |
|
Прилисники |
Біла акація(рубінія), |
|
Верхівка стебла |
Дикая яблоня, дикая груша, терн, алича, слива, абрикос, гранат, обліпиха |
Мікоризні гриби
|
білий гриб, |
— з дубом, сосною, ялиною, березою; |
|
підосичник |
— з осикою |
|
підберезник |
— з березою |
|
Маслюк, рижик |
З сосною |
|
трюфель |
Дубом, грабом |
Етапи і фази мейозу
І етап – редукційний поділ, або Мейоз І:
Профаза І – фаза спіралізації (конденсації) двохроматидних хромосом. Вона є найтривалішою за часом у мейозі, під час неї відбувається ряд процесів.
• Спіралізація двохроматидних хромосом. Хромосоми вкорочуються й ущільнюються та набувають вигляду паличкоподібних структур. Після цього гомологічні хромосоми зближуються і кон'югують (тісно прилягають одна до одної по всій довжині, обвиваються, перехрещуються).
Так утворюються комплекси з 4 хроматид, сполучених між собою в певних місцях, так звані тетради, або біваленти.
• Кон'югація (зближення і злиття ділянок гомологічних хромосом) і кросинговер (обмін певними ділянками між гомологічними хромосомами). У результаті кросинговеру утворюються нові комбінації спадкового матеріалу. Таким чином, кросинговер є одним із джерел спадкової мінливості. Через певний час гомологічні хромосоми починають відходити одна від одної. При цьому стає помітним, що кожна з них складається з двох хроматид.
• Розходження центріолей до полюсів.
• Зникнення ядерець.
• Розпад ядерної оболонки на фрагменти.
• Формування веретена поділу.
Метафаза І – фаза розташування тетрад на екваторі:
• короткі нитки прикріплюються до центромер лише з одного боку і хромосоми розташовуються двома лініями;
• на екваторі клітини розташовуються тетради.
Анафаза І – фаза розходження двохроматидних гомологічних хромосом.
• кожна тетрада розділюється на двохроматидні хромосоми;
• нитки веретена поділу скорочуються і розтягують двохроматидні хромосоми до полюсів. Наприкінці анафази біля кожного з полюсів клітини опиняється гаплоїдний (половинний) набір хромосом. Розходження хромосом кожної пари є подією випадковою, що є ще одним джерелом спадкової мінливості.
Телофаза І – фаза деспіралізації двохроматидних хромосом:
• утворення двох клітин з гаплоїдним набором двохроматидних хромосом;
• у клітинах тварин та деяких рослин хромосоми деспіралізуються і поділяється цитоплазма материнської клітини, але в клітинах більшості видів рослин цитоплазма не ділиться.
Результатом Мейозу І є утворення з однієї материнської клітини двох дочірніх клітин з гаплоїдним набором двохроматидних хромосом.
Інтерфаза між поділами мейозу коротка або відсутня, оскільки синтез ДНК не відбувається.
II етап – мітотичний, або Мейоз II
Профаза II – фаза спіралізації двохроматидних хромосом.
Метафаза II – фаза розташування двохроматидних хромосом на екваторі.
■ короткі нитки прикріплюються до центромер;
■ на екваторі клітини в один ряд розташовуються двохроматидні хромосоми.
Анафаза II – фаза розходження однохроматидних хромосом до полюсів клітин:
■ кожна хромосома розділюється на хроматиди;
■ нитки веретена поділу скорочуються і розтягують хроматиди до полюсів.
Телофаза II – фаза деспіралізації однохроматидних хромосом:
■ утворення двох клітин з гаплоїдним набором однохроматидних хромосом.
Отже, загальним результатом мейозу є утворення з однієї материнської клітини 4 дочірніх клітин з гаплоїдним набором однохроматидних хромосом.
Біологічне значення мейозу: 1) забезпечує видозміну спадкового матеріалу; 2) підтримує сталість каріотипу при статевому розмноженні; 3) лежить в основі статевого розмноження.
Порівняльна характеристика мітозу і мейозу
|
Ознаки |
Мітоз |
Мейоз |
|
Кількість поділів |
Один |
Два |
|
Кількість утворених клітин 3 однієї |
Дві |
Чотири |
|
Набір хромосом перед поділом у клітинах |
Диплоїдний |
Диплоїдний |
|
Набір хромосом у дочірніх клітинах |
Диплоїдний (2п1с) |
Гаплоїдний (1п1с) |
|
Стан спадкової інформації в клітинах |
Незмінений |
Видозмінений |
|
Відмінності процесів у профазі мітозу і профазі 1 мейозу |
Відсутність кон'югації і кросинговеру |
Наявність кон'югації і кросинговеру |
|
Відмінності процесів у метафазі мітозу і метафазі 1 мейозу |
На екваторі хромосоми розташовуються в один ряд |
На екваторі хромосоми розташовуються в два ряди у вигляді тетрад |
|
Відмінності процесів у анафазі мітозу і анафазі 1 мейозу |
Розходяться однохроматидні хромосоми |
Розходяться двохроматидні хромосоми |
|
Відмінності процесів у телофазі мітозу і телофазі 1 мейозу |
Утворюються дві диплоїдні клітини з однохроматидними хромосомами |
Утворюються дві гаплоїдні клітини з двохроматидними хромосомами |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку