Календарне планування з корекції розвитку 2 класу II семестр

№

п/п

ДАТА

Кількість годин

Тема та зміст корекційної роботи

Граматичні та лексичні теми

Розвиток не мовленнєвих процесів

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49

50.

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

60.

10.01

12.01

13.01

17.01

19.01

20.01

24.01

26.01

27.01

31.01

02.02

03.02

07.02

09.02

10.02

14.02

16.02

17.02

21.02

23.02

24.02

28.02

02.03

03.03

07.03

09.03

10.03

14.03

16.03

17.03

28.03

30.03

31.03

04.04

06.04

07.04

11.04

13.04

14.04

18.04

20.04

21.04

25.04

27.04

28.04

02.05

04.05

05.05

09.05

11.05

12.05

16.05

18.05

19.05

23.05

25.05

26.05

30.05

1

1

1

     1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

     1

1

1

     1

1

1

1

1

1

1

1

     1

     1

1

1

1

1

1

1

     1

     1

     1

    1

    1

     1

     1

     1

     1

     1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

                      2 – А

          Корекція розвитку

                    2 семестр

Як майстерно говорити слово як розвивальна система мовлення функції слова.

Красне мовлення.

Правило мовленого етикету.

Слово, його значення.

Засоби увиразнення мовлення.

Означення. Спостереження за означенням у художніх текстах.

Слова з протилежним значенням.

Слова, близькі за значенням.

Спостереження за порівнянням у художніх текстах.

Утворення казкового ефекту.

Які цікаві ці слова (особові займенники).

Словотвір. Спостереження за зміною значення слів.

Систематизація, узагальнення вивченого.

Словосполучення – думка в процесі становлення.

Складання словосполучень з різними частинами мови.

Реконструкція словосполучень, узгодження слів у роді, числі, відмінниках)

Фразеологізми. Означення з фразеологізмами.

Виділення фразеологізмів з художніх текстів.

Речення – засіб вираження думки.

Види речень за метою висловлювання та видами інтонації.

Речення – зазначена думка.

Функція речення, інтонація, логічний  наголос.

Зв’язок слів у реченні. Спостереження за – зв’язком слів у реченні.

Поширення речень за питаннями та опорними словами.

Увиразнення речень. Спостереження за зміною лексичного значення речення.

Прислів’я та приказки.. Застосування прислів’їв та приказок у життєвих ситуаціях.

Текст.

Творення думок.

Текст. Тема, мета, заголовок,  композиція тексту.

Абзац. Дотримання абзаців під час складання текстів.

Абзац. Встановлене логічного і граматичного зв’язку між абзацами.

Засоби об’єднання речень і частин в тексти. Лексико - стилістичне реагування.

Засоби об’єднання речень в тексти. Конструктивні вправи.

Текст, як результат мовленнєвої  діяльності. Текст – розповідь.

Текст – розповідь за малюнком, планом, опорними словами.

Текст – розповідь за серію малюнків, колективно складеним планом.

Текст – розповідь за кінцівкою (складання плану).

Текст – опис особливості, побудова, застосування тексту опису.

Текст – опис за темою текста – розповіді.

Текст – опис за малюнком запитаннями. Складання опорного словника.

Порівняний опис за малюнками і власними спостереженнями.

Текст – міркування.

Особливості, побудова, застосування тексту – опису.

Текст – міркування за опорними словами, питаннями.

Стилі мовлення. Розмовний і літературний стилі мовлення.

Міні – діалоги, які містять закінчену думку і мету.

Діалог – як форма розмовної мови.

Діалог за завданням. (опорний словник, допомога  матері).

Діалог імпровізація (підтримання запропонованої співбесідником теми)

Діалог і монолог.

Стислий переказ з зоровою опорою на частини тексту.

Стимулювання самостійного використання фразеологізмів у власному мовленні.

Розвиток навичок словотворення.

Побудова тексту-міркування.

Формування уміння  виділяти основу слова та закінчення шляхом спостереженням за різними граматичними формами слів.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний корінь

Уточнення та диференціювання значення префіксів та похідних слів з ними.

Уточнення та диференціювання значень суфіксів та похідних слів з ними.

Розвиток уміння довільної словозміни та словотвору слів з е, и у корені з метою пошуку перевірочного слова.

Перебудова речень: об’єднання двох простих речень в одне просте з однорідними членами; об’єднання двох

Розвиток уміння довільної словозміни та словотвору слів з е, и у корені з метою пошуку перевірочного слова.

Перебудова речень: об’єднання двох простих речень в одне просте з однорідними членами; об’єднання двох

Значення слів, пряме і переносне значення, випадки багатозначності, найуживаніші омоніми. Мовленнэва гра.

Розширення уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування: етичні норми мовлення, правила культури спілкування

Переказування тексту з опорою на поданий план або опорне сполучення слів. Перека­зування епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої в позакласний час від близьких, знайомих.

Висловлення своєї думки про певні пред­мети, явища, події.

Повторення зразка зв’язного висловлювання, поданого вчителем, внесення деяких доповнень, змін у текст.

Складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за поданою вчителем дидактичною опорою: даним початком, основною частиною та кінцем з орієнтацією на ситуацію мовлення, за даним або колективно складеним планом.

Використання виражальних засобів мови (епітетів, порівнянь тощо).

Орієнтування мовлення на слухача (спів­розмовника), врахування ситуації, теми і мети повідомлення (повідомити про щось нове, поділитися радістю, звернутися з проханням, висловити співчуття, підтримати у скруті).

Оцінювання складеного діалогу або зв’язного висловлювання, відзначення в ньому достоїнств, виявлення того, що по­требує доопрацювання.

Удосконалення тексту

Удосконалення навичок впізнавання добре відомих частотних слів та словосполучень.

Розвиток навичок плавного (вільного) чи­тання зв’язних текстів.

Розпізнавання в тексті речень, з’ясування мети їх висловлювання за змістом та кінце­вими розділовими знаками, використання під час їх озвучування відповідної інтонації.

Правильне інтонування речень зі звертаннями, однорідними членами.

Виділення силою голосу (логічним наголо­сом) слів, найважливіших для висловлення думки.

Орфоепічні норми під час читання слів, написання яких не збігається з вимовою: чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слів і в кінці складів перед наступними глухими; нормативне вимовляння африкат [дж], [дз], [дз'] та [ґ].

Читання текстів, різних за комунікативним призначенням: роз’яснень (інструкцій) до навчальних та ігрових завдань, листів (осо­бистих і колективних), повідомлень (у т. ч. в дитячих газетах, журналах), оголошень, запрошень, привітань тощо (на вибір педагога).

Читання тексту з діалогом, знаходження слів автора і персонажів.

Виразне читання навчальних текстів під­ручника, сформульованих у ньому завдань, читання і запам’ятовування правил та користування ними в усному і писемному мовленні.

Читання вголос і мовчки.

Обговорення змісту прочитаного.

Складання і записування 1 або 2-3 зв’язаних між собою речень за певними орієнтирами, поданими вчителем або в підручнику, робочому зошиті.

Складання і записування запитань за зміс­том прочитаного, на задану тему та відпо­відей на запитання.

Робота з деформованим текстом — упо­рядковування частин тексту, окремих речень, добір заголовка тощо.

Написання переказів (розповідний текст) за колективно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали (ключові слова та сполучення слів тощо), дотримуючись тричастинної структури висловлювання.

Письмове висловлювання про прочитаний твір, епізод переглянутого фільму, ситуації з життя класу або сім’ї та ін.

Використання виражальних засобів мови в писемному мовленні.

Висловлення власної думки у письмовій формі.

Складання записки, яка містить пояснення певного факту; привітання, запрошення; написання листа другові.

Удосконалення змісту і форми написаного тексту (відповідність темі; наявність у тексті складових частин; логічність і послідовність викладу думок; усунення одноманітних конструкцій речень, невиправданих лек-

сичних повторів)

Розширення відомостей про мову як засіб людського спілкування.

Державна і рідна мова.

Культура усного і писемного мовлення.

Слова ввічливості, їх уживання в різних си­туаціях

Розширення уявлень про текст та його бу­дову. Уявлення про змістовий зв’язок між частинами тексту.

Спостереження за найголовнішими озна­ками художніх, науково-популярних та ді­лових текстів.

Тема і мета висловлювання у текстах різних типів — розповідях, описах, міркуваннях. Заголовок тексту.

План тексту. Поділ тексту на логічно завер­шені частини за планом і без нього. Скла­дання плану прочитаного тексту.

Абзац. Роль абзаців у тексті. Необхідність дотримання абзаців при оформленні твор­чих завдань, переказів.

Засоби змістового зв’язку між реченнями в тексті (слова він, вона, воно, цей, ця, це, той, та, те; лексичні повтори, близькі за значенням слова), вироблення уміння вико­ристовувати їх у власних висловлюваннях.

Складання текстів-описів, художніх та на­уково-популярних (без уживання термінів), за поданими зразками, з урахуванням ситу­ації мовлення.

.

Закріплення й узагальнення вивченого про речення в 1-2 класах. Речення, різні за метою висловлювання та інтонацією (розповідні, питальні, спонукальні; окличні та неокличні).

Інтонування речень під час голосного чи­тання, зв’язних висловлювань та усного діалогу.

Використання різних типів речень у висловлюваннях, створених на основі навчальних ситуацій.

Розділові знаки в кінці речень.

Звертання, розділові знаки при них. Виділення звертань в усному мовленні па­узами, а на письмі — розділовими знаками (практично). Використання у ролі звертань форм кличного відмінка: друже, Ольго, Ва­силю, Наталко, Наталю, Маріє Петрівно. Головні члени речення (підмет і присудок).

Зв’язок слів у реченні. Поняття про слово­сполучення. Головне і залежне слово у сло­восполученні. Різні способи вираження під­мета і присудка (лише практично). Встановлення смислових і граматичних зв’язків між словами в реченнях.

Побудова речень (простих і складних, зі звертанням та однорідними членами) за зразком та схемами.

Поширення речень за питанням і схемами.

Перебудова речень: об’єднання двох простих речень в одне просте з однорідними членами; об’єднання двох

простих речень в одне складне (за зразком)

Значення слів, пряме і переносне значення, випадки багатозначності, найуживаніші омоніми (без терміна).

Синоніми та антоніми, добір синонімів з метою увиразнення висловленої думки та уникнення невиправданих повторів одного й того самого слова. Роль синонімів у тексті. Ознайомлення з деякими

Удосконалення навички аналізу прослуханого тексту за змістом, структурою та жанром.

Формування навички проведення бесід за змістом почутого тексту, постановки запитань, відповіді на запитання близько до тексту та «своїми словами».

Розвиток умінь висловлювати власні міркування щодо змісту текстів: виражати ставлення до персонажів чи подій, наводити аналогічні приклади з власного досвіду тощо.

Розвивати уміння планувати власний вислів: визначати тему майбутнього вислову, його заголовок, основні частини, включення до нього елементів опису чи міркувань.

Розвиток навички діалогічного мовлення  у процесі побудови власних висловлювань

Розвиток навички монологічного мовлення: аналізувати події, ситуації, про які йтиметься у вислові, визначати у них головне та другорядне; планувати вислів; виражати зміст ситуацій чи подій за допомогою мовних засобів; дотримуватись послідовності у викладенні думки; завершувати зв’язний вислів невеличким висновком чи міркуванням.

Формування різних форм зв’язного монологічного вислову: переказу, опису, міркування, розповіді, його удосконалення.

Формування навички виразного мовлення: уміння передавати за допомогою інтонації: настрій, стан, характер персонажів; чітко та виразно декламувати вивчені напам’ять твори.

Вправляння у правильній вимови звуків мовлення у процесі вивчення та розповідання віршованих та прозових текстів.

Формування умінь дотримуватись норм мовленнєвої поведінки, використання у власному мовленні етикетних кліше: вітання, звертання, прохання, привітання, побажання, подяки тощо.

Розвиток зорового та слухового сприймання, уваги, пам’яті, контролю за власним мовленням.

Розвиток зорового сприймання послідовності букв та буквосполучень (розвиток одночасного охоплення цілих слів), умінь запам’ятовувати, своєчасно перетворювати їх у звукові слова, здійснювати контроль під час розпізнавання букв та артикуляції відповідних звуків з метою виправлення помилок.

Формування навичок ймовірного прогнозування (уміння передбачати декілька слів, пов’язаних спільним змістом).

Корекція темпо-ритмічної сторони мовлення (інтонація перерахування елементів, звертання, логічного наголосу).

Розвиток виразних засобів мовлення.

Формування умінь користуватися опорою на уявлення про артикуляційні та акустичні ознаки мовних одиниць під час читання мовчки (переведення зовнішніх дій у внутрішній план).

Розвиток умінь усно послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.

Формування орфоепічних умінь: вимова звуків, написання яких не збігається з вимовою, чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слів і в кінці складів перед наступними глухими; нормативне вимовляння африкат [дж], [дз], [дз'] та [ґ].

Корекція дислексичних помилок у учнів з різною мовленнєвою патологією залежно від рівня ураження слухового, зорового, рухового аналізаторів та їх взаємодії.

Формування умінь самостійно складати речення за участю слухових, зорових опор.

Коригування за необхідності навички роздільного написання слів у реченні (у тому числі написання прийменників з наступним словом).

Розвиток умінь ставити запитання до всіх слів у реченні, встановлювати зв’язки між словами та словосполученнями у реченні, ділити речення на окремі словосполучення, вилучати зайве речення.

Розвиток навичок синтаксичних трансформацій (розширення, звуження, упорядкування деформованого тексту).

Формування умінь записувати текст, ділити його на смислові частини, добирати заголовок до тексту, визначати тему тексту та його головну думку.

Формування умінь складати та записувати різного роду невеликих ділових паперів (записки, привітання).

Виховання позитивного ставлення до робіт товаришів.

Формування умінь зосереджувати увагу на еталонах, що складають основу культури українського мовлення.

Розвиток навичок культури мовлення: розпізнавання «суржикових» варіантів вимови слів та виразів.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та зіставлення правильної вимови педагога, однокласників, власної.

Дотримання норм писемного мовлення відповідно до мовленнєвих можливостей.

Текст

Розвиток навичок цілісного сприймання тексту, уміння ініціювати та підтримувати бесіди за змістом сприйнятого тексту.

Вправляння у вживанні синонімів, антонімі, багатозначних слів для уникнення лексичних повторень.

Удосконалення навички аналізу тексту за змістом та структурою, складання плану прочитаного тексту (з допомогою вчителя).

Формування навичок проведення бесід за змістом прочитаного чи почутого тексту, постановки запитань, відповіді на запитання близько до тексту, за поданим зразком та «своїми словами».

Розвиток умінь висловлювати власні міркування щодо змісту текстів: виражати ставлення до персонажів чи подій, наводити аналогічні приклади з власного досвіду тощо.

Розвиток умінь планувати власний вислів: визначати тему майбутнього вислову, його заголовок, основні частини, включення до нього елементів опису чи міркувань.

Розвиток зорової, слухової пам’яті.

Розвиток знань про речення: визначення, типи.

Розвиток навичок виділення речень з усного та письмового тексту, визначення відмінності між реченням та сполучення окремих слів за наявністю завершеної думки.

Коригування за необхідності навички роздільного написання слів у реченні (у тому числі написання прийменників з наступним словом).

Навчання практичним способом розрізнювати прийменник зі співзвучними префіксами.

Формування умінь визначати головні члени речення за запитанням та за синтаксичним значенням (про кого говориться – підмет, що говориться – присудок).

Формування уміння визначати другорядні члени речення, що відносяться до підмета та присудка.

Розвиток навичок поширення речення другорядними членами (з опорою та без опори на запитання).

Розвиток умінь ставити запитання до всіх слів у реченні, встановлювати зв’язки між словами та словосполученнями у реченні, ділити речення на окремі словосполучення.

Розвиток навичок синтаксичних трансформацій (розширення, звуження, упорядкування деформованого речення).

Слово. Значення слова

Формування розуміння значення полісемічних слів, що належать до різних частин мови у різних контекстах.

Уміння порівнювати значення полісемічних слів у різних контекстах.

Розвиток навичок використання полісемічних слів у власному мовленні: складання словосполучень та речень із заданими полісемічними словами.

Формування умінь диференціювати значення слів омонімів у словосполученнях та реченнях, самостійно будувати речення та словосполучення з такими словами.

Розвиток умінь добирати антоніми та синоніми до заданих слів, складати з ними речення (словосполучення), використовувати синоніми та антоніми для увиразнення мовлення, уникнення повторів слів у текстах.

Формування розуміння фразеологічних виразів за контекстом, ситуацією, шляхом пояснення їхнього значення.

Стимулювання самостійного використання учнями фразеологізмів у власному мовленні.

Виховання в учнів поваги до мови та мовних норм.

Стимулювання дотримання мовних норм та мовленнєвого етикету учнями у власному мовленні.

Розвиток контролю (самоконтролю) учнів за власним мовленням та мовленням педагога, однокласників.

Розвиток навичок словотворення в учнів різними способами (префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний).

.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний префікс, суфікс, корінь.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний корінь.

Розвиток навичок добору спільнокореневих слів, диференціації слів з омонімічними коренями.

Уточнення та диференціювання значення префіксів та похідних слів з ними.

Формування уміння виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний префікс.

Формування навичок диференціації прийменників та співзвучних префіксів (практичним способом).

Уточнення та диференціювання значень суфіксів та похідних слів з ними.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний суфікс.

Формування орфографічної пильності щодо слів із сумнівною вимовою ненаголошених е, и у коренях слів.

Розвиток уміння довільної словозміни та словотвору слів з е, и у корені з метою пошуку перевірочного слова.

Розвиток навичок вибору серед ряду спільнокореневих слів та словоформ слова у якому кореневі е, и знаходяться у наголошеній позиції.

Формування орфографічної пильності щодо слів із сумнівним звучанням дзвінких та глухих приголосних.

Розвиток умінь довільної словозміни та словотвору слів.